Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетенція Президента України

Вступ

президент влада компетенція повноваження

Одним із найважливіших елементів державного механізму є глава держави. Глава держави - це особа, яка займає формально вище місце в структурі державних інститутів і водночас здійснює функцію представництва самої держави в цілому. З іншого боку, глава держави розглядається як один з її вищих органів.

У країнах з монархічними формами державного правління главою держави є монарх, з республіканськими - президент.

У президентських республіках і країнах із змішаною республіканською формою правління глава держави обирається шляхом проведення загальних виборів. Ці вибори звичайно мають прямий характер, хоча зустрічаються і винятки (США).

Для обрання на посаду президента практично в усіх країнах встановлено більш високий віковий ценз, ніж для пасивного виборчого права на парламентських виборах. Найчастіше це 35 років (Австрія, Ірландія, Ісландія, Португалія, більшість країн Західної та Східної Європи, США та інші президентські республіки). Нерідко встановлюється вищий ценз - 40 років (Болгарія, Греція, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Чехія, Німеччина), іноді - навіть 50 років (Італія). З іншого боку, у Франції віковий ценз для кандидатів у депутати нижньої палати та у президенти збігається і становить 23 роки.

Строк повноважень президентів, як правило, варіюється від 4 до 7 років. Зокрема, чотирирічний строк встановлений у конституціях Ісландії, Молдови, Росії, Румунії, Угорщини і США, п`ятирічний - Греції, Індії, Португалії, Німеччини, більшості країн Центральної і Східної Європи, а також тих, що утворились на теренах колишнього СРСР, шестирічний - Австрії, Мексики і Фінляндії, семирічний - Ірландії, Італії, Франції.

Конституції багатьох країн встановлюють обмеження на переобрання президента. В Мексиці не допускається навіть повторне переобрання однієї і тієї ж особи. В Ірландії, США і в багатьох інших країнах одна особа не може бути обрана президентом більше ніж два рази. В Австрії і Німеччині, а також у більшості країн Східної і Центральної Європи, можливим визначається тільки одне переобрання президента після закінчення першого строку його перебуванні на посаді.

Стаття 24 КУ встановлює принцип рівності конституційних прав і свобод громадян та рівності їх перед законом. І тому ніхто не може бути обмеженим у правах. В тому числі - у праві громадянина бути обраним Президентом України, передбаченим ст. 103 Конституції. Водночас з моменту набрання чинності КУ починає діяти й конституційне обмеження щодо кількості повторних строків перебування однієї і тієї ж особи на посаді Президента України. Інше тлумачення ч. 3 ст. 103 призвело б до вилучення із принципу рівності конституційних прав окремих осіб, що є неприпустимим з огляду на засади демократії, верховенства Конституції та закону.

1. Конституційний статус Президента

Главою Української держави є, згідно Конституції, Президент, що обирається громадянами на 5 років. Ст. 106 Конституції викладає 31 повноваження Президента, серед яких, зокрема, такі: «Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

17) є верховним головнокомандувачем Збройних Сил України;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України [1; 46-48].

Крім того, Президент призначає багатьох вищих посадових осіб держави.

Зараз Президентом України є Л. Кучма. На 31 жовтня в нашій країні призначено президентські вибори, на яких має бути обрано нового Президента.

У відповідності до Конституції України Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра, який очолює Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади. Членів Кабінету Міністрів також призначає Президент - за поданням Прем'єр-міністра.

Ядро конституційно-правового статусу Президента становлять норми Конституції України, які визначають функції та повноваження глави держави.

Функції президента - це основні напрямки діяльності глави держави, які обумовлені його місцем та роллю в системі органів державної влади.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України складає таку присягу:

«Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

2. Поняття глави держави та його місце в механізмі державної влади

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Виборчий процес здійснюється на засадах: багатопартійності, вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; гласності і відкритості, свободи агітації; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Оскільки розділ ХV «Перехідні положення» Конституції України 1996 року не містить будь-яких конкретних обмежень щодо строків повноважень вищих посадовців, норма Конституції 1996 року, яка встановлює неможливість для однієї особи бути Президентом більше ніж два строки підряд, починає діяти з моменту набрання чинності Конституцією України і не може мати зворотної сили (ст. 58). Зворотну силу мають лише ті нормативно-правові акти, які скасовують або пом'якшують юридичну відповідальність. Причому, підкреслю, цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 КУ і з позицій буквального тлумачення не припускає жодних виключень, крім тих, які передбачені у цій же статті. Спроба підмінити чи уточнити його, а тим більше знівелювати посиланням на інші принципи є некоректною, оскільки принцип верховенства права та Конституції (ст. 8) аж ніяк не може суперечити незворотності дії закону.

Частина 3 ст. 103 КУ не може вважатися такою, яка поширюється на обрання Президента України за Конституцією УРСР 1978 року, оскільки попередня Конституція була прийнята до утворення незалежної Української держави, нинішньої системи органів державної влади, а тому й закріплювала інше місце президента в системі поділу влади. Зокрема, відповідно до ст. 114-1 Конституції УРСР 1978 року Президент вважався «главою держави і главою виконавчої влади», приймав присягу при здійсненні повноважень Президента Української Радянської Соціалістичної Республіки дотримуватися Конституції і законів Української РСР.

Згідно з основоположними засадами конституціоналізму саме конституція виконує установчу функцію щодо юридичного утворення держави, формування системи органів державної влади та закріплення їхнього статусу, системи законодавства. А тому юридично некоректним буде встановлення відносин правонаступництва між Конституцією 1978 року та Конституцією 1996 року. Отже, й ототожнення конституційних статусів Президента УРСР, обраного до прийняття Конституції України 1996 року, та Президента України за Конституцією 1996 року. Як відомо, з прийняттям Конституції 1996 року визнані такими, що втратили чинність у повному обсязі, Конституція України 1978 року з усіма змінами та доповненнями та Конституційний договір між ВР та Президентом «Про основні засади організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 8 червня 1995 року. Відповідно до цього КС України тлумачить положення ч. 3 ст. 103 Конституції України у системному поєднанні та нерозривному зв'язку зі змістом ст. 103 та Конституції в цілому, а не з нормативно-правовими актами, які регламентували статус Президента України і втратили чинність з прийняттям нової Конституції 1996 року.

Норми закону УРСР від 5 липня 1991 року «Про Президента Української РСР» не можуть поширюватися на особу, обрану Президентом України за Конституцією 1996 року, тому що цей закон був невід'ємною частиною системи законодавства УРСР, закріплював принципово інший правовий статус Президента. Оскільки нормативна база, яка регулювала правовий статус президента до прийняття Конституції 1996 р., втратила чинність, а Конституція 1996 року, власне, створила новий конституційно-правовий інститут президентства, то це виключає можливість правонаступності інституту президентства України.

Посилання на те, що статус Президента України регулюється в частині заборони одній і тій же особі бути Президентом України більше двох строків підряд законом УРСР від 5 липня 1991 року «Про Президента Української РСР», який всупереч нормам Конституції 1996 року вважається опонентами чинним до цих пір, є необґрунтованим: конституційна норма про можливість для однієї й тієї ж особи бути Президентом України два строки підряд має найвищу юридичну силу, є нормою прямої дії (ч.ч. 2, 3 ст. 8 КУ), а отже, її дія не залежить від того, чи вона додатково закріплена (продубльована) у поточному законодавстві. Принцип прямої дії конституційних норм означає, що при відтворенні окремих положень КУ у поточному законодавстві джерелом права має вважатися саме конституційний текст. Внаслідок відсутності окремого закону України «Про Президента України» його правовий статус та повноваження регулюються безпосередньо розділом V КУ «Президент України», відповідно до ч. 3 ст. 103.

3. Компетенція Президента України

Компетенція президента - це сукупність визначених Конституцією та законом України предметів відання та повноважень, якими Президент наділяється з метою забезпечення реалізації його функцій як глави держави.

Повноваження президента - це конкретні права та обов'язки глави держави з вирішення питань, віднесених до його відання.

Функції та повноваження, що належать згідно з Конституцією України виключно Президенту, складають прерогативу глави держави.

Юридичною формою глави держави в Україні є Президент України. Президент України займає окреме місце в системі органів державної влади.

Згідно Конституції України Президент України - є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина [1.c. 245].

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Не входячи безпосередньо до виконавчої гілки влади Президент, водночас, наділяється Конституцією України досить широкими повноваженнями по відношенню до Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, які характеризують його «особливі зв'язки» з виконавчою владою, «верховне» положення Президента по відношенню до органів виконавчої влади. Так, Президент:

призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

приймає відставку Кабінету Міністрів України;

призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

за поданням Кабінету Міністрів призначає на посаду і звільняє з посади голів місцевих державних адміністрацій;

скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим [3.c. 44];

Президент України на основі виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Президент бере участь у формуванні органів, які безпосередньо не відносяться до виконавчої та судової гілок влади.

Деякі акти Президента потребують контрасигнації - скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. До них відносяться акти, видані з питань, пов'язаних зі здійсненням представництва держави в міжнародних відносинах, керівництвом зовнішньополітичною діяльністю держави, веденням переговорів та укладанням міжнародних договорів України; прийняттям рішення про визнання іноземних держав; призначенням та звільненням глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; припиненням повноважень Верховної Ради України; призначенням членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиненням їх повноважень на цих посадах; призначенням на посади та звільненням з посад Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення 5 радіомовлення України; утворенням, реорганізацією та ліквідацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; призначенням на посади та звільненням з посад вищого командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійсненням керівництва в сферах національної безпеки та оборони держави; керівництвом роботою Ради національної безпеки і оборони України; прийняттям у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення в разі необхідності окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації; призначенням третини складу Конституційного Суду України; утворенням судів; присвоєнням вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів та інших вищих спеціальних звань і класних чинів.

Рішення щодо конституційності актів Президента приймає Конституційний Суд України. У разі визнання Конституційним Судом акту Президента неконституційним, він втрачає чинність з дня. ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.

Президент України як глава держави і гарант її державного суверенітету сприяє розвиткові науки і техніки з метою забезпечення технологічної незалежності країни, матеріального достатку суспільства і духовного розквіту нації.

Президент України відповідно до Конституції та законів України: визначає систему органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності в Україні;

забезпечує здійснення контролю за формуванням та функціонуванням системи державного управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

для здійснення своїх повноважень у науковій і науково-технічній сфері створює консультативно-дорадчу раду з питань науки і науково-технічної політики, яка сприяє формуванню державної політики щодо розвитку науки, визначенню пріоритетних науково-технічних напрямів, виробленню стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку, розглядає пропозиції щодо ефективного використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на розвиток науки, технологій та інновацій, щодо удосконалення структури управління наукою, системи підготовки і атестації кадрів.

Аналіз законодавства, що визначає статус Президента України свідчить про те, що президентська республіка не є «вотчиною», всевладдям президента і не веде до «захоплення» очолюваної ним виконавчої влади.

4. Порядок обрання Президента України

Вибори Президента України є загальними: право обирати мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки підряд.

Будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, крім передбачених Конституцією України та цим Законом, забороняються.

Не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними.

Не можуть бути висунуті претендентами на кандидатів у Президенти України громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах, кожний виборець має один голос.

Президент України обирається безпосередньо виборцями.

Голосування на виборах Президента України є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється.

Право висування претендента на кандидата у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними в порядку, визначеному Законом, через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, в тому числі шляхом самовисування.

Партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претендента на кандидата в Президенти України.

Організацію і проведення виборів Президента України здійснюють виборчі комісії, які утворюються і діють у порядку, визначеному Законом про вибори президента України та іншими законами України.

Підготовка і проведення виборів Президента України здійснюються відкрито і гласно.

Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, виборчих комісій, що стосуються виборів Президента України, доводяться до відома громадян через засоби масової інформації, а в окремих випадках оприлюднюються іншим шляхом у п'ятиденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено законом.

Виборчі комісії відповідно інформують громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і дільниць, забезпечують можливість для ознайомлення їх із списками виборців, з біографічними даними кандидатів, їх передвиборними програмами, з формою та порядком заповнення підписних листів та виборчих бюлетенів, сповіщають населення про підсумки голосування і результати виборів Президента України, надають іншу інформацію.

Організація і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України Законом України про вибори президента України, Законом України «Про Центральну виборчу комісію» та іншими законами України.

Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України.

Вибори Президента України призначаються на неділю. Про день виборів Верховна Рада України повідомляє через засоби масової інформації.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніш як за 180 днів до дня виборів.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України.

Для проведення виборів територія єдиного загальнодержавного одномандатного виборчого округу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою та кількості населення.

Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин.

Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 160 днів до дня виборів за поданням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців.

Список територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіальних меж та центрів округів публікується Центральною виборчою комісією в пресі у триденний термін від дня прийняття нею відповідного рішення.

Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.

Вибори Президента України організовують і проводять:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Центральна виборча комісія утворюється відповідно до Конституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію»

Територіальні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 70 днів до дня проведення виборів Президента України рішенням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії за поданнями партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати у Президенти України, а також за поданнями кандидатів у Президенти України, які зареєстровані Центральною виборчою комісією від зборів виборців.

Склад територіальної виборчої комісії формується шляхом обов'язкового включення (за наявності відповідних подань) по два представники від кожної партії (блоку), від якої (якого) зареєстрований кандидат у Президенти України, та по два представники від кожного кандидата у Президенти України, якого зареєстровано від зборів виборців. Представниками від партій (блоків) можуть бути члени цих партій (партій, що входять до складу блоку) або безпартійні.

Для проведення виборів Президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад або органами, що відповідно до закону здійснюють їх функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці.

Військовослужбовці, які голосуватимуть на виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин, включаються до списків виборців по відповідних виборчих дільницях на підставі даних, поданих до органів, що складають списки виборців, командирами військових частин не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцями строкової служби в день виборів їм надається відпустка не менш як на чотири години.

На виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах, інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування, на суднах, що у день виборів перебувають у плаванні, на виборчих дільницях при представництвах України за кордоном, а також у військових частинах, розташованих за межами населених пунктів, списки виборців складаються за тією ж формою відповідними дільничними виборчими комісіями за поданням керівників відповідних закладів, капітанів суден, командирів військових частин тощо.

До списків виборців включаються всі громадяни України, які на день виборів досягли (досягнуть) вісімнадцятирічного віку, мають право голосу та на момент складання списку проживають на території відповідної виборчої дільниці. За відсутності відомостей про місяць і день народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

До списків виборців виборчих дільниць, утворених при представництвах України за кордоном, включаються працівники цих представництв та члени їх сімей, а також інші громадяни України, які проживають або перебувають на території відповідної іноземної держави.

До списку виборців вносяться прізвище, ім'я, по батькові, рік народження виборця (для осіб, яким у рік проведення виборів виповнилося або виповнюється вісімнадцять років, - число, місяць, рік народження), адреса (місце проживання) виборця. Прізвища виборців включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування. Громадянин може бути включений до списку виборців лише на одній виборчій дільниці.

Списки виборців, підписані керівниками органів, що їх склали, передаються дільничним виборчим комісіям не пізніш як за 40 днів до дня виборів. Посадові особи, які підписали списки виборців, несуть відповідальність за достовірність, повноту списків, своєчасність їх передачі дільничним виборчим комісіям.

Дільнична виборча комісія уточнює списки виборців, після чого вони підписуються головою та секретарем комісії і не пізніш як за 15 днів до дня виборів подаються для загального ознайомлення.

Виборці, які прибули на територію виборчої дільниці після уточнення списків виборців, включаються дільничною виборчою комісією до списку виборців на підставі документів, що засвідчують їх особу та місце проживання, та довідки про невключення їх до списку виборців за попереднім місцем проживання. Про їх включення до списків виборців дільнична виборча комісія повідомляє територіальну виборчу комісію за їх попереднім місцем проживання.

Виборці, які вибули з території виборчої дільниці після оприлюднення списків виборців, на підставі відповідних документів виключаються дільничною виборчою комісією зі списку виборців.

Таким особам надаються довідки за формою, яка затверджується Центральною виборчою комісією, на підставі яких ці особи заносяться до списків виборців на дільниці за новим місцем проживання. Зазначена довідка додається до списку виборців.

Право висувати претендента на кандидата у Президенти України належить партіям, які зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок.

Виборчий блок партій може бути утворений двома або більшою кількістю партій на підставі рішень партій, які об'єдналися у виборчий блок для участі у виборах Президента України. Це рішення підписується керівниками партій, що об'єдналися у виборчий блок, та скріплюється печатками цих партій.

До рішення додається угода про утворення виборчого блоку, яка включає в себе: порядок проведення міжпартійного з'їзду (конференції) блоку; умови делегування на них делегатів від партій, що об'єдналися у блок; умови функціонування керівних органів блоку; зобов'язання по проведенню фінансування передвиборчої кампанії блоку та інші питання, які регламентують діяльність блоку.

Висування претендентів на кандидатів у Президенти України починається за 170 днів і закінчується за 140 днів до дня виборів.

Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, що є найвищим статутним органом цієї партії. Порядок проведення з'їзду (конференції, загальних зборів) партії визначається її статутом.

Висування претендента виборчим блоком партії здійснюється на міжпартійному з'їзді (конференції), делегати на який обираються членами партій, що об'єдналися у виборчий блок, відповідно до норми представництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку.

Претендентом на кандидата у Президенти України від партії або виборчого блоку партій може бути як член цієї партії, так і позапартійний громадянин.

З'їзд (конференція, загальні збори) має право вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб. Претендент вважається висунутим, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (конференції, загальних зборів).

У разі висунення претендента партія, виборчий блок партій повідомляє про це особу, яку висунуто претендентом на кандидата у Президенти України, і після одержання її згоди балотуватися на виборах подає заяву до Центральної виборчої комісії. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, громадянство претендента, дані про місце його проживання в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіння державною мовою, а також прізвище, ім'я, по батькові, адреса і номер телефону уповноваженої особи партії, виборчого блоку партій. Заява підписується керівником відповідної партії (керівниками партій, що об'єдналися у виборчий блок).

Збори виборців можуть обговорювати одну або кілька кандидатур претендентів. Кожний учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, в тому числі, самовисунутися. Висунутою зборами виборців як претендентом вважається особа, за яку проголосувало не менш як дві третини учасників зборів.

Ініціативна група виборців подає до Центральної виборчої комісії заяву про реєстрацію претендента та заяву про реєстрацію ініціативної групи. У заяві про реєстрацію претендента зазначаються дані про претендента, передбачені частиною восьмою статті 22 Законом України про вибори Президента України.

Реєстрація претендента на кандидата у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією. Претендентом може бути зареєстрована особа, яка відповідає вимогам статті 2 Законом України про вибори Президента України.

Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію претендента в п'ятиденний строк з дня подання заяви про реєстрацію претендента та документів, передбачених статтею 22 Законом України про вибори Президента України, і протягом 48 годин після реєстрації видає уповноваженій особі партії (блоку), ініціативної групи виборців довідку про реєстрацію претендента і необхідну кількість підписних листів встановленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Претенденти мають рівні права незалежно від суб'єкта висунення.

Центральна виборча комісія відмовляє заявнику в реєстрації претендента на кандидата у Президенти України, якщо:

1) необхідні для реєстрації документи подані після закінчення строку,

2) не надано всіх необхідних для реєстрації документів або подано документи, що не відповідають вимогам Закону України про вибори Президента України;

3) не додержано встановленого статутом політичної партії або угодою про утворення виборчого блоку порядок висунення претендента.

Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію претендента на кандидата в Президенти України у разі отримання нею документально підтверджених даних про наявність у претендента судимості або про інші обставини, які відповідно до Закону позбавляють особу права бути обраною Президентом України.

Форма підписного листа на підтримку претендента на кандидата в Президенти України затверджується Центральною виборчою комісією не раніш як за 170 днів до дня виборів. Підписний лист повинен містити відомості про претендента: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, громадянство, партійність, освіта, професія, місце роботи і проживання, ким висунутий; мати графи, в яких зазначаються порядковий номер і дата підпису виборця, прізвище, ім'я, по батькові виборця, число, місяць та рік його народження, домашня адреса, номер і серія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, особистий підпис виборця. Число та місяць народження ставляться тільки для тих виборців, яким виповнюється в рік виборів вісімнадцять років. Підписний лист також повинен містити дані про особу, яка збирає підписи (прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса, за наявності - номер телефону).

За дорученням претендента на кандидата у Президенти України або уповноваженої особи партії (блоку), ініціативної групи виборців, якими висунуто претендента, підписи на його підтримку можуть збирати громадяни України, які мають право голосу.

Особа, яка збирає підписи, до початку їх збирання повинна внести до підписних листів відомості про себе, передбачені статтею 26 Законом України про вибори Президента України.

Графи підписного листа, що стосуються виборця, заповнюються ним особисто, а в разі неможливості за станом здоров'я особисто заповнити підписний лист на його прохання - особою, яка збирає підписи. Правильність даних про виборця, внесених до підписного листа, засвідчується його особистим підписом.

Ніхто не має права примушувати виборця підтримати претендента, платити коштами, товарами або послугами за підписи, а також перешкоджати йому у підтримці претендента.

В одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населеного пункту.

Заповнений підписний лист підписується особою, яка збирала підписи. Вона несе персональну відповідальність за достовірність даних, внесених до підписного листа.

Центральна виборча комісія забезпечує здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону при збиранні підписів.

Заповнені підписні листи подаються безпосередньо до Центральної виборчої комісії для реєстрації не пізніш як за 110 днів до дня виборів Президента України. Про прийняття підписних листів Центральна виборча комісія видає уповноваженим особам, які їх подали, довідку встановленого зразка.

При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали претендента на кандидата у Президенти України, не враховуються підписи виборців, щодо яких у підписному листі відсутні усі або окремі відомості, передбачені підписним листом. Не враховуються підписні листи, що містять підписи мешканців різних населених пунктів, в яких відсутні дані про особу, яка збирала підписи, або не підписані нею. Недійсними вважаються підписні листи невстановленого зразка, підроблені, а також насильно чи шляхом підкупу зібрані. Підписні листи можуть бути визнані недійсними за рішенням Центральної виборчої комісії.

У разі невідповідності оформлення поданих підписних листів вимогам Закону Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день після їх прийняття сповіщає про це осіб, які їх подали. Виправлені або додаткові підписні листи подаються до комісії не пізніш як за 100 днів до дня виборів Президента України.

Про результати збирання підписів на підтримку кожного з претендентів Центральна виборча комісія складає протокол, з яким ознайомлює претендента або уповноважену особу партії (блоку), ініціативної групи виборців у триденний строк.

Право ознайомлення з підписними листами, поданими до Центральної виборчої комісії, мають виключно особи, що входять до її складу, та за дорученням керівників комісії - працівники секретаріату комісії.

Забороняється організовувати збирання підписів на підприємствах, в установах і організаціях.

Претендент має бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як один мільйон громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 30 тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України.

Реєстрація претендента як кандидата у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією протягом п'яти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Рішення про реєстрацію кандидата у Президенти України приймається Центральною виборчою комісією за наявності документів, передбачених статтями 22 і 24 Законом України про вибори Президента України, та протоколу Центральної виборчої комісії про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Президента України.

Центральна виборча комісія протягом двох днів після реєстрації видає кандидату в Президенти України посвідчення встановленого зразка, а претендентам, яким відмовлено у реєстрації, - рішення.

Не пізніш як на п'ятий день після закінчення реєстрації всіх кандидатів Центральна виборча комісія публікує в пресі та оголошує в інших засобах масової інформації список кандидатів у Президенти України із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, імені, по батькові, року народження, партійності, освіти, посади (заняття), місця роботи і проживання кожного кандидата та ким висунутий кандидат.

Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата або про відмову в реєстрації може бути оскаржено претендентом, щодо якого прийнято таке рішення, або уповноваженою особою партії (блоку), ініціативної групи виборців, якими висунуто даних претендентів, до Верховного Суду України протягом п'яти днів з моменту його прийняття. Верховний Суд України розглядає скаргу в семиденний строк. Рішення Верховного Суду України є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Кандидат у Президенти України не пізніш як за три дні до дня виборів може зняти свою кандидатуру, звернувшись з відповідною письмовою заявою до Центральної виборчої комісії. У цьому разі за рішенням комісії його кандидатура виключається із списку кандидатів, і він вибуває з балотування на виборах Президента України.

У разі смерті кандидата Центральна виборча комісія оголошує його таким, що вибув з балотування на виборах, і його кандидатура виключається із списку кандидатів.

Центральна виборча комісія повідомляє виборчі комісії про вибуття кандидата в Президенти України з балотування, і це рішення оприлюднюється в засобах масової інформації не пізніше наступного дня після його прийняття, але не пізніш як за один день до дня виборів.

Передвиборна агітація розпочинається після реєстрації претендента кандидатом в Президенти України Центральною виборчою комісією і закінчується за один день до дня виборів. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Громадяни України, політичні партії, інші об'єднання громадян, колективи підприємств, установ і організацій мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їх політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кандидатів на зборах, мітингах, у бесідах, пресі, на радіо і телебаченні.

Кандидати у Президенти України проводять зустрічі з виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для виборців формі. Територіальні виборчі комісії беруть участь в організації зустрічей кандидатів з виборцями. На прохання кандидатів чи виборчих комісій органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють в організації таких зустрічей.

Для проведення масових заходів передвиборної агітації місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, а також змішаної форми власності, де частка державної власності перевищує 25 відсотків, безкоштовно надають придатні для цієї мети приміщення у визначений виборчою комісією час. При цьому територіальні виборчі комісії зобов'язані забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів у Президенти України.

Центральна виборча комісія за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення виборчої кампанії, забезпечує виготовлення не пізніш як за 50 днів до дня виборів передвиборних плакатів кандидатів у Президенти України. Форма, розмір та поліграфічне виконання передвиборних плакатів, їх тираж відповідно до вимог частини сьомої цієї статті встановлюються Центральною виборчою комісією і повинні бути однаковими для всіх кандидатів.

Кандидати у Президенти України мають право за рахунок і в межах коштів особистого виборчого фонду додатково друкувати свої матеріали передвиборної агітації як у державних, так і недержавних періодичних друкованих виданнях на умовах рівної оплати за одиницю газетної площі, а також вести свою передвиборну агітацію як на державних, так і недержавних телерадіоканалах на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу.

Забороняється участь у передвиборній агітації:

органам державної влади, включаючи судові органи та органи прокуратури, і органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам;

членам виборчих комісій;

особам, які не є громадянами України.

Державним телерадіокомпаніям, друкованим засобам масової інформації з державною участю, участю органів місцевого самоврядування, їх посадовим особам, творчим працівникам засобів масової інформації у період виборчої кампанії у своїх повідомленнях, матеріалах і передачах забороняється підтримувати або віддавати перевагу в будь-якій формі тому чи іншому кандидату в Президенти України, їх передвиборним програмам.

Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах відповідно товарів, послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей.

Центральна виборча комісія забезпечує в державних засобах масової інформації роз'яснення щодо заборони надання безплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, лотерей, грошей, послуг. Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією та друкується в кожному номері газет «Голос України» і «Урядовий кур'єр» на першій сторінці, починаючи за 30 днів до дня виборів. Текст роз'яснення транслюється двічі на день телерадіокомпаніями, починаючи за 30 днів до дня виборів.

У виборчій кампанії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у Президенти України, від партій (блоків), зборів виборців - суб'єктів виборчого процесу, від іноземних держав і міжнародних організацій. Порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів визначаються Положенням, що затверджується Центральною виборчою комісією.

Форму і текст виборчого бюлетеня по виборах Президента України затверджує Центральна виборча комісія.

Виборчі бюлетені є документами суворої звітності.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з восьмої до двадцятої години.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня виборів.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлюються виборчі скриньки таким чином, щоб виборці при підході до них обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування.

Вхід у кабіни або кімнати для таємного голосування, вихід з них, а також шлях від них до виборчих скриньок повинні бути в полі зору членів дільничної виборчої комісії, кандидатів і довірених осіб кандидатів та офіційних спостерігачів.

Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємності волевиявлення виборців, обладнання приміщень і підтримання в них належного порядку покладається на дільничні виборчі комісії. Виборець може перебувати в приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

У день виборів перед початком голосування голова дільничної виборчої комісії в присутності членів виборчої комісії та офіційних спостерігачів, представників засобів масової інформації, які знаходяться на виборчій дільниці, перевіряє виборчі скриньки, пломбує або опечатує їх.

Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається.

Виборчі бюлетені видаються виборцям членами дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців по відповідній виборчій дільниці за умови пред'явлення виборцем документа, що посвідчує його особу. Член дільничної виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень, розписується у визначених місцях на виборчому бюлетені та контрольному талоні. Забороняється робити на бюлетенях будь-які позначки, за якими можна було б встановити особу виборця.

Виборець розписується за отримання виборчого бюлетеня у визначеному місці на контрольному талоні та у списку виборців.

Контрольні талони залишаються у дільничній комісії і разом із списком виборців є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені.

У випадках, коли окремі виборці за станом здоров'я не можуть прибути в приміщення для голосування, за їх письмовою заявою дільнична виборча комісія за один день до дня виборів складає список таких виборців за формою загального списку виборців. Комісія визначає час і не менше трьох членів виборчої комісії, які організовують голосування в місцях перебування таких виборців. Ці члени комісії повинні бути представниками різних партій (блоків). Час виходу членів комісії до виборців визначається з таким розрахунком, щоб ці виборці змогли проголосувати не пізніш як за годину до закінчення голосування.

Голова дільничної виборчої комісії повинен оголосити про те, що члени комісії виходять для організації голосування до виборців, які за станом здоров'я не можуть прибути в приміщення для голосування. Тільки після оголошення членам комісії видаються виборчі бюлетені і список виборців. Бюлетені перераховуються в присутності бажаючих членів комісії і офіційних спостерігачів. При проведенні такого голосування мають право бути присутні офіційні спостерігачі.

На підставі протоколів дільничних виборчих комісій територіальна виборча комісія на її засіданні визначає:

1) загальну кількість виборців по виборчому округу;

2) кількість виборчих бюлетенів, одержаних виборчими дільницями округу;

3) кількість виборчих бюлетенів, не використаних по округу;

4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;

5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;

7) кількість голосів, поданих за кожного кандидата;

8) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата.

Центральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних виборчих комісій та протоколів дільничних виборчих комісій, утворених при представництвах України за кордоном, не пізніш як у п'ятиденний строк після дня виборів встановлює результати виборів по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу по виборах Президента України, про що складається відповідний протокол.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, у разі вибуття усіх кандидатів у Президенти України.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Повідомлення про результати виборів Президента України публікується Центральною виборчою комісією в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати виборів.

Якщо до виборчого бюлетеня було включено більше двох кандидатів і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по виборах Президента України по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів, не рахуючи тих кандидатів, які після першого голосування зняли свої кандидатури.

У разі, коли один з кандидатів, по яких проводиться повторне голосування, не пізніш як за сім днів до дня голосування зняв свою кандидатуру, Центральна виборча комісія приймає рішення про включення до виборчого бюлетеня наступного за кількістю одержаних голосів кандидата. Якщо кандидатура знята пізніше зазначеного строку або немає інших кандидатів, голосування проводиться по одній кандидатурі.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який в результаті повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі, коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Повторне голосування вважається таким, що не дало можливості визначити кандидата, обраного Президентом України, якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Після складення присяги Центральна виборча комісія вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України.

5. Конституційні підстави та порядок дострокового припинення повноважень Президента України

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;