Стосунки обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування
Поняття, призначення та принципи діяльності обласної державної адміністрації в Україні. Види та характеристика повноважень обласних державних адміністрацій у сфері забезпечення захисту прав громадян та їх стосунки з органами місцевого самоврядування.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.10.2012 |
| Размер файла | 32,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Зміст
- Вступ
- 1. Поняття, призначення та принцип діяльності обласної державної адміністрації
- 2. Види та характеристика повноважень обласних державних адміністрацій
- 2.1 Загальна характеристика обласної державної адміністрації
- 2.2 Характеристика повноважень Обласної державної адміністрації у сфері забезпечення прав громадян
- 3. Стосунки обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Розвиток самоврядних структур сучасного суспільства справедливо вважається одним з найдійовіших показників поступу демократії. В Україні місцеве самоврядування набуває особливого значення у світлі реалізації положень Конституції України та трансформації державного режиму у правовій перспективі.
Незважаючи на визначення Президентом України, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України муніципальної реформи однією з пріоритетних складових здійснюваної в нашій країні адміністративної реформи і водночас важливим чинником демократизації державного режиму, доводиться констатувати, що на сьогодні вона ще далека від завершення.
Фактично за час реформування системи влади та управління в державі до певної міри вирішено питання організації місцевого самоврядування, проблеми ж створення законодавчої та матеріально-фінансової бази залишаються відкритими.
Залишаються законодавчо неврегульованими питання комунальної власності, міжбюджетних відносин (особливо на рівні район-село, селище, місто районного значення), діяльності асоціацій місцевого самоврядування та їх регіональних відділень, створення адміністративної юстиції, особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Севастополі. Одним з найбільш конфліктних питань у процесі здійснення місцевого самоврядування стала проблема статусу сільських, селищних, міських голів.
1. Поняття, призначення та принцип діяльності обласної державної адміністрації
Місцеві органи виконавчої влади -- це насамперед місцеві державні адміністрації. Місцеві державні адміністрації функціонують: а) в областях, б) в районах областей, в) в районах Автономної Республіки Крим, г) в містах Києві та Севастополі, д) районах міст Києва та Севастополя. Відповідно до цього вони є обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і розміщені в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.
Вони утворюються згідно зі ст. 118 Конституції України і входять до системи органів виконавчої влади, їх безпосередня діяльність регламентується законами України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р., "Про столицю України -- місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р.
При здійснені своїх повноважень місцеві державні адміністрації керуються також іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім того, рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
На будинках, у яких розміщуються місцеві державні адміністрації, піднімається Державний Прапор України, вивішуються таблички з зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованого там органу.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Вперше в політико-правовій практиці незалежної України інститут місцевих державних адміністрацій був запроваджений 1992 р., коли Верховна Рада 5 березня 1992 р. Прийняла закон про представника Президента, яким місцеві органи виконавчої влади, засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних та обласних рад, відокремлювалися від органів місцевого та регіонального самоврядування, насамперед в особі представницьких органів. Це відокремлення було продиктовано необхідністю створення єдиної системи органів виконавчої влади на чолі з Президентом, а також - розмежування функцій та повноважень між місцевими державними адміністраціями, як органами держави, та місцевим і регіональним самоврядуванням, яке стало самостійною формою реалізації публічної влади.[1.c.456]
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
– народовладдя;
– законності;
– гласності;
– колегіальності;
– поєднання місцевих і державних інтересів;
– виборності;
– правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами;
– підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
– державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
– судового захисту прав місцевого самоврядування.
Система місцевого самоврядування включає:
– територіальну громаду;
– сільську, селищну, міську раду;
– сільського, селищного, міського голову;
– виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
– районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
– органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.
Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.
Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.
У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності[3.c.321].
Важливою характеристикою місцевих державних адміністрацій є їх компетенція, яка поділяється на різні види Закон виділяє галузеву і предметну компетенцію цих адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законом України, належить вирішення з також питань суспільного життя.
Президент має право контролю за актами місцевих державних адміністрацій. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути скасовані Президентом.
Посадові особи місцевих державних адміністрацій можуть відповідальність згідно з чинним законодавством. В розділі VІ. Ст.49. Закону України "про місцеві державні адміністрації" говориться, що "матеріальна шкода, завдана незаконним звільненням голів місцевих держадміністрацій, посадами керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевих державних адміністрацій при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави"
Держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевої державної адміністрації, яка заподіяла шкоду у розмірах і порядку визначених законодавством.
Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження делеговані їм відповідними обласними, районними радами. Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої держадміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь.[4.c.34]
Конституцією України статею 140 визначається, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади, жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах конституції і законів України.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належать компетенції міських рад.
Згідно Конституції України статі 142 Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли в наслідок рішень органів державної влади, компенсується державою.
Закон закріплює положення про те, що місцева державна адміністрація є місцевим органом у системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Голови місцевих державних адміністрацій які " відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня "(ст.118)3). Крім того, закон встановлює, що місцева державна адміністрація виконує повноваження державної влади, делеговані їй виконавчі функції відповідних рад (обласних і районних) через створені управління, відділи та інші структурні підрозділи. Відповідно до Конституції і даного Закону місцеві державні адміністрації діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом, Кабінетом Міністрів, підзвітності та підконтрольованості органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним та обласним радам у межах, передбачених чинним законодавством[2.c.56]. Таким чином, за своєю юридичною програмою і природою місцеві державні адміністрації є саме органами виконавчої влади відповідно до ст 1. Закону України " Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року.
Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення головою держадміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації, який очолює керівник, що призначається на посаду головою держадміністрації.
Керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої держадміністрації, доведення розпоряджень голови, відповідальність за стан діловодства, обміну і звітності та інші обов'язки накладені на нього головою державної адміністрації.
Голова місцевої держадміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.
2. Види та характеристика повноважень обласних державних адміністрацій
2.1 Загальна характеристика обласної державної адміністрації
Органи виконавчої влади реалізують функції держави, виконуючи положення Конституції та законів України, актів Президента України, а також нормативні акти органів державного управління вищого рівня.
Кожен орган виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави, має певний правовий статус, виступає носієм відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо-розпорядчої діяльності. Органи виконавчої влади наділяються необхідною оперативною самостійністю, що виражається в їх компетенції - предметах відання, правах, обов'язках, територіальних межах діяльності кожного окремого органу. Компетенція - це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності (коло питань, що вирішуються міністерством, визначається у положенні про відповідне міністерство; відомством - у положенні про відповідне відомство).
Кожен орган виконавчої влади має офіційне найменування та повноваження використовувати різні атрибути з державною символікою (гербовим штампом, бланками з офіційними найменуваннями та ін.). Більшість органів виконавчої влади та методи їх діяльності визначаються Конституцією та законами України, актами Президента України.
Діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі та на виконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи положення законів та правових актів інших державних органів, органи виконавчої влади мають повноваження розпоряджатися з конкретних питань та приймати підзаконні нормативні акти.
Орган виконавчої влади становить собою організацію - колектив людей - державних службовців, який сформований шляхом їх призначення або конкурсного відбору на посаду для здійснення конкретної виконавчо-розпорядчої діяльності в юридично-владній формі. В рамках колективу даного органу поміж структурними підрозділами і службовцями розподілені повноваження і відповідальність за доручену справу, встановлені та розвиваються різні організаційно-правові зв'язки. Усе це спрямоване на забезпечення ефективної діяльності органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади багато в чому відрізняються від органів законодавчої та судової влади - своїм цільовим призначенням, функціями, характером діяльності, порядком утворення окремих органів та взаємовідносинами між різними органами, складом службовців та порядком заміщення ними посад, формами та методами здійснення своїх юридично-владних повноважень[4.c.126].
Органи виконавчої влади істотно відрізняються від підприємств, об'єднань, установ, організацій, в тому числі й державних. Головне, чим відрізняються органи виконавчої влади від підприємств, об'єднань, установ і організацій, є те, що перші мають державно-владні повноваження, вони керують об'єктами, до числа яких входять і самі підприємства, об'єднання, установи, які знаходяться ззовні їх, виступають від імені держави; а підприємства, об'єднання, зайняті господарською діяльністю, установи - соціальним обслуговуванням, організації (будівельно-монтажні, житлово-експлуатаційні, шляхові та ін.) будують або експлуатують виробничій інші об'єкти.
В органах виконавчої влади, починаючи з центральних і закінчуючи місцевими (районними), всі службовці (за винятком обслуговуючого персоналу, який створює тільки умови для нормального функціонування органу) здійснюють різні функції управління, а їх праця є одним із видів управлінської діяльності. На підприємствах, в установах їх працівники виконують різну за характером роботу. Одна (більша) частина працівників зайнята безпосередньо у виробничому процесі або процесі соціального обслуговування, вона виробляє певну продукцію (матеріальні цінності, послуги). Інша, значно менша частина працівників здійснює управлінську, владно-організаційну діяльність. Ця діяльність не є основною для підприємства (установи), але вона забезпечує, створює належні умови для основної - виробничої діяльності або діяльності з соціального обслуговування.
Підприємства (установи) в цілому не виконують управлінських функцій, такі функції виконує спеціально організована група людей, яку називають адміністрацією підприємства (установи).
Дирекція школи, правління акціонерного товариства, головний лікар поліклініки мають адміністративно-владні повноваження, здійснюють виконавчо-розпорядчі функції усередині даного об'єкта, видають індивідуальні та нормативні акти, які є обов'язковими до виконання працівниками цих підприємств, установ.
Ураховуючи саме ці ознаки, адміністрації державних підприємств, установ також відносять до органів державного управління, називають їх при цьому органами безпосереднього управління або органами предметної компетенції.
Наведене дає можливість зробити висновок про те, що орган виконавчої влади (державного управління) - це організація, яка є частиною державного апарату, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштаб діяльності, утворюється у порядку, встановленому законом або іншим правовим актом, володіє певними методами роботи, наділена повноваженнями виступати за дорученням держави і покликана у порядку виконавчої діяльності здійснювати керівництво економікою, соціально-культурним будівництвом та адміністративно-політичною діяльністю.
До місцевих органів виконавчої влади належать ті, повноваження яких поширюються на територію певної адміністративно-територіальної одиниці (області, району). Вони виконують завдання загального управління та координації чи функції відповідних центральних органів виконавчої влади на території певної області, району, міста. Це місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.[6.c.32]
Від того, який обсяг і характер компетенції мають органи виконавчої влади, вони поділяються на: органи загальної компетенції, органи галузевої компетенції, органи спеціальної (функціональної) компетенції, органи предметної компетенції.
Органи загальної компетенції - це органи, які в межах підвідомчої їм території здійснюють державне управління та координацію усіх або більшості підпорядкованих чи підконтрольних їм органів галузевої чи функціональної компетенції. Вони несуть відповідальність за стан справ на відповідній території (на всій території України, території АРК, області, району, міста). Тому вони здійснюють загальне керівництво і координацію діяльності органів галузевої та функціональної компетенції, підприємств, установ, організацій та інших об'єктів. До органів загальної компетенції належать:
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації. Органи галузевої компетенції реалізують державну політику у відповідній галузі. Галузь - це поєднання об'єктів управління під керівництвом відповідного органу виконавчої влади за ознаками виробничої єдності незалежно від їх географічного розташування. Органами галузевої компетенції є: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні підприємства, установи, інші структури і тим самим керують певною галуззю (Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки, Державний комітет України по водному господарству та ін.), а також місцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Органи спеціальної (функціональної) компетенції здійснюють керівництво з питань, які мають загальний характер для всіх чи багатьох галузей господарства, соціально-культурного будівництва. Вони координують діяльність галузевих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчого підпорядкування. До таких органів належать: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет та ін.), а також їх місцеві органи. Органами предметної компетенції є адміністрації державних підприємств, установ, які керують діяльністю відповідних підприємств, установ.
Залежно від порядку вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на єдиноначальні та колегіальні.
На чолі єдиноначального органу стоїть одна особа - керівні який має право особисто приймати рішення з усіх основних питань компетенції цього органу. Єдиноначальність забезпечує оперативність керівництва, використання індивідуальних здібностей та досвіду керівників і водночас підвищує їх персональну відповідальність, оскільки на особу керівника лягає відповідальність за діяльність усього органу державного управління. До єдиноначальних належить більшість органів виконавчої влади: міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади.
Проте і в єдиноначальних органах для вирішення найбільш важливих питань створюються колегіальні органи (колегії, науково-технічні, техніко-економічні ради тощо). Вони виконують допоміжні, консультативні функції, оскільки їх рішення затверджуються рішенням керівника або втілюються в життя через рішення керівника.
На чолі колегіального органу стоїть група осіб, які входять до складу цього органу, тобто є організаційно і юридичне оформленими. Основні питання, які віднесені до компетенції такого органу, обговорюються та вирішуються на засіданнях колективно. Для винесення рішення з обговорюваного питання необхідно мати кворум. Рішення в колегіальних органах частіше за все приймаються абсолютною більшістю голосів, тобто коли за дане рішення проголосувало більше половини присутніх членів органу. Як правило, це пов'язано з великим обсягом їх компетенції та широкими завданнями керівництва, які стосуються багатьох галузей та функцій державного управління. Колегіальність дозволяє правильно вирішувати найбільш складні питання керівництва за участю фахівців, з використанням їх досвіду. Тому до колегіальних органів насамперед належать: Кабінет Міністрів України та Рада міністрів АРК, а також деякі інші органи. Але і в цих органах колегіальність доповнюється єдиноначальністю керівників, які особисто вирішують деякі оперативні організаційні питання діяльності очолюваного ними органу.
Залежно від предмета спрямованості компетенції органи виконавчої влади поділяються на:
а) органи управління господарським виробництвом, економікою та сферою соціального обслуговування: промисловістю, сільським господарством, транспортом, зв'язком, внутрішньою торгівлею, житлово-комунальним господарством та побутовим обслуговуванням населення;
б) органи управління соціальним розвитком, культурою: освітою, охороною здоров'я, фізичною культурою та спортом, розвитком науки, культури, соціальним забезпеченням;
в) органи управління в адміністративно-політичній сфері: обороною, державною безпекою, внутрішніми справами, юстицією, зовнішніми стосунками;
г) органи міжгалузевого управління, які здійснюють функції: ціноутворення, статистики, фінансового регулювання, стандартизації, сертифікації та ін.
Якщо брати за критерій класифікації становище та місце в системі органів виконавчої влади, то вони поділяються на вищі та нижчі. Так, обласна державна адміністрація буде нижчою відносно Кабінету Міністрів України, але вищою відносно районної державної адміністрації. Звідси - підпорядкованість, підконтрольність, підзвітність нижчих органів перед вищими, обов'язковість рішень вищих органів до виконання нижчими.
місцевий самоврядування обласний адміністрація
2.2 Характеристика повноважень Обласної державної адміністрації і сфері забезпечення прав громадян
Апарат обласної державної адміністрації здійснює правове забезпечення діяльності голови облдержадміністрації, його заступників та структурні підрозділи облдержадміністрації, зокрема, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує:
Зберігання, систематизований облік і практичне застосування законів України, указів Президента України та законодавчих актів центральних органів виконавчої влади при підготовці проектів розпоряджень голови обласної державної адміністрації, інших службових документів.
Дотримання вимог чинного законодавства під час підготовки проектів розпоряджень та доручень голови обласної державної адміністрації.
Контроль за дотриманням місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування (з питань делегованих повноважень органів виконавчої влади) Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розпоряджень та доручень голови облдержадміністрації.
Перевірку за дорученням голови обласної державної адміністрації виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови облдержадміністрації управліннями та іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, а також районними державними адміністраціями, здійснює контроль за своєчасним поданням ними інформацій та інших матеріалів з виконання зазначених документів [5.c.231].
Перевіряє відповідність законодавству проектів розпоряджень голови обласної державної адміністрації шляхом їх візування керівником або заступником керівника юридичного відділу апарату облдержадміністрації.
Підготовку в разі необхідності спільно з відповідними відділами апарату облдержадміністрації, управліннями та іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, районними державними адміністраціями, представницькими та виконавчими органами місцевого самоврядування пропозицій про внесення змін, доповнень до розпоряджень голови обласної державної адміністрації або про скасування їх чи визнання такими, що втратили чинність.
Аналіз за дорученням голови обласної державної адміністрації та його заступників наказів керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації і підготовку висновків щодо їх відповідності Конституції та законам України, указам Президента України, іншим актам законодавства.
Підготовку матеріалів голові обласної держадміністрації щодо рішень виконавчих органів місцевого самоврядування та розпоряджень міських голів (у межах делегованих повноважень органів виконавчої влади) з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України.
Перевірку розпоряджень голів райдержадміністрацій щодо відповідності їх чинному законодавству України та внесення пропозицій щодо їх скасування у разі, якщо вони суперечать Конституції України, законам України, указам і розпорядженням Президента України, рішенням Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.
Підготовка подання та проекту розпорядження голові обласної державної адміністрації щодо скасування розпоряджень голів районних державних адміністрацій, якщо вони суперечать Конституції України, законам України, указам і розпорядженням Президента України, рішенням Кабінету Міністрів України, іншим законодавчим актам.
Підготовка матеріалів голові обласної державної адміністрації щодо актів обласної та районних рад та їх посадових осіб з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України.
Підготовка проекту подання голови обласної державної адміністрації до Верховної Ради України щодо дострокового припинення в установленому порядку повноважень місцевої ради та призначення позачергових виборів при наявності підстав, передбачених частинами 1, 4 статті 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Розгляд спільно з відповідними структурними підрозділами облдержадміністрації актів прокурорського реагування, ухвал та рішень суду.
Підготовка проекту подання голови облдержадміністрації до Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, голови районної та обласної ради за наявності підстав, визначених частинами 2, 5 статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Організацію і проведення занять з правових питань.
Надання методичної допомоги з правових питань консультативно-дорадчим органам, утвореним головою обласної державної адміністрації.
Підготовка позовів до суду про визнання недійсними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств (об'єднань), організацій і установ та їх посадових осіб, які обмежують повноваження обласної державної адміністрації.
Підготовка необхідних матеріалів і пропозицій для інформування голови обласної державної адміністрації щодо фактів порушення виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (в межах наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади) Конституції України, законів України, указів і розпоряджень Президента України, інших актів законодавчої і виконавчої влади, а також про факти невиконання сільськими, селищними, міськими головами повноважень, передбачених пунктом 5 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Підготовка проекту подання голови обласної державної адміністрації до відповідних органів про звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України або до власника підприємства, установи, організації чи уповноваженої ним особи про притягнення до відповідальності їх керівників у разі порушення ними Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, інших актів законодавчої і виконавчої влади.
Консультування з правових питань структурних підрозділів обласної державної адміністрації, надання методичної допомоги районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам місцевих рад з правових питань.
Правове забезпечення діяльності дорадчих органів, створених головою обласної державної адміністрації.
3. Стосунки обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування
Заслуговує на увагу аналіз відносин обласної та районних місцевих держадміністрацій обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Закон зобов'язує голів районних державних адміністрацій, щорічно та на їх вимогу звітувати перед ними.
Обласні державні адміністрації наділені широкими контрольними повноваженнями. Голови ОДА мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, рішення Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
У свою чергу керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів ОДА мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів, інших структурних підрозділів райдержадміністрації що суперечать законодавству України.
Закон наділяє голову ОДА правом заохочувати та ставити питання щодо відповідальності голів райдержадміністрації тощо. За результатами роботи районної державної адміністрації голова ОДА може застосовувати встановлені заходи заохочення до посадових районних осіб місцевої держадміністрації. За наявності підстав, передбачених чинним законодавством, голови ОДА можуть порушувати питання перед Президентом і Кабінетом Міністрів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій. Отже, ОДА, їх голови мають достатньо засобів впливу на районні державні адміністрації.
Управління, відділи та інші структурні підрозділи районних державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним управліннями відділам та іншим структурним одиницям і підрозділам обласної адміністрації.
Районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім завдань передбачених статтею 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", забезпечують виконання Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
За наявності підстави визначених законодавством, Рада міністрів може порушити питання перед Президентом України і Кабінетом Міністрів про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів відповідних районних держадміністрацій. Аналогічно, за результатами роботи районних державних адміністрацій Рада міністрів Автономної Республіки Крим може застосувати заходи заохочення до посадових осіб відповідних районних державних адміністрацій.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у межах наданих йому повноважень взаємодії з районними державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим [4.c.177].
Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться Прем'єр-міністром України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. Варто зазначити, що на кожну посаду вноситься одна кандидатура.
Перший заступник голови обласної державної адміністрації призначається на посаду головою обласної державної адміністрації за згодою Прем'єр-міністра України. Заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду головою обласної державної адміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.
Перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій.
Підрозділи місцевих державних адміністрацій (управління, відділи) очолюють відповідні керівники. Вони призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій та щорічно на їх вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня.
За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій. За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може вживати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації[4.c.23].
Голови обласних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях обласних рад, голови районних -- на засіданнях районних рад. Вони щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Висновки
Аналіз статусу місцевих державних адміністрацій вказує на те, що ці органи покликані відігравати ключову роль в реалізації державної політики та законодавства на місцях. Роль і значення цих адміністрацій в системі виконавчої влади визначають їх відносинами з Кабінетом Міністрів та центральними відомствами України. Однак, в силу особливої ролі Президента в організації та діяльності виконавчої влади визначаються х відносини першочерговими. Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом. Голова держави може за власною ініціативою змістити з посади голову будь-якої місцевої державної адміністрації. Але частіше Президент може зміщувати з посад голів цих адміністрацій у результаті здійснення політичного арбітражу щодо конфліктів між даними головами та відповідними районними й обласними радами, між головами місцевих державних адміністрацій різних рівнів (районного, обласного).
Отже, в процесі виконавчої та розпорядчої діяльності органи управління діють юридично-владно, застосовуючи різні правові засоби нормотворчого, оперативно-виконавчого (розпорядчого) та юрисдикційного (правоохоронного) характеру.
Будучи частиною державного апарату, органи виконавчої влади мають власну внутрішню структуру та штат службовців. Організаційна структура державного апарату - це поділ цілого на організаційно відокремлені одиниці та мережа управлінських зв'язків у ньому, особлива форма поділу і кооперації управлінської діяльності, стійка схема розподілу його завдань та функцій.
Список використаних джерел
1. Авер`янов В.Б. Державне управління: теорія і практика// Київ "Юрінком Інтер", 1998 ст.ст 166-175
2. Вовк Ю.Й. Мадзей С.М. Буган Ю.В. Конституція України: навчальний курс // Тернопіль "Мандрівець",1996
3. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком інтер, 2003. - 544 с.
4. Закон України "Про місцеві державні адміністрації " від 9 квітня 1999 р //Київ. №586-ХІV
5. Нор. В. Стецюк П. Конституція - основний закон України: в запитаннях і відповідях // Львів - Київ, Кальварія - Абрис. 1996
6. Писаренко Н. Політика: вертикаль президентської влади // "Голос України" №84. 1999
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття обласних державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади в Україні. Функції та повноваження обласних державних адміністрацій. Взаємовідносини обласних державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
курсовая работа [24,6 K], добавлен 18.03.2007Система місцевого самоврядування как важливою складовою територіальної організації влади. Питання, які вирішуються на пленарних засіданнях районної та обласної ради. Склад місцевих державних адміністрацій та їх повноваження. Вибори депутатів районних рад.
реферат [18,5 K], добавлен 27.02.2009Історія розвитку місцевого самоврядування в Україні, етапи реформування місцевої влади. Правова основа діяльності місцевих Рад народних депутатів. Поняття державних органів місцевого самоврядування. Конкуренція між посадовими особами в регіонах.
реферат [45,2 K], добавлен 11.12.2009Загальна характеристика основних проблем місцевого самоврядування в Україні. Аналіз формування органів самоврядування через вибори. Несформованість системи інституцій як головна проблема інституційного забезпечення державної регіональної політики України.
реферат [23,1 K], добавлен 01.10.2013Історичні передумови, етапи утворення й формування цивільно-військових адміністрацій як форми місцевого самоврядування. Особливості правового закріплення адміністрацій відповідно до норм міжнародного та національного права в зоні АТО на території України.
статья [33,0 K], добавлен 11.09.2017Поняття та конституційні принципи місцевого самоврядування, їх закріплення в чинному законодавстві. Місцеве самоврядування в Україні як частина організації управлінської діяльності в державі. Система й організаційно-правові форми місцевого самоврядування.
реферат [53,7 K], добавлен 29.10.2010Поняття та основнi концепції органів місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні, а також система, функції. Прохождення служби в органах місцевого самоврядування. Посади в органах місцевого самоврядування. Статті Закону України.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 08.11.2008Поняття місцевого самоврядування, основні засади організації та здійснення, історія становлення і розвитку в Україні. Характеристика ознак місцевого самоврядування та структура органів. Необхідність утвердження місцевого самоврядування у містах.
контрольная работа [48,9 K], добавлен 16.12.2012Фактори, що визначають стан місцевого самоврядування, їх проблематика. Економічна основа. Повноваження, делегування повноважень. Особливості української моделі місцевого самоврядування. Концептуальне та законодавче визначення оптимальної децентралізації.
реферат [40,1 K], добавлен 04.04.2008Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Ради, забезпечення додержання законності і правопорядку, здійснення контрольних функцій і повноважень.
реферат [36,0 K], добавлен 29.10.2010
