Місцева державна адміністрація

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Роль державної адміністрації в розбудові Української держави

2. Структура і завдання місцевих адміністрацій

3. Відносини обласної та районних місцевих державних адміністрацій

4. Особливості діяльності районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Виконавчу владу в областях і районах , містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Вперше в політико-правовій практиці незалежної України інститут місцевих державних адміністрацій був запроваджений 1992 р., коли Верховна Рада 5 березня 1992 р. Прийняла закон про представника Президента, яким місцеві органи виконавчої влади, засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних та обласних рад, відокремлювалися від органів місцевого та регіонального самоврядування, насамперед в особі представницьких органів. Це відокремлення було продиктовано необхідністю створення єдиної системи органів виконавчої влади на чолі з Президентом, а також - розмежування функцій та повноважень між місцевими державними адміністраціями, як органами держави, та місцевим і регіональним самоврядуванням, яке стало самостійною формою реалізації публічної влади.

Таким чином, було роздержавлено місцеві ради, як державні органи, які складали політичну основу тоталітарної радянської держави.

Указом Президента України від 14 квітня 1992 року було затверджено Положення про місцеву державну адміністрацію, за яким ця адміністрація стала системою органів державної виконавчої влади, котрі утворювались відповідними представниками Президента або входили до її складу за принципом подальшого підпорядкування.

Місцеві державні адміністрації були підпорядковані представникам Президента, а з питань, віднесених до компетенції Кабінету Міністрів, - підпорядковувались йому.

Заснування місцевих державних адміністрацій привело до суттєвої децентралізації виконавчої влади, що дало привід деяким зарубіжним експертам стверджувати, що в Україні відбулася федералізація цієї гілки влади. Справді, Україна у 1992 р. Почала відходити від моделі унітарної централізованої держави і ставати децентралізованою державою. Ця тенденція у розвитку державного устрою України і була закріплена у новій конституції.

Але практика запровадження місцевих адміністрацій 1992-1993 рр. Породила певні проблеми пов'язані з "двовладдям", коли главі місцевої державної адміністрації активно протистояв голова відповідної місцевої ради. Під тиском прихильників "радянської влади" Верховна Рада прийняла у лютому 1994 р законодавство, яким після місцевих виборів у червні 1994 р., даний інститут скасувався, а місцеві державні адміністрації мали трансформуватись і виконкоми місцевих рад.

З моменту обрання Президента України у липні 1994р., була відновлена вертикаль виконавчої влади шляхом підпорядкування йому голів обласних, районних, Київської і Севастопольської місцевих рад та їх виконкомів. Президент України добився у Конституційному договорі 1995 р., з Верховною Радою відновлення інституту місцевих державних адміністрацій, які очолили вищезгадані голови місцевих рад за сумісництвом. Одностайність Президентів Л.М. Кравчука і Л.Д. Кучми у запровадженні інституту місцевих державних адміністрацій є свідченням того, що цей процес має об'єктивну природу. Тому й Конституція 1996р., закріпила відповідний статус місцевих державних адміністрацій.

1. Роль державної адміністрації у розбудові Української держави та правове положення органів місцевої державної адміністрації

Теоретичну основу законопроекту про місцеві державні адміністрації склали проект Конституції адміністративної реформи в Україні розробленої під керівництвом народного депутата України І.Б. Коліушка і професора В.Б. Авеф'ямова, праці зарубіжних і українських вчених. При цьому був вивчений вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування місцевих органів виконавчої влади. До складу робочої групи з питань підготовки проекту Закону про місцеві державні адміністрації ввійшли В.М. Кампо, С.О. Клебан, Н.В. Ященко, П.С. Качур, М.В. Пітцик, І.П. Голосніченко.

Конституцією України статтею 140 визначається, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади, жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах конституції і законів України.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належать компетенції міських рад.

Згідно Конституції України статі 142 Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли в наслідок рішень органів державної влади, компенсується державою.

Ідеологія законопроекту про місцеві державні адміністрації базувались на тому, що територіальна організація виконавчої влади покликана забезпечити ефективну діяльність цих адміністрацій на засадах поєднання централізації і децентралізації функцій і повноважень взаємодії з органами місцевого самоврядування з метою вирішення покладених на них конституційних завдань:

1. Виконання Конституції та законів України, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади.

2. Дотримання законності та забезпечення правопорядку і додержання прав і свобод громадян.

3. Виконання державних і регіональних програм охорони навколишнього середовища, соціально-економічного розвитку. А в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програми їх національно-культурного розвитку.

4.. Підготовка та виконання відповідних обласних та районних бюджетів і звітів щодо виконання цих бюджетів і заданих програм.

5. Взаємодія з органами місцевого самоврядування.

Реалізація інших наданих державою, а також делегованих відповідними обласними та районними радами повноважень

Закон закріплює положення про те, що місцева державна адміністрація є місцевим органом у системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Голови місцевих державних адміністрацій які " відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня "(ст.118)³⁾. Крім того, закон встановлює, що місцева державна адміністрація виконує повноваження державної влади, делеговані їй виконавчі функції відповідних рад (обласних і районних) через створені управління, відділи та інші структурні підрозділи. Відповідно до Конституції і даного Закону місцеві державні адміністрації діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом, Кабінетом Міністрів, підзвітності та підконтрольованості органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним та обласним радам у межах, передбачених чинним законодавством. Таким чином, за своєю юридичною програмою і природою місцеві державні адміністрації є саме органами виконавчої влади відповідно до ст 1. Закону України " Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року.

державний адміністрація місцевий

2. Структура і завдання місцевих адміністрацій

Важливою характеристикою місцевих державних адміністрацій є їх компетенція, яка поділяється на різні види Закон виділяє галузеву і предметну компетенцію цих адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законом України, належить вирішення з також питань суспільного життя:

забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

соціально-економічного розвитку відповідних територій;

бюджету, фінансів, приватизації та підприємництва

управління майном приватизації та підприємництва

промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку

науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх

зовнішньоекономічної діяльності

оборонної підготовки та мобілізації

соціального захисту, зайнятості населення

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Основні галузеві повноваження адміністрацій:

- Ст.17. повноваження в галузі соціально-економічного розвитку:

Ст.18. повноваження в галузі бюджету та фінансів

- Ст.19. повноваження в галузі управління майном, приватизації та підприємництва

- Ст.20. повноваження в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торгового обслуговування, транспорту і зв'язку

- Ст.21. повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля

- Ст.22. повноваження в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді

- Ст.23. повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення

- Ст.24. повноваження в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати

- Ст.25. повноваження в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян

-Ст.26. повноваження в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин

- Ст.27. повноваження в галузі оборонної роботи

- Ст.28. Права місцевих державних адміністрацій

- Ст.29. Здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень, делегованих їм обласними і районними радами.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених ст.44Закону України" Про місцеве самоврядування".

Аналіз статусу місцевих державних адміністрацій вказує на те, що ці органи покликані відігравати ключову роль в реалізації державної політики та законодавства на місцях. Роль і значення цих адміністрацій в системі виконавчої влади визначають їх відносинами з Кабінетом Міністрів та центральними відомствами України. Однак, в силу особливої ролі Президента в організації та діяльності виконавчої влади визначаються х відносини першочерговими. Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом. Голова держави може за власною ініціативою змістити з посади голову будь-якої місцевої державної адміністрації. Але частіше Президент може зміщувати з посад голів цих адміністрацій у результаті здійснення політичного арбітражу щодо конфліктів між даними головами та відповідними районними й обласними радами, між головами місцевих державних адміністрацій різних рівнів (районного, обласного).

Президент має право контролю за актами місцевих державних адміністрацій. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути скасовані Президентом.

Посадові особи місцевих державних адміністрацій можуть відповідальність згідно з чинним законодавством. В розділі VІ. Ст.49. Закону України "про місцеві державні адміністрації" говориться, що "матеріальна шкода, завдана незаконним звільненням голів місцевих держадміністрацій, посадами керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевих державних адміністрацій при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави"

Держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевої державної адміністрації, яка заподіяла шкоду у розмірах і порядку визначених законодавством.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження делеговані їм відповідними обласними, районними радами. Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої держадміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обгрунтовану відповідь.

Голови обласних державних адміністрацій у випадках, передбачених законом, можуть порушувати перед Верховною Радою України питання про призначення сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, сільського селищного, міського голови, а також здійснюють повноваження:

Оголошують відповідні державні адміністрації і здійснюють керівництво ними;

представляють відповідні державні адміністрації у відносинах з іншими органами;

Призначають на посади та звільняють з них керівників управління, своїх заступників ін.;

укладають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади відповідної міської держадміністрації

погоджують в установленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств Збройних Сил

виступають розпорядниками коштів відповідних держадміністрацій

інформують населення про стан виконання повноважень

здійснюють інші функції передбачені Конституцією та законами України.

У разі відсутності голови його функції і повноваження виконує перший заступник, а у разі відсутності останнього один їз заступників голови місцевої державної адміністрації.

Перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у доручені сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення головою держадміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації, який очолює керівник, що призначається на посаду головою держадміністрації.

Керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої держадміністрації, доведення розпоряджень голови, відповідальність за стан діловодства, обміну і звітності та інші обов'язки накладені на нього головою державної адміністрації.

Голова місцевої держадміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.

3. Відносини обласної та районних місцевих державних адміністрацій

Заслуговує на увагу аналіз відносин обласної та районних місцевих держадміністрацій обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Закон зобов'язує голів районних державних адміністрацій, щорічно та на їх вимогу звітувати перед ними.

Обласні державні адміністрації наділені широкими контрольними повноваженнями. Голови ОДА мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, рішення Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

У свою чергу керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів ОДА мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів, інших структурних підрозділів райдержадміністрації що суперечать законодавству України.

Закон наділяє голову ОДА правом заохочувати та ставити питання щодо відповідальності голів райдержадміністрації тощо. За результатами роботи районної державної адміністрації голова ОДА може застосовувати встановлені заходи заохочення до посадових районних осіб місцевої держадміністрації. За наявності підстав, передбачених чинним законодавством, голови ОДА можуть порушувати питання перед Президентом і Кабінетом Міністрів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій. Отже, ОДА, їх голови мають достатньо засобів впливу на районні державні адміністрації.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи районних державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним управліннями відділам та іншим структурним одиницям і підрозділам обласної адміністрації.

Районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім завдань передбачених статтею 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", забезпечують виконання Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

За наявності підстави визначених законодавством, Рада міністрів може порушити питання перед Президентом України і Кабінетом Міністрів про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів відповідних районних держадміністрацій. Аналогічно, за результатами роботи районних державних адміністрацій Рада міністрів Автономної Республіки Крим може застосувати заходи заохочення до посадових осіб відповідних районних державних адміністрацій.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у межах наданих йому повноважень взаємодії з районними державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим.

4. Особливості діяльності районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим

Згідно конституції України статтею 136 визначається , що представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими виконання в Автономні Республіці Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада Міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономною Республіки Крим за погодженням з презентом України.

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів автономної Республіки Визначаються Конституцією України та Законами України, НПА Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань віднесених до її компетенції.

Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи суддів України.

Згідно Конституції України в Автономній Республіці Крим діє представництво Президента України, статус якого визначається законами України.

Виконавчу владу в областях і районах , містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Вперше в політико-правовій практиці незалежної України інститут місцевих державних адміністрацій був запроваджений 1992 р., коли Верховна Рада 5 березня 1992 р. Прийняла закон про представника Президента, яким місцеві органи виконавчої влади, засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних та обласних рад, відокремлювалися від органів місцевого та регіонального самоврядування, насамперед в особі представницьких органів. Це відокремлення було продиктовано необхідністю створення єдиної системи органів виконавчої влади на чолі з Президентом, а також - розмежування функцій та повноважень між місцевими державними адміністраціями, як органами держави, та місцевим і регіональним самоврядуванням, яке стало самостійною формою реалізації публічної влади.

Таким чином, було роздержавлено місцеві ради, як державні органи, які складали політичну основу тоталітарної радянської держави.

Указом Президента України від 14 квітня 1992 року було затверджено Положення про місцеву державну адміністрацію, за яким ця адміністрація стала системою органів державної виконавчої влади, котрі утворювались відповідними представниками Президента або входили до її складу за принципом подальшого підпорядкування.

Висновок

Проведений аналіз місця та ролі місцевих державних адміністрацій як ланки системи органів виконавчої влади, дає змогу зробити висновок про те, що ці адміністрації досить ефективно інтегровані в дану систему, насамперед завдяки особливій ролі Президента України в мобілізації та спрямуванні виконавчої влади.

Отже, місцеві державні адміністрації в межах своєї компетенції вирішують всі питання місцевого значення, виходячи, насамперед, з інтересів громадян, які проживають на їхній території, і держави, втілюють в життя рішення вищестоящих органів державної влади, забезпечують дотримання законності і правопорядку, беруть участь в обговоренні питань державного значення, вносять свої пропозиції, взаємодіють з органами місцевого самоврядування.

Список використаних джерел

1. Авер'янов В.Б. Державне управління: теорія і практика// Київ "Юрінком Інтер", 1998 ст.ст 166-175

2. Вовк Ю.Й. Мадзей С.М. Буган Ю.В. Конституція України: навчальний курс // Тернопіль "Мандрівець",1996

3.Мотиль О. Структурні обмеження й вихідні умови: постімперські держави і нації в Росії та Українї // Сучасність. 1995. №9 ст.ст 66-67

4. Закон України "Про місцеві державні адміністрації " від 9 квітня 1999 р //Київ. №586-ХІV

5. Нор. В. Стецюк П. Конституція - основний закон України: в запитаннях і відповідях // Львів - Київ, Кальварія - Абрис. 1996

6. Писаренко Н. Політика: вертикаль президентської влади // "Голос України" №84. 1999

Размещено на Allbest.ru