Конституційні засади Кабінету Міністрів України
Розгляд конституційних засад діяльності Кабінету Міністрів України. Поняття про уряд, державу та їх основні функції в житті суспільства. Порядок призначення на посаду Прем'єр Міністра. Компетенція та відповідальність Кабінету Міністрів України.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.10.2012 |
Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
23
Размещено на http://www.allbest.ru
Зміст
Вступ
1. Поняття уряду держави і його функції
2. Конституційні засади Кабінету Міністрів України
3. Порядок призначення на посаду Прем'єр Міністра
4. Компетенція та відповідальність Кабінету Міністрів
Висновки
Перелік використаної літератури
Вступ
У межах владних завдань і функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті і дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права і обов'язки державних органів, у межах яких вони вправі реалізовувати надані їм права, приймати відповідні акти, які є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.
Згідно з Конституцією, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність.
Визначення Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади відображає його роль і місце не лише у системі органів виконавчої влади, а й у системі державної влади України в цілому, характеризує його як орган, який здійснює виконання законів Верховної Ради України та нормативних актів Президента України.
1. Поняття уряду держави і їх функції
Державний орган утворюється у порядку, встановленому Конституцією і відповідними законами. Зокрема, верховна Рада України і Президент України обираються шляхом загальних виборів, склад Кабінету Міністрів формується Президентом України.
Залежно від власного правового статусу кожний з державних органів здійснює притаманні йому завдання та функції держави. Так, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина є глава Української держави - Президент України. Кабінет Міністрів України реалізує виконавчу владу. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
У межах сласних завдань і функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті і дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права і обов'язки державних органів, у межах яких вони вправі реалізовувати надані їх права, приймати відповідні акти, які є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.
Ознакою державного органу є правові зв'язки, що об'єднують особистий склад органу держави в одне ціле. Вони виражають:
службову супідрядність між працівниками;
покладання відповідальності і обов'язок нести відповідальність;
призначення керівників нижчестоящих державних органів керівниками вищестоящих органів.
Характерною рисою державних органів є те, що орган держави як відносно відокремлена частина однієї єдиної системи державних органів становить собою певним чином організований колектив громадян України (Кабінет Міністрів України), або одну особу, належну до громадянства України (Президент України, Генеральний прокурор України). Особливістю цих осіб є те, що вони мають статус державного службовця, визначеного Законом "Про державну службу".
Матеріальну основу організації і діяльності державного органу складають кошти державного бюджету.
Решта ознак властива як державним, так і органам об'єднань громадян (політичним партіям та громадським організаціям).
Розмежувальною лінією тут є те, що діяльність державних органів, а звідси і їхні акти, стосуються всіх громадян України, а нормативні акти громадських об'єднань обов'язкові лише для членів таких об'єднань.
Ознакою державних органів є те, що кожний має притаманну лише йому внутрішню структуру.
Важливою рисою державного органу є територіальний масштаб, межі його діяльності.
Діяльність органу держави базується на застосуванні методів переконання та примусу.
Нарешті, відповідному видові державних органів притаманні власні форми організації, методи діяльності.
Кожний з державних органів має власне майно.
І насамкінець найголовніше - усі державні органи мають статус юридичної особи.
Узагальнивши основні риси, які характеризують сутність державного органу, можна дати загальне його поняття.
Держаний орган України (громадянин або колектив громадян) - це відносно відокремлена частина єдиної системи органів державної влади, побудованої за конституційним принципом розподілу влади, який створюється у певному, визначеному законом, порядку і здійснює завдання та функції на підставі державно-владних повноважень, власної компетенції, його особливий склад об'єднується правовими зв'язками в одне ціле (якщо це не одноособний орган) і діє на певній території за допомогою визначених форм організації та методів діяльності.
Розрізняють три сучасні моделі систем державних органів: централізовано-сегментну, моноцефальну і монотеократичну.
Централізовано-сегментна система виходить з принципу розподілу влади, відповідного комплексу стримань і противаг та постулату, згідно я ким органами державної влади є лише головні центральні органи, які діють в масштабі всієї країни (глава держави, парламент, уряд), а також їхні представники на місцях (голови місцевих державних адміністрацій та ін.). представницькі ж органи на місцях розглядаються лише як органи місцевого самоврядування. Враховуються при цьому також такі принципи, як демократизм держави, верховенство права тощо.
Згадана система складається з кількох видів органів які формуються специфічними засобами, мають власну компетенцію і особливості формування. Принцип розподілу влад визначає сегментність даної системи, проте це не розрізнений набір елементів. Органи держави об'єднані загальними завданнями, метою управління суспільством, методами управління, які мають загальні принципи. Тільки у своїй сукупності вони складають цілісну систему, що зумовлює її централістську сутність.
Органи цієї моделі звичайно класифікуються по трьох видах, кожний з яких є, у свою чергу, певною системою. Це органи законодавчої, виконавчої і судової влади. У багатьох державах формується й четвертий вид влади - контрольний.
Централізовано-сегментна система може існувати в умовах громадянських режимів. Тому вона особливо ефективна в умовах політичної стабільності, міцного політичного плюралізму.
Конституційно-правова концепція України виходила з необхідності впровадження централізовано-сегментної системи державних органів як найбільш прогресивної. Тому види центральних і місцевих органів держави визначаються на підставі принципів, закладених у згаданій системі. Згідно з ними, у сукупності державні органи України становлять єдину систему центральних органів, склад якої об'єктивно випливає з принципу єдності державної влади в Україні.
Центральні органи державної влади - це ті органи держави, повноваження і діяльність яких поширюються на всю територію держави, а також на тих її громадян, які перебувають за межами країни.
Єдність системи цих органів базується на принципах цілісності України, розмежуванні предметів відання між органами державної влади і водночас на їх взаємозв'язку один з одним, взаємодії та взаємозалежності, тобто між ними існує щільний організаційно-правовий зв'язок.
Будучи побудованою за принципом розподілу влади, єдина система органів державної влади складається передусім із органів трьох видів. Згідно із ст.6 Конституції України, розрізняють органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Він є представницьким органом, тому обирається безпосередньо народом на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
До складу Верховної Ради входять два органи, які мають особливий правовий статус - Рахункова палата та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Згідно із Законом України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996р. Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Особливість правового статусу цього органу полягає в тому, що він здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів статусу державної влади.
Специфіка статусу органу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в тому, що, згідно із законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 13 листопада 1997р., він є органом, який на постійній основі здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист кожного на території України в межах юрисдикції.
До виконавчих органів України належить: вищий орган у системі органів виконавчої влади - Кабінет Міністрів України; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації на відповідній території. У сукупності вони складають єдину систему органів виконавчої влади.
На відміну від органів законодавчої влади органи виконавчої влади призначаються Президентом України. Органи виконавчої влади здійснюють виконавчу діяльність, яка полягає у виконанні Конституції України, нормативних актів законодавчих органів державної влади, Президента України, а також організовують виконання цих актів шляхом розпорядництва.
За характером своїх повноважень органи виконавчої влади поділяються на органи загальної компетенції, які відають всіма або багатьма галузями виконавчої діяльності (Кабінет Міністрів України), і органи спеціальної компетенції (міністерства, інші органи державної виконавчої влади).
У свою чергу, органи спеціальної компетенції залежно від повноважень поділяються на галузеві органи, які відають певними галузевими управліннями (міністерства), та міжгалузеві, які здійснюють міжгалузеве управління.
Органи виконавчої влади підрозділяються також на колегіальні і єдиноначальні. До перших належать - Кабінет Міністрів України, до других - міністерства та інші органи виконавчої влади.
Третій вид державних органів становлять органи судової влади. Це - Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної компетенції та місцеві суди. У своїй сукупності ці суди складають судову систему України. Вони здійснюють судову владу на основі конституційного, цивільного, кримінального, арбітражного судочинства.
Особливим видом державних органів, який не належить до жодного виду органів державної влади, є органи прокуратури. На прокуратуру України покладається підтримання державного обвинувачення у суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, звинувачених у тому чи іншому правопорушенні.
Особливе місце в системі органів державної влади займає такий державний орган, як Президент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади. Проте його статус, як глави держави, наділяє його повноваженнями, згідно з якими він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Оскільки ці повноваження більше чи менше властиві всім органам державної влади, Президент, безумовно, впливає на діяльність всієї системи державних органів в Україні і , особливо, на організацію та діяльність органів виконавчої влади, оскільки він особисто їх формує. Основним методом такого впливу є координація.
засада прем'єр міністр компетенція
2. Конституційні засади Кабінету Міністрів України
Згідно з Конституцією, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність.
Визначення Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади відображає його роль і місце не лише у системі органів виконавчої влади, а й у системі державної влади України в цілому, характеризує його як орган, який здійснює виконання законів Верховної Ради України та нормативних актів Президента України.
Правове положення Кабінету Міністрів визначається Конституцією України, законами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України.
Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади в Україні, забезпечує у відповідності з конституцією здійснення функцій і повноваження виконавчої влади на території України, спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади, самостійно вирішує питання, які віднесені до його відання Конституцією України, законами Верховної Ради та указами Президента України.
В межах своєї компетенції Кабінет Міністрів організовує виконання нормативних актів, міжнародних договорів, конвенцій та угод, здійснює контроль за їх виконанням органами виконавчої влади та приймає відповідні заходи щодо усунення їх порушень.
Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і у своїй діяльності керується його актами. Одночасно він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, але у межах визначених Конституцією України.
Так Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України.
До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України.
Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новобраним Президентом України.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.
Кабінет Міністрів України:
забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
Вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
Забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики і сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
Розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
Здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
Організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
Спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
Виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. У складі Кабінету Міністрів України - 15 міністрів. Голова Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за згодою Верховної Ради України.
3. Порядок призначення на посаду Прем'єр Міністра
Процес призначення прем'єр-міністра України складається з таких стадій: визначення Президентом кандидатури на цю посаду, розгляд Верховною Радою України цієї кандидатури на пропоновану посаду, призначення Прем'єр-міністра України.
Президент України не пізніше ніж на десятий день після вступу на посаду або припинення повноважень Кабінету Міністрів, після консультацій з Головою Верховної Ради України та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра.
Верховна рада розглядає внесену Президентом України кандидатуру на посаду прем'єр-міністра не пізніше як у 10-денний строк з дня внесення на пленарному засіданні, на якому президент представляє внесену ним кандидатуру.
Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з програмою заявою про основні напрями діяльності Уряду. Постанова Верховної Ради України про призначення кандидата на посаду Прем'єр-міністра України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради.
У разі відхилення Верховною Радою кандидатури, внесеної Президентом, Президент у 7-денний строк після консультації з Головою Верховної Ради та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій, вносить на розгляд нову кандидатуру на цю посаду.
У разі повторного відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру, погоджену з депутатськими групами та фракціями, що спільно об'єднують більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Про погодження кандидатури складається протокол, який скріпляється підписами Президента України та уповноважених представників відповідних депутатських груп і фракцій.
Кожний наступний розгляд Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем'єр міністра України (за винятком першого0 відбувається в тому ж порядку, але не пізніше як у семиденний строк.
Після одержання згоди Верховної Ради України Президент України в 3-денний термін видає Указ про призначення Прем'єр-міністра України.
Прем'єр-міністр України протягом 14 днів з дня свого призначення на посаду вносить Президентові України пропозиції щодо структури та персонального складу Кабінету Міністрів України та інформує про них Верховну Раду України. На підставі подання Прем'єр-міністра Президент видає Указ про призначення членів Кабінету Міністрів України. Структура та загальна чисельність Кабінету Міністрів затверджується Указом Президента.
На підставі подання Прем'єр-міністра Президент після затвердження структури та загальної чисельності Кабінету Міністрів України, видає указ про призначення списком членів Кабінету Міністрів. У списку повинно бути не менше двох третин від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів.
4. Компетенція та відповідальність Кабінету Міністрів
Новосформований Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту складання присяги не менш ніж двома третинами від загальної чисельності Кабінету Міністрів на пленарному засідання Верховної Ради України в присутності президента України не пізніше ніж через 10 днів після сформування Кабінету Міністрів України. Відмова члена Кабінету Міністрів України скласти присягу має наслідком звільнення його з посади.
До складу Кабінету Міністрів можуть бути призначені громадяни України, які володіють державною мовою. Члени Кабінету Міністрів не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права поєднувати свою діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Проте слід зазначити, що згадані вимоги до кандидатів на посаду міністрів не є вичерпними. Новоутворений Кабінет Міністрів не пізніше ніж у двомісячний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності на термін своїх повноважень, у якій міститься концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань кабінету Міністрів України.
Програма діяльності Кабінету Міністрів розглядається Верховною Радою України на пленарному засідання не пізніше як у 10-денний строк з дня її подання і вважається схваленою, якщо за Постанову Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради.
Верховна Рада може надати Кабінетові Міністрів можливість протягом тридцяти днів доопрацювати Програму діяльності Кабінету Міністрів України на основі вивчення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні у комітетах та на пленарному засіданні верховної Ради.
У разі відхилення Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Верховна Рада розглядає питання про недовіру Кабінету Міністрів відповідно до Конституції України.
Кожен член Кабінету Міністрів України може біти звільнений з посади Президентом України за власною ініціативою або за поданням Прем'єр-міністра України. У свою чергу, кожен член Кабінету Міністрів України з політичних чи особистих мотивів вправі заявити Президентові України про свою відставку. Про намір подати заяву про відставку член Кабінету Міністрів попередньо повідомляє Прем'єр-міністра України.
З питань припинення повноважень, прийняття чи неприйняття відставки членів Кабінету Міністрів України Президент видає відповідні укази.
Члени Кабінету Міністрів, відставка який прийнята Президентом, за його дорученням продовжують виконувати свої повноваження до набуття повноважень новими членами Кабінету Міністрів України, але не довше ніж 30 днів.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою. Він також входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, у межах ко коштів передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.
Кабінет Міністрів утворюється на строк повноважень Президента України. Повноваження Кабінету Міністрів України припиняються у випадках: обирання нового Президента України, прийняття Президентом рішення про припинення повноважень прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, відставки або смерті Прем'єр-міністра України.
Компетенція Кабінету Міністрів України спрямована на організацію виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів, Програми його діяльності у сферах економіки, соціального і культурного розвитку, забезпечення прав і свобод людини, науково-технічної діяльності, фінансів і оподаткування, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення національної безпеки і обороноздатності країни, здійснення постійного контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, прийняття заходів по усуненню недоліків у роботі цих органів.
Основний прояв компетенції - це, як відомо, повноваження, які визначені у сферах: економіки та фінансів, соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зовнішньої політики, національної безпеки й обороноздатності, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності.
Кабінет Міністрів України організовує проведення єдиної політики у сфері державної служби, вживає заходів щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади, управління державними підприємствами, установами та організаціями, підготовки і підвищення професійного рівня кадрів державних службовців.
З власної ініціативи або за дорученням Верховної Ради України він розробляє і подає на розгляд Верховної Ради України плани організаційних, фінансових, матеріально-технічних інформаційних заходів для впровадження законів у життя.
Кабінет Міністрів здійснює інші функції та повноваження, які визначаються Конституцією і законами України, та функції, що визначаються актами Президента.
У разі необхідності він може передавати для тимчасового чи безстрокового виконання окремі функції та повноваження міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, якщо інше не передбачено законом, з одночасною передачею їм фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для належного виконання цих функцій та повноважень.
Уряд України також забезпечує нагляд і контроль за виконанням делегованих ним функцій і повноважень, несе відповідальність за результати їх виконання.
Кабінет Міністрів України здійснює повноваження з керівництва системою органів виконавчої влади та сприянню місцевому самоврядуванню. До них, зокрема, відносяться повноваження Кабінету Міністрів у відносинах: з міністерствами, державними комітетами та іншими центральними органами виконавчої влади і з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами, з місцевими державними адміністраціями, підвідомчими йому державними організаціями, а також повноваження у зв'язку із сприянням місцевому самоврядуванню.
Досить важливим є повноваження Уряду у відносинах з Президентом України та створюваними при ньому органами.
До групи цих повноважень відносяться: участь Кабінету Міністрів у виконанні повноважень Президента України, підготовка Урядом пропозицій з питань повноважень Президента, відносини з Адміністрацією Президента України, відносини з консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами при Президентові України.
Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною радою України та її органами включають: здійснення Урядом права законодавчої ініціативи у Верховній Раді, участь Кабінету Міністрів у процесі розгляду питань Верховної Ради, повноваження у зв'язку із затвердженням і контролем за виконанням загальнодержавних програм, звітування перед Верховною Радою про свою діяльність, відносини уряду з Рахунковою палатою, повноваження, пов'язані з підконтрольністю Кабінету Міністрів України Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, відповіді Уряду та його членів на депутатські звернення та запити, розгляд Кабінетом Міністрів звернень комітетів і комісій парламенту, регулярне інформування народних депутатів України про результати роботи Кабінету Міністрів.
До повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з іншими державними органами та організаціями, об'єднанням громадян належить такі права і обов'язки: право звернення Кабінету Міністрів до Конституційного Суду України та участь в його формуванні, взаємодія з Національним банком України, взаємодія Уряду з Антимонопольним комітетом України та Фондом державного майна України, відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування, повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з об'єднаннями громадян.
Взагалі ж, що стосується повноважень Кабінету Міністрів України, уявляється, що навряд чи доцільно викладати перелік всіх повноважень Уряду України в різних сферах, оскільки діяльність цього органу пов'язана, насамперед, з оперативним управлінням, яке здійснюється не лише в правовій формі, а й організаційній. Зазначимо, що законодавство більшості країн світу не містить розгорнутих положень щодо компетенції уряду. Як правило, до основних повноважень уряду відносяться, звичайно, здійснення загального керівництва і управління справами держави, виконання законів, які стосуються Уряду, складання й реалізація Державного бюджету, координація діяльності окремих міністерств і відомств.
Організовує всю роботу по виконанню покладених на Кабінет Міністрів України повноважень Прем'єр-міністр.
Прем'єр-міністр України як глава Кабінету Міністрів України: керує роботою кабінету Міністрів України та його Секретаріату, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів, спрямовує, координує та контролює діяльність віце-прем'єр-міністрів і міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, республіканських державних адміністрацій, дає доручення та вказівки, обов'язкові до виконання цими посадовими особами, входить із поданням до Президента України про створення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, представляє Президентові України кандидатури до складу Кабінету Міністрів та подає пропозиції про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури на посади керівників центральних органів виконавчої влади (крім міністерств), голів місцевих державних адміністрацій і вносить пропозиції щодо звільнення з цих посад, організовує роботу Кабінету Міністрів України та головує на його засіданнях, вступає в зносини з урядами інших держав, веде переговори і підписує договори України відповідно до закону, у випадках, передбачених статтею 106 Конституції України, скріплює підписами укази Президента України, підписує акти Кабінету Міністрів України та видає розпорядження Прем'єр-міністра України, бере за посадою участь у роботі Ради національної безпеки і оборони України, визначає повноваження та забезпечує взаємодію членів Кабінету Міністрів України, вживає заходів дисциплінарної відповідальності, крім звільнення з посади, до членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, у випадках і в межах, визначених Конституцією України, виконує обов'язки Президента України у разі дострокового припинення його повноважень, виконує інші повноваження, передбачені законами України.
Світовий досвід свідчить, що до повноважень Прем'єр-міністра має бути включена найважливіша прерогатива глави уряду будь-якої країни, яка полягає, як правило, у визначенні основних напрямів політичного курсу уряду, координації діяльності окремих міністерств.
Перший віце-прем'єр-міністр України та віце-прем'єр-міністр України як заступники Прем'єр-міністра України визначають шляхи забезпечення реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України у закріплених за ними напрямах і сферах діяльності, згідно з розподілом повноважень спрямовують, координують та контролюють роботу міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для виконання завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, дають в оперативному порядку доручення та вказівки, обов'язкові до виконання цими органами, попередньо розглядають і погоджують проекти законів України, актів Президента України, що готуються Кабінетом Міністрів України, та проекти відповідних актів Кабінету Міністрів, вживають заходів для усунення розбіжностей щодо них серед членів Кабінету Міністрів, забезпечують згідно з розподілом повноважень взаємодію Кабінету Міністрів з Президентом та Верховною Радою в процесі підготовки, прийняття і реалізації нормативних актів, а також поточної діяльності Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади, керують за дорученням Президента України відповідними колегіальними консультативно-дорадчими органами (радами, комісіями тощо), за дорученням Прем'єр-міністра представляють Кабінет Міністрів у відносинах з іншими органами, організаціями в Україні та за її межами, за повноваженнями, наданими актами Кабінету Міністрів України міжурядові договори, заміщають Прем'єр-міністра України у разі його відсутності, діючи в межах, визначених Прем'єр-міністром України, виконують інші повноваження, передбачені законами України, а також функції, визначені актами Кабінету Міністрів, розпорядженнями Прем'єр-міністра.
Міністри України як члени Кабінету Міністрів України: забезпечують розробку та реалізацію державної політики у доручених їм сферах, здійснюють керівництво відповідними міністерствами та сферами державного управління, за власною ініціативою чи за дорученням Кабінету Міністрів, прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра готують питання на розгляд Кабінету Міністрів, беруть участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів та вносять пропозиції щодо порядку денного цих засідань, за дорученням Прем'єр-міністра представляють Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, організаціями в Україні та за її межами, за повноваженнями, наданими актами Кабінету Міністрів України або за його дорученням ведуть переговори та підписують від імені Кабінету Міністрів України міжурядові договори, виконують інші повноваження, передбачені законами, та інші функції, визначені актами Президента України і Кабінету Міністрів України, розпорядженнями Прем'єр-міністра України та дорученнями віце-прем'єр-міністрів України.
Висновки
Будучи побудованою за принципом розподілу влади, єдина система органів державної влади складається передусім із органів трьох видів. Згідно із ст.6 Конституції України, розрізняють органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.
Прем'єр-міністр України як глава Кабінету Міністрів України: керує роботою кабінету Міністрів України та його Секретаріату.
Кабінет Міністрів України здійснює повноваження з керівництва системою органів виконавчої влади та сприянню місцевому самоврядуванню.
Перелік використаної літератури
1. Годованець В.Д. "Конституційне право України" конспект лекцій., К., 1998
2. Погорілка В.Ф. Конституційне право України Підручник для юридичних спеціальних вузів., К., 1997
3. Конституція України К., 1997
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади, конституційні засади його формування. Порядок призначення на посаду Прем’єр-міністра України. Повноваження і акти Кабінету Міністрів України, питання про його відповідальність.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 06.03.2010Місце Кабінету Міністрів України в системі органів виконавчої влади. Внутрішня структура та організація роботи Кабінету Міністрів, його компетенція та повноваження. Склад та порядок формування уряду. Акти Кабінету Міністрів та організація їх виконання.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 23.02.2011Становлення Кабінету Міністрів України, діяльність урядів за часів незалежності. Поняття виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України. Структура та розподіл повноважень між посадовими особами уряду України, взаємодія з іншими органами.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 30.09.2014Кабінет Міністрів як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства. Регламент Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.
контрольная работа [45,7 K], добавлен 02.04.2011Україна як правова демократична держава. Місце Кабінету Міністрів України в системі органів державної виконавчої влади. Аналіз організаційно-правових аспектів діяльності Президента України. Характеристика державної виконавчої влади, основні задачі.
контрольная работа [46,8 K], добавлен 22.09.2012Поняття та класифікація актів Кабінету Міністрів України, їх значення та місце в системі джерел адміністративного права. Порядок прийняття та набрання чинності. Процедура підготовки їх проектів. Проблеми українського законодавства та шляхи їх вирішення.
реферат [34,7 K], добавлен 05.01.2014Структура, завдання, принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Гарантії ефективного керування СНБ. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 18.07.2014Кабінет Міністрів України — вищий орган в системі органів виконавчої влади України. Місце Кабміну у системі виконавчої влади, порядок його формування та склад. Зміна балансу гілок влади в Україні після прийняття Закону "Про Кабінет Міністрів України".
реферат [26,3 K], добавлен 09.02.2009Поняття, ознаки, ієрархія та головні види нормативно-правових актів. Конституційні, органічні, звичайні закони. Нормативні укази Президента України. Постанови Кабінету Міністрів. Територіальні і екстериторіальні принципи дії нормативно-правових актів.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 15.09.2014Державне регулювання як система заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру. Органи державного регулювання ЗЕД, механізм його здійснення. Компетенція Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Завдання торгово-промислових палат.
реферат [39,0 K], добавлен 16.12.2011