Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Правові основи діяльності об'єднань громадян

Право громадян на свободу об'єднань є невід'ємним правом людини, закріпленим загальною декларацією прав людини і гарантується Конституцією і законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної і громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності об'єднань.

Об'єднання громадян є добровільне громадське об'єднання (формування) створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і інтересів. Об'єднання громадян незалежно від назви поділяються на політичні партії і на громадські організації.

Політичні партії - це об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної ідеї розвитку, які мають головною метою участь в виробленні державної політики, формуванні органів державної влади, місцевого і регіонального самоврядування, виражають політичну волю громадян, беруть участь у виборах та інших політичних заходах.

Громадська організація - це об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

2. Засади діяльності і статус об'єднань громадян.

Об'єднання громадян створюються на основі добровільності, рівноправності, самоврядності, законності і гласності. Обмеження діяльності може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів, або представників. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або надання державою пільг чи переваг. Забороняється відмова в прийнятті або виключенні з політичної партії особи в зв'язку з її статтю або національною належністю. На працівників апарату об'єнання громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і страхування.

Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку передбаченому цим законом. Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян не допускається.

Верховна Рада встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремим видам господарської або іншої комерційної діяльності об'єднаньгромадян, створених ними установ і організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських об'єднань, яким держава надає допомогу.

3. Статус об'єднань громадян

Об'єднання громадян створюються і діють за всеукраїнським місцевим та міжнародними статутами. До всеукраїнських належать об'єднання діяльність яких поширюється на більшість території України.

До місцевих об'єднань належать об'єднання діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльніть пошірюється на територію України і на ще хоча б одну державу.

Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки, союзи, асоціації, утворювати блоки, каоліції, укладати між собою угоди про співпрацю і взаємодопомогу.

4. Порядок створення та припинення об'єднань громадян

Політичні партіїстворюються за ініціативи громадян України які досягли вісімнадцяти років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі. Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли вісімнадцяти років, а молодіжних і дитячих організацій з 15річного віку. Рішення про заснування приймаються установчими зборами. Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян. Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України з 18ти років. членами громадських організацій, крім молодіжних і дитячих, особи які досягли 14ти років. вік членів дитячих організацій з 6ти до 18ти років, а молодіжних з 18ти до 28 років

5. Обмеження створення і діяльність об'єднань громадян

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у суровому порядку, коли їх метою є:

- зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

- підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

- пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму чи неофашизму;

- розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

- створення незаконних воєнізованих формувань;

- обмеження загально визначених прав людини.

6. Відповідальність посадових осіб та громадян за порушення законодавства прав партії

За порушення цього закону посадові особи і громадяни, причетні до:

1. створення, організації діяльності та участі в діяльності зареєстрованих партій;

2. обмеження в правах чи переслідування громадян у зв'язку з належністю чи неналежністю до політичних партій;

3. необґрунтованість відмови в реєстрації політичної партії;

4. надання політичній партії будь-яких переваг чи обмежень передбачуваних законом прав політичної партії та її членів;

5. порушення закону при використанні символіки політичної партії;

6. заподіяння моральної чи матеріальної шкоди політичній партії;

7. утворення воєнізованих формувань;

8. участі в діяльності забороненої політичної партії або інших передбачених чинним законодавством порушень, - притягування до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності згідно з законами України

Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній з політичних партій . Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці.

На час перебування на зазначених посадах або на службі члени політичних партій зупиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії , зупинення та припинення членства визначається статутом партії.

Членство в політичній партії є фіксованим, обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заявки громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії. Форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії.

Не допускається створення і діяльність осередків структурних партій в органах виконавчої і судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на підприємствах державними, у навчальних закладах та інших установах і організаціях.

Громадські об'єднання мають свій статут.

Легалізація об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом її реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян які за рішенням суду розпущені є протизаконною. При реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Політичні партії і міжнародні організації підлягають реєстрації в Міністерстві Юстиції України. Легалізація громадської організації здійснюється Міністерством Юстиції України і місцевими органами державної виконавчої влади. У разі, якщо діяльність місцевої громадської організацї поширюється на територію інших адміністративних одиниць, її легалізація здійснюється відповідними вищестоящими органами. Місцевими органами державної виконавчої влади реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань. Про легалізацію повідомляється в засобах масової інформації. В законі визначено порядок реєстрації, відмови в реєстрації, повідомлення про заснування, визначається порядок використання символіки. Припинити діяльність об'єднань громадян можна шляхом ліквідації і реорганізації. Реорганізація здійснюється відповідно статута. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється в порядку встановленому цим законом. Ліквідація об'єднання здійснюється на підставі статуту або рішення суду. Для здійснення завдань визначених у статутних документах зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:

- виступати учасниками цивільних правовідносин;

- представляти і захищати права і інтереси своїх членів в державних і громадських органах;

- брати участь в політичній діяльності

- ідейно, матеріально та організаційно пдтримувати інші об'єднання гроадян;

- створювати установи та олрганізації;

- одержувати від органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування необхідну інформацію;

- виносити пропозиції;

- застосовувати засоби масової інформації.

Громадські організації можуть засновувати підприємтсва необхідні длявиконання статутних цілей.

Політичні партії також мають право:

- вільно проводити свою діяльність відповідно до Конституції і законів України;

- брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади і місцевого самоврядування в порідку встановленому законодавсвтом;

- використовувати державні засоби масової інформації і застосовувати власні засоби масової інформації;

- підтримувати міжнародні зв'язки з партіями, громадськими організаціями, міжнародними і міжурядовими організаціями, вступати в спілки одна з одною;

- ідейно, організаційно, матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян та надавати їм допомогу.

Не дозволяється фінансуання політичних партій:

- органами державної влади і органами місцевого самоврядування;

- державними та комунальними установами і організаціями, а також установами і організаціями, у майні яких є частка, що є державною чи комунальною власністю, або належить нерезидентам;

- іноземними державами та їх громадянами, підприємствами та установами;

- благодійним та релігійним об'єднанням і організаціям;

- анонімними особами або під псевдонімом;

- політичним партіям, що невходять до блоку виробничих партій.

Закон визначає власність об'єднань громадян і здійснення права власності.

З метою здійснення своїх цілей об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ із статутом юридичної особи, заснування підприємства.

Політичні партії, створені ними установиі організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за вийнятком суспільно-політичної літератури, виробів з власною символікою, проведення фестивалів та інших суспільно-політичних акцій.

Об'єднання громадян повинні вести оперативний облік, бухгалтеріський облік, стаистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової адміністрації, вносити до бюджету платежі.

Закон визначає державний нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян.

Ограни, що проводять легалізацію здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Представники цих органів можуть бути присутніми на заходах що проводяться об'єднаннями, вимагати документи, нагляд здійснюють органи прокуратури, місцеві органи юстиції, фінансові органи, податкова інспекція. Ці органи здійснюють контроль, встановлюють відповідальність за порушення законодавства і встановлюють види стягнень.

За поданням легалізцуючого органу або прокуратури, рішенням суду об'єднання громадян примусоворозпускається в слідуючих випадках:

- вчинення дій передбачених статтею 4 цього закону;

- систематичного або грубого порушення вимог статі 22 цього закону;

- продовження протиправної діяльності після накладання стягнень, представлених цим законом;

- зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Громадські організації, їх спілки відповідно до своїх статутів можуть засновувати або вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації, утворювати міжнародні спілки об'єднань, підтримквати зв'язки, обмін, контакти, укладати угоди, а також брати участь в здійсненні заходів що не суперечать міжнародним зобов'язанням України. політичні партії мають право засновувати спілки, статутами яких передбачено лише створення консультативних або дорадчих органів. Міжнародні громадські організації на території України діють відповідно до цього Закону.

В Україні діє закон "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 року. Цей закон визначає загальні засади благодійництва, забезпечує правове регулювання відносин в суспільстві, спрямований на розвиток благодійницької культури, діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавтсва України. Цей закон дає визначення основних питань і термінів організаційно-правове забезпечення діяльності, а також особливості матеріально-фінансового забезпечення благодійної організації.

Статут об'єднання громадян повинен містити:

1) назву об'єднання громадян (відміну від існуючих) його статут та юридичну адресу;

2) мету та завдання об'єднання громадян;

3) умови та порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;

4) права і обов'язки членів об'єднання;

5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання місцевих осередків та їх повноваження;

6) джерела надходження і порядок використання коштів іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

7) порядок внесення змін і доповнень до статуту;

8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, нав'язаних з його ліквідацією.

У статуті можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднань громадян.

Політичні партії також повинні мати статут. Він повинен мати такі відомості:

1) назву політичної партії;

2) перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення , їхні повноваження і термін цих повноважень;

3) порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній;

4) права та обов'язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії;

5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних організацій;

6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;

7) порядок скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;

8) джерела матеріальних, в тому числі фінансових надходжень та порядок здійснення витрат політичної партії;

9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна що залишилось після розпуску партії.

Законодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, цього закону, інших нормативно-правових актів.

Основні напрямки благодійництва:

- сприяння програмам спрямованих на покращення соціально-економічного становища;

- поліпшення матеріального становища набувачів допомоги;

- надання допомоги громадянам які постраждали від катастроф;

- сприяння розвитку, науки, культури, освіти;

- подання допомоги талановитій молоді;

- сприяння охороні пам'яток культури і освіти;

- сприяння охороні природи;

- сприяння охороні здоров'я;

- сприяння охороні материнства.

Благодійні організації створюються в таких організаційно-правових формах;

- членська благодійна організація;

- благодійний фонд;

- благодійна установа;

- інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Закон визначає порядок реєстрації благодійної організації, порядок відмови, реорганізація і ліквідації благодійної організації. Закон визначає порядок складання статуту благодійної організації, права організації, програма, обов'язки, форма здійснення благодійницької діяльності і визначає орган управління благодійної організації. Також закон визначає майно благодійницької організації, джерела його формування діяльність, фінансову діяльність і органи які займаються контролем за діяльністю благодійницької організації . В законі передбачена підтримка держави благодійницької діяльності, як здійснюється звітність в організації, відповідальність за порушення законодавства про благодійницьку організацію і порядок здійснення міжнародної благодійницької діяльності.

Кожен має право на свободу віросповідання і світогляду. Це право забезпечується законом "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 року. До релігійних організацій законодавець відніс релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, духовні навчальні заклади.

Зазначена свобода передбачає як права сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніяку так і безперешкодно відправляти релігійні культи, вести релігійну діяльність. Стаття 35 спрямована на об'єднання українського народу, та усунення поділу на віруючих та атеїстів, та надання кожному, незважаючи на його ставлення до релігії рівних прав та можливостей, та прищеплення в суспільстві віротерпимості, та забезпечення і терпимості в суспільстві.

Релігійна громада визначається релігійною організацією віруючих одного і того ж культу, віросповідання , напрямку течії, або такі, які добровільно об'єднались з метою задоволення релігійних потреб. Держава визнає право громади та її підлеглість в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійними центрами і вільну заміну цієї підлеглості. Релігійні організації керівні центри яких знаходяться за межами України можуть у своїй діяльності керуватись настановами цих центрів, якщо при цьому не порушується чинне законодавство. Релігійні управління і центри мають право засновувати монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), а також створювати духовні навчальні заклади для підготовки священослужителів і служителів інших їм необхідних спеціальностей, які діють на підставі своїх статутів. Релігійна організація визначається юридичною особою з момнту її реєстрації.

Здійснення свободи віросповідання гарантується й тим, що ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих, і підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадського порядку, життя, здоров'я і моральності населення, прав і свобод інших громадян. Законодавець передбачив кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від ставлення до релігії та за перешкодження відправленню релігійних обрядів, оскільки вони не порушують громадського порядку і не супроводжуються законом на права громадян.

Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Держава не втручається в здійснювану діяльність релігійних організацій не фінансує діяльності будь-яких організацій створених за ознакою ставлення до релігії. Релігійні організації не мають права брати участі у діяльності політичних партій, надавати політичним партіям фінансову підтримку, висувати кандидатів до органів державної влади, вести агітацію або фінансувати виборчі кампанії кандидатів до цих органів, хоча кожний окремий священнослужитель як громадянин України має рівне з усяма іншими громадянами право на участь в політичному житті. Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.

Державна освіта в Україні відділена від релігії. Доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Усі релігії рівні перед законом. Релігійна організація не повинна втручатись у діяльнсть інших релігійних організацій, в будь-якій форміпропогувати ворожнечу, нетерпимість до віруючих і віруючих інших віросповідань.

Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань бути увільненим від своїх обов'язків перед державою або відмовлятись від виконання конституційних обов'язків, законів. Заміна одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках передбачених законодавством. Виходячи з встановленого державою загального військового обов'язку, та гарантованої Конституцією свободи світогляду і віросповідання, передбачено правові підстави альтернативної служби, що визначаєтсья як державна служба поза Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

Громадяни мають право на участь в професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу та на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюється виключно Конституцією і законами України.

В даний час діє закон "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року.

Професійні спілки - це найбільш масові громадські організації. Вони діють відповідно до статутів і не підлягають реєстрації в державних органах. Професійні спілки представляють інтереси громадян в сферах виробництва, побуту, праці, культури та ін. Ім надано право здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил по охороні праці, вони контролюють житлово-побутове обслуговування громадян, утримують санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, культурно-освітні, туристичні та спортивні установи.

В Україні діє "Закон про молодіжні та дитячі організації" від 1.12.1998 року .

Цей закон дає визначення основних термінів, створення і членства у дитячих і молодіжних організацій, визначає порядок діяльності, форми державної підтримки молодіжних і дитячих організацій, а також відповідальність за порушення даного закону. Згідно з цим законом молодю називаються особи віком від 14 до 28 років. Організаторами і керівниками цих організацій можуть бути особи віком від 15 років.

Список використаної літератури

організація громадський діяльність

1. Закон "Про об'єднання громадян" ВВР 1992 рік № 34 ст.504

2. Закон "Про політичні партії в Україні" 5.04.2001року ст.118

3. Закон "Про благодійництво і благодійні організації" ВВР 1997 рік № 46 ст.292

4. Закон "Про молодіжні дитячі громадські організації" ОВУ 1998 рік № 51

5. Закон "Про свободу совісті та релігійні організаціЇ" ВВРУ 1991 рік № 25 ст283

Размещено на Allbest.ru