Размещено на http://www.allbest.ru/

Договір факторингу

• План
• Вступ
• 1. Договір факторингу
• Використана література

Вступ

У діяльності підприємств, зокрема торговельної сфери, постійне зростання дебіторської заборгованості, недисциплінованості покупців, які щораз затримують розрахунки, можуть перерости у серйозну проблему. Звісно, товарні кредити відволікають кошти з обігу та уповільнюють розвиток, проте партнери наполягають на можливості працювати з відстрочкою платежів, а втрачати налагоджені зв'язки не хотілося б. Вільних коштів стає дедалі менше... У такій ситуації зазвичай звертаються до банку за кредитом, проте сума навряд чи буде достатньою, адже основних засобів для застави обмаль і все до останньої копійки вкладено в обігові активи. Саме для вирішення таких проблем і призначений факторинг.

Факторинг (від англійського factor - маклер, посередник) - це банківська операція, суть якої полягає в придбанні банком (фактором) у постачальника (продавця) права вимоги у грошовій формі на дебіторську заборгованість покупців за відвантажені їм товари (виконані роботи, надані послуги), з прийняттям ризику виконання такої вимоги, а також приймання платежів. Ще недавно розвиток факторингу обмежувався на законодавчому рівні. Сьогодні - це ліцензована банківська послуга і право на її здійснення мають практично всі банки. Щоправда, лише деякі з них позиціюють себе на ринку як продавці факторингових послуг. Це аж ніяк не означає, що інші банки не здійснюють таких операцій, проте здебільшого вони мають індивідуальний характер і надаються як додаткові послуги окремим клієнтам, а не як широко анонсовані ринкові програми.

Сьогодні в Україні попит на факторинг та пропозиція ще не стали масштабними, хоч і постійно збільшуються.

Як свідчить світова практика, стрімкий розвиток факторингових послуг притаманний економічним системам у стадії стабільного зростання, з постійним приростом купівельної спроможності населення, збільшенням виробництва і реалізації продукції. Тож, враховуючи незмінно позитивні прогнози економічного розвитку нашої держави, вже найближчим часом нам слід очікувати значної активізації ринку факторингу.

1. Договір факторингу

факторинг договір обслуговування учасник

Факторинг часто плутають із класичним кредитуванням. Кредит характеризується терміновістю, що припускає його погашення через визначений термін. Факторинг же по суті є безстроковим пасивом, що дозволяє планувати на довгострокову перспективу.

Так, для постачальника факторинг вигідно відрізняється від кредиту. При факторинговом обслуговуванні не потрібно забезпечення й оформлення безлічі документів. Кредит передбачає його повернення постачальником у визначений термін, а для цього часом необхідно додавати серйозні зусилля по акумулюванню коштів. Факторинг має на увазі фінансування на реальний термін товарного кредиту, повернення якого здійснюється покупцями. Крім того, постачальник має можливість безпосередньо стежити за фінансуванням, платежами покупців, станом простроченої заборгованості за допомогою звітів, наданих йому банком.

Факторинг надає переваги як клієнтам банку (продавцям), так і покупцям продукції. Продавцям він забезпечує:

збільшення обсягів продажу завдяки додатковій можливості надання відстрочки в оплаті товарів (застосування товарного кредиту);

розширення клієнтської бази та встановлення стабільних відносин з покупцями, які матимуть постійну можливість закупати товар з відстрочкою оплати;

планування фінансових потоків без урахування платіжної дисципліни покупців;

можливість здійснювати оптові закупки за більш вигідними цінами та підтримувати розширений асортимент продукції;

створення власного ділового іміджу завдяки можливості своєчасно розраховуватись по своїх зобов'язаннях.

З переваг, що отримує внаслідок використання факторингу клієнт банку, випливають і вигоди для його контрагентів (покупців) - вони дістають можливість співпрацювати з продавцем на умовах товарного кредиту, збільшуючи таким чином обсяги закупок без залучення додаткового капіталу.

Плануючи скористатися факторингом, слід мати на увазі, що не всяку дебіторську заборгованість банки приймають на обслуговування. Як правило, не приймається:

– прострочена дебіторська заборгованість;

– заборгованість покупців, які є пов'язаними з продавцем особами;

– заборгованість по договорах, що передбачають бартерні розрахунки;

– заборгованість покупців з невідомою платіжною дисципліною.

Цей список може змінюватись і доповнюватися у кожному конкретному банку і випадку.

У роботі банки надають перевагу клієнтам, які реалізують ліквідну продукцію зі стійким ринковим попитом, мають стабільні обороти коштів по рахунках, стабільний фінансовий стан та диверсифіковану дебіторську заборгованість (з метою недопущення концентрації ризиків). Намагаються мінімізувати частку дебіторської заборгованості покупців, з якими клієнт не мав попереднього досвіду співпраці (невідома платіжна дисципліна).

Згідно з ч. І ст. 1077 ЦК договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) -- це договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предмет договору факторингу -- право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, що виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою факторові з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту її настання. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Характеристики договору факторингу:

-- двосторонній;

-- консенсуальний -- у випадку, коли фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта;

-- реальний -- у випадку, коли фактор передає клієнтові грошові кошти;

-- сплатний.

Схема факторингового обслуговування досить проста. Факторинговий договір передбачає, що підприємство-постачальник уступає банку-посереднику права на одержання платежів від платників за поставлені товари, пророблені роботи чи надані послуги. Після одержання документів по постачанню товарів (послуг) банк-посередник (як правило, після перевірки платоспроможності покупця) виплачує постачальнику, своєму клієнту, від 60 % до 90 % суми платежу за поставлений товар чи вартості зробленої послуги. Інші 10-40 % від суми боргу банк тимчасово стягує як компенсацію ризику погашення боргу, а після її погашення покупцем повертає клієнту.

Покупець повертає борг по постачанню на умовах відстрочки платежу, переводячи кошти на спеціальний рахунок банку. Після цей банк погашає виплачені постачальнику кошти, утримує комісію, а залишок платежу перелічує на рахунок постачальника.

Факторинг застосуємо тільки до регулярно повторюваних короткострокових контрактів купівлі-продажу. Основна перевага регулярна повторюваних короткострокових контрактів над довгостроковими укладається в тім, що перші сприяють прийняттю адаптивних, послідовних рішень.

Низька імовірність опортунізму (опортунізм у даному контексті - переслідування особистого інтересу з використанням підступництва, неправди, злодійства і шахрайства, на відміну від звичайного егоїзму, властивого діловим відносинам). Це відбувається в силу повторюваності контрактів і малозначності для сторін окремо узятого контракту, що рятує від важко формалізуючої оцінки ризику опортунізму.

При регулярно повторюваних контрактах знижуються трансакційні витрати, зв'язані з використанням спеціальних структур по керуванню дебіторською заборгованістю.

Саме ці особливості, характерні для регулярно повторюваних короткострокових контрактів, дають можливість переводити постачання товарів, регульовані цими контрактами, на факторинг.

Додатковою умовою є слабка еластичність попиту на ці види товару, що забезпечує передбачуваність результатів обслуговування на середньо- і довго- термінову перспективу.

У чому вигода учасників угоди?

Факторинг вигідний і постачальнику, і покупцю, і банку-фактору. Додаткові доходи і вигоди постачальника зв'язані з факторинговим обслуговуванням:

Одержання додаткового прибутку за рахунок можливості збільшити обсяг продажів, одержавши від фактора необхідні для цього оборотні кошти.

Одержання додаткового прибутку від збільшення обороту внаслідок зменшення ціни на продукцію, що відпускається, і збільшення терміну товарного кредитування, тобто додаткових конкурентних переваг.

Ключові відмінності факторингу

Не потрібно надання застави.

Розмір фінансування фактично не обмежений і росте в міру росту продажів.

Упровадження факторингу супроводжується ростом продажів у кілька разів.

Комісія за факторинг являє собою плату за витрати, що перестає нести підприємство, на відміну від відсотків по кредиту.

Банк-фактор здійснює керування дебіторською заборгованістю.

У підсумку в підприємства скорочуються транзакційні витрати.

Фінансування повторюваних короткострокових контрактів, що сприяють прийняттю адаптивних рішень.

Низька імовірність опортунізму

Перед складанням договору підприємству-постачальнику треба надати наступні документи:

баланс підприємства;

звіт про прибутки і збитки;

документи, що характеризують обсяги проведених угод із зазначеними підприємствами-покупцями (договору/рахунка, прибуткові накладні, податкові накладні);

інші документи, по розсуду банку.

Потім визначається перелік підприємств-покупців, з якими будуть проводитися операції факторингу, і проводиться перевірка їхнього фінансового стану:

наявність історії взаємин;

платіжна дисципліна;

надійність;

обсяги і регулярність платежів.

Після чого визначається відсоток авансового платежу, необхідність і розмір застави на наступний період - етап нагромадження первісної статистики. Також установлюються ліміти для продавця з його покупцями і порядок розподілу платежів у часі. Після проведених описаних вище заходів банк і постачальник переходять до фази висновку договору на факторингове обслуговування.

Договір укладається, якщо підприємство-постачальник задовольняє наступним критеріям:

Підприємство-постачальник задовольняє встановленим НБУ вимогам до кредитування підприємств.

Кількість відібраних підприємств-покупців не менше 25 (конкретна кількість може мінятися в залежності від галузі й обсягів, проведених з ними операцій).

Підприємство може надати під факторинг необхідна застава на етап попереднього нагромадження статистики.

Факторинг - це фінансовий інструмент, що надає можливість поповнення оборотних коштів підприємства за рахунок фінансування відвантажених, але не оплачених товарів. Розмір товарного кредиту безпосередньо залежить від оборотності дебіторської заборгованості (середньозваженого терміну реалізації) і складає по різних групах товарів 15-45 днів. При розрахунку розміру товарного кредиту за основу приймається місячний обсяг реалізації.

При наданні послуги факторингу відвантаження на умовах товарного кредиту фактично змінюється на відвантаження по передоплаті, що відповідно знижує вартість товару на 1,5-3%.

Для факторингового обслуговування можна рекомендувати в першу чергу довгострокові контракти, по яким здійснюються постійні відвантаження офіційним регіональним дилерам, які позиціонують на ринку на довгостроковій основі.

Підприємство - виробник/імпортер, як правило, має понад 30 постійних платоспроможних дилерів.

Існують факторинг з регресом (регрес - право банку, у випадку нездійснення дилером своєчасних розрахунків із банком, виставити вимогу в розмірі регресу (фіксований відсоток від простроченої заборгованості) на виробника) і без регресу. На практиці розмір регресу складає 50 - 30%.

Пропонуються до розгляду наступні умови факторингу:

Банк фінансує 50-90% дебіторської заборгованості виробника в розрізі кожного дилера. Спочатку банк за базовий об'єм розглядає вже прийняту виробником суму товарного кредиту. При встановленні ліміту на кожного дилера враховуються:

- Періодичність відвантаження

- Своєчасність оплати

- Місячний обсяг реалізації

- Середньозважений термін оборотності активів

За базовий приймається дисконт на рівні 16% річних, що дешевше кредитних ресурсів.

Максимальний термін погашення дебіторської заборгованості по разовому постачанню - 1 міс.

Розмір регресу на виробника - 30-50% від суми простроченої заборгованості.

Розрахунки з виробником проводяться за допомогою перерахувань на банківський рахунок факторингу, після чого банк розподіляє виторг, що надійшов, частково на погашення заборгованості по факторингу, частково виробнику.

Під заставу оформляється 100% продукції, що відвантажується.

Обов'язки фактора:

-- передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта;

-- надає клієнтові звіт і передає суму, що перевищує суму боргу клієнта, якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором;

-- здійснює інші фінансові послуги для клієнта, перелік яких встановлюється в договорі.

Обов'язки клієнта:

-- відступає право грошової вимоги;

-- несе відповідальність за дійсність грошової вимоги, право якої відступається;

-- письмово повідомляє боржника про відступлення права грошової вимоги факторові з визначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, і фактора, якому має бути здійснений платіж.

Права фактора. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги. Клієнт не несе відповідальності перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Останнім може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк чи фінансова установа, а також фізична особа -- суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань чи відповідальності перед боржником у зв'язку з порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

ЦК регламентує відповідальність клієнта перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент її відступлення йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень гл.73 ЦК. Права фактора:

1) якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові;

2) якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, останній зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу (ст.1084 ЦК).

Права та обов'язки боржника. ЦК регламентує не тільки внутрішні взаємовідносини між клієнтом і фактором, що виникають з договору факторингу, а й зовнішні взаємовідносини між фактором і боржником, який не є стороною договору факторингу, але зобов'язаний здійснити певні дії на користь фактора.

Відповідно до ст. 1085 ЦК якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, останній має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Права боржника захищаються законом. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо останній не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення ним зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.

Використана література

1. Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. Кн. 1. -К., 1999-864 с.

2. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре. - СПб., 2001. - 211 с.

3. Гражданское право: Учебник. Т. 1 / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М., 2001. -632 с.

4. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института, - Вып. 5. - 1954. -С. 65-87.

5. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Кн. первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. - М., 2000. - 848 с.

6. Овчинников Н.И. Понятие и классификация хозяйственных договоров: Уч. пособие. - Владивосток, 1970. - 159 с.

7. Луць В.В, Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. - К., 1999. - 560 с.

8. Красавчиков О. Система отдельных видов обязательств // Сов. юстиция. - № 5. - С. 42-43.

9. Иоффе О.С. Обязательственное право. -М., 1975. -880с.

10. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. - М., 2001. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru