Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне управління природокористуванням і охороною природного середовища:

Поняття та зміст державного управління природокористуванням і охороною довкілля.

Управління в галузі екології. Функції управління. Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

Органи управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.

Державний комітет природних ресурсів.

Органи спеціального функціонального управління.

Державне управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища - це виконавчо-розпорядча діяльність державних органів, спрямована на забезпечення раціонального природокористування і ефективної природоохорони.

Управління в галузі екології - це внутрішня структура, сукупність елементів, що реалізують державну політику в галузі екології, здійснюють певні функції.

Державне управління полягає в організації природокористування і природоохорони.

Розрізняють два види державного управління: загальнодержавне і відомче. Загальнодержавне управління має територіальний характер. Воно поширюється на всіх природокористувачів і всі об'єкти природи в межах держави в цілому або певної адміністративно-територіальної одиниці. Відомче управління поширює свої дії лише на певний об'єкт природи: землю, води, ліс тощо. Воно не пов'язано з адміністративно-територіальним поділом, а поширюється на природокористування певним природним ресурсом, незалежно від того, на території якої області він знаходиться. В основі державного управління лежить законодавча діяльність, яка створює нормативну базу для діяльності органів держави з виконання управлінських функцій у галузі природокористування і природоохорони.

Щоб розкрити зміст державного управління природокористуванням і охороною природи, слід з'ясувати зміст функцій управління, систему державних органів, що здійснюють ці функції, та їх компетенцію.

До функцій управління відносять:

облік природних ресурсів;

планування використання та охорони природних ресурсів;

проведення екологічної експертизи;

стандартизацію і нормування в галузі охорони довкілля;

здійснення контролю за використанням і охороною природних ресурсів.

Органи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища поділяють на органи:

надвідомчого управління і контролю в галузі екології.

спеціального природноресурсового управління.

спеціалізованого функціонального управління.

спеціалізованого галузевого управління.

До контролю в галузі екології відносять: Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет природних ресурсів України.

Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Функції, види діяльності, організація роботи цього органу регулюється Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим Указом Президента України від 10.02.04, № 176.

Згідно з цим Положенням, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та довкілля від негативного впливу господарської діяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки на об'єктах усіх форм власності. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями Мінекобезпеки України є:

· проведення державної екологічної, науково-технічної та економічної політики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища, забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України;

· державний контроль за додержанням вимог законодавства з питань охорони довкілля, ядерної та радіаційної безпеки;

· ведення державного обліку ядерних матеріалів і контроль за їх зберіганням, транспортуванням і використанням;

· здійснення нормативно-правового регулювання щодо використання природних ресурсів, встановлення критеріїв і норм збереження екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

· організація проведення державної екологічної експертизи;

· оцінка безпеки експлуатації об'єктів ядерної енергії (приладів, устаткування, виробництв, підприємств, складів і сховищ, що містять ядерні матеріали, радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань) і транспортних засобів, які залучаються до їх перевезення, а також об'єктів, що проектуються або споруджуються;

державне управління природокористування екологія

· обґрунтування доцільності розроблення державних і регіональних екологічних програм за результатами вивчення і дослідження стану навколишнього природного середовища України чи окремих регіональних проблем природокористування;

· здійснення міжнародного співробітництва з питань екології, безпечного використання ядерної енергії та радіаційних технологій, організація виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України з цих питань.

Для організації та здійснення державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки у складі Мінприроди діє Державна екологічна інспекція (Положення про Державну екологічну інспекцію затверджено постановою КМУ від 17.11.01, № 1520).

У структурі центрального апарату Мінприроди утворюється Адміністрація ядерного регулювання, яка здійснює функції органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Положення про неї затверджує міністр.

Для забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, реалізації Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні у Міністерстві діє Головне управління національних природних парків і заповідної справи. Положення про Головне управління затверджує Кабінет Міністрів України.

Мінприроди є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Державний комітет природних ресурсів України (Держкомприродресурсів) здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державний комітет природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 10.02.04, № 177/2004.

Держкомприродресурсів є центральним органом державної виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.

Держкомприродресурсів реалізує державну політику у галузі геології і розвідки надр, сприяє структурній перебудові економіки країни, організує і координує проведення робіт з геологічного вивчення і використання надр.

Основними завданнями Держкомприродресурсів є:

забезпечення реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення і раціонального використання надр, топографо-геодезичної, картографічної діяльності;

забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, раціонального використання надр, картографування геологічного середовища, а також розвитку топографо-геодезичної, картографічної діяльності;

здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинної бази, проведення еколого-геологічних досліджень;

проведення державного контролю за геологічним вивченням надр, забезпечення здійснення державного геодезичного нагляду за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю, участь у здійсненні державного контролю та нагляду за охороною та використанням надр.

Комітет у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами спільні акти, створює разом з обласними державними адміністраціями геологічні підрозділи для раціонального вивчення надр і використання корисних копалин, які утримуються за рахунок коштів, що виділяються на проведення геологорозвідувальних робіт, і затверджує положення про ці підрозділи.

Органи спеціального природноресурсового управління. До таких органів відносять: Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет природних ресурсів України, Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет по рибному господарству і рибній промисловості, Державний комітет України з нагляду за охороною праці. Кожен з них "завідує" окремими природними ресурсами, здійснює управління і нагляд в чітко визначеній сфері правовідносин в галузі екології.

Органи спеціального функціонального управління. До органів спеціального функціонального управління в галузі екології відносять ті органи, які мають одну або більше функцій управління в галузі екології. Разом з тим вони здійснюють управління і в інших сферах управлінської діяльності. До таких органів відносять:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Державну автомобільну інспекцію МВС України (здійснює контроль за викидами шкідливих забруднюючих речовин у повітря з пересувних джерел).

Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (внутрішня екологічна безпека).

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (забезпечує метрологічний нагляд, видає сертифікати якості).

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України (додержання вимог використання земель, додержання вимог при будівництві, моніторинг).

Українську державну інспекцію реєстру та безпеки судноплавства.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Діяльність Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) висвітлюється у Положенні про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженому Указом Президента України від 18.03.03, № 225/2003.

Держспоживстандарт України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Комітет реалізує державну політику в галузі стандартизації, забезпечення єдності та достовірності вимірювань і сертифікації, спрямовану на забезпечення економічної самостійності України.

Головними завданнями Держстандарту України є:

· участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

· здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

Держстандарт України має право:

· дозволяти, як виняток, окремим підприємствам (за згодою зі споживачем) виготовлення продукції з тимчасовим відхиленням від вимог державних стандартів для реалізації в межах України;

· одержувати від підприємств, їх об'єднань та організацій для проведення державних випробувань безплатно не менш як по одному зразку засобів вимірювань, що заплановані до серійного виробництва або імпортуються партіями, визначати в установленому порядку умови використання цих засобів.

Органи спеціалізованого галузевого управління. До таких органів належать: Міністерство агропромислового комплексу України, Міністерство вугільної промисловості України, Міністерства палива та енергетики України тощо, тобто у компетенції яких знаходиться окрема галузь народного господарства.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91.

2. Положення про Державний комітет природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 10.02.04, № 177/2004.

3. Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим Указом Президента України від 10.02.04, № 176.

4. Положенні про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженому Указом Президента України від 18.03.03, № 225/2003.

5. Андрейцев В. /. Екологічне право: Курс лекцій у схемах (Загальна частина). - К.: Вентурі, 1996. - 208 с.

6. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.

7. Кілічава Т.М. Екологічне право: Навч. посіб. для дистан. навчання. - К.: Університет Україна, 2006. - 303с.

Размещено на Allbest.ru