Засадничі погляди Станіслава Дністрянського на основи права та держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАСАДНИЧІ ПОГЛЯДИ СТАНІСЛАВА ДНІСТРЯНСЬКОГО НА ОСНОВИ ПРАВА ТА ДЕРЖАВИ

У даній статті висвітлюється наукова спадщина українського теоретика-правознавця початку ХХ століття - Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935), зокрема його засадничі погляди на становлення права та держави через призму природних, соціальних та економічних факторів.

Ключові слова: С. Дністрянський, погляди на право, погляди на державу.

Сучасна Україна завдяки праці визначних українських мислителів має давні традиції формування та розвитку політичних та правових ідей. До таких мислителів відносимо і видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, цивіліста, політичного та громадського діяча Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935). Ґрунтовно проаналізувавши політичні та правові ідеї відомих європейських теоретиків права, він одинм із перших у вітчизняній юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять “право”, “держава”, “народ”. Такий підхід українського правознавця був новаторськими не лише для української правової думки, але й у загальному контексті розвитку юридичної науки того часу. Як справедливо зазначено у енциклопедії українознавства (1993): “Дністрянський - представник соціологічної школи права, він намагався ослабити правничий позитивізм підкресленням соціального характеру норм та природних засад права (подібні погляди обстоював пізніше Ерліх “Sociologie des Rechtes”). Дністрянський дав власну інтерпретацію судової свободи, прийняту пізніше австрійськими цивілістами”[1]. Таку ж високу оцінку знайдемо і у юридичній енциклопедії (1999): “Своїм попередником Дністрянський вважав австрійського вченого А. Менгера, якого називав “творцем наукової конструкції соціалістичної держави (популярної робітничої держави)”. Проте Дністрянський не сприймав ленінський варіант соціалізму, вважаючи, що той в умовах диктатури пролетаріату ґрунтується на ще більшому примусі ніж попередній лад. Погляди вченого були близькими до “катедр-соціалізму” [2].

На думку академіка НАН України Шемчушенка, вагомий вклад у розвиток юридичної науки зробили українські вчені різних часів, до яких зараховував і С.Дністрянського. “Кращі їх праці, - наголошує він, - витримали перевірку часом і мають непересічне значення для сучасної української юридичної науки, яка розвивається тепер як самодостатня галузь суспільних наук незалежної України” [3].

Оскільки загальнотеоретичні погляди С. Дністрянського були несумісні з офіційною радянською ідеологією, вся його наукова спадщина в цей період була виключена з наукового обігу. Лише зі здобуттям Україною державності починається вивчення та осмислення наукової спадщини С.Дністрянського. М. Мушинка у працях “Академік Станіслав Дністрянський” (1991) та “Академік Станіслав Дністрянський - 1870-1935” (1992) першим висвітлив важливі біографічні та бібліографічні відомості про С. Дністрянського. В. Потульницький у навчальному посібнику “Теорія української політології. Курс лекцій” (1993) висвітлив деякі державно-правові погляди С.Дністрянського та охарактеризував ученого як одного із засновників національно-державницького напрямку. Т. Андрусяк, М. Костицький, П. Рабінович, П. Стецюк, І. Усенко у своїх працях та виступах на конференціях з'ясовували різні аспекти життя та наукової діяльності вченого, зокрема, як: засновника українського вільного університету, парламентського діяча, теоретика права та конституціоналіста. П. Стецюк у монографії “Станіслав Дністрянський як конституціоналіст” (1999) ґрунтовно проаналізував його конституційні проекти - “Статут для Галичини” (1919) та “Проект Конституції З.У.Н.Р.” (1920), а також деякі рукописні праці вченого, які містять конституційно-правові ідеї. В.Возьний у 1999 році захистив дисертацію на тему - “Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського”. Перший параграф (“Теоретико-правові погляди”) другого розділу (“Характеристика наукової спадщини С.С. Дністрянського”) даної дисертації був присвячений теоретичним поглядам С. Дністрянського, зокрема, “теорії суспільних зв'язків”, а також загальній характеристиці права та держави. Значна увага дослідника зосереджена на аналізі етапів наукової діяльності С. Дністрянського, деяких цивільно-правових та конституційно-правових його поглядів. Ряд праць, присвячених аналізу наукової спадщини С. Дністрянського, зокрема, його конституційних проектів (“Статут для Галичини” та “Проект Конституції З.У.Н.Р.”) належить І. Усенкові. У вступній статті В. Бабкіна та І. Усенка до першого тому “Антології української юридичної думки” (2002) оцінили загальнотеоретичні погляди українського теоретика права вченого, які здебільшого викладені у його праці “Загальна наука права і політики” (1923).

Визнаючи беззастережну наукову вартість та глибину вичення різних поглядів С. Дністрянського у вище зазначених працях, вважаємо, що його загальнотеоретичні погляди потребують спеціального дослідження. Поза увагою дослідників залишились погляди С. Дністрянського на співвідношення понять “культура”, “цивілізація” та “право”, місця правознавства у системі наук, генезису права, теоретичного осмислення правових аспектів співіснування народу та держави, форм права, держав та міждержавних об'єднань, а також перспектив подальших процесів розвитку держави. Зазначені ідеї та погляди знайшли своє закріплення в наукових працях ученого, його лекційних курсах, виступах та рецензіях, частина з яких опублікована, а частина - не опублікована і до тепер знаходиться в архівах Києва, Львова та Тернополя.

Опубліковані та рукописні праці С. Дністрянського, які торкаються теоретичних проблем держави та права засвідчують шлях становлення С. Дністрянського як теоретика права. До найважливіших опублікованих праць можна віднести: “Полагода шкоди з огляду економічного і соціального” [4], “Звичаєве право - а соціяльні зв'язки. Причини до пояснення 10 австрійської книги законів цивільних” [5], “Природні засади права (7 к.ц.з.)” [6], “Причинки до реформи приватного права в Австрії” [7], “Самовизначення народів” [8], “Статут для Галичини [9], “Цивільне право” [10], “Зв'язок і сполука народів” [11], “Нові проекти української конституції” [12], “Реформа правничих і суспільних наук” [13], “Загальна наука права та політики” [14], “Нова держава” [15], “Провідні думки в історії та теорії міждержавного приватного права” [16], “Погляди на теорії права та держави” [17], “Соціальні форми права” [18], “Боротьба народу за право” [19], “Культура, цивілізація та право” [20], “Потреби нової системи приватного права” [21], “Старі й нові шляхи в науці приватного права” [22], “Значення

Геракліта й Сократа для науки права” [23], “Нові шляхи українського приватного права” [24] та інші.

Важливими є погляди українського вченого на процеси зародження

суспільства, зокрема, його суспільних груп та перших правил організації відносин між цими суспільними групами, а також між членами цих або інших суспільних груп. Серед первинних (органічних) суспільних груп С. Дністрянський виділяє: родину, рід, плем'я, народ та державу. Саме вони виступають у правовій концепції С. Дністрянського першоосновою (першоджерелами) права. Ідея ж права з'являється з появою та задоволенням елементарних, необхідних, “питомих” (рідних) життєвих, економічних потреб людей. У праці “Чоловік і його потреби в правнім системі”(1900) детально досліджено історію виникнення потреб у людей, їх значення для суспільства, економіки та права. Свій початок і зміст економічне та суспільне життя бере від основних інститутів приватного права - права власності та спадкового права. Ці інститути мають загальнокультурне значення. Раціональне господарювання керується двома основними ідеями: бажанням користі і небажанням втрати. На людських потребах в першу чергу базується приватне право, бо воно встановлює правила, якими керується суспільство у приватних відносинах між людьми. Під потребою він розуміє “чувство недостачі, получене зі змаганням до її усунення” (відчуття недостачі в сукупності з прагненням до її усунення).

Так вже у первісних людей С. Дністрянський виявляє перші правила, які керували їхню поведінку стосовно членів соціальних груп. Ці правила забезпечувалися власною внутрішньою силою, силою необхідності, яка керувалася економічними цілями людини. Первісні правила це лише прояви звичаю або етичних засад, принципів (звичай є формою здійснення етичних поглядів). У цих правилах суспільного життя у первісних соціальних групах С. Дністрянський виявляє витоки ідеї права. Згодом з утворенням соціально-етичних норм, авторитарною силою суспільних зв'язків деякі з них перетворюються на правові норми тої чи іншої суспільної групи. Так неодноразове застосування таких норм впливає на виникнення звичаєвого права. Право звичаєве є проявом авторитарної влади народу, зокрема народних груп. Для появи звичаєвого права потрібне лише визнання будь-якої життєвої норми за право. Воно забезпечується психічно-моральним примусом. правознавець дністрянський держава

Звичаєве право є первісним правом, яке дало і завжди дає “зав'язок” та “почин” до права держави. Звичаєве право, створене народом є джерелом державного права. Право не є чимось незмінним, не є чимось абстрактним, що могло б опиратись на апріорних філософських розуміннях - воно є взагалі продуктом вимог суспільного життя і разом з тим знаходиться в постійному русі.

Одним з найвизначніших вкладів Станіслава Дністрянського у науку було написання групи праць під загальною назвою “Загальна наука права й політики”. Вона охоплювала сім книг: 1) Генеза та основи права; 2) Історія міжнародного, церковного та кримінального права; 4) Історія приватного права; 5) Філософія права; 6) Економічні проблеми в праві; 7) Політика. У 1923 році побачили світ перші дві книги, третя і четверта, хоч були написані, але не видані були видрукувані. Частина їх збереглася в рукописах, наприклад “Право іn conkreto” (1907-1910), “Границі науки права”, “Огляд історії філософії права” (1922), “Культура, цивілізація та право” (1929)

Вплив творчості Т.Г. Шевченка на творчість С. Дністрянського в аспектах права народу відчується при аналізі його праці “Нова держава” (1923), у якій С. Дністрянський обґрунтовує поняття правової держави через фразу українського кобзаря: “В своїй хаті своя правда, й сила, й воля”.

У таких працях українського вченого як “Самовизначення народів” (1919), “Статут для Галичини”(1919), “Зв'язок і сполука народів” (1920), “Нові проекти української конституції” (1920), “Загальна наука права і політики” (1923), “Нова держава” (1923), “Погляд на теорії права та держави” (1925), “Боротьба народу за право” (1928) та інші на погляди С. Дністрянського відчувається і вплив ідей американського президента Вудро Вільсона.

Така наукова спадщина Станіслава Дністрянського підтверджує особливе місце вченого в українській та європейській юридичній науці.

Список використаної літератури

1. Енциклопедія українознавства. Львів, Молоде Життя, 1993, Т. 2, С. 551.

2. Юридична енциклопедія. К., Українська енциклопедія, Т. 2, С. 220.

3. Антологія української юридичної думки. К., 2002, Т. 1, С. 8.

4. Дністрянський С. Полагода шкоди з огляду економічного і соціяльного // Часопись правнича. - Львів, 1897. - Р. 7. - С. 1-102.

5. Дністрянський С. Звичаєве право - а соціяльні зв'язки. Причини до пояснення 10 австрійської книги законів цивільних. // Часопись правнича і економічна. - Львів, 1902. - Р. 3. - Т. 4-5. - С. 1-42.

6. Дністрянський С. Природні засади права ( 7 к.ц.з.) // Правничий вісник - Львів, 1911. - Р.2. - Ч. 3-4 - С. 205-233.

7. Дністрянський С. Причинки до реформи приватного права в Австрії // Часопись правнича і економічна. - Львів, 1912. - Р. 7 - Т. 10 - С. 1-111.

8. Дністрянський С. Самовизначення народів // Воля. - Відень, 1919. - Т. 5 - Ч. 4 - С. 102-106; Т. 5 - Ч. 4. - С. 150-154; Т. 5 - Ч. 5 - С. 198-203.

9. Дністрянський С. Статут для Галичини // Воля. - Відень, 1919 - Т. 6. - Ч. 3. - С. 101- 108; Т. 6 - Ч. 4 - С. 150-158.

10. Цивільне право. (Переклад Дністрянський С.) - Відень, 1919 - Т. 1. - 1063 с.

11. Дністрянський С. Зв'язок і сполука народів // Воля. - Відень, 1920. - Т. 2. - Ч. 9 - С. 348-353; Т.3. - Ч. 1. - С. 3-8; Т. 3 - Ч. 2. - С. 51-54; Т.3. - Ч. 5. - С. 163-169; Т. 3 - Ч. 7. - С. 244-247; Т.3. - Ч. 10/11. - С. 387-392.

12. Дністрянський С. Нові проекти української конституції // Воля. - Відень, 1920. - Т. 6. - Ч. 5. - С. 232-237; Т. 6 - Ч. 6. - С. 301-309; Т. 6. - Ч. 7-8. - С. 342-348.

13. Дністрянський С. Реформа правничих і суспільних наук // Воля. - Відень, 1920. - Т. 2 - Ч. 1. - С.4-11; Т. 2. - Ч. 5. - С. 201-206; Т. 2. - Ч. 6. - С. 244-248.

14. Дністрянський С. Загальна наука права і політики - Прага. Український університет, 1923. - Т. 1. - 393 с.+ 8 ненумерованих.

15. Дністрянський С. Нова держава // Український скиталець. - Відень-Прага - Львів, 1923. - С. 5-29.

16. Дністрянський С. Провідні думки в історії та теорії міждержавного приватного права // Науковий збірник українського університету в Празі. - Прага, 1923. - Т. 1. - С. 3-22.

17. Дністрянський С. Погляд на теорії права та держави // Ювілейний збірник Наукового товариства ім. Шевченка у Львові в п'ятдесятиліття основання 1873-1923. - Львів, 1925. -С. 1-63.

18. Дністрянський С. Соціальні форми права // Записки Соціяльно-економічного відділу ВУАН. - Київ, 1927. - Т. 5-6. - С. 1-32.

19. Дністрянський С. Боротьба народу за право // Діло. - Львів, 14.01.1928. - Ч. 10. - С. 1.

20. Дністрянський С. Культура, цивілізація та право (тези доповіді на українському науковому з'їзді в Празі 1926 р.) // Український науковий з'їзд у Празі 3-7 жовтня 1926 р. - Прага, 1928. - С. 33-34.

21. Дністрянський С. Потреби нової системи приватного права (тези доповіді на українському науковому з'їзді в Празі 1926 р.) // Український науковий з'їзд у Празі 3-7 жовтня 1926 р. - Прага, 1928. - С. 34.

22. Дністрянський С. Старі й нові шляхи в науці приватного права // Життя і право. - Львів, 1929. - Р. 2 - Ч. 4. - С. 7-22.

23. Дністрянський С. Значення Геракліта й Сократа для науки права (доповідь на академічному засіданні Правничого факультету в Празі в травні 1931 р. // Український вільний університет в Празі в роках 1926-1931. - Прага, 1931. - С. 148.

24. Дністрянський С. Нові шляхи українського приватного права // Життя і право. - Львів, 1934. - Р. 7 - Ч. 1. - С. 13-15.

Размещено на Allbest.ru