Питання законодавчого регулювання культури в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАНННЯ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ

Розглянуто та проаналізовано законодавство України, яке регулює суспільні відносини у сфері культури на прикладі таких підзаконних актів, як укази Президента.

Одним з найважливіших призначень держави - є гарантування злагоди в суспільстві та її головна мета - забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Особливе місце у різних сферах людського буття, яка забезпечує мир та злагоду в суспільстві, належить культурі. Задля практичної реалізації суспільних відносин у цій сфері сучасній демократичній державі потрібне відповідне законодавство, злагоджена та скоординована діяльність усіх гілок державної влади.

Спонукальним мотивом для кожного дослідження послугували саме розгляд і вивчення вищезазначених питань.

Питання вітчизняного законодавства, його системи, а також проблеми його становлення і розвитку тривалий час були і є предметом дослідження вітчизняних науковців (В.Б. Авер'янов, В.І. Акуленко, І.О. Кресіна, Н.М. Оніщенко, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун , В.В Цвєтков, Ю.С. Шемшученко).

Вітчизняні науковці визначають законодавство як сукупність нормативно- правових актів, виданих вищими органами державної влади й управління з метою регулювання суспільних відносин або одного з їхніх видів. Під законодавством нерідко розуміють також один з основних методів виконання державою своїх функцій, що полягають у виданні органами державної влади законів [1].

За юридичною силою нормативно-правових актів відбувається ієрархічна (вертикальна) побудова системи законодавства. Юридична сила нормативно- правових актів залежить від її форми та від порядкування в системі органів державної влади, органу, який приймає ці акти. Найвищу юридичну силу має Конституція. Нижчий щабель посідають конституційні закони, кодифіковані закони, звичайні закони та підзаконні нормативно-правові акти, які видаються на виконання законів і не повинні суперечити їм. Відповідно до ієрархії, нормативно-правові акти розміщені так: Конституція, конституційні закони, звичайні закони, укази президента, нормативно-правові акти Уряду та міністерств, нормативно правові акти органів місцевого самоврядування, локальні нормативно правові акти [2].

Як бачимо, особливе місце у запропонованій ієрархічній схемі нормативно- правових актів, належить указам Президента. Так, указ - це правовий акт загально нормативного або індивідуального характеру, що його видає одноособовий глава держави чи вищий державний колегіальний орган [3].

Президента України, як главу держави, визначає Конституція України.

Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини. Свої функції і повноваження Президент виконує у певних правових організаційних формах, які, зазвичай, властиві лише цьому інституту державної влади.

Інститут Президента посідає особливе місце в системі органів державної влади. На загальну думку вчених, Інститут Президента не уособлює окремого виду державної влади, але бере участь у здійсненні майже всіх загальновизнаних видів влади в межах наданих повноважень [4].

Президент України наділений визначальними повноваженнями в державі. Як глава держави, Президент уособлює державу і державну владу в цілому. Він є найвищою посадовою особою в державі і наділяється повноваженнями виступати від імені, як у внутрішньому житті країни, так і в міжнародних відносинах. Коло повноважень Президента України окреслене в Конституції України. Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України [5].

За юридичною чинністю укази Президента поділяються на нормативні та піднормативні. Вітчизняна дослідниця О.Ф. Скакун визначає нормативний акт (указ) президента - як підзаконний актдокумент, що його ухвалюють на підставі та з метою виконання закону з найважливіших питань життя суспільства і держави з метою сприяння ефективній реалізації закону. До ознак нормативних указів президента належать: пріоритетне місце в ієрархії підзаконних нормативних актів; багатоаспектність та об'ємність регулювання суспільних відносин залежно від масштабності функцій і повноважень президента; загальнообов'язковість на всій території країни; відповідність до конституції та інших законів держави; одноособовий порядок ухвалення з колегіальністю підготовки, попереднього розгляду, посвідчення та відповідальності за виконання [6].

Залежно від функцій держави нормативний указ поділяють на внутрішні та зовнішні; залежно від правової природи повноважень - ухвалені в межах власних повноважень; ухвалені на основі повноважень, делегованих парламентом; за їх функціонально-регулятивним призначенням: деталізуючи, на реформуючі, затверджуючі.

Останні роки позначилися особливою увагою Президента України до питань розвитку і підтримки національної культури, збереження культурно-історичної спадщини, забезпечення культурних прав і свобод громадян.

Задля реалізації пріоритетного напряму державної культурної політики, який стосується культурно-історичної спадщини, а також з метою збереження історико- культурних територій та об'єктів в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, Президент України видав низку указів: „Про деякі питання розвитку Національного заповідника „Хортиця””, „Питання охорони пам'яток сакральної культури в Україні” тощо.

Так, згідно з Указом „Про заходи щодо впорядкування забудови території та збереження історико-культурних територій і об'єктів в місті Києві” Київській міській державній адміністрації у тримісячний строк: потрібно було вжити заходів щодо заборони будівництва в історичному центрі міста Києва висотних житлових та громадських будинків та інших складних споруд; розробити та затвердити схему розташування таких будинків та споруд поза межами історичного центру та історичних ареалів міста; розробити та вжити заходів щодо затвердження в установленому порядку меж історичних ареалів міста Києва і режимів використання територій цих ареалів; забезпечити визначення територій у місті Києві, що мають особливу історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень їхньої забудови та використання з порушенням установленого режиму тощо. Генеральній прокуратурі України: перевірити законність забудови історичного центру міста Києва, також дотримання прав та інтересів мешканців міста тощо [7]. Згодом цей Указ втратив чинність на підставі іншого указу.

Визначаючи роль культури в історії Української держави, утвердженні духовних цінностей українського народу та з метою збереження і реабілітації унікальних культурно-історичних пам'яток як національного, так і світового значення, Президент України видав низку указів.

Відповідно до Указу „Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру” Кабінету Міністрів України було доручено певні завдання: здійснити комплекс заходів щодо відновлення Софії Київської; розробити план заходів на 2006-2008 рр. щодо проведення науково- дослідних та ремонтно-реставраційних робіт; опрацювати питання щодо фінансування окремим рядком із загального фонду Державного бюджету України; забезпечити збереження Заповідника як цілісного музейного та майнового комплексу в межах закріплених за ним територій [8]. законодавство право культура президент

Поза увагою не залишились і культурно-історичні місця й селища України, а саме, були видані укази „Про збереження історико-культурної спадщини та розвиток туристичної інфраструктури міста Глухова”, „Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника „Гетьманська столиця” та селища Батурин”.

Значну увагу приділено поліпшенню справи зі збереження та популяризації національного культурного надбання, історичного минулого Українського народу. Задля реалізації цього напряму видано Укази „Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання „Звід пам'яток історії та культури України” та „Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання „Звід пам'яток історії та культури України””. Згідно з цими нормативними актами Кабінету Міністрів України за участю Національної академії наук України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Державного комітету архівів України, зокрема: доручено вжити заходів щодо забезпечення підготовки і випуску до 2018 року 28-томного енциклопедичного видання „Звід пам'яток історії та культури України”

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити створення належних умов для роботи регіональних редакційних колегій, авторських колективів та робочих груп, які опрацьовують матеріали для підготовки томів Зводу [9].

З метою сприяння консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, підняття статусу національної культури серед громадян країни, особливо молоді, а також для реалізації конституційного права громадян щодо всебічного культурного розвитку Президент України видав укази щодо відзначення видатних пам'ятних дат.

Так, згідно з Указом Президента „Про відзначення 900-річчя заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря”, постановлено: утворити Організаційний комітет з підготовки та відзначення цієї дати; розробити і затвердити план заходів; відзняти документальний фільм про історію Михайлівського Золотоверхого монастиря; організувати виставки сакрального мистецтва. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити висвітлення в засобах масової інформації щодо цих заходів [10].

Не менш важливою подією для збереження світової культурно-історичної спадщини є святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі. Задля забезпечення святкових заходів Президент України підтримав ініціативу громадськості і видав Указ „Про відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі”. Святкування охоплює: створення серії документальних фільмів про визначні вітчизняні пам'ятки сакральної культури та історичний шлях християнства в Україні; відкриття туристичних маршрутів та організацію подорожей та екскурсій визначними місцями, пов'язаними з історією християнства в Україні; карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейних монет.

Міністерству закордонних справ України доручено забезпечити реалізацію закордонними дипломатичними установами України за участю християнських церков та української громадськості за кордоном заходів з відзначення 1020-річчя хрещення Київської Русі.

Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення у навчальних закладах тематичних заходів з висвітлення історії християнства в Україні з метою виховання у молоді почуття поваги до духовної спадщини Українського народу [11].

З метою вшанування пам'яті видатних діячів культури Президент видав низку указів, в яких доручено організувати і провести ювілейні заходи, серед яких: „Про вшанування пам'яті Василя Стуса”, „Про вшанування пам'яті Олександра Довженка”, „Про відзначення 125-річчя від дня народження Кирила Стеценка”,

„Про відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя”.

З метою створення умов для глибшого вивчення та подальшої популяризації літературної, публіцистичної, наукової спадщини видатних українських письменників у 2006 р. були проведені культурно-просвітні заходи згідно з Указом

„Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка”.

Останні роки позначились особливою увагою Президента щодо підтримки різних галузей культури.

Так, з метою створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії, відновлення її ролі у соціальній і духовній сферах суспільства та збереженні національної самобутності у 2007 році виданий Указ „Про заходи щодо сприяння розвитку національної кінематографії”.

Задля забезпечення цих заходів Кабінету Міністрів України доручено: підготувати проект Закону України „Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2008-2012 роки”; пришвидшити доопрацювання та подати на розгляд Верховної Ради України проекту закону „Про збір на розвиток національної кінематографії”; підготувати зміни до низки законодавчих актів.

Міністерству культури і туризму України: розробити заходи з виготовлення, реставрації, відновлення вітчизняної кінопродукції, створеної у різні часи, та тиражування національних фільмів; дослідити питання щодо створення центру дитячих, юнацьких, анімаційних та неігрових фільмів тощо [12].

З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на інформацію, задоволення їх освітніх, духовних потреб у 2006 р. відбулася низка заходів спрямованих на підтримку української книги (Указ Президента України

„Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні”).

Рік 2007 позначився проведенням низки просвітницьких заходів характеру, на виконання Указу Президента України „Про проведення в Україні Року української книги”.

Для забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, заохочення молоді до вивчення та навчання державною мовою Президент України постановив: заснувати, починаючи з 2008 р., 14 щорічних стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика [13].

Для реалізації конституційного права на свободу творчості Президент України видав Указ „Про Фестиваль мистецтв України”, згідно з яким, починаючи з 2008 р., на підтримку пропозиції Міністерства культури і туризму України та Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України започатковано проведення Фестивалю мистецтв України.

У межах своїх повноважень Президент України видає піднормативні укази, які не містять норми права, а є актами застосування норм права. Серед піднормативних актів є укази про нагородження державними нагородами, визначення президентських відзнак та нагородження ними видатних діячів культури і мистецтва, працівників культури та професійних творчих працівників, за значний особистий внесок у культурний розвиток Української держави. Президент України надає стипендії та гранти творчій молоді України та довічні стипендії видатним діячам культури.

Для поліпшення управлінської діяльності, формування та реалізації державної політики у сфері культури, у 2006 році За Указом Президента створено Національну раду з питань культури і духовності. Вона є консультативно-дорадчим органом при Президенті України, завданнями якої є: вивчення та аналіз стану розвитку культури і духовності в Україні, здійснення підготовки в межах своїх повноважень пропозицій щодо відродження традицій українського народу; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо формування національної стратегії створення цілісного інформаційно-культурного простору як одного з важливих консолідуючих чинник суспільства; аналіз проектів, програм розвитку інноваційної культури суспільства; розгляд проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань культури і духовності, внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства з цих питань; координація діяльності органів державної влади, громадських організацій, підприємств, установ і організацій у питаннях розвитку культури і духовності; впровадження нових підходів до управлінського, правового, інституційного, інформаційного, технологічного, фінансового і матеріально- технічного забезпечення формування цілісного споживчого ринку культурно- мистецьких послуг в Україні та виходу на світовий ринок. Своєю чергою рішення Національної ради мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду центральними та місцевими органами виконавчої влади [14].

З метою посилення заходів щодо реалізації етнонаціональної політики за Указом Президента створено Раду з питань етнонаціональної політики, Основним завданням Ради є розроблення пропозицій щодо сприяння формуванню та реалізації державної етнонаціональної політики, спрямованої на збереження громадянської злагоди в суспільстві, гармонізацію міжнаціональних відносин, консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також щодо розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України [15]

Досить важливим кроком щодо практичної реалізації державної культурної політики з питання розвитку і підтримки міжнаціональних культур є видання Указу „Про проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні”. Згідно з цим актом планується проведення міжрегіональних та місцевих культурних обмінів, днів культури та інших культурно-мистецьких акцій із залученням професійних та аматорських творчих колективів, митців, художників, письменників, майстрів народного мистецтва, працівників освіти та науки; створення веб-порталу та заснування періодичного видання з проблематики міжкультурного діалогу для висвітлення внеску культур національних меншин у національне культурне надбання, запровадження обміну інформацією про розроблені та успішно реалізовані на місцевому та регіональному рівнях проекти у сферах науки, освіти, культури, туризму, співпрацю між населеними пунктами щодо можливого виконання спільних проектів з таких напрямів; активізація наукових досліджень, проведення науково-практичних конференцій, семінарів та інших тематичних заходів з питань міжкультурного діалогу в Україні та європейському культурному середовищі; розроблення та затвердження в установленому порядку державних цільових програм, спрямованих на задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини. Вирішення проблем національно-культурного розвитку, зокрема, видання творів класичної української літератури та літератури національних меншин державною мовою, здійснення перекладів кращих творів української літератури, історії та філософії іноземними мовами, світової художньої та наукової літератури українською мовою; сприяння співпраці представників національного культурного середовища з міжнародними культурними організаціями та забезпечення національного представництва у міжнародних наукових, культурних та мистецьких заходах тощо [16].

Окреслені вище питання дають підстави зробити висновок, що укази Президента, як складова частина ієрархічної системи нормативно-правових актів держави посідають важливе місце в системі вітчизняного законодавства. Вищерозглянуті укази, які регулюють сферу культури, мають важливий вплив не тільки на розвиток та підтримку вітчизняної культури в цілому, а й підтримку творчих працівників, талановитої молоді, збереження культурно-історичної спадщини для майбутніх поколінь. Реалії сьогодення свідчать про важливість нормативної участі Президента України в духовному збагаченні громадян, що запобігає культурному зубожінню нації.

Література

1. Теорія держави і права : [Навч. посіб.] В.М. Субботін, О.Ф. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. - К. : Знання, 2005. - С. 179.

2. Теорія держави і права. Академічний курс : [підруч.] / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - С. 398.

3. Юридична енциклопедія. Т. 6 : Т-Я. / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К. : „Українська енциклопедія”, 2004. - С. 178.

4. Державтворення і правотворення в Україні : досвід, проблеми, перспективи ; [Монографія] - за ред. Ю.С. Шемшученка : - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького 2001. - С. 113.

5. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : [підруч.] / Скакун О.Ф. - Харків : Еспада, 2006. - С. 492.

7. Указ Президента України „Про заходи щодо впорядкування забудови території та збереження історико-культурних територій і об'єктів в місті Києві” м. Київ, 15 березня 2007 року, № 208/2007.

8. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру” м. Київ, 30 грудня 2005 року, № 1881/2005.

9. Указ Президента України „Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання „Звід пам'яток історії та культури України”” м. Київ, 28 листопада 2007 року, № 1156/2007.

10. Указ Президента України „Про відзначення 900-річчя заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря” м. Київ, 15 лютого 2008 року, № 127/2008.

11. Указ Президента України „Про відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі” м. Київ, 24 березня 2008 року, № 256/2008.

12. Указ Президента України „Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2008-2012 роки” м. Київ, 13 вересня 2007 року, № 868/2007.

13. Указ Президента України „Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови” м. Київ, 28 листопада 2007 року, № 1155/2007.

14. Указ Президента України „Про Положення про Національну раду з питань культури і духовності” м. Київ, 7 лютого 2006 року № 112/2006.

15. Указ Президента України „Про Положення про Раду з питань етнонаціональної політики” м. Київ, 18 липня 2006 року № 625/2006.

16. Указ Президента України „Про проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні” м. Київ, 27 лютого 2008, № 153/2008.

Размещено на Allbest.ru