Адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Бокій Олександр Миколайович

УДК 351.753 (477)

Автореферат дисертації здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Кузніченко Сергій Олександрович, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, заступник начальника з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Копан Олексій Володимирович, начальник відділу з вивчення проблем боротьби з організованою злочинністю у сфері державної безпеки Міжвідомчого НДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю;

кандидат юридичних наук, доцент Фролов Олександр Семенович, Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри загально-правових дисциплін

Захист відбудеться 18.02.2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий 17.01. 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

А. В. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

обіг зброя україна правовий адміністративний

Актуальність теми. Сучасний етап становлення України характеризується проведенням радикальних реформ у всіх галузях держави і суспільства. Зміни, що відбуваються, в економічному, політичному та суспільному житті країни, неминуче призводять до необхідності вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, зокрема тих, що виникають у сфері обігу зброї. На сьогодні серед суспільно-небезпечних дій значну кількість становлять правопорушення, скоєні з використанням зброї. Незаконний обіг зброї є одним із факторів, які негативно впливають на стан безпеки у країні.

Статистичні дані останніх років показують, що обіг зброї в Україні має доволі значний обсяг. Кількість власників зброї серед цивільних осіб становить 1 180 506, серед юридичних - 192 068 осіб. При цьому за період 2004-2008 років було виявлено 220 619 осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, та зареєстровано 57 010 злочинів у сфері обігу зброї.

Державне регулювання обігу зброї та боєприпасів є досить важливим, оскільки їх корисні властивості, при певних обставинах, можуть заподіяти шкоду інтересам, що охороняються законом. Виходячи з цього, існує об'єктивна необхідність в особливих умовах та правилах поводження зі зброєю, створення чіткої системи режимного регулювання з метою встановлення правопорядку в цій сфері правовідносин. Водночас, чинне законодавство, яке регулює обіг зброї в Україні, не відповідає потребам часу, не завжди відповідає їм і діяльність органів внутрішніх справ.

Значна більшість опитуваних нами респондентів як серед співробітників ОВС (85%), так і серед громадян, які мають дозвіл на зброю (77%), вважають її специфічним об'єктом власності, і що на її обіг держава повинна встановлювати особливий (жорсткий) порядок регулювання. Також більшість опитуваних серед зазначених категорій (відповідно 78% та 69%) висловили думку про те, що існуючий на сьогодні в Україні порядок правового регулювання обігу зброї є незадовільним.

Теоретичні, правові та прикладні проблеми реалізації адміністративно-правових режимів у сфері обігу зброї віддзеркалюють потреби сучасного суспільства, потребують наукового осмислення і глибокого вивчення їх теоретичних та організаційно-правових основ.

Вагомою джерельною базою дослідження стали праці таких вітчизняних та зарубіжних правознавців як: В.Б.Авер'янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, І.П. Голосніченка, О.М. Джужи, Ю.В. Дубка, О.В. Дьяченко, В.В. Зуя, Р.А. Калюжного, А.А. Кармолицького, С.В. Ківалова, А.П. Клюшніченка, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, С.Ф. Константінова, О.В. Копана, С.О. Кузніченка, О.В. Кузьменко, С.С. Маиляна, А.В. Малько, Н.І. Матузова, Є.М. Моісеєва, В.І. Олефіра, В.В. Посметного, А.С. Спаського, В.Д. Сущенка, Ю.О. Тихомирова, Е.Ф. Шамсумової та інших. Крім того у дослідженні були використані праці авторів, які розглядали правові засади регулювання зброї як в Україні, так і за її межами: П.Д. Біленчука, А.Д. Благова, В.А. Гуменюка, А.А. Долгополова, Д.А. Корецького, А.В. Корнієць, А.В. Кофанова, І.А. Кузнєцової, О.М. Піджаренко, О.Ф. Суляви, М.П. Федорова, О.С. Фролова, Е.Д. Шелковникової та інших.

Однак, незважаючи на наявність ряду досліджень щодо регулювання суспільних відносин у визначеній сфері, поза науковим обігом залишилася проблема встановлення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні. До сьогодні комплексно не вивчені теоретичні та правові засади реалізації цього режиму. Водночас, розробка зазначеної проблеми має для держави важливе практичне значення, адже максимально можливий рівень безпеки обігу зброї в країні - запорука громадського спокою.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена саме відсутністю адекватного розуміння та наукового опрацювання зазначених питань адміністративно-правової науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 20042009 років», затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004.

Дисертація є складовою частиною «Пріоритетних напрямів наукових досліджень Кримського юридичного інституту ОДУВС на період 20092012 років» (рішення Вченої ради від 19.11.2008, протокол № 3), а також річних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Кримського юридичного інституту ОДУВС та замовлень практичних підрозділів ОВС. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Кримського юридичного інституту ОДУВС 17.04.2008 (протокол № 8).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовної діяльності органів влади, аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства розробити та надати науково обґрунтовані пропозиції щодо встановлення і забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні.

З огляду на поставлену мету, визначено такі дослідницькі завдання:

- розглянути поняття адміністративно-правового режиму;

- проаналізувати поняття «зброя» в українському та зарубіжному законодавстві, у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;

- провести дослідження системи класифікації зброї;

- визначити елементи обігу зброї, здійснити аналіз усіх видів правовідносин, що виникають у сфері обігу зброї;

- визначити поняття адміністративно-правового режиму обігу зброї та його особливості;

- охарактеризувати зміст та структуру адміністративно-правового режиму обігу зброї;

- визначити роль та компетенцію суб'єктів забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні;

- визначити основні засоби забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї;

- встановити шляхи вдосконалення адміністративно-правового режиму обігу зброї;

- надати пропозиції з удосконалення нормативної бази, що становить основу адміністративно-правового режиму обігу зброї.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері обігу ручної стрілецької зброї та боєприпасів до неї, спеціальних засобів активної оборони та боєприпасів до них, а також холодної зброї.

Предметом дослідження є адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальних і спеціальних наукових методів, які застосовувалися для вирішення завдань дослідження і досягнення визначеної мети. Серед них базовим є загальнонауковий системний підхід, якій уможливив виявити взаємозв'язок соціальних процесів та суспільних відносин як елементів системи, також це дало можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Формально-юридичний метод дозволив дослідити норми як вітчизняного, так і зарубіжного законодавства, визначити зміст і значення термінів щодо зброї та її обігу, які застосовуються в нормативних актах і в науковій літературі, а також обґрунтувати висновки і пропозиції щодо їх доповнення чи змін (п.1.2, п.1.3, п.2.1, п.3.1). Використання логіко-семантичного методу допомогло поглибити понятійний апарат у сфері регулювання обігу зброї (п.1.1, п.1.2, п.1.3, п.2.1). Метод сходження від абстрактного до конкретного дозволив дослідити природу адміністративно-правового режиму обігу зброї (п.1.1, п.2.1). Порівняльно-правовий метод був використаний для аналізу та зіставлення національного і зарубіжного законодавства щодо регулювання обігу зброї (п.1.2, п.1.3, п.2.1). Методи класифікації та групування були широко застосовані при розробці юридичної класифікації зброї, класифікації адміністративно-правових режимів у досліджуваній сфері, характеристиці суб'єктів та засобів забезпечення відповідної сфери правовідносин (п.1.2, п.2.1, п.3.1, п.3.2). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу повноважень суб'єктів забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні, виявленню недоліків при їх взаємодії, допоміг визначити напрями вдосконалення діяльності владних органів (п.3.1, п.3.3). При аналізі даних, що відображають основні показники та стан правового регулювання у сфері обігу зброї, широко використовувався статистичний метод (п.1.2, п.2.1, п.3.2, п.3.3). Крім того, соціологічні методи використовувалися при з'ясуванні основних проблем у сфері обігу зброї шляхом проведення анкетування (п.1.2, п.2.1, п.3.1, п.3.3).

Емпіричну базу дослідження становлять: Конституція України; міжнародно-правові акти; закони України; акти Президента України; акти Кабінету Міністрів України; Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правові акти МВС України та інших органів виконавчої влади, які забезпечують адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні; проекти Закону України «Про зброю», законодавчі та інші нормативно-правові акти деяких зарубіжних країн, статистичні матеріали МВС України останніх років; публікації в періодичних виданнях; довідкова література; дані проведеного анкетування 1 425 респондентів, з яких 407 - працівники органів внутрішніх справ, 1018 - громадяни, які мають дозвіл на зберігання та використання зброї.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційне дослідження є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, яке присвячене проблемі реалізації адміністративно-правового режиму обігу зброї, удосконаленню правової бази, поліпшенню функціонування та взаємодії органів влади, які є суб'єктами забезпечення зазначеного режиму. У межах здійсненого дослідження сформульовано ряд нових наукових положень, які мають наукову новизну:

вперше:

- запропоновано авторське поняття «несмертельна зброя» як виробів, що призначені для тимчасового виводу супротивника з ладу, пошкодження його механізмів і споруд, і дія яких при правильному застосуванні не призводить до незворотних змін в організмі людини; надана її класифікація;

- надано авторську дефініцію обігу зброї, як сукупності виключно всіх видів правовідносин, що виникають при поводженні зі зброєю та які врегульовані відповідним законодавством, визначений перелік його елементів;

- визначено адміністративно-правовий режим обігу зброї як цілісну, особливу систему регулювання всіх видів правовідносин, що виникають у сфері обігу зброї, яка заснована на методах, притаманних відповідній галузі права, і має за мету захист, забезпечення державних та суспільних інтересів, які охороняються законом України. Надана класифікація зазначеного режиму;

- визначено зміст адміністративно-правового режиму обігу зброї, що має елементи дозвільного режиму та режиму, який засновано на позитивних зобов'язаннях;

- у структурі адміністративно-правового режиму обігу зброї виокремленні такі складові частини, як: ліцензування, надання дозволів, реєстрація, стандартизація і сертифікація, формування державного оборонного замовлення;

удосконалено:

- визначення об'єктів правовідносин у сфері обігу зброї, основними ознаками, згідно з якими певні вироби можуть вважатися зброєю, є їх конструктивне призначення для ураження живої чи іншої цілі, тобто нанесення тілесних ушкоджень, знищення супротивника, тимчасове позбавлення можливості чинити опір, виведення з ладу техніки, руйнування споруд;

- систему юридичних ознак класифікації зброї. Запропонована нами класифікація для майбутнього Закону України «Про зброю» охоплює види зброї практично за всіма ознаками: за способом виготовлення, за тактично-технічними даними, за характером нанесених ушкоджень, за призначенням;

- характеристику засобів забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні. Висловлено думку про те, що нарівні зі встановленням відповідальності за недотримання режимних правил необхідно більш широко використовувати заохочення, адже мотивацією правомірної поведінки для особи стануть не тільки певні приписи та страх перед відповідальністю, а насамперед, її особиста зацікавленість;

- запропоновано ряд змін до чинного законодавства України, що спрямовані на вдосконалення регулювання правовідносин у сфері обігу зброї. Зокрема зміни до статей 190, 195, 195-1, 195-2, 195-4 КУпАП, внесення до цього Кодексу статті 194-1, розроблений авторський проект Закону України «Про зброю»;

дістало подальшого розвитку:

- дослідження специфіки адміністративно-правового режиму як цілісної системи регулювання важливих для безпеки держави суспільних відносин, що є предметом адміністративного права і в основу якої покладені імперативні принципи;

- визначення місця і ролі суб'єктів забезпечення сфери обігу зброї в Україні. Доведено, що за обсягом компетенції у сфері нормотворчої діяльності провідну роль виконує Кабінет Міністрів України, а в сфері правозастосування - МВС України;

- виокремлення елементів обігу зброї, серед яких є: виробництво зброї, її ремонт, торгівля, передача, придбання, колекціонування, експонування, облік, зберігання, носіння, перевезення (перенесення), використання, вилучення, утилізація, ввезення та вивезення з території України, а також контроль з боку уповноважених державних органів за дотриманням встановлених правил щодо здійснення кожного без винятку виду правовідносин у цій сфері.

Практичне значення одержаних результатів зумовлене можливістю їх використання:

- у науково-дослідній сфері: висновки дисертаційного дослідження можуть бути теоретичною основою для подальшої розробки проблем регулювання обігу зброї в України, зокрема крізь призму адміністративно-правових режимів;

- у правотворчій діяльності: у результаті проведеного дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, запропонований проект Закону України “Про зброю”. Надані пропозиції щодо вдосконалення змісту статей КУпАП дозволять значно поліпшити регулювання правовідносин у цій сфері (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Постійної комісії з правових питань та питань правопорядку і надзвичайних ситуацій Верховної Ради АР Крим № 02-09/46 від 15.09.2009);

- у правозастосовній діяльності: використання результатів, одержаних під час дослідження, дозволить удосконалити практичну діяльність органів державної влади, що забезпечують реалізацію адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні (акт впровадження у практичну діяльність ГУМВС України в АР Крим результатів дисертаційного дослідження від 22.05.2009);

- у навчально-методичному процесі: при підготовці навчально-методичних матеріалів з таких дисциплін як “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, “Вогнева підготовка (акт впровадження в навчальний процес Кримського юридичного інституту ОДУВС результатів дисертаційного дослідження від 05.02.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження «Адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні» виконане автором самостійно, праці, що використовувалися у дисертації, подаються з обов'язковим посиланням на них. В Статтях, що виконані у співавторстві (С.О. Кузніченко, С.В. Усков), частка дисертанта складає 50%. Розробки, що належать співавторам, у роботі не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданні міжкафедрального семінару кафедр адміністративної діяльності, адміністративного права та процесу, управління в органах внутрішніх справ, цивільного права, відділу організації наукової роботи Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 31 від 01.07.2009). Основні положення, висновки і пропозиції, викладені дисертантом у роботі, були апробовані на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (Сімферополь, 2007, 1213 грудня), Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (Сімферополь, 2008, 1112 грудня), Науково-практична конференція «Проблеми вдосконалення професійної майстерності працівників ОВС у бойовій підготовці» (Одеса, 2008, 31 жовтня), ІІІ звітна Всеукраїнська конференція ад'юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадського суспільства в Україні» (Львів, 2009, 28 вересня), а також на науково-практичних семінарах та круглих столах кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Кримського юридичного інституту ОДУВС.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження містяться у десяти публікаціях, зокрема шести наукових статтях, надрукованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та чотирьох збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дослідження. Специфіка проблем, що стали об'єктом дисертаційного дослідження, мета і завдання роботи зумовили її структуру. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок, з них основного тексту 194 сторінки. Список використаних джерел складається із 235 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, ступінь наукової розробки проблеми, вказується на зв'язок роботи з науковими планами МВС України та Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ, визначені мета й завдання дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження, перелік публікацій, в яких відображені основні положення дисертації, структура роботи.

Розділ 1 «Методологічні засади дослідження адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні» складається з трьох підрозділів і присвячений висвітленню методологічних засад адміністративно-правового режиму обігу зброї, дослідженню особливостей адміністративно-правового режиму, визначенню поняття «зброя», її окремих видів і класифікації, характеристиці обігу зброї.

Підрозділ 1.1. «Поняття адміністративно-правового режиму» присвячений розгляду таких понять як «правовий режим» та «адміністративно-правовий режим», що необхідно для визначення в подальшому безпосередньо «адміністративно-правового режиму обігу збої». Проаналізовано наукову літературу, присвячену даному питанню, досліджено етимологічне походження зазначених понять. Правовий режим автор відносить до особливої форми правового регулювання, який охоплює систему правових засобів, що використовуються залежно від установлених юридичних цілей і суспільних факторів, які впливають на правовідносини.

Автором надано характеристику адміністративно-правого режиму, визначена його специфіка. Адміністративно-правовий режим є цілісною системою регулювання важливих для безпеки держави суспільних відносин, що є предметом адміністративного права, і в основу якої покладені імперативні принципи.

У підрозділі 1.2. «Поняття зброї та її класифікація в національному законодавстві» увага приділяється визначенню об'єктів правовідносин у сфері обігу зброї. Визначення в законодавстві поняття «зброя» є однією з головних завдань адміністративно-правового режиму обігу зброї. Законодавчо закріплені визначення всіх існуючих видів зброї дозволить надати чітку відповідь: на які саме вироби розповсюджується дія правових норм, які є основою адміністративно-правового режиму обігу зброї.

Здійснений системний аналіз наукової літератури, нормативних актів, законопроектів України «Про зброю» дозволив дійти висновку, що на сьогодні в цьому питанні нема єдності. Представлені визначення в основному не відображають усі суттєві ознаки цього поняття, або значно розширюють його. У підрозділі доводиться, що основною ознакою зброї є не просто можливість, а саме конструктивне призначення даних виробів для ураження живої чи іншої цілі, тобто нанесення тілесних пошкоджень, знищення супротивника, тимчасове позбавлення можливості чинити опір, вивід з ладу техніки, руйнування споруд тощо.

Значна увага приділена співвідношенню законодавчих і нормативно-правових актів закордонних країн, аналізу міжнародних актів. Наводиться визначення зброї в російському законодавстві, де подання сигналів віднесено до однієї з ознак зброї. Зазначено положення законодавчих актів Франції, Великобританії, Литовської Республіки щодо окремих видів зброї.

У підрозділі визначаються поняття й ознаки історичної, колекційної, холодної зброї, пропонуються шляхи вдосконалення правового регулювання пневматичної зброї тощо. Запропоновано ввести таке поняття як «несмертельна зброя», приведена класифікація даних виробів. Доцільність віднесення виробів несмертельної дії до категорій «зброя» обумовлена відповідною тенденцією, яка існує в світі в останні роки, зокрема в США та країнах Європи. Більшість опитуваних нами респондентів вважають можливим закріплення в законодавстві України даного визначення, крім того, вони згодні з тим, що саме несмертельна зброя повинна складати основу озброєння правоохоронних органів (61% - співробітники ОВС, 82% -громадяни).

Автор також пропонує вичерпну класифікацію зброї за такими ознаками як спосіб виготовлення, тактико-технічні дані, характер нанесених ушкоджень, призначення.

У підрозділі 1.3. «Обіг зброї та його елементи» досліджується обіг зброї як система, що складається зі взаємопов'язаних елементів. Для всебічного розгляду адміністративно-правового режиму, що нами досліджується, важливе визначення обігу зброї як сукупності виключно всіх видів правовідносин, що виникають у сфері обігу зброї, і врегульовані відповідним законодавством. Елементами обігу зброї є виробництво зброї, її ремонт, торгівля, передача, придбання, колекціонування, експонування, облік, зберігання, носіння, перевезення (перенесення), використання, вилучення, утилізація, ввезення та вивезення з території України, а також контроль з боку уповноважених державних органів за дотриманням установлених правил стосовно здійснення кожного без винятку виду правовідносин у визначеній сфері. Нормативні акти, які складають основу режиму обігу зброї, повинні регламентувати абсолютно всі етапи, що проходить зброя від виробництва до утилізації.

Вказується на те, що на законодавчому рівні необхідно визначення виключно всіх елементів обігу зброї та боєприпасів. Це дозволить урахувати та поліпшити регулювання кожного з видів правовідносин у сфері обігу зброї. Аналіз нормативно-правової бази, яка є основою адміністративно-правового режиму обігу зброї, показує, що деякі елементи обігу врегульовані на сьогодні на недостатньому рівні, а деякі практично повністю не врегульовані чинним законодавством. У підрозділі пропонується визначити виробництво зброї як винаходження, розробка, виготовлення зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них. Обґрунтовується необхідність визначення порядку передачі зброї від однієї особи до іншої (фізичної чи юридичної), відокремлення понять «носіння зброї» і «перенесення зброї», а також урегулювання правил збирання й утилізації зброї та боєприпасів для всіх без винятку видів зброї.

Кожен вид зброї має певне функціональне призначення. Автором доводиться ствердження, що нормативна база повинна чітко регламентувати не тільки порядок застосування тієї чи іншої зброї, але й визначати, яку конкретно зброю і з якою метою можна використовувати.

Розділ 2 Адміністративно-правова характеристика обігу зброї в Україні складається з двох підрозділів, присвячених визначенню адміністративно-правового режиму обігу зброї, його класифікації, правовому змісту й структурі.

Підрозділ 2.1. «Визначення адміністративно-правового режиму обігу зброї» висвітлює ознаки зазначеного правового режиму, доводить його роль і значення в забезпеченні суспільної безпеки держави. Висловлюється думка про те, що адміністративно-правові режими не слід розуміти у вузькому сенсі, тобто метою яких є управління в умовах ситуацій надзвичайного характеру (наприклад воєнного або надзвичайного стану), адже на сьогодні існує потреба у використовуванні такого правового механізму в повсякденному житті, перш за все в тих випадках, коли контроль за об'єктом правовідносин має особливе значення для підтримання правопорядку та громадської безпеки в державі.

У підрозділі містяться дані соціологічного опитування, проведеного автором, які підтвердили висновки про те, що для вдосконалення правового регулювання в сфері обігу зброї в Україні необхідним є прийняття Закону «Про зброю». Відповідь «так» надали обидві категорії опитаних, 73% та 59% відповідно.

Визначається спрямованість адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні на забезпечення захисту життя та здоров'я громадян, охорону прав і свобод, гарантованих Конституцією України, забезпечення суспільної безпеки, охорону природи та природних ресурсів, зміцнення міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю й незаконним розповсюдженням зброї. Автор доводить необхідність законодавчого закріплення мети й об'єкта адміністративно-правового режиму обігу зброї, наводить приклади із закордонного законодавства, зокрема із Закону Російської Федерації «Про зброю».

У підрозділі надіється авторське визначення адміністративно-правового режиму обігу зброї як цілісної, особливої системи регулювання всіх видів правовідносин, що виникають у сфері обігу зброї, яка заснована на методах, притаманних відповідній галузі права, і має за мету захист, забезпечення державних і суспільних інтересів, які охороняються законом України.

Також розглянуто класифікацію адміністративно-правових режимів обігу зброї шляхом систематизації різних видів діяльності та процесів у даній сфері. Це надало можливість більш глибоко вивчити властивості об'єктів, що класифікуються, і відповідний режим взагалі. Режим обігу зброї можливо класифікувати за такими ознаками як: стадії обігу зброї (адміністративно-правові режими: виробництва зброї; торгівлі зброї; придбання зброї; зберігання зброї; використання зброї; носіння зброї; перенесення зброї, перевезення зброї, вилучення зброї, утилізації зброї тощо); об'єкти правовідносин (адміністративно-правові режими обігу: військової зброї; службово-штатної зброї; міліцейської (поліцейської) зброї; цивільної зброї; музейної зброї та адміністративно-правовий режим об'єктів, де здійснюється обіг зброї (виробництво, зберігання, торгівля, колекціонування, використання тощо); методи адміністративно-правового регулювання (адміністративно-правовий режим, що забороняє певні дії в сфері обігу зброї; адміністративно-правовий режим, що уповноважує суб'єктів на виконання певних дій у сфері обігу зброї; а також заохочувальний; дозвільний; узгоджувальний; адміністративно-правові режими обігу зброї та режими, які встановлюють певний порядок дій).

У підрозділі 2.2. «Зміст та структура адміністративно-правового режиму обігу зброї» надано характеристику досліджуваного режиму відносно типів правового регулювання, які традиційно склалися в загальній теорії права. Серед них у правовій науці вирізняють загальний дозвіл та звільнення від заборон або спеціальний дозвіл. Також аналізуються й інші типи (порядки) правового регулювання, що виділяються в працях, присвячених саме режиму обігу зброї.

Розглядаючи поняття «зброя», можемо зазначити, що на основну частину загальної кількості предметів, які підпадають під цю категорію, діє абсолютна заборона. Але на певні види може бути отриманий дозвіл при виконанні суб'єктами певних умов, які визначені на законодавчому рівні. Саме таку особливість має дозвільний тип правового регулювання. Ще однією складовою режиму обігу зброї є чітко зазначена в законодавчих актах сукупність позитивних зобов'язань. Таким чином адміністративно-правовий режим обігу зброї має елементи дозвільного режиму та режиму, заснованого на позитивних зобов'язаннях, адже саме вони становлять його основу.

Також у межах підрозділу характеризується структура адміністративно-правового режиму обігу зброї, виділяються такі його складові частини як ліцензування, надання дозволів, реєстрація, стандартизація і сертифікація, формування державного оборонного замовлення (у сфері обігу військової зброї та техніки). Пропонується відокремити режим ліцензування та режим надання дозволів у структурі правового режиму обігу зброї шляхом чіткого визначення та закріплення відповідних понять у законодавстві України. Вказується на важливість режиму реєстрації, який повинен розглядатися у двох аспектах: режим реєстрації власників зброї та режим реєстрації господарчої і підприємницької діяльності у сфері обігу зброї.

Значному поліпшенню правового регулювання у визначеній сфері сприятиме видання Державного кадастру службово-штатної та цивільної зброї, який повинен представляти собою систематизований перелік відомостей про зброю та боєприпаси до неї, що дозволені до обігу на території України.

Розділ 3 Організаційні засади адміністративно-правового режиму обігу зброї складається з трьох розділів і присвячений проблемам реалізації та забезпечення в Україні досліджуваного режиму.

У підрозділі 3.1. «Суб'єкти забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї» визначається місце та роль органів влади в процесі правового регулювання даної сфери. Адміністративно-правовий режим обігу зброї має певні особливі риси, серед яких наявність органу виконавчої влади як одного із суб'єктів правовідносин. Саме функціонування органів виконавчої влади забезпечує реалізацію досліджуваного нами правового режиму. Аналіз нормативної бази дозволив доволі точно визначити конкретні повноваження Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та інших органів, що забезпечують регулювання обігу зброї в певній сфері. Крім того, автор вказує на інші суб'єкти влади (Президент України, Верховна Рада України), нормотворча діяльність яких безпосередньо врегульовує такі питання як нагородження осіб вогнепальною зброєю, надання права володіти та використовувати зброю певної категорії громадян тощо. Також пропонується доповнити перелік суб'єктів забезпечення режиму обігу зброї.

Автор вказує, що на сьогодні в Україні відсутній закон, який складав би основу адміністративно-правового режиму обігу зброї. У зв'язку з цим значно поширилася тенденція переміщення такої форми регулювання як нормотворчість у бік діяльності органів виконавчої влади. Негативним моментом цього явища є значна кількість прогалин і колізій у відомчих актах, що регулюють обіг зброї. Більшість опитаних власників зброї (68%) вважають неприпустимим вирішення окремих питань відносно обігу зброї на відомчому рівні при відсутності відповідного закону.

У підрозділі також вказується на значення контролю для забезпечення режиму, надається його характеристика. Визначаються конкретні види зовнішнього контролю, який здійснює МВС України як основний контролюючий суб'єкт у сфері обігу зброї.

Підрозділ 3.2. «Засоби забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї» присвячений визначенню основних засобів, за допомогою яких забезпечується адміністративно-правовий режим обігу зброї, та досягається бажана поведінка керованих суб'єктів.

Правомірна поведінка суб'єктів є неодмінною умовою забезпечення законності в певній сфері. При забезпеченні режиму обігу зброї однією з важливіших стадій є здійснення контролю відповідними уповноваженими органами за дотриманням встановлених режимних правил посадовими особами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, керівниками та працівниками підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань та громадянами

Завдання і функції органів державної виконавчої влади, включаючи реалізацію управлінської, правоохоронної та правозахисної функції, повинні реалізовуватися в повному обсязі. У дисертації надається характеристика діяльності органів публічної адміністрації, особливістю якої є спрямованість на забезпечення реалізації прав фізичних і юридичних осіб на виконання певних дій або зайняття певними видами діяльності шляхом надання їм відповідного дозволу. Таким чином, автор доводить подвійну мету правового забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї. З одного боку, органами виконавчої влади забезпечується законність поводження зі зброєю та боєприпасами, зводячи до мінімуму можливі шкідливі для суспільства наслідки, з другого боку, не менш важливим є забезпечення реалізації прав фізичних і юридичних осіб на володіння й користування зброєю.

Особливістю будь якого режиму є наявність певних режимних правил - норм поведінки, дотримання яких є обов'язковою умовою для всіх. Держава в деяких випадках має використовувати примусові засоби, за допомогою яких уникають або максимально нейтралізують негативні наслідки порушень правил обігу зброї. Автор у цьому підрозділі виділяє певні особливості застосування адміністративного примусу для забезпечення режиму обігу зброї.

Визначені особливості такого заходу як вилучення зброї. Зокрема зазначено, що вилучення зброї застосовується практично в межах усіх видів заходів адміністративного примусу, які забезпечують режим обігу зброї, і залежно від цього відрізняються підстави й порядок його застосування.

У підрозділі 3.3. «Шляхи удосконалення адміністративно-правового режиму обігу зброї» висвітлюється значення встановлення юридичної відповідальності та засобів заохочення при забезпеченні режиму обігу зброї, пропонуються зміни до чинного законодавства для поліпшення правового регулювання даної сфери.

Наводиться думка про те, що головне функціональне призначення юридичної відповідальності, як складової частини адміністративно-правового режиму обігу зброї, полягає саме у спонуканні до дотримання норм права, які регулюють правовідносини в даній сфері. Мотивом правомірної поведінки може бути й страх перед покаранням. Отже, стосовно забезпечення зазначеного режиму, на перше місце слід поставити превентивну функцію, особливістю якої є саме можливість, а не обов'язковість застосування даного засобу.

У підрозділі пропонуються зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які дозволять усунути невідповідності між правовими нормами, які встановлюють певні правила поведінки, та нормами, які встановлюють відповідальність за невиконання або за неповне дотримання режимних правил.

Досліджуючи додаткові засоби забезпечення режиму, автор зупиняє увагу на застосуванні заохочення при регулюванні певних правовідносин, адже це сьогодні набуває все більшої актуальності. Правове заохочення при забезпеченні правопорядку в сфері обігу зброї повинно надавати додаткові блага або звільняти від тягаря. Умовою застосування державного заохочування має бути правомірна поведінка або добровільна відмова від здійснення правопорушення. Доводиться ефективність даного засобу та наголошується на недостатньому приділенні уваги цьому питанню в сфері регулювання обігу зброї. Цю думку підтримує більшість опитаних нами співробітників органів внутрішніх справ (61%) і громадян, які мають дозвіл на зброю (82%). Зміни, які автор пропонує до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачають поширене використання заохочення як засобу забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї.

ВИСНОВКИ

В ході дослідження на основі аналізу чинного законодавства, теоретичному осмисленні наукової літератури, автором були зроблені висновки та надані науково обґрунтовані пропозиції, які по-новому вирішують проблему щодо встановлення і забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні:

З метою регулювання правовідносин у найважливіших для суспільства сферах держава повинна встановлювати відповідний адміністративно-правовий режим, який регламентуватиме взаємодію органів влади з підвладними суб'єктами на основі імперативного методу. Реалізація адміністративно-правового режиму характеризується нормативним визначенням чітких та обов'язкових для виконання правил як для керованих, так і для владних суб'єктів. Крім того, цей режим забезпечується встановленням санкцій за невиконання або недотримання зазначених правил.

Адміністративно-правовий режим є цілісною системою регулювання важливих для безпеки держави суспільних відносин, що є предметом адміністративного права, і в основу якої покладені імперативні принципи.

Визначення у законодавстві поняття «зброя» є одним із головних завдань адміністративно-правового режиму обігу зброї. При цьому, основною ознакою має бути не просто можливість, а саме конструктивне призначення даних виробів для ураження живої чи іншої цілі, тобто нанесення тілесних ушкоджень, знищення супротивника, тимчасове позбавлення можливості чинити опір, вивід з ладу техніки, руйнування споруд. Отже, неприпустимим є приєднання до зброї предметів, які теоретично можуть завдати шкоди, але мають інше функціональне призначення (будівельні, сигнальні пристрої та ін.).

Майбутній Закон України «Про зброю» повинен мати чітке визначення таких понять як «антикварна», «історична зброя». Варто вказати, на яку несучасну зброю розповсюджується відповідний адміністративно-правовий режим, а на яку ні.

Критерієм, за яким зброя належить до колекційної, є її кількість у власника. Тобто колекційна зброя - це будь-яка зброя (сучасна, несучасна), яка на законних підставах знаходиться у власності суб'єкта і кількість якої перевищує 5 одиниць.

Пропонуємо ввести поняття «несмертельна зброя» як виробів, що призначені для тимчасового виводу супротивника з ладу, пошкодження його механізмів і споруд, і дія яких при правильному застосуванні не призводить до незворотних змін в організмі людини.

Для вирішення проблем, пов'язаних з обігом холодної зброї, є об'єктивна потреба визначення поняття «холодна зброя» в українському законодавстві як предметів, спеціально виготовлених і призначених виключно для ураження живої чи іншої цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії, які не мають прямого виробничого або господарсько-побутового призначення.

Запропонована нами класифікація для майбутнього Закону України «Про зброю» охоплює види зброї практично за всіма ознаками: І. За способом виготовлення: 1) промислова; 2) кустарна; 3) несанкціонована. ІІ. За тактично-технічними даними: 1) вогнепальна; 2) газова; 3) холодна; 4) пневматична; 5) електро-шокуючої дії. ІІІ. За характером нанесених ушкоджень: 1) смертельна; 2) несмертельна. ІV. За призначенням: 1) військова; 2) службово-штатна; 3) міліцейська (поліцейська); 4) музейна; 5) цивільна: А) мисливська; Б) спортивна; В) самооборонна; Г) колекційна; Д) нагородна.

Для нашого дослідження важливим є розуміння обігу зброї як сукупності виключно всіх видів правовідносин, що виникають при поводженні зі зброєю та які врегульовані відповідним законодавством. Елементами обігу зброї є її виробництво, ремонт, торгівля, передача, придбання, колекціонування, експонування, облік, зберігання, носіння, перевезення (перенесення), використання, вилучення, утилізація, ввезення та вивезення з території України, а також контроль з боку уповноважених державних органів за дотриманням встановлених правил щодо здійснення кожного без винятку виду правовідносин у визначеній сфері.

На сьогодні існує потреба у використанні такого правового механізму як адміністративно-правовий режим не тільки при виникненні ситуацій надзвичайного характеру, а й у повсякденному житті, насамперед, коли контроль за об'єктом правовідносин має особливе значення для підтримання правопорядку та громадської безпеки у державі.

Адміністративно-правовий режим обігу зброї варто охарактеризувати таким чином: по-перше, даний режим є постійним - він діє незалежно від стану чи ситуації у країні; по-друге, він є звичайним, тобто не змінює конституційний статус громадян і організацій; по-третє, адміністративно-правовий режим обігу зброї можна віднести до обмежувального - держава встановлює особливі права та умови володіння предметами, які належать до категорії «зброя». Особливі умови встановлюються також і на виробництво, ремонт, реалізацію та інші види діяльності, пов'язані зі зброєю; по-четверте, правовий режим обігу зброї є загальнодержавним, тобто діючим на всій території України без винятку. Якщо за основу брати розподіл адміністративно-правових режимів на групи залежно від мети встановлення, то режим обігу зброї належить до таких, метою встановлення яких є забезпечення (підтримка) громадської безпеки.

Враховуючи дослідження відповідної сфери, треба сказати, що адміністративно-правовий режим обігу зброї являє собою цілісну, особливу систему регулювання всіх видів правовідносин, що виникають у сфері обігу зброї, яка заснована на методах, притаманних відповідній галузі права, і має за мету захист, забезпечення державних та суспільних інтересів, які охороняються законом України.

Класифікація адміністративно-правових режимів засновується на критеріях, що визначають правовий зміст адміністративно-правових режимів, а також з урахуванням сутності суспільних відносин, які вони регулюють. Ці режими можливо класифікувати за такими ознаками, як: стадії обігу зброї, об'єкти правовідносин, методи адміністративно-правового регулювання.

Однією з особливостей режиму обігу зброї є чітко зазначена у законодавчих актах сукупність позитивних зобов'язань, що дає підстави стверджувати - адміністративно-правовий режим обігу зброї має елементи дозвільного режиму та режиму, який засновано на позитивних зобов'язаннях, саме вони становлять його основу.

У структурі адміністративно-правового режиму обігу зброї варто виокремити такі складові частини, як: ліцензування, надання дозволів, реєстрація, стандартизація і сертифікація, формування державного оборонного замовлення (у сфері обігу військової зброї та техніки).

Ліцензування у структурі адміністративно-правового регулювання обігу зброї треба визначити як офіційне визнання за керованим суб'єктом права на здійснення господарської та підприємницької діяльності у сфері обігу зброї відповідно до законодавства України.

Необхідним є закріплення на законодавчому рівні поняття «дозвіл» - як надання суб'єкту права на здійснення певних дій, що оформляється компетентним органом у вигляді офіційного документа.

Аналіз нормативних актів свідчить про те, що за обсягом компетенції у сфері нормотворчої діяльності провідну роль виконує Кабінет Міністрів України. Слід зазначити, що деякі питання щодо обігу зброї регулюються такими суб'єктами влади як Президент України та Верховна Рада України.

Нормотворчі повноваження мають і певні органи виконавчої влади. Серед них провідну позицію займає МВС України. На сьогодні виникає ситуація, коли порядок вирішення значного кола питань, пов'язаних з обігом зброї, регламентується відомчими актами. Далеко не завжди таке регулювання має правомірний характер. Поширена відомча нормотворчість у сфері регулювання обігу зброї може мати значні негативні наслідки.

Забезпечення суспільних інтересів, правопорядку в сфері обігу зброї неодмінно зумовлює застосування примусу, який притаманний діяльності органів, що мають владні повноваження. Застосування примусу з боку компетентних органів виконавчої влади дозволяє ефективно вирішувати питання забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї. Заходи адміністративного примусу в правовому режимі обігу зброї включають у себе: заходи адміністративного попередження; заходи адміністративного припинення; заходи адміністративного стягнення; заходи забезпечення провадження справ про адміністративні порушення.

Аналіз статей, які встановлюють відповідальність за скоєння адміністративних проступків у сфері обігу зброї, показує, що за порушення даного режиму застосовуються такі види стягнень: попередження; адміністративний штраф; оплатне вилучення зброї та боєприпасів; конфіскація зброї та боєприпасів; позбавлення спеціального права, наданого громадянину (права полювання).

На сьогодні існує потреба визначання на законодавчому рівні підстави вилучення зброї, яке може застосовуватися у межах різних видів заходів адміністративного примусу. Отже, вилученням зброї та боєприпасів слід вважати його примусове відчуження у власника, тимчасово або постійно (у разі рішення суду) повноваженими органами (посадовими особами) з метою попередження або припинення правопорушення, або внаслідок скоєння суб'єктом певних протиправних дій.

На нашу думку, головне функціональне призначення юридичної відповідальності, як складової частини адміністративно-правового режиму обігу зброї, полягає саме у спонуканні до дотримання норм права, які регулюють правовідносини у даній сфері. Отже, щодо забезпечення досліджуваного режиму на перше місце слід поставити превентивну функцію, її особливістю є саме можливість, а не обов'язковість застосування даного засобу.

Однією з найважливіших умов удосконалення правового регулювання у сфері обігу зброї є дотримання принципу відповідності між правовими нормами, які встановлюють певні правила поведінки, та нормами, які встановлюють відповідальність за невиконання або за неповне дотримання режимних правил. Для усунення розбіжностей і вдосконалення режиму обігу зброї пропонуємо внести зміни до статей 190, 195, 195-1 195-2 КУпАП, а також доповнити Кодекс статтею 194-1: «Порушення керівниками підприємств правил укладення трудових договорів з громадянами на виконання робіт, пов'язаних з обігом зброї».

Специфіка розвитку сучасних суспільних відносин зумовлює потребу у вдосконаленні засобів правового регулювання. Саме тому застосування заохочення при регулюванні певних правовідносин нині набуває дедалі більшої актуальності. Правове заохочення має міститися у статтях, що встановлюють відповідальність за порушення режимних правил обігу зброї. Ці норми повинні звільняти від покарання за адміністративні проступки за умов добровільного припинення протиправної поведінки. Пропонуємо у статтях 190, 195-2 та 195-4 КУпАП передбачити заохочення особи у вигляді звільнення від адміністративної відповідальності. Більш поширене використання заходів заохочення при забезпеченні адміністративно-правового режиму обігу зброї в Україні дозволить значно поліпшити правове регулювання цієї сфери.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1) Бокій О. М. Проблеми правового регулювання обігу сучасної та несучасної колекційної зброї. / О. М. Бокій // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - Харків, 2008. - вип.41. - С. 161-169.

2) Бокій О. М. Визначення поняття «несмертельна зброя» в українському законодавстві / О. М. Бокій // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «юридические науки». Том 21 (60). - Сімферополь, 2008. - №1. - С. 256-262.

3) Бокій О. М. Проблеми обігу холодної зброї в Україні / О. М. Бокій // Форум права. - 2008. - № 3. - С. 53-58 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08banzvu.pdf

4) Бокій О. М. Поняття «зброя» в українському законодавстві та її юридична класифікація / О. М. Бокій // Наше право. - 2008. - №1. ч.2. - С. 42-47.

5) Бокій О. М. Суб'єкти забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї / С. О. Кузніченко, О. М. Бокій // Кримський юридичний вісник - Сімферополь, 2009. - №3(4)- С.27-38.

6) Бокій О. М. Поняття й особливості адміністративно-правового режиму обігу зброї / О. М. Бокій // Кримський юридичний вісник - Сімферополь, 2009. - №2(6). - С. 98-106.

7) Бокій О. М. Правові основи регулювання обігу зброї та вибухових речовин. / О. М. Бокій // Кримський юридичний вісник «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» - Сімферополь, 2008. - №1(2). - С.197-204.

8) Бокій О. М. Засоби забезпечення адміністративно-правового режиму обігу зброї / О. М. Бокій // Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів : міжнарод. наук.-практ. конф., 11 - 12 груд. 2008 р : тезиси допов. - Сімферополь : КЮІ ОДУВС, 2008. - С. 110-111.

9) Бокій О. М. Зміст та структура адміністративно-правового режиму обігу зброї/ О. М. Бокій // Проблеми правової реформи та розбудови громадського суспільства в Україні : третя звітна всеукр. наук. конфер. ад'юнктів, аспірантів та здобувачів, 28 вер. 2009 р. : тезиси допов. - Львів : ЛДУВС, 2009 - С. 10-12

10) Бокій О. М. Модернізація техніки і оптимізація навчально-тренувального процесу традиційного карате-до до умов і особливостей навчальної програми з рукопашного бою у ВНЗ МВС України / С. В Усков, О. М. Бокій // Проблеми вдосконалення професійної майстерності працівників ОВС в бойовий підготовці : наук.-практ. конф., 31 жовт., 2008 р. : тезиси допов. - Одеса : ОДУВС, 2008. - С. 150-153.