Міждународні конвенції на залізничному транспорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Контрольна робота з дисципліни:

«Міжнародні транспортні конвенції»

на тему:

«Міжнародні конвенції на залізничному транспорті»

Дніпропетровськ 2011

План

1. Міжнародно-правове регулювання міжнародних перевезень із використанням залізничного транспорту

2. Міжнародні організації залізничного транспорту

3. Характеристика багатосторонньої міжнародної конвенції на залізничному транспорті, учасницею якої є Україна.

4. Двосторонні договори України стосовно залізничного транспорту

Література

1. Міжнародно-правове регулювання міжнародних перевезень із використанням залізничного транспорту

Першу залізницю було введено в дію в Європі (Англія) в 1825 р. Коли залізничні національні мережі з'єднались і потяги розпочали перетинати державні кордони, постала потреба в міжнародно-правовому регулюванні залізничних перевезень.

У 1890 р. у Берні дев'ять європейських держав (у тому числі й Росія) уклали дві конвенції -- про залізничні перевезення вантажів (КІМ, фр. -- СІМ) і про залізничні перевезення пасажирів (КІВ, фр. -- CIV).

У 1966 р. як додаток до останньої було укладено Угоду про відповідальність залізниць при перевезенні пасажирів. На конференції з перегляду Бернських конвенцій, що відбулась у 1980 p., було прийнято Угоду про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) (Convention relative aux transports intemationaux ferroviares -- COTIF) та додатки до неї -- А і В. Додаток А стосувався умов перевезення пасажирів і був відомий як Єдині правила Міжнародної пасажирської конвенції (КІВ), додаток В -- Єдині правила Міжнародної вантажної конвенції (КІМ).

Бернські конвенції 1890 р. зберігали чинність до 1985 р. Нині правову основу міжнародних залізничних перевезень становить КОТІФ і зазначені додатки. Зауважимо, що КОТІФ є об'єднаним текстом зазначених двох Бернських конвенцій.

У КОТІФ беруть участь майже 40 країн Європи, Азії та Північної Америки.

Угода КОТІФ і додатки А та В регулюють загальні принципи міжнародних залізничних перевезень. Якщо виникає непередбачувана цими угодою і додатками ситуація, то застосовується право дер-жав-учасниць конвенцій. Додаток б застосовується лише до перевезень залізницями, перелік яких визначений учасниками Угоди про міжнародний залізничний транспорт. Плата за перевезення визначається міжнародними і національними тарифами. Передбачені також максимально прийнятні терміни доставки вантажів.

Перевезення вважається можливим за наявності звичайних засобів перевезень і якщо їм не перешкоджають обставини, яких залізниця не може уникнути чи усунути. Компетентні органи мають право припинити рух, заборонити чи обмежити приймання окремих вантажів до перевезень, якщо цього потребують суспільні інтереси чи умови виробничої діяльності. Угода КОТІФ передбачає відповідальність перевізника, встановлює порядок висування претензій і позовну давність, визначає товаросупровідні документи.

Країни соціалістичного табору у 1950 р. уклали свою Угоду у сфері залізничного транспорту. Угода 1950 р. про міжнародне вантажне сполучення зберігає чинність. У ній беруть участь Росія, окремі країни Східної Європи, Монголія, Китай, Північна Корея, В'єтнам. Угода діє в редакції 1992 р. Згідно з Угодою про міжнародне вантажне сполучення та Міжнародним транзитним тарифом можливе перевезення вантажів у країни Західної Європи та з них.

Радянський Союз не був учасником Бернських конвенцій та КОТІФ, але його правова база у сфері залізничного транспорту враховувала їх норми.

Країни світу укладають двосторонні угоди про пасажирське і вантажне сполучення зі своїми сусідами. Ці угоди втілюють загальноприйняту практику перевезень і спираються на правила Бернських конвенцій.

Усі суб'єкти колишнього СРСР уклали Угоду про розподіл інвентарних парків вантажних вагонів і контейнерів колишнього Міністерства шляхів сполучень СРСР та їх подальше спільне використання (22.01.93) й Угоду про спільне використання вантажних вагонів і контейнерів (12.03.93). Дванадцять країн СНД 9 вересня 1994 р. уклали Угоду про співробітництво у сфері технічного переоснащення та поновлення залізничного рухомого складу.

Конвенцію про статус і міжнародне облаштування залізниць було укладено в Женеві 9 грудня 1923 р. Вона містить уніфіковані норми стосовно організаційних питань міжнародного залізничного сполучення.

У 1950 р. соціалістичні країни Європи та Азії уклали також Угоду про міжнародне залізничне пасажирське сполучення. На відміну від Угоди про міжнародне вантажне сполучення вона передбачала змішане залізнично-морське сполучення.

Перевезення вантажів у прямому залізничному сполученні між Україною та державами, які не є учасниками Угоди про міжнародне вантажне сполучення, здійснюється на основі дво- та багатосторонніх договорів. Для перевезень вантажів у міждержавному сполученні між суб'єктами колишнього СРСР застосовується Статут Залізниць СРСР і Правила перевезення вантажів. Рішення про це було прийняте 19-20 жовтня 1992 р. на нараді керівників центральних органів залізниць.

Перевезення пасажирів і вантажу відбувається відповідно до Тимчасової угоди країн СНД від 12.03.93.

Штаб-квартира Організації міжнародних залізничних перевезень розташована в Берні (Швейцарія).

2. Міжнародні організації залізничного транспорту

міжнародний перевезення залізничний транспорт

Рада залізничного транспорту СНД (РЗТ)

Міжнародний комітет залізничного транспорту (ЦІТ)

Міжнародний союз залізниць (МСЗ)

Рада директорів по спільній експлуатації поромної переправи між портами Варна (Республіка Болгарія) Поті/Батумі (Грузія) і Іллічівськ (Україна)

Тарифний союз Схід-Захід

Співдружність європейських залізниць (СЄЗ)

Транссиб

Bureau International des Containers et du Transport Intermodal (BIC)

Форум Трейн Європа (ФТЄ)

Міжнародний залізничний транзитний тариф (МТТ).

Тариф Схід-Захід, Інструктивні вказівки до Тарифу Схід-Захід і Статут тарифного союзу Схід-Захід

КОЛПОФЕР (Організація залізничної поліції і служб безпеки)

Союз європейських залізничних інженерних асоціацій (СЄЗІА)

UNIFE

Організації споживачів послуг залізничного транспорту

Міжнародна торгова палата

Міжнародна федерація асоціацій вантажних експедиторів (ФІАТА)

Міжнародна тарифна асоціація (ІВТ)

Міжнародний союз асоціацій власників спеціальних вагонів (УІП)

Міжнародна асоціація користувачів окремих ліній

Міжнародний союз підприємств комбінованих автомобільно-залізничних перевезень (УІРР)

Європейська рада хімічної промисловості (ЦЕФІК)

Інтерконтейнер-Інтерфріго (ІЦФ)

Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ)

Членство в ЦІТ

Міжнародний комітет залізничного транспорту заснований в 1902 році, як організація залізниць, в компетенцію якої входять питання міжнародного права для залізничних перевезень. Абревіатура організації (ЦІТ) походить від її назви французькою мовою: Comite international des transport ferroviaires (CIT). Керівним підприємством комітету є Юридичний відділ Швейцарських федеральних залізниць, розташований в Берні. Підприємства і об'єднання можуть вступити в ЦІТ якщо вони:

· або надають транспортні послуги у відповідності з "Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)";

· або є операторами залізничної інфраструктури, на якій надаються вищевказані послуги.

Членами ЦІТ є близько 300 залізниць, підприємств водного і автомобільного транспорту з країн - членів КОТІФ (див. рисунок 1)

Рисунок 1. Країни - члени Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)

У зв'язку з підготовкою приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) і вступу України до Міжурядової організації міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ) заяву про вступ до ЦІТ направила Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

Мета ЦІТ

Метою ЦІТ є єдине (уніфіковане) застосування міжнародного залізничного транспортного права на основі КОТІФ. В цьому контексті ЦІТ сприяє співробітництву між членами організації і захищає їх їнтереси.

Організація ЦІТ

Найвищим органом ЦІТ є Генеральна асамблея, яка визначає стратегічні напрямки діяльності організації. Кожна країна визначає до складу Генеральної асамблеї одне підприємство, яке називають "суб-керівним" підприємством комітету. Суб-керівні підприємства представляють свої держави в Генеральній асамблеї, а також взаємодіють з керівним підприємством. На засіданнях Генеральної асамблеї крім керівного підприємства та суб-керівних підприємств право голосу мають також від одного до трьох додаткових членів ЦІТ від кожної держави.

Контрольний орган, який відповідає за аудит рахунків організації, складається з двох членів.

До Виконавчого комітету входить 9 осіб, які проводять виконавче управління організацією.

Керівним підприємством СІТ, його виконавчим і адміністративним органом, з 1921 року є Швейцарські федеральні залізниці.

В рамках ЦІТ працюють два види тимчасових (ad hoc) органів: комітети з правом прийняття рішень і робочі групи.

Дана структура впроваджена в рамках нового Статуту ЦІТ, який набув чинності з 01.01.1998. Новий Статут розроблено з метою підвищення ефективності роботи ЦІТ у зв'язку зі змінами, що проводяться в Європі для лібералізації ринку міжнародних залізничних перевезень, а також у зв'язку з майбутнім розширенням області матеріального правового регулювання і застосування КОТІФ.

Згідно новому статутові:

· ЦІТ набуває статусу юридичної особи. Отже він зможе укладати договори і зможе захищати свої інтереси в суді як позивач або звинувачуваний.

В ЦІТ зможуть вступати не тільки організації, які надають транспортні послуги у відповідності з КОТІФ, але також компанії, що є операторами залізничної інфраструктури. Таким чином, організації - перевізники і оператори інфраструктури зможуть співпрацювати в рамках ЦІТ для того, щоб в кінцевому підсумку при виконанні договору про залізничне перевезення пропонувати клієнту кращі послуги.

· Стратегічні і організаційні питання діяльності ЦІТ від Виконавчого комітету передані Генеральній асамблеї. Генеральна асамблея проводитиме свої збори щорічно.

· Створено новий орган - Правління. Цей орган складається з 9 осіб, які вибираються Генеральною асамблеєю на 4 роки. З одного боку Правління буде здійснювати спостереження за роботою, яка проводиться організацією, а з іншого - полегшить ношу Керівної залізниці. Кожен член Правління приймає на себе відповідальність за один з основних проектів в рамках ЦІТ.

· З 1999 року впроваджується нова система фінансування ЦІТ. Розмір внесків буде визначатися залежно від обсягів здійснених перевезень і довжини ліній, що підлягають регулюванню ЦІВ і ЦІМ.

Діяльність ЦІТ

Додатки А і Б до КОТІФ, А - "Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЦІВ)", Б - "Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ)", визначають правові відносини між сторонами договору (контракту) про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу і відповідно вантажів. Ці додатки містять принципові, основні правила, котрі хоча і є відносно деталізованими, проте потребують додаткових приписів для однакового застосування єдиних (уніфікованих) правил, зокрема в інтересах самих транспортних підприємств. Звичайно, такі приписи виходять за межі міжнародних договорів. Задачею ЦІТ якраз і є створення, розвиток і обновлення даних приписів.

Крім того, ЦІТ представляє залізничні підприємства в роботах по перегляду (ревізії) КОТІФ, а також в інших органах, які мають відношення до міжнародного транспортного права.

ЦІТ координує свою діяльність з Міжнародним союзом залізниць (МСЗ) і Співдружністю європейських залізниць (СЄЗ), а також підтримує постійні відносини з Міжурядовою організацією міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), Європейською економічною комісією ООН, з міжнародними організаціями споживачів послуг залізничного транспорту і міжнародними організаціями, що займаються митними питаннями. Останнім часом активізується співпраця з Організацією співробітництва залізниць (ОСЗ).

Участь ЦІТ в роботах ОТІФ по перегляду (ревізії) КОТІФ

В №2/1996 бюлетеню CIT-Infos був коротко представлений проект нової КОТІФ (базової конвенції). На двох засіданнях в лютому і березні 1997 року Ревізійна комісія ОТІФ започаткувала перегляд найсуттєвіших норм проекту. Найбільш важливими змінами, які прямо цікавлять залізниці, є:

Цілі ОТІФ

- В області інфраструктури: ОТІФ повинен встановити єдину (уніфіковану) систему правових норм (правопорядок) для користування залізничною інфраструктурою для міжнародних залізничних перевезень.

- Технічні питання: є предметом дослідження певних питань, які стосуються розподілу сфер відповідальності на рівні Європейського Союзу. Швидше за все відповідальність ОТІФ буде розширено і на технічні питання. Як наслідок, в компетенції ОТІФ буде затвердження технічних норм. Таким чином організаціям, які представляють залізниці, як сектор господарства, будуть надаватися повноваження для розробки цих норм. В такому разі на основі юридично зобов'язуючих технічних норм ОТІФ буде також розробляти єдині (уніфіковані) процедури прийняття матеріалів і обладнання, що використовуються на залізницях в міжнародних перевезеннях.

- Інтероперабельність (експлуатаційна сумісність): ОТІФ повинен сприяти зняттю перешкод при перетині кордонів.

- Матеріали і обладнання, що використовуються на залізницях: ОТІФ повинен встановити єдиний (уніфікований) правопорядок для надання гарантій стосовно матеріалів і обладнання, що використовуються на залізницях в міжнародних перевезеннях.

Процедура перегляду КОТІФ і надання рішенням чинності в законодавчому порядку

Для рішень Генеральної асамблеї ОТІФ і для рішень Ревізійної комісії мають виконуватися дві різні процедури перегляду. Наскільки це можливо зміни положень додатків до КОТІФ мають бути в компетенції Ревізійної комісії.

Процедура ратифікації для надання рішенням чинності має бути відмінена. Рішення Генеральної асамблеї і Ревізійної комісії мають набувати чинності відповідно через 12 або 18 місяців після прийняття.

Майбутні зміни в результаті перегляду КОТІФ

Після першого прочитання проекту матеріалів перегляду можна зробити такий короткий підсумок майбутніх змін в КОТІФ:

· більша свобода договору (контракту),

· відміна зобов'язання здійснювати перевезення,

· пристосування принципів відповідальності до нового становища у зв'язку з відділенням інфраструктури від перевезень,

· поява нових видів перевізників,

· створення законодавства для договорів (контрактів), що стосуються користування інфраструктурою,

· створення нового законодавства для рухомого складу.

Рішення 4 Генеральної асамблеї ОТІФ

4 Генеральна асамблея ОТІФ (Афіни, 8-11 вересня 1997) визначила графік і напрямки продовження робіт по перегляду КОТІФ. 1998 рік буде визначальним у покращенні нового тексту проекту. Для сприяння і покрашення міжнародних залізничних перевезень 4 Генеральна асамблея ОТІФ підтвердила, що цілі організації мають бути розширені, щоб включити в сферу регулювання ОТІФ договір (контракт) на користування вагонами, контракт на користування інфраструктурою, а також сприяння зняттю перешкод при перетині кордонів. Відповідальні оргапни ОТІФ отримали повноваження продовжувати свою роботу в областях затвердження технічних норм на залізничне обладнання і технічних процедур прийняття засобів пересування (залізничних вагонів і локомотивів).

Для вдосконалення нового тексту проекту Ревізійна комісія провела в 1998 році п'ять засідань, на яких розглядалися базова конвенція, технічні питання, проекти нових ЦІВ, ЦІМ, УІВ і РУІ. (УІВ і РУІ - нові додатки до КОТІФ. УІВ міститиме єдині правові приписи для договору щодо використання вагонів. РУІ має на меті регулювання принципів договору на використання інфраструктури, а також відповідальності перевізника і оператора інфраструктури).

75 Пленарне засідання Виконавчого комітету ЦІТ

4-5.06.1997 в німецькому місті Прієн на Хімзеї під головуванням президента Швейцарських федеральних залізниць СББ пана Бенедикта Вейбеля (Benedikt Weibel) Виконавчий комітет ЦІТ провів своє 75 Пленарне засідання. На ньому крім питань, пов'язаних з новим Статутом ЦІТ і участю ЦІТ в роботах ОТІФ по перегляду КОТІФ, були також розглянуті такі основні питання:

Широкі дороги для вантажів ("Freight Freeways")

Під цим терміном, розуміється комплекс взаємно погоджених міжнародних організаційних, технічних та правових заходів для сприяння прискореній доставці вантажів на певних вибраних залізничних транс'європейських напрямках. Ці заходи мають на меті підвищення конкурентоздатності міжнародних залізничних перевезень.

Основними характеристиками таких "широких доріг" є:

· надання пріоритету вантажним перевезенням

· "відкритий доступ" для перевізників

· зведення до мінімуму і чітке дотримання неперевищення часу знаходження на прикордонних станціях

· привабливі ціни на перевезення

· швидке оформлення перевезення, оскільки всі питання ціни, умов і організації перевезення має вирішувати єдиний парнер ("one stop shop")

ЦІТ розробив конкретні пропозиції щодо правового регулювання таких перевезень.

Зміни в накладній

Основні вимоги до змісту вантажної накладної для міжнародних перевезень містяться в статті 13 Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ). Проте до компетенції ЦІТ належить конкретизація змісту, визначення форми і дизайну зразка накладної через юридичне їх закріплення в Міжнародних вантажних приписах (ПІМ).

Основними цілями перегляду форми накладної є розробка більш привабливого зображення і нове розміщення інформації з тим, щоб залізниці мали всю інформацію, навіть в разі затримки митними органами аркуша 3 накладної.

Вслід за покращенням дизайну накладної слід прийняти цілий ряд інших документів, що використовуються в міжнародних залізничних перевезеннях, а також правил, що регулюють їх використання. Звичайно, паралельно з цим залізниці будуть продовжувати свої зусилля по впровадженню "електронної" накладної.

Публікації ЦІТ

ЦІТ публікує регламенти для однакового застосування міжнародного залізничного транспортного права (див. Додаток 1). Ці регламенти можна віднести до трьох категорій.

1). Єдині додаткові постанови або ДЦУ деталізують умови ЦІВ і ЦІМ для їх практичного застосування. Вони є зобов'язуючими як для клієнтів, так і для транспортних підприємств і розробляються у співробітництві з асоціаціями споживачів послуг залізничного транспорту.

2). Приписи, що регулюють відносини між транспортними підприємствами - серед них слід особливо відзначити чотири угоди, які використовуються тільки транспортними підприємствами - членами ЦІТ.

Угоди АІВ (AIV) і АІМ мають на меті уникнення розслідувань для визначення залізничного підприємства, яке несе відповідальність в разі пошкодження при перевезеннях. Ці угоди також визначають простий спосіб розподілу компенсацій між залізничними підприємствами в разі таких пошкоджень.

Угоди АРВ (ARV) і АРМ (ARM) регулюють процедуру взаємного інформування про обмеження при міжнародних залізничних перевезеннях.

3). Єдині приписи для різних послуг, що надаються транспортними підприємствами - серед них слід окремо виділити такі документи, які використовуються тільки транспортними підприємствами - членами ЦІТ:

ПІВ (PIV) - містить правила застосування правових норм для міжнародних перевезень пасажирів і багажу, опис різних видів квитків, правила їх видачі і перевірки, а також правила прийому, реєстрації і видачі багажу.

МБІ (MBI) - містить зразки квитків і багажних квитанцій, що використовуються в міжнародному залізничному сполученні, а також правила їх друку.

ПІМ (PIM) - містить приписи, які регулюють всі дії по обробці міжнародних відправок вантажів від прийомки і аж до видачі отримувачу. Цей документ також містить зразок міжнародної вантажної накладної.

ЦІТ також редагує інформаційний бюлетень "CIT-Infos". Бюлетень інформує про поточну діяльність ЦІТ і надсилається членам ЦІТ, а також міжнародним організаціям, редакторам транспортних торговельних видань.

До компетенції ОТІФ належить ведення справ КОТІФ, включаючи всі її невід'ємні складові частини:

· "базову конвенцію",

· Протокол про привілеї та імунітети ОТІФ,

· Додаткові повноваження для аудиту рахунків,

· Єдині правила ЦІВ,

· Єдині правила ЦІМ, Регламенти РІД, РІП, РІКо, РІЕкс

До компетенції ЦІТ належить ведення:



з пасажирських питань: o Постанов ДЦУ o Приписів ПІВ o Збірника МБІ o Угод АІВ, АРВ	з вантажних питань: o Постанов ДЦУ o Регламенту ТІЕкс o Списків А і Б, ЛІФ o Приписів ПІМ, ПІЕкс o Угод АІМ, АРМ o Збірника РСМ

Приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) і вступ України до Міжурядової організації з питань міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), членство Укрзалізниці в ЦІТ і застосування документів ОТІФ і ЦІТ дозволить встановити чіткі принципи взаємної відповідальності між державами, залізницями і пасажирами в процесі міжнародних перевезень, а також дозволить вантажовласникам здійснювати прямі (за єдиною накладною, без переоформлення документів на кордоні) перевезення вантажів з будь-якою країною Європи.

3. Характеристика багатосторонньої міжнародної конвенції на залізничному транспорті, учасницею якої є Україна

Серед багатосторонніх міжнародних договорів в залежності від виду транспорту, яким здійснюються перевезення, поширення отримали такі договори. Щодо залізничних перевезень -- Угода про міжнародні залізничні перевезення (КОТИФ) 1980 p.; Угода про міжнародне вантажне сполучення (УМВС) 1950 p.; Угода про міжнародне пасажирське сполучення (УМПС) 1950 p.; щодо морських перевезень -- Конвенція про коносамента! перевезення (Брюссель 1924 p.); щодо авіаперевезень -- Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил стосовно міжнародних повітряних перевезень (із змінами) 1929 p.; щодо автомобільних перевезень -- Конвенція про договори міжнародного дорожнього перевезення вантажів автомобільним транспортом (Женева, 1956 p.).

Серед багатосторонніх міжнародних конвенцій, які регулюють окремі питання перевезень, відомі: Європейська угода про найважливіші лінії міжнародних перевезень 1997 p.; Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів, підписана 24 травня 1980 p., Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом від 1 лютого 1990 p.; Конвенція ООН про відповідальність операторів транспортних терміналів у міжнародній торгівлі від 15 квітня 1991 p. Регулюванню змішаних перевезень присвячена Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24 травня 1980 p. (Женева), але її норми ще не набрали чинності. В 1998 p. Україною ратифіковано багатосторонню Угоду про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів.

Україна бере участь переважно у двосторонніх договорах, які регулюють питання міжнародних перевезень. Згідно з ч. З та 4 ст. 2 Закону "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 p. договори можуть укладатися від імені Уряду України чи відповідного міністерства, інших центральних органів державної виконавчої влади, до компетенції яких входить укладення таких договорів. Це можуть бути договори, у яких встановлено принципи взаємовідносин у галузі міжнародного транспорту або врегульовано конкретні умови перевезень. Наприклад, принципи перевезень встановлені в Угоді між Урядом України і Урядом Туркменістану про основні принципи взаємовідносин в галузі транспорту (10 жовтня 1992 p.), Угоді між Урядом України і Урядом Республіки Беларусь про принципи співробітництва та умови взаємовідносин у галузі транспорту (17 грудня 1992 p.). Конкретні умови перевезень в залежності від виду транспорту регулює значно більша кількість двосторонніх договорів. Так, за участю України укладено міжурядову Угоду з Польщею про міжнародні автомобільні перевезення (18 травня 1992 p.); з Соціалістичною Республікою В'єтнам про торгове судноплавство (20 липня 1992 р.) та ін.

За участю країн-учасниць СНД укладено, зокрема, Угоду про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав (Мінськ, 14 лютого 1992 p.; Угоду про використання повітряного транспорту (Ташкент, 15 травня 1992 p.); Угоду про співробітництво у сфері технічного переобладнання і відновлення залізничного рухомого складу (Москва, 9 вересня 1994 р.) В Угоді, підписаній у Москві, беруть участь 12 держав.

4. Двосторонні договори України стосовно залізничного транспорту

Україна бере участь переважно у двосторонніх договорах, які регулюють питання міжнародних перевезень. Згідно з ч. З та 4 ст. 2 Закону "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 p. договори можуть укладатися від імені Уряду України чи відповідного міністерства, інших центральних органів державної виконавчої влади, до компетенції яких входить укладення таких договорів. Це можуть бути договори, у яких встановлено принципи взаємовідносин у галузі міжнародного транспорту або врегульовано конкретні умови перевезень. Наприклад, принципи перевезень встановлені в Угоді між Урядом України і Урядом Туркменістану про основні принципи взаємовідносин в галузі транспорту (10 жовтня 1992 p.), Угоді між Урядом України і Урядом Республіки Беларусь про принципи співробітництва та умови взаємовідносин у галузі транспорту (17 грудня 1992 p.). Конкретні умови перевезень в залежності від виду транспорту регулює значно більша кількість двосторонніх договорів. Так, за участю України укладено міжурядову Угоду з Польщею про міжнародні автомобільні перевезення (18 травня 1992 p.); з Соціалістичною Республікою В'єтнам про торгове судноплавство (20 липня 1992 р.) та ін.

За участю країн-учасниць СНД укладено, зокрема, Угоду про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав (Мінськ, 14 лютого 1992 p.; Угоду про використання повітряного транспорту (Ташкент, 15 травня 1992 p.); Угоду про співробітництво у сфері технічного переобладнання і відновлення залізничного рухомого складу (Москва, 9 вересня 1994 р.) В Угоді, підписаній у Москві, беруть участь 12 держав.

Література

1. Михайло Дергаусов. Міжнародні транспортні коридори і Україна // Схід (журнал), 2002, № 1 (44).

2. Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 року

N 232/94-ВР.

3. Закон України „Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року N 273/96-ВР.

Размещено на Allbest.ru