Суверенітет держави

Висновки

Беручи за основу такий об'єкт дослідження як суверенітет держави мною були використані загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, дедукція та порівняння), спеціально наукові та приватно-наукові. Зробивши детальне дослідження проблемних питань під час розгляду даної теми, мною була зосереджена увага на: поняття суверенітету держави, його види, історичний розвиток та функціонування в сучасних умовах, в тому числі функціонування такого феномена в контексті України. Враховуючи особливості розкриття мною даної теми я дійшов до нижченаведених висновків.

Виявлення та аналіз повторюваних, тобто закономірних зв'язків, які визначають хід розвитку держави, дозволяють побачити справжнє, і заглянути в майбутнє даного феномена.

Державі як щодо самостійного явища притаманні власні закономірності розвитку. Однак головні імпульси до руху вперед воно отримує від взаємодії з суспільством, яке динамічно розвивається проте з основних закономірностей еволюції держави полягає в тому, що в міру вдосконалення цивілізації і розвиток демократії воно перетворюється з примітивного, «варварського» утворення примусово-репресивного характеру в політичну організацію суспільства, де активно функціонує весь комплекс інститутів держави відповідно до принципу поділу влади.

Суспільство, яке демократично розвивається потребує того, щоб його різнобічні об'єктивні потреби були в центрі уваги держави, воно стимулює розгортання загально соціальних функцій держави. Мабуть, тут джерело нової закономірності розвитку сучасної держави - зростання його ролі в житті суспільства. Названа закономірність з'явилася повною мірою в другій половині 20 ст. Держава стала поширювати свою організуючу і направляючу діяльність на економічну, соціальну та культурну сфери життя суспільства через створювані установи й органи.

Під впливом науково-технічної революції і розпочатого процесу світової інтеграції, створення світового ринку в розвиток держави з'явилася нова закономірність - зближення різних держав, їх взаємозбагачення в результаті взаємодії. Так, свого часу західні держави в тій чи іншій мірі сприйняли від соціалістичних держав соціальну спрямованість їхньої діяльності, планування. Сьогодні Україна вчиться у західних держав розподілу влади, парламентської культури, будівництва правової держави. Під впливом даної закономірності ідуть у минуле гостра конфронтація, ідеологічна війна, недовіра і підозрілість.

Правда, названі закономірності являють собою загальні тенденції, головні лінії еволюції держав нашої планети. Розвиток конкретної держави нерідко буває дуже суперечливим. Зигзаги, повороти назад, непередбачені кидання з крайності в крайність, особливо коли державна влада використовується в особистих, групових, кланових інтересах, підпорядковуються вузько партійним цілям і завданням, інший раз роблять цей розвиток дуже суперечливим.

В більшості країн світу наявність суверенітету держави в усіх його проявах та формах є неможливим через специфіку та характер ведення внутрішньої та зовнішньої політики, функціонування механізму державної влади, ролі суспільства у формуванні такої політики. Саме через ці та інші причини суверенітет держави є тільки нормативно закріплений, а не реально функціональним.

Враховуючи такі особливості феномена суверенітету держави, можна дійти загального висновку, що для повноцінного втілення та функціонування даного явища в тій чи іншій державі, кожна держава в особі її органів повинна спрямовувати свою увагу на суверенітет з урахуванням інтересів суспільства, що виступить запорукою прогресивного розвитку.

Список використаних джерел і літератури

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року N 55-XII

2. Декларація про недопустимість втручання у внутрішні справи держав, про забезпечення їх незалежності і суверенітету, що прийнята 21.12.1965 Резолюцією 2131 (XX) на 20 сесії Генеральної Асамблеї ООН

3. Загальна декларація прав і свобод людини і громадянина від 9 грудня 1948 р. // Права людини. Сб. міжнародних договорів. Нью-Йорк, 1989.

4. Конституція України. Київ. Феміна. 1996 - 64 с.

5. Міжнародний пакт про цивільні і політичні права // Права людини. Сб. міжнародних договорів. Нью-Йорк, 1989. - 602 с.

6. Статут Організації Обєднаних Націй // Организация Объединенных Наций сборник документов. Наука: Москва - 1981 - 500 с.

7. Антонович М. Демократичний розвиток держави: здобутки і проблеми // Право України. 2003. № 12

8. Жан Боден - основатель концепции государственного суверенитета//Вестник ИНИОН, М., 1990.

9. Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні.// ПравоУкраїни. - 2000. - №1.

10. Венгеров А.Б. Теория государства и права, М., 1998. 186 с. Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.

11. Основи деpжави і пpава: Hавч.посібник у запитаннях і відповідях для вступників до юpид.закладів/ Спілка юpистів Укpаїни; С.Д.Гусаpєв, А.М.Колодій, Л.В.Кpавченко.- К.:Юpінфоpм, 1995.

12. Кісь Роман . Аспекти національної ідеї - К.,1997.

13. Загальна теорія держави та права/ За редакцією академіка АпрН України, доктора юр. Наук професора В.В. Копєйчикова - К.: Юрінком, 1997 - 320 с.

14. Котюк В.О. Основи держави та права: навч. посібник для абітурієнтів, студентів, учнів середніх шкіл і ліцеїв.- К.: Вентурі, 1998.

15. Теорія держави і права (опірні конспекти) авт. -упорядн. Кравчук М.В. К.: Атика, 2003 - 288 с.

16. Кравчук М.В. Теорія держави та права. Проблеми теорії держави та права: Навчальний посібник - 3-тє вид., - Тернопіль: Карт-бланш, 2002 - 247 с.

17. Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України. //Право України.- 2000. - №6. - С. 19-23.

18. Теорія держави і права: Навч. посібник/ за заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. К.: Юрінком Інтер, 2003 - 368 с.

19. Назаренко Є. До питання про конституційну реформу державної влади України//Право України, 1998 № 10

20. Конституційне право України/ за ред. В.Ф. Погорілка - К.: Наукова думка, 2002. - 315 с.

21. Рабинович П.М. „Загальна теорія держави та права”. М. Юридична літратура, 1987, - 380 с.

22. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. К. Юрінком. 1999 - 704 с.

23. Тацій В. Й., Грошевий Ю. М. Правові заходи охорони Конституції // Вісн. Академії правових наук України. - 1995. - № 3. - С. 41- 43.

24. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і

практики//Право України.- 2000. - №6. - С.14-19.

25.Терен В., Чмир Ю., Україна сьогодні і завтра// Розбудова держави.,1994-№1.

27.Тодика Ю.Н. Основи конституційного ладу України. - 1999.

28. Тодика Ю. Конституция Украины - основа стабильности конституционного строя и реформирования общества// Симферополь.: Таврия, 1997 - 105 с.

29. О.Ф. Фрицький Конституційне право України. Підручник: К.: Юрінком Інтер, 2002 - 536 с.

30. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Учебное пособие для высших учебных заведений ( под ред. В.Г. Стрекозова): М.И.П.П. "Родина" ; 1993. - 295 с.

31. Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юр. спеціальностей ВНЗ / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина - Х.: Право 2002 - 324 с.

32. Шульга А.М. Теорія держави та права. Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту. Х. Вид-во Університету внутрішніх справ. 2003 - 146 с.

Размещено на Allbest.ru