Види суб’єктів, які здійснюють заходи щодо протидії корупції та коло їх повноважень

Діяльність відповідних суб’єктів державних органів щодо виявлення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, їх документування, складання протоколів про вчинення таких правопорушень. Положення законодавства про боротьбу з корупцією.

Рубрика Государство и право
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2012
Размер файла 16,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доповідь на тему:

Види суб'єктів, які здійснюють заходи щодо протидії корупції та коло їх повноважень

Питання боротьби з корупцією є дуже важливим та вартим уваги. Як зазначають вчені-правники Мельник М.І. та Хавронюк М.І. під боротьбою з корупцією слід розуміти діяльність відповідних суб'єктів (державних органів чи їх окремих підрозділів) щодо виявлення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, їх документування, складання протоколів про вчинення таких правопорушень, вжиття відповідних заходів щодо усунення наслідків зазначених правопорушень,а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства про боротьбу з корупцією.

Хотілося б простежити розвиток законодавства в сфері визначення суб'єктів, які здійснюють заходи щодо протидії корупції.

Стаття 4 Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 року, що втратив чинність на підставі Закону «Про засади запобігання та протидії корупції», визначала органи, які ведуть боротьбу з корупцією.

Так, було встановлено, що боротьбу з корупцією ведуть відповідні підрозділи:

а) Міністерства внутрішніх справ України;

а-1) податкової міліції;

б) Служби безпеки України;

в) органів прокуратури України;

г) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією згідно з чинним законодавством.

Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції" порівняно із Законом України "Про боротьбу з корупцією" розширено перелік суб'єктів, що здійснюють заходи із запобігання та протидії корупції.

Згідно ст.3 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 року, що втратив чинність на підставі Закону України від 21.10.2010 року, Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи прокуратури України здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції в межах повноважень, визначених Конституцією України та законами.

Органи державної влади здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції або беруть участь у їх здійсненні в межах повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами.

Координацію і контроль за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції здійснює Кабінет Міністрів України.

Формування державної антикорупційної політики, реалізацію антикорупційної стратегії, що визначається Верховною Радою України, а також координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з цих питань здійснює спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики.

Спеціально уповноважені суб'єкти, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень (далі - спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції), визначаються законом.

Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом. Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють в межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Суб'єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках і у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері, є:

1) уповноважені підрозділи органів державної влади;

2) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

3) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.

Керівники органів державної влади, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади, юридичних осіб зобов'язані в межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Недосконалість існуючої системи антикорупційних органів, а також відсутність чіткої державної антикорупційної політики та державних органів, відповідальних за її реалізацію, є одним із найважливіших чинників складної ситуації з корупцією в Україні.

В новому Законі ця проблема вирішується шляхом функціонального розмежування на суб'єктів, відповідальних за формування, розробку, реалізацію, координацію антикорупційної політики держави, тих, що здійснюють безпосереднє виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень, а також тих, що беруть участь у запобіганні, виявленні та припиненні корупційних правопорушень.

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" до суб'єктів, які здійснюють заходи щодо протидії корупції віднесено Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, а також органи прокуратури України в межах повноважень, визначених Конституцією України та законами.

Визначення Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України суб'єктами протидії корупції, пов'язане із тим, що саме зазначені суб'єкти наділені конституційними повноваженнями щодо формування державної політики, визначення її основних напрямків та загальної стратегії розвитку.

Крім того, частиною третьою вказаної статті визначено, що координація і контроль за реалізацією заходів щодо запобігання та протидії корупції здійснюється Кабінетом Міністрів України, а формування державної антикорупційної політики, реалізація антикорупційної стратегії, що визначається Верховною Радою України, а також координація діяльності центральних органів виконавчої влади з цих питань здійснюється спеціально уповноваженим органом (особою) з питань антикорупційної політики.

На сьогоднішній день таким органом є Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. До його основних завдань відповідно до Положення про нього, зокрема віднесено: розроблення і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо визначення основних напрямів державної антикорупційної політики, забезпечення ефективної взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян з питань реалізації державної антикорупційної політики, проведення системного аналізу діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері запобігання та протидії корупції із здійсненням комплексу заходів щодо їх узгодженої роботи у зазначеній сфері тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 3 нового Закону спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції, до основних завдань яких віднесено виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень є спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.

Повноваження зазначених суб'єктів визначені в законах України "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби із організованою злочинністю та корупцією".

Слід звернути увагу на те, що відповідно до нового Закону органи прокуратури таких повноважень позбавлені. На них покладено здійснення координації діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції.

Крім спеціально уповноважених суб'єктів участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках і у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, також беруть:

- уповноважені підрозділи органів державної влади;

- місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

Необхідно зазначити, що завдання та повноваження цих суб'єктів є значно вужчими у порівнянні із спеціально уповноваженими суб'єктами. Їх роль у значній мірі полягає у здійсненні заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та сприянні спеціально-уповноваженим суб'єктам. корупція правопорушення державний

Для прикладу, в Міністерстві юстиції таким уповноваженим підрозділом є Управління з питань запобігання корупції, до основних завдань якого віднесено запобігання зловживанням та попередження інших службових правопорушень в органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, виявлення корупційних ризиків, що виникають у процесі діяльності органів юстиції та надання рекомендацій щодо їх усунення тощо.

Важливим є також те, що новий Закон з урахуванням визнання корупції в приватному секторі визначає суб'єктом запобігання та протидії корупції також підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та об'єднання громадян за їх згодою.

Необхідно наголосити на тому, що новий Закон покладає обов'язок вживати заходи щодо запобігання та протидії корупції на керівників органів державної влади, юридичних осіб, їх структурних підрозділів. Законом передбачено, що зазначені суб'єкти у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення, зобов'язані вжити доступних для них заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб'єкта у цій сфері.

Проект Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» №7487 від 17.12.2010 року практично так само регулює питання суб'єктів, як і Закон від 11.06.2009 року.

Є гостра потреба підвищити роль і місце судової влади, яка вінчає діяльність усієї правоохоронної системи в протидії корупції. Як відомо, законодавство про боротьбу з корупцією не називає суди серед органів, на котрі покладається функція боротьби з корупцією. І це правильно, бо суди не борються, а чинять правосуддя. Прийнявши закон «Про судоустрій та статус суддів», Україна, безперечно, зробила важливий крок на шляху створення демократичної правової держави, наблизившись до цивілізованого світу, де суддя не дрібний чиновник, а носій влади, який керується тільки законом, судовою честю й власним сумлінням. Але сильній владі потрібно мати й сильну моральну основу. Становлення такого суду, без сумніву, не проста справа, проте в Україні цей процес невиправдано затягнувся. Судді нині фактично не несуть відповідальності за неправомірні рішення й вироки. У результаті значна робота, що здійснюється правоохоронними органами, нерідко зводиться на завершальному судовому етапі нанівець. Традиційними засобами покінчити з тяганиною, іншими порушеннями з боку суддів вимог закону неможливо. Вони мусять нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків, як і всі інші громадяни. Майже в третині скарг на дії суддів є посилання чи натяк на їхню корумпованість.

Неабияка роль у протидії корупції має бути відведена системі соціального контролю. Це важливий механізм, за допомогою якого суспільство та його структури забезпечують дотримання певних умов, порушення котрих завдає шкоди функціонуванню соціальної системи. При цьому слід розрізняти: а) загальну конституційну контрольну функцію, яка належить Президентові України, народним депутатам, Уповноваженому з прав людини, Рахунковій палаті; б) міжгалузеву, до якої належать Державна контрольно-ревізійна служба, органи фінансового, ліцензійного, інформаційного нагляду та контролю, органи з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, санітарно-епідеміологічна служба; державний метрологічний нагляд; служба захисту прав споживачів; в) галузеву, що включає органи контролю за торговельною діяльністю, органи енергетичного, експортного, пробірного, геологічного, гірничого, геодезичного, рослинного, ветеринарного, харчового, будівельно-архітектурного, лісового, рибного, земельного нагляду та контролю.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Погляди науковців на сутність та структуру державно-правового механізму проти дії корупції, її принципи та засоби. Аналіз нормативних актів та концепцій подолання корупції. Причини та умови, які сприяють вчиненню корупційних діянь та інших правопорушень.

    реферат [36,6 K], добавлен 03.05.2011

  • Основні причини вчинення злочинів неповнолітніми. Характеристика та використання превентивних заходів представниками державних органів щодо запобігання правопорушень, вчинених неповнолітніми, виявлення атрибутів запровадження інституту пробації в Україні.

    статья [22,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження та аналіз основної проблеми процвітання корупції й адміністративних корупційних правопорушень. Визначення основних напрямів протидії даним правопорушенням. Характеристика діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

    статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017

  • Категорії та види державних сдужбовців. Вимоги до державних службовців, юридична відповідальність, підстави припинення державної служби. Природа і причини виникнення корупції. Методи боротьби з корупцією. Антикорупційна діяльність уряду України.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 22.12.2007

  • Впровадження електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, самоврядування. Повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, види відповідальності за порушення законодавства щодо декларування доходів.

    статья [47,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Передумови виникнення корупції в історичному контексті. Аналіз основних нормативно-правових актів щодо запобігання і протидії корупції в органах державної влади. Зміст економічної корупції. Економічна оцінка антикорупційного ефекту інституційних змін.

    курсовая работа [94,2 K], добавлен 03.04.2020

  • Основні риси правопорушення. Поняття правопорушення. Структура (склад) правопорушення. Види правопорушень. Ознаки злочину. Критерії не існування злочину. Види правопорушень. Види чи класифікація злочинів. Юридична відповідальність.

    реферат [22,4 K], добавлен 05.03.2003

  • Сутність понять "правопорушення", "злочин", "склад злочину", "кваліфікація злочину". Види правопорушень та відмінності злочинів від інших правопорушень. Основні стадії кваліфікації злочинів. Значення кваліфікації злочинів в роботі правоохоронних органів.

    дипломная работа [95,3 K], добавлен 20.07.2011

  • Досвід боротьби з корупцією Прибалтійських держав та можливість його використання під час реформування Національної поліції України. Відновлення корупції серед правоохоронців. Реформування органів внутрішніх справ і міліції, підвищення їх ефективності.

    статья [19,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Адміністративні правопорушення митного законодавства встановлені главою 57 МК України. Вони є характерними для митних законодавств інших країн. У МК України передбачено різні види митних правопорушень.

    доклад [12,3 K], добавлен 01.09.2005

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.