Главная
Коллекция "Otherreferats"
Государство и право
Адміністративна юстиція: досвід існування в зарубіжних країнах
Адміністративна юстиція: досвід існування в зарубіжних країнах
Поняття та зміст адміністративної юстиції, досвід її запровадження та становлення в Україні. Характеристика адміністративної юстиції Франції, Німеччини, Італії, Англії, США. Порівняльна характеристика адміністративної юстиції в зарубіжних країнах.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.04.2012 |
| Размер файла | 38,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
19
Міністерство освіти та науки України
Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
кафедра правового регулювання економіки
Реферат з адміністративного права на тему:
"Адміністративна юстиція: досвід існування в зарубіжних країнах.".
Київ 2012
План
- Вступ
- 1. Поняття та зміст адміністративної юстиції
- 2. Досвід становлення адміністративної юстиції
- 2.1 Характеристика адміністративної юстиції Франції
- 2.2 Характеристика адміністративної юстиції Німеччини
- 2.3 Характеристика адміністративної юстиції Італії
- 2.4 Характеристика адміністративної юстиції Англії
- 2.5 Характеристика адміністративної юстиції США
- 3. Порівняльна характеристика адміністративної юстиції в зарубіжних країнах
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми дослідження. Необхідність у визначенні певних теоретичних та практичних орієнтирів під час запровадження адміністративної юстиції в Україні зобов'язує нас звернутися до досвіду окремих зарубіжних країн.
Проведення досліджень у галузі функціонування адміністративної юстиції в зарубіжних країнах диктується об'єктивною необхідністю вирішення проблем реформування адміністративного судочинства України, зміни його предмету та оновлення його інституційної системи, розробки нових адміністративно-правових теоретичних конструкцій, які стосуються, в першу чергу, адміністративно-юрисдикційної діяльності та адміністративного процесу, переорієнтації політики у сфері забезпечення прав громадян, здійснення судово-правової реформи.
Досвід зарубіжних країн, визначення їх підходів до правового регулювання відносин, які виникають у зв'язку з захистом прав і свобод громадян від протиправних дій чи бездіяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а отже, і розроблення концептуальних засад інституціоналізації адміністративної юстиції, є необхідним та актуальним для формування досконалої системи адміністративного судочинства в Україні. Саме тому у своєму дослідженні я звертаю увагу на практику зарубіжних країн щодо теоретичного та нормативно-правового базису організації та функціонування адміністративної юстиції, який має як позитивні, так і негативні аспекти, що може бути враховано під час інституціоналізації даного правозахисного інструменту в Україні.
Метою роботи є комплексний аналіз досвіду становлення адміністративної юстиції в зарубіжних країнах.
Зазначена мета дослідження зумовила необхідність вирішення наступних завдань: визначити теоретичні засади становлення, з'ясувати процесуально-правову природу, розкрити місце і роль у правозахисній сфері, сформулювати основні цілі, функції, принципи та узагальнити досвід адміністративної юстиції в зарубіжних країнах
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв'язку із судовим захистом прав і свобод громадян у сферах виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Предмет дослідження - теоретичні засади становлення адміністративної юстиції в зарубіжних країнах, питання її організації і процесуальні аспекти функціонування; комплекс наукових джерел зарубіжних вчених в сфері правової характеристики даного інституту, його елементів, проблем практичного застосування.
Методи дослідження В основу методології дослідження покладено: метод діалектичної логіки - для розкриття адміністративно-юстиційного механізму у забезпеченні захисту прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади і місцевого самоврядування; соціологічний метод - при аналізі динаміки судового оскарження дій чи бездіяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; формально-логічний метод - для визначення правових засад вирішення адміністративних спорів; порівняльно-правовий метод - при аналізі зарубіжного досвіду становлення адміністративної юстиції; системно-функціональний метод - для визначення функціонального призначення адміністративної юстиції в системі засобів забезпечення захисту прав і свобод громадян; структурно-функціональний метод - під час розкриття змісту адміністративного судочинства. Серед філософських методів використовується принцип об'єктивності (при систематизації наукових поглядів щодо призначення адміністративної юстиції, її сутності і змісту).
Структура та обсяг реферату. Реферат складається із вступу, трьох пунктів плану, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг реферату становить ___ сторінок друкованого тексту, в тому числі, список використаних літературних джерел містить 16 найменувань і займає 1 сторінку. Науково-теоретичною базою дослідження стали праці зарубіжних учених з адміністративного права та процесу, теорії управління.
адміністративна юстиція зарубіжна країна
1. Поняття та зміст адміністративної юстиції
Нині ще немає чіткого теоретико-правового та законодавчого визначення поняття “адміністративна юстиція”. Крім того, у літературі з адміністративного права нерідко вживаються як тотожні терміни: “адміністративна юстиція”, “адміністративна юрисдикція”, “правосуддя з адміністративних справ”, “адміністративне судочинство”, “адміністративний процес”, які за своїм змістом, на мою думку, мають принципові відмінності.
Під адміністративною юстицією, як правило, розуміють особливий вид правосуддя, метою якого є здійснення розгляду скарг громадян, їхніх об'єднань, інших фізичних і юридичних осіб на незаконні дії чи бездіяльність органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування (адміністративних органів), їх посадових і службових осіб, які завдають позивачам матеріальних чи (та) моральних збитків. Тобто предметом окремого судового розгляду спеціалізованими адміністративними судами згідно із запропонованим визначенням можуть стати конфлікти публічно-правового характеру.
Для належної реалізації прав і свобод людини і громадянина правова держава здійснює свою основну функцію - захист та охорону цих інститутів. Здійснення подібної функції неможливе без налагодженої системи процедур, інститутів, які б гарантували захист суб'єктивних прав громадян.
Саме наявність різноманітних органів (конституційні суди (ФРН, Іспанія, Італія, Австрія, Україна), Конституційна Рада (Франція), Верховний суд (США), Державна Рада (Італія), суди загальної юрисдикції, омбудсмани (Швеція, Іспанія, Франція, Польща та ін.) і процедур, що захищають права і свободи громадян, створює механізм, без якого неможливе функціонування правової держави.
Відомий країнам світу правозахисний інструментарій не буде повним без адміністративної юстиції, яка є однією з тих гарантій, які були створені "історією для забезпечення громадянину його прав і свобод” і одним із складових механізму держави, що "забезпечують панування права”. А розвинуте теоретичне обґрунтування засад запровадження та функціонування вказаного інституту є надбанням держав, які намагалися максимально наблизитися до реалізації принципів правової держави (ФРН, Франція, Італія і т.д.).
В Україні, у зв'язку із намаганням належним чином забезпечити державними гарантіями зазначені в Конституції пріоритети і досягти рівня правової держави також пропонується запровадження адміністративної юстиції, як форми судового захисту прав і свобод громадян.
В останні роки з'явилося багато наукових публікацій і праць (в країнах колишнього СРСР (особливо в Україні і Росії), в яких підкреслюється нагальна потреба в створенні належного механізму забезпечення та захисту прав і свобод громадян в сфері виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Особлива увага приділяється саме інституту адміністративної юстиції, в якому деякі автори вбачають судово-контрольний інструмент держави, що забезпечує законність в державному управлінні, а інші схиляються до віднесення даного інституту до правозахисного механізму держави, не відхиляючи при цьому можливість певного контролювання у сфері публічного управління органами адміністративної юстиції.
У більшості випадків дослідження інституту адміністративної юстиції має епізодичний характер і приймає форму наукових статей, в яких немає можливості комплексно охопити теоретичну проблематику, що пов'язана з указаним інститутом, крім того, найчастіше мета цих досліджень полягає в пропозиціях щодо організаційної моделі адміністративної юстиції України чи демонстрації зарубіжного адміністративно Ї юстиційного досвіду.
2. Досвід становлення адміністративної юстиції
2.1 Характеристика адміністративної юстиції Франції
Ж. Ведель під терміном “адміністративна юстиція”, у вузькому значенні, розумів “сукупність спорів певної категорії". Таким чином, категорія “адміністративно-правовий спір” є важливим критерієм для відокремлення спеціального виду судового захисту прав і свобод громадян, який отримав назву адміністративна юстиція. Спираючись на теорію поділу влади, виникнення у Франції адміністративної юстиції розглядалося як наслідок відокремлення адміністративної влади від судової і невтручання загальних судів в сферу діяльності органів управління. Сутність французької теорії полягає в тому, шо оцінювати дії адміністративних органів повинні не суди загальної юрисдикції, а, спеціально створена в межах самої адміністрації, система органів адміністративної юстиції. Тобто за основу приймається суб'єктна особливість - участь в правовідносинах адміністрації зі спеціальними правами та обов'язками.
За Конституцією Франції 1791 р. (ст.5) загальні суди були позбавленні повноважень щодо вирішення адміністративних спорів і судова система була поділена на дві самостійні гілки: загальну, яка очолювалася Касаційним судом і адміністративну, очолювану Державною радою. При цьому друга гілка входила до системи державної виконавчої влади.
Франція пішла шляхом надання самостійного правового статусу судовим установам адміністративної юстиції. В 1806 р. в межах Державної ради була створена комісія з адміністративних спорів, яка потім отримала процесуальні гарантії подібно судовій установі і тільки в 1953 р. була запроваджена система адміністративних трибуналів, які склали місцеву базу адміністративної юстиції (до цього часу функції адміністративної юстиції в департаментах виконували Ради префектур, які створювалися на допомогу префектам - представникам центральної влади на місцях).
Принциповим аспектом французької доктрини адміністративної юстиції є теорія відповідальності державної влади, основи якої були закладені в кінці XIX ст. постановою Трибуналу по конфліктам* по справі Бланко. Ця постанова створила формулу, за якою лише адміністративна юстиція отримала можливість вирішувати справи, в яких фігурувала “службова" вина посадової особи в завданні шкоди громадянину.
2.2 Характеристика адміністративної юстиції Німеччини
Характерною ознакою німецької теорії адміністративної юстиції, було визнання базисним чинником для відмежування адміністративної юстиції специфіку об'єкта - права і свободи громадянина.
Одним з основоположних принципів публічного управління в Німеччині є принцип законності, який означає, що “будь-який захід публічного управління, що зачіпає чиїсь інтереси, в тому числі і інтереси третіх осіб, повинен відповідати існуючий системі права”, тобто бути правомірним. Даний принцип вказує на антиприродність порушення правопорядку, що існує, діями органів публічного управління чи практичними наслідками цих дій. Саме забезпечення цього принципу дозволяє захищати громадян від протиправних дій чи бездіяльності публічної адміністрації.
Німецькі теоретики вказували на те, що контролюванню повинна підлягати не тільки законність управління, але й його неупередженість, а тому необхідна незалежна судова ланка, яка б застосовувала правозахисні засоби у випадках неправомірного і несправедливого здійснення публічної влади.
Принцип законності діяльності адміністрації, як і принцип судового захисту прав громадян у випадку їх порушення “державною владою” закріплений Конституцією ФРН 1949 р. (п.3 ст.20 і п.4 ст. 19).
Відзначимо, що принцип законності безпосередньо стосується і діяльності адміністративної юстиції в Німеччині. Однак крім застосування діючого законодавства при здійсненні правосуддя адміністративні суди повинні враховувати права і свободи громадянина, тобто це вказує на зв'язаність німецької адміністративної юстиції не тільки законом, але й вказаними правами і свободами.
Відокремлення адміністративної юстиції ФРН від апарату управління має велике значення у вирішенні проблеми підвищення довіри населення до цього правозахисного інституту, а певна самостійність в межах судової системи країни хоча і ускладнює “здійснення права”, однак має перевагу в спеціалізації суддів, які кваліфіковано вирішують ввірене їм коло справ.
При всіх перевагах німецької доктрини адміністративної юстиції вкажемо на те, що обґрунтування цієї доктрини здійснювалося на засадах необхідності створення механізму захисту публічних прав громадян, але, як відзначав російський юрист М.М. Коркунов: “. за властивостями прав, що порушуються неможливо розмежувати адміністративну юстицію від кримінальної і цивільної.".
2.3 Характеристика адміністративної юстиції Італії
Принцип розмежування адміністративної і цивільної юстиції функціонує і в Італії, минулому сторіччі якої була розроблена концепція “суб'єктивних прав і законних інтересів”, яка має силу і в сучасній адміністративно-правовій доктрині. Суб'єктивне право згідно з цією концепцією “належить індивіду і не торкається публічного інтересу”. Тобто, носій суб'єктивних прав є суб'єктом приватноправових відносин на відміну від суб'єкта публічно-правових відносин, який виступає в якості носія законних інтересів. У відповідності з цим поділом і повинен встановлюватися вид юстиції, тому що спір приватної особи з публічною адміністрацією може виникнути тільки з приводу порушення останньою її законних інтересів.
2.4 Характеристика адміністративної юстиції Англії
Англійська правова система еволюціонувала на засадах доктрини панування права, яке забезпечувалося захистом судів загального права, крім того, англійська доктрина виходить із рівності всіх посадових осіб перед судом і недопущення вилучення чиновників з-під юрисдикції тих самих судів, що і для інших громадян - “незалежна судова влада є кращим захистом проти усякого зловживання владою”.
На початку XX сторіччя система адміністративної юстиції Великобританії отримала так звані квазісудові органи - адміністративні трибунали. “Квазісудовість" термінологічно розкриває лише процесуальні риси діяльності трибуналів, але організаційний момент дозволяє казати про ці органи, як органи управлінські.
Першим законодавчим актом, який певним чином впорядкував організаційний момент існування адміністративної юстиції в Великобританії був Закон 1958 р. про трибунали і розслідування. Цей Закон змінювався і діє зараз в останній редакції 1971 р.
У зв'язку з відносною швидкістю розгляду спорів, дешевизною і відсутністю формальних правил у трибуналах, порівняно зі звичайними судами, парламент в другій половині ХХ сторіччя намагався надавати більш широку юрисдикцію органам, які стоять поза звичайною судовою системою.
В наші часи необхідність адміністративних трибуналів в країнах загального права не викликає сумнівів. Серед причин, які викликають потребу в даних органах адміністративної юстиції називають: а) перевантаженість загальних судів справами; б) непомірно великі витрати судових розглядів в загальних судах; в) намагання позбавити загальні суди питань, які за своєю природою погано сполучаються з судовим процесом; г) відмова загальних судів у вирішені питань, які вони розглядають як технічно складні і в яких вважають себе некомпетентними; д) необхідність в глибоких професійних знаннях і спеціалізації при розгляді складних адміністративних справ; е) повільне проходження справ в загальних судах.
2.5 Характеристика адміністративної юстиції США
В США згідно з розділом 2 ст.3 Конституції 1787 р. вирішення всіх правових спорів, включаючи адміністративні, покладено на загальні суди, і показник того, що “адміністративна юстиція США - яскравий приклад тісного контакту органів адміністративної юстиції з адміністрацією”, тобто діяльність американської адміністративної юстиції має “квазісудовий" характер (адміністрація виконує судові повноваження) є повним антиподом вказаного конституційного положення.
Діяльність закладу як квазісудового органу термінологічно характеризується як “adjudication”, що означає адміністративний розгляд (арбітраж). Отже процедурні питання є визначальними в законодавчому закріпленні адміністративної юстиції в США.
Закон 1946 р. про адміністративну процедуру закріпив положення, згідно з яким право на судову перевірку має особа, яка несе збитки внаслідок дії адміністративного закладу. Таким чином, громадяни отримали право захищатися від неправомірних дій, що обмежують їх права та свободи не тільки зі сторони приватних осіб, але й держави в цілому.
Відзначимо, що специфіка американської моделі адміністративної юстиції полягає в її стиковому положенні на межі виконавчої та судової влади: вона характеризується поєднанням діяльності адміністративних квазісудових органів (Комісія з міжштатної торгівлі, Федеральна комісія зв'язку і т.д.) з розглядом справ адміністративно-правового змісту загальними судами.
Різниця між вказаними засобами захисту прав громадян особливо проглядається в практиці застосування прецеденту системою адміністративної юстиції і загальними судами, які є апеляційною системою по відношенню до квазісудової адміністративної діяльності.
Таким чином, теорія адміністративної юстиції США, виходячи з того, що адміністративно-правові норми покликані досягти певного юридичного обрамлення адміністративної діяльності і захистити громадянина від свавілля публічної влади, віддає перевагу правозахисним процедурним чинникам (крім згаданого федерального Закону 1946 р., існує Зразковий штатний закон про адміністративну процедуру), не звертаючи увагу при цьому, на організаційно-системний момент діяльності адміністративної юстиції.
До того ж, американська адміністративна юстиція теоретично нагадує адміністративну юрисдикцію, яка здійснюється як вид управлінської діяльності і обмежується з'ясуванням питань факту. Питання права - це прерогатива судів, крім того, суди контролюють діяльність органів американської адміністративної юстиції і, як відзначають американські юристи.
3. Порівняльна характеристика адміністративної юстиції в зарубіжних країнах
Загалом адміністративна юстиція сформувалася на Заході і посіла автономне місце у традиційній системі судочинства. Особливості вирішення адміністративних спорів вплинули на формування системи адміністративної юстиції у різних країнах. Нині в одних державах функції адміністративної юстиції здійснюють звичайні суди, в інших - спеціалізовані адміністративні суди.
До першої групи належать, зокрема, країни з правовою системою, заснованою на англійському загальному праві (Австралія, Великобританія, Ізраїль, Нова Зеландія, США). У цих державах функції адміністративної юстиції покладено переважно на звичайні (загальні) суди. Судове провадження здійснюється як за скаргами громадян на акти й діяння органів державного управління, так і опосередковано, у процесі постановлення рішень у кримінальних і цивільних справах.
Спеціалізовані адміністративні суди функціонують у багатьох країнах Західної Європи (Австрія, Німеччина, Франція та ін.). Вони можуть скасовувати неправомірні акти й визнавати незаконними дії органів державного управління.
У Франції згідно з концепцією “непідконтрольності адміністрації загальним судам" контроль здійснюється адміністративним судом, який є складовою адміністрації. Але загальні суди відіграють обмежену роль у здійсненні даної функції. Державна рада Франції - має класичну модель спеціалізованої адміністративної юстиції
У Німеччині межа між юрисдикцією з адміністративних та інших справ визначена менш чітко, ніж у Франції. оскільки під юрисдикцію загальних судів Німеччини підпадає розгляд адміністративних питань.
В Італії загальний суд компетентний досліджувати законність адміністративного акту, коли той порушує якесь суб'єктивне право (наприклад, право власності).
У Бельгії на відміну від Німеччини загальні суди здійснюють широкий контроль за адміністративними актами, хоча, як правило, частково. Як і в Італії, ці суди контролюють тут адміністративні акти, тільки коли їх оскаржують у процесах, які провадяться з метою захисту суб'єктивного права.
У Франції та Німеччині адміністрація не має таємниць від суду, тоді як у британській системі - їх велика кількість. Не випадково, що у Бельгії адміністративна юстиція, скасована в 1831 p., була майже через століття, в 1946 p., відновлена, оскільки загальні суди не використовували надану їм владу. Англійські юристи також висловлюють незадоволення нерішучістю загальних судів при вирішенні адміністративних справ і пропонують ввести в англійську судову систему континентальну (французьку чи німецьку) модель адміністративної юстиції.
Національні правові системи, в яких існують адміністративні суди, постали перед проблемами визначення чітких меж: між: загальними й адміністративними судами. Однак цю проблему, як і деякі інші, легко вирішити, оскільки у світі створені й успішно функціонують механізми розгляду і вирішення таких конфліктів.
Характерною рисою цих судів, на відміну від загальних, є обмеженість їх компетенції контролем за адміністративними актами. В державах, де існує така система, адміністративні суди виконують основну функцію в процесі контролю за адміністративними актами, а загальні суди - другорядну, інколи зовсім незначну.
Згідно із загальним принципом, що є відображенням принципу поділу влади, тільки адміністративні суди мають право визнавати недійсним і скасовувати адміністративний акт.
Отже, запровадження адміністративного судочинства зумовлене правовою природою публічно-правових спорів, де громадянину протистоїть потужний адміністративний апарат. Адміністративно-правовий захист зарубіжних країн є судовим правовим захистом, бо саме суди найбільше відповідають вимогам незалежності та неупередженості, що ставляться перед правозахисними органами.
Висновки
Отже адміністративна юстиція, в моєму розумінні, це особливий різновид правосуддя, що передбачає діяльність адміністративних судів щодо розгляду та вирішенню адміністративного спору, який ініціюється шляхом оскарження протиправних дій чи бездіяльності органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у відповідності з правилами адміністративного судочинства.
Базисом становлення інституту адміністративної юстиції стали теорії правової держави, поділу влади та права (публічне і приватне), відповідальності держави, адміністративного спору; чинники соціально-історичного та об'єктивно-правового характеру:
Адміністративна юстиція виникла на межі зламу однієї суспільної формації зі своїми пріоритетами та цінностями та переходу до нового суспільно-економічного і політичного укладу, в період якого ще не зовсім розумілися основне призначення правозахисної домінанти адміністративної юстиції і її виникнення обґрунтовувалося теорією поділу влади з точки зору лише відокремлювання виконавчої влади від судової, а не розумного співробітництва з відповідним перерозподілом власних функцій для належного забезпечення і захисту прав і свобод громадян.
Адміністративна юстиція в кожній з зарубіжних країн створювалася з відповідними цілями об'єктивно-правового характеру, досягнення яких є сьогодні дуже актуальним питанням для вирішення в Україні і дозволяє нам обґрунтовувати необхідність становлення цього інституту як засобу забезпечення верховенства права, законності та контролю в сфері реалізації функцій виконавчої влади і місцевого самоврядування, судового захисту прав і свобод громадян, вирішення специфічних спорів адміністративно-правового характеру.
Список використаних джерел
1. Административное право зарубежных стран. Под ред. А.Н. Козырина - М., 1996.
2. Боботов С.В. Административная юстиция Франции: доктрина и практика // Советское государство и право. - 1981. - №6.
3. Ведель Ж. Административное право Франции. - М., 1973.
4. Елистратов А.И. Основные начала административного права. - М., 1917.
5. Зоммерман К. - П., Старилов Ю.Н. Административное судопроизводство (юстиция) в Германии: история развития и основные черты. // Государство и право. - 1999. - №7.
6. Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах: Учеб. пособие. - М., 2002.
7. Конституция ФРГ от 23 мая 1949 г. В кн. В кн. Конституции государств Европы: В 3 т. Т.1 Под. общ. ред. Л.А. Окунькова. - М., 2001.
8. Конституция США от 17 сентября 1787 г. // Конституции зарубежных государств. Учеб. пособие. - М., 1997
9. Корф С.А. Административная юстиция в России.Т. II. - СПб., 1910.
10. Кучерена А.Г. Административная юстиция // Юрист. - 1998. - №9.
11. Старилов Ю.М. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. - М., 2001. - С.58.
12. Сухарева Н.В. Сущность административно-правовых споров. // Юрист. - 1999. - №10. - С.52-57.
13. Тимошенко И.Г. Административная юстиция в Великобритании // Журнал Российского права - 1997. - №5. - С.128-137.
14. Хаманева Н.Ю. Административная юстиция в США. // Государство и право. - 1993. - №3.
15. Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. - М., 1997.
16. Чечот Д.М. Административная юстиция (Теоретические проблемы). - Л., 1973.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зарубіжні моделі адміністративної юстиції. Вплив зарубіжних моделей адміністративної юстиції на організацію адміністративного судочинства в Україні. Французька адміністративна юстиція як представник континентальної моделі адміністративної юстиції у світі.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Зміст адміністративної юстиції, який передбачає наявність таких складових: адміністративний спір; оскарження громадянином дій чи бездіяльності органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування; наявність адміністративних судів. Система органів юстиції.
реферат [39,1 K], добавлен 22.04.2011Генеза та розвиток сучасного адміністративного судочинства. Формування інституту адміністративної юстиції та нормативно-правові акти. Вищий адміністративний суд України і чинне національне законодавство. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції.
доклад [38,7 K], добавлен 30.11.2011Організація та державні завдання органів юстиції, суть процесу управління. Функції Міністерства юстиції України. Суб’єкти нормотворення та органи юстиції під час здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів: розподіл завдань і функцій.
реферат [28,9 K], добавлен 17.05.2010Загальна характеристика питанням запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади. Аналіз поняття, організації, завданн та основних функцій міліції в Україні.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 04.01.2008Дослідження загальної організації та основних завдань органів юстиції в Україні. Визначення особливостей правового статусу головних управлінь юстиції в областях. Характеристика правових засад їхньої діяльності, обсягу прав і обов’язків, керівного складу.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 27.03.2013Поняття, підстави та зміст адміністративної відповідальності. Адміністративне правопорушення як протиправна, винна дія чи бездіяльність. Адміністративні стягнення як міра відповідальності. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
книга [73,0 K], добавлен 11.05.2010Аналіз структури та повноважень органів прокуратури держав Європейського Союзу. Склад судової влади Англії. Система Міністерства юстиції Франції. Кримінальне розслідування на досудовому етапі в Німеччині. Призначення Генерального прокурора Іспанії.
статья [21,8 K], добавлен 21.09.2017Загальні засади адміністративної реформи та засоби забезпечення її здійснення. Концепція адміністративної реформи в Україні. Реформа згідно чинного законодавства у системі органів виконавчої влади, сфері державної служби та місцевого самоврядування.
реферат [21,2 K], добавлен 09.11.2009Ґенеза й особливості адміністративного судочинства в Україні. Формування інституту адміністративної юстиції. Законодавчо закріплене поняття адміністративного судочинства у чинному адміністративному процесуальному законодавстві та науковій літературі.
реферат [55,1 K], добавлен 30.11.2011
