Фінансовий контроль, який здійснюють органи державної податкової служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми. У державному регулюванні розвитку економіки провідне місце належить фінансовій політиці держави, умовою реалізації якої виступає державний фінансовий контроль. Подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ вимагають оптимізації контрольних механізмів.

В умовах проблематичності наповнення бюджетів та державних цільових фондів і, зважаючи на те, що дохідна частина бюджету майже на 70 % складається з податкових надходжень, особливо гостро постає питання контролю за справлянням податків. Провідна роль у вирішенні даної проблеми відводиться саме державній податковій службі, головним завданням якої є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Актуальність дисертаційного дослідження обумовлюється тими обставинами, що в Україні організація і здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України (далі - органи ДПС України) перебуває ще на стадії становлення. Потребує удосконалення організаційно-правове забезпечення структурної і функціональної побудови органів ДПС України, а отже і уточнення визначень ряду базових понять, пов'язаних з виконанням ними контрольної функції.

На сьогоднішній день практика діяльності органів ДПС вказує на необхідність вивчення сутності, змісту контролю, розгляду механізму його проведення.

Актуальність проблем, що розглядаються в дисертації, визначається і зростанням вимог до органів ДПС України, у діяльності яких значне місце посідає контрольна функція.

Для вітчизняної правової науки розробка питань здійснення фінансового контролю органами ДПС України є новим напрямом наукового пошуку. Дана проблема лише фрагментарно висвітлювалась у публікаціях як юристів, так і економістів, а також практиків.

Проблемі контролю у його різних аспектах присвячували свої дослідження В.Б. Авер'янов, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, В.Г. Афанасьєв, М.Ф. Базась, М.Т. Білуха, І.Л. Бачило, І.А. Бєлобжецький, О.В. Бризгалін, В.В. Бурцев, Е.О. Вознесенський, Л.К. Воронова, О.М. Горбунова, В.М. Горшенєв, О.Ю. Грачова, Г.М. Давидов, О.М. Дорогих, Н.І. Дорош, В.П. Завгородній, Н.Д. Еріашвілі, М.М. Каленський, Є.В. Калюга, М.В. Карасева, Ю.Ф. Кваша, М.П. Кучерявенко, І.І. Кучеров, Н.Р. Нижник, О.А. Ногіна, П.С. Пацурківський, Є.В. Поролло, М.М. Ровинський, Л.А. Савченко, І.Б. Стефанюк, М.С. Студеникіна, Б.Ф. Усач, І.П. Устинова, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін, І.Б. Шахов, В.О. Шевчук, О.В. Шоріна, С.О. Шохін та інші.

Окремі питання контрольної діяльності органів державної податкової служби України були частково розглянуті у наукових працях О.Д. Василика, В.П. Завгороднього, В.А. Онищенка, О.П. Чернявського, А.О. Чугаєва та публікаціях інших авторів.

Поза увагою науковців залишилися питання об'єкта і предмета контролю органів ДПС України, форм та методів, що вони використовують, і які потребують наукового дослідження, детального висвітлення.

Зазначені обставини у своїй сукупності і вказують на потребу у проведенні дисертаційного дослідження, вибір теми якого зумовлюється наявністю суперечливих питань, недостатністю розробленості певних теоретичних положень та потребою вдосконалення діючого законодавства, що визначає правовий статус органів ДПС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям наукового дослідження пов'язаний з Концепцією розвитку законодавства України на 1997-2005 рр., розробленою авторським колективом Інституту законодавства Верховної Ради України, у статті 45 якої зазначено, що „необхідно вирішити проблему законодавчого забезпечення фінансового контролю” та Програмою модернізації державної податкової служби України і є складовою частиною наукових планів Національної академії державної податкової служби України. Робота виконана у рамках теми науково-дослідної роботи кафедри фінансового права академії (номер державної реєстрації 0102U000477), де автор є одним із виконавців, її тема затверджена Вченою радою Академії держаної податкової служби України 01 липня 2003 року (протокол № 11). Проведене наукове дослідження пов'язане також з науково-дослідною темою „Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення впровадження моніторингу діяльності органів ДПС України та їх працівників”, що виконується на замовлення Державної податкової адміністрації України Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національної академії ДПС України (номер державної реєстрації 0104U006030).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі врахування досягнень юридичної й економічної наук, аналізу законодавства України та практики його застосування, розкрити правові проблеми організації та здійснення фінансового контролю органами ДПС України, визначити місце їх контрольної функції серед інших функцій, сформулювати пропозиції щодо удосконалення національного законодавства.

Для досягнення цієї мети були визначені головні завдання дослідження:

– визначити сутність і призначення контрольної функції органів ДПС України, її місце серед інших функцій;

– дослідити об'єкт та предмет фінансового контролю органів ДПС;

– проаналізувати завдання податкових органів у сфері контролю, їх права, обов'язки при здійсненні контрольних дій та відповідальність;

– визначити шляхи підвищення ефективності здійснення контролю органами ДПС у сучасних умовах та фактори негативного впливу на нього;

– розробити науково обґрунтовану класифікацію форм і методів фінансового контролю, що використовуються органами ДПС України;

– розробити рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення фінансового контролю органами ДПС України.

Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання організації та здійснення фінансового контролю органами ДПС України.

Методи дослідження. Основним методом пізнання об'єкта дослідження є системний, використання якого дало змогу здійснити аналіз контрольної функції органів ДПС у взаємозв'язку та взаємоузгодженості з іншими функціями. Теоретико-методологічною основою дослідження стали також такі наукові методи: діалектичний, порівняльно-правовий, формально-догматичний (спеціально-юридичний), логіко-семантичний, системно-структурного аналізу. Кожен із названих методів використовувався не ізольовано, а у поєднанні з іншими. За допомогою формально-догматичного методу досліджувались зміст і сутність контрольної функції органів ДПС, завдання, права та обов'язки податкових органів, здійснювалася зовнішня наукова обробка правового матеріалу. Метод системно-структурного аналізу дозволив дослідити елементи фінансового контролю органами ДПС України як складової частини державного контролю. Використання діалектичного методу пізнання соціальних процесів дозволило врахувати всі взаємозв'язки явищ, що розглядаються, об'єктивно оцінити ефективність здійснення фінансового контролю податковими органами. Уточнення та визначення основних понять проводилося за допомогою логіко-семантичного методу. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі законодавства зарубіжних країн.

Наукова новизна роботи. Дисертація є одним із перших в українській правовій літературі комплексним, узагальненим дослідженням правових проблем здійснення фінансового контролю органами ДПС України.

У роботі обґрунтовується ряд концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо удосконалення здійснення фінансового контролю органами ДПС України.

Елементи новизни знайшли вираження у таких положеннях:

вперше:

- визначені загальні риси контролю, що здійснюється органами ДПС України, його ознаки та принципи;

- сформульовано визначення контрольної функції органів ДПС, розкрито її сутність та зазначено, що обсяг, зміст, ступінь використання та форми реалізації контрольної функції органів ДПС залежать насамперед від їх правового статусу. На сьогодні відсутнє нормативне закріплення механізму реалізації контрольної функції;

- сформульовано висновок, що, оскільки фактично органи державної податкової служби контролюють більше питань, ніж це обумовлено податковим законодавством у понятті „податковий контроль”, то помилково говорити про те, що контрольна діяльність органів ДПС України повністю охоплюється поняттям „податковий контроль”. Органи ДПС України відповідно до чинного законодавства здійснюють саме фінансовий контроль, що найбільш повно відображає суть їх діяльності;

уточнено:

- роль органів ДПС у реалізації фінансової політики держави;

- об'єкт і предмет фінансового контролю органів ДПС України;

- класифікацію форм та методів фінансового контролю, які використовують органи ДПС;

- правову характеристику повноважень органів ДПС у сфері контролю;

запропоновано:

- створити єдину базу даних податкових ризиків, що передбачає функціонування системи постійного накопичення та аналізу діяльності платника податків, тобто постійний моніторинг, а також розробити автоматизовану систему відбору платників для проведення перевірок, яка повинна базуватися на використанні методики податкових ризиків;

- авторське визначення поняття „державна податкова служба України”;

у новому аспекті:

- висвітлено співвідношення контрольної функції органів ДПС з іншими функціями;

обґрунтовано:

- необхідність розмежування понять „стягнення податку” і „справляння податку”;

- положення, що перевірка є основною формою фінансового контролю, що застосовують органи ДПС України та визначено основні критерії для вибору її об'єкта;

- необхідність внесення ряду змін та доповнень до Законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про банки і банківську діяльність”, проекту Податкового кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки і пропозиції проведеного дослідження, викладені автором у конкретних рекомендаціях щодо покращання здійснення фінансового контролю органами ДПС України, створюють основу для його подальшого поглибленого теоретичного вивчення і можуть бути використані: при удосконаленні діючого законодавства та завершенні роботи над проектом Податкового кодексу України; у навчальному процесі під час викладання курсу „Фінансове право”; при оновленні спецкурсу „Правові основи здійснення фінансового контролю” та навчального посібника з даного спецкурсу; для забезпечення координації управління контролюючими органами з метою ефективного здійснення контролю.

Результати дисертаційного дослідження були використані при проведенні семінарських, практичних занять з курсів „Правові основи здійснення фінансового контролю”, „Фінансове право” для студентів юридичного факультету й факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, підготовці навчальних та робочих програм, планів семінарських, практичних занять із зазначеного курсу та спецкурсу, а також лекційних матеріалів для працівників органів ДПС України - слухачів Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для ДПС України Національної академії державної податкової служби України (акт впровадження від 12.05.2004 р. № 1409/01-12). Певні пропозиції дисертанта реалізовані Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів ДПА України (акт впровадження від 06.05.2004 р. №4408/21-5216) та ДПІ у м. Ірпені Київської області (акт 12.05.2004 р. № 5954/10/01).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Ідеї і розробки, які містяться у статтях, що опубліковані у співавторстві, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної академії державної податкової служби України. Окремі висновки та узагальнення дослідження доповідалися дисертантом на міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” (листопад, 2002, м. Ірпінь); на науково-практичних конференціях: „Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (грудень, 2002, м. Ірпінь), „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (грудень, 2003, м. Ірпінь), на Перших Ірпінських науково-педагогічних читаннях (травень, 2003, м. Ірпінь); на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (травень, 2003, м. Ірпінь), „Фінансово-правова доктрина постсоціалстичної держави” (вересень, 2003, м. Чернівці), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (квітень, 2004, м. Ірпінь).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 6 статей у фахових наукових виданнях. Окремі висновки, пропозиції викладено у 4 тезах доповідей, надрукованих за матеріалами конференцій. Підготовлено рекомендований Міністерством освіти і науки України навчальний посібник „Правове регулювання діяльності органів ДПС України”, де дисертанту належить другий розділ - „Податковий контроль в Україні” ( 2,5 авт. арк.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел із 373 найменувань. Повний обсяг дисертації 232 сторінки. Обсяг основного тексту роботи 188 сторінок.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

державний податковий фінансовий контроль

Подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ - усі ці суспільні процеси вимагають оптимізації контрольних механізмів. Аналіз наукових праць, що стосуються теми дослідження показав, що у центрі уваги вчених були тільки епізодичні питання. Поза увагою науковців залишилось комплексне дослідження організації та здійснення контролю органами державної податкової служби України, що потребує більш глибокого вивчення, детального висвітлення та обґрунтування. Удосконалення його правової форми є одним із напрямів підвищення ефективності і дієвості контролю. На сьогодні недостатньо розроблені теоретичні положення, відсутнє комплексне дослідження правових проблем здійснення контролю органами державної податкової служби України.

Державний фінансовий контроль спрямований на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності та ефективності управління фінансовими ресурсами й іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень - на своєчасне вжиття відповідних запобіжних засобів. Від ефективності контролю залежить економічне і не меншою мірою політичне благополуччя нації. Для підвищення ефективності контролю, що здійснюється органами ДПС, вважаємо за доцільне закріпити у законодавчому порядку його форми і методи проведення.

Аналіз нормативно-правових актів, наукової літератури свідчить про відсутність чітких критеріїв щодо основ класифікації фінансового контролю, його форм і методів взагалі, визначення форм і методів контролю органів ДПС зокрема.

Разом з тим, питання удосконалення контрольної функції органів державної податкової служби, узагальнення результатів контрольних дій з метою визначення шляхів підвищення їх ефективності поки що не знайшли належного відображення у законодавстві держави. Податкове законодавство перебуває у стадії формування.

Теоретичною та початковою методологічною основою для з'ясування сутності контрольної функції органів ДПС України, визначення її місця серед інших функцій податкових органів, об'єкта та предмета фінансового контролю органів ДПС сприяли праці вчених як економістів, так і юристів, які досліджували питання контролю. Вивчення різних поглядів вчених щодо понять „стягнення” та „справляння” податків, „фінансовий контроль”, „податковий контроль”, „предмет” та „об'єкт” контролю, дослідження контрольної функції та її місця серед інших функцій ДПС дозволяє зробити такі висновки:

1. У системі чинного законодавства України відсутнє єдине законодавче джерело, яке б чітко акумулювало і впорядковувало всі складові фінансового контролю, визначало розгорнутий механізм здійснення контрольної діяльності (функції, принципи, форми, методи контролю тощо). Нормативно-правові документи, що регулюють податкові відносини, мають ряд суттєвих неузгодженостей: неконкретність, нестабільність податкового законодавства та часті зміни окремих документів; відсутність достатніх правових гарантів для учасників податкових відносин.

2. Стислий огляд нормативно-правових актів, що регулюють діяльність податкових органів України, свідчить про наступне: їх перелік занадто великий, а самі акти досить складні, а у окремих випадках і суперечливі у практичному застосуванні; нормативно-правові акти не систематизовані в окрему галузь нормотворення; вони не завжди чітко та всеохоплююче описують норми права, що призводить до різного тлумачення їх положень та появи значної кількості підзаконних актів; недосконалість нормативно-правових актів призводить до частої їх зміни та прийняття численних доповнень.

3. Діяльність органів податкової служби України врегульована спеціальними нормативно-правовими актами. Умовно їх можна поділити на три основні групи:

– ті, що визначають правовий статус податкових органів та їх організаційну структуру;

– ті, що регулюють окремі напрями діяльності податкових органів;

– нормативні акти, що регулюють систему оплати праці працівників податкових органів та проходження служби в податкових органах.

4. Контрольна функція органів ДПС полягає у перевірці правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів, виявленні та аналізі порушень, а також у забезпеченні удосконалення роботи державного органу. Контроль виступає формою зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом і дає інформацію щодо результатів діяльності, має не лише фіксувати результати сплати чи не сплати податків, а й збирати інформацію для аналізу причин відхилення чи ухилення від сплати, слугує засобом удосконалення діяльності роботи апарату податкової служби. У процесі контрольної діяльності органів ДПС запобігаються і виявляються порушення, з'ясовуються причини порушень, вживаються заходи щодо їх попередження або ліквідації. Обсяг, зміст, ступінь використання та форми реалізації контрольної функції органів ДПС залежать насамперед від їх правового статусу. На сьогодні відсутнє нормативне забезпечення механізму реалізації контрольної функції.

5. Контрольна функція органів ДПС є головною і призначена для оцінки відповідності здійснення іншими функціями завдань, що стоять перед державною податковою службою. Функції реалізуються безупинно, взаємодіють між собою, складають органічне ціле.

6. Діяльності органів державної податкової служби притаманна: незалежність контролю за дотриманням законодавства про податки; чітка централізація системи податкових органів відповідно до вертикальної структури підпорядкованості; єдність системи контролю щодо різних платників, регіонів, видів податків і зборів.

7. Чинне законодавство України не містить визначення „податкові правовідносини”. Різновидом фінансових правовідносин є податкові відносини, які можуть існувати лише у формі правових, відображаючи при цьому економічні відносини. На нашу думку, правовідносини можна розділити на дві групи: пов'язані з встановленням і сплатою податків і ті, що виникають у зв'язку із здійсненням відповідними органами контролю за правильністю сплати податків.

8. Оскільки фактично органи податкової служби контролюють більше питань, ніж обумовлено податковим законодавством у понятті „податковий контроль”, то, на нашу думку, помилково говорити про те, що контрольна діяльність органів ДПС України повністю охоплюється поняттям „податковий контроль”. Органи ДПС України відповідно до чинного законодавства здійснюють саме фінансовий контроль.

9. Необхідно законодавчо врегулювати порядок взаємоузгодженості податкового і бухгалтерського обліку, що дозволить бачити реальну картину фінансово-господарської діяльності підприємств. Потребує уточнення супровідна інформація щодо складання декларації з податку на прибуток підприємств. Чіткість і простота в обліку сприятимуть покращанню контрольної діяльності органів ДПС.

10. Законодавством введено поняття „механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), але зміст цього поняття чітко не розкрито. В інших нормативно-правових актах застосовується термін “стягнення”.

Поняття “стягнення” це більш вузьке, ніж поняття „справляння”, яке входить як складова частина до останнього. Стягнення податку має місце тоді, коли у встановленому законом порядку він не сплачується або сплачується неналежним чином, у неналежних розмірах. В юридичному розумінні справляння - це виконання регулятивних норм, а стягнення - правоохоронних. Поняттю „справляння” відповідає обов'язковий характер внесення податків, а поняттю „стягнення” - примусовий.

11. Об'єкт фінансового контролю органів ДПС можна визначити як дію чи бездіяльність платників податків, що оцінюється з погляду законності додержання ними податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів відповідних платежів, а також інша діяльність, під час якої реалізується їх контрольна функція.

12. Предметом фінансового контролю органів ДПС є документація, яка містить інформацію про діяльність відповідних суб'єктів щодо руху коштів, матеріальних цінностей.

13. Контроль, що здійснюється органами ДПС, має загальні риси: здійснюється з метою захисту інтересів держави спеціально визначеними органами державної виконавчої влади; має субординаційний характер; рішення про застосування відповідного різновиду контролю приймають компетентні посадові особи контролюючого органу; органи, що здійснюють контроль (їхні посадові особи), можуть застосовувати відповідні фінансові та інші санкції.

14. До основних ознак контролю органів ДПС відносять: його односторонній характер; обов'язковість; можливість застосування примусу; суворе дотримання законності; цілеспрямованість.

15. Тривала дискусія правників показала: по-перше, яким багатофакторним феноменом є відповідальність; по-друге, дозволила виявити різноманітні риси змісту різних видів юридичної відповідальності; по-третє, привела до висновку про необхідність диференційованого підходу до відповідальності залежно від сфери соціальних відносин і соціальної ролі суб'єктів відповідальності.

16. Відсутність чітких критеріїв щодо основ класифікації сприяє нечіткому викладенню питання співвідношення видів, форм і методів фінансового контролю взагалі і визначення форм, методів контролю органів ДПС зокрема. При класифікації фінансового контролю на форми варто виходити із співвідношення змісту і форми, як загальних категорій, що відображають взаємозв'язок двох сторін будь-якого предмета чи явища. Зміст є визначальною стороною предмета, а форма - спосіб його вираження і внутрішня організація, яка модифікується із зміною змісту; при поділі за методами - спосіб здійснення контрольних повноважень та джерело використовуваної інформації.

17. Доцільно виділити такі форми фінансового контролю органів ДПС:

- перевірка;

– облік платників податків;

– облік податків, зборів ( обов'язкових платежів).

18. Перевірка є основною формою контролю органів державної податкової служби України.

19. Основними критеріями для вибору об'єкта перевірки можуть бути:

- попередній аналіз наданої звітності, вивчення податкових декларацій; порівняння даних поточного та попередніх років;

- динаміка розвитку підприємства;

- питома вага податків і платежів даного підприємства на цій території у відповідний бюджет;

- аналіз показників дохідності, чистого прибутку тощо;

- аналіз матеріалів у засобах масової інформації про діяльність об'єкта;

- інформація банків про розрахунки об'єкта;

- звернення правоохоронних органів у встановленому порядку.

20. Формування інформаційних даних для проведення контролю повинно відповідати наступним основним вимогам: безперервність; систематизація; актуалізація; повнота; достовірність; автоматизація обробки даних.

21. Створення єдиної бази даних податкових ризиків передбачає функціонування системи постійного накопичення та аналізу діяльності платника податків, тобто постійний моніторинг. Розробка автоматизованої системи відбору платників для проведення перевірок повинна базуватися на використанні методики податкових ризиків.

22. До методів фінансового контролю органів ДПС варто віднести наступні:

1) прямі методи: дослідження предметів і документів платника податку; огляд приміщення (території) і предметів; інвентаризація; експертиза; обстеження; контрольний обмір; інспекція; спостереження; метод балансових узгоджень; контрольний запуск продукції;

2) непрямі методи - метод економічного аналізу; метод розрахунку грошових надходжень; метод контролю витрат і доходів платника податків; розрахункові методи; отримання інформації про платника податків від третьої особи; метод розрахунку грошових надходжень; метод зворотного рахунку.

23. Необхідно забезпечити більш детальну правову базу щодо використання податковими органами непрямих методів контролю поряд з прямими стосовно всіх податкових платежів. А інформації, отриманій непрямими методами, надати офіційного статусу.

24. У держави відсутня офіційна позиція щодо фінансового контролю, здійснюваного органами ДПС, а основні питання, на наш погляд, повинні бути врегульовані на двох рівнях: у Конституції України та Законах України. З метою підвищення ефективності діяльності державної податкової служби України доцільно до Конституції внести відповідні зміни, чітко зазначивши, що „контроль за додержанням податкового законодавства України здійснює державна податкова служба”.

25. На сьогодні стаття 67 Конституції України реалізується частково. Чинне законодавство зобов'язує щорічно подавати декларації тільки тих громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та осіб, які отримують доходи поза межами основної роботи. Таким чином, ми можемо констатувати, що для виконання цієї норми необхідно прийняти відповідний закон.

26. Оскільки у законодавстві відсутнє визначення державної податкової служби як такої, пропонуємо викласти його у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” у такій редакції: ДПС України - система спеціально створених органів державної виконавчої влади, які здійснюють контроль у сфері оподаткування у межах своєї компетенції з метою забезпечення фінансової безпеки держави.

27. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” варто чітко вказати на існування аналітичної функції щодо кожного рівня ДПС: у п. 14 статті 8 слід зазначити, що ДПА аналізує виконання бюджету за доходами, визначає причини відхилення від цих показників, прогнозує, обґрунтовує бюджетні завдання податкових надходжень. Відповідно у п. 7 статті 10 необхідно зазначити, що ДПІ оперативно аналізують надходження податків і зборів та причини їх відхилень від прогнозованих показників, прогнозують базу оподаткування і суми податкових надходжень у розрізі окремих податків і платників податків.

28. У Законі України „Про державну податкову службу в Україні” завдання органів ДПС не розмежовуються залежно від рівня органів, у той же час функції визначені щодо кожного рівня. Зважаючи на те, що функції формуються відповідно до завдань, можна зробити висновок, що відсутність у того чи іншого рівня податкового органу відповідної функції свідчить і про відсутність у нього завдання. Отже, доцільно було б щодо конкретного рівня визначити саме ті завдання, які властиві тільки йому.

29. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” не містить статті, яка б чітко визначала принципи здійснення контролю органами ДПС. Пропонуємо викласти її у такій редакції: принципами контролю органів державної податкової служби України є: законність; публічність; обгрунтованість; системність; оперативність; незалежність фінансового контролю як невід'ємний атрибут демократії; достовірність фактичної інформації; ефективність; повноти охоплення контролем об'єктів.

30. Відсутність єдиного підходу до визначення того, кому надаються права і на кого покладаються обов'язки - на органи державної податкової служби чи їх посадових осіб - певною мірою призводить до невизначеності правового статусу податкових органів. Вважаємо, що у статті 13 Закону ”Про державну податкову службу в Україні” слід передбачити не обов'язки посадових осіб податкових органів, а обов'язки податкових органів.

31. У Законі України „Про банки та банківську діяльність” необхідно передбачити обов'язок Національного банку України та комерційних банків щодо надання інформації органам ДПС про великомасштабні операції своїх клієнтів.

32. Відповідно до п. 3 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право обстежувати житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса, а також для отримання доходу. Наявність такого права суперечить ряду положень Конституції України, зокрема, що „кожному гарантується недоторканість житла”. На нашу думку, необхідно законодавчо чітко визначити умови проведення обстеження житла посадовими особами органів ДПС, тобто механізму реалізації зазначеного права.

33. Проект Податкового кодексу потребує удосконалення з метою забезпечення дотримання балансу прав і обов'язків учасників податкових відносин; закріплення переліку (остаточного) прав, обов'язків і відповідальності платників податків та контролюючих органів; визначення відповідальності контролюючих органів та механізму забезпечення захисту прав платників.

33. У зв'язку з неузгодженістю між нормами Господарського, Цивільного кодексів України із Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими діючими законами неможливо дійти однозначного висновку щодо реалізації прав податкових органів зокрема:

- зупиняти операції на рахунках у банку платників податків;

- звертатися до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, з урахуванням вимог ч. 15 статті 58, статтей 242, 247 Господарського кодексу України;

- застосовувати штраф, передбачений статтею 242 Господарського кодексу України у разі порушення суб'єктами господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати податків;

- притягувати суб'єктів господарювання до відповідальності за не повідомлення податкових органів про відкриття або закриття рахунків відповідними суб'єктами в фінансових установах;

- застосовувати адміністративний арешт активів чи адміністративно-господарські санкції у разі відмови суб'єкта господарювання від проведення податковим органом документальної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування;

- застосовувати адміністративно-господарської санкції, передбачені статтею 243 Господарського кодексу України.

Ці питання необхідно чітко визначити у проекті Податкового кодексу України.

34. На сьогодні законодавство не встановлює конкретних видів відповідальності за неправомірні дії чи бездіяльність податкових органів, а лише містить посилання на чинне законодавство України. Існує гостра проблема щодо систематизації законодавства в органах ДПС України стосовно питань відповідальності їх працівників. У Податковому кодексі України повинна бути норма, яка передбачала б: відповідальність податкових органів та їх посадових осіб за відмову у наданні платнику податків роз'яснень щодо застосування податкового законодавства; за відмову у вимозі про повернення суми зайво сплаченого податку; за збитки, нанесені платнику податків незаконними діями (бездіяльністю) податкових органів та їх посадовими особами; особисту відповідальність керівників податкових органів за стан профілактичної, виховної роботи в колективі та організацію непримиренної боротьби з будь-якими проявами корупції, хабарництва при реалізації функції контролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационной структуры. - К., 1990. - 150 с.

2. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государсвенного управления: структурно-фунциональный аспект. - К.: Наукова думка, 1985. - 146 с.

3. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф. Виконавча влада і державний контроль.- Київ: Вища школа права при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. - 48 с.

4. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. - М.: Госюриздат, 1955. - 176 с.

5. Александров А.М., Вознесенский Э.А. Финансы социализма: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности „Финансы и кредит”. - М.: Финансы, 1974. - 335 с.

6. Алексеев С.С. Общая теория права. - Т. 2. - М.: Юрид. литер., 1982. - 468 с.

7. Алексеев С.С. Проблемы теории права. - Т. 1. - Свердловск, 1972. - 396 с.

8. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е изд.- М.: БЕК, 1994. - 224 с.

9. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. - Х.: Фирма „Эспада”, 2000. - 288 с.

10. Андреев И.А. Финансовый контроль в СССР. - Казань: Казанский ун-т, 1974. - 197 с.

11. Анисимов А.А. Финансовый контроль в капиталистических странах. - М.: Финансы, 1966. - 99 с.

13. Афанасьев В.Г. Научное управление. - М., 1968.- 236 с.

14. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования). - Изд. 2-е, доп. - М.: Политиздат, 1973. - 390 с.

15. Афанасьев В.Г. Системность и общество. - М.: Наука, 1980. - 346 с.

16. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Д. Базилевича- К.: Атіка, 2002. - 368 с.

17. Бандур С.І., Заєць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна соціально-екеномічна політика держави: теорія, методологія, практика. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - 250 с.

18. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для вузов. - М.: Издательство НОРМА, 2000. - 640 с.

19. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления: Правовые проблемы / Отв. ред. Б.М. Лазарев. - М.: Наука, 1984. - 237 с.

20. Бачило И.Л. Функции органов управления. - М.: Юрид. лит., 1976. - 198 с.

21. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 256 с.

22. Бельский К.С. Финансовое право: Наука. История. Библиография. - М.: Юрист, 1994. - 208 с.

23. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології: Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 232 с.

24. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища школа, 1994. - 364 с.

25. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю. - К.: Манускрипт, ПП “Влади і Влада”, 1996. - 320 с.

26. Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной дея-тельности промышленных предприятий. - М.: Высшая школа, 1975. - 392 с.

27. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность: Очерк теории. - М.: Юрид. лит., 1976. - 215 c.

28. Бурцев В.В. Государственный финансовый контроль: методология и организация. - М.: Информационно-внедренческий центр „Маркетинг”, 2000. - 392 с.

29. Бутынец Ф.Ф. Предмет и объекты контроля в сельскохозяйственных предприятиях. - К.: УСХА, 1976. - 108 с.

30. Вайнштейн Э.Г. Ревизия и контроль в банках. - М.: Высшая школа, 1974. - 336 с.

31. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2003. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru