Порівняльна характеристика загального права в США та Великобританії

У теперішній час федеральне законодавство відіграє роль визначального джерела права в регулюванні питань економіки, фінансів, оборони, трудових відносин, охорони природи та інших загальнодержавних проблем, а також митних правил, торгівлі між штатами, авторських прав, патентних відносин і т. ін. Підготовку проектів законів і кодексів здійснює Загальнонаціональна комісія представників штатів спільно з Американським інститутом права і Американською асоціацією адвокатів. Для того, щоб проект став законом, він повинен бути прийнятий як такий штатами.

Серед кодексів першим і найбільш відомим є Єдиний торговий кодекс, який був офіційно схвалений в 1962 р. У ньому десять розділів і 400 статей. Він не охоплює все торгове право, але те, що увійшло до нього, регламентоване достатньо детально особливо норми про продаж товарів, про оборотні документи, забезпечення операцій.

Що стосується співвідношення судових прецедентів і законодавчих актів, то судді, спираючись на загальне право, розглядають законодавчі акти як такі, що мають специфічні норми права, які можуть застосовуватися тільки в чітко встановлених випадках. Усі інші ситуації, не передбачені законодавчими актами, повинні розглядатися з позицій загального права.

Також джерелом американського права є делеговане законодавство, тобто нормативні акти, що видаються найвищими виконавчими органами США, право на ухвалення яких делегується найвищими законодавчими органами США. Як відзначає М.М. Марченко, у США час від часу порушується питання про правомірність делегування повноважень на видання відповідних актів, оскільки даний процес, на думку супротивників делегованого законодавства, суперечить духу теорії розділення влад.

Певне місце в системі джерел американського права займає також звичай, хоча через історичні причини він не зміг зберегти свої вихідні позиції. Проте в системі американського права в регулюванні певних питань досить часто враховуються звичаї як корінного населення, так і інших категорій населення, що іммігрували в США.

Необхідно відзначити, що в системі загального права в процесі його розвитку формувалися різні судові доктрини, що пояснюють особливості і специфіку дії судового прецеденту та його роль у функціонуванні загального права.

ВИСНОВОК

Система загального права -- це, перш за все, ефективно працюючі нормативні регулятивні механізми, що відповідають основним динамічним потребам життя суспільства, і тому сприйняті в тому чи іншому вигляді багатьма державами. Вони мають низку позитивних спеціальних техніко-юридичних рис. Наприклад, їм притаманні такі властивості юридичного регулювання, як індивідуалізована визначеність стосовно конкретної справи і «конкретизована» нормативність, що характеризуються достатньо високим рівнем.

Ці системи виявилися дуже динамічними і зуміли одночасно зберегти стабільність і непорушність традиційних, часом архаїчних начал юридичного регулювання і водночас змогли пристосуватися до нових техніко-економічних і соціально-культурних умов. Іншими словами, юридичний інструментарій, який має у своєму розпорядженні загальне прецедентне право, можна розглядати як значну цінність, що виражає достоїнства нормативно-судової системи юридичного регулювання та має унікальний характер. Можливо, що феномен загального прецедентного права ще недостатньо оцінений. У теперішній час прецедентне право характерне для єдиного («загального») європейського права (або європейської правової системи) в цілому.

Список літератури

1. Давид Р. Основные правовые системы современности(сравнительное право) / Пер. с фр. М.А. Крутоголова и В.А. Туманова. -- М.: Прогресс, 1967. -- 495 с.

2. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. -- М.: Междунар. отн., 1998. -- 400 с.

3. Конституционное (государственное право) зарубежных стран: Учебник: В 4-х т. -- Т. 4: Часть Особенная: страны Америки и Азии / Отв. ред. Б.А. Страшун. -- М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2001. -- 656 с.

4. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения: Учебник. -- М.: Городец-издат, 2002. -- 1087 с.

5. Новая история стран Европы и Америки. Первый период: Учебник / Под ред. Е.Е. Юровского и И.М. Кривогуза. -- М.: Высш. шк., 1998. -- 415 с.

6. Порівняльне правознавство: Підручник: Рекомендовано МОН / За ред. В.Д. Ткаченко. -- X.: Право, 2003. -- 274 с.

7. Проблемы общей теории права и государства: Учебник /Под общ. ред. B.C. Нерсесянца. -- М.: НОРМА-ИНФРА, 2002. -- 832 с.

8. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник / Под ред. В.А. Туманова. -- М.: Юристъ, 2000. -- 448 с.

9. Скакун О.Ф. Теория государства и права (Энциклопедический курс): Учебник. -- X.: Эспада, 2006. -- 776 с.

10. Тихомиров Ю.А. Право: национальное, международное, сравнительное // Государство и право. -- 1999. -- № 8. -- С. 5-12.

11. Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение: развитие концепций и общественной практики. - Журнал российского права, 2006, № 6

12. Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи. Основи порівняльного правознавстваX.: Одіссей, 2002. -592 с

Размещено на Allbest.ru