Агентські договори в господарській діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Агентські договори в господарській діяльності

План

Вступ

1. Поняття агентського договору та специфічні ознаки окремих видів

2. Стадії укладення агентського договору

3. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання

Висновки

Список нормативно-правових актів та літератури

Вступ

Актуальність теми. Становлення України як суверенної і незалежної держави супроводжується інтенсивним розвитком ринку. З прийняттям Конституції України, яка закріпила основні засади розвитку ринкових відносин, правотворчий процес у нашій країні вийшов на якісно новий рівень. Свобода договору дає можливість створювати нові моделі договорів, які не передбачені законодавством. Одним із таких договорів, який останніми роками набув широкого використання, але не має достатнього законодавчого регулювання, є агентський договір. Вперше в українському законодавстві на існування агентських послуг було вказано у ст. 4 Закону України від 16 квітня 1991 року “Про зовнішньоекономічну діяльність” Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12/. - Доступ: 03.07.2011 р.. З того часу цей вид договору згадується більше, ніж в 350 нормативних актах. Агентський договір є видом представницького договору, але у зв'язку з тим, що Цивільний кодекс УРСР не передбачав такого договору, його часто ототожнюють з договором доручення. Водночас, аналізуючи правову природу агентського договору можна відзначити цілий ряд специфічних ознак, які його індивідуалізують.

Як відомо, згідно з п. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє Господарчий кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15/. - Доступ: 03.07.2011 р.. Розглянувши вказане визначення більш докладно, виникає декілька запитань. Так, залишається незрозумілим, як співвідносяться один з одним комерційне посередництво та агентська діяльність.

У системі господарського права інститут комерційного посередництва (агентських відносин) посідає значне місце, зумовлене запровадженням ринкових засад господарювання в економіці України. Проте цей правовий інститут у вітчизняній господарсько-правовій науці є малодослідженим: лише певним аспектам комерційного посередництва чи деяким видам агентських договорів присвячені дисертаційні та монографічні дослідження або окремі їх положення. Саму цією обставиною зумовлена наша заінтересованість у визначенні специфічних ознак агентських відносин у певних сферах господарювання, що було започатковано низкою праць. Метою цієї роботи є визначення поняття агентського договору та спеціальних ознак окремих видів агентських відносин (у сферах приватизації, банківської діяльності, надання туристичних послуг, страхування, щодо перевезень тощо), співвідношення понять комерційне посередництво та агентська діяльність, а також визначення місця агентського договору в господарчому праві.

1. Поняття агентського договору та специфічні ознаки окремих видів

Відносинам комерційного посередництва (агентським відносинам) у сфері господарювання та відповідним договорам, що їх оформляють, безпосередньо присвячено гл. 31 ГК України Господарчий кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15/. - Доступ: 03.07.2011 р. та ст. 243 ЦК України Цивільний кодекс України // Звід Кодексів і Законів України. - К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. - С. 637. щодо комерційного представництва; також на загальному рівні відповідні відносини регулює гл. 68 ЦК України.

Як йдеться у ст. 295 ГК України, комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє Господарський кодекс України // Звід Кодексів і Законів України. - К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. - С. 149.. Така діяльність охоплюється більш широкою загальноцивільною категорією "доручення" (див. ч. 2 ст. 305 ГК України) зі специфікою, обумовленою, зокрема, сферою існування агентських відносин - підприємницька діяльність, сферою застосування - надання послуг в укладенні угод та іншими чинниками, про що йдеться далі. Тому на неї, як вже зазначалося вище, поширюються загальні положення ЦК України, що регулюють відносини доручення, та спеціальні положення ГК України щодо відносин доручення (або термінологією ГК України - агентських відносин).

За змістом викладеного визначення можна встановити основні ознаки такої діяльності:

а) це - підприємницька діяльність;

б) предметом вказаної діяльності є надання послуг;

в) послуги надаються виключно суб'єктам господарювання;

г) послуги надаються шляхом посередництва;

г) послуги надаються виключно у господарській діяльності;

д) посередництво здійснюється від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого представляють Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: [Електронний ресурс] 2-е видання, перероблене і доповнене / За ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини. - К.: Юрінком, 2008. - Режим доступу: http://crimealawyers.com/stattya-295-agentska-d-yaln-st/. - Доступ: 03.07.2011 р..

Викладені ознаки дають можливість відмежувати надання послуг з комерційного посередництва від суміжних видів діяльності: комісійної діяльності і виконання доручення, а також інституту представництва. Відносини комерційного посередництва передбачають участь у них особливої категорії підприємців - агентів. Особливістю цих відносин є також те, що агент не заміщує особу суб'єкта, якого він представляє: комітента (у договорі комісії) або довірителя (у договорі доручення).

Суб'єкти агентської діяльності:

Комерційний агент - суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до визначених агентським договором повноважень здійснює комерційне посередництво в інтересах та від імені другої сторони за договором (принципала), вступаючи при цьому у відносини з третіми особами; відтак не є комерційними агентами (а) підприємці, що діють хоча і в інтересах іншої сторони договору (принципала), але від власного імені, та (б) підприємці, які укладають угоди від імені принципала стосовно себе особисто; залежно від сфер господарювання, в яких діють комерційні агенти, та пов'язаною з цим специфікою правового становища, можна класифікувати комерційних агентів за сферами їх діяльності: агент у сфері страхування; агент у сфері банківської діяльності; агент у сфері транспорту Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004 / Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/10650913/pravo/pravove_regulyuvannya_komertsiynogo_poserednitstva_agentskih_vidnosin_sferi_gospodaryuvannya/. - Доступ: 04.07.2011 р. ; агент з туризму; агент у сфері приватизації; митний агент; агент з проведення грошової лотереї; агент з виставок; агент з розміщення та викупу цінних паперів.

Розглянувши вказане визначення більш докладно, виникає декілька запитань. Так, залишається незрозумілим, як співвідносяться один з одним комерційне посередництво та агентська діяльність. Не викликає сумнівів, що ці два терміни не можна ототожнювати, оскільки агентська угода є одним з договорів про надання посередницьких послуг. Не витримує критики й ідея обмежувального тлумачення однієї діяльності другою. Ясно, що агентська діяльність не може обмежуватися комерційним посередництвом, оскільки ці дві категорії навіть не можна порівняти, зважаючи на те, що агентський договір поряд з іншими цивільно-правовими договорами є одним із елементів, з яких складається інститут комерційного посередництва.

У свою чергу комерційне посередництво також не може обмежуватися агентською діяльністю, бо тоді незрозуміло, чим за своєю сутністю є діяльність дилерів та комісіонерів, якщо це не комерційне посередництво.

Не зрозумілою виглядає позиція законодавця і стосовно кола суб'єктів, яким може надаватися послуги комерційний агент. Як бачимо з легального визначення комерційне посередництво (агентська діяльність) полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності. Таку редакцію закону слід визнати невдалою, бо з її тексту неможливо визначити, чи має право комерційний агент надавати послуги особам, котрі не є суб'єктами господарювання (чи є, але вони не здійснюють господарську діяльність). Бо саме визначення суб'єктів господарювання (ст. 55 ГКУ) також не відповідає на поставлене питання. З одного боку, суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, зокрема

1) господарські організації - державні, комунальні та інші підприємства та інші юридичні особи;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ним для здійснення господарської діяльності Чи є перспективи у агентських договорів в Україні? // Режим доступу: http://notar-berezhnaya.com.ua/index.php?act=publications&code=view_data&p_id=30/. - Доступу: 03.07.2011 р..

З другого боку, на практиці виникає запитання, чи вправі комерційні агент надавати послуги громадянам України, які не здійснюють господарську діяльність і не зареєстровані як підприємці? Жодних перепон для цього ГКУ не встановлює, але в той же час цю категорію громадян він не визнає як суб'єкта господарювання. Отже, можна констатувати деяку двоякість законодавчої норми. Те ж саме відноситься до п. 2 ст. 295 ГКУ, відповідно до якого комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Як ми пересвідчилися раніше ГКУ встановлює певне коло осіб, які є суб'єктами господарювання, (принаймні це твердження стосується громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які повинні бути зареєстровані в якості підприємців). У цьому аспекті побудова п. 2 ст. 295 ГКУ викликає деякі сумніви. Якщо комерційним агентом може бути лише суб'єкт господарювання, тоді доповнення, надане в дужках, що це громадянин чи юридична особа видається зайвим, бо є п. 2 ст. 55 ГКУ, де чітко встановлюється коло суб'єктів господарювання. Якщо ж комерційним агентом може бути будь-який громадянин чи юридична особа, то це вже очевидно не суб'єкт господарювання. Автор більше схиляється до позиції, що комерційним агентом може бути лише суб'єкт господарювання, принаймні до такого висновку можна дійти проаналізувавши той факт, що комерційне посередництво визнається підприємницькою діяльністю. Зважаючи на це, автор пропонує викласти п. 2 ст. 295 ГКУ таким чином: “суб'єкти господарювання, які надають послуги з комерційного посередництва, визнаються комерційними агентами” Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: [Електронний ресурс] 2-е видання, перероблене і доповнене / За ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини. - К.: Юрінком, 2008. - Режим доступу: http://crimealawyers.com/stattya-295-agentska-d-yaln-st/. - Доступ: 03.07.2011 р.. Така редакція статті пояснюється також тим, що агентська діяльність визнається не єдиною підставою для виникнення агентських відносин. Так, згідно з п. 1 ст. 296 ГКУ агентські відносини виникають у разі:

- надання суб'єктам господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

- схвалення суб'єктам господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Аналіз ст. 296 ГКУ показує, що агентські відносини виникають Господарський кодекс України // Звід Кодексів і Законів України. - К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. - С. 149.:

1. На основі агентського договору, хоча п.1 ст. 296 ГКУ прямо не вказує, що повноваження агентові надаються на підставі агентського договору, автор дійшов якраз такого висновку, зважаючи на те, що п.2 ст. 295 ГКУ встановлює, що комерційний агент здійснює комерційне посередництво за повноваженнями, основаними на агентському договорі;

2. У результаті схвалення суб'єктами господарювання угоди укладеної в його інтересах комерційним агентом, що можливе лише у двох випадках:

а) агент не мав повноважень на укладення даної угоди;

б) агент діяв з перевищенням наданого повноваження.

Агентський договір розглядається як самостійний вид договору, призначений обслуговувати потреби комерційного обороту. Визначаючи місце агентського договору серед інших договорів, його слід віднести до групи торгово-посередницьких договорів, тобто договорів про надання послуг. Таке місце агентського договору зумовлює його консенсуальний характер: договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Агентський договір є двостороннім, оскільки кожна із сторін - і та, котра надає послуги, і та, яка їх оплачує, - наділяються відповідно як правами, так і обов'язками Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева: 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Істина, 2005. - Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/PP/10-4.htm/. - Доступ: 04.07.2011 р..

За агентським договором зобов'язана сторона - комерційний агент надає послугу суб'єкту, якого він представляє, в укладенні господарських угод. Предметом договору може бути визначене також сприяння в укладенні угод. Отже, під результатом виконання агентське: угоди треба розуміти або укладення комерційним агентом угод від імені та за рахунок особи яку агент представляє, або укладення угоди безпосередньо особою, котру агент представляє з третьою особою за сприяння агента.

Агентські угоди належать до цивільно-правових договорів, а такі договори, як доручення, комісія та агентський договір є договорами про надання посередницьких послуг Чи є перспективи у агентських договорів в Україні? // Режим доступу: http://notar-berezhnaya.com.ua/index.php?act=publications&code=view_data&p_id=30/. - Доступу: 03.07.2011 р..

Агентський договір є різновидом ширшого за предметом договору доручення. Предметом агентського договору є, як було зазначено, надання агентом послуг із укладення угод або сприяння в такому укладенні. Предметом договору доручення є вчинення повіреним відповідних "юридичних дій" (ст. 1000 ЦК) - вчинення будь-яких дій, що регулюються і не суперечать відповідним правовим нормам Цивільний кодекс України // Звід Кодексів і Законів України. - К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. - С. 712.. Тобто предмет договору доручення не вичерпується укладенням повіреним угод, а може включати, наприклад, представництво перед третіми особами (в тому числі представництво в судових та інших органах) або вчинення інших дій, не заборонених законодавством. Крім того, договір доручення, на відміну від агентського договору, не обов'язково укладається в сфері і з приводу здійснення господарської (підприємницької) діяльності, про що вже йшлося вище.

Зважаючи на це, якщо предметом договору є надання агентом послуг в укладенні угод у сфері господарської діяльності чи сприяння в їх укладенні, на такий договір поширюються норми щодо комерційного представництва ГК, а, власне, договір вважається агентським. Якщо предметом договору, хоча б укладеного в сфері і з приводу здійснення господарської (підприємницької) діяльності, є надання повіреним інших послуг, такий договір вважається договором доручення і регулюється нормами ЦК (гл. 68).

Надання відповідних послуг є однією з істотних умов агентського договору, що відрізняє його від інших договорів, зокрема, від договорів підряду, предметом яких є не дії, а кінцевий матеріальний результат Харитонов Є.О., Старцев O.B. Цивільне право України : Підручник. - Вид. 2, перероб. і доп. - К. : Істина, 2007. - Режим доступу: http://bublik-library.net.ua/show_title.php?id=1751/. - Доступ: 04.07.2011 р..

Отже, істотними умовами агентського договору є такі, що встановлюють:

а) сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг:

б) права та обов'язки сторін;

в) умови і розмір винагороди комерційному агентові;

г) строк дії договору;

д) санкції у разі порушення сторонами умов договору.

Повноваження агента можуть бути встановлені в агентському договорі або шляхом переліку конкретних дій, які мають виконуватися агентом, або у загальному вигляді - через посилання на сферу посередництва.

В агентському договорі можуть передбачатися й інші умови, погоджені сторонами як істотні У разі досягнення сторонами згоди з усіх наведених умов договір вважається укладень, хоча строк дії договору є істотною умовою, однак, як вбачається із змісту ст. 304 ГК, законодавець допускає укладення агентського договору без зазначення строку його дії. Відповідно,за відсутності в агентському договору умови про строк він не може вважатися неукладеним таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГК).

Окремою умовою агентського договору має бути визначення території, на якій комерційний агент здійснює діяльність в інтересах особи, котру він представляє. Поряд з цим, у коментованій статті встановлюється презумпція, яка полягає у тому, що у разі відсутності цієї умови у договорі вважається, що агент діє у межах території України.

На порядок укладання агентського договору поширюються загальні правила, встановлені у ст. 181 ГК.

Частина 4 ст. 297 ГК встановлює вимогу щодо обов'язкової форми агентської угоди: вона має бути укладена у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК господарський договір, за загальним правилом, укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Закон не обмежує сторони у наданні договору письмової нотаріальної форми.

Сторони договору не обмежені законом і у виборі форми підтвердження повноважень комерційного агента, однак у будь-якому разі у договорі має бути обумовлено форму підтвердження повноважень агента.

2. Стадії укладення агентського договору

Порядок виконання договору:

- щодо схвалення угоди, укладеної комерційним агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням повноважень:

а) комерційний агент повідомляє принципала про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах принципала угоду;

б) угода, укладена від імені принципала комерційним агентом, без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого повноваження, вважається схваленою принципалом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента; наступне схвалення угоди принципалом робить угоду дійсною з дня її укладення Дрішлюк А. Агентський договір у цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №3. - С. 37.;

- щодо передачі прав комерційного агента:

а) комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений принципалом;

б) якщо агентським договором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах принципала;

- щодо взаєморозрахунків в агентських відносинах:

а) розмір агентської винагороди комерційного агента за здійснення посередницьких операцій в інтересах принципала, строки виплати винагороди та інші умови щодо розрахунків між принципалом та комерційним агентом (у т. ч. щодо угод, укладених агентом після закінчення дії агентського договору) визначаються агентським договором;

б) сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агентові сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє;

в) агентська винагорода виплачується комерційному агентові після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін;

г) комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода;

д) умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором Договірне право в умовах ринкової економіки: Конспект лекцій / І.В. Жилінкова, В.І. Борисова, І.В. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 75.;

- обов'язки сторін:

комерційного агента:

а) особисто виконати дії, на які він уповноважений принципалом, від імені та в інтересах принципала;

б) повідомляти принципала про кожний випадок посередництва в укладенні угод в його (принципала) інтересах;

в) не передавати на свій розсуд іншим особам прав щодо комерційного посередництва, якими він (агент) володіє, якщо агентським договором не передбачено інше;

г) не вчиняти фактичні дії (укладати угоди) щодо себе особисто, хоча б і в інтересах принципала;

д) не розголошувати конфіденційну інформацію, одержану від принципала, без згоди останнього;

е) не використовувати одержану від принципала конфіденційну інформацію

у власних інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтересам принципала - як при здійсненні агентських повноважень, так і після припинення агентських відносин з ним;

є) інші обов'язки, передбачені спеціальним законодавством про комерційне посередництво або агентським договором Мілаш В. Проблеми визначення галузевої природи комерційного договору //Право України. - №3. - С. 124-127.;

принципала:

а) повідомити агента про факти доручення дій щодо комерційного посередництва іншим особам (у разі встановлення немонопольних агентських відносин);

б) оплатити послуги комерційного агента (сплатити агентську винагороду) відповідно до умов агентського договору;

в) попередити комерційного агента про відкликання його повноважень (і відповідно - припинення агентського договору) у передбачений договором строк, який не може бути менш ніж один місяць;

г) сплатити агенту агентську винагороду у разі порушення принципалом умов агентського договору Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004 / Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/10650913/pravo/pravove_regulyuvannya_komertsiynogo_poserednitstva_agentskih_vidnosin_sferi_gospodaryuvannya/. - Доступ: 04.07.2011 р.;

Відповідальність сторін за порушення агентського договору:

А) комерційного агента у формі відшкодування збитків у повному обсязі, якщо шкода була заподіяна внаслідок невиконання або неналежного виконання комерційним агентом обов'язків за агентським договором; разом з тим, комерційний агент не гарантує принципалу виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його (агента) посередництва і відповідно не несе за це відповідальності (якщо інше не передбачено договором);

Б) принципала: у разі порушення принципалом агентського договору він має сплатити комерційному агентові передбачену договором агентську винагороду та відшкодувати йому завдані таким невиконанням збитки;

Зобов'язання за агентським договором, за загальним правилом, припиняються виконаним, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 ГК).

Норми коментованої статті слід розглядати як підстави дострокового припинення дії договору. Агентський договір може бути достроково припинений за угодою сторін.

Окрім того, вказаний договір може бути припинений в односторонньому порядку в разі:

~ відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом господарювання, якого агент представляє;

~ відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва. Отже, закон допускає односторонню відмову від виконання договору. Причому право односторонньої відмови від виконання договору надається як комерційному агенту, так і суб'єкту господарювання, якого агент представляє.

За змістом статті припинення договору у випадках відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого агент представляє, або відмови агента від подальшого здійснення комерційного посередництва можливо лише у договорах, укладених без зазначення строку його дії.

Договір припиняється також внаслідок обставин, не пов'язаних безпосередньо з волею сторін, а саме:

а) у разі вибуття однієї із сторін договору внаслідок припинення (юридичної особи) або смерті (фізичної особи);

б) внаслідок інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє Договірне право в умовах ринкової економіки: Конспект лекцій / І.В. Жилінкова, В.І. Борисова, І.В. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 75..

До інших обставин можна віднести застосування відповідно до ст. 239 ГК адміністративно-господарських санкцій: застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарське: діяльності, анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності, обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання. До таких обставин також може бути віднесено припинення підприємницької діяльності або відмова від виконання угод у процедурах банкрутства.

Окрім умов припинення договору, викладених у коментованій статті, застосовуються загальні умови припинення зобов'язань, передбачені у гл. 22 ГК.

Якщо суб'єкт, якого представляє комерційний агент, бажає припинити дію договору шляхом відкликання повноважень останнього, він повинен сповістити агента про припинення договору не пізніше ніж за місяць до дати припинення. Триваліший строк до сповіщення може бути встановлений сторонами у договорі.

3. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання

посередництво господарювання агентський договір

Система нормативно-правових актів, що регулюють комерційне посередництво (агентську діяльність у сфері господарювання), включає:

§ Господарський кодекс України, в якому глава 31 присвячена комерційному посередництву (ст. 295 - закріплює поняття та низку ознак агентської діяльності; ст. 296 - визначає підстави виникнення агентських відносин: ст. 297 - встановлює вимоги щодо предмета агентського договору; ст. 298 - покладає на агента обов'язок повідомити суб'єкта, котрого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду, а також наслідки невиконання такого обов'язку; ст. 299 містить положення про два види агентських відносин - немонопольні та монопольні; ст. 300 - закріплює принцип особистого виконання агентом дій, щодо яких він має повноваження від принципала; ст. 301 - визначає порядок взаєморозрахунків в агентських відносинах; ст. 302 - фіксує обов'язок агента зберігати конфіденційну інформацію, ст. 303 - містить положення щодо основних засад відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов агентського договору; ст. 304 визначає, в яких випадках може мати місце припинення агентського договору; ст. 305 - основні нормативно-правові акти, що регулюють агентські відносини: Господарський кодекс України; спеціальні нормативно-правові акти, прийняті відповідно до ГК, що визначають особливість комерційного посередництва в окремих галузях господарювання; положення Цивільного кодексу України щодо договору доручення, які застосовуються щодо агентських відносин, не врегульованих ГК та спеціальними нормативно-правовими актами Васильєва В.А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг: Монографія. -- Івано-Франківськ, 2006. - С. 42.;

§ Цивільний кодекс України: положення щодо договору доручення (глава 68), які застосовуються на субсидіарних засадах;

§ спеціальні нормативно-правові акти, що визначають особливість комерційного посередництва в окремих галузях господарювання: у сфері страхування:

Ш Закон України від 16.03.1996 р. «Про страхування» (діє в редакції Закону від 04.10.2001 p.);

Ш Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. №1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками»; у сфері банківської діяльності:

Ш Закон України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність»;

Ш Постанова Правління Національного банку України від 03.11. 2000 р. №435 «Про затвердження Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу членами ІАТА та агентами підприємств - членів ІАТА»;

Ш Постанова Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. №502 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»; у сфері транспорту:

Ш Повітряний кодекс України від 04.05.1993 p.;

Ш Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. (ст. 42, пункти 17, 19);

Ш Закон України від 20.02.2003 р. «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації»;

Ш Наказ Міністерства транспорту України від 17.05.1994 р. №247 «Умови і правила здійснення агентування і фрахтування морського торговельного флоту та контроль за їх дотриманням»;

Ш Порядок здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та інших видів предметів з використанням морського, річкового та поромного видів транспорту: Затверджено наказом Державної митної служби України від 23.01.2001р. №26;

Ш Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.07.2003 р. №568; у сфері приватизації:

Закон України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (діє в редакції Закону від 19.02.1997 p.): визначає серед учасників приватизації таких осіб, як посередники (статті б, 9);

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. №1320 «Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках» (регулює договірні відносини між агентом - фінансовою установою та Фондом Державного майна України в процесі продажу акцій відритих акціонерних товариств, що належать державі) Вінник, О. М. Господарське право: Курс лекцій / О. М. Вінник. - К.: Атіка, 2004. - С. 156-158.;

Наказ Фонду державного майна України від 31.07.2001 р. №1378 «Про затвердження Положення про порядок здійснення конкурсного відбору агентів з розміщення депозитарних розписок на державні акції на міжнародних фінансових ринках»; у сфері спільного інвестування:

Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди);

Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 09.01.2003 р. №3 «Про затвердження Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування» (визначає особливості здійснення комерційного посередництва агентом з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування та вимог щодо нього: наявність статусу торговця цінними паперами, ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, договірних відносин з компанією з управління активами ІСІ про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ); у сфері лотерейної діяльності:

Наказ Держкомспорту України від 28.10.1998 р. №2120 «Про затвердження правил розповсюдження державних лотерей»; у сфері виставково-ярмаркової діяльності:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 р. №459-р «Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності»;

У сфері туризму:

Спільний наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму від 17.01.2001 р. №7/62 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності».

Орієнтація України на світові стандарти правового регулювання та її прагнення адаптувати національне законодавство до законодавства ЄС зумовлює доцільність наведення тут і відповідних міжнародно-правових актів, що регулюють міжнародне торгове представництво (міжнародні агентські відносини). Система правового регулювання цих відносин містить міжнародні універсальні конвенції, акти ЄС та Міжнародної торгової палати (МТП), зокрема такі, як:

ь Женевська конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів, підписана 17 лютого 1983 р. у Женеві як додаток до Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: застосовується у разі, якщо принципал та третя особа належать до різних держав, а агент уповноважений принципалом на укладення договорів купівлі-продажу товарів;

ь Гаазька конвенція про право від 14 березня 1978 p.: закріплює - як загальне правило - принцип: пріоритет погодженого сторонами права, що застосовується в міжнародних агентських відносинах, а у разі відсутності такого погодження - правила визначення національного застосовуваного права: 1) агентський договір (договір комерційного посередництва) підкоряється закону держави агента (тобто законодавству тієї держави, на території якого розташоване комерційне підприємство агента); б) у разі відсутності у агента комерційного підприємства - застосовується закон постійного місцезнаходження агента; в) якщо агент та принципал мають кілька підприємств, розташованих на території різних держав, то щодо відносин з комерційного посередництва на підставі агентського договору застосовується право тієї держави, на території якої розташоване підприємство, з якими агентські відносини мають найбільш тісний зв'язок; г) додаткова прив'язка: відносини з агентського договору регулюються правом країни, в якій агент здійснює основну діяльність, за умови, що в цій державі принципал має постійне місце проживання або своє підприємство;

ь Директива Ради ЄС від 18 грудня 1986 р. №86/653, яка поширюється переважно на незалежних агентів і відповідно - закріплює поняття: а) незалежного комерційного агента як незалежного посередника, наділеного повноваженнями щодо обговорення умов купівлі та продажу товарів від імені іншої особи (принципала) чи обговорює та укладає такі угоди від імені та в інтересах принципала, б) агентського договору як договору, спрямованого на здійснення агентом як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є встановлення договірних відносин між принципалом і третьою особою, а також (в) передбачає, що агент, як правило, діє від імені принципала, хоча і припускається можливість вчинення агентом дій від власного імені - незалежно від вказівки на існування принципала, проте за умови, що він діє в інтересах принципала;

ь Акти МПТ: Типовий комерційний агентський контракт (публікація МТП, листопад 1991 p.), Вказівки МТП щодо складання комерційних агентських контрактів (публікація МТП 1983 p.), Коментар до Типового комерційного агентського контракту Міжнародної торгової палати (публікація №512).

Висновки

Комерційне посередництво - відносно новий вид господарських відносин, що зазвичай виникає на підставі своєрідного виду договору - агентського договору. Цей договір виник в англо-американському праві і, хоча має чимало спільних рис з традиційними договорами континентального права (законодавства країн романо-германської правової традиції) - договором комісії та договором доручення, проте низка рис дозволяє виділити його в окремий вид договору, а професійну діяльність щодо надання по-відповідно до таких договорів - виділити в специфічний вид господарської діяльності, що іменується комерційним посередництвом або агентською діяльністю Коротка Р. Місце інституту комерційного посередництва в господарському праві // Юридична Україна. - 2007. - №6. - С. 80-86..

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України, комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Характерні ознаки агентських відносин:

* різновид підприємницької діяльності;

* спеціальний суб'єктний склад:

1) комерційний агент - суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до визначених агентським поговором повноважень здійснює комерційне посередництво в інтересах та від імені другої сторони за договором (принципала), вступаючи при цьому у відносини з третіми особами; відтак не є комерційними агентами (а) підприємці, що діють хоча і в інтересах іншої сторони агентського договору (принципала), але від власного імені та (б) підприємці, які укладають угоди від імені принципала стосовно себе особисто; залежно від сфер господарювання, в яких діють комерційні агенти, та пов'язаною з цим специфікою правового становища, можна класифікувати комерційних агентів за сферами їх діяльності: агент у сфері страхування; агент у сфері банківської діяльності; агент у сфері транспорту; агент з туризму; агент у сфері приватизації; митний агент; агент з проведення грошової лотереї; агент з виставок; агент з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ1;

2) принципал (в ГК України іменується суб'єктом господарювання, від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок якого діє комерційний агент) - особа (фізична або юридична), якій комерційний агент надає посередницькі послуги щодо укладення угод або виконання фактичних дій у сфері господарювання відповідно до агентського договору); згідно із ГК (ч. 1 ст. 295) принципалом може бути лише суб'єкт господарювання, проте в спеціальних нормативно-правових актах щодо специфіки агентських відносин у певних сферах господарювання може бути передбачене й інше; так, наприклад, агенти з туризму, агенти з розміщення лотерей, страхові агенти вправі діяти (і зазвичай діють) в інтересах не господарюючих суб'єктів - громадян;

3) треті особи - це учасники відносин у сфері господарювання, з якими (щодо яких) комерційний агент укладає договори (виконує фактичні дії) від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала; Господарський кодекс не встановлює вимог до таких осіб, а відтак - ними можуть бути будь-які учасники господарських відносин (якщо інше не встановлено спеціальним законодавством) незалежно від наявності у них статусу суб'єкта господарювання.

Список нормативно-правових актів та літератури

1. Господарчий кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15/. - Доступ: 03.07.2011 р.

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12/. - Доступ: 03.07.2011 р.

3. Закон України «Про страхування» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №18. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=85%2F96-%E2%F0/. - Доступ: 03.07.2011 р.

4. Цивільний кодекс України // Звід Кодексів і Законів України. - К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2007. - 800 с.

5. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій [Електронний ресурс]. - К.: Атіка, 2004 / Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/10650913/pravo/ pravove_regulyuvannya_komertsiynogo_poserednitstva_agentskih_vidnosin_sferi_gospodaryuvannya/. - Доступ: 04.07.2011 р.

6. Васильєва В.А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг: Монографія. -- Івано-Франківськ, 2006. - 346 с.

7. Договірне право в умовах ринкової економіки: Конспект лекцій / І.В. Жилінкова, В.І. Борисова, І.В. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - 116 с.

8. Дрішлюк А. Агентський договір у цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №3. - С. 37.

9. Коротка Р. Місце інституту комерційного посередництва в господарському праві // Юридична Україна. - 2007. - №6. - С. 80-86.

10. Мілаш В. Проблеми визначення галузевої природи комерційного договору // Право України. - №3. - С. 124-127.

11. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: [Електронний ресурс] 2-е видання, перероблене і доповнене / За ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини. - К.: Юрінком, 2008. - Режим доступу: http://crimealawyers.com/stattya-295-agentska-d-yaln-st/. - Доступ: 03.07.2011 р.

12. Підприємницьке право: Підручн. [Електронний ресурс] / За ред. О.В. Старцева - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Істина, 2005. - Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/PP/10-4.htm/. - Доступ: 04.07.2011 р.

13. Харитонов Є.О., Старцев O.B. Цивільне право України: Підручник [Електронний ресурс]. - Вид. 2, перероб. і доп. - К. : Істина, 2007. - Режим доступу: http://bublik-library.net.ua/show_title.php?id=1751/. - Доступ: 04.07.2011 р.

Размещено на Allbest.ru