Захист прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне регулювання переміщення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності через митний кордон України

Ринкові переваги все більше стають результатом ефективного використання унікальних за своєю природою факторів нематеріального характеру, таких як знання, уміння, патенти, права на дизайн і торгові марки, інформаційні технології тощо.

У червні 2002 р. Уряд України затвердив Концепцію розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності. У цьому документі основну увагу зосереджено на правових нормах, що діють у Європі.

В Україні об'єктами інтелектуальної власності відповідно до Закону "Про власність" є "твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці".

Перелік їх досить великий, що в свою чергу зумовлює необхідність прийняття низки нормативних актів, спрямованих на захист тих прав, що містяться у цих об'єктах. Тим самим законодавче регулювання ринку інтелектуальної власності виконує дві важливі функції:

захист перш за все економічних інтересів правовласника, який втрачає значні кошти у випадку незаконного використання результату його інтелектуальної діяльності;

убезпечує ринок України від контрабанди недоброякісної продукції.

Хотілося б спочатку почати з міжнародної практики застосування законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності, оскільки Україна являється членом багатосторонніх угод та конвенцій, що стосуються саме інтелектуальної власності. Також відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.[14;52]

У грудні 1993 року завершився Уругвайський раунд багатосторонніх переговорів, найважливішим результатом якого стало підписання Заключного акта та Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі (Угода СОТ). Однією зі складових частин Угоди СОТ Є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності Угода ТРІПС (ТRІРS - Тгаdе-Related Aspects of Property Rights).

Зазначеною Угодою встановлено стандарти СОТ щодо наявності, сфери дії, використання, забезпечення реалізації, охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Члени СОТ повинні гарантувати, що процедури захисту прав інтелектуальної власності, згідно з національним законодавством, мають дозволяти ефективні (включаючи термінові) заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності у світлі Угоди, та спрямовані на запобігання подальшим порушенням.

Розділом 4 цієї Угоди регулюється питання щодо спеціальних заходів на кордоні.

Сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності визначено одним із завдань митних органів України відповідно до Указу Президента України від 24.08.2000 № 1022/2000 «Питання Державної митної служби України».

Така діяльність Держмитслужбою здійснюється відповідно до Митного кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.01 № 412 ”Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності” (далі - Положення). Зазначені акти законодавства були розроблені Держмитслужбою у відповідності до вимог Угоди з торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС).[20]

Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є умовою для здійснення контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.

Контролю відповідно до розділу X Митного кодексу України підлягають тільки ті товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, які включені до спеціального реєстру Держмитслужби.

З метою гармонізації та уніфікації митного законодавства із загальноприйнятими в європейській та світовій практиці нормами та стандартами, що передбачені угодами та конвенціями ГАТТ/СОТ, для зняття зауважень країн - членів робочої групи з питань приєднання України до Світової організації торгівлі, що в свою чергу, сприятиме створенню необхідних умов для вступу України до СОТ, Верховною Радою України прийнято Закон України ”Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України)“ [9;19]

Зазначеним законом внесено зміни до розділу X Митного кодексу «Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності» та статті 345 «Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності».

Зміни передбачають, зокрема:

- установлення відповідальності правовласника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено (відповідна норма передбачена статтею 56 Угоди ТРІПС);

- надання права митним органам призупиняти митне оформлення товару за власною ініціативою в разі переміщення через митний кордон України товару, щодо якого не подано заяву про захист права інтелектуальної власності, але є достатні підстави вважати, що під час його переміщення може бути порушено право на об'єкт права інтелектуальної власності (застосування дії Ех Officiо, що передбачені статтею 58 Угоди ТРІПС).[18]

Внесення змін до статті 345 Митного кодексу дасть змогу митним органам застосовувати її під час переміщення через митний кордон України товарів з порушенням прав інтелектуальної власності. На даний час застосування даної статті не є можливим, оскільки «контрафактність» товарів встановлюється лише судом.

З метою налагодження взаємодії між митними органами держав - учасниць СНД у боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності та реалізації положень «Угоди про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності від 6 березня 1998 року» підготовлено та внесено в установленому порядку до Кабінету Міністрів України проекти Закону України «Про ратифікацію Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 28 вересня 2001 року про Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності» та відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.12.05 № 1288 «Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності», 19 січня 2006 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ратифікацію Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 28 вересня 2001 року про Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності». Зазначений Закон України підписаний Президентом України.[7;22]

Активізація у 2005 році роботи, з приведення законодавства України в сфері захисту прав інтелектуальної власності до рівня світових стандартів привела до зняття 24.01.06 з України статусу Пріоритетної Зарубіжної Країни у спеціальному списку 301, внаслідок чого були зняті торговельні санкції та обмеження отримання Україною переваг від ведення безмитної торгівлі згідно з Генеральною системою преференцій.

Поняття захисту прав на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності при переміщенні їх через митний кордон

У продовж багатьох років збір податків під час переміщення товарів через митний кордон вважався однією з найважливіших функцій митної служби.

Як свідчить практика країн із стабільною економікою, протягом останніх років обсяги зборів імпортного мита постійно зменшуються, а натомість роль митних органів у захисті суспільства та впровадженні правил торгівлі і створенні чесного та однакового для всіх ринкового середовища, протистояння порушенню законодавства значним чином зростає.

Серед таких порушень - незаконне переміщення наркотиків, тварин та рослин, які перебувають під загрозою вимирання, небезпечних радіоактивних матеріалів, а також товарів, що імпортуються або експортуються з порушенням законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.

Широка громадськість під порушенням прав інтелектуальної власності, як правило, розуміє підробку предметів одягу, годинників або парфумів, відео - та аудіокасет, компакт-дисків і, на жаль, не сприймає це як серйозний злочин. Однак ці порушення можуть завдавати великої матеріальної та моральної шкоди як окремим фізичним особам (авторам, виконавцям), компаніям, так і національній економіці в цілому. Крім того, слід відзначити, що теперішній надзвичайно високий рівень продукції, що підроблюється, в окремих випадках може становити значну загрозу здоров'ю та безпеці широкого за галу. Особливо показовим може стати приклад із споживанням фармацевтичних виробів та ліків, які виробляються з певних компонентів, нестандартних автозапчастин і запчастин для літаків, а також комп'ютерних процесорів, у яких операційна швидкість штучно підвищувалася і які легко виходили з ладу при великих навантаженнях та застосовувалися, при цьому, у складному обладнанні, такому, наприклад, як ключовий компонент авіанавігаційної контрольної системи тощо.

Інтелектуальна, творча діяльність набуває дедалі більшого значення в найрізноманітніших сферах людської діяльності. Від того, наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв'язання посталих перед ним економічних проблем.

У сучасному світі об'єкти права інтелектуальної власності, такі як: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, комерційна таємниця, комп'ютерні програми, бази даних, твори літератури і мистецтва, фонограми та відеограми тощо - відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоздатності товарів та послуг і стають, таким чином, вирішальним фактором економічного розвитку. Будучи введеними у цивільний оборот, вони приносять підприємству додатковий прибуток.

Права на об'єкти права інтелектуальної власності можуть виступати також як самостійний товар. Якщо взяти усі види власності, права на які є предметом торгівлі на ринках найбільш розвинених держав світу, то доля інтелектуальної власності в них має чітко виражену тенденцію до щорічного зростання і перевищує темпи росту торгівлі іншими видами власності.

На жаль, тенденція до збільшення спостерігається і при виробництві фальсифікованих товарів з підробленими знаками відомих виробників та піратському виробництві і розповсюдженні аудіовізуальної продукції та фонограм.

Так, через зростання фальсифікації товарів та піратство, останнім часом одним тільки Євросоюзом втрачено понад 17 000 робочих місць та нанесено збитків біля 80 млрд. євро.

Така ситуація викликає занепокоєння у більшості країн, і тому гостро постає питання необхідності як вдосконалення законодавства, так і організації захисту прав інтелектуальної власності.

Останнім часом Україна багато зробила для забезпечення захисну прав інтелектуальної власності, про що свідчать численні публікації та роз'яснення різних міністерств і відомств, оцінка світової спільноти.

Значення митних органів у боротьбі з цими порушеннями недооцінювати неможна. Зокрема за вісім місяців 2006 року митні органи України припинили 50 спроб незаконного переміщення через митний кордон України компакт-дисків кількістю 41894 штуки на суму понад 255 000 грн та 14 спроб незаконного переміщення аудіовізуальної продукції кількістю 1480 штук.[8;86]

Відповідно до вимог Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, затверджене в постанові Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. №412, за цей час митні органи зафіксували 8 випадків переміщення товарів із порушенням прав інтелектуальної власності. В усіх випадках митне оформлення таких товарів було призупинено.

Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні, здійснюючи міжнародну торгівлю товарами, які містять об'єкти інтелектуальної власності, викладені в пакеті угод, що ввійшли до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Ці вимоги сформульовано в розділі 4 "Особливі вимоги щодо заходів на кордоні" Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (Тріпс), яка є однією із 28 Угод ГАТТ.

Принципи та норми міжнародної багатосторонньої торговельної системи ГАТТ є основою міжнародної торгівлі і потребують послідовного реформування всіх складових частин зовнішньоторговельного режиму України, уключаючи митне законодавство.

Чинні міжнародні й вітчизняні законодавчі акти, які стосуються промислових та авторських прав, незважаючи на те, що фальсифікація та "піратство" є світовою проблемою, повинні стимулювати і розширювати міжнародну торгівлю.

Тому уряди різних країн використовують будь-яку можливість увести законодавчо-нормативні акти, які б надавали митним органам необхідні повноваження для боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

Уряд України, приділяючи значну увагу питанням поліпшення стану захисту прав інтелектуальної власності в Україні 28.04.2001 р. прийняв постанову Кабінету Міністрів України №412 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності", що є основним нормативним актом, що попереджує та припиняє незаконні спроби ввезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності. 6 липня 2005 року був прийнятий Закон України № 2734 ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування операцій, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва) ”, який встановлює контроль за виробництвом, експортом/імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць, а також відповідальність суб'єктів, що порушують встановлений обіг цих товарів.[17]

Прийняття цих документів наближає Україну до створення цивілізованого ринку інтелектуальних продуктів і встановлює бар'єр для проникнення на митну територію України низькопробної фальсифікованої та "піратської" продукції.

Цікавим є досвід захисту прав інтелектуальної власності з боку громадських товариств у Європі, а також і у світі. Наприклад, у Франції, Норвегії, Швейцарії, інших країнах створюються так звані товариства колективного управління. При цьому у Франції вони можуть бути як державними, так і приватними. Згідно з дослідженнями О.Калашнікової ці колективні товариства мають виконувати такі дії:

- контролювати застосування авторського права і суміжних прав;

- давати дозволи на використання творів;

- збирати і розподіляти прибутки авторів як своїх, так і закордонних;

- перевіряти заводи, які виробляють товари (компакт-диски, фонограми,

відеопродукція);

- подавати судові позови у випадку порушення авторських прав або виявлення контрафакції;

- виконувати функції соціального захисту, підтримуючи молоді таланти, й економічно стимулювати розробку та реалізацію перспективних культурних і художніх проектів;

- брити участь у боротьбі з "піратством", зокрема проводити семінари, випускати підручники для працівників поліції, митниці, судів.[12;102]

На мій погляд, слід погодитися з деякими фахівцями, що ефективно забезпечити авторські чи суміжні права можна, ураховуючи три фактори:

1) законодавче закріплювати права в загальновизначеному порядку, зважаючи на те, щоб закон переглядався і відповідав сучасним вимогам та умовам;

2) протиставляти права: передбачити порядок оскарження дій порушників у деяких галузях законодавства, увести в дію механізм, котрий забезпечував би дотримання зазначених прав та розтлумачити суспільству принципи захисту авторського права, і переконуючи чому необхідно його дотримуватися;

3) управляти правами: створити механізм, котрий гарантував би швидку компенсацію у випадку порушення авторських прав, а також правильний розподіл компенсації між правовласниками.

Поряд із цим, це нова сфера діяльності Держмитслужби, яка потребує ретельної підготовки фахівців та збільшення їх чисельності, оснащення митних лабораторій новим обладнанням та ін.

Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, що містять ОІВ

Поняття інтелектуальної власності не нове для світової економічної думки, його розглядали в різні часи й за різних умов суспільного ладу, ототожнюючи з інтелектуальним капіталом -- людським капіталом, що свідчить про багатоаспектність підходів, які є іноді суперечливими.

У Радянському Союзі, в тому числі й в Україні, сфера торгівлі об'єктами інтелектуальної власності перебувала під суворим контролем держави. Після розпаду СРСР митна система України фактично створювалася заново, відчувалася незахищеність зовнішніх кордонів. До того ж активізувався процес контрабандних перевезень, вивезення наукомістких технологій за межі України. На той час була відсутня належна законодавча база, порядок регулювання переміщення об'єктів інтелектуальної власності через митний кордон, що й зумовило пошук можливих альтернативних варіантів розвитку. Після вступу України в СОТ розпочався процес створення адекватної системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Хотілося б зауважити, що необхідність і важливість регулювання міжнародних потоків інтелектуальної власності засвідчило укладення Угоди з торгових аспектів прав на інтелектуальну власність у межах Уругвайського раунду переговорів щодо Генеральної угоди з тарифів і торгівлі на момент створення СОТ, де зазначалося, що країнам-учасницям необхідно переглянути й змінити свої національні законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності з метою створення умов для проведення ефективної зовнішньої торгівлі.[1;75]

Важливим у цьому контексті є світовий досвід врегулювання питань переміщення об'єктів інтелектуальної власності через митний кордон.

У країнах -- членах Європейського Союзу з 1 липня 1997 року діє Постанова ЄС № 3295/94 "Про заходи щодо заборони розміщення підроблених товарів і контрафактних підробок, відтворень або імітацій під режим випуску у вільний обіг або під митний режим без справляння митних платежів, а також щодо заборони їхнього вивезення або реекспорту". У цій постанові визначено процедуру митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, й намічено такі етапи:

I етап. Визначення кола підозрілих товарів: підроблені товари; контрафактні товари (до них належать товари, які є копією чи імітацією або містять такі елементи, що виготовляються без дозволу власника авторського права, власника права на промислові зразки, осіб, котрі є уповноваженими власника прав у країні виготовлення); прирівняні товари.

II етап. Визначення заборонених дій із цими товарами: розміщення під режим випуску у вільний обіг; розміщення під митний режим без справляння митних платежів.

III етап. Дії власника прав інтелектуальної власності щодо їхнього захисту митними органами: письмова заява; сплата державного мита; внесення застави.

IV етап. Дії митних органів щодо захисту прав власника інтелектуальної власності: призупинення випуску товарів; затримання товарів; повідомлення власнику прав; повідомлення центральній митній установі; повідомлення декларанту.

V етап. Ужиття інших заходів, що є у компетенції держав -- членів ЄС: вилучення товарів з обігу або знищення; вилучення прибутку, отриманого незаконним шляхом; припинення спроб реекспорту контрафактних товарів у незміненому вигляді; зняття торгових марок або торгових знаків; розміщення товарів під інший митний режим.[23]

Митний контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності можна поділити на два види:

По-перше, це безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації правовласником в порядку, передбаченому розділом X МКУ.

По-друге, це формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділівII , III МКУ за дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних систем зчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів та контрольних марок). Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об'єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях. Разом з тим, у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів по захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю при дотриманні умов, передбачених розділом X МК.[5;74]

Загалом у країнах -- членах ЄС із метою захисту прав інтелектуальної власності введено єдиний порядок митного оформлення імовірно контрафактних товарів і накладення на них арешту. Наприклад, у Німеччині порушувати питання про арешт має власник прав інтелектуальної власності спільно із митними органами. Якщо власник прав не має претензій до затриманого товару і не подає заяви, то за рішенням митних органів товар може бути випущений під режим вільного обігу.

Цікавий досвід США щодо врегулювання проблем переміщення об'єктів інтелектуальної власності митною службою, яка в своїй діяльності також керується Угодою із торгових аспектів прав на інтелектуальну власність. До основних повноважень митної служби належать: реєстрація власників товарних знаків, перевірка інформації про порушення прав інтелектуальної власності, конфіскація товарів, їхній арешт, ведення кримінальних справ.

У США існують розбіжності у реєстрації товарних знаків і фірмових назв. Власники товарних знаків можуть зареєструватися у митній службі США, анулюючи при цьому реєстрацію у Відомстві з патентів і торгових знаків США. Строк дії товарного знаку, 20 років. За реєстрацію власник. має сплатити 190 дол. за кожен товарний знак або категорію товару, і платіж надходить на рахунок митної служби. Для реєстрації фірмових назв іноземних і вітчизняних виробників потрібно значно більше часу, бо необхідно їх опублікувати у митному бюлетені Федерального реєстру (така процедура передбачає, що після публікації можливе надходження претензій щодо назв, які вже використовуються). Обмеження на імпорт товарних знаків, які не зареєстровані у митній службі, не може застосовуватися, якщо: іноземний і вітчизняний товарні знаки є власністю однієї особи; власники знаку -- це материнська й дочірня компанії; власник дає згоду на імпорт товарів у США. Митна служба проводить і облік авторських прав, за реєстрацію яких слід заплатити також 190 дол. за кожне право. Ця реєстрація діє протягом 20 років і може бути подовжена.[2;6]

Якщо товари потрапляють на територію США із порушенням прав інтелектуальної власності, то основні етапи митного контролю можна подати з допомогою алгоритму. Імпортовані із порушенням прав інтелектуальної власності товари підлягають конфіскації. Про це повідомляється власнику товарного знаку або фірмової назви із зазначенням імпортера, назви товару, його характеристик. Імпортер зобов'язаний протягом 30 днів подати до митної служби докази правомірності ввезення товару. Якщо власник знаку протягом 30 днів із дня отримання повідомлення не дає письмової відповіді, то імпортер подає клопотання про звільнення товару від конфіскації.

За порушення прав інтелектуальної власності у США передбачається як кримінальна, так і адміністративна відповідальність ( 250 тис. дол. штрафу та ув'язнення до 5 років -- для окремих осіб і до 1 млн. дол. -- для фірм).

В Україні законодавче визначено, що до товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, належать примірники наукових, літературних, художніх творів, у тому числі комп'ютерних програм, баз даних, фонограм, товарів, маркованих знаками для товарів і послуг із зазначенням їх походження, інших товарів, що як такі можуть бути зареєстровані Державною митною службою України (ДМСУ). Визначено також законодавчо і трактування контрафактних товарів як об'єктів інтелектуальної власності, переміщення яких через митний кордон України призводить до порушення прав правовласника що захищаються відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України.

Товари, які містять об'єкти інтелектуальної власності, перетинають кордон України відповідно до Постанови КМУ від 28.04.2001 року № 412 "Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності". Дія положення поширюється на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, імпортуються чи експортуються українськими та іноземними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності і видів діяльності й підлягають внесенню до реєстру товарів, який складається ДМСУ. Проте дія цього положення не поширюється на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, переміщуються через територію України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання й не призначені для використання в комерційних цілях, а також пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Митні органи здійснюють контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, за наявності цих товарів у реєстрі. За реєстрацію таких товарів, за подовження терміну дії реєстрації, а також внесення змін до реєстру таких товарів справляються митні збори в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Реєстр об'єктів інтелектуальної власності являє собою перелік об'єктів інтелектуальної власності, який складається ДМСУ для митного контролю на основі заяв правовласників або їхніх представників і містить інформацію, що дає змогу митним органам запобігати переміщенню товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності. До заяви додаються: витяг із відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви; опис об'єкта інтелектуальної власності; який дає змогу митному органу ідентифікувати його, код згідно з УКТ ЗЕД; зразки об'єкта або їх фотографічне зображення; інші відомості про об'єкти інтелектуальної власності, які дають змогу його ідентифікувати; інформація про країну, виробників і способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності; гарантійний лист (зобов'язання) про відшкодування витрат на зберігання, експертизу об'єкта інтелектуальної власності та інших витрат митних органів, а також відшкодування збитків власникові товару в разі не підтвердження порушень. ДМСУ протягом 30 календарних днів письмово повідомляє заявника про прийняте рішення. Якщо прийнято рішення про відмову щодо внесення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру, у повідомленні зазначаються причини відмови.

За заявою правовласника або його представника реєстрація проводиться на шість місяців або на один рік. Початком терміну реєстрації вважається день реєстрації об'єкта інтелектуальної власності, зазначений у довідні про внесення об'єкта до реєстру. Термін може бути подовжений на шість місяців або на один рік на підставі письмової заяви правовласника або його представника та за умови сплати відповідного збору за місяць до закінчення терміну попередньої реєстрації. У разі неотримання такої заяви реєстрація анулюється. У разі внесення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру правовласник або його представник має право протягом терміну реєстрації звернутися до будь-якого митного органу з мотивованим клопотанням про зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності, стосовно якого є достатні підстави вважати, що він переміщується через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності. У клопотанні повинні міститися:

-- докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, що імпортується чи експортується з порушенням прав інтелектуальної власності правовласника і дає змогу митному органу ідентифікувати цей об'єкт із зазначеним у реєстрі;

-- дані про місцезнаходження імпортера, експортера, одержувача об'єкта інтелектуальної власності;

-- назви країн і фірм, що виготовляють чи розповсюджують об'єкти інтелектуальної власності;

-- висновки експертизи митної лабораторії або іншого компетентного органу про відповідність цього об'єкта зазначеному в реєстрі (за наявності зразка такого об'єкта);

-- інші документи і матеріали, що можуть засвідчити порушення прав правовласника.

До клопотання додається копія довідки про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності, виданої ДМСУ.[20]

Протягом останніх років в Україні здійснено низку заходів щодо забезпечення захисту прав споживачів і власників інтелектуальної власності: розроблено нормативні документи; створено та введено в експлуатацію програмно-інформаційний комплекс "Реєстрація товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності"; узгоджено спільну діяльність із Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України; митні органи брали активну участь у реалізації українсько-американської програми боротьби з піратством щодо оптичних носіїв інформації; опрацьовано законопроекти спільними зусиллями ДМСУ та інших міністерств і відомств у відповідності зі змінами у митному законодавстві. За останній час внесено 8 товарів до реєстру об'єктів інтелектуальної власності, права яких захищає ДМСУ.

Через порушення прав інтелектуальної власності оформлення зареєстрованих ДМСУ товарів припинялося у 10 випадках. Припинено 72 спроби незаконного переміщення через кордон аудіовізуальної продукції на загальну суму 284,5 тис. гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2001 року вилучено майже вдвічі більше компакт-дисків. Проте недостатня ефективність цього специфічного виду контролю зумовлена:

-- недосконалістю законодавчої бази;

-- відсутністю належного статистичного обліку переміщення потоку науково-технічної інформації через митний кордон;

-- відсутністю методик кількісної оцінки науково-технічного потенціалу;

-- відсутністю узгодженості в діях державних органів, що займаються питаннями захисту прав інтелектуальної власності;

-- неврегульованістю питань кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.[3;6]

Отже є пропозиції вжити низку заходів щодо посилення контролю за експортно-імпортними операціями з метою недопущення проникнення на внутрішній ринок контрафактних товарів, псевдотоварів провідних світових виробників. А саме: укладати міжнародні угоди з іншими країнами про обмін об'єктами інтелектуальної власності; створити законодавче підґрунтя для рівноправних умов обміну інтелектуальним капіталом; посилити контроль за правомірністю використання інтелектуальних прав, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства; забезпечити ефективний контроль за укладенням ліцензійних, авторських та інших договорів; створити оптимальну та дієву технологію здійснення контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; організувати курси спеціальної підготовки для працівників митних органів із метою здійснення ефективного контролю; опрацювати відповідно до європейських стандартів питання щодо розширення дії Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, щодо інших митних режимів.

Заходи захисту прав інтелектуальної власності, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон України

митний право інтелектуальний експорт

Виготовлення товарів , що містять об'єкти інтелектуальної власності та подальше їх переміщення через митний кордон потребує вжиття спеціальних заходів, спрямованих на їхній захист.

Вже кілька років в Україні та за її межам й точаться жваві дискусії з приводу захисту авторських прав на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності. Вирішити спірні питання з цього приводу покликані чотири закони України, одинадцять постанов Кабінету Міністрів та ще немало наказів, листів і розпоряджень зацікавлених міністерств та відомств. Здавалося б, все врегулювали і контрольні марки тут є, і ліцензії, і митні збори та ще й СІД-коди на додачу. Питання тільки в тому, коли і що саме використовувати, і чи використовувати взагалі.

Поняття «інтелектуальна власність» стосується всіх категорій інтелектуальної власності, до яких належить авторське право, суміжне право, торговельні знаки, географічні знаки, топографія інтегральних мікросхем, промислове конструювання, патенти, інформація, що не розголошується, в тому числі ноу-хау. Це єдине офіційне визначення поняття «інтелектуальна власність», що існує в чинних законодавчих актах, воно наведено у ч. 1 ст. 28 Угоди про вільну торгівлю між Україною і Республікою Македонія (підписана 18 січня 2001р.), яка набула чинності 10 вересня 200І р.

Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 23 березня 2000 р. № 1587 (далі - Закон про розповсюдження аудіовізуальних творів) спрямований на розвиток законодавства України про авторське право і суміжні права, виконання міжнародних зобов'язань України щодо захисту осіб, які мають ці права, для захисту прав та інтересів осіб, які займаються розповсюдженням примірників аудіовізуальних творів і фонограм, та споживачів, у тому числі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.[16]

На даний момент основними заходами, що вживаються для захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності є: маркування таких товарів при експорті та імпорті; повідомлення митними органами правовласника про можливі порушення його прав та призупинення митного оформлення товарів під час їх переміщення через митний кордон України. Детально розглянемо кожен із них.

Маркування товарів при експорті та імпорті

Характерною ознакою примірників аудіовізуальних творів і фонограм при переміщенні їх через митний кордон України є маркування примірників цих творів за допомогою контрольної марки у вигляді самоклейних голографічних захисних елементів, зовнішня сторона яких має спеціальний захист. Детальні вимоги щодо порядку нанесення марок та їх розмірів визначені постановою КМУ від 24 лютого 2001 р. № 171 «Про затвердження Положення про порядок голографічною захисту документів і товарів». Такі марки наклеюються па упаковку кожного примірника аудіовізуального твору чи фонограми, які імпортуються в Україну чи експортуються з України, що засвідчує законність та правомірність використання аудіовізуальних творів або фонограм відповідно до набутих авторських чи суміжних прав (ст. З Закону про розповсюдження аудіовізуальних творів). Кожна контрольна марка має відповідну серію та номер. Різновидами серії контрольних марок є:

- «А» - для аудіокасет;

- «В» - для відеокасет;

- «К» - для компакт-дисків. Під час виготовлення контрольних марок здійснюється їх наскрізна нумерація. Номер контрольної марки складається з восьми знаків, а саме - шести цифр і двох літер українського алфавіту, які розміщуються на контрольній марці у такому порядку: цифри, після них - літери. Літери українського алфавіту є кодовим позначенням тиражу і змінюються після виготовлення кожного мільйону контрольних марок.[23]

Порядок видачі таких марок встановлено постановою КМУ «Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 13 жовтня 2000 р. № 1555 (далі - Постанова про розповсюдження аудіовізуальних творів). Але отримати контрольні марки для маркування названих товарів може тільки особа, внесена до Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок (дам - Єдиний реєстр). Він формується Державним департаментом інтелектуальної власності із внесенням наступних відомостей:

- реквізитів заявника (для юридичних осіб: повна назва, юридична та поштова адреси, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; для суб'єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб): прізвище, ім'я та по батькові, домашня адреса, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи - ідентифікаційний помер);

- дата занесення заявника до Реєстру та його індивідуальний реєстраційний номер;

- номер заяви па одержання контрольних марок;

- назви примірників аудіовізуальних творів та фонограм;

- кількість виданих контрольних марок із зазначенням їх серій та номерів і дати їх одержання.[19]

Під час наступних звернень особи, занесеної до Єдиного реєстру, з питань одержання контрольних марок до реєстрових даних такої особи заносяться лише номери заяв на одержання контрольних марок та кількість виданих за цими заявами контрольних марок із зазначенням їх серій, номерів і дати одержання. Внесення даних до Єдиного реєстру відбувається протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяви на одержання контрольних марок. У кожному рішенні про видачу контрольних марок зазначається дата занесення заявника до Єдиного реєстру і його реєстраційний помер.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі контрольних марок, крім порушення заявником згаданих вимог, відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку обігу дисків для лазерних систем зчитування, що були вироблені або імпортовані до набрання чинності Законом України» від 29 квітня 2002 р. № 600 є:

- відсутність у заявника ліцензії на виробництво дисків для лазерних систем зчитування (якщо заява подається виробником дисків для отримання контрольних марок серії «К»);

- відсутність у заявника ліцензії на експорт та/або імпорт дисків для лазерних систем зчитування (якщо заява подається експортером та/або імпортером дисків для отримання контрольних марок серії «К»). У таких випадках письмове рішення про відмову у видачі контрольних марок оформляється у двох примірниках. Один примірник зберігається в Державному департаменті інтелектуальної власності, а інший у заявника. В обох примірниках рішення про відмову у видачі контрольних марок заявник ставить свій підпис.

При переміщенні примірників аудіовізуальних творів та фонограм в режимі експорту слід керуватися ст. 10 Закону про розповсюдження аудіовізуальних творів, яка чітко визначає випадки, коли такі товари пропускаються через митний кордон України без наявних контрольних марок. Це стосується примірників, виготовлених на замовлення іншої юридичної чи фізичної особи суб'єктом підприємницької діяльності, який самостійно здійснює процес відтворення на обладнанні, що є його власністю або перебуває у його володінні чи користуванні, і передача виготовлених примірників аудіовізуальних творів чи фонограм замовнику відбувається лише за дотримання всіх наведених нижче умов:

- замовлення виконується на підставі договору підряду (замовлення) з первинних матеріалів, їх компонентів або сировини, що належать замовнику, або повністю оплачені замовником;

- матриці (стампери, R-DAT, Betacam SP, U-MATIC касети тощо), інші первинні матеріали, в тому числі ті, що передаються електронним способом, які використовуються при виготовленні примірників аудіовізуального твору чи фонограми, є власністю замовника, незалежно від того, передані такі матриці або інші первинні матеріали замовником чи виготовлені виконавцем у межах і на виконання замовлення;

- примірники аудіовізуального твору чи фонограми, виготовлені на замовлення, передаються виконавцем замовнику в повному обсязі і не використовуються виконавцем замовлення для продажу як продукція його власного виробництва;

- авторські та суміжні права на аудіовізуальні твори чи фонограми належать замовнику, і ці права не переходять до виконавця замовлення;

- право власності на примірники аудіовізуальних творів чи фонограм належить замовнику, який відповідає за використання авторських і суміжних прав стосовно цих аудіовізуальних творів чи фонограм перед третіми особами;

- примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, виготовлені на замовлення, вивозяться за межі митної території України без їх розповсюдження в Україні за наявності законних підстав (зовнішньоекономічних договорів, контрактів тощо);

- вивезення примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, виготовлених на замовлення, з митної території України безпосередньо без передачі прав володіння, користування цими примірниками третім особам (крім тимчасової передачі таких прав транспортно-експедиторським організаціям для перевезення).

В такому випадку замовник та виконавець несуть солідарну відповідальність за порушення авторських та суміжних прав перед третіми особами, із зазначенням у договорі розподілу відповідальності.

Отже, якщо примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, виготовлені на замовлення, вивозяться за межі митної території України без їх розповсюдження в Україні, то за наявності відповідних зовнішньоекономічних договорів чи контрактів маркувати такі товари не потрібно.

Крім того, не підлягають маркуванню контрольними марками примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, що переміщуються транзитом через митну територію України.[20]

При ввезенні примірників аудіовізуальних творів здійснює імпортер. Але оскільки ця процедура відбувається безпосередньо перед випуском в обіг таких товарів (ст. 4 Закону про розповсюдження аудіовізуальних творів), то відсутність марок на імпортованому товарі не є перешкодою для його ввезення на митну територію України та здійснення митного оформлення.

Більше того, дозволяється перевезення територією України немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, якщо такі примірники перевозяться з метою зберігання до складських приміщень, що належать суб'єктам ЗЕД (ст. 11 Закону про розповсюдження аудіовізуальних творів).

Повідомлення правовласника про можливі порушення його прав на об'єкти інтелектуальної власності та призупинення митного оформлення товарів під час їх переміщення через митний кордон України

Основним нормативним актом, який встановлює процедуру виявлення контрафактної продукції, повідомлення правовласника та подальшого призупинення митного оформлення товарів є постанова Кабінету Міністрів України №412 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності" від 28.04.2001р.

Прийняття цього документа наближає Україну до створення цивілізованого ринку інтелектуальних продуктів і встановлює бар'єр для проникнення на митну територію України низькопробної фальсифікованої та "піратської" продукції.

Згідно з цим Положенням правовласник, фізична або юридична особа, яка має достатні підстави вважати, що імпортуючи чи експортуючи товари, що містять об'єкт інтелектуальної власності, порушуються його права, може звернутися до Держмитслужби України для встановлення контролю за переміщенням цього товару через митний кордон України на термін 6 місяців або 1 рік. За бажанням правовласника цей термін може бути продовжений.

У період розробки проекту постанови висловлювалися про те, що термін 1 рік недостатній для повноцінного захисту права інтелектуальної власності. Однак як свідчить митна практика, зокрема світова, термін контролю довший ніж 1 рік є недоцільним. Це залежить від багатьох чинників, ураховуючи які, встановлювали цей термін: зміни примхливої моди, якщо це товари легкої промисловості; сезонні поставки і зміни в технологіях, якщо товари сезонні чи із галузі машинобудування. Ураховуючи те, що у власника об'єкта інтелектуальної власності є законне право продовжити цей термін, питання збільшення терміну знімається взагалі. Застосування відповідних санкцій до порушників прав інтелектуальної власності, як правило, приводить до зменшення кількості порушень, оскільки спрацьовує фактор покарання та профілактики.[21]

Правовласник заповнює заяву встановленого зразка та витяг про реєстрацію в Україні прав інтелектуальної власності. У заяві подають вичерпну інформацію про товар, що містить об'єкт інтелектуальної власності, та про правовласника. Цю інформацію заносять до комп'ютерної бази даних Держмитслужби. Складають відповідний реєстр товарів, який отримують усі митниці для того, щоб ідентифікувати імпортовані чи експортовані товари, котрі зареєстровані в базі даних. Правовласник зацікавлений подати якнайповнішу інформацію про товар, що містить об'єкт інтелектуальної власності, щоб при митному контролі можна було відрізнити контрафактну продукцію від зареєстрованої.

Якщо відсутні характерні ознаки, які можуть проконтролювати безпосередньо митні органи, заяву правовласника може відхилити Держмитслужба.

Якщо заяву реєструють, правовласник сплачує митний збір установлений у постанові Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 р. №413 "Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. №б5".

Збір за реєстрацію в Держмитслужбі товару, що містить об'єкт інтелектуальної власності, на термін 6 місяців складає 200 доларів США, за продовження терміну реєстрації ще на півроку -- 100 доларів США, за внесення змін до реєстру -- 50 доларів США. Ці кошти перераховують до державного бюджету.[22]

Треба зазначити, що аналіз міжнародного досвіду також свідчить про необхідність запровадження реєстрації у митних органах об'єктів інтелектуальної власності, власник яких зацікавлений в здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Зокрема, Угодою по торгових аспектах прав на інтелектуальну власність (Угода ТРІПС), яку було прийнято у рамках уругвайського раунду переговорів за Генеральною угодою по тарифах і торгівлі (ГАТТ) передбачено подання заяви право власником як необхідної умови запровадження митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон для країн-учасниць Світової торгової організації (СОТ).

Ведення реєстру, враховуючи міжнародний досвід, може відбуватися за різними позиціями:

за об'єктами інтелектуальної власності;

за товарами, що містять об'єкти права інтелектуальної власності.

Реєстрації у реєстрі Державної митної служби підлягає саме товар, як предмет матеріального світу, а не об'єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому. Це обумовлено такими факторами:

1. В одному товарі, можуть міститися одночасно декілька об'єктів інтелектуальної власності. Наприклад, пляшка, кришка та етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані декілька різних товарних знаків.

2. Митний контроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носія об'єкту інтелектуальної власності(тобто товару), тоді як об'єкт інтелектуальної власності може бути виражений в будь-який об'єктивній формі, не обов'язково в матеріальній. Наприклад, виконавська майстерність артистів, усні твори є об'єктом авторського права, об'єктивно виражені, але не втілені у матеріальному носії, тому, безумовно, не можуть підлягати митному контролю за відсутністю матеріального носія.

3. Митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмету матеріального світу та об'єкту інтелектуальної власності, що втілений в цьому товарі. Наявність об'єкту інтелектуальної власності при митному оформленні може впливати на ціну товару (наприклад, вартість сигарет з товарним знаком буде значно вища від вартості сигарет без товарного знаку), на код товару за УКТ ЗЕД (наприклад, матриці кодуються за кодом 8523900000, а лазерні диски з записом - за кодом 8524310000), але окремо на об'єкт інтелектуальної власності вантажна митна декларація не оформлюється, кодування об'єкта інтелектуальної власності за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митні обкладення не нараховуються.

4. Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знаку за п.4 ст.5 ЗУ ”Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” визначається наведеним зображенням у свідоцтві знака та переліком товарів та послуг. Тобто, за законодавством України, правова охорона в випадку використання товарного знаку не за призначенням, для іншої категорії товарів, крім зазначених у свідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак. Наприклад, використання товарного знаку «Соса-Соlа», на джинсовому одязі або на косметичних товарах. В законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням (ослабленням товарного знаку) за умови, що товарний знак є загальновідомим. Тобто, митні органи повинні при здійсненні митного контролю виявляти не наявність товарного знаку на будь-якому товарі, а наявність певного товару з зареєстрованим товарним знаком, 5. Не всі товари з одним об'єктом інтелектуальної власності, зокрема, товарним знаком, що імпортуються в Україну або експортуються з неї, є економічно привабливими для підробки. Тому власник товару самостійно визначає, стосовно якої позиції товарів, що випускаються з застосуванням зареєстрованого об'єкту інтелектуальної власності, існує значна вірогідність порушення прав на об'єкт інтелектуальної власності та звертається до митного органу за сприянням у захисті його прав. Митний контроль здійснюється лише стосовно того товару, який зареєстровано правовласником у реєстрі Держмитслужби. Тому можна вважати обґрунтованою і цілком доцільною вимогу митного законодавства щодо необхідності реєстрації товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України для оптимального забезпечення виконання контрольних функцій митними органами по до триманню прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. Треба звернути увагу, що власник прав на об'єкт інтелектуальної власності лише має право звернутися з заявою до відповідного органу, а не право зареєструвати у митній службі відповідний об'єкт інтелектуальної власності. Тобто питання можливості проведення реєстрації і, таким чином, здійснення в подальшому митного контролю за переміщенням цього об'єкту інтелектуальної власності через митний кордон України є компетенцією реєструючого органу, який може відмовити у проведенні реєстрації. Структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює реєстрацію, є відділ по захисту прав інтелектуальної власності Департаменту заходів торговельної політики Державної митної служби України.[6;12]