Кримінально-правова характеристика незаконного полювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Кримінально-правова характеристика незаконного полювання

Вступ

Актуальність теми дослідження. Право власності українського народу на природні ресурси, які знаходяться в межах території України, закріплені Конституцією України від 28 червня 1996 року (ст. 13) . В підтвердження цих конституційних положень Законом України від 13 грудня 2001 року «Про тваринний світ» (ст.ст. 9, 10) кожному громадянину надано право спеціального використання тваринного світу, серед різновидів якого мисливство знаходиться на першому місці . На території України нині відомо близько 45 тис. видів тварин . Мисливський фонд України становить понад 344 види птахів і понад 100 видів звірів. Загальна площа мисливських угідь України становить близько 50,8 млн. га. Охорона суспільних відносин стосовно мисливських звірів і птахів є однією з найактуальніших проблем. За ступенем гостроти ця проблема є найбільш напруженою й катастрофічною, це видно з того, що 382 види тварин занесено до Червоної книги України.

В юридичній літературі питанню кримінальної відповідальності за незаконне полювання приділялась певна увага. Відповідні проблеми, в тій чи іншій мірі, досліджували такі вчені як: В.І. Андрейцев, В.І. Борисов,Ю.С. Богомяков, Т.Д. Бушуєва, П.А. Воробей, С.Б. Гавриш, В.Г. Гончаренко, В.К. Грищук, М.С. Грінберг, О.О. Дудоров, Є.М. Жевлаков, М.Й. Коржанський, А.М. Комісаров, О.М. Костенко, З.Г. Корчева, І.П. Лановенко, Б.М. Леонтьєв, Ю.І. Ляпунов, В.К. Матвійчук, В.Л. Мунтян, П.Т. Накіпєлов, В.Д. Пакутін, П.Ф. Повеліцина, О.Я. Свєтлов, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, С.В. Трофімов, В.І. Шакун, Ю.С. Шемшученко, В.А. Широков, С.С. Яценко.

Реформа кримінального законодавства і, зокрема, положень щодо кримінально-правової охорони тваринного світу, прийняття нового фауністичного законодавства та цілої низки підзаконних нормативних актів у зазначеній сфері, потребують глибокої і всебічної наукової аргументації, яка не може мати місце без серйозного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є проведення всебічного юридичного аналізу складу злочину передбаченого ст. 248 КК України, на базі комплексного його вивчення та дослідження, вироблення пропозицій щодо вдосконалення практики застосування норм чинного кримінального законодавства.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- вивчити поняття і визначити суспільну небезпечність незаконного полювання;

- провести ґрунтовний аналіз ознак складу злочину незаконного полювання;

- здійснити відмежування складу злочину незаконного полювання від суміжних складів злочину та аналогічного адміністративно-правового делікту;

- оцінити чинне кримінальне законодавство стосовно незаконного полювання, показати його можливості в боротьбі з названим асоціальним явищем та виявити наявні істотні та деякі другорядні недоліки.

Об'єктом дослідження є сфера суспільних відносин, пов'язаних з кримінально-правовою охороною мисливських звірів і птахів. Предметом дослідження є кримінально-правові норми, якими передбачено відповідальність за незаконне полювання, а також норми інших галузей законодавства, які встановлюють порядок полювання, а також заборони, що стосуються досліджуваної сфери.

Методи дослідження курсової роботи обрані, виходячи з поставлених у роботі цілей і задач, з урахуванням об'єкта й предмета дослідження.

Теоретичне підґрунтя курсової роботи становлять праці вчених не лише в галузі кримінального права, але й екології тощо. Нормативною базою є Конституція України, Кримінальний кодекс України, фауністичне законодавство.

1. Поняття полювання та порядок його здійснення в Україні

Полювання виникло і почало розвиватися разом із людиною. Невипадково це було одним із перших засобів видобутку їжі й одягу. Наскільки важливу роль воно мало в побуті людей ми можемо судити хоча б по тому, що одним з основних пам'ятників, що частіше знаходять при розкопках, навіть самих древніх епох людства, є предмети побуту мисливців. Важливість полювання на Русі ми можемо оцінити хоча б, тому що одна з перших грошових одиниць «куна» відбувалася від назви продукту полювання - куниця.

Але історія людства є такою, що коли з'являється будь-яка галузь, то в ній обов'язково відбуваються правопорушення. Тому людина намагалася за допомогою закону захистити свої мисливські ресурси.

Першим законодавчим збірником була «Руська Правда» (XI-XIII сторіччя). За порушення права полювання, за крадіжку звірів, собак і ловчих птиць передбачалися штрафи: за псування «переваги» - 3 гривні князю й одну гривню власнику «переваги»; такий же штраф сплачувався винним у крадіжці дичини з чужої «переваги» і за крадіжку яструба, сокола й мисливської собаки; по 9 кун сплачував винний у крадіжці голублячи і куріпки і по 30 кун - за крадіжку гусака, качки, лебедя і журавля; за крадіжку бобра сплачувався штраф 12 гривень; нарешті, якщо в чиємусь володінні знаходили ознаки крадіжки, то община місцевості, де це виявлялося, повинна була розшукати винного або сплатити штраф у розмірі 12 гривень.

Так що ж таке полювання? Положення «Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання" дає таке визначення: Полювання - це сукупність дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь.

Перебування в мисливських угіддях із зброєю, собаками, ловчими птицями, капканами й іншими знаряддями полювання або з добутою продукцією полювання дорівнюється до полювання. Тобто полювання це вистежування і видобуток звірів і птахів, для будь-яких цілей. Для полювання можливо застосування мисливських собак, ловчих звірів і птахів. Але, мабуть, одним з основних елементів полювання є зброя. Вона до речі найбільш часто є об'єктом правопорушення. З давнини людина модифікувала мисливську зброю, не тільки законно, але і незаконно. Так з'явилася браконьєрська зброя.

Також полюванням признаєтья беззбройне полювання на ховрашків, хом'яків, пацюків водяних і комірних, а також на кротів. Воно провадиться всіма громадянами, незалежно від віку, без вибірки полювального квитка.

Полювання дозволяється тільки в мисливських угіддях.

Мисливськими угіддями є всі ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин.

При полюванні можливо використання технічних засобів таких як автомобілі, вертольоти і літаки. Якщо вони є засобами пересування і доставки мисливців до точок полювання. Вистежування, переслідування і видобуток тварин (стрілянина на ходу, наїзд) спричиняє кримінальну відповідальність.

1.1 Підстави виникнення права на полювання

Правом на полювання користуються всі громадяни, що:

- Досягли 18 років;

- Здали іспити, по правилах полювання і техніку безпеки на полюванні;

- Здали іспити по правилах користування мисливською і вогнепальною зброєю;

- Сплатили державний збір.

Документами на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо), а також дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю, арбалетом, луком, паспорт на собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів з допуском до полювання у разі їх використання під час полювання. Контрольна картка діє протягом одного мисливського сезону.

Посвідчення мисливця видається Мінлісгоспом та його органами на місцях після складання громадянином екзамену за відповідною програмою.

Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом.

Розмір плати за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки встановлюється Мінлісгоспом за погодженням з Мінфіном.

1.2 Терміни полювання

Терміни полювання є важливим моментом у правовому регулюванні полювання. Від термінів полювання залежить екологічний баланс у природі. Найчастіше порушення саме термінів полювання вело до зникнення найрідших порід як птиць, так і звірів. Терміни полювання встановлюються з урахуванням багатьох чинників, таких як:

- екологічний добробут у країні;

- екологічний добробут у регіоні;

- метереологічний прогноз;

- прогноз народжуваності даного виду тварин;

- поголів'я даного виду тварин на момент відкриття полювання;

- правове положення на даний момент.

Як не дивно останній момент є дуже важливим тому, що від стану кодификації і спроможності запобігти правопорушенням залежить обсяг несанкціонованого полювання, що на жаль має місце.

Полювання на тварин може здійснюватись у такі терміни:

- на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходулочника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;

- на гуску сіру, гуменника, гуску білолобу велику - у серпні - січні;

- на куріпку сіру, кеклика, фазана, тетерука, рябчика у жовтні - грудні;

- на перепілку - у серпні - жовтні;

- на самця козулі - з 1 травня по січень включно;

- на самців кабана, лані, оленів благородного і плямистого, лося, муфлона - у серпні - січні;

- на самок кабана, лані, оленів благородного і плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк зазначених видів - у вересні - січні;

- на ведмедя - у жовтні - грудні;

- на білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам'яну, тхора лісового - з 15 жовтня по лютий включно;

- на бобра, ондатру, норку американську - з 15 листопада по лютий включно;

- на кроля дикого і зайця-русака - з 15 жовтня по січень включно;

- на бабака - у липні - вересні;

- на крота - у липні - березні.

Мінлісгосп за погодженням з Мінекобезпеки може дозволити проведення весняного полювання в окремих мисливських угіддях на самців тетеревиних птахів, вальдшнепа і крижня.

Полювання протягом мисливського сезону може проводитись в усі дні тижня.

Конкретні дати відкриття і закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання, норми добування пернатої дичини і хутрових звірів за день полювання та порядок проведення полювання (у межах установлених Положенням правил і термінів полювання) визначаються наказом Мінлісгоспу за погодженням з Мінекобезпеки та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами.

1.3 Незаконне полювання

Під незаконним полюванням розуміється полювання з порушенням будь-яких правових норм у сфері регулювання полювання. Незаконне полювання спричиняє за собою не тільки непоправну шкоду екологічним ресурсам, незаконне полювання може бути також небезпечним для життя самої людини. У зв'язку з тим, що найчастіше браконьєри, як називають мисливців, що нарушають норми права, полюють не склавши техніку безпеки на полюванні, що спричиняє до непоправних людських жертв серед самих браконьєрів і серед мирних непричетних людей.

Полювання в заборонений час - тоді, коли воно не дозволено (заборонено), або в строки, коли полювання не дозволено на певні види звірів і птахів. Загальні строки полювання встановлені п.27 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання, їх конкретизація здійснена в інших нормативних актах.

Всі дикі звірі і птахи умовно можуть бути віднесені до трьох категорій:

- дозволені до відстрілу;

- полювання на яких проводиться за ліцензіями у встановленому порядку;

- полювання на яких повністю заборонено.

Забороняється:

а) полювання без посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання (крім випадків, зазначених в другому абзаці пункту 20), або з посвідченням іншого мисливця;

б) полювання без відповідного дозволу (ліцензії, відстрільної картки тощо);

в) полювання на мисливських тварин у заборонені терміни;

г) полювання у недозволених місцях, а також в угіддях, не зазначених у дозволі;

д) полювання на тварин, заборонених для добування або не зазначених у дозволі;

е) добування мисливських тварин понад встановлену дозволом норму;

є) полювання з використанням авіації;

ж) полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;

з) полювання з під'їзду автомототранспорту та плавучих засобів з мотором;

и) полювання з порушенням установленого для певної території порядку здійснення полювання;

і) полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання;

ї) полювання з застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів (крім гнізд сірої ворони, сороки та інших птахів у процесі проведення заходів, спрямованих на регулювання їх чисельності), загазовування чи заливання нір звірів (крім випадків відлову окремих видів хутрових звірів з метою їх розселення);

й) полювання на тварин, які перебувають у скрутному становищі або зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);

к) відловлення та утримання в неволі диких звірів і птахів без спеціального на це дозволу (крім випадків рятування тварин, які зазнають лиха, про що негайно має бути повідомлено органи мисливського чи лісового господарства або охорони навколишнього природного середовища);

л) полювання з використанням не мисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;

м) полювання з мисливською зброєю на користування якою немає відповідного дозволу або з мисливською зброєю, яка належить іншій фізичній особі без її присутності;

н) полювання на пернату дичину і хутрових звірів з арбалетом, луком;

о) полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

п) полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю на пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно-любительському полюванні);

р) транспортування добутих диких копитних тварин або їх частин без відмітки в дозволі про їх добування;

с) допускання собак в мисливські угіддя без нагляду;

т) збирання яєць птахів без спеціального дозволу;

у) збирання без дозволу користувача мисливських угідь скинутих рогів лані, оленя, козулі, лося, загиблих тварин або їх частин;

ф) руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, вивісок та інших атрибутів мисливського господарства, капканів, принад для вовків тощо.

Дії, зазначені в підпунктах "а" - "с" кваліфікуються як незаконне полювання.

2. Об'єкт та об'єктивна сторона злочину передбаченого ст.. 248 КК України

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України,-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

І. Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.

2. Предмет злочину - дикі звірі та птахи, які охороняються законом і перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (у штучно створених ізольованих ділянках) у межах мисливських угідь і можуть бути об'єктами полювання. До мисливських звірів належать, зокрема, хохулі, кролі дикі, зайці-біляки, зайці-русаки, білки, бобри, нутрії, ондатри, лисиці, вовки, ведмеді, олені благородні і плямисті, кабани, лані, козулі, лосі, муфлони, зубри, а до мисливських птахів - гагари, лебеді, гуси, качки, голуби, кулики.

Не є предметом злочину, передбаченого ст. 248: 1) комахи, плазуни, земноводні, риби, водні безхребетні тварини, морські ссавці;

2) шкідливі звірі і птахи, які не охороняються кримінальним законом, хоч їх відстріл і відлов відбувається у встановленому порядку (наприклад, ховрахи, хом'яки, криси, тушканчики, бродячі собаки і коти, сороки, сірі ворони, граки); 3) мисливські тварини у неволі (які утримуються у розплідниках, вольєрах, зоопарках, на фермах тощо). В останньому випадку дії особи, яка незаконно заволодіває дикими тваринами чи птахами, можуть бути кваліфіковані як відповідний злочин проти власності (про це див. Загальні положення до розділу -I Особливої частини).

Червона книга України. - основний державний документ, в якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин, що постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і які знаходяться під загрозою зникнення. Види тварин, занесені до Червоної книги, залежно від стану та ступеня загрози для популяції поділяються на такі категорії: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені. Занесені до Червоної книги України види тваринного світу підлягають особливій правовій охороні, їх добування, а також добування їхніх гнізд, яєць здійснюється у виняткових випадках лише з науковою і селекційною метою за спеціальним дозволом.

4. З об'єктивної сторони злочин виражається у: 1) порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду; 2) незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; 3) полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у смислі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб: а) у межах мисливських угідь, у т.ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; б) на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Полювання визнається кримінальне караним за умови його незаконності. Порушення правил полювання означає, що даний вид використання тваринного світу здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, у т.ч. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, забороненими знаряддями або способами, стосовно тих видів тварин, які занесені до Червоної книги.

Полювання без належного дозволу має місце тоді, коли воно здійснюється самовільно, без належного документа, виданого уповноваженим органом. Документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату Дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотоподібного собаку, вовка та лисицю. За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів, козулю, лося, норку американську та ін. Ліцензія - це документ суворої звітності, який видається державними органами лісового господарства і засвідчує право мисливця На добування однієї особини тварин того виду, статі і віку, які зазначені в ньому. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання або не зареєстрована у відповідних журналах, вважається недійсною, а полювання за нею - незаконним.

Незаконність полювання слід вбачати і в тому разі, коли воно відбувається з відступом від умов, зазначених у дозвільних документах, наприклад добування тварин, які не зазначені у ліцензії або понад встановлену у дозволах норму, або в угіддях, не зазначених у дозволі.

Полювання в заборонений час означає, що воно здійснюється тоді, коли займатись полюванням на будь-яких тварин заборонено:

а) взагалі (наприклад, у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу) або на тварин, які зазнають лиха); б) у строки, протягом яких забороняється полювати на певних видів диких звірів і птахів. Тривалість мисливського сезону стосовно конкретних представників фауни встановлюється законодавством. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання) визначаються нормативно-правовими актами і доводяться до відома користувачів мисливських угідь і громадськості. Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових потреб або переселення у нові місця перебування може здійснюватись у встановленому порядку поза межами мисливського сезону.

Полювання у недозволених місцях - це полювання у таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для цього потрібен спеціальний дозвіл. Полювання забороняється: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; на відтворювальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями обласних рад; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Забороненими слід визнавати ті знаряддя і способи, якими полювати взагалі не дозволяється або які заборонено використовувати для відстрілу чи відлову певних об'єктів тваринного світу. До таких знарядь і способів слід відносити зокрема: використання клеїв, петель, гачків, самострілів; ловчих ям, отруйних та анестезуючих принад, живих сліпих чи знівечених тварин як принади, звуковідтворювальних приладів та пристроїв, приладів нічного бачення, дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин, заливання нір звірів. На пернату дичину забороняється полювати з нарізною вогнепальною зброєю, а на копитних тварин та ведмедя - з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.

Порушення правил полювання є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених звірів і птахів, шкоду. заподіяну довкіллю й обчислену за спеціальними таксами. Наприклад, істотною шкодою потрібно визнавати знищення хоча б одного лося, зубра, ведмедя, підрив популяції тварин, відстріл невеликих звірів і птахів, але на велику суму або у кількості, яка в декілька разів перевищує величину, вказану у дозвільному документі.

Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об'єкти тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.

Порушення правил полювання, яке не заподіяло істотної шкоди, не здійснюється у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і не пов'язано з полюванням на ті види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 85 КУаП).



3. Суб'єкт та суб'єктивна сторона злочину передбаченого ст.. 248 КК України

3.1 Суб'єкт злочину загальний

3.1.1Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 248 КК) є його вчинення: 1) службовою особою з використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.

Про поняття службової особи і групи осіб за попередньою змовою див, ст. ст. 364 і 32, коментар до них, а також Загальні положення до розділу X-II Особливої частини КК.

До способів масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу потрібно відносити такі прийоми полювання, які мають загальнонебезпечний або винищувальний характер і здатні викликати загибель великої кількості представників дикої фауни:

використання автоматичної зброї, газу, вибухових речовин, електричного обладнання тощо.

Полювання з використанням транспортних засобів означає, Що транспортний засіб (літак, вертоліт, автомототранспортний або плавучий засіб) застосовується безпосередньо для вистежування, переслідування і добування звірів і птахів (наприклад, підсвічування мішеней фарами автомобіля). З приводу спеціальної конфіскації знарядь і засобів вчинення злочину див. коментар до ст. 249.

Вчинення злочину особою, раніше судимою за цей злочин, має місце у тому разі, коли незаконне полювання вчинюється особою, яку вже було засуджено за ст. 248, і судимість з неї не знята і не погашена у встановленому порядку.

Висновки

Полювання - це вид спеціального користування тваринним світом, який характеризується пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслідування і самим добуванням диких тварин, які знаходяться у стані природної волі, особо, яка має право на полювання тощо.

Під кримінально-правовим полюванням слід розуміти умисні пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування й саме добування диких звірів і птахів, які знаходяться в стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка не має на це дозволу в заборонених для цього місцях, в заборонений час, забороненими знаряддями, засобами і способами, з порушенням установленого порядку для певної території, полювання на заборонених для добування тварин, що спричинило до істотної шкоди чи вчинено в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 248 КК, вчинені суб'єктом злочину.

Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається: 1) завданням істотної шкоди суспільним відносинам; 2) відносною поширеністю цих злочинів, порушенням природної рівноваги; 3) пов'язаністю цих діянь з іншими тяжкими злочинами.

Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 248 КК, є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення мисливських тварин, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані, внесені до державного мисливського фонду, мешкають у мисливських угіддях, вимушені бути з метою розмноження, а також створюють сприятливі умови їх існування та зберігання.

Предметом цього злочину є: а) мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані; б) така фауна, яка мешкає у мисливських угіддях або випущена туди з метою розведення; в) звірі і птахи, що охороняються законом.

Дії спрямовані на заволодіння звірами і птахами, що знаходяться у власності слід кваліфікувати як розкрадання чужого майна.

Злочин, передбачений ст. 248 КК, характеризують такі дії: 1) пошук, вистежування; 2) відлов; 3) переслідування й саме добування звірів і птахів; 4) перебування в мисливських угіддях з ловчими птахами; 5) перебування у мисливських угіддях з капканами та іншими знаряддями тощо.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К. - 1996. - 111 с.

2. Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Офіційний вісник України. Щотижн. зб. актів законодавства. - 2002. № 2. - Ст. 47.

3. Положення «Про Червону книгу України»: Постанова Верховної Ради України від 29 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст.686.

4. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Голос України. - 2000. - 28 березня.

5. Про Червону книгу України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. Щотижн. зб. актів законодавства. - 2002. - № 10. - С. 462.

6. Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Затв. постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР // Екологічне законодавство України. - Харків: «Одіссей», 2002. - С. 76-139.

7. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст.502.

8. Правила полювання на території Української РСР: Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 13 липня 1960 р. «Про заходи по поліпшенню ведення мисливського господарства в Українській РСР» // Збірник постанов УРСР. - 1960. - № 7. - Ст.91.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп.ред.: В.Ф.Бойко та ін. - 6-те вид., допов. - К: “А.С.К.”, 2007.

10. Кримінальне право України (Особлива частина). / За редакцією проф. П.С.Матишевського, доцентів П.П.Андрушка, С.Д.Шапченка. - Київ - 1997.

11. Кодекс України про адміністративні правопорушення, Верховна Рада України, № 8073-X

Додатки

полювання незаконний україна

Задача №1

З метою вбивства Поснікової Русіна і Каталова придбали отруту, призначену для отруєння гризунів. Під виглядом ліків від шлункових захворювань Каталова дала отруту Посніковій. Прийнявши порошок, Поснікова почала блювати. Ніяких інших наслідків не настало. Судово-медичної експертизою встановлено, що порошок був не придатний для отруєння людини.

Кваліфікуйте дії Русіної та Каталової.

Відповідь: Судово-медичної експертизою встановила, що порошок був не придатний для отруєння людини. Проте, Русіна та Каталова не знали про це. Дії Русіної та Каталової можна кваліфікувати як замах.

(Стаття 15. Замах на злочин

1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.)



Задача №2

Лупол, рухаючись на автомобілі, порушив правила дорожнього руху і почав обганяти під заборонювальний знак вантажний автомобіль. При виконанні цього маневру він виїхав на зустрічну смугу. По цій смузі рухались «Жигулі» різко повернув кермо праворуч і натиснув на гальма. Автомобіль викинуло на тротуар, де він збив на смерть трьох осіб.

Зробіть юридичний аналіз цієї ситуації.

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

П р и м і т к а. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Відповідь: відповідальність понесе т. Лупол за ст.. 286 ч.3 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Размещено на Allbest.ru