Обов'язкова участь захисника. Порядок призначення захисника у кримінальному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Обов'язкова участь захисника. Порядок призначення захисника у кримінальному процесі

2. Задача №1

3. Задача №2

4. Задача №3

5. Список використаної літератури

Обов'язкова участь захисника. Порядок призначення захисника у кримінальному процесі

Стаття 45 КПК України говорить, що участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, -- з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру -- з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби;

6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру -- з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.

Випадки обов'язкової участі адвоката на попередньому слідстві

Законодавством визначено випадки обов'язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і під час розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції (ст. 45 КПК):

у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, -- з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

у справах про злочини осіб, які через свої фізичні чи психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення чи з моменту встановлення цих вад;

у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення, -- з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру -- з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру -- з моменту першого допиту неповнолітнього або до поміщення його до приймальника-розподільника.

За загальним правилом, захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого (ст. 47 КПК). Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. В усякому разі, особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника. Із захисником, обраним і запрошеним зазначеними вище особами, укладається угода про надання правової допомоги. Питання стосовно укладання угоди між громадянином і адвокатським об'єднанням чи адвокатом регулюються ст. 12 Закону України «Про адвокатуру». Правила адвокатської етики більш детально формулюють відносини між адвокатом і клієнтом при укладенні угоди про надання правової допомоги (п.п. 16-18 Правил).

Однак, кримінально-процесуальним законом передбачено й випадки, коли за певних обставин особа, яка має право скористатися правовою допомогою захисника, не може самостійно реалізувати це право. За наявності таких обставин захисник повинен бути призначений.Захисник призначається у випадках:

коли, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 45 КПК, участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може його запросити;

коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

Також законодавством передбачені й особливі випадки призначення захисника:

у випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг його запросити або присутність обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою має право призначити захисника тимчасово до явки обраного;

якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, -- протягом сімдесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника.

Якщо і він не зможе з'явитися для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд -- ухвалою самі призначають захисника.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання. Адвокатським об'єднанням, до якого може звернутися щодо призначення особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд, є об'єднання двох і більше адвокатів, що об'єдналися з метою надання правової допомоги. Це можуть бути колегії, фірми, контори та інші об'єднання адвокатів, зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук р а ї н и від 27 квітня 1993 р. № 302, що отримали свідоцтво про реєстрацію і внесені до Реєстру адвокатських об'єднань за відповідним номером. Суд першої інстанції повинен з'ясувати, чи справді була необхідність у призначенні захисника тимчасово і чи це не порушило конституційного права підозрюваного, обвинуваченого на вільний вибір захисника своїх прав.

Задача 1

захисник дізнання адвокат слідство

Взимку проводився огляд місця події ділянки шляху з містком через річку, з якого впав автобус. Під час огляду один з понятих ненароком провалився у річку і його терміново відвезли додому.

Як необхідно продовжити огляд місця події зважаючи на те, що огляд проводився далеко від населених пунктів?

Чи можна продовжувати огляд з одним понятим?

Якщо слідчий запросив іншого понятого, огляд можна продовжувати чи починати з початку?

Відповідь:

1. Серед слідчих дій, передбачених кримінально-процесуальним законом, важливе місце належить оглядові місця події та інших матеріальних об'єктів, які є джерелом інформації про злочин та його учасників. Як зазначено в ст. 190 КПК України, слідчий провадить огляд «з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи». Залежно від безпосереднього об'єкта вказана дія може за КПК України (статті 190--192) передбачити огляд: людей, місцевості, приміщення, предметів, документів, місця події, тварин, трупа. Огляд людей називається освідуванням (ст. 193 КПК України). Найскладнішим є огляд місця події. Це місцевість чи приміщення, де виявлено подію з ознаками злочину. Місце події здебільшого є одночасно і місцем вчинення злочину. Проте ці місця можуть бути різними. Щодо зазначених вище інших видів огляду, то вони можуть бути залежно від обставин як самостійними слідчими діями, так і складовими частинами огляду місця події. Отже, огляд місця події -- це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий, проводячи розслідування, згідно з вказівками закону, безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлено ознаки злочину, з метою знаходження там слідів, речових доказів, з'ясування обстановки і всіх обставин, які мають значення для справи. Огляд місця події провадиться в справах про такі небезпечні злочини, як убивство, зґвалтування, розбій, крадіжки, порушення правил безпеки руху та експлуатації автомототранспорту тощо. Від якісного його проведення у значній мірі залежить успіх розслідування. Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд місця події, випливають із завдань роз­слідування злочину в цілому. Перш за все, це його розкриття, тобто встановлення факту вчинення і особи винного. Для цього необхідно з'ясувати: на що було посягання; в чому полягало діяння злочинця і коли та де воно вчинене; чим характеризують форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив. Крім того, треба встановити характер та розміри заподіяної шкоди, а також причини та умови, які сприяли злочинові. Коло цих питань у кожному випадку може дещо змінюватись, залежно від виду злочину і обставин справи. Наприклад, у справі про крадіжку товарів із крамниці із зламом вікна можуть виникнути питання про те, з якого боку (ззовні чи зсередини) розбито шибку ким способом це зроблено; чи залишились на ній сліди пальців; чи справді вчинено крадіжку товарів або мало місце її інсценування; скільки було злочинців; які їхні прикмети; чи не залишились, зокрема, сліди їх ніг або інші сліди; що вони робили в крамниці; чи користувалися там освітленням і яким саме; як пакували і виносили крадені товари; чи були в них транспортні засоби і які саме тощо. Огляд місця події найчастіше є початковою слідчою дією, яка провадиться після порушення кримінальної справи. В невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. II ст. 190 КПК України). Оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи (ст. 191 КПК України). В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 КПК України вправі провадити його і особисто. При наявності трупа місце події оглядають з участю судовомедичного експерта, а коли його неможливо викликати, запрошується найближчий лікар (ст. 192 КПК України). На розсуд слідчого для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, обвинувачений та інші учасники процесу, а також підозрюваний і свідки. Огляд приміщення провадиться в присутності особи, що займає його, або представника відповідної установи, організації чи підприємства.

2. Згідно ст.. 191 КПК України огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, -- за місцем провадження у справі (статті 190--191 КПК).

Провадження огляду місця події регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

У провадженні огляду місця події все більш рельєфно проглядається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально - засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Огляд провадиться в присутності двох і більше понятих.

Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, а також запросити відповідного спеціаліста.

У процесі огляду слідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і вилучення слідів злочину та інших матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.

У необхідних випадках під час огляду він провадить вимірювання, фотографування або застосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов'язані з використанням спеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми, виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.

Своєчасне й якісне проведення огляду місця події здебільшого визначає успішний хід розслідування в цілому.

Водночас аналіз слідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багато помилок.

Не завжди огляд місця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно та цілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об'єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються.

Практика свідчить, що найбільша результативність огляду досягається тоді, коли на місце події виїжджає постійно діюча слідчо-оперативна група. В умовах дефіциту часу, характерного для даного етапу розслідування, такі групи найбільш оперативні, швидше включаються в роботу з дослідження місця події (злочину), не витрачаючи часу на з'ясування організаційних та технічних питань. Члени групи, як правило, мають не тільки необхідні пізнання, а й навички роботи з речовими доказами. Встановлений під час попередньої спільної праці психологічний контакт між учасниками групи полегшує їх взаєморозуміння та узгодженість дій.

Добре працюють на місці події також слідчо-оперативні групи, керовані слідчим, який потім здійснює розслідування у справі. У тому ж разі, коли огляд місця події провадить інший слідчий, інколи спостерігається його формальне ставлення до проведення слідчої дії. Неминучі й ускладнення в оцінці результатів огляду тим слідчим, який прийняв справу до свого .провадження, а також втрати значного обсягу отриманої в процесі огляду інформації. Тому доцільно забезпечувати участь в огляді того слідчого, якому буде доручено розслідування.

Слідчо-оперативна група створюється при черговій частині органу внутрішніх справ чи іншого правоохоронного органу, в складі якого є слідчі підрозділи для забезпечення невідкладного реагування на повідомлення про злочини на кожну добу у складі слідчого, оперативних уповноважених, експерта-криміналіста, кінолога.

Організація виїзду на місце події, його охорона, забезпечення слідчо-оперативної групи транспортом, засобами зв'язку та криміналістичною технікою, збирання попередньої інформації про злочини покладаються на оперативного чергового правоохоронного органу. Він несе персональну відповідальність за своєчасність та обгрунтованість направлення слідчо-оперативної групи на місце події.

Починаючи чергування у складі слідчо-оперативної групи, слідчий повинен з'ясувати, з ким із співробітників науково дослідницького, експертно-криміналістичного та оперативного підрозділів доведеться виїжджати на місце події, довідатися про професіональні можливості кожного з них, перевірити наявність і стан науково-технічних засобів, а також транспорту для виїзду на огляд, спільно з оперативним працівником з'ясувати готовність до виїзду на місце події інспектора-кінолога. У разі необхідності слідчий вживає заходів до забезпечення слідчо-оперативної групи технічними засобами, до своєчасного виїзду її для огляду в повному складі.

Отримавши повідомлення про злочин та переконавшись у необхідності огляду місця події, слідчий викликає експерта-криміналіста і повідомляє йому обставини справи, характер та умови праці на місці проведення огляду. Він визначає, які знадобляться науково-технічні засоби, вживає заходів до охорони місця події та надання необхідної допомоги потерпілим, до затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Функції оперативного чергового органу внутрішніх справ не обмежуються тільки організацією виїзду слідчо-оперативної групи на місце події. Відповідно до п. 6.1 наказу МВС України № 273 від 18.06.1996 р. він уточнює відомості про потерпілого та особу, яка заявила про злочин; з'ясовує, хто є очевидцем або свідком того, що трапилося; направляє до місця події дільничного інспектора або найближчий наряд міліції; дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця події та затримання злочинців; забезпечує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим; підтримує стійкий двосторонній зв'язок із слідчо-оперативною групою, що працює на місці події, орієнтує про обставини злочину та прикмети злочинців, а в разі необхідності -- і про прикмети вкрадених речей -- наряди міліції.

Чіткий розподіл функцій та обов'язків слідчо-оперативної групи на місці події -- одна з умов повного та якісного проведення слідчої дії. Тож спробуємо визначити програму дій членів слідчо-оперативної групи.

Слідчий особисто проводить огляд місця події та несе повну відповідальність за його якість. Спеціалісти та оперативні працівники правоохоронних органів, які беруть участь в огляді, діють під керівництвом слідчого та за його вказівками в межах своєї компетенції. Ніхто не має права втручатися в діяльність слідчого під час проведення огляду, крім уповноважених на те законом осіб.

Прибувши на місце події, слідчий вживає заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілим, видалення з місця події сторонніх та забезпечення належної його охорони; фіксації первісної обстановки місця події та збереження слідів; викликає понятих; роз'яснює їм та іншим учасникам огляду їх права та обов'язки. Спільно з кінологом слідчий знайомиться із загальною обстановкою місця події, визначає вихідні точки застосування службово-розшукової собаки та організує за допомогою оперативних працівників переслідування злочинця "по гарячих слідах".

Спеціаліст, прибувши на місце події, фіксує обстановку місця злочину, матеріальні сліди, положення та позу потерпілого або трупа, проводить кінозйомку або фотографування місця події, виконує вказівки слідчого.

З'ясувавши обстановку, спеціаліст пропонує слідчому план своїх дій. При цьому він може висловити свою думку з приводу вихідної точки та найбільш доцільного напряму огляду, а також про науково-технічні засоби, які необхідно застосувати. Якщо з боку слідчого немає заперечень щодо запропонованого плану, він приступає до його реалізації.

Оперативний працівник забезпечує виконання доручень та вказівок слідчого. Він організує охорону місця події; виявляє очевидців злочину та провадить їх опитування; здійснює розвідувальні, пошукові та інші оперативно-розшукові заходи, спрямовані на виявлення та затримання злочинця "по гарячих слідах"; постійно інформує слідчого про всю отриману ним інформацію, що має значення у справі.

Інспектор-кінолог, зорієнтувавшись на місці події, визначає шляхи підходу та відходу злочинців, забезпечує застосування службово-розшукової собаки для пошуку та затримання злочинців, знайдення покинутих або втрачених ними речей, а також залишених слідів.

Начальник органу внутрішніх справ під час виїзду на місце події зобов'язаний організувати узгоджене проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій; здійснювати контроль за своєчасною передачею слідчому оперативної інформації, швидким та якісним виконанням працівниками органу дізнання доручень та вказівок слідчого.

Перед робочим етапом огляду слідчий спільно з експертом-криміналістом та оперативним працівником опитує очевидців та осіб, які першими опинились на місці події, з метою отримання найбільш повної інформації про характер та обставини злочину, а також про зміни, внесені в обстановку місця події сторонніми особами до прибуття слідчо-оперативної групи.

Опитування слід провадити в присутності всіх учасників огляду, що дозволить кожному з них отримати вихідні дані про вчинений злочин. Особливо ретельно слід з'ясовувати прикмети злочинця (зріст, колір волосся, особливості одягу тощо), встановити, до чого він торкався або з чим міг вступати в контакт у ході злочинного діяння. Отримані дані можуть бути корисними для визначення місця дислокації слідів та пошуку останніх.

З метою фіксації результатів опитування можна користуватися диктофоном. Доцільно залишити очевидців вчиненого злочину та потерпілого (якщо це можливо) поблизу місця події до закінчення огляду або безпосередньо залучити їх до участі в цій слідчій дії. В ході детального огляду вони можуть надати незамінну допомогу в уявній реконструкції первісної обстановки на місці події, знайденні знарядь злочину та виявленні інших слідів.

У подальшому, поступово накопичуючи інформацію про подію, слідчий та спеціаліст повинні постійно конкретизувати свої дії з метою цілеспрямованого пошуку слідів, уточнювати висунуті версії щодо події злочину та вносити корективи в послідовність та методику огляду.

У ході безпосереднього (робочого етапу) огляду взаємодія будується відповідно до таких функцій учасників.

Слідчий керує діями учасників групи, розподіляє роботу серед них, координує та контролює їхні дії, особисто здійснює пошук, виявлення, закріплення, вилучення, дослідження та оцінку речових доказів, вивчає та фіксує обстановку місця події, складає протокол огляду. Він несе особисту відповідальність за повноту, всебічність та об'єктивність огляду місця події.

Оперативний працівник знайомиться з загальною обстановкою місця події, організує застосування службово-розшукової собаки та переслідування злочинця, здійснює обстеження прилеглої території, спільно з дільничним інспектором провадить поквартальний обхід домоволодінь в районі місця події, веде активну роботу з виявлення осіб, які можуть дати показання про факти, що мають значення для справи, та провадить їх опитування. У разі необхідності він організує прочісування місцевості для пошуку злочинців, що сховалися, трупа, знарядь злочину, втрачених злочинцем предметів, сховищ із вкраденими речами тощо. Для виявлення та затримання осіб, які причетні до вчинення злочину, провадить невідкладні оперативно-розшукові заходи. Про встановлені фактичні дані він інформує слідчого.

З допомогою спеціаліста оперативний працівник складає словесний портрет злочинця, перевіряє отримані дані по інформаційно-пошукових та реєстраційних системах органів внутрішніх справ (зокрема, по оперативно-довідкових картотеках про нерозкриті злочини та про способи їх вчинення, по картотеках прикмет та прізвиськ злочинців, осіб, оголошених у розшук або пропалих безвісти, вкрадених речей тощо). Про обставини злочину та прикмети підозрюваного він інформує чергову частину, зовнішню службу, інші підрозділи міліції, організує блокування можливих шляхів пересування злочинців, здійснює заходи з їх затримання.

Зауважимо, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Огляд предметів і документів, вилучених у процесі огляду місця події, слідчий може провадити як безпосередньо на місці події, так і поза ним, за місцем провадження у справі. Так само можуть оглядатися предмети і документи, вилучені під час виїмки, обшуку та інших слідчих дій.

Огляд предметів, документів, місцевості й приміщень провадиться за тими ж правилами, що й огляд місця події, і керуючись тими ж рекомендаціями.

Таким чином можна зробити висновок, що огляд місця події не може бути проведений у присутності одного понятого, тому що закон вимагає присутності двох і більше понятих.

3. Поняті повинні бути присутніми на протязі всього часу огляду місця події, спостерігаючи за діями слідчого. Таким чином, якщо один з понятих не може більше приймати участь у огляді, то слідчий може залучити іншого понятого, але тоді огляд місця події треба починати с початку.

Задача 2

Допитана, як потерпіла гр. Котиба пояснила, що у темному під'їзді на неї напали два невідомих чоловіки. Під час нападу вона кричала, кликала на допомогу, відбивалась і одному з нападаючих подряпала обличчя. А коли хтось із них закрив їй рота рукою, вона дуже сильно вкусила його за палець.

Через дві години були затримані два чоловіка, за підозрою нападу на гр. Котибу. В одного з них була перев'язана долоня, у другого - подряпане обличчя.

Які слідчі дії повинен провести слідчий?

Відповідь

Кримінально-процесуальний закон передбачає та регламентує проведення таких слідчих дій:

- огляд (місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, трупа). Провадження даної слідчої дії виконується у відповідності до ст.ст. 190-192,195 КПК України, з метою знайдення слідів злочину та інших речових джерел доказової інформації, з'ясування обставин злочину та інших обставин, що мають значення у справі;

- освідчування (огляд живих осіб).(ст.ст. 193,195 КПК України) Проводиться з метою виявлення особливих прикмет, слідів злочину або іншої інформації, яка має значення по справі, на тілі живої людини;

- обшук (ст.ст. 177, 179- 185,188,189 КПК України). Слідчі, маючи достатні підстави вважати, що в будь-якому приміщенні чи у особи знаходяться предмети або документи, які мають значення по справі, мають право проводити обшук з метою їх виявлення та вилучення; виїмка (предметів і документів та поштово-телеграфної кореспонденції)( ст.ст. 178-183, 185-189 КПК України) Докази можуть бути отримані шляхом виїмки, якщо слідчому точно відомо, де і в кого вони знаходяться; накладення арешту на майно;

- затримання підозрюваного (ст.ст. 106,115 КПК України). КПК дає право органам дізнання та слідства, при наявності достатніх підстав, підозрювати особу у вчиненні злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, затримувати особу;

- відтворення обстановки та обставин події злочину (слідчий експеримент)( ст.ст. 194,195 КПК України) 3 метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, отриманих при провадженні інших слідчі дії, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності;

- допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта)(свідка - ст.ст. 68-71Д66-170КПК України, обвинуваченого - ст.ст. 21,43,44-48, 134-139, 143-146 КПК України, підозрюваного -ст.ст. 43-1,44-48,107,134-136,143-146 КПК України) Це слідча дія, в процесі якої слідчий отримує від особи, яку допитує, словесну інформацію про обставини події злочину, які мають значення для встановлення об'єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону;

- очна ставка (ст.ст.172,173 КПК України) Слідча дія, що полягає у проведенні одночасно і в одному й тому самому місці допиту двох учасників кримінального процесу, у показаннях яких є протиріччя, з метою перевірки правдивості раніше даних показань;

- впізнання;

- ексгумація трупа (ст. 192 КПК України) Полягає в тому, що труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта і двох понятих та оглядається;

- отримання зразків для порівняльного дослідження ( ст.199 КПК України) Іноді необхідні зразки, джерело походження яких з достовірністю відоме та може бути перевірено, і відображають характерні особливості певної особи чи предмета і може бути використане для їх ідентифікації або визначення групової належності;

- призначення та провадження експертизи (ст.ст.75,76,196-205 КПК України) Суть полягає в дослідженні за постановою слідчого особою, яка має необхідні знання, різних матеріалів, виробів, документів та інших матеріальних об'єктів з метою встановлення фактичних даних, які мають значення у справі.

Система слідчих дій передбачає такі процесуальні форми здійснення пізнавальних дій, які включають у себе всі необхідні та допустимі методи пізнання і у своїй сукупності дають можливість встановлення об'єктивної істини.

Слідчі дії можуть бути поділені на окремі види: а)спрямовані на отримання інформації від людей (допит, очна ставка) та від матеріальних об'єктів (огляд, обшук, експертизи); б)спрямовані на збирання, дослідження або перевірку доказів; в)первинні та повторні.

За особливостями процесуальної форми провадження слідчі дії можуть бути поділені на такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого (виїмка, обшук, проведення експертизи, ексгумація трупа та ін.) або без неї (допит, впізнання, огляд та ін.);

2) з санкцій прокурора (обшук, виїмка документів, які становлять державну таємницю, ексгумація трупа, призначення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи з поміщенням особи в установу закритого типу) і без санкції прокурора;

3) за участю понятих (обшук, виїмка, впізнання та ін.) і без них (допит, очна ставка);

4) з обов'язковою участю фахівця (огляд трупа, судово-медичний огляд, ексгумація трупа, допит неповнолітнього свідка у віці до 14 років) і без його участі або за його участю на розсуд слідчого;

5) особою однієї статі з іншими учасниками (огляд, особистий обшук) та будь-якими особами в передбаченому порядку.

Слідчі дії провадяться особою, в чийому провадженні перебуває кримінальна справа (слідчим, особою, яка провадить дізнання, або прокурором), а також можуть проводитися іншими співробітниками правоохоронних органів за окремим дорученням. Послідовність проведення слідчих дій, їх обов'язковість або необов'язковість визначаються конкретною слідчою ситуацією та вирішуються слідчим.

Загальними вимогами щодо провадження слідчих дій є такі: перед початком провадження будь-якої слідчої дії слідчий повинен роз'яснити учасникам їх права та обов'язки; про провадження будь-якої слідчої дії має бути складений протокол, у якому докладно фіксується все, що відбувалося, відображаються хід та результати слідчої дії.

Складання протоколу слідчої дії має на меті: забезпечити можливість переконатися в обґрунтованості та законності проведеної слідчої дії, отже правильно вирішити питання про допустимість отриманих при цьому доказів; закріпити знайдені дані шляхом фіксації їх самих, обставин їх знаходження та відомостей, які підтверджують достовірність доказів. Для цього у провадженні деяких слідчих дій беруть участь поняті, які засвідчують правильність записів у протоколі своїми підписами. Протокол слідчої дії дозволяє визначити достовірність отриманих доказів.

Відомо, що достовірність використаних у доказуванні доказових матеріалів безпосередньо пов'язана із встановленням об'єктивної істини. Власне кажучи, доказування і є встановленням істинності будь-яких положень за допомогою аргументів, посилань, істинність яких є встановленою. Тому використовувані слідчим фактичні дані можуть мати значення доказів лише тоді, коли визначена їх достовірність.

Це обумовлює необхідність ретельної фіксації у протоколах слідчих дій обставин знайдення тих або інших даних, визначає підвищені вимоги до складання протоколів.

У протоколі кожної слідчої дії згідно із ст. 85 КПК України мають бути вказані: місце і час провадження слідчої дії, ким вона провадилась, хто був присутнім, роз'яснення прав та обов'язків учасникам слідчої дії; зміст проведеної слідчої дії; час початку та закінчення слідчої дії; всі суттєві для справи обставини, які були виявлені під час провадження даної слідчої дії.

Протокол зачитується всім особам, які брали участь у провадженні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження. Вказані особи можуть ознайомитись з протоколом особисто.

Вставки та виправлення мають бути застережені в протоколі перед підписами.

Згідно цього можна зробити висновок, що слідчий повинен наступні слідчі дії:

1. Затримання підозрюваних

2. Допит підозрюваних

3. Освідчування

4. Упізнання

Задача 3

У судовому засіданні суд розглянув кримінальну справу по обвинуваченню кількох осіб щодо незаконного збуту наркотичних засобів і встановив, що свідки у цій справі гр. Колосов, гр. Михайлов та гр. Єгоров дали завідомо неправдиві свідчення. Крім того, свідок Михайлов також причетний до збуту наркотичних засобів і його необхідно притягнути до кримінальної відповідальності.

Яке рішення за таких обставин повинен прийняти суд?

Відповідь:

Згідно стаття 279 Кримінально - процесуального Кодексу України, яка говорить про вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок.

Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддя постановою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад.

Порушення кримінальної справи щодо свідка, потерпілого, експерта, які дали свідомо неправдиві показання чи висновок може мати місце прокурором лише по закінченні судового розгля справи, тому що в процесі судового слідства дається лише поперед ня оцінка достовірності кожного доказу. Було б передчасно роби вивід про свідому неправильність показання свідка або потерпілог висновку експерта до моменту постанови вироку в справі. Більше того, і в ході судового слідства робити такі висновки недоречно, і саме оголошення ухвали суду про порушення кримінальної спра щодо свідка, потерпілого або експерта в ході судового розгл могло б зробити несприятливий вплив на свідків, потерпілих й ек­спертів, які не дали ще показань або висновків. Тому закон доречно надав право порушення справи в названих випадках прокуророві після закінчення основного судового розгляду.

Якщо в ході слідства або судового розгляду буде виявлений факт неправильного перекладу, перекладач усувається від участі в справі відповідно до ст. 62 і п. 4 ст. 54 КПК України. При сумніві у виводах експерта суд може призначити повторну або додаткову експертизу. Це право дозволяє об'єктивно досліджувати всі обставини справи. Порушення ж справи за свідомо неправильний переклад і помилковий висновок може мати місце тільки після постанови вироку.

Згідно статті 278 КПК України вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.

Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя -- постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення попереднього слідства чи дізнання.

Таким чином можна зробити висновок, що суддя повинен одночасно з постановою вироку суд своєю ухвалою, а суддя постановою повинен поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності гр. Колосова, гр. Михайлова та гр. Єгорова за завідомо неправдиві показання.

А стосовно свідка Михайлова винести мотивовану ухвалу, в якій повинен повідомити прокурора про вчинення злочину для початку попереднього слідства.

Размещено на Allbest.ru