Порядок здійснення землеустрою

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Безпосередньо виконання робіт, пов'язаних зі здійсненням землеустрою реалізовують підприємства, установи, організації та інші суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Проведення землевпорядних робіт підлягає ліцензуванню. Тому юридичні особи незалежно від форм власності і фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, які виявляють бажання здійснювати землевпорядкування, зобов'язані одержати у встановленому порядку ліцензію -- документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензійні умови е нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності. Ліцензійні умови визначають перелік землевпорядних робіт, що підлягають ліцензуванню, а також кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги до виконання таких робіт. Суб'єкти господарювання, які виконують землевпорядні роботи, мають здавати проектну та технічну документацію, отриману в результаті виконання зазначених робіт, органам Держкомзему України, на які покладено функції контролю за їх виконанням та прийманням згідно з Положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах. Суб'єкт господарювання, що здійснює провадження господарської діяльності щодо виконання землевпорядних робіт зобов'язаний представляти результати зазначених робіт в електронному вигляді на магнітних носіях згідно з вимогами, затвердженими Держкомземом України.

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ З/У НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

Державне управління землеустроєм Кабінет Міністрів України здійснює безпосередньо або через центральний орган виконавчої влади по земельних ресурсах (Держкомзем України).

- проведення єдиної політики ведення і встановлення єдиних принципів і основних засад землеустрою, ліцензування діяльності з землеустрою;

-організація здійснення землеустрою відповідно до загальнодержавних федеральних програм;

-фінансування землевпорядних робіт;

-визначення концепції розвитку землеустрою;

-наукове і методичне забезпечення землеустрою;

-проведення єдиної інвестиційної політики в галузі ведення землеустрою;

-організація землевпорядних робіт на землях, що знаходяться у державній власності;

- прийняття правових нормативних актів по землеустрою і контроль за їх дотриманням;

3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ З/У НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

-організація проведення землеустрою відповідно до регіональних програм;

-фінансування землевпорядних робіт за рахунок коштів регіональних і місцевих бюджетів;

-координація діяльності землевпорядних органів в сфері землеустрою;

-організація землевпорядних робіт на землях, що знаходяться у державній власності;

4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ З/У НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

5. ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ З/У ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

- Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

- Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

- Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. До договору замовник додає вихідну документацію, необхідну для розроблення проекту землеустрою.

- Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.

- Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. - Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

- Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

6. ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ З/У ЩОДО ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів підлягають погодженню комісіями з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, та затверджуються сільськими, селищними, міськими радами.

7. ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХ.ДОК. ІЗ З/У ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ)

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) . Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі. Топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою виконуються, а результати цих робіт оформлюються. Камеральні роботи виконуються для опрацювання даних, отриманих в результаті проведених топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою та складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

8. ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХ.ДОК. ІЗ З/У ЩОДО СКЛАДАННЯ ДОКУМЕНТІВ , ЩО ПОСВІДЧУУЮТЬ ПРАВО НА ЗЕМ.ДІЛЯНКУ

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджене замовником документації;

в) копії документів, що посвідчують право на земельні ділянки;

г) плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

ґ) матеріали польових геодезичних робіт;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

е) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути;

є) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі знаходження земельної ділянки в заставі, користуванні).

9. ПОРЯДОК ВРАХУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ , ТА ГРОМАДСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ ПРИ ЗДІЙСНЕНІ З/У НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

З «Про землеустрій»

Стаття 58. Врахування державних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні Врахування державних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у виконанні заходів, передбачених загальнодержавними програмами щодо використання та охорони земель, схемами землеустрою і техніко-економічного обгрунтування використання та охорони земель, проведення державної експертизи і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Стаття 59. Врахування громадських і приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні

Врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає в прогнозуванні та забезпеченні комплексного розвитку соціальної та інженерної інфраструктури території. Врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю

10. процесуальні права і обов'язки замовників документації із землеустрою

Замовники документації із землеустрою мають право:

а) доручати розробникам виконання робіт із землеустрою;

б) встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою;

в) визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою;

г) визначати за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати;

ґ) виступати власником документації із землеустрою;

д) проводити індексацію вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом;

е) здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.

Замовники документації із землеустрою зобов'язані:

а) виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом;

б) надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою;

в) проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

г) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

11. Права та обов'язки розробників документації із землеустрою

Розробники документації із землеустрою мають право:

а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом;

г) авторства на створену ними документацію із землеустрою;

ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов'язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

12. порядок розгляду та затвердження документації із землеустрою

1. Розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а)прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погоджених їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б)проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в)проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г)проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

2.Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

3.Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

13. порядок здійснення авторського нагляду розробниками документації із землеустрою в ході її реалізації

Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою здійснюється розробниками документації із землеустрою і передбачає перевірку повноти та якості виконання заходів, окремих рішень, передбачених цією документацією, а також вимог нормативно-правових актів з питань здійснення землеустрою. Строки здійснення авторського нагляду за виконанням проектів землеустрою визначаються відповідно до графіка реалізації проекту землеустрою. Результати, одержані під час авторського нагляду за реалізацією проекту землеустрою, заносяться в журнал авторського нагляду за виконанням проектів землеустрою. Порядок ведення журналу авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

14. порядок встановлення та справляння плати за землю (земельний податок, орендна плата)

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

15. процесуальний порядок забезпечення раціонального використання і охорони земель різних категорій

Правове регулювання використання та охорони земель, призначених для обслуговування промислових, транспортних, енергетичних, оборонних та інших несільськогосподарських потреб, спрямоване на забезпечення умов, необхідних для нормального розміщення і функціонування різних несільськогосподарських об'єктів. Водночас, наявність закріпленого земельним законодавством принципу пріоритету сільськогосподарського землекористування обумовлює певне підпорядкування правового режиму земель несільськогосподарського призначення інтересам розвитку сільськогосподарського виробництва. Це пов'язане, зокрема, з тим, що згідно зі ст. 23 ЗК України для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Крім того, у даній нормі зазначено, що лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться переважно вздовж шляхів, трас тощо.

Суб'єктами права на зазначені землі можуть виступати юридичні та фізичні особи. Суб'єктами земельних прав у цих випадках виступають як державні, так і недержавні юридичні особи. Тут важливо лише те, щоб діяльність, яка обумовлена цільовим призначенням даних земель, здійснювалася юридичними особами, які наділені спеціальною (статутною) правоздатністю.

Як правило, зазначені землі найчастіше надаються відповідним суб'єктам у постійне користування.

Можливе і використання цих земель на умовах оренди. У цих випадках орендне землекористування здійснюється в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про оренду землі».

З метою прискорення ринкових реформ, стимулювання ефективного землекористування та підприємницької діяльності, заохочення інвестицій у реалізацію програм соціально-економічного розвитку чинним законодавством передбачена можливість придбання певних земельних ділянок несільськогосподарського призначення у приватну власність як юридичними, так і фізичними особами.

Порядок використання зазначених земель встановлюється законом. Це свідчить про те, що правовою основою нормативного регулювання у зазначеній сфері можуть і повинні бути лише закони, а не підзаконні акти.

землеустрій документація орендний плата

16. процесуальний порядок розроблення та затвердження генерального плану населеного пункту

При розробленнi генерального плану використовуються такi затвердженi документи:

- схеми планування територiї України, Автономної Республiки Крим, областей, адмiнiстративних районiв та їх груп;

- концепцiя розвитку населеного пункту;

- програми розвитку видiв економiчної дiяльностi, прогнози розвитку регiону i населеного пункту (соцiально-економiчнi, демографiчнi, екологiчнi та iншi);

- документацiя з планування територiї населеного пункту, його окремих районiв, зон i територiй;

- iнформацiя мiстобудiвного та iнших кадастрiв, банкiв даних;

- спецiалiзованi схеми, проекти i програми розвитку iнфраструктури населеного пункту та її елементiв, забезпечення безпеки та органiзацiї дорожнього руху, охорони навколишнього середовища та здоров'я населення, збереження пам'яток iсторiї i культури та iншi матерiали.

Генеральний план включає текстовi та графiчнi матерiали.

До текстових матерiалiв вiдносяться:

а) книга генерального плану;

б) брошура з основними положеннями генерального плану.

Графiчними матерiалами є плани i карти аналiтичного i проектного змiсту, виконаннi у встановленому масштабi.

Текстовi та графiчнi матерiали за домовленiстю з замовником можуть виконуватися з застосуванням комп'ютерної технологiї,

Виклад iнформацiї в книзi генерального плану повинен бути стислим. У вступi наводяться вiдомостi про органiзацiї, якi є замовником та розробником генерального плану та його окремих роздiлiв, джерела вихiдних даних, топогеодезичну основу.

В аналiтичнiй частинi наводиться проблемно орієнтована iнформацiя про сучасний стан мiстобудiвного розвитку населеного пункту та використання його територiї.

Аводиться комплексна оцiнка планувальних обмежень, що мають суттєвий вплив на планування рiзних видiв використання територiй.

На пiдставi аналiзу сучасного стану населеного пункту, реалiзацiї попереднього генерального плану дається оцiнка конфлiктних ситуацiй та кризових явищ мiстобудiвного розвитку населеного пункту.

Для значних та найзначнiших мiст iнформацiя подається по елементах планувальної структури та населеному пункту в цiлому.

17. процесуальний порядок розроблення та затвердження плану функціонального зонування територій населеного пункту

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) встановлення для кожної зони умов та обмежень з визначенням видів використання земельних ділянок та об'єктів нерухомості;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними ліні

18. процесуальний порядок проведення містобудівного моніторингу

Моніторинг проводиться Службами містобудівного кадастру у формі камерального вивчення та аналізу нормативно-правових актів з питань містобудівної діяльності, матеріалів аерокосмічного зондування Землі, просторово-орієнтованих даних наземного лазерного сканування, матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва електронних довідників, реєстрів, розподілених баз даних, документованих джерел, що отримуються від юридичних та фізичних осіб відповідно до вимог законодавства із застосуванням геоінформаційних технологій збору, обробки, зберігання та використання інформації як геопросторових даних в державній системі координат або місцевій системі координат, що має зв'язок з державною системою координат на відповідній картографічній проекції у єдиній системі класифікації і кодування містобудівної діяльності.

Запит та надання матеріалів для Моніторингу на міжгалузевому рівні проводиться у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.97 N 269 ( 269-97-п ) "Про затвердження Положення про порядок розпорядження картографічною інформацією", від 25.05.2011 N 556 ( 556-2011-п ) "Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами" та від 25.05.2011 N 559 ( 559-2011-п ) "Про містобудівний кадастр", а також інших нормативно-правових актів з питань щодо розроблення містобудівної документації.

Моніторинг передбачає проведення таких заходів:

визначення об'єкта Моніторингу;

збір даних, що забезпечують отримання результатів Моніторингу;

обробка отриманих даних в процесі Моніторингу;

аналіз отриманих даних в процесі Моніторингу;

структурування баз даних за геопросторовою інформацією Моніторингу, що забезпечують зберігання та оперативне використання отриманої інформації.

Результатом Моніторингу є цифровий набір геопросторових даних, що дозволяє формувати електронний та аналоговий графічний, табличний або текстовий документ у формі звіту, довідки, доповіді. До зазначених документів можуть додаватись відповідні графічні матеріали.

Моніторинг проводиться постійно, його результати заносяться у базу даних містобудівного кадастру. Технологічна складова Моніторингу встановлюється з урахуванням показників інформації Моніторингу і програмно-технічних комплексів обробки інформації та виду вихідних матеріалів з визначенням технологічної схеми проведення робіт камеральної обробки матеріалів спостережень, переліком робочих операцій збору показників, їх параметрів точності та формування бази даних.

Моніторинг проводиться на територію для актуалізації даних містобудівного кадастру, що необхідні для розроблення або корегування відповідної містобудівної документації.

Встановлені розбіжності з питань використання земельних ділянок для містобудівних потреб доводяться до відома відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування.

Моніторинг також проводиться у випадках надзвичайних ситуацій на територіях, що зазнали техногенного або природного впливу. Результати Моніторингу доводяться до органів державної влади та місцевого самоврядування.

19. порядок обміну інформацією між містобудівними та державними земельними кадастрами

Обмін інформацією здійснюється щодо відповідних геопросторових даних, які необхідні для виконання покладених на суб'єктів інформаційного обміну функцій.

Обмін здійснюється у форматі запит/відповідь шляхом надання відповідної інформації на аналогових та/або електронних носіях, а також комунікаційними каналами з дотриманням вимог законодавства про інформацію.

Для організації обміну інформацією містобудівного кадастру та державного земельного кадастру суб'єкти інформаційного обміну визначають відповідальних осіб та повідомляють про них іншій стороні інформаційного обміну на відповідному рівні.

Відповідальні особи здійснюють контроль та несуть відповідальність за підготовку запитів, своєчасне надання інформації та її коректність, відповідність і повноту, а також здійснюють контроль за правомірністю подання запитів.

Подання запиту на інформацію на аналоговому та/або електронному носії та її отримання організовується відповідним суб'єктом інформаційного обміну шляхом доставки запиту та матеріалів визначеним суб'єктом інформаційного обміну кур'єром, поштою або електронною поштою у встановленому порядку.

Запит на інформацію на аналоговому та/або електронному носії подається суб'єктом інформаційного обміну до іншого учасника обміну на відповідному рівні інформаційного обміну разом із супровідним листом, що має реєстраційний номер і підпис керівника суб'єкта інформаційного обміну.

Запит на інформацію та відповідь суб'єктами інформаційного обміну здійснюється електронною поштою за відповідними формами та супроводжується необхідним підтвердженням.

Запит на інформацію та відповідь на правах прямого доступу до даних в обмінному форматі розділу інформації інтегрованого використання відповідних баз даних суб'єктами інформаційного обміну здійснюється комунікаційними каналами відповідно до законодавства.

Суб'єкти інформаційного обміну ведуть облік запитів та відповідей з надання інформації у встановленому порядку залежно від форми обміну інформацією.

Відповідь на запит суб'єктів інформаційного обміну за безпосереднім зверненням та/або електронною поштою надається протягом трьох днів з моменту надходження такого запиту.

Інформаційний обмін у форматі запит/відповідь комунікаційними каналами на правах прямого доступу, який організовується програмним забезпеченням системи управління базами даних, здійснюється суб'єктами інформаційного обміну за технологією on-line відповідно до встановленого суб'єктами інформаційного обміну розподіленого доступу програмного забезпечення системи управління базами даних.

Кожна передача інформації на аналоговому та/або електронному носії організовується замовником шляхом доставки матеріалів визначеним суб'єктом інформаційного обміну кур'єром або поштою разом із супровідним листом, що має реєстраційний номер і підпис керівника суб'єкта інформаційного обміну.

Під час відповіді на запит суб'єкти інформаційного обміну повинні забезпечити надання повної актуалізованої інформації.

У процесі інформаційного обміну суб'єкти інформаційного обміну здійснюють контроль за інформацією щодо:

коректності інформації наданому запиту;

відповідності інформації встановленому переліку інформаційного обміну;

повноти інформації за складовими частинами її представлення.

За результатами перевірки інформації суб'єкт інформаційного обміну надає протягом одного дня доступними засобами передачі іншій стороні підтвердження за встановленою формою про її прийняття або неприйняття з відповідним обґрунтуванням.

Суб'єкт інформаційного обміну під час отримання повідомлення про неприйняття інформації протягом одного дня розглядає обґрунтування щодо її відхилення та у разі обґрунтованості претензій усуває недоліки та організовує передачу скоригованої інформації замовнику шляхом доставки матеріалів установленими суб'єктами інформаційного обміну каналами.

Розділ інформації інтегрованого використання відповідних баз даних суб'єкти інформаційного обміну формують у прийнятому узгодженому обмінному форматі даних згідно з прийнятими суб'єктами інформаційного обміну системами класифікації та кодування такої інформації.

Для забезпечення уніфікованої обробки інформації суб'єкти інформаційного обміну здійснюють обмін власних систем класифікації та кодування. У разі внесення змін до них, у тому числі викладення їх у новій редакції, суб'єкти інформаційного обміну повідомляють іншій стороні не пізніше ніж за п'ять днів до введення їх у дію.

За необхідності подання запиту на інформацію, що стосується території іншої адміністративно-територіальної одиниці, запит подається та отримується відповідь від органу вищого рівня.

Суб'єкти інформаційного обміну вищого рівня за потреби можуть подавати запит та отримувати відповідь від суб'єктів нижчого рівня безпосередньо.

Размещено на Allbest.ru