Роль банківської системи України у здійсненні валютного контролю та валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Роль банківської системи України у здійсненні валютного контролю та валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності»

Зміст

Вступ

1. Механізм валютного регулювання і валютного контролю зовнішньоекономічної діяльності в Україні

2. Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю

3. Ліцензування валютних операцій

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Валютне регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. В залежності від мети валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі впливають на розвиток валютних відносин, та відповідним чином коригують валютну політику, що проводиться в державі.

Враховуючи, що валютне регулювання є однією з найбільш динамічних складових як національної, так і світової валютно-фінансових систем, визначення особливостей побудови та розвитку системи валютного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки є важливою науковою та практичною проблемою, що зумовлює актуальність обраної теми.

Мета науково-дослідної роботи - проаналізувати існуючу систему валютного регулювання і контролю зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств.

Виконуючи дане дослідження, варто виділити також наступні завдання:

- дати визначення понять валютне регулювання, валютний контроль;

- розглянути механізм здійснення валютного регулювання та контролю в Україні функціонування світового ринку технологій;

- вказати об'єкти та суб'єкти у сфері валютного регулювання;

- проаналізувати законодавчу базу України в цій сфері;

- визначити повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю.

валютний контроль державний банківський ліцензування

1. Механізм валютного регулювання і валютного контролю в Україні

Валютне регулювання - це сукупність законодавчих норм і економічних заходів, що реалізуються державними органами з метою формування і вдосконалення національної валютної системи країни з урахуванням структури принципів світової валютної системи, забезпечення валютної стабільності і ефективного формування механізму валютно-фінансових взаємовідносин з іншими країнами.

Також під валютним регулюванням розуміється діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків та порядок здійснення операцій з валютними цінностями. Ринкове і державне валютне регулювання доповнюють одне одного: при цьому ринкове регулювання основане на конкуренції й породжує стимули розвитку; відповідно валютне регулювання спрямоване на визначення негативних наслідків ринкового регулювання валютних відносин. Здійснення валютного регулювання покладається чинним законодавством на органи державної влади, що проводять економічну та грошово-кредитну політику.

Валютне регулювання носить публічно-правовий характер, тобто:

а) воно спрямоване на забезпечення публічних інтересів щодо стабільності національної грошової одиниці, утримання платіжного балансу, зміцнення валютно-фінансової системи держави в цілому;

б) здійснюється виключно за допомогою імперативних методів регулювання.

Напрямки валютного регулювання:

-- формування і оновлення законодавчої і нормативної бази зовнішніх валютно-фінансових відносин;

-- формування механізму щоденного валютного контролю, перед яким поставлено завдання забезпечувати дотримання учасниками зовнішньоекономічної діяльності при виконанні валютних операцій валютного законодавства;

-- Національний банк України, а також уряд України, керуючись поставленими цілями макроекономічної політики, здійснюють в межах своєї компетенції поточний оперативний вплив на функціонування валютного механізму: визначають режим валютного курсу гривні по відношенню до іноземних валют, регулюють динаміку ринкового валютного курсу, вживають заходи, направлені на забезпечення достатнього рівня і найбільш ефективної структури офіційних золотовалютних резервів, проводять погашення державних зовнішніх боргових зобов'язань, здійснюють вплив на основні види зовнішньоекономічної діяльності, а також на стан платіжного балансу.

Особливості правового регулювання обігу і використання валютних цінностей на території України:

1) це регулювання є комплексною галуззю законодавства і в такій якості включає в себе публічно-правові і приватно-правові норми, норми, що регулюють діяльність громадян, банків, органів держави, які здійснюють валютний контроль;

2) постійна зміна вказаних норм і окремих правових пунктів;

3) правове регулювання здійснюється різними відомствами окремо, хоча в деяких випадках застосовуються спільні правові акти.

Етапи законодавчого регулювання валютних операцій в Україні:

-- етап адміністративного регулювання, на якому регулювання здійснювалось державними органами у вигляді нормативів або довгострокових валютних коефіцієнтів,

-- етап аукціонного регулювання, що почався проведенням валютних аукціонів і встановленням біржового курсу валюти,

-- етап продажу валютної виручки і створення валютного резерву України, який в банківському обслуговуванні клієнтів поділяється на два етапи:

* період продажу виручки в цей резерв за офіційним курсом,

* період добровільного продажу 50% виручки на валютній біржі або уповноваженим банком за комерційним курсом.

Функції Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання:

-- участь у складанні платіжного балансу України;

-- забезпечення формування Державного валютного фонду України і розпорядження ним;

-- визначення порядку використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

Функції Національного банку України у сфері валютного регулювання:

-- здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

-- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

-- контролює додержання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

-- у разі потреби ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

-- видає обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

-- нагромаджує, зберігає й використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

-- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

-- встановлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, курсів валютних цінностей;

-- встановлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

-- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Правові акти, що регулюють валютні відносини, пов'язані з забороною, обмеженням і регламентуванням операцій з валютою і валютними цінностями, містять норми адміністративного, конституційного, фінансового і цивільного права, які в більшості носять імперативний характер, не допускають ніяких відступів від правил поведінки суб'єктів правовідносин, базуються на владному методі регулювання відносин і, таким чином, є нормами публічного права.

В Україні валютне регулювання базується на Конституції України та Законі України «Про Національний банк України», Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Митному кодексі України, Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також нормативних актах Національного банку України, що визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» містить визначення таких понять, як «валюта України», «іноземна валюта», «валютні операції», «монетарні метали». Він визначає основні принципи здійснення валютних операцій і валютного регулювання, визначає повноваження державних органів та функції банків України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки юридичних і фізичних осіб у відносинах володіння, користування і розпорядження валютними цінностями, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Основними правовими актами Національного банку України, що регулюють валютні операції, є: інструкції «Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських документів і платіжних карток через митний кордон України», «Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон», положення «Про валютний контроль», «Про відкриття і функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті і кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в гривні», «Правила використання готівкової іноземної валюти», «Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України».

Щодо валютних відносин можуть застосовуватись міжнародні угоди, учасниками яких є Україна. Україна приєдналась до статті 8 Статуту Міжнародного валютного фонду, так як створила керований валютний ринок і стабільну національну валюту. Гривня отримала міжнародне визнання як конвертована за поточними операціями валюта.

Свого часу Україна як незалежна держава заявила про прагнення забезпечити конвертованість національної валюти, підписавши ще в 1992 р. статті Угоди Міжнародного валютного фонду (Статут МВФ) та взявши на себе зобов'язання щодо організації власної валютної системи, передбачені статтею XIV Статуту МВФ. 24 вересня 1996 р. Україна заявила про прийняття зобов'язань за статтею VIII Статуту МВФ, що свідчило про офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою за поточними операціями.

Валютний контроль - це діяльність уповноважених органів державної влади та банків, спрямована на перевірку дотримання суб'єктами валютних операцій валютного законодавства, виявлення правопорушень та застосування санкцій до правопорушників.

Валютний контроль в Україні здійснюється Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, уповноваженими банками, Державною податковою інспекцією, Державним митним комітетом, Міністерством зв'язку.

Метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. Основні напрямки валютного контролю:

-- визначення відповідності валютних операцій чинному законодавству і наявність необхідних для них ліцензій і дозволів;

-- перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою;

-- перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті;

-- перевірка повноти і об'єктивності обліку та звітності по валютних операціях, а також по операціях нерезидентів у валюті України.

Повноваження державних органів і банківської системи в сфері валютного регулювання визначені Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів виконують банки, що здійснюють ці операції.

Фінансовий контроль валютних операцій проводить також Державна податкова інспекція.

Контроль за дотриманням правил поштових переказів і пересиланням валютних цінностей через митний кордон України здійснює Міністерство зв'язку України, а переміщення цінностей через митний кордон здійснює Державний митний комітет України.

Валютному контролю підлягають операції, що проводяться резидентами і нерезидентами, а також зобов'язання по декларуванню валютних цінностей та іншого майна резидентів, що знаходиться за межами України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями вимагати і отримувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про їх валютні операції, а у випадках виявлення порушень - застосовувати фінансові санкції.

2. Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 р. «Про Національний банк України» Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль (ч. 1 ст. 44). До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належать:

· видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

· видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, в частіші дотримання ними валютного законодавства;

· встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валют. Валютна позиція - це співвідношення вимог та зобов'язань банку в іноземній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою у разі, якщо обсяг зобов'язань по проданій валюті перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог по купленій валюті перевищує обсяг зобов'язань;

· застосовування заходів відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Повноваженнями у сфері валютного контролю наділені також:

Державна податкова адміністрація України - здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України;

Міністерство транспорту та зв'язку України - здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України;

Державна митна служба України - здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Окрім того, комерційні банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Положення про валютний контроль, що затверджене постановою правління НБУ від 8 лютого 2000 р. № 49 визначає поняття «функцій агента валютного контролю», під якими розуміються обов'язки банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій та/або своєчасне інформування банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Відсутність в банках документів, що підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій минуло не більше п'яти років, кваліфікується як нездійснення ними банками функцій агента валютного контролю.

3. Ліцензування валютних операцій

Важливим засобом валютного регулювання є ліцензування валютних операцій Національним банком України, яке регулюється ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

НБУ видає два види ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом:

· генеральні;

· індивідуальні.

Генеральш ліцензії видаються лише комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій у комплексі, окрім тих валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції.

1) Вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. Загальне правило про ліцензування операцій з переміщення іноземної валюти за межі України має ряд винятків, до яких належать:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами -- резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ.

Відповідні суми визначаються Інструкцією про порядок переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р. № 283, та Правилами проведення валютних операцій при здійсненні міжнародних поштових переказів, затвердженими постановою Правління НБУ від 2 7 жовтня 2005 р. № 396;

б) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

в) платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та задоговорами страхування життя.

Таким чином, суб'єкти господарювання не обмежені будь-якими граничними сумами переказів іноземної валюти на виконання зобов'язань перед нерезидентами щодо поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Разом з тим вони повинні пред'являти до банківських установ відповідні зовнішньоекономічні договори (контракти) для підтвердження господарського характеру операції та забезпечення подальшого валютного контролю;

г) платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

д) вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, вразі прішішення інвестиційної діяльності.

Положення пунктів г) і д) конкретизують зміст гарантій для іноземних інвесторів, які закріплені у статтях 11 та 12 Закону України від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування».

2) Ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України. Як виняток, не потребує ліцензування ввезення тощо в Україну сум у валюті України, які раніше були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, це кореспондує положенню ст. З Декрету, згідно з яким суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені переслані, переказані назад в Україну.

3) Надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті Наразі здійснюється не ліцензування відповідних валютних опер вдій, а реєстрація кредитних договорів НБУ шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. № 270.

4) Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Ряд винятків з правіша про ліцензування використання іноземної валюти на території України як засобу платежу встановлений Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119.

5) Розміщення валютних цінностей на рахунках І у вкладах за межами України, за винятком:

а) відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

б) відкриття кореспондентських рахунків банками:

в) відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном.

6) Здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину. Слід відзначити, що НБУ встановлює порядок інвестування за кордон лише валютних цінностей. Визначення порядку здійснення резидентами інвестицій за кордон у негрошовій формі належить до компетенції Міністерства економіки України.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Висновки

Валютне регулювання посідає важливе місце в системі економічних відносин: впливаючи на загальний стан економіки країни, валютне регулювання, в свою чергу, значною мірою визначається ним та залежить від ролі держави у міжнародних відносинах.

Українська держава, враховуючи значення валютного регулювання для успішного соціально-економічного розвитку країни, визначає систему державних органів у цій сфері.

До системи цих органів насамперед слід віднести Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, ряд міністерств та відомств (Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Міністерство фінансів, Державний митний комітет та ін.).

Функції, повноваження та деякі інші елементи правового статусу цих органів у сфері валютного регулювання визначені в Декреті «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Аналіз норм цього декрету (ст. 11--13) дає можливість зробити висновок про те, що в ньому визначені здебільшого повноваження Кабінету Міністрів України і Національного банку України.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 16.04.1991 №960-XII (зі змінами від 16.11.2006 №360-V)

2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року (зі змінами від 23 лютого 2006 року)

3. Делас В.А. Місце комерційних банків у системі валютного контролю // Фінанси України. - 2006. - №5. - С.151-155.

4. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства Навч. посібник. -- К.: Знання, 2006. - 462 c.

5. Горбенко Г. Валютний контроль в Україні: [Щодо переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України] // Юридичний журнал. - 2006.-- №2. - С.46-48.

6. Жартовский С. В. Валютний контроль в Україні: актуальні питання та орієнтири // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К., 2005. - №9 (40). - С.88-91.

7. Макаренко О. Валютний контроль як інструмент стабілізації валютного ринку в Україні // Вісн. НБУ. - 2005.-- №11. - С.36 - 38.

8. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. -- К. : Юрінком Інтер, 2003. -- 527с.

9. Ющенко В.А. Валютне регулювання: Навч. посібник для вузів/ В.А. Ющенко, В.І. Міщенко. - К.: Знання, 2005. - 359 с

Размещено на Allbest.ru