Порядок і підстави взяття на квартирний облік громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Міжгалузевий інститут управління

Кафедра Цивільно правових дисциплін

Контрольна робота

З дисципліни: Житлове право

на тему

Порядок і підстави взяття на квартирний облік громадян

Студентка

Петрищенко І.В.

Київ-2011

План

Вступ

1. Порядок взяття на квартирний облік громадян

2. Підстави взяття на квартирний облік

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Житлове законодавство - це сукупність нормативних актів, що регулюють суспільні відносини по задоволенню потреб громадян у житлі і пов'язані з ними відносини по управлінню житловим фондом, забезпеченню його цілості, експлуатації і ремонту.

Перехід до ринкової економіки пов'язаний із кардинальним реформуванням житлової сфери. Головним напрямком розвитку житлового законодавства в цих умовах у першу чергу є зміна принципів надання жилих приміщень із державного та громадського житлових фондів, проведення приватизації, створення ринку житла, регулювання відносин власності і т.д. У зв'язку з цим за останні роки почало формуватись нове житлове законодавство, в якому знаходять своє місце і норми, прийняті зі «старого» законодавства.

Однією з основних тенденцій його розвитку є правове забезпечення задоволення житлової потреби громадян не шляхом безоплатного надання квартир (будинків), а через створення умов для будівництва, придбання у власність чи найм (оренду) за свій кошт. Тільки окремі категорії осіб, соціальне незахищені, можуть отримати житлове помешкання від держави, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів безоплатно чи за доступну ціну.

Такий підхід є логічним, виправданим, суспільне справедливим. В умовах ринку житла кожен громадянин повинен при вирішенні житлового питання розраховувати не на безоплатне приміщення, а на те, котре він має можливість придбати. У свою чергу ця можливість визначається розміром винагороди, яку громадянин отримує за свою працю, яка вартість його праці.

Необхідно погодитись і з твердженням, що з точки побудови системи права норми житлового законодавства відносяться до різних галузей права (конституційного, адміністративного, цивільного і т. і.). Регулювання житлових відносин нормами різних галузей прав, без об'єднання їх у самостійну галузь законодавства, теоретично було неможливим здійснити, якщо діяти заради чистоти відособлених галузей. Таке вирішення питання суперечило б факту реальної дійсності.

Систему житлового права створюють різні закони та підзаконні акти. За ступенем своєї сили закони діляться на основні (конституційні) і звичайні. Конституція України є правовим базисом розвитку житлового законодавства. Вона має найвищу силу і пряму дію. Закони, що видаються на основі Конституції України, називаються звичайними законами і створюють самостійну галузь законодавства. Вона ввібрала в собі майже всі норми про договори найму (оренди), безоплатного користування житлом, ряд норм, що стосуються придбання і здійснення речових прав, а також всі норми адміністративного права, що регулюють відносини по управлінню житловим фондом. Необхідно відзначити, що з урахування завдань, які стоять перед державою, підходів до врегулювання житлових відносин такий підхід є доцільним в урегулюванні відносин у житловій сфері.

1. Порядок взяття на квартирний облік громадян

Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їхньої письмової заяви. До заяви необхідно додати документи, які підтверджують обґрунтованість визнання громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік. Громадянинові, який подав заяву, органом місцевого самоврядування видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання. Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на облік приймається відповідним органом місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви та інших представлених документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання документів. Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою такого громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього строку його перебування на соціальному квартирному обліку. Орган місцевого самоврядування не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви. З громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, з дати взяття його на облік укладається договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку. Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі наявності підстав, передбачених Законом, а саме: 1)непредставлення необхідних документів, мова про які йшла вище; 2) подання документів з виправленнями; 3) подання документів, які не підтверджують можливість визнання громадянина таким, що потребує надання соціального житла; 4) подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік. На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їхніх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).

Необхідно зазначити, що громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

У такому ж порядку беруться на облік працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив підприємства, установи, організації.

Законодавством передбачені випадки, коли за громадянами може зберігатися право перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи. Так, громадяни продовжують перебувати на квартирному обліку у разі призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до 3 років; направлення підприємством, організацією на навчання; виходу на пенсію, в разі, коли на тому ж самому підприємстві, установі, організації, працює член його сім'ї, який перебуває разом з ним на обліку.

Громадяни, які перебували на квартирному обліку за місцем роботи і перейшли на інше підприємство, в установу, організацію у тому ж населеному пункті, беруться на облік за новим місцем роботи, а якщо там не ведеться облік, то у виконавчому комітеті місцевої ради за місцем проживання, із збереженням попереднього часу перебування на обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, у випадках:

-переведення на інше підприємство, в установу, організацію за розпорядженням вищестоящих органів влади;

-звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації,

-скороченням чисельності або штату працівників;

-звільнення у зв'язку зі станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи;

-звільнення у зв'язку з неявкою на роботу внаслідок тривалої тимчасової непрацездатності.

Зазначені правила застосовуються також у випадках, коли громадяни працювали на підприємствах, в установах, організаціях, які не ведуть квартирний облік, і перебували на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради, а потім перейшли на роботу на розташовані в тому ж населеному пункті підприємства, в установи, організації, які ведуть квартирний облік, за згаданими підставами, і висловили бажання перейти на облік за місцем роботи.

Для взяття на квартирний облік громадяни мають подати заяву про взяття на квартирний облік до виконавчого комітету місцевої ради за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації за місцем їхньої роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання житлового приміщення і бажають разом стати на облік.

До заяви додаються:

-довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, або громадянином, який має у приватній власності житловий будинок (частину будинку), квартиру;

-довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті місцевої ради).

У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.

Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, вказують про це у заяві й подають відповідні документи.

Інші документи за необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої ради або адміністрацією підприємства, установи, організації.

Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартирний облік. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої ради і скріплена печаткою виконавчого комітету. Книга зберігається як документ суворої звітності.

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк із дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації й профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

У рішенні виконавчого комітету місцевої ради або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім'ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої ради, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої ради - із дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - із дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої ради.

Громадяни, взяті на квартирний облік, вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої ради і скріплена печаткою виконавчого комітету. Книга зберігається як документ суворої звітності. Також на кожного громадянина (сім'ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи. Обліковій справі дається номер, відповідний номеру в книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання житлового приміщення.

Облікові справи є документами суворої звітності. Громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання житлового приміщення, окрім випадків зняття з квартирного обліку. Житлові приміщення надаються в порядку черговості, яка визначається за часом взяття на облік.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, житлові приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання житлових приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання житлових приміщень. Тобто, іншими словами, існує три черги: загальна черга, першочергове отримання житлового приміщення та отримання житлового приміщення поза чергою.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку на підприємстві, в установі, організації та у виконавчому комітеті місцевої ради, житлові приміщення надаються там, де раніше настала черговість на їх одержання. Органи, що надали житлові приміщення, повідомляють про це за іншим місцем перебування громадян на обліку.

Згідно з проектом ЖК України, правом прийняття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - квартирний облік), користуються громадяни України, які відповідно до закону:

-мають право на одержання соціального житла;

-забезпечуються житлом за рахунок державного та комунального житлових фондів;

-мають право на одержання кредитів, іншої фінансової допомоги на будівництво чи придбання житла.

Квартирний облік громадян, згідно з проектом, може здійснюватися за місцем їхнього постійного проживання - органами місцевого самоврядування та за місцем роботи - підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності за рішенням їх органів управління.

Умови взяття на квартирний облік громадян, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію або в разі захворювання, що перешкоджає подальшій роботі, визначаються колективним договором. Це положення значно зменшує права вказаних груп населення на житло, що є упущенням проекту ЖК України.

Також проектом передбачено три черги надання житлових приміщень. Підстави визначення права позачергового отримання житлових приміщень розрізняються залежно від суб'єкта (інвалідами війни та особами, прирівняними до них, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, дітьми-інвалідами, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають в установах соціального захисту населення та ін.) та стану житла (непридатність для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, підлягає знесенню через аварійний стан та ін.).

Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, що передбачені вище. Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) заявнику не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення.

житлове право квартирний облік

2. Підстави взяття на квартирний облік

На сьогодні одним із головних засобів реалізації прав громадян на житло залишається надання житлових приміщень у будинках державного та громадського житлового фондів. Одержати у безстрокове користування житлове приміщення в будинках державного чи громадського житлових фондів мають право громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни: -забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

-які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

-які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

-які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

-які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

-які проживають у гуртожитках;

-які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними житлове приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах; інваліди війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст. 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Висновок

Не зупиняючись на детальному аналізі наведених точок зору, не вдаючись у полеміку, зазначимо, що у своїй роботі ми виходимо із розуміння житлового права як права, що регулює відношення, у яких задовольняється потреба в житлі, відношення, що виникають у процесі задоволення громадянами своїх житлових потреб, відношення по задоволенню потреб громадян у житлі. Інакше кажучи, ми виходимо з того, що житлове право є частиною цивільного права.

Список використаної літератури

1. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково-практичний посібник. - X.: Еспада, 2001;

2.Житлове право України: Навч. посіб. / М.К Галянтич, Г.І. Коваленко. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 480 с.

3. Законодавство України про нерухомість / Упор. Я.М. Гутарін, К.: Юрінком Інтер, 1999.

4. Житлове законодавство України / Упор. М.І. Мельник М.І. Хав-ронюк. -- К.: ТОВ "Гранд", 1998.

5. Житлове право України / За ред. В.С. Гопанчука, Ю.О. Заіки. - К.: Істина, 2003.

6. Коваленко Г.І. Право власності на житло: правові основи. - К., 2002.

7. Коваленко Г.І. Приватна власність на житло: закон і реальність. - К., 2001

Размещено на Allbest