Речові права на чуже майно

Землекористувач наділений обов'язками відносно власника землі щодо користування земельною ділянкою:

- ефективно використовувати земельну ділянку за призначенням;

- вносити плату за користування земельною ділянкою. А також інші платежі, встановлені домовленістю чи законом;

- підвищувати родючість земельної ділянки , застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть пивести до погіршення екологічної ситуації;

- повідомити власника у встановлений законом спосіб (ст. 411 ЦКУ) про намір продати право користування земельною ділянкою.

Емфітевзис припиняється у разі :

1) поєднання в одній особі власника та користувача земельної ділянки;

2) спливу строку, на який було надано емфітевзис;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;

4) знищення земельної ділянки або такого її пошкодження , що виключає можливість використання для задоволення сільськогосподарських потреб;

5) визнання недійсним право чину, що є підставою встановлення емфітевзису;

6) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

7) взаємної домовленості власника і землекористувача договору про припинення емфітевзису.

4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови

(суперфіцій)

Суперфіцій - це довгострокове відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безвідплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності ( ч.1 ст 413 ЦКУ).

Суб'єктами суперфіціарних відносин є власник земельної ділянки, яка надається під забудову, і особа, яка має право використання зазначеної ділянки для забудови ( суперфіціарій).

Суперфіцій може належати одночасно двом і більше особам. При цьому суперфіційне право поділу не підлягає , а мається на уваза спільне користування земельною ділянкою, наданою під забудову одночасно двом або більше особам.

Об'єктом суперфіцію є право користування земельною ділянкою для будівництва певних видів споруд чи будівельз можливістю для суперфіціарію набути право власності на них.

Підставами встановлення суперфіцію є договір між власником ділянки і майбутнім забудовником про встановлення суперфіцію, а також заповіт. Заповіт також може бути підставою встановлення суперфіцію у разі наявності у ньому заповідального відказу, яким заповідач зобов'язує спадкоємця надати іншій особі право користування для забудови земельною ділянкою, що входить до складу спадщини.

Існуючий суперфіцій може бути переданий іншій особі(особам) за будь-яким цивільно-правовим договором, що відповідатиме природі цих відносин. Укладення такого договору не вимагає погодження із власником земельної ділянки та є для нього обов'язковим. На відміну від правил про відчуження емфітевзису при відчуженні суперфіцію у власника земельної ділянки відсутнє право його переважного придбання.

Існуючий суперфіцій може переходити у спадщину як на підставі заповіту, так і шляхом спадкування за законом.

Строк суперфіцію може бути як визначеним так не визначеним. В Цивільному кодексі України максимальний та мінімальний строки суперфіцію не встановлені.

Суперфіціарій , крім того, що повинен вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, вносити інші платежі, встановлені законом, повинен розпочати використовувати земельну ділянку для забудови до спливу трирічного строку з моменту встановлення суперфіцію, так як в іншому разі зі спливом цього строку можливе припинення суперфіцію.

Суперфіцій припиняється у разі :

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та суперфіціарія;

2) спливу строку користування;

3) відмови землекористувача від права користування;

4) не використання земельної ділянки для забудови протягом трьох років;

5) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;

6) неможливості земельної ділянки для забудови ;

7) визнання недійсним право чину, що був підставою встановлення суперфіцію;

8) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

9) домовленості власника земельної ділянки та суперфіціарія про припинення договору, вчиненій у тій самій формі, що і договір про встановлення суперфіцію.

Размещено на Allbest.ru