Актуальні проблеми розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМИ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Степанюк Р. Л.

Зміни в економічній та політичній системах України, послаблення контрольних функцій держави та інші соціальні процеси мають побічний результат - зростання економічної злочинності. Зокрема злочинні посягання на бюджетні кошти, які , в останні роки набули широкого розповсюдження наносять державі та суспільству не тільки великі матеріальні втрати, але і втрати політичні і моральні.

Нецільове використання бюджетних ресурсів багато в чому пояснюється відсутністю дієвого контролю за проходженням цих коштів, неприйняттям заходів для своєчасного запобігання їх незаконному вилученню, економічними прорахунками в механізмі пересування бюджетних коштів до споживача. Враховуючи ці негативні тенденції, 7 жовтня 1997 року Верховною Радою був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України, щодо посилення боротьби з порушенням бюджетного законодавства”. Цим законом кримінальний кодекс було доповнено ст. 80-3 “Порушення законодавства про бюджетну систему України” та ст. 80-4 “Видання нормативних актів, що змінюють доходи та витрати бюджету всупереч встановленому законом порядку”. Ці норми безпосередньо встановлюють кримінальну відповідальність за найбільш небезпечні види порушень бюджетного законодавства. Прийняті законодавчі заходи мають своєю метою спрямувати роботу правоохоронних органів на боротьбу з різного роду зловживаннями з бюджетними коштами.

До прийняття вищевказаних норм діяння, пов'язані з порушенням бюджетного законодавства, могли кваліфікуватися як зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК). Але цей склад злочину не повністю відбивав особливості вищеназваних суспільно небезпечних діянь. Звичайно, дана обставина ускладнювала можливість притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, що порушили бюджетне законодавство. Крім того, відповідальність посадових осіб за численні порушення, пов`язані, наприклад, з нецільовим використанням бюджетних коштів, могла зовсім не наступати в кримінально - правовому порядку, не дивлячись на заподіяну ними шкоду. Це траплялось тому, що притягнути до кримінальної відповідальності за зловживання владою та посадовим становищем чи за перевищення влади або посадових повноважень можна було лише довівши наявність корисливої або іншої особистої зацікавленості. Мотиви ж злочину, передбаченого ст. 80-3 КК, можуть бути різними та на кваліфікацію не впливають. Це дещо розширило коло осіб, котрих можна притягнути до кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Адже подібні порушення з боку посадових осіб в деяких випадках можуть бути результатом безгосподарності, невмілого підходу до розподілу бюджетних коштів, прагнення вирішити за рахунок цільових коштів якісь інші, можливо навіть також важливі завдання регіону, галузі чи підприємства.

Таким чином, за названими новітніми статтями кримінального кодексу, встановлено кримінальну відповідальність посадових осіб за скоєння наступних діянь. За ст. 80-3 КК:

- використання бюджетних коштів не у відповідності з їх цільовим призначенням;

- використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують встановлені межі витрат;

- невиконання умов про пропорційне скорочення видатків бюджету;

- невиконання умов про пропорційне фінансування видатків бюджетів усіх рівнів.

Статтею 80-4 КК встановлено кримінальну відповідальність посадових осіб за видання посадовою особою нормативних актів, що змінюють доходи та витрати бюджету всупереч встановленому законом порядку.

Боротьба зі злочинними порушеннями бюджетного законодавства в останній час стала одним з пріоритетних напрямків роботи органів внутрішніх справ України. Вживається цілий комплекс заходів, спрямованих на запобігання та викриття злочинів та зловживань, пов'язаних з коштами для виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших видів матеріальної допомоги малозабезпеченим прошаркам населення. Протягом 1998 року викрито 1,7 тис. злочинів в цьому напрямку, за порушеними справами виявлено понад 8,1 млн. гривень, використаних не за призначенням та викрадених злочинцями [1].

Названі злочини досить поширені. Так, наприклад, на Житомирщині голова однієї з місцевих Рад народних депутатів створив собі службовий комфорт на гроші, призначені для виплати зарплати працівникам цього органу. Ним було придбано легковий автомобіль, проведено капітальний ремонт адміністративного будинку. Інший народний обранець, також голова одного з органів місцевого самоуправління м. Запоріжжя, розпорядився перерахувати гроші, призначені на заробітну плату працівникам місцевих бюджетних організацій, на рахунок акціонерного товариства для приватизації магазину. В м. Лисичанську Луганської області шахтарі залишилися без зарплати через те, що головний бухгалтер шахти погасила їхніми грошима заборгованість місцевої холдингової компанії “Лисичанськвугілля“ управлінню житлово-комунального господарства і матеріально-технічного постачання. І такі ситуації з витрачанням бюджетних коштів є масовими.

Аналізуючи інформацію про розслідування злочинів зазначеного виду, можна зробити висновок, що в процесі їх розслідування, правоохоронні органи зустрічаються з проблемами, котрі складно вирішувати. Це негативно впливає на успішне завершення таких кримінальних справ. Так, наприклад, за даними МВС України за 8 місяців 1998 року органами внутрішніх справ за ст., ст. 80-3, 80-4 КК було порушено 361 кримінальну справу, а завершено провадження було лише по 104 справах. До суду ж з обвинувальними висновками було направлено тільки 90. Тобто завершено було лише близько 29% кримінальних справ з числа порушених. Це й не дивовижно - злочини нові, бюджетне законодавство далеке від досконалості, будь-які рекомендації по розслідуванню цих злочинів відсутні.

На наш погляд, це основні причини, які обумовлюють низьку ефективність розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства. Слід зауважити, що така ситуація склалася при застосуванні багатьох новітніх норм, які встановлюють відповідальність за економічні злочини. Практичні працівники зазначають, що в останні роки злочинність значно випереджує слідчі можливості. Вони пояснюють це, по-перше, відсутністю або недосконалістю методик розслідування злочинів в сфері економіки, а по-друге - недосконалістю законодавства. Все це призводить до того, що слідчі змушені розслідувати кримінальні справи по цих злочинах 6 - 12 місяців, а в деяких випадках і зовсім їх закривати [ 2, с.156 - 158].

Треба звернути увагу на те, що однією з умов, яка сприяє вчиненню різного роду зловживань з бюджетними коштами і суттєво утруднює їх розслідування, є недосконалість самого бюджетного законодавства. Так, наприклад, у 1998 році одночасно діяли три нормативно-правові акти, що регламентували виконання витратної частини бюджету. Це Закон України “ Про державний бюджет на 1998 рік “, указ Президента “Про скорочення видатків Державного бюджету на 1998 рік” від 8 серпня 1998 року та постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 1998 року “ Про заходи відносно упорядкування бюджетних витрат “. Положення цих документів в багатьох положеннях протирічили один одному. Тому вибір варіантів фінансування витрат бюджету ставав особистою справою того чи іншого чиновника і залежав від його свідомості, інтересів та впливу на нього різних факторів.

Але це тільки основні нормативні акти. В цілому ж в 1998 році Верховна Рада прийняла більше десятка законів і постанов стосовно бюджетних процесів. Крім того, за станом на 1 листопада було видано 35 Указів Президента України з цих питань та близько 200 постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів. Звичайно, в таких умовах правоохоронцям досить важко ефективно застосовувати на практиці засоби кримінально-правового примусу до осіб, які вчинили злочини проти бюджету. В результаті, і без того малі бюджетні кошти розкрадаються, розтрачуються, привласнюються, використовуються не за цільовим призначенням тощо. Все це сприяє виникненню відчуття безкарності у деяких осіб, а значить і зростанню кількості злочинів.

Іншою проблемою, яка викликає складнощі в розкритті та розслідуванні злочинів в сфері бюджетного регулювання, є відсутність методик їх розслідування. Перш за все, нагальною практичною потребою є розробка криміналістичної характеристики цих злочинів. Для того, щоб боротися з цим явищем, треба знати його механізм. На основі аналізу та узагальнення слідчої практики, необхідно отримати дані про способи вчинення цих суспільно-небезпечених діянь, а також способи приготування до них та їх приховування; дані про особу злочинця, обставини, що сприяють вчиненню таких злочинів, а також дані про їх наслідки. Важливо відзначити, що злочинні порушення бюджетного законодавства, часто бувають пов`язані з іншими економічними злочинами (розкраданням коштів, шахрайством з фінансовими ресурсами, хабарництвом та іншими). Цілком очевидно, що такий зв'язок має суттєвий вплив на провадження розслідування і потребує достатньо глибокого дослідження. Потрібен також аналіз проблеми збору первинного матеріалу для порушення кримінальних справ цієї категорії, слідчих ситуацій, тактики підготовки і проведення окремих слідчих дій.

Дослідження названих проблем і відбиття їх у програмах викладання навчальних дисциплін, зокрема криміналістики, у юридичних навчальних закладах безумовно буде сприяти підвищенню ефективності розслідування і попередження злочинів, пов`язаних з порушеннями бюджетного законодавства.

кримінальний бюджетний зловживання процесуальний

Література

1. Іменем Закону “ № , № 7, 8, 1998.

2. Проблеми розслідування кримінальних справ про злочини в сфері економіки ( матеріали “круглого столу”). - Вісник Академії правових наук України. 1997, № 3(10).

Степанюк Р.Л. Актуальні проблеми розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства. // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. Спеціальний випуск. У 4-х ч. Частина 2. - Луганськ, 2000. - с. 63-67.

Размещено на Allbest.ru