19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

юридична служба законність

1. Поняття юридичної служби, завдання

2. Організація обліку укладених договорів

3. Забезпечення законності на підприємстві

4. Планування роботи юридичного відділу

5. Єдиний державний реєстр та його структура

Список використаної літератури

1. Поняття юридичної служби, завдання

У міністерстві, іншому центральному органі державної виконавчої влади, на державному підприємстві, в установі, залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи є, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або юридична служба.

Надання правової допомоги підприємству здійснюється на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.

Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

У своїй діяльності юридична служба керується Конституцією і законами України, Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про юридичну службу та іншими нормативними актами. З питань організації та методики ведення правової роботи юридична служба керується рекомендаціями Мінюсту.

Юридична служба підприємства:

· організовує та забезпечує правильне виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, подає керівництву пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства;

· координує роботу і бере безпосередню участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність;

· перевіряє відповідність законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівника підприємства, та візує їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими підрозділами. Прийняття актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається;

· разом з іншими структурними підрозділами складає висновки за проектами наказів та іншими актами, готує і вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємства, що фактично втратили чинність, не відповідають умовам господарювання або видані з порушенням вимог законодавства;

· здійснює контроль за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів, доповідає керівнику підприємства для вжиття заходів до їх зміни чи скасування;

· забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих й інших нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих підприємством, підтримує їх у контрольному стані;

· бере участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами та організаціями, дає правову оцінку їх проектам;

· надає правову допомогу в процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції (робіт, послуг), зменшення втрат від випуску недоброякісної продукції;

· організовує претензійну і веде позовну роботу;

· представляє у встановленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів;

· дає правову оцінку претензіям, що пред'явлені підприємству чи підприємством у зв'язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів;

· контролює додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій;

· аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладання та виконання договорів (контрактів);

· вносить керівнику підприємства пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності;

· дає висновки стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та правову оцінку фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, випуску недоброякісної продукції, псування майна;

· розглядає матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб матеріальної шкоди, що готуються відповідними підрозділами на основі економіко-правового аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності, інших документів фінансово-господарської діяльності підприємства та матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами;

· сприяє додержанню законності у реалізації прав трудового колективу під час вирішення ним питань виробничого характеру і соціального розвитку; бере участь у підготовці та укладанні колективного договору, консультує виборні органи трудового колективу з питань законодавства, що стосуються їх повноважень;

· разом з відповідними підрозділами підприємства бере участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві;

· надає правову допомогу працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;

· забезпечує правильне застосування норм трудового, житлового, пенсійного, іншого законодавства, що зачіпають права й законні інтереси працівників, вносить пропозиції керівнику підприємства про поновлення порушених прав;

· в разі невиконання вимог законодавства при звільненні працівника з роботи, переведенні на іншу роботу, притягненні до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності дає письмовий висновок з пропозиціями щодо усунення порушень;

· бере участь у забезпеченні додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів, спрямованих на запобігання його порушенням;

· сприяє своєчасному вжиттю заходів за протестами та поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами арбітражного суду, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів;

· організовує і проводить роботу, пов'язану із підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформує про законодавство, роз'яснює існуючу практику його застосування; дає консультації з правових питань.

Юридична служба має право:

· перевіряти додержання законності на підприємствах та в їх структурних підрозділах;

· одержувати у встановленому порядку від посадових осіб підприємства, їх структурних підрозділів документи, довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

· інформувати керівника підприємства у разі покладення на неї виконання роботи, що не належить до функцій юридичної служби чи виходить за її межі, а також у випадках, коли відповідні підрозділи або посадові особи не надають документи, інші матеріали, необхідні для вирішення порушених питань;

· залучати за згодою керівника структурного підрозділу підприємства відповідних спеціалістів для підготовки проектів нормативних актів та інших документів, а також для розробки і здійснення заходів, які проводяться юридичною службою відповідно до покладених на неї обов'язків;

· брати участь у засіданнях колегії, інших дорадчих і колегіальних органів, нарадах, які проводяться на підприємстві, у разі розгляду на них питань, щодо практики застосування законодавства;

· у разі переслідування працівника юридичної служби у зв'язку з виконанням обов'язків, передбачених Положенням про юридичну діяльність, інформувати відповідно Мінюст і управління юстиції в областях, м. Києві та Севастополі.

Пропозиції юридичної служби щодо приведення у відповідність з законодавством проектів рішень, наказів, інших правових актів підприємства, що суперечать закону, є обов'язковими для розгляду керівником підприємства та їх структурних підрозділів.

Працівник юридичної служби, який не вжив передбачених Положенням про юридичну діяльність заходів до усунення порушень законодавства, що призвели до негативних економічних наслідків, ущемлення прав і законних інтересів працівників, несе відповідальність в установленому законодавством порядку.

2. Організація обліку укладених договорів

Реєстрація укладених договорів здійснюється шляхом ведення підприємством журналу обліку укладених і виконаних договорів та карток обліку виконаних договорів.

У журналі обліку договорів обов'язково зазначаються номер за порядком по журналу, дата договору, номер договору, назва суб'єкта господарювання, з яким укладено договір, код за ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, з яким укладено договір, код програмної класифікації видатків (КПКВ), за яким здійснюється фінансова операція, код економічної класифікації видатків (КЕКВ) (v0604201-01) , за яким здійснюються видатки, термін дії договору, сума зобов'язання за договором, сума фактичного виконання зобов'язань за договором на момент закінчення звітного періоду (бюджетного року) чи його дії, примітка - додаткова інформація щодо виконання договору, його доповнення чи пролонгації, дебіторської чи кредиторської заборгованості тощо.

Після присвоєння договору відповідного номера ініціативний підрозділ передає його для зберігання до фінансово-економічної служби (бухгалтерії), яка з метою ведення контролю за виконанням умов договору може вести свій журнал обліку договорів.

Картки обліку виконання договорів мають містити:

а) номер картки;

б) дату укладення та строк дії договору;

в) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи);

г) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи (ідентифікаційний номер фізичної особи);

ґ) відомості про отримані (видані) грошові кошти та/або фінансові активи, а саме:

- дату отримання (видачі) грошових коштів та/або фінансових активів;

- суму грошових коштів та/або розмір фінансових активів згідно з договором;

- суму винагороди;

- суму інших нарахувань згідно з умовами договору;

- загальну суму та/або розмір фінансових активів, одержаних на дату заповнення картки;

е) реквізити документа(ів), який(і) підтверджує(ють) виконання зобов'язань сторін за договором про фінансову послугу.

Журнал та картки обліку виконання договорів в електронному вигляді ведуться фінансовою компанією з обов'язковою можливістю роздрукування у будь-який час на вимогу державних органів в межах їх повноважень. Підприємство має зберігати інформацію журналу та карток обліку виконання договорів в електронному вигляді таким чином, щоб забезпечити можливість відновлення втраченої інформації у разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.

У разі необхідності підприємство може доповнити журнал та картки обліку виконання договорів додатковою інформацією.

Облік договорів має забезпечити створення документальної бази для аналізу причин невиконання договірних зобов'язань, розроблення заходів щодо запобігання та усунення цих причин, а також сприяти правильному розгляду претензії та позовів контрагентів.

3. Забезпечення законності на підприємстві

Перша і основна вимога законності - добре продумана система правових демократичних законів та інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, підприємств, які засновані на різних формах власності і господарювання. Діяльність суду повністю залежить від якості законів.

Всі державні органи діють на підставі законів. Законність є конституційний принцип, який конкретизується в таких принципах і вимогах: принцип єдності законності на всій території України; принцип загальної законності - всі без винятку державні органи, громадські об'єднання, посадові особи і громадяни зобов'язані дотримувати і виконувати закони; дотримання і охорона прав громадян - одна з основних вимог законності; верховенство права над законами і підзаконними нормативне правовими актами - важливий принцип законності у правовій державі; принцип єдності законності і доцільності; невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення - один із принципів законності.

В пункті 2 загального Положення про юридичну службу зазначено, що основне завдання юридичної служби - організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками й працівниками під час виконання покладених на них завдань та функціональних обов'язків.

У зв'язку з тим, що в діяльності суб'єктів підприємницької діяльності ще під час укладання і виконання господарських договорів, оренди майна, здійснення розрахунково-кредитних відносин, іншої діяльності, а також під час прийому на роботу працівників, їх переведення на іншу роботу та звільнення допускаються порушення чинного законодавства, юридична служба має право перевіряти додержання законності в діяльності структурних підрозділів.

З метою додержання законності в діяльності підприємства юридична служба бере участь у підготовці або перевіряє і візує проекти наказів, інструкцій, положень та інших документів правового характеру, які приймаються на підприємстві. Юридична служба підприємства несе відповідальність за відповідність законодавству документів, які вона візує.

При виявленні порушення законності в роботі структурних підрозділів або посадових осіб юридична служба зобов'язана доповісти керівнику підприємства про ці порушення для прийняття необхідних заходів щодо усунення їх.

В разі невідповідності чинному законодавству проектів документів, які представляються на підпис керівнику (наказів, положень, інструкцій і т. д.), юридична служба не повинна візувати їх, а зробити відповідні висновки з пропозиціями про приведення цих документів у відповідність з чинним законодавством.

Тільки після цього документ може бути прийнятим.

Багато актів, які оформляються на підприємстві, носять характер облікових, які фіксують стан і переміщення товарно-матеріальних цінностей, юридичною службою не візуються.

З практики роботи відомо, що розрахункові документи, транспортні накладні юридичною службою не візуються, але вони носять правовий характер. Робота з оформлення цих документів носить техніко-операційний характер, оскільки зводиться до заповнення встановлених форм. Отже, нема необхідності здійснювати попередній контроль за відповідністю їх чинному законодавству. Бажано на підприємстві мати встановлений конкретний перелік документів, які повинні візуватись юридичною службою. Він повинен відповідати конкретним умовам діяльності даного підприємства: колективний договір, накази, інструкції, положення, стандарти, правила внутрішнього трудового розпорядку, господарські договори, договори про колективну (бригадну) або повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання товарно-матеріальних цінностей.

4. Планування роботи юридичного відділу

Питання організації юридичного обслуговування в суб'єктах господарювання (СГ) можна умовно розділити на загальні і особливі. Загальні питання мають значення для організації правової роботи, а особливі -- відображають її окремі напрями.

До загальних питань, насамперед, належать планування роботи юридичної служби (ЮС), кодифікація та облік нормативних актів, організація довідкової роботи, аналіз правової діяльності СГ і узагальнення матеріалів юридичної практики та правової роботи.

До особливих напрямів належать питання організації юридичної роботи із збереження власності, зміцнення виконавчої, трудової, виробничої і договірної дисципліни, захисту майнових інтересів за допомогою правових засобів.

Розподіл питань правової роботи підприємства на загальні і особливі не до кінця збігається.

Правильна організація роботи ЮС неможлива без її планування. Практика засвідчує, що де робота і діяльність ЮС не плануються, проведені нею заходи нерідко випадкові, несистемні, їх ефективність низька.

За таких обставин основу діяльності ЮС становлять і поточні справи, внаслідок чого багато з покладених на неї функцій і завдань не виконується, а всі можливі для поліпшення роботи СГ правові засоби не використовуються, в окремих випадках відсутність плану роботи ЮС виправдовується тим, що в СГ складені загальні плани або заходи, які спрямовані на підвищення результатів виробничо-господарської діяльності. В них помилково відображають завдання ЮС на підставі виданого спеціального наказу або прийнятого рішення щодо СГ для поліпшення правової роботи і передбачені конкретні заходи.

Практика підтверджує, що такі доводи безпідставні, бо в наказах та в інших документах не охоплені основні моменти правової роботи, відсутні строки виконання, не вказуються конкретні відповідальні особи. Отже, такі внутрішньогосподарські акти повною мірою не можуть замінити план роботи ЮС.

Планування необхідне не лише в тих випадках, коли на підприємстві, в установі чи організації є структурний підрозділ або штатний юрисконсульт. Воно потрібне і тоді, коли юридичне обслуговування СГ здійснюється юридичним відділом, групою, фірмою, кооперативом, приватно практикуючим юристом, юрисконсультом головного (базового) підприємства або адвокатом.

Як правило, плани складаються поточні і перспективні, можуть бути місячними, квартальними, піврічними і річними. Питання строку планування визначаються ЮС самостійно.

У процесі планування завдань, які стоять перед ЮС, вони конкретизуються при складанні та виконанні окремих заходів із зазначенням строків виконання запланованих правових робіт і відповідальних за виконання осіб -- працівників ЮС та інших структурних підрозділів СГ.

Поточна правова робота -- це візування проектів наказів, розпоряджень, рішень, постанов, розгляд заявлених претензій і позовів, участь і виступ у судових засіданнях суду загальної юрисдикції або господарського суду, прийом громадян та надання їм, а також спеціалістам СГ юридичних консультацій. До речі, вона не планується і виконується у разі потреби.

Слід звернути увагу і на те, що єдиної системи і методики планування правової роботи для всіх СГ дотепер немає.

Всі плани роботи ЮС обов'язково погоджуються з керівником підприємства, господарства, установи або органу управління.

Як свідчить практика ЮС низки СГ, правову роботу слід планувати за такими основними розділами: 1) проведення правової роботи, пов'язаної з правовим обслуговуванням апарату управління; 2) здійснення методичного керівництва ЮС на місцях і організація правового обслуговування; 3) здійснення перевірки дотримання законодавства в безпосередньо підвідомчих організаціях; 4) здійснення заходів щодо організації підвищення кваліфікації юристів та навчання кадрів інших структурних підрозділів; 5) проведення заходів із пропаганди та інформації законодавства; 6) вивчення і узагальнення практики застосування законодавства; 7) узагальнення і аналіз наслідків розгляду спорів; 8) узагальнення практики та надання методичної допомоги щодо видання локальних актів по підприємству.

На підставі узагальнень і аналізів готуються відповідні рекомендаційні листи зі складання кожного розділу плану з урахуванням особливостей виконання окремих видів запланованих заходів. В узагальненні і плануванні юридичної роботи не можна допускати шаблону.

Плани правової роботи повинні відображати особливості вирішення основних господарських, фінансових та інших проблем СГ і визначати комплекс першочергових правових питань, вирішення яких необхідне для забезпечення законності в конкретному суб'єкті господарювання, поліпшення правовими засобами його економічної ефективності. Необхідність включення тих чи інших заходів у план роботи ЮС залежить від наслідків узагальнення судової практики розгляду конкретних справ місцевими судами та господарськими судами, виявлення документальною перевіркою недоліків у фінансово-господарській діяльності, організації договірної роботи, аналізу інших сфер правової роботи за певний період. Така необхідність почасти виникає у зв'язку із введенням у дію або внесенням змін та доповнень у законодавчі та інші нормативні акти, які регламентують порядок укладання господарських та інших договорів, порядок приймання товарів за кількістю та якістю, порядок вирішення претензій та позовних справ, створення нових організаційно-правових форм тощо, та інші заходи, які стосуються питань правового регулювання фінансово-господарської та підприємницької діяльності певного СГ.

Нерідко в практиці ЮС виникає необхідність здійснення цілого комплексу заходів, спрямованих на вирішення одного із загальних питань та завдань ЮС і складання окремого плану таких заходів. У такому випадку окремий план включається в загальний план роботи ЮС як його складова.

Велике значення для правильної організації юридичної роботи має здійснення контролю за виконанням планів. Оперативний контроль за строками, якістю і ефективністю проведення працівниками ЮС заходів здійснює керівник ЮС або головний юрисконсульт. Як правило, виконання позапланових заходів окремі керівники ЮС оформляють доповідною запискою або інформацією на ім'я керівника СГ, або їх заслуховують на засіданнях колегії, на виробничих нарадах чи на семінарах. У більшості випадків затвердження плану роботи ЮС на наступний квартал або рік проводиться шляхом підбиття підсумків роботи за минулий запланований період. Таке підбиття підсумків дозволяє виявити і врахувати упущення та недоліки в роботі кожного працівника ЮС.

5. Єдиний державний реєстр та його структура

Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу та реалізуючи конституційні права громадян на доступ до правової інформації, Міністерство юстиції України на виконання Указу Президента України від 27 червня 1996 року N 468/96 створило Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (Реєстр) як автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства.

Реєстр - це єдина правова інформаційна система, яка має офіційний статус. Запровадження Реєстру забезпечує єдині принципи ідентифікації та державного обліку нормативно-правових актів, створення фонду цих актів та підтримання їх в контрольному стані.

Метою запровадження Реєстру є забезпечення в Україні єдиних принципів ідентифікації та державного обліку нормативно-правових актів, створення фонду цих актів та підтримання їх у контрольному стані.

Створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів - це ще один вагомий внесок Міністерства юстиції України у розвиток інформатизації у правовій сфері. Переваги автоматизованого надання правової інформації фізичним і юридичним особам очевидні. Це доведення у найкоротший термін до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права й обов'язки громадян, забезпечення доступності до офіційних джерел правової інформації всіх зацікавлених осіб, можливість автоматизованого підтримання в контрольному стані всієї нормативно-правової бази нашої держави.

Реєстр є довгостроковим проектом розвитку системи надання правової інформації в Україні. Його функціонування забезпечить офіційність, достовірність, контрольність, актуальність і повноту правової інформації, яка надаватиметься юридичним та фізичним особам, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на підвищення правової свідомості й правової культури громадян.

У Реєстрі зберігаються в контрольному стані усі нормативно-правові акти, починаючи з 1985 року. Це закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку, зареєстровані Міністерством юстиції України, а також міжнародні договори України. Міністерство юстиції продовжує роботу щодо наповнення Реєстру текстами нормативно-правових акті, виданих до 1985 року.

Тексти нормативно-правових актів, занесених до Реєстру автентичні оригіналам, які зберігаються в Міністерстві юстиції України в контрольному стані та у попередніх редакціях.

Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, яке:

* розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру;

* приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру;

* здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність і контрольний стан еталонних текстів;

* забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду та його збереження;

* здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.

Адміністраторами Реєстру є:

1. Адміністратор обліку користувачів та контролю доступу до Реєстру (Адміністратор обліку) - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, яке:

* здійснює обслуговування й облік користувачів Реєстру;

* забезпечує реєстрацію користувачів Реєстру та ведення бази даних цих користувачів;

* організовує контроль доступу до Реєстру;

* організовує систему контролю за розрахунками з користувачами Реєстру.

2. Адміністратор технологій ведення всіх фондів Реєстру та доступу до Реєстру (Технічний адміністратор) - Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", який:

* здійснює супроводження і розвиток програмно-інформаційного забезпечення Реєстру;

* відповідає за технічну підготовку текстів нормативно-правових актів для внесення їх до відповідного фонду Реєстру;

* формує та підтримує інформаційний фонд Реєстру;

* здійснює обслуговування та технічну підтримку користувачів Реєстру.

За своєю структурою Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів можна поділити на:

1. Еталонний фонд Реєстру - це комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін'юсті.

2. Робочий фонд Реєстру - це комп'ютерна інформаційна система, яка підтримує технологію ведення Реєстру і використовується для підготовки та опрацювання текстів нормативно-правових актів при внесенні їх до еталонного фонду Реєстру.

3. Страховий фонд Реєстру - це архівні копії еталонного фонду Реєстру, які зберігаються в Мін'юсті на електронних носіях і призначені для відновлення в автентичній формі еталонного фонду Реєстру у разі його повної або часткової втрати.

4. Інформаційний фонд Реєстру - це спеціально створена для надання широкому колу користувачів інформації з Реєстру комп'ютерна інформаційна система у формі окремої бази даних, в якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів.

Можливості пошуку документів в інформаційному фонді реєстру:

* за реквізитами документа;

* за класифікаторами: видавників актів; видів актів; періодів їх прийняття;

* за джерелом опублікування в офіційних виданнях;

* за новими надходженнями (за датами надходжень).

Інформація з Реєстру є відкритою для широкого загалу. Будь-яка юридична чи фізична особа, у якої виникла потреба в отриманні інформації, може звернутись до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом за встановленою формою і отримати будь-який нормативно-правовий акт або витяг із нього у вигляді окремих розділів, глав, статей як на папері, так і в електронному вигляді. Кожна сторінка паперової копії засвідчується печаткою Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Головна особливість - текст нормативно-правового акта, засвідчений печаткою Реєстру, є офіційним документом, який може бути представленим у суді чи будь-якому іншому органі.

Для отримання тексту нормативно-правового акта на паперових носіях чи у вигляді комп'ютерного файлу необхідно, по-перше, звернутися із запитом за встановленою формою до одного з Адміністраторів Реєстру (особисто, поштою, електронною поштою або через Інтернет), по-друге, оплатити виставлений рахунок.

Крім того, кожна юридична чи фізична особа, на підставі заяви, може укласти договір з Адміністратором Реєстру про одержання інформації шляхом безпосереднього доступу до інформаційного фонду Реєстру через мережу Інтернет.

Автоматизоване надання правової інформації фізичним і юридичним особам з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів дозволяє якнайскоріше доводити до відома населення зміст нормативно-правових актів, що визначають права і обов'язки громадян, забезпечує доступність до офіційних джерел правової інформації всіх зацікавлених осіб, дає можливість автоматизованого підтримання контрольного стану всієї нормативно-правової бази нашої держави.

Список використаної літератури

1. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації// Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 6. - С. 5-7.

2. Акопов А.А. Юридическая логика. - К., 2000. - 116 с.

3. Дашков Л. П. Комерційний договір: від укладення до виконання. - К., 2001. - 111 с.

4. Дзера О.В. Зобов'язальне право: теорія і практика. - К., 1999. - 912 с.

5. Домбровський С. Як спланувати роботу юридичної служби. - К., 2004. - 85 с.

6. Кобликов А.С. Юридическая этика. - К., 2000. - 214 с.

7. Костенко Л. Особливості роботи юридичної служби малого підприємства. - К., 2003. - 154 с.

8. Саниахметов А.Н. Юридический справочник предпринимателя. - К., 2001. - 154 с.

9. Щербина В.С. Господарське законодавство України. - К., 2001. - 298 с.

Размещено на Allbest