Главная
Коллекция "Otherreferats"
Государство и право
Характеристика основних принципів трудового права
Характеристика основних принципів трудового права
Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання зобов’язань. Підстави припинення трудового договору.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2011 |
| Размер файла | 73,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- 1. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
- 1.1 Права і свободи громадян України
- 1.2 Право на працю за ст.2 КЗпП
- 1.3 Принципи договірного характеру трудових відносин та визначеність трудової функції, яка виконуватиметься працівником
- 1.4 Принципи стабільності трудових відносин
- 1.5 Добровільність праці, виду діяльності, безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в навчальних закладах
- 1.6 Принцип свободи праці
- 1.7 Принцип визначеності трудової функції
- 1.8 Принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці
- 1.9 Принцип безпеки праці
- 1.10 Принцип свободи об'єднання для захисту своїх прав і свобод
- 2. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань
- 2.1 Комісії, які здійснюють контроль за виконанням колективного договору
- 2.2 Акт перевірки
- 2.3 Адміністративна відповідальність за невиконання колективного договору
- 2.4 Дисциплінарна відповідальність
- 2.5 Матеріальна відповідальність
- 2.6 Кримінальна відповідальність
- 3. Підстави припинення трудового договору
- 3.1 Термін "припинення трудового договору"
- 3.2 За угодою сторін
- 3.3 По закінченню строку
- 3.4 Призов або вступ працівника на військову службу
- 3.5 Переведення працівника за його згодою на іншу роботу
- 3.6 Переведення разом з підприємством
- 3.7 Вирок суду, що набрав законної сили, як підстава припинення трудового договору
- 3.8 Контракт
- 3.9 Направлення працівника до лікувально-трудового профілакторію
- 3.10 Прийняття на роботу з порушенням встановленого порядку
- Список використаних джерел
1. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
1.1 Права і свободи громадян України
Особливим предметом регулювання Конституції України є закріплення пріоритету прав і свобод людини, які визнаються вищою соціальною цінністю. Ці права і свободи визначають правове становище особи і основи правопорядку. В системі загальнолюдських цінностей визначальне місце належить праву на працю, на якому базується економічне і соціальне становище як суспільства в цілому, так і кожного його члена.
Право на працю визнається за кожною людиною, що означає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина сама для себе обирає чи на яку погоджується.
Праця повинна належним чином оплачуватися відповідно до її кількості і якості. Прибуток може бути одержаний і за допомогою інших видів діяльності, що не заборонені законом. Це може бути підприємницька діяльність або об'єднання з іншими особами для досягнення своєї мети.
При цьому кожному громадянинові, що має виборче право, належить рівне право доступу до зайняття державних посад, а також посад в органах місцевого і регіонального самоврядування.
Забороняється використання примусової праці, за винятком роботи, що визначена для певних осіб вироком суду або при уведенні відповідно до закону надзвичайного або воєнного стану.
У випадках незайнятості з незалежних від особи причин їй гарантується право на матеріальне забезпечення у відповідності із законом.
Усім, хто працює за наймом, гарантуються встановлені законом мінімальна тривалість щодобового вільного часу, щотижневі вихідні дні, святкові дні, щорічна оплачувана відпустка, скорочений робочий день для певних професій і робіт, для неповнолітніх, осіб з обмеженою працездатністю, а також для жінок (одного з батьків), які мають малолітніх дітей.
Кожний громадянин, який працює, має право на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни праці і не є шкідливими для здоров'я. Умови праці, визначені чинним законодавством, можуть доповнюватись колективними й індивідуальними трудовими договорами, що укладаються шляхом вільних переговорів.
Гарантується доступність і безплатність обов'язкової освіти.
В разі настання старості, хвороби, повної або часткової втрати працездатності, інвалідності, нещасного випадку, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина обставин він має право на соціальне забезпечення. Це право гарантується загальнообов'язковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків державних установ, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії та інші види соціальної допомоги повинні забезпечувати рівень життя людини, не нижчий прожиткового мінімуму.
Права і свободи громадян гарантуються, охороняються і захищаються державою.
1.2 Право на працю за ст.2 КЗпП
Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Сутність цього договору полягає в тому, що це угода, яка укладається працівником про трудову діяльність, виконання ним роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою.
Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
1.3 Принципи договірного характеру трудових відносин та визначеність трудової функції, яка виконуватиметься працівником
Законодавство про працю визначає, що трудові відносини виникають за взаємною згодою сторін. Трудовий договір, за допомогою якого оформлюються трудові відносини, одночасно є і регулятором цих відносин, оскільки договором визначаються умови застосовування праці, взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ст.21 КЗпП трудовим договором визнається угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, а друга сторона - виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці.
При допомозі такої угоди між працівником і підприємством, установою, організацією чи фізичною особою здійснюється індивідуальна конкретизація основних конституційних прав і обов'язків. Абстрактні трудові права перетворюються в конкретні права і обов'язки працівника в трудових правовідносинах.
1.4 Принципи стабільності трудових відносин
Принцип стабільності трудових правовідносин проявляється в тих законодавчих нормах, які закріплюють чітку регламентацію підстав для звільнення працівника з роботи за ініціативою роботодавця, заохочення до довготривалих трудових відносин на одному й тому ж підприємстві.
Базування трудових відносин на принципі стабільності взаємовигідне для обох сторін: для роботодавця він забезпечує стабільний, кваліфікований і досвідчений колектив, зусилля якого будуть спрямовані на підвищення якості і продуктивності праці, а для працівника - це гарантія зайнятості і впевненість в забезпеченні джерела свого існування.
В тривалості і стабільності трудових відносин проявляється гарантія зайнятості працюючих.
Стабільність трудових відносин забезпечується тим, що власник або уповноважений ним орган може змінити умови трудового договору лише при наявності на те згоди працівника, а розірвати трудовий договір - тільки при наявності підстав, передбачених в законі. Зокрема, законодавчі акти про працю забороняють вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст.31 КЗпП України); переведення працівника на іншу постійну роботу допускається тільки за його згодою (ст.32 КЗпП). З ініціативи власника або уповноваженого ним органу розірвання трудового договору можливе тільки з підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП.
Будь-яке розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без підстав, що не передбачені законом, є незаконним.
Таким чином, законодавство про працю України спрямоване на сформування стабільних трудових відносин, а відповідно і на створення стабільних трудових колективів, які формуються з кваліфікованих працівників, які мають досвід роботи саме на даному підприємстві, в установі, організації.
1.5 Добровільність праці, виду діяльності, безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в навчальних закладах
Законом України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" з наступними змінами і доповненнями закріплено право громадян України вільно обирати види діяльності, які не заборонені законодавством; виключається будь-яка форма примусу до праці (п.2 ст.1). Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Цим же Законом закріплено добровільність праці, виду діяльності, безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості (ст.4).
1.6 Принцип свободи праці
Свобода праці проявляється в добровільному свідомому обранні конкретних форм застосування праці. При цьому повинні враховуватися особисті якості людини: покликання, здатність, професійна підготовленість, освіта, а також суспільна потреба.
Принцип свободи праці знаходить свій прояв в таких положеннях:
людина володіє невід'ємним та виключним правом вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, яка забезпечується державою;
трудове право договір україна
людина не може залучатися до примусової або обов'язкової праці за винятком підстав, передбачених з законами України, що відповідають міжнародним положенням з цього питання;
людина може вільно обрати види та форму діяльності (робота за трудовим договором, підприємницька діяльність, робота у власному господарстві);
законодавством забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу;
у період виконання роботи за трудовим договором власник не має права вимагати роботи, не передбаченої трудовим договором.
розірвання трудового договору як з боку працівника, так за згодою сторін не може обмежуватись;
для захисту порушеного права на свободу праці чи свободу трудового договору і працівник і власник підприємства наділяється правом звертатися до компетентних органів влади (судової та адміністративної).
1.7 Принцип визначеності трудової функції
Принцип визначеності трудової функції за смислом є уточнюючим щодо принципу договірного характеру праці. Визначення в трудовому договорі професії, спеціальності, посади і кваліфікації входить в основний зміст договору між працівником і роботодавцем, і останній не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Дія даного принципу проявляється і в зворотному напрямку - він встановлює повноваження працівника і міру його відповідальності за повноту і якість виконуваної роботи.
Основна ідея даного принципу - раціональність в організації суспільної праці.
1.8 Принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці
Законом України від 24 березня 1995 р. "Про оплату праці" з наступними змінами і доповненнями конкретизоване право на винагороду і закріплено принцип матеріальної зацікавленості працюючих у наслідках своєї праці, принцип договірного регулювання праці, що здійснюється на основі системи угод, які укладаються на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях.
Принцип матеріальної зацікавленості у результатах праці випливає з того, що трудова діяльність - це спосіб задоволення матеріальних і духовних потреб, в тому числі за допомогою коштів. Тому кожна праця має бути належним чином оплачена, залежно від особистого вкладу працівника і кінцевих результатів праці. Закон захищає право кожного працівника на своєчасне одержання винагороди за працю.
1.9 Принцип безпеки праці
Принцип забезпечення охорони праці і здоров'я працівників у трудовому праві України є відображенням основної конституційної тези про те, що людина, її життя і здоров'я визнаються її найвищою соціальною цінністю. В цьому плані на роботодавця покладається обов'язок забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці шляхом впровадження досконалих технічних засобів, які виключали б можливість виникнення виробничого травматизму і професійних захворювань.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності визначає Закон України від 14 жовтня 1992 р. "Про охорону праці" з наступними змінами і доповненнями. Він регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Цей Закон відображає принцип безпеки праці.
1.10 Принцип свободи об'єднання для захисту своїх прав і свобод
Принцип виробничої демократії передбачає право громадян України на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я, населення або прав і свобод інших людей.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно Конституцією і законами України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Конституція передбачає, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян, чи обмежений у правах і свободах за приналежність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Належність чи неналежність до будь-якої громадської організації не може бути підставою для надання державою пільг і переваг.
Усі об'єднання рівні перед законом. Держава створює рівні можливості для діяльності об'єднань громадян. Права і свободи громадян гарантуються, охороняються і захищаються державою.
2. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов'язань
2.1 Комісії, які здійснюють контроль за виконанням колективного договору
Для здійснення контролю за виконанням колективного договору, угоди можуть створюватись комісії, які за наслідками перевірки складають акт.
В акті перевірки можуть бути конкретні пропозиції комісії щодо притягнення до відповідальності винних у невиконанні заходів колективного договору чи щодо усунення недоліків, які стали причиною невиконання.
Комісія обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.
2.2 Акт перевірки
Акт перевірки є основним документом, який свідчить про результати роботи по виконанню колективного договору, угоди. Одночасно він є підставою для вжиття заходів по усуненню виявлених недоліків.
Акт перевірки повинен відображати стан роботи по виконанню колективного договору, угоди. В ньому вказується, скільки заходів було включено в колективний договір, угоду і скільки з них виконано. По кожному з невиконаних зобов'язань повинні бути чітко вказані причини невиконання. В акті коротко висвітлюється робота по виконанню кожного з розділів колективного договору, угоди.
В акті можуть бути конкретні пропозиції комісії щодо притягнення до відповідальності винних у невиконанні заходів колективного договору чи щодо усунення недоліків, які стали причиною невиконання.
Акт перевірки обговорюється на спільному засіданні сторін. Наслідком такого обговорення є прийняття рішення, в якому визначаються заходи по усуненню виявлених недоліків, прорахунків, дається оцінка діяльності працівників, які допустили невиконання двосторонніх зобов'язань, вказуються строки їх виконання і особи, яким доручено здійснювати контроль за реалізацією наміченого. Може бути також прийняте рішення про направлення акту перевірки для обговорення в колективах структурних підрозділів, цехів, дільниць, лабораторій, бригад тощо.
2.3 Адміністративна відповідальність за невиконання колективного договору
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору особами, які представляють власників або уповноважених ними органів чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою накладення штрафу до ста мінімальних розмірів заробітної плати. Ненадання цими ж особами інформації, необхідної для здійснення контролю за виконанням колективних договорів, тягне за собою накладення штрафу в п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.
Усі ці випадки відповідальності регламентуються ст. ст.18-20 Закону України "Про колективні договори і угоди" та КпАП.
Відповідно ця відповідальність є адміністративною. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора.
2.4 Дисциплінарна відповідальність
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці, скоєння дисциплінарного проступку стягнення: оголошення догани або звільнення з роботи. Статтею 45 Кодексу законів України передбачено також, що на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.
2.5 Матеріальна відповідальність
Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству, установі, організації невиконанням зобов'язань по колективному договору.
2.6 Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність полягає у покаранні працівника за порушення зобов'язань по колективному договору у випадку, коли таке порушення створює склад кримінального злочину.
3. Підстави припинення трудового договору
3.1 Термін "припинення трудового договору"
Термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін.
Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.
Звільнення - термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору.
Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов:
1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;
2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою;
3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони - суду, військкомату).
3.2 За угодою сторін
Даний спосіб звільнення застосовується в тому випадку, якщо працівнику або роботодавцю не підходять інші передбачені законодавством (КЗпП) процедури звільнення.
Основним документом при такому звільненні є не заява працівника або наказ керівника, а угода, що підписується сторонами, і в якій вказується порядок звільнення.
У разі припинення договору за угодою сторін існує низка відмінностей від розірвання договору за власним бажанням або з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу:
трудовий договір може бути розірваний за угодою сторін у будь-який час, узгоджений сторонами. Водночас працівнику немає необхідності попереджати про це власника за два тижні. І не потрібно жодного узгодження з будь-якими органами, крім випадків звільнення осіб, які не досягли 18 років;
працівник не має права відкликати, на відміну від звільнення за власним бажанням, свою заяву до дати розірвання трудового договору, яка вже була погоджена. Це можливо зробити тільки за, знову ж таки, згодою сторін;
відновитися на роботі у разі розірвання договору за такою умовою практично неможливо;
трудові спори з цього питання практично не розглядаються;
звільненні за згодою сторін, на відміну від тих, хто звільнився за власним бажанням, мають право зареєструватися в Центрі зайнятості й отримувати допомогу з безробіття. Стати на облік потрібно протягом 7 календарних днів після звільнення, інакше право на отримання допомоги буде вами втрачено (ЗУ "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття").
Ознаками, характерними для звільнення за згодою сторін, є відсутність взаємних претензій; зобов'язань сторін; грошових зобов'язань сторін; не обов'язкове дотримання письмової форми угоди - достатньо усної домовленості.
3.3 По закінченню строку
Закінчення строку трудового договору може бути підставою для його припинення (працівник звільняється за п.2 ст.36 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не висунула вимогу про їхнє припинення. Тобто звільнити працівника за зазначеною статтею можна в останній день строку трудового договору. Якщо наступного дня працівник вийшов на роботу (і це знайшло документальне підтвердження), звільнити його з цієї підстави не можна, адже згідно з частиною першою статті 39-1 КЗпП, в подібних випадках дія строкового договору вважається продовженою на невизначений строк.
3.4 Призов або вступ працівника на військову службу
Для припинення трудового договору за цією підставою працівнику необхідно буде надати власнику або уповноваженому ним органу підтверджуючі документи про призов на військову службу чи альтернативну службу, а саме повістку військкомату чи відповідно направлення на проходження альтернативної служби.
3.5 Переведення працівника за його згодою на іншу роботу
Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника (ст.32 КЗпП), за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
3.6 Переведення разом з підприємством
Як передбачено у ч.1 ст.32 КЗпП, переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією допускається тільки за згодою працівника. Таким чином працівникові надається право вибору одного із можливих варіантів: погодитися на продовження трудових відносин із цим власником або уповноваженим ним органом в іншій місцевості чи припинити з ним трудові відносини.
При цьому слід враховувати, що оскільки при переведенні підприємства, установи, організації в іншу місцевість змінюється одна з істотних умов трудового договору - місце роботи, то погодитися на переведення або відмовитися від нього працівник має право лише тоді, коли роботодавець запропонував йому таке переведення.
Можна констатувати, що зміна місця розташування підприємства, по суті, є одним із випадків зміни істотних умов трудового договору, який законодавець окремо виділив. Очевидно, що до таких випадків мають бути застосовані правила ч.3 ст.32 КЗпП стосовно обов'язку роботодавця повідомляти про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.
Відмова від переведення в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією є підставою для припинення трудового договору з працівником на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку (ст.44 КЗпП).
3.7 Вирок суду, що набрав законної сили, як підстава припинення трудового договору
З цих підстав трудовий договір припиняється після набрання законної сили вироком, який виключає можливість продовження даної роботи, (це можуть бути вироки, якими призначено покарання у вигляді позбавлення волі, виправних робіт без позбавлення волі з відбуванням покарання не за місцем роботи, звільнення з посади, заборони займати певні посади або займатися певною діяльністю).
Працівника не може бути звільнено з цієї підстави, якщо він визнаний таким, що відбув покарання у зв'язку зі знаходженням під вартою до набрання вироком законної сили.
Оскільки підставою для припинення трудового договору є саме набрання законної сили вироком суду, а копія вироку суду власникові не направляється, для припинення трудового договору власник повинен сам зробити запит до суду щоб отримати документальне підтвердження інформації а потім видавати відповідний наказ.
3.8 Контракт
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому можуть встановлюватися угодою сторін, зокрема, строк його дії, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.
На підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
При звільнення з підстав передбачених контрактом, посилання варто робити на пункт 8 статті 36 КЗпП, а у формулюванні звільнення вказати і підставу передбачену контрактом.
Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством.
3.9 Направлення працівника до лікувально-трудового профілакторію
Припинення трудових відносин може мати місце і за умови, що працівник направляється на лікування до лікувально-трудового профілакторію за постановою суду.
Особа, яка направлена на примусове лікування від алкоголізму, хоча і за постановою суду, але в психоневрологічну лікарню системи Міністерства охорони здоров'я України, а не в лікувально-трудовий профілакторій Міністерства внутрішніх справ України, не може бути звільнена з роботи за ст.37 КЗпП.
У випадку тривалого лікування трудовий договір з такою особою може бути розірваний з підстав, передбачених п.5 ст.40 КЗпП, тобто у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.
3.10 Прийняття на роботу з порушенням встановленого порядку
Підставою припинення трудового договору може бути прийняття на роботу з порушенням встановленого порядку (ст.7 КЗпП). Це, зокрема, прийняття на роботу осіб, які позбавлені вироком суду права займати певні посади або займатись певною діяльністю протягом визначеного судом строку; прийняття на роботу, що пов'язана з матеріальною відповідальністю осіб, які раніше були засуджені за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, коли судимість не знята і не погашена; прийняття на роботу службовців, які перебувають між собою в близькій спорідненості чи свояцтві (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому, крім випадків, коли відповідно до чинного законодавства наявність близької спорідненості чи свояцтва не є перешкодою для укладення трудового договору; укладення трудового договору з молодими спеціалістами або молодими робітниками після закінчення ними навчальних закладів з порушенням встановленого порядку направлення їх на роботу.
Список використаних джерел
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Право, 1996. - 128 с.
2. Кодекс законів про працю України № 322-VІІІ від 10.12.1971 р. з наступними змінами і доповненнями.
3. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. з наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс].
4. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. з наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс].
5. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. з наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс].
6. Бабаскін А.Ю. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. - К.: А.С.К., 2004. - 608 с.
7. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підруч. - 2-ге вид., стер. - К.: Вікар, 2004. - 725 с.
8. Бурак В.Я. Трудове право України: Навч. посіб. для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Ін Юре, 2003. - 536 с.
9. Зайкин А.Д. Трудовой договор (контракт): Учеб. пособ. - М.: Наука, 2005. - 367 с.
10. Мельничук В.А. Трудове право України. - М.: Наука, 2001. - 325 с.
11. Михащук В.К. Трудове право України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 736 с.
12. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підруч. - Х.: Консум, 2001. - 480 с.
13. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. - К.: А.С.К., 2000. - 99 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття "припинення трудового договору" за трудовим законодавством України. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника. Припинення трудового договору по підставах, передбачених трудовим контрактом. Порядок укладення колективного договору.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 13.02.2011Право на працю та його гарантії. Право на відпочинок. Право на страйк. Трудові відносини. Законодавство України про працю. Колективний договір. Трудовий договір. Підстави та порядок припинення трудового договору. Оплата праці. Трудова дисципліна.
реферат [24,3 K], добавлен 12.02.2003Поняття і основні ознаки юридичної відповідальності. Підстави припинення трудового договору. Припинення трудового договору з ініціативи власника. Поважні причини при звільненні за власним бажанням. Види змін умов трудового договору за статтею 32 КЗпП.
контрольная работа [14,5 K], добавлен 02.01.2013Теоретичні та методологічні особливості змісту контрактної форми трудового договору. Аналіз сфери застосування контракту з врахуванням останніх змін, внесених до Кодексу законів про працю. Порядок укладення, умови та підстави зміни і припинення контракту.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 10.01.2014Підстави припинення трудового договору. Припинення трудового договору за угодою сторін. Інші підстави припинення трудового договору та їх значення. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
дипломная работа [71,9 K], добавлен 03.01.2003Зміст та поняття трудового договору. Загальний порядок прийняття на роботу. Види трудового договору. Переведення на іншу роботу. Підстави припинення трудового договору. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
реферат [35,5 K], добавлен 11.07.2007Поняття трудового договору, його значення в системі сучасного трудового права України. Аналіз правових норм, які регулюють порядок укладання трудового договору. Види та сторони трудового договору. Заповнення трудової книжки. Порядок розірвання договору.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 09.11.2014Аналіз принципів трудового права України. Розгляд основних причин припинення трудових відносин. Суб’єкт права як учасник суспільних відносин: підприємства, державні органи. Характеристика державних органів, виступаючих суб'єктами трудового права України.
контрольная работа [46,2 K], добавлен 24.03.2013Трудовий договір як угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору. Розгляд важливих завдань науки трудового права.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 12.07.2019Поняття та значення принципів трудового права. Огляд загальноправових і міжгалузевих його положень. Поняття та класифікація галузевих принципів. Декларування свободи праці і свободи трудового договору. Принципи окремих інститутів трудового права.
курсовая работа [34,5 K], добавлен 09.12.2014
