Принципи діяльності парламентського апарату. Органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Організація роботи апарату Верховної Ради України

2. Поняття та види центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом

3. Організація роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим: порядок формування, структура, нормотворча діяльність

Список використаних джерел

1. Організація роботи апарату Верховної Ради України

виконавча влада верховна рада

Під апаратом Верховної Ради України розуміють її внутрішній допоміжний орган, який складається з посадових, службових осіб та технічного персоналу і здійснює функції організаційного, правового, інформаційного, соціально-побутового, аналітичного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності парламенту, його структурних підрозділів і народних депутатів. Співробітники парламентського апарату самі ніяких державно-владних рішень від імені парламенту чи його структурних підрозділів не приймають, а лише забезпечують розробку проектів таких рішень, їх підготовку і виконання.

Правову основу діяльності апарату Верховної Ради України складають нормативні акти, прийняті парламентом, Головою Верховної Ради України, а також Керівником апарату. Переважна більшість з них є підзаконними, що цілком відповідає політико-правовій практиці багатьох зарубіжних держав. Зокрема, всі підрозділи апарату Верховної Ради України функціонують у статусі юридичних осіб на основі положень про них, які затверджуються Головою Верховної Ради України за поданням Керівника апарату.

Згідно з Постановою Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20 квітня 2000 р. “Про структуру апарату Верховної Ради України” парламентський апарат складається з наступних структурних підрозділів:

- Керівництво апарату;

- Секретаріат Голови Верховної Ради України;

- Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України;

- Секретаріат заступника Голови Верховної Ради України;

- Секретаріати комітетів, депутатських фракцій, груп;

- Головне науково-експертне управління;

- Головне юридичне управління;

- Головне управління документального забезпечення;

- Головне організаційне управління;

- Інформаційне управління;

- Управління комп'ютеризованих систем;

- Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування;

- Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків;

- Управління кадрів;

- Відділ зв'язків з органами правосуддя;

- Відділ контролю;

- Відділ з питань звернень громадян;

- Перший відділ;

- Сектор мобілізаційної роботи;

- Управління справами.

У сфері правового та наукового забезпечення на апарат Верховної Ради України покладаються наступні завдання:

- підготовка матеріалів, пов'язаних з розробкою законопроектів і законодавчих пропозицій;

- розробка або участь в розробці, за дорученням керівництва Верховної Ради України, проектів законодавчих актів, актів комітетів і комісій Верховної Ради України;

- експертиза законопроектів, що вносяться до Верховної Ради України суб'єктами права законодавчої ініціативи, організація наукової експертизи в наукових установах; експертиза актів законодавства щодо їх відповідності Конституції і законам України;

- участь у доопрацюванні проектів законодавчих актів після першого, другого і наступних читань;

- візування законопроектів, що подаються на розгляд Верховної Ради України у другому та наступних читаннях;

- здійснення контролю за підготовкою проектів законів та інших актів Верховної Ради України щодо їх юридичного і редакційного оформлення;

- подання наукової та правової допомоги комітетам і комісіям Верховної Ради України в підготовці законопроектів, консультування народних депутатів України з цих питань; організація систематизованого обліку законодавства;

- підготовка відповідних довідкових та науково-аналітичних матеріалів з питань, що розглядаються Верховною Радою України;

- здійснення аналізу практики застосування чинного законодавства з метою його вдосконалення та сприяння реалізації функції парламентського контролю Верховною Радою України та її органами;

- оцінка макроекономічної політики та бюджету, податкового законодавства, визначення наслідків внесення змін і доповнень до чинного законодавства з цих питань;

- розробка на основі аналізу практики застосування законодавства України прогнозів розвитку його відповідних галузей;

- здійснення взаємовідносин з органами правосуддя щодо відповідності актів Верховної Ради України Конституції України та законам України;

- забезпечення представництва Верховної Ради України в Конституційному Суді України та інших судових органах при розгляді справ;

- підготовка наукових висновків з питань європейської інтеграції та міжнародних відносин;

- встановлення та розвиток зв'язків з відповідними службами парламентів зарубіжних країн з питань парламентського права, розвитку і вдосконалення законодавства, законопроектної роботи, обміну досвідом; підготовка узагальнюючих матеріалів і пропозицій для Верховної Ради України;

- здійснення експертизи пропозицій Президента України щодо прийнятих Верховною Радою законів;

- роз'яснення положень законодавства за зверненнями народних депутатів України, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, окремих громадян;

- підготовка за дорученням керівництва Верховної Ради України висновків з окремих правових питань.

На апарат Верховної Ради України також покладаються істотні завдання у сфері організаційного забезпечення роботи парламенту:

- організаційне забезпечення реалізації Верховною Радою України своїх конституційних повноважень;

- реєстрація законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України суб'єктами права законодавчої ініціативи, ведення бази даних та контроль за їх проходженням у комітетах і комісіях Верховної Ради України;

- підготовка за пропозиціями суб'єктів права законодавчої ініціативи та комітетів і комісій Верховної Ради України проектів зведених перспективних і поточних планів законотворчої роботи Верховної Ради України, проектів порядку денного сесії та розкладів пленарних засідань Верховної Ради України, аналітичних матеріалів про стан їх реалізації;

- забезпечення діяльності комітетів і комісій Верховної Ради України та подання їм організаційно-інформаційної і консультативно-методичної допомоги в процесі розробки та опрацювання внесених на розгляд законопроектів, оформленні прийнятих законів, постанов, а також забезпечення взаємодії комітетів Верховної Ради України в процесі законотворення;

- організаційно-методичне забезпечення роботи зареєстрованих у Верховній Раді України депутатських фракцій і груп;

- сприяння налагодженню взаємодії з питань законотворчої роботи комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими і громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування;

- подання консультативної та організаційної допомоги народним депутатам України, комітетам і комісіям Верховної Ради України у виконанні планів законотворчої та контрольної роботи, доопрацюванні законопроектів;

- методичне і організаційне забезпечення підготовки та проведення пленарних засідань Верховної Ради України, засідань комітетів і комісій Верховної Ради України;

- забезпечення народних депутатів України законопроектами та інформаційними матеріалами з питань, що вносяться на розгляд Верховної Ради України;

- облік та узагальнення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні законопроектів та інших питань на сесіях Верховної Ради України, а також пропозицій і зауважень, що надходять до проектів актів, опублікованих для всенародного обговорення;

- забезпечення разом з відповідними комітетами, депутатськими фракціями і групами підготовки “Днів Уряду України” та парламентських слухань у Верховній Раді України;

- організація системи навчання і стажування народних депутатів України, забезпечення взаємодії депутатських фракцій і груп з комітетами у цих питаннях;

- здійснення взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у підготовці питань, що вносяться на розгляд Верховної Ради України, її комітетів і комісій;

- подання організаційно-методичної допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у здійсненні заходів щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України і виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, референдумів; підготовка та узагальнення інформацій про хід виборчих кампаній, підсумки виборів та місцевих референдумів;

- підготовка матеріалів, пов'язаних з вирішенням питань адміністративно-територіального устрою України, ведення автоматизованої системи “Адміністративно-територіальний устрій України”;

- організація обліку даних про кількість і склад територіальних громад та органів місцевого самоврядування, подання їм методичної допомоги;

- участь в організації контролю за реалізацією законів та інших актів Верховної Ради України та її органів;

- підготовка відповідних аналітичних матеріалів про стан виконання доручень, що містяться в актах Верховної Ради України та її органів;

- організація контролю за додержанням термінів розгляду запитів народних депутатів України та виконання доручень, що містяться в актах Верховної Ради України, а також даних на її засіданнях комітетам і комісіям Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам України;

- організаційне забезпечення проведення у Верховній Раді України нарад, зустрічей та інших заходів;

- організація прийому громадян, розгляд їх пропозицій, заяв і скарг, що надходять до Верховної Ради України та її органів, вивчення і узагальнення питань, які порушуються громадянами у зверненнях, внесення пропозицій щодо їх вирішення;

- організаційне забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки у Верховній Раді України на особливий період та на випадок стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час.

Значною є роль апарату Верховної Ради України і в сфері документального забезпечення діяльності парламенту та його органів:

- документальне обслуговування Верховної Ради України, її комітетів і комісій, депутатських фракцій і груп;

- ведення протоколів і стенограм засідань Верховної Ради України, нарад, прес-конференцій та інших заходів;

- забезпечення правильності оформлення та своєчасності проходження документів в апараті; приймання і експедиційна обробка документів, аналіз, опрацювання та доставка службової кореспонденції адресатам; впровадження наукової організації роботи з документами в апараті Верховної Ради України;

- опрацювання, друкування і тиражування матеріалів та документів, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України;

- оформлення і розсилка в установленому порядку актів Верховної Ради України та її органів, забезпечення опублікування цих та інших офіційних матеріалів, інформацій про діяльність Верховної Ради України;

- організація підготовки до видання документів Верховної Ради України;

- підготовка стенографічних матеріалів засідань Верховної Ради України;

- організація ведення діловодства в апараті, облік, зберігання та забезпечення користування документами Верховної Ради України, її органів; комплектування архіву, підготовка документів та архівних справ для передачі їх в установленому порядку на постійне зберігання.

У сфері фінансового, господарського, матеріально-технічного та соціально-побутового забезпечення на апарат Верховної Ради України покладаються такі завдання:

- здійснення фінансування діяльності Верховної Ради України та структурних підрозділів її апарату відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на здійснення повноважень Верховної Ради України;

- здійснення в межах наявних коштів матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України;

- здійснення оперативного управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України;

- забезпечення в установленому порядку соціально-побутових та житлових умов народних депутатів України, працівників апарату Верховної Ради України;

- забезпечення діяльності Верховної Ради України необхідними засобами зв'язку та іншими засобами оргтехніки;

- здійснення господарського обслуговування Верховної Ради України.

До інших функцій апарату Верховної Ради України належать:

- встановлення зв'язків із засобами масової інформації, організація висвітлення діяльності Верховної Ради України та її органів;

- підготовка і поширення матеріалів про діяльність Верховної Ради України; акредитація кореспондентів українських і зарубіжних засобів масової інформації, організація і проведення прес-конференцій, зустрічей та інших заходів;

- розробка пропозицій щодо розвитку зв'язків з парламентами зарубіжних країн і міжпарламентськими організаціями;

- розробка планів міжпарламентського обміну і проведення організаційних заходів щодо їх реалізації, забезпечення членів делегацій Верховної Ради України, груп народних депутатів України, які виїжджають за кордон, відповідними матеріалами і документами;

- забезпечення ділових зв'язків з дипломатичними місіями в Україні та представництвами України за кордоном, організація перекладу в ході зустрічей, переговорів з іноземними партнерами, а також переклад документів, повідомлень і листів, що надходять до Верховної Ради України іноземною мовою;

- організація прийомів у Верховній Раді України парламентських делегацій, політичних діячів та дипломатичних представників іноземних держав, представників міжнародних організацій;

- підготовка матеріалів і пропозицій з питань зовнішньополітичної діяльності Верховної Ради України;

- організація та здійснення роботи по кадровому обслуговуванню народних депутатів України, їх помічників-консультантів, працівників апарату, забезпечення виконання положень Закону України “Про державну службу”; підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів з кадрових питань;

- облік військовозобов'язаних і призовників, бронювання військовозобов'язаних, виконання передбачених чинним законодавством заходів з військово-мобілізаційної підготовки і цивільної оборони;

- організація роботи по охороні державної таємниці.

Керівник апарату Верховної Ради України призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України. Керівник апарату має перших заступників та заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Верховної Ради України. Заступники Керівника апарату відповідно до визначених Керівником апарату обов'язків здійснюють керівництво дорученими ділянками роботи.

Керівник апарату Верховної Ради України:

- здійснює керівництво і координацію роботи структурних підрозділів апарату, відповідає за виконання покладених на апарат завдань;

- організує підготовку і проведення сесій Верховної Ради України, нарад у Голови Верховної Ради України; забезпечує плановість і ефективність у роботі структурних підрозділів апарату; контролює реалізацію планів роботи і виконання визначених завдань;

- доповідає керівництву Верховної Ради України питання роботи апарату;

- візує підготовлені на підпис закони, постанови та інші акти Верховної Ради України; забезпечує офіційне опублікування відповідних актів, прийнятих Верховною Радою України;

- здійснює загальну політику щодо добору і розстановки кадрів в апараті, формування кадрового резерву:

- забезпечує роботу по організації навчання та підвищенню кваліфікації працівників апарату;

- затверджує професійно-кваліфікаційні характеристики та посадові інструкції працівників структурних підрозділів апарату, а також інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність апарату;

- розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

- видає розпорядження;

- представляє апарат у відносинах з державними органами, установами і організаціями, об'єднаннями громадян, зарубіжними установами і організаціями.

Парламентський апарат, вирішуючи допоміжні, забезпечуючі завдання, надає можливість парламентарям зосередитись на кваліфікованому здійсненні перш за все законодавчої, а також і контрольної діяльності. Адже в наш час жодна людина не в змозі бути однаково компетентною у всіх галузях, хоча закони, які приймаються депутатами, регулюють відносини практично у всіх сферах суспільного життя. Тому парламентарі змушені розраховувати на допомогу професійного допоміжного апарату, який складається з кваліфікованих фахівців різного профілю. За даних умов на депутата покладається відповідальність за прийняття остаточних рішень, а допоміжний апарат покликаний створити найбільш сприятливі (інформаційні, матеріально-технічні, організаційні та інші) умови для того, щоб прийняті рішення були обґрунтованими і оптимальними за змістом.

Апарат Верховної Ради України не має статусу самостійного органу державної влади, а є лише необхідною допоміжною структурою, яка забезпечує функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади. Саме таке призначення парламентського апарату закріплене Регламентом Верховної Ради України. Допоміжна роль апарату Верховної Ради України при відсутності у нього статусу самостійного державного органу означає, що він не може функціонувати відокремлено від Верховної Ради України, в автономному режимі, а утворює разом з останньою специфічну цілісність, а саме парламент як державну установу.

2. Поняття та види центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом

Центральним органом виконавчої влади називають орган, який забезпечує проведення в життя державної політики у відповідній галузі чи сфері на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку та безпосередньо підвідомчий Кабінету Міністрів України або за рішенням Президента іншому центральному органу виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» в Україні існують такі види (організаційно-правові форми) центральних органів виконавчої влади:

- міністерства;

- державні комітети;

- центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання й повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його Голова, якого призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

В Україні утворено такі центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:

Антимонопольний комітет;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна прикордонна служба України;

Державна судова адміністрація України;

Державний департамент з питань виконання покарань;

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

Державний комітет ядерного регулювання України;

Національна комісія регулювання електроенергетики України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

Фонд державного майна України;

Служба безпеки України;

Управління державної охорони України;

Державна служба охорони України;

Головне управління державної служби України;

Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів;

Державна служба експортного контролю України.

Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби). Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України.

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних та юридичних осіб. Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

В Україні існують такі види (організаційно-правові форми) центральних органів виконавчої влади: міністерства; державні комітети; центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання й повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його Голова, якого призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

3. Організація роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим: порядок формування, структура, нормотворча діяльність

Верховна Рада Автономної Республіки Крим (Верховна Рада АРК) є представницьким органом адміністративно-територіальної автономії, що здійснює свої повноваження на основі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів АРК з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії й вирішення питань життєдіяльності регіону.

Функції й компетенція Верховної Ради АРК:

1. Представницька - тільки Верховна Рада АРК може виступати від імені народу Автономної Республіки Крим і представляти його інтереси у стосунках з іншими органами влади АРК, органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

2. Установча - прийняття Конституції АРК і подання її на затвердження Верховної Ради України, внесення до неї змін; призначення на посаду і зняття з посади за поданням Голови Верховної Ради АРК Голови Ради міністрів АРК і за його поданням - членів Ради міністрів АРК; створення та ліквідація міністерств і республіканських комітетів АРК; вирішення питань адміністративно-територіального устрою відповідно до законодавства України; визнання статусу місцевостей як курортів; установлення зон санітарної охорони курортів; заснування засобів масової інформації і т.д.

3. Нормотворча - здійснення нормативного регулювання з питань сільського господарства і лісів, меліорації і кар'єрів, громадських робіт, ремесел, добродійної діяльності, містобудування, туризму, готельної справи, ярмарків, установ культури й історико-культурних заповідників, транспорту загального користування, автодоріг, водопроводів, мисливства і рибальства, санітарної і лікарської служб; визначення порядку управління майном, що належить АРК; визначення переліку майна АРК, що не підлягає приватизації і т.д.

4. Контрольна - контроль за виконанням бюджету АРК, програм АРК з питань соціально-економічного і культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища відповідно до загальнодержавних програм; заслуховування звітів Голови й членів Ради міністрів АРК; розгляд запитів депутатів.

5. Фінансово-бюджетна - встановлення податків і пільг по податках відповідно до законів України, прийняття рішень про випуск місцевих позик, затвердження бюджету АРК і внесення в нього змін.

Верховна Рада АРК складається зі 100 депутатів, що обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на 4 роки. Верховна Рада АРК є повноважною за умови обрання не менше 2/3 від її загального складу.

Порядок формування Верховної Ради АРК визначається Конституцією АРК, а також законами України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» і «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим».

Повноваження Верховної Ради АРК попереднього скликання припиняються з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради АРК нового скликання. Повноваження Верховної Ради АРК можуть бути припинені Верховної Радою України достроково з підстав і в порядку, визначених Конституцією України.

Виборчий процес здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів у депутати, гласності та відкритості, свободи агітації, рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії, неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Усі виборці беруть участь у виборах добровільно і на рівних засадах.

Вибори депутатів Верховної Ради АРК здійснюються за мажоритарною системою відносної більшості. Для проведення виборів утворюється 100 одномандатних округів. Вибори депутатів Верховної Ради АРК організовують і проводять виборча комісія АРК, окружні та дільничні виборчі комісії, які утворюються відповідними представницькими органами влади. Право висування кандидатів у депутати належить тільки громадянам України, що постійно проживають в АРК і реалізується місцевими осередками політичних партій та безпосередньо громадянами шляхом самовисування, а також зборами громадян і трудовими колективами. При цьому одна і та ж особа може бути висунута лише в одному виборчому окрузі.

Висунуті кандидати мають отримати на свою підтримку не менш як 750 підписів виборців відповідного округу. Підписні листи видаються окружними виборчими комісіями особам, які подали заяву про намір балотуватися кандидатом у депутати або які висунуті зборами громадян, трудовими колективами та місцевими осередками партій. Необхідна кількість підписів має бути зібрана і подана до окружної виборчої комісії до закінчення строку для реєстрації кандидатів, тобто за 45 днів до дня виборів.

Окружна виборча комісія приймає рішення щодо реєстрації кандидата у депутати не пізніше ніж на третій день після подання всіх необхідних документів. У разі реєстрації кандидату в депутати видається відповідне посвідчення і він отримує комплекс прав для здійснення передвиборної агітації у повному обсязі. Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, порівняно з іншими кандидатами, які балотувалися в даному виборчому окрузі. У разі, коли до виборчого бюлетеня було внесено лише одного кандидата у депутати, він вважається обраним, якщо кількість голосів, поданих «за» нього, перевищує кількість голосів «не підтримую жодного з кандидатів у депутати». Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидатів у депутати, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

Верховна Рада АРК є однопалатним представницьким органом, частина зі 100 депутатів якої здійснює свої повноваження на постійній основі, а частина поєднує їх з виробничою діяльністю.

Очолює Верховну Раду АРК Голова, який має першого заступника і заступника. Всі вони обираються з числа депутатів на першій сесії Верховної Ради АРК таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Голова Верховної Ради АРК веде пленарні засідання сесії Верховної Ради АРК, забезпечує підготовку пленарних засідань сесії, організовує контроль за виконанням рішень і постанов Верховної Ради АРК; здійснює загальне керівництво підготовкою питань, що підлягають розгляду Верховною Радою АРК; виконує номінаційні та представницькі функції. Заступники Голови Верховної Ради АРК заміщають Голову в разі його відсутності чи тимчасової неможливості здійснення ним своїх обов'язків. Перший заступник Голови організовує взаємодію Верховної Ради АРК з Радою міністрів АРК, організовує і забезпечує контроль за його діяльністю; організовує роботу Верховної Ради АРК, яка стосується питань власності; здійснює міжрегіональні зв'язки; координує роботу постійних комісій «економічного блоку». Заступник Голови організовує підготовку і проведення засідань Президії й пленарних засідань Верховної Ради АРК, координує роботу Секретаріату Верховної Ради АРК з цих питань, організовує роботу з підготовки нормативно-правових та інших актів Верховної Ради АРК, координує роботу постійних комісій «соціально-культурного блоку». Основи правового статусу означених посадових осіб визначені у Законі України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» і деталізовані статтями глав 4 і 5 Регламенту Верховної Ради АРК.

Для координації роботи органів Верховної Ради АРК, сприяння депутатам у виконанні ними своїх обов'язків, підготовки сесій, реалізації інших повноважень організаційного характеру, що передаються Верховною Радою АРК, утворюється Президія Верховної Ради АРК. До її складу за посадою входять Голова Верховної Ради АРК, його перший заступник і заступник, а також голови постійних комісій Верховної Ради АРК. Очолює Президію Голова Верховної Ради АРК. Президія скликає сесії Верховної Ради АРК, формує порядок денний і вносить його на затвердження сесії Верховної Ради АРК, координує роботу її органів, забезпечує реєстрацію та офіційне оприлюднення нормативно-правових актів представницького органу автономії.

Структурними елементами Верховної Ради АРК є також постійні та тимчасові комісії, депутатські групи й фракції. Постійні та тимчасові комісії Верховної Ради АРК є її органами, які обираються з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які відносяться до її відання, здійснення контролю за виконанням постанов і рішень представницького органу автономії. На відміну від українського парламенту, де кількість комітетів визначається заново після кожних виборів, у представницькому органі Кримської автономії кількість постійних комісій є сталою, а їх вичерпний перелік закріплений у ст.72 Регламенту Верховної Ради АРК. Депутатські групи і фракції створюються з метою консолідації депутатів Верховної Ради АРК згідно з їх політичними, економічними та іншими переконаннями для вирішення поставлених завдань.

Діяльність Верховної Ради АРК забезпечує її апарат, який складається із Секретаріату та Управління справами.

Нормотворчий процес у Верховній Раді АРК досить детально внормований у Розділі ІV Регламенту Верховної Ради АРК.

Згідно зі ст. 10 Закону «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», право внесення проектів нормативно-правових актів до Верховної Ради АРК належить депутатам Верховної Ради АРК і Раді міністрів АРК. При цьому, депутати можуть реалізувати своє право як індивідуально, так і колективно. Право внесення проектів нормативно-правових актів може реалізуватися депутатами і Радою міністрів АРК у двох формах: 1) у формі проекту нового нормативно-правового акту, проекту нормативно-правового акту про зміни і доповнення до чинного нормативно-правового акту, або про його відміну в цілому або в частині; 2) у формі поправок і пропозицій до проекту нормативно-правового акту, що розглядається у Верховній Раді АРК. Проекти нормативно-правових актів, що надходять від інших суб'єктів, можуть бути внесені до Верховної Ради АРК тільки через депутатів Верховної Ради АРК або Раду міністрів АРК.

Верховна Рада АРК на основі пропозицій депутатів і Ради міністрів АРК затверджує план підготовки проектів нормативно-правових актів на сесію, згідно з яким визначаються головні постійні комісії по розробці відповідних проектів. Розробка проектів може доручатись і Раді міністрів АРК.

Проекти правових актів вносяться на розгляд Верховної Ради АРК у суворій відповідності до Регламенту Верховної Ради АРК і Положення про порядок роботи з проектами нормативно-правових та інших актів, що подаються на розгляд Верховної Ради автономної Республіки Крим та її Президії. Внесені проекти приймаються, реєструються і ставляться на облік у відділі діловодства і контролю Секретаріату Верховної Ради АРК із зазначенням дати подання і додержанням порядку та умов їх проходження.

Проекти правових актів і матеріали до них в день надходження передаються Голові Верховної Ради АРК або його заступникам (згідно з розподілом обов'язків) і за їх дорученням копіюються і направляються:

1. До постійної комісії (головної), до відання якої належить відповідний проект правового акту;

2. До постійної комісії Верховної Ради АРК з питань законодавства, законності, правопорядку та військових питань для підготовки висновку (за відсутності зауважень проект візується без надання висновку);

3. До інших постійних комісій для попереднього розгляду;

4. До юридичного відділу Секретаріату Верховної Ради АРК для підготовки висновку (за відсутності зауважень він візується Правовою службою без надання висновку);

5. Керівникові Секретаріату Верховної Ради АРК;

6. До відділу з організаційної роботи;

7. До Ради міністрів АРК.

Копії проектів правових актів, підготовлених депутатами Верховної Ради АРК, з доданими до них матеріалами направляються відділом діловодства і контролю до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим для надання висновків по них. За відсутності зауважень проект візується Головним управлінням юстиції без надання висновку.

Постійні комісії, яким дано доручення, юридичний відділ Секретаріату Верховної Ради АРК, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК у десятиденний термін (якщо не буде зазначений інший) вивчають проект правового акту і подають по ньому головній комісії свої пропозиції і зауваження.

Головна комісія у п'ятиденний строк (якщо не буде встановлений інший) узагальнює зауваження і пропозиції, отримані від інших комісій, вивчає економічне і юридичне обґрунтування проекту правового акту, його зв'язок з іншими актами і готує висновок по проекту, після чого проект подається на розгляд Президії Верховної Ради АРК суб'єктом, який вніс проект. За відсутності зауважень по проекту головна комісія візує проект без надання висновку.

У випадку надходження до Верховної Ради АРК кількох проектів правових актів з одного і того ж питання для можливого об'єднання їх в один проект Президією Верховної Ради АРК створюється узгоджувальна комісія у складі авторів, депутатів Верховної Ради АРК і спеціалістів. За відсутності згоди суб'єктів права на внесення об'єднаного проекту на розгляд Верховної Ради АРК виносяться усі подані проекти.

Включення проекту правового акту до проектів порядку денного сесії, на пленарний тиждень, на день пленарного засідання здійснюється в порядку, передбаченому ст.ст. 26, 27 Регламенту Верховної Ради АРК.

Обговорення і прийняття проектів правових актів відбувається на пленарному засіданні Верховної Ради АРК і здійснюється, як правило, у двох читаннях, якщо при цьому стосовно відповідного проекту правового акту Верховною Радою АРК не буде прийнято інше рішення.

Проект нормативно-правового акта, прийнятий у першому читанні, Верховною Радою АРК передається головній комісії для доопрацювання. Головна комісія за необхідності доопрацювання проекту правового акта створює робочу групу, яка в місячний термін вивчає внесені поправки і пропозиції і доопрацьований проект передає у встановленому порядку до Ради міністрів АРК, за необхідності - до Міністерства фінансів чи іншого міністерства, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, юридичного відділу Секретаріату Верховної Ради АРК. Зазначені органи в 10-денний термін повинні підготувати висновки щодо представленої редакції проекту нормативно-правового акта, а за відсутності зауважень - завізувати його.

Проекти нормативно-правових актів для другого і наступних читань, а також рішення про внесення змін і доповнень у чинні нормативно-правові акти представляються у вигляді порівняльних таблиць відповідних текстів.

Під час розгляду проекту нормативно-правового акта у другому читанні з доповіддю на пленарному засіданні Верховної Ради АРК виступає автор проекту. За згодою автора проекту з доповіддю може виступити член робочої групи з доопрацювання проекту або голова головної комісії. Головна комісія має право виступити із співдоповіддю.

Обговорення і прийняття проекту нормативно-правового акта здійснюється по кожній статті (її частині, пункту, абзацу) і внесеній до неї поправці (пропозиції) окремо. Після постатейного прийняття проекту нормативно-правового акта на голосування ставиться проект у цілому. Нормативно-правовий акт вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Верховної Ради АРК.

Нормативно-правові та інші акти протягом 5-денного терміну після їх прийняття Верховною Радою АРК остаточно доопрацьовуються головними комісіями та ініціаторами проекту, візуються головою головної комісії, передаються до відділу діловодства і контролю Секретаріату Верховної Ради АРК. Цей відділ протягом 5 днів направляє зазначені акти для візування до юридичного відділу і готує їх для подання керівником Секретаріату на підпис Голові Верховної Ради АРК. Голова верховної Ради АРК зобов'язаний підписати правовий акт Верховної Ради АРК протягом 14 днів після його прийняття. Правовий акт, підписаний Головою Верховної Ради АРК, направляється: до редакції газети «Крымские известия» - для публікації; в редакційно-видавничий відділ Секретаріату Верховної Ради АРК - для внесення у «Збірник нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим»; до юридичного відділу Секретаріату Верховної Ради АРК - для обліку, кодифікації і систематизації у правовій базі АРК; до прес-центру Верховної Ради АРК; до Ради міністрів АРК, інших органів, установ та організацій в установленому порядку.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим (Верховна Рада АРК) є представницьким органом адміністративно-територіальної автономії, що здійснює свої повноваження на основі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів АРК з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії й вирішення питань життєдіяльності регіону.

Верховна Рада АРК здійснює свою діяльність на принципах: верховенства права; конституційності; законності; гласності; колегіальності; поєднання інтересів Автономної Республіки Крим і загальнодержавних інтересів України; врахування особливостей, передбачених ст.132 Конституції України; правової, організаційної й матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, Конституцією АРК; судового захисту.

Список використаних джерел

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Право, 1996.

2. Журавський В.С. Конституційне право України. - К.: Ін Юре, 2002. - 257 с.

3. Колодій А.М. Державне будівництво та місцеве самоврядування. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 259 с.

4. Котюк В.О. Основи держави і права: Навч. посіб. - К.: Вентурі, 2003. - 376 с.

5. Погорілко В.Ф. Конституційне право України. - К.: Наукова думка. - 2003. - 294 с.

6. Погорілко В.Ф. Органи державної влади України: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. - 129 с.

7. Рогозін О. Парламент України// Голос України. - 2004. - №7. - С. 12.

8. Цвiк М.В. Конституційне право України. - К.: Вентурі, 2001. - 415 с.

9. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - 359 с.

Размещено на Allbest.ru