Гласність судового процесу

Отже, судді не вправі розголошувати судження, які є таємницею, та ті, що мали місце в нарадчій кімнаті. Чинний КПК України не передбачає жодних винятків із правила про таємницю наради суддів. Але в процесуальній літературі висловлені міркування про наявність таких винятків у випадках, коли ведеться провадження про обвинувачення одного із суддів у зловживанні при постановленні вироку. Видається, що ці міркування заслуговують на увагу з урахуванням випадків зловживання судді під час колегіального провадження у справі (у тому числі й при постановленні вироку). Тут виникає потреба виявити всіх винних осіб з числа суддів, які брали участь у постановленні завідомо неправосудного вироку, та з'ясувати при цьому ступінь їх вини з метою індивідуалізації притягнення до відповідальності (можливо і кримінальної).

Отже, таємниця наради суддів повинна бути не абсолютною, а тільки в тій мірі, в якій вона необхідна.

Зрозуміло, що дія принципу гласності значно обмежена по справам, розгляд яких проходить в закритому судовому засіданні. В цьому випадку зберігається внутрішня гласність ( гласність учасників процесу ). Гласність також забезпечується публічним проголошенням вироку у всіх випадках. Однак, там не повинно міститися відомостей, які стали підставою для проведення закритого судового засідання. На необхідність гласного апеляційного провадження вказує те, що перегляд справ у апеляційному суді проходить по суті та завершується він постановлення нового рішення.

Щодо дії засади гласності в стадії наглядового провадження, то тут думки науковців розділились. Одні автори вважають, що в наглядовому провадженні здійснюються всі засади кримінального судочинства, в тому числі і гласність, хоча і у звужених межах. Інші ж стверджують, що в даній стадії не діють деякі засади, серед яких називають і гласність. В наглядовій інстанції судове засідання проходить відкрито, однак доступ публіки на це засідання обмежений. Оголошення про такі засідання не вивішуються, але на них можуть бути присутніми представники громадскості, преси, і результати розгляду справ в необхідних випадках друкуються в пресі, оголошуються по радіо і телебаченню ( 14. - С. 563 ).

Згідно статей 364 та 393 КПК України суд в касаційній чи наглядовій інстанції може скасувати вирок попередньої інстанції і закрити справу, залишити його без зміни, змінити та прийняти інше важливе процесуальне рішення. Тому вирішення таких важливих питань в касаційному чи наглядовому провадженні не повинно залишатися поза увагою громадськості.

Більш широка гласність потрібна в стадії виконання вироку. В нашій практиці ще недостаньо використовується великий потенціал виховного впливу стадії виконання вироку. Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно, але в них не повинні розголошуватися відомості, заради збереження таємниці яких судове засідання було закритим.

Отже, у кримінально-процесуальній літературі справедливо зазначається, що принцип гласності пронизує все кримінальне судочинство, всі його стадії. Він діє навіть в стадії досудового розслідування, оскільки, формуючи матеріали кримінальної справи, слідчий, прокурор повинні мати на увазі, що зібрані ними матеріали кримінальної справи згодом будуть оголошуватися і досліджуватися у відкритому судовому засіданні. Тому не можна погодитися з тими авторами, які вважають, що принцип гласності судового розгляду відноситься тільки до судового провадження.

Висновок

Засадою гласності кримінального судочинства є звернена до суду конституційно-правова вимога про відкритий розгляд справ, яка визначає спрямованість та напрямки реалізації певної групи норм кримінального процесу, впливає на порядок провадження у справі на різних його стадіях, спрямована на реалізацію завдань кримінального судочинства, і є засобом формування громадської думки про судочинство (правосуддя), підвищення соціальної активності громадян, рівня їх правової, моральної та політичної культури, гарантією прав і законних інтересів громадян, реалізації інших засад кримінального судочинства.

Не дивлячись на те, що питанню принципу гласності у вітчизняній юридичній літературі приділялась значна увага, досить суперечливими залишаються поняття та зміст принципу гласності, немає чіткого закріплення підстав для провадження закритого судового розгляду, чіткого порядку реалізації цього принципу на різних стадіях кримінального процесу.

Досить проблематичним є відносини суду та ЗМІ, питання щодо повного фіксування судового процесу технічними засобами.

В данній роботі було наведено декілька пропозицій відносно вдосконалення діючого законодавства та місця засади гласності в кримінальному судачинстві. Наприклад, для усунення негативних наслідків реалізації принцип гласності можна було б ввести спеціальну кімнату, обладнану моніторами та динаміками, на які транслюються судові засідання, що відбуваються у відкритому режимі. Право на вхід до цієї кімнати мали б усі без винятку акредитовані журналісти, фото- та телекореспонденти зі стаціонарною апаратурою. Можна було б відділити осіб, які беруть участь у судовому засіданні, від бажаючих бути присутніми на судовому процесі шляхом встановлення в залі судового засідання скляної звуконепроникної перегородки з відповідними динаміками для трансляції інформації на цю частину зали.

Також проблемним залишається питання співвідношення гласності та таємниці в кримінальному судочинстві, знайти цю золоту середину досить важко...

Гласність не повинна заважати провадженню справедливого та незалежного судочинства. Визначаючи межі гласності потрібно пам'ятати, що необхідно уникнути поширення чуток, домислів, які ганьблять ім'я людини, що може спричинити ій психічну травму і негативно позначитися на її долі, а також данних, що можуть вплинути на неупередженість суду.

Вважається також особливо небезпечним вплив розголошених даних попереднього слідства на громадську думку, яка може прийти до невірних, поспішних висновків стосовно підозрюваного і обвинуваченого (які не вважаються винними), негативно вплинути на учасників процесу.

Не повністю вирішені питання щодо реалізації принципу гласності на стадії досудового розлідування, ще недостаньо використовується великий потенціал виховного впливу стадії виконання вироку.

Отже, інстує досить багато проблемних питань повязаних з принципом гласності в кримінальному судочинстві які є спірними та не вирішеними, і це значить, що є над чим працювати.....

значення принцип гласність кримінальний процес

Список використаної літератури

1. Конституція України//Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№30.

2. Загальна декларація прав людини // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - С.18-24.

3. Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Вісник Верховного Суду України / Додаток до журналу. - 1997. - № 3.

4 .Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - С.36-58.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України.-Х.: ТОВ«Одіссей», 2009.- 240с.

6. Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів»

7. Закон України від 21 вересня 1999 року № 1079-ХІV «Про державну таємницю»

8. Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ «Про судоустрій України»

9. Закон України від 22 грудня 2005 року «Про доступ до судових рішень» .

10. Бозров В. Гласность и тайна в уголовном судопроизводстве. // Российская юстиция. - 2002. - № 2. - С. 30 - 31.

11. Бойков А. Д. Гласность и правосудие. // Сов. Государство и право. - 1989. - № 8. - С. 17.

12. Гом'є Д. Короткий путівник до Європейської конвенції з прав людини. - К.: Рада Європи, Українська правнича фундація, Український центр прав людини, 1998. - С.24.

13. Король В.В. Засада гласності та її обмеження в кримінальному судочинстві України. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2002.

14. Король В. Зміст засади гласності кримінального судочинства.// Вісник Львівського університету. Юридична серія. - 2001. - вип. 36. - С.562 - 567.

15. Кримінально - процесуальне право України.: Підручник: 5-те вид. доп. і перероб. - К.: А. С. К. , 2007. - 848с. - ( Юридична освіта).

16. Кримінально - процесуальне право України.: Підручник / За заг. ред. Ю. П, Аленіна . - Х.: ТОВ « Одіссей », 2009. - 816 с.

17. Кругликов А. П. Гласность уголовного судопроизводства должна быть закреплена в УПК РФ в качестве его принципа.// Российский судья. - 2006. - № 12. - С. 20 - 23.

18. Лобойко Л. М. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Істина, 2007. - 456 с.

19. Малеин Н. С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность. -- М.: Юрид. лит., 1985. --с. 189.

20. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юринком Інтер, 1999. - с. 160.

21. Международное уголовное право. Учебн. пособие /Под общей ред. В.Н. Кудрявцева. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Наука, 1999. - 264с.

22. Петрухин И. Публичность и диспозитивность в уголовном процессе // Рос. юстиция.- 1999.- №3.- с. 24-26

23. Репешко П.І. Гласність судового процесу як крок до прецедентного права та довіри до судочинства // Взаємозв'язок реформи інженерної освіти і промислового розвитку України: стан, проблеми, рішення. - Миколаїв, 2000. - С.103.

24. Смирнов А .В.Состязательный процесс. СПб 2001.

25. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник/ Под ред. проф. А.М. Бандурки. -- Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. -- 350 с

26. Францифоров Ю. В, Противоречия между гласностью и тайностью в уголовном судопроизводстве. // Следователь. - 2004. - № 3. - С. 38 - 44.

27. Францифоров Ю.В. Сочетание гласности и тайности при производстве предварительного расследования и судебного разбирательства. // Адвокатская практика. - 2007. - № 4. - С.8 - 10.

Размещено на Allbest.ru