Особливості правового становища товарної біржі

Размещено на http://www.allbest.ru/

14

РЕФЕРАТ

з курсу: Господарське право України

На тему: «Особливості правового становища товарної біржі»

Київ 2011 р.

План

Вступ

1. Поняття та види товарних бірж

2. Порядок створення товарної біржі

3. Права, обов'язки та відповідальність товарної біржі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність обраної мною теми полягає у тому, що на сучасному етапі біржі є невід'ємною частиною економіки, які формують оптовий ринок, шляхом організації і регулювання біржової торгівлі - це підтверджує світовий досвід. У сучасній економіці особливе місце належить діяльності товарних бірж, що впливає на розвиток національного й регіонального товарно-фінансового обороту. Як свідчить світова практика, біржі займають одне з ключових місць в інфраструктурі розвинутої ринкової економіки. Вони виступають складним саморегулюючим механізмом залучення та перерозподілу матеріальних та грошових ресурсів, завдяки якому стає можливим здійснення багатьох виробничо-фінансових операцій. Товарні біржі є джерелом оперативної інформації про стан національних та міжнародних ринків, інструментом забезпечення відкритості процесу формування цін у конкурентному середовищі та прозорості руху товарно-грошових потоків. Завдяки ф'ючерсній та опціонній біржовій торгівлі виникає можливість суттєвого зменшення цінового ризику при здійсненні операцій хеджування, що в значній мірі виявляє стабілізуючий вплив на економічні процеси. Проте на сучасному етапі біржова діяльність в Україні характеризується низькою ефективністю. Це зумовлено рядом факторів, до яких відносяться насамперед: економічна криза, яка проявляється в падінні обсягів виробництва та споживання вітчизняних біржових товарів; відставання законодавчо-нормативної бази від актуальних потреб сьогодення; відсутність умов для впровадження ф'ючерсного обігу тощо.

Науково-теоретичну основу дослідження складають праці таких зарубіжних та вітчизняних науковців: Грязнової А.Г. Дегтярьової О.І., Іванова К. І., Іващенка А. А., Маневича А., Роде Е., Сороса Дж., Шарпа У., Шварца Ф., Яковлєва А.А. та ін. Значний внесок у розвиток біржової справи зробили такі вітчизняні вчені як Бланк І.А., Губський Б. В., Єщенко П., Колісник М. В., Кузьмін О.Є., Кутиркін А.М., Скотнікова М.М., Сохацька О.М., Вінник О. М., Щербина В. С., Хромов О. П. та ін. У наукових працях цих вчених досліджуються сутність біржових операцій, особливості функціонування ф'ючерсних ринків та механізм їх державного регулювання, концептуальні засади біржового ціноутворення, організація клірингу тощо.

10 грудня 1991 p. був прийнятий Закон України «Про товарну біржу» [1]. Відтоді до дослідження питань правового положення товарних бірж зверталося багато науковців. Але після вступу в дію ЦК та ГК предметом наукових досліджень товарні біржі були недостатньо. Тому, на нашу думку, є потреба чітко окреслити особливості правового становища товарних бірж.

Поняття та види товарних бірж

Перш за все, на нашу думку, необхідно з'ясувати що являє собою поняття «біржа» та звідки воно походить. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові «bursа», (нім. «bоrsе) -- шкіряний гаманець. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Vаn dеr Bursе, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців [5].

О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому автор підкреслює, що «біржа -- це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й офіційне котирування цін -- полягає вся сутність біржі» [6; с. 20].

Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич вказував, що зі словом «біржа» поєднуються три різнихпоняття: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»; 2) саме місце зборів, наприклад, у вислові «московська біржа на Ільїнці»; 3) сукупність угод, укладених у цьому місці, наприклад у виразі «вчорашня біржа пройшла тихо» [7].

Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном «біржа» визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці [10]. Є.Н. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа -- це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час [19]. В.В. Хахулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами [8].

Закон «Про товарну біржу» у ст. 1 не визначає поняття товарної біржі, але наводить її ознаки:

1) це організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність;

2) метою її є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування, полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій;

3) діє на основі самоврядування, господарської самостійності;

4) має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням;

5) не займається комерційним посередництвом і не має за мету одержання прибутку [1].

Відмінними ознаками товарної біржі від інших бірж та юридичних осіб є мета її створення та особливий статус учасників. Метою господарської діяльності товарної біржі є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування, полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Чинний Господарський кодекс України (далі - ГК) у ст. 279 визначає товарну біржу як особливий суб'єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаних з ним торгівельних операцій [2].

У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше визначення товарної біржі. Так, ст. 2 Закону Російської Федерації «Про біржу й біржову торгівлю» передбачає, що під товарною біржею розуміється організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації й регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь певному місці й у певний час за встановленими нею правилами [20]. Закон Республіки Молдова у ст. 2 визначає товарну біржу як підприємство з організації біржової торгівлі за стандартами або зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці (біржовому залі) і в певний час за встановленим на біржі правилам [21].

З огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й науковій літературі досить важливе значення має висновок який робить B.С. Щербина: біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме регулятивні (організаційні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції [10].

Загалом в науковій літературі розрізняють такі види товарних бірж:

І. Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів).

ІІ. Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю [19]. Тому можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай незначний й самі біржі носять закритий характер.

ІІІ. В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні). Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т.д.). направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п. Такий підхід є характерним для більшості країн, зокрема, і країн СНД. У літературі таку форму часто називають своєрідним "клубом посередників", які в обмін на відмову від одержання доходів у вигляді належної частини прибутку біржі одержують право доступу до використання інфраструктури, а також право брати участь (наприклад, через членство в комітетах біржі) у вирішенні яких-небудь важливих питань її діяльності. Це повинне запобігати потенційним конфліктам інтересів між біржею і її членами, сприяти вдосконаленню інфраструктури ринку й зниженню вартості особистої участі в операціях на ринку. Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі акціонерного товариства приймається самостійно засновниками (Великобританія, Канада й деякі інші країни).

ІV. Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.

Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торгівельний, ні податковий режими, які діють у Росії й Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.

Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб -- нерезидентів країни місцезнаходження біржі.

V. Залежно від сфери діяльності біржі розділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів. В Україні до таких бірж можна віднести -- Товарну біржу АПК центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі -- це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні -- це Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа. Одеська товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа «Сівера» й ін.

VІ. За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані. У цей час, домінуюче положення в практиці світової біржової торгівлі займають ф'ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф'ючерсного ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф'ючерсних бірж можна назвати такі: Чиказька торгівельна біржа (Сhісаgо Bоаrd оf Trаdе), Чиказька товарна біржа (Сhісаgо Mеrсаntіlе Еxсhаngе), Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (Lоndоn Іntеrnаtіоnаl Fіnаnсіаl Futurеs Еxсhаngе), Чиказька біржа опціонів (Сhісаgо Bоаrd Оptіоns Еxсhаngе), Бразильська товарна й ф'ючерсна біржа (Brаsіl Mеrсаntіlе Futurеs Еxсhаngе), німецька електронна біржа ДТБ (Dеutsсhе Tеrmіnbоrsе), французька біржа МА-ТИФ (Mаrсhе а Tеrmе Іntеrnаtіоnаl dе Frаnsе), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (Nеw Уоrk Mеrсаntіlе Еxсhаngе), Лондонська біржа металів (Lоndоn Mеtаl Еxсhаngе).

Порядок створення товарної біржі

Стаття 5 Закону України «Про товарну біржу» (далі - Закон) встановлює загальні умови створення товарної біржі: заснування біржі фізичними та юридичними особами та неможливість бути засновниками та членами біржі органів державної влади та управління, а також державних установ (організації); заснування товарної біржі на підставі угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків; внесення кожним із засновників пайового внеску [1]. Не зважаючи на те, що ГК діє 6 років, до Закону «Про товарні біржі» не були внесені зміни, пов'язані з визначенням основних засад її створення. До таких особливостей слід віднести: надання права створювати товарні біржі суб'єктам господарювання, неможливість бути засновниками та членами товарної біржі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також державних і комунальних підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів; необхідність сплати засновниками пайових внесків. Насамперед варто зупинитися на такій новелі ГК, як надання права на заснування товарної біржі тільки суб'єктами господарювання. Відповідно до ст. 55 ГК суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці [2].

ГК і Закон «Про товарні біржі» наголошує на необхідності при заснуванні товарної біржі укладення угоди, яка регулює відносини щодо створення біржі. Перш за все недоречним є використання терміна «угода». Стаття 57 ГК встановлює, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Отже, як бачимо, ГК не використовує термін «угода» [2].

Відповідно до ст. 87 ЦК головним завданням засновників юридичних осіб є розробка та підписання установчих документів (статуту чи засновницького договору) [3]. Необхідність укладення установчого договору може виникнути не тільки при створенні юридичних осіб, в яких учасники набувають права власності на пай, частку, тощо. Така необхідність може виникнути і у тих осіб, які не мають таких прав, але засновники юридичної особи мають потребу в регулюванні відносин щодо створення юридичної особи. Що стосується товарних бірж, то загалом така потреба існує, оскільки засновники мають обов'язки щодо оплати паю, а отже, є необхідність у врегулюванні майнових відносин між засновниками, а це найбільш доцільно зробити саме в установчому договорі. Тому пропонуємо внести відповідні зміни до Закону та ГК і встановити, що товарна біржа створюється на підставі установчого договору.

Як ГК, так і Закон встановлюють необхідність сплати пайового внеску саме засновниками. Водночас договором про створення регулюються відносини щодо сплати вступних та періодичних внесків. На нашу думку, регулювання цих відносин у договорі, який визначає порядок створення товарної біржі, недоречне, оскільки вступні й періодичні внески здійснюються вже після створення товарної біржі, а діяльність товарних бірж відповідно до ч. 5 ст. 279 ГК регулюються статутом. Отже, саме цей установчий документ і повинен регулювати ці відносини. Слід звернути увагу, що зазначена вище норма встановлює: статут товарної біржі затверджується її засновниками. Але надання легітимності засновниками статуту можливе лише до створення біржі. Надалі вносять зміни до статуту (приймають нову редакцію) органи управління юридичної особи.

Відповідно до ст. 6 Закону в статуті товарної біржі визначаються: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; права та обов'язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі. Не можна не акцентувати увагу на такі вимоги до статуту товарної біржі, як зазначення у ньому складу засновників. Враховуючи те, що після створення юридичної особи засновники набувають статус членів біржі, а також що засновники біржі можуть припинити членство, є недоцільним зазначення у статуті біржі переліку її засновників. У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Стаття 8 Закону встановлює, що вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається виходячи з попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває управнення власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі). Отже, права та обов'язки члена товарної біржі залежать від того, чи є він власником біржового місця. Що ж у розумінні цивільного права являє собою біржове місце, яке може «винайматися» та продаватися? На нашу думку, це майнове право, яке дає його власнику можливість бути учасником біржових торгів.

До особливостей створення товарної біржі слід віднести: надання права створювати товарні біржі суб'єктам господарювання, неможливість бути засновниками та членами товарної біржі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також державних і комунальних підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів; необхідність сплати засновниками пайових внесків. Насамперед варто зупинитися на такій новелі ГК, як надання права на заснування товарної біржі тільки суб'єктами господарювання. Отже, членами біржі можуть бути фізичні особи, а засновниками біржі відповідно до ГК фізичні особи-підприємці. ГК і Закон «Про товарні біржі» наголошує на необхідності при заснуванні товарної біржі укладення угоди, яка регулює відносини щодо створення біржі [1, 2].

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств (юридичних осіб). З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і відповідно - право здійснювати свою діяльність згідно із спеціальною правосуб'єктністю [4].

Суперечливими є питання організаційно-правової форми у, якій можуть створюватись товарні біржі. Фактично вони створюються у формі акціонерних товариств та навіть приватних підприємств, однак на нашу думку це не зовсім відповідає чинному законодавству, адже товарна біржа є некомерційною господарською організацією. Оптимальною організаційно-правовою формою створення товарних бірж, на нашу думку є кооператив.

Права, обов'язки та відповідальність товарної біржі

товарна біржа право відповідальність асортимент

Відповідно до своїх функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав та несуть встановлені законом обов'язки. Товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати інші грошові збори;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управлінні товарної біржею здійснюється системою органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок: пайових, вступних та періодичних внесків; надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі; штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі; інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, визначеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися: через участь у заснуванні товарної біржі і сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості “біржового місця”. Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

- здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

- брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

- здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового чи вступного внеску;

- користуватися усіма послугами біржі.

Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:

- додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

- провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

- сплачувати членські внески;

- вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

- подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі. Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах та в порядку, визначених статутом біржі [9, 10].

Відповідальність товарної біржі як суб'єкта господарювання наступає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили. Найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня. Залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як правопорушника, санкцій і тих несприятливих наслідків, які вона перетерпить, в результаті їхнього застосування, можна говорити про такі форми господарсько-правової відповідальності як: відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, обмеження правоздатності, застосування оперативних санкцій.

Висновки

Таким чином можемо зробити висновки, що правова основа здійснення торгово-біржової діяльності представлена сукупністю різних нормативно-правових й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний характер, їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності дозволяє затверджувати, що сформувалося законодавство про торгово-біржову діяльність як правовий інститут господарського законодавства. Торгово-біржова діяльність являє собою складний комплексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно-правових актів. Поряд із законами, значну роль у регулюванні торгово-біржової діяльності грають підзаконні нормативно-правові акти. Крім цього є й ряд відомчих нормативно-правових актів, прийнятих різними міністерствами й комітетами. Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Устав біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею.

Товарна біржа є некомерційною господарською організацією, що має статус юридичної особи. Особливості правового становища товарних бірж полягають у тому, що ці суб'єкти господарювання здійснюють спеціальні види діяльності: надання послуг в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчення, упорядкування товарообігу і сприяння пов'язаним з ним торговельним операціям. Отже, товарна біржа має спеціальну правоздатність. Організаційно-правова форма товарної біржі може бути будь-якою, однак на нашу думку вона повинна створюватись у формі непідприємницького товариства чи кооперативу, адже є некомерційною організацією. ГК встановлено, що право на заснування товарної біржі виникає тільки у суб'єктів господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці). Вважаємо, що таке обмеження повинно бути застосоване і до членів біржі. Пропонуємо виключити із ст. 6 Закону «Про товарні біржі» вимогу щодо зазначення у статуті засновників біржі, оскільки такі особи не зажди залишаються її членами. Біржове місце - це обороноздатний об'єкт цивільних прав, а саме майнове права, яке належить на праві власності члену біржі

Список використаної літератури

1. Закон України «Про товарну біржу» // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст.139

2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, N 19-20, N 21-22. - Ст. 144.

3. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44. - Ст. 356.

4. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

5. В. И. Даль. Толковый словарь живого великорусского языка. - М.: «Прогресс», «Универс», 1994 (репринтное воспроизведение издания 1903-1909 гг.).

6. Штиллих О. Биржа и ее деятельность. - СПб: Братство, 1992

7. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права / по изданию 1914 г. - М.: СПАРК, 1994. - 335 с.

8. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. -- К.: Юрінком Інтер, 2004. -- 688 с.

9. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с.

10. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. - 766 с.

11. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Господарське право: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. ф-тів вузів. - К.: Вентурі, 1996р.

12. Плахіна І. В. Правове становище товарних бірж / І. В. Плахіна. - С. 381-385

13. Панькова И. О. Правове регулювання діяльності аграрних бірж в Україні: Дис. канд. юрид. наук. - К., 2005 - 218 с.

14. Бобкова А. Г., Моісеєв Ю. О. Біржове право: Навч. посібник. - К., 2005. - 200 с.

15. Рябовол Л. Т. Біржове право: Товарна біржа як особливий суб'єкт господарювання: Навч. посібник. - Кіровоград, 2006. - 51с.

16. Белых B. С., Виниченко С. И. Биржевое право. - М., 2001. - 192 с.

17. Дегтярева О. И. Биржевое дело. Учебник. - М., 2001. - 680 с.

18. Зотов И. В., Успаленко В. И. Биржевое дело: Учеб. пособие. - X., 2008. - 256 с.

19. Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль, 2008. - 632 с.

20. Закон Российской Федерации от 20 февраля 1992 г. N 2383-1 "О товарных биржах и биржевой торговле" (с изм. и доп. от 24 июня 1992 г. и от 30 апреля 1993 г., 19 июня 1995 г.).

21. Закон Республики Молдова «О товарных биржах» Nr. 1117 от 26.02.97 г.

Размещено на Allbest.ru