Размещено на http://www.allbest.ru/

Завдання №1

Фірма «Сега», Японія, звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф», Україна, третя особа на стороні позивача -- Державний департамент інтелектуальної власності України, про визнання недійсним свідоцтва України № 700 від 01.09.1996 на знак для товарів і послуг «Сега» на ім'я ТОВ «Шельф». Позивач просить задовольнити позов на підставі ст. 6 bis Паризької конвенції по охороні промислової власності у зв'язку з тим, що він являє собою відтворення загальновідомого знака «SEGA», який належить фірмі «Сега», Японія, з 1960 р. Знак зареєстрований на ім'я позивача в 107 країнах світу, в яких на нього видано 341 охоронний документ. З метою попередження інших виробників знак «SEGA» супроводжується попереджувальним маркуванням-зображенням ®. В 1995 р. було вироблено і реалізовано товарів з позначенням «SEGA» на 3 млрд дол. США, в 1996 -- 3 млрд дол. США, в 1997 -- 3,5 млрд дол. США. За оцінками фахівців, книга Ніколаса Кохана «Найвідоміші в світі торгові марки» серед компаній, що виробляють іграшки, знак «SEGA» посідає 3 місце в світі. У списку INTERNET загальновідомих у світі знаків також є знак «SEGA». Знак «SEGA» більше 10 років відомий в Україні, оскільки на її території з 01.11.1990 діяло свідоцтво СРСР № 200 на цей знак. Висновок ТПП, довідки, пропозиції до продажу в ЗМІ із вказівкою ціни, рекламні матеріали свідчать про наявність ТПП, маркованих знаком «SEGA», виробництва Японія, на українському ринку з 1994 р. Держпатентом України знак «SEGA» не перевірявся на предмет загальновідомості.

Вирішіть спір.

Однією із форм реалізації своїх прав інтелектуальної власності є патентування об'єктів промислової власності в іноземних державах. Згадаємо, що твори науки, літератури і мистецтва не патентуються ні в країні, ні за її межами. Звідси випливає важливий висновок -- охорона творів науки, літератури і мистецтва, створених в Україні, здійснюється в іноземній державі за одними правилами, а об'єктів промислової власності -- за іншими.

Україна є членом міжнародних угод з авторського права. За правилами цих угод твори українських авторів, створені в Україні чи в будь-якій іншій краіні-учасниці цих самих угод, мають таку саму охорону, як і твори громадян цієї країни [9].

Для одержання охорони об'єкта промислової власності в будь-якій іншій країні цей об'єкт обов'язково запатентовується в тій країні, де необхідно отримати правову охорону цього об'єкта. Без патентування об'єкт промислової власності може бути використаний у будь-якій країні без дозволу власника патенту в Україні і без виплати йому належної винагороди.

За певних обставин патентування об'єктів промислової власності за кордоном -- це крайня потреба, що обходиться особі, яка побажала здійснити цю дію, досить дорого. Патентування в іноземній державі -- це тривалий, складний і дорогий процес, що потребує значних витрат енергії, сил і коштів. Тому якщо можна обійтися без закордонного патентування, краще до нього не вдаватися. Патентування заради патентування недоцільне.

Чинним законодавством встановлено вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок.

Об'єкти торговельних марок Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. зі змінами не містить визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна визнавати торговельною маркою. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані такими торговельними марками. Звідси напрошується висновок, що всі інші позначення, не зазначені в цьому Законі, можуть бути визнані торговельними марками. Проте це не означає, що позначення, яке заявляється для реєстрації, таке як торговельна марка, не повинне відповідати певним вимогам. Закон такі вимоги встановлює. Правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони, встановлені законом.

Якщо знак є стилізованим зображенням малого герба України у вигляді усміхненого дракона, а такий знак було подано на реєстрацію, то це, безперечно, суперечить суспільним інтересам. Образ дракона у фольклорі майже всіх народів асоціюється із силами зла, і його поєднання з державною символікою є неприпустимим. Таке позначення порушує й іншу вимогу охороноздатності, яка не допускає надання правової охорони знака, шо зображує державну символіку. Крім того, норми Паризької конвенції не допускають використання у знаках навіть стилізації державних символів.

Отже, вимоги до торговельної марки у згаданому Законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позначень, які не. можуть одержати правову охорону. Проте певні вимоги встановлені самим Законом або вироблені практикою [5].

Позначення, заявлене як торговельна марка, має бути корисним, придатним для маркування товарів і відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки.

Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим у межах України.

Позначення має бути корисним. Це випливає зі ст. 5 Закону про знаки для товарів і послуг, відповідно до якої правова охорона надається позначенню, що не суперечить суспільним інтересам. Воно має певним чином індивідуалізувати надійну конкурентоспроможність і стабільність попиту на товар і послуги.

Знак повинен мати об'єктивне вираження, що дозволяє маркувати ним випущені вироби й упаковку, використовувати в технічній і супровідній документації тошо без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним. Нарешті, позначення має відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки, має бути милозвучним і легковимовним, звертати на себе увагу і легко запам'ятовуватися. Лише сукупність зазначених вимог дає підставу визнати заявлене позначення як торговельну марку.

Отже, торговельні марки -- це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших [7].

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об'єктами знака визначає словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі або поєднанні кольорів (п. 2 ст. 5 Закону, ст. 492 ЦК України).

Ст. 6 bis Паризької конвенції по охороні промислової власності зазначає, що країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.

Для подання вимоги про скасування такого знака надається строк не менше п'яти років, що вираховується від дати реєстрації знака. Країни Союзу мають право встановити строк, протягом якого може вимагатися заборона застосування знака. Строк не встановлюється для подання вимоги про скасування чи заборону застосування знаків, зареєстрованих чи таких, що використовуються недобросовісно [1].

Таким чином, з огляду на все вищеозначене, суд має задовольнити позов фірми «Сега», Японія, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф» та призначити матеріальну компенсацію на користь фірми «Сега», а також заборонити ТОВ «Шельф» використовувати відтворення загальновідомого знака «SEGA».

Завдання №2

В інтересах групи грузинських підприємців Антимонопольна служба Грузії звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою, в якій зазначила, що підприємці Грузії мають право на використання назви місця походження товару «Боржомі» при виробництві і реалізації мінеральної води з Боржомських джерел, та просила провести дослідження українського сегменту ринку мінеральної води із назвою «Боржомі». Перевірками було встановлено, що декілька підприємств України без дозволу власника ліцензії чи уповноважених ним осіб для маркування своєї продукції -- штучно мінералізованої води - використовували на етикетках назву «Боржомі» (типу боржомських вод). Вони тут же наводили порівняльні характеристики виробленої ними води і води із Боржомських джерел.

1. Як слід кваліфікувати цю ситуацію?

Чи є порушення у діях українських виробників штучно мінералізованої води?

Хто і яке повинен винести рішення у цій справі?

Складіть проект рішення.

Стаття 7 Паризької конвенції про охорону промислової власності містить припис, за яким країни Союзу зобов'язані приймати заявки на колективні знаки і надавати їм правову охорону. Право на колективний знак надається спілкам, господарським асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням підприємств, а не фізичним особам. За загальним правилом право на колективний знак і його використання не можуть бути передані третім особам.

Для колективних знаків прийнято особливий порядок реєстрації. До заявки на реєстрацію колективного знака додається його статут, який має містити відомості про найменування об'єднання, що уповноважене зареєструвати колективну торговельну марку на своє ім'я, перелік підприємств, що входять до складу об'єднання і мають право користуватися колективною торговельною маркою [1].

У статуті колективної торговельної марки зазначається також мета реєстрації знака, перелік і єдині якісні чи інші загальні характеристики товарів, що будуть позначатися колективною торговельною маркою, умови його використання. Статут має обов'язково визначати порядок контролю за використанням колективної торговельної марки і відповідальність за порушення його статуту.

До реєстру і в свідоцтво на колективну торговельну марку крім загальноприйнятих відомостей вносяться також дані про підприємства, що мають право користуватися колективною торговельною маркою. Зазначені відомості, а також витяг із статуту колективної торговельної марки про єдині якісні чи інші характеристики товарів, для яких цей знак зареєстрований, публікуються патентним відомством в офіційному бюлетені. Про зміни, що вносяться до статуту колективної торговельної марки, його володілець зобов'язаний повідомляти патентне відомство.

У разі випуску товарів, що позначені колективною торговельною маркою, але не відповідають єдиним якісним чи іншим загальним характеристикам, в обіг чинність знака може бути достроково припинена повністю або частково.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не містить норм, які б визначали правовий режим колективної торговельної марки. Це дає нам підставу зробити висновок, що під поняттям «об'єднання осіб» не варто розуміти суб'єктів права на колективну торговельну марку.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачає можливість реєструвати як знаки торговельних марок, так і інші позначення (п. 2 ст. 5 цього Закону) [3].

Крім того, одним із досить вагомих об'єктів інтелектуальної власності є географічне зазначення походження товарів, що в умовах ринкової економіки набувають усе більшої ваги.

Об'єктами прав на географічне зазначення походження товарів є позначення, що вказують на походження товарів. цивільному обороті часто місце походження товару має значний вплив попиту на нього. На це можуть бути різні причини: вміння виробників, їх майстерність, що визначають якісні характеристики виробу, природні умови географічного місця походження товару, які також певним чином впливають на якісні чи інші характеристики товару. Нарешті, це може бути просто зазначення країни, в якій цей товар вироблено. В умовах сучасної ринкової економіки зазначені чинники певним чином зумовлюють попит на цей товар. Таке зазначення часто піддається неправомірному присвоєнню, щоб забезпечити товару іншого виробника необхідний попит. Саме тому виникла потреба надати правову охорону географічним зазначенням походження товарів.

В Україні зазначення походження товарів охороняються Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р., об'єктами яких є просте і кваліфіковане зазначення походження товару [7].

Просте зазначення походження товару -- це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводить споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлене законом. Обсяг його охорони визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Таким чином, господарський суд має прийняти рішення про заборону використання назви місця походження товару «Боржомі» при виробництві і реалізації мінеральної води підприємствами України без дозволу власника ліцензії чи уповноважених ним осіб для маркування своєї продукції. Крім того суд у цьому випадку в порядку, має постановити рішення про відшкодування моральної шкоди, з визначенням розміру відшкодування та відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права.

Київський господарський суд

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

Справа № 405-34-43 від 02.02.11

Київський господарський суд ґрунтуючись на акті № 71 Антимонопольного комітету України про встановлення факту порушення на використання назви місця походження товару та відповідно до Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про авторське право і суміжні права» та ст. 431-432 ЦК України

ВСТАНОВИВ

Що внаслідок звернення Антимонопольної служби Грузії до Антимонопольного комітету України із заявою, в якій зазначалося, що підприємці Грузії мають право на використання назви місця походження товару «Боржомі» при виробництві і реалізації мінеральної води з Боржомських джерел, та проханням провести дослідження українського сегменту ринку мінеральної води із назвою «Боржомі». Перевірками Антимонопольного комітету України було встановлено, що декілька підприємств України без дозволу власника ліцензії чи уповноважених ним осіб для маркування своєї продукції -- штучно мінералізованої води - використовували на етикетках назву «Боржомі» (типу боржомських вод), про що було складено Акт № 71. Крім того був встановлений факт використання неправдивих даних, оскільки виробники підробок наводили порівняльні характеристики виробленої ними води і води із Боржомських джерел на етикетках. Виходячи з цього суд

ВИРІШИВ

Стягнути з підприємств-порушників на користь підприємств Грузії, які є власниками права на використання назви місця походження товару:

1) відшкодування збитків, завданих порушенням зазначеного права в сумі 80000 грн.;

2) відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням зазначеного права в розмірі 40 000 грн..

Суддя П.І. Інтелектуал

Список використаної літератури:

1. Право інтелектуальної власності. Сергєєв С.С. - Х., 2005.

2. Проблеми регулювання відносин інтелектуальної власності. Під ред.. Конотопцева А.Н. - Львів, 2005.

3. Рахів А.Н. Право інтелектуальної власності України. - Одеса, 2006.

4. Право інтелектуальної власності України: (Підопригора О.А., Підопригора О.О.) Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів. -К.: Юрінком Інтер, 2009.

5. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. -- 624 c.

6. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. -- 624 c.

7. Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. A. Біркжова, Ю.О. Заіки. -- К.: Істина, 2004. - 216 с.

8. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. -- К.: Істина, 2008. -- 761 с.

9. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. -- Т. 1. Загальна частина. -- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». 2003. -- 505 с.

10. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. -- Т. 2. Особлива частина. -- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- 395 с.

11. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. -- 2-е вид., допов. і перероб. -- К.: Юрінком Інтер, 2004. -- Кн. 1. -- 722 с.

інтелектуальна власність торгова марка

Размещено на Allbest.ru