1. Поняття єдиного 6% податку на підприємствах малого бізнесу

Нині в умовах економічної і фінансової кризи, а також хронічного недобору податків український уряд вишукує різні шляхи з поліпшення сучасного стану справ. При цьому робиться спроба вирішити відразу дві проблеми: залучити додаткові доходи до державної скарбниці і дати можливість розвиватися суб'єктам підприємництва. Для вирішення цих проблем здійснено певні кроки в податковій політиці, пов'язані з запровадженням нових податків, серед яких особливо важливим є єдиний податок у сфері малого бізнесу, запроваджений Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 р. № 727/98.

Даний податок має переважно фіскальний характер і його застосування, на думку експертів, дозволить збільшити податкові надходження в бюджети різних рівнів. Запровадження цього податку мало на меті скоротити оборот “тіньового” капіталу в сфері малого бізнесу, який, в основному, здійснюється в таких галузях, як торгівля, громадське харчування, будівництво, ремонт, транспортне обслуговування населення й інші види платних послуг.

Крім того, податок розширив базу оподатковування в зв'язку з легалізацією доходів, що приховувалися, а також дозволив знизити рівень податкового тягаря для сумлінних платників податків і спростити систему обліку і звітності в сфері малого бізнесу, що дозволяє уникнути зловживань в оподатковуванні малого бізнесу. Крім цього, запровадження такого податку дозволило підвести під законне оподатковування раніше неконтрольований готівковий грошовий обіг, у рамках якого, за різними оцінками, сьогодні реалізується від 40 до 70 відсотків усіх товарів і послуг у малому бізнесі.

Згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року, зміни в який в який внесено Указом Президента України 28.06.1999 р. суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

«Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.» Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» // Як правильно платити єдиний податок. Спеціальний додаток до тижневика «Дебет - Кредит». - 21 травня 2001 р. - С. . 9-13...

У разі коли фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

· до місцевого бюджету - 43 відсотків;

· до Пенсійного фонду України - 42 відсотків;

· на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

· до Державного бюджету України - 20 відсотків;

· до місцевого бюджету - 23 відсотки;

· до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

· на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

У разі порушення вимог, установлених системою спрощеною оподаткування, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

· податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

· податку на прибуток підприємств;

· податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

· плати (податку) за землю;

· збору на спеціальне використання природних ресурсів;

· збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

· збору до Державного інноваційного фонду;

· збору на обов'язкове соціальне страхування;

· відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

· комунального податку;

· податку на промисел;

· збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

· збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

· внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

· внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

· плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Система спрощеного оподаткування не поширюється на:

· суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

· довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

· суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

· фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

· спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Оформлення звітності за спрощеною системою оподаткування має певні особливості для фізичних та для юридичних осіб.

При сплаті єдиного податку суб'єкт малого підприємництва - фізична особа подає такі документи:

· звіт, форма якого затверджена Наказом № 533. термін подання цього Звіту - протягом 5 днів після закінчення терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою;

· інформаційну довідку;

· податкову декларацію по ПДВ (для платників цього податку);

· довідку форми № 8ДР (при використанні праці найманих працівників);

· довідку форми № 2 (при використанні праці найманих працівників);

· відомості про результати перерахунку і довідку форми № 3 (при використанні праці найманих працівників).

Згідно з додатком 3 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 р. № 599 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/ 4045 протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає Звіт, який залишається у справі платника єдиного податку.

Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні Звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні Звіту поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Розглянемо розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою - ВАТ “Аліна-1”, що працює за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2001 р. і сплачує податок за ставкою 6 відсотків.

Припустимо, що за 9 місяців показники господарської діяльності є такими: виручка від реалізації (без урахування акцизного збору) становила 400 тис. грн., середньооблікова чисельність працівників становила 25 осіб, прибуток від реалізації ОФ (різниця між продажною вартістю та балансовою) становив 10 тис. грн., отримана поворотна фінансова допомога - 25 тис. грн. кошти, отримані від продажу комісійних товарів (за винятком комісійної винагороди), які підлягають перерахуванню комітенту, - 50 тис. грн.

За ІV квартал 2002 р. виручка від реалізації становила 50 тис. грн., в тому числі за жовтень - 10 тис. грн., за листопад - 15 тис. грн., за грудень - 25 тис. грн., прибуток від простроченої кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, - 5 тис. грн.

Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, що сплачує податок за ставкою 6 відсотків за четвертий квартал 2002 року

Державна податкова адміністрація (інспекція) м. Івано-Франківськ

Назва суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи ПП “Феміда-ІФ”

м. Ів.-Франківськ, вул.. Стуса, 23, кв. 5, тел. 52-30-60

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (тис. грн.)

Дата подання розрахунку 12 січня 2003 року

Керівник суб'єкту малого підприємництва Трач М.В.

М. П.

Головний бухгалтер Гуцуляк З.Я.

Тепер виявимо переваги та недоліки єдиного податку. До його переваг належать наступні:

· можливість не застосовувати для розрахунків зі споживачами ЕККА;

· при здійсненні декількох видів підприємницької діяльності, для яких установлені різні ставки єдиного податку, сплачується єдиний податок не за кожний вид діяльності окремо, а за один - за найбільшою ставкою. Ставка встановлюється в межах від 20 до 200 грн. за календарний місяць;

· звільнення приватного підприємця від сплати певних податків (п. 7 Указу № 727);

· якщо протягом терміну дії Свідоцтва (терміну вибраного звітного періоду) змінюється розмір (ставка) єдиного податку, перерахунок його в межах зазначеного терміну не здійснюється (цей факт є перевагою у разі, якщо розмір єдиного податку збільшиться).

Суттєвими недоліками оподаткування за єдиним податком є:

· всі інші податки (крім того, від якого підприємці звільнені згідно з Указом № 727) необхідно сплачувати в установленому законодавством порядку;

· необхідність придбання торгівельного патенту, на вартість якого не зменшується сума сплаченого єдиного податку;

· при використанні праці найманих працівників сума єдиного податку збільшиться на 50 % за кожну особу;

· сума єдиного податку сплачується авансом за вибраний звітний період, кратний кварталу, тобто не пізніше 25-го числа місяця, що передує звітному періоду. При цьому не має значення, чи був отриманий дохід від здійснення підприємницької діяльності чи ні в попередньому звітному періоді;

· відмовитися від сплати єдиного податку і повернутися до загальної системи оподаткування підприємець може тільки з початку наступного календарного року за умови подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення календарного року.

2. Облік кредитних операцій та позичкових коштів

а) короткострокові - до 1 року;

б) середньострокові - до 3 років;

в) довгострокові - понад 3 роки.

Для отримання позики підприємство надає в установу банку документи на основі яких складається кредитний договір з зазначенням суми, терміну кредиту та кредитної ставки:

- клопотання або заява, в якій вказується сума кредиту, мета, терміни погашення та форми забезпечення;

- баланс підприємства та звіт про фінансові результати за попередній звітний період;

- розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства;

- перелік майна, яке передається в заставу або перелік гарантів;

- довідку про балансову вартість заставленого майна;

- техніко-економічне обґрунтування проекту, що планується по кредитованих затратах” Дупай М.М., Дончук П.Н., Питель С.В. Організація, облік, звітність та оподаткування малого бізнесу: Навч. посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - С. 134..

При погашенні заборгованості в першу чергу сплачуються відсотки за користування кредитом, потім - прострочена заборгованість (якщо є така), решта коштів спрямовується на погашення основної суми кредиту. У разі неможливості погашення заборгованості в зазначений термін повернення кредиту (при згоді банку) переноситься, тобто здійснюється пролонгація кредиту. За використання такого відстроченого кредиту банком встановлюється підвищена ставка відсотка. В разі неможливості сплати боргу позичальником його сума стягується з гарантів або здійснюється продаж заставленого майна, яке реалізується на підставі виконавчого листа суду, наказу господарського суду або виконавчого напису нотаріуса.

Облік розрахунків за банківськими позиками суб'єкти малого бізнесу ведуть:

- довгостроковими - на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов'язання»;

- короткостроковими - на рахунку 68, субрахунок 681 «Короткострокові кредити банків».

За кредитом цих рахунків відображається одержання позик, а задебетом - їх повернення або списання.

Операції з обліку банківських позик відображаються такимибухгалтерськими записами:

- отримання позики банку: Д-т 3 1, ЗО, 683, 684 К-т 55, 681.

- нараховано відсотки за отриманий кредит: Д-т 85 1 К-т 684 (у кінці звітного періоду нараховані відсотки списуються: Д-т 79 К-т 851).

- погашення заборгованості перед банком: по відсотках Д-т 684 К-т 31, по кредитах: Д-т 55, 681 К-т 31.

Аналітичний облік кредитів банків ведеться за позикодавцями(банками) у розрізі кожного кредиту окремо та за термінами їх погашення.

Підставою для заповнення відомості форми № В-7 є накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, банківські виписки, векселі.

Відомість відкривається перенесенням залишків заборгованості підприємства в розрізі рахунків постачальників, кредиторів з річної відомості за минулий рік. У відомість за кредитом рахунку 68 позиційним способом записуються дані про отримані від постачальників матеріальні цінності, роботи або послуги, отримання іншої заборгованості.

За дебетом рахунку відображаються операції з оплати рахунків постачальників і підрядників (кредит рахунку ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках» і т.д.), а за кредитом - оприбуткування запасів, отримання послуг (дебет рахунку 20 «Виробничі запаси» та інше).

Дебетовий залишок по рахунку 68, який відображається в графі 15, визначає заборгованість постачальників перед підприємством, кредитовий, який відображається в графі 16, - підприємства перед постачальником кредитором).

спрощений податок кредитний позичковий