Правові проблеми українських громадян в країнах їх трудової міграції

Законодавство таких країн, як наприклад, Парагвай та Чехія, визнає, право нелегально зайнятих мігрантів на отримання заробітної платні. Відповідно до законодавств цих країн відсутність дозволу на роботу не впливає на дійсність трудового договору, а трудове право в свою чергу передбачає для нелегального трудящого-мігранта той же об'єм прав у відносинах з працедавцем, що був наданий йому у випадку законної зайнятості.Законодавство більшості інших країн передбачає, що недотримання умов допуску іноземців до роботи на їх території тягне за собою нікчемність трудового договору. А це у свою чергу, є підставою для відсутності правової бази для виплати заробітної платні та інших компенсацій. Питання має важливе практичне значення і заслуговує спеціальної уваги законодавців.

В усьому світі відбувається тенденція збільшення росту нелегальної трудової міграції. До речі, неможливо надати офіційні цифри такої. Відомо, що нелегальна трудова міграція коливається в межах від п'ятнадцяти до тридцяти мільйонів осіб.

Законодавство, наприклад, такої країни як, Малі передбачає право працівника вимагати відшкодування збитків у випадку, якщо зайнятість не була оформлена належним чином з вини працедавця.

В кожній країні існує свій порядок легалізації нелегальних мігрантів. Хоча мова йде саме про легалізацію нелегальних мігрантів, насправді в цьому випадку відбувається процес амністії. Що ж стосується останньої, вона не повинна повторюватись постійно та повинна носити виключний характер.

Саудівська Аравія кілька років тому ухвалила рішення про проведення амністії, з метою дати можливість нелегальним мігрантам і нелегальним працівникам-мігрантам, що знаходяться на її території, покинути країну без застосування санкцій . Як правило такими санкціями можуть бути штрафи та ув'язнення. У випадку ж амністії в Саудівській Аравії було запропоновано відміну введення штрафних санкцій, що застосовуються при нелегальній праці та нелегальному перебуванні на цій території.

Щодо легалізації нелегальних мігрантів в Греції, де основними мігрантами є вихідці з Албанії, Польщі, Болгарії, країн СНД, то уряд був вимушений прийняти два Декрети, які тимчасово легалізували мігрантів. Ці Декрети передбачали видачу (на певних умовах) посвідки на проживання, внаслідок чого мігранти одержували право на захист, передбачений законодавством, в тому числі вони могли отримати роботу на легальних підставах.

В США 19.11.1997 р. було прийнято закон, що передбачав амністію відносно вихідців з Куби та Нікарагуа, що проживають в США не менше двох років. В цьому випадку також мова йшла про надання законних прав таким мігрантам, в тому числі на законне працевлаштування.

Подібні заходи, на нашу думку, являються не досить ефективними, бо насправді легалізація чи амністія трудящих-мігрантів, це одноразові та нетривалі акції, що, з одного боку, дають державі право отримувати реальні податки від трудящих - мігрантів, а з іншого боку, під такі акції підпадають такі мігранти, що не могли б в жодному випадку легальним шляхом отримати право на працевлаштування. Так, подібні заходи з боку держав свідчать про неможливість регулювання ними процесу нелегальної трудової міграції. От і виходить, що певну частину нелегальних громадян легалізували, а в країну прибув новий потік таких же самих осіб. Тому легалізацію не слід відносити до першочергових заходів подолання нелегальної трудової міграції .

Ми вважаємо, що для України є необхідним передбачити відповідні заходи на національному та міжнародному рівнях для припинення нелегальної міграції та незаконного найму мігрантів. Потрібно укладати двосторонні та багатосторонні угоди з країнами, де б чітко зазначалась жорстка відповідальність країн за порушення норм трудової міграції. Комплекс таких заходів повинен складатися з вдосконалення обміну інформацією на всіх рівнях в цій галузі, посилення перевірок документів стосовно трудової діяльності та посилення власне митного контролю. А проти організаторів нелегального пересування мігрантів, а також проти тих, хто наймає трудящих, що мігрують без законних підстав, передбачити не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність повинна полягати у сплаті штрафів за нелегальних працівників в сумі не меншій, ніж десять тисяч гривень впродовж десяти років щомісячно та кримінальна відповідальність повинна передбачати ув'язнення від 15 до 25 років за сприяння та участь в процесі нелегальної трудової міграції. Що ж стосується незаконних трудящих-мігрантів, то вони повинні самі нести витрати по висиланню їх з країни, а у випадку коли це неможливо, витрати повинна нести особа або організація, що їх наймала чи запрошувала. Національне законодавство України має бути приведено у такий стан, щоб нелегальна трудова міграція стала невигідною всім її потенційним учасникам.

Література

Богуславський М.М. Международное частное право. - М.: Юристъ, 1998. - 408 с.

Галенская Л.Н.Международное частное право. - Л.: , 1983. - С.7.

Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 // Міжнародне приватне право. Міжнародні економічні договори України. Том 2 / Відп.ред. та упорядники А. Довгерт та В. Крохмаль. - К.: „Port-Royal”, 2000. - 1312 c.

Договір між Україною та Китайською Народною Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 31.10.1992 р. // Міжнародне приватне право. Міжнародні економічні договори України. Том 2 / Відп.ред. та упорядники А. Довгерт та В. Крохмаль. - К.: „Port-Royal”, 2000. - 1312 c.

Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 р. // Міжнародне приватне право. Міжнародні економічні договори України. Том 2 / Відп.ред. та упорядники А. Довгерт та В. Крохмаль. - К.: „Port-Royal”, 2000. - 1312 c.

Лунц Л.А. Курс международного частого права: В 3-х т. Том 1. Общая часть. - М.: Спартак, 2002. - 1008 с.

Федосеева Г.Ю. Международное частное право. - М.: Профобразование, 2002. - 320 с.

трудова міграція громадянин україна

Размещено на Allbest.ru