Компетенція, повноваження та завдання кримінально-виконавчої інспекції у виконанні покарання у виді громадських робіт

Функції кримінально-виконавчої інспекції, що реалізуються цим органом під час виконання громадських робіт за десятьма напрямками роботи. Група організаційних повноважень кримінально-виконавчої інспекції, сутність повноважень розшукового характеру.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2011
Размер файла 15,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетенція, повноваження та завдання кримінально-виконавчої інспекції у виконанні покарання у виді громадських робіт

Окремої уваги заслуговує аналіз функціональних обов'язків кримінально-виконавчої інспекції при виконанні громадських робіт, іншими словами, повноважень зазначеного органу. Під час розгляду особливостей діяльності кримінально-виконавчої інспекції по виконанню покарання у виді виправних робіт уже зазначалося, що в Інструкції йдеться саме про функції інспекції, а термін “повноваження” не використовується. У цьому зв'язку розкривалося співвідношення повноважень і функцій органу виконання покарання. Дотримуючись викладених у попередньому розділі принципових позицій щодо вирішення даного питання, тут лише зазначимо, що аналіз тексту відповідних нормативних положень Інструкції надає можливості серед функцій кримінально-виконавчої інспекції по виконанню громадських робіт виділити: 1) виконавчу, пов'язану з процесом реалізації щодо засудженої особи тих правообмежень, які містяться в цьому покаранні; 2) профілактичну, сутність якої полягає в запобіганні вчинення нових правопорушень з боку засуджених осіб та 3) контролюючу, головним завданням якої є здійснення постійного ефективного контролю за дотриманням законності всіма учасниками виконавчого процесу.

Як бачимо, перелічені функції кримінально-виконавчої інспекції, що реалізуються цим органом під час виконання громадських робіт, у цілому аналогічні тим, які властиві цьому ж органу і при виконанні покарання у виді виправних робіт. Подібне становище не є випадковим, оскільки, по-перше, в обох випадках ідеться про один і той же орган виконання покарання, а по-друге, громадські та виправні роботи за своєю суттю мають багато спільних моментів.

Функції того чи іншого органу виконання покарання, на нашу думку, розкриваються через категорію повноважень, якими наділено певний орган для реалізації його головних завдань. Усі різноманітні повноваження кримінально-виконавчої інспекції, якими вона наділена для належного виконання досліджуваного покарання, можна класифікувати на декілька груп, спираючись на характер основних напрямків її роботи. Повноваження інспекції при реалізації громадських робіт, як і стосовно виправних робіт, (що пояснюється вищенаведеними спільними рисами), доцільно подати у вигляді певних груп. Це 1) організаційні, 2) контролюючі, в) розшукові та г) інші повноваження.

Групу організаційних повноважень кримінально-виконавчої інспекції становлять:

- ведіння обліку засуджених до громадських робіт осіб;

- роз'яснення порядку та умов відбування покарання;

- погодження з органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, і види робіт, що можуть ними виконуватись;

- проведення реєстрації засуджених осіб, направлення до відповідних органів внутрішніх справ подання про здійснення приводу тих із них хто без поважних причин не з'явився за викликом до інспекції;

- надіслання матеріалів прокуророві в разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою й поведінкою засудженої особи, а також невиконання інших вимог КВК України для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно із законом;

- направлення до суду подання про звільнення від покарання осіб, які під час відбування покарання (ст.84 КК України) або після постановлення вироку суду (ст.37 КВК України) визнані інвалідами першої чи другої групи або досягли пенсійного віку а також жінок, які стали вагітними;

- направлення прокуророві матеріалів (ч.2 ст.40 КВК України) у разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді громадських робіт для вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності (ч.2 ст.389 КК України);

- низка повноважень, пов'язаних із зняттям з обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт. Це досить важлива частина організаційних повноважень інспекції. Про значущість процедури зняття з обліку таких осіб свідчить той факт, що даним повноваженням присвячено окремий підрозділ 10 розд. ІІ Інструкції;

- повноваження по підтримці постійних контактів кримінально-виконавчої інспекції з власником підприємства для своєчасного отримання інформації про ухилення засуджених осіб від відбування покарання, переведення на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп'яніння, порушення громадського порядку;

- підтримання контактів з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх і службою у справах неповнолітніх при міських та районних державних адміністраціях, а також з громадськими формуваннями. Реалізація цих повноважень одночасно має і своєрідне представницьке навантаження - слугувати підтриманню зв'язків між суб'єктами, які так чи інакше беруть участь у процесі виконання громадських робіт.

Таким чином, кримінально-виконавча інспекція наділена відповідними повноваженнями у сфері організації процесу виконання громадських робіт за десятьма важливими напрямками роботи. Слід зауважити, що організаційні повноваження кримінально-виконавчої інспекції під час виконання громадських робіт майже ідентичні тим, якими вона наділена і при виконанні виправних робіт.

До групи повноважень контролюючого характеру входять:

- контролю за додержанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства за місцем відбування цими особами громадських робіт;

- ведіння сумарного обліку відпрацьованого засудженими особами часу; здійснення в разі потреби контрольних перевірок за місцем роботи засуджених, але не менше одного разу протягом строку відбування ними покарання і надання в разі потреби дозволу цим особам на виїзд за межі України;

- застосування застереження щодо засуджених про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання.

Сутність повноважень розшукового характеру полягає у:

- у здійсненні початкових розшукових заходів щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме;

- у надісланні зібраних матеріалів до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених. Про важливість даних заходів свідчить той факт, що в Інструкції цілий підрозділ присвячено процедурі організації та проведення розшуку цих осіб, у якому достатньо докладно визначені повноваження кримінально-виконавчої інспекції й органів внутрішніх справ.

На відміну від функціональних обов'язків інспекції по виконанню покарання у виді виправних робіт, у переліку її повноважень, якими вона наділена під час виконання громадських робіт, не йдеться про будь-які повноваження виховного характеру стосовно засуджених. Так, кримінально-виконавчим законодавством окремо не передбачається у цьому переліку, наприклад, проведення індивідуальних бесід із цими особами, застосування будь-яких заходів заохочення і стягнення. Вочевидь, це пояснюється нетривалістю виконання зазначеного виду покарання. У той же час проведення із засудженими індивідуальних бесід може охоплюватися вказівкою на “інші заходи, передбачені законом”, про що йде у п.1.3. розд. ІІ Інструкції.

Обов'язковим учасником виконання покарання у виді громадських робіт закон визначає органи внутрішніх справ, призвані виконувати низку повноважень, спрямованих на належне забезпечення цього процесу. Про основну функцію названих органів указується в ч.3 ст.36 КВК України, де закріплено, що на органи внутрішніх справ покладається проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого.

Детально зміст повноважень органів внутрішніх справ розкривається в підрозділі 3 розд. ІІ Інструкції (“Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання у виді громадських робіт”). Хоча в його назві йдеться лише про забезпечення індивідуально-профілактичної роботи, проте належить констатувати, що функціональні обов'язки цього органу набагато ширше, ніж це визначається в законодавстві, оскільки ними виконуються, наприклад, і облікові, і контрольні, і розшукові та інші функції. Приміром, під час виконання покарання у виді громадських робіт працівники служби дільничних інспекторів міліції і кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських і районних органів внутрішніх справ ведуть облік осіб, засуджених до вказаного покарання; провадять з ними індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів. В Інструкції докладно не розкривається, у чому полягають повноваження органів внутрішніх справ у сфері індивідуально-профілактичної роботи (вказуються лише цілі даної роботи), проте аналіз усієї сукупності повноважень дозволяє дійти висновку про характер роботи, що провадиться в даному напрямку. Це й облік засуджених, і індивідуальні бесіди з ними, і щомісячна перевірка за місцем їх проживання, про результати яких наприкінці кожного кварталу письмовою довідкою окремо щодо кожного засудженого надаються інформація й матеріали здійсненої перевірки (пояснення засудженого, рапорти та ін.) надаються кримінально-виконавчій інспекції для долучення до особових справ цих осіб, тощо.

Під час виконання покарання у виді громадських робіт може виникнути необхідність у проведенні спеціальних заходів щодо особи, яка ухиляється від відбування покарання, або місцезнаходження якої невідомо, або яка не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції чи суду без поважних причин. У такому разі підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників кримінально-виконавчої інспекції повинні безоплатно надати інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції. Разом із тим на органи внутрішніх справ покладається: а) виконання постанов суду й подання інспекції про розшук засудженого, місцезнаходження якого невідоме; б) подання про привід засудженої особи, яка без поважних причин не з'явилася за викликом до інспекції; в) виконання постанови суду про привід засудженого, який ухиляються від явки до нього у зв'язку з розглядом кримінальної справи.

Важливим обов'язком органів внутрішніх справ є затримання й конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування громадських чи виправних робіт, розшук яких оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування призначеного покарання.

Після порушення кримінальної справи щодо особи, яка відбуває покарання у виді громадських робіт, слідчий або орган дізнання протягом десяти днів після встановлення факту засудження надсилають до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи й інформацію про обрання запобіжного заходу щодо цієї особи.

Якщо буде встановлено факт притягнення до адміністративної відповідальності засудженого, органи внутрішніх справ письмово повідомляють про це кримінально-виконавчу інспекцію і вносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких провадиться профілактична робота.

Таким чином, виходячи з тієї ролі, яку виконують органи внутрішніх справ під час відбування покарання у виді громадських робіт, можна дійти до висновку, що вони є невід'ємним учасником процесу виконання вказаного покарання, як і при реалізації виправних робіт. У цьому полягає спільність функціональних обов'язків органів внутрішніх справ у здійсненні виправних і громадських робіт як видів кримінального покарання.

Розглядаючи питання змісту повноважень органів внутрішніх справ під час виконання громадських робіт, необхідно відмітити, що законодавцем, вживається різна термінологія, як і щодо виправних робіт як-от: “виконання”, “здійснення” функцій, хоча системне тлумачення нормативного матеріалу надає можливості встановити семантичну рівність використаних понять.

Що стосується розгляду призначення і функціональних обов'язків органів та інших учасників процесу виконання громадських робіт, то слід навести дані, отримані під час опитування працівників кримінально-виконавчих інспекцій, перед якими було поставлено запитання про визначення органу виконання покарання, на який належить покласти обов'язок по реалізації правообмежень, що містяться в цьому виді покарання. Результати свідчать, що 71,5% респондентів зазначили, що таким органом є кримінально-виконавчі інспекції. Вважають, що повноваження по виконанню громадських робіт повинні покладатися на органи внутрішніх справ 11,0% опитаних, на органи державної виконавчої служби - 7,5%, на інші органи - 10,0%. Щодо адекватного обсягу повноважень для успішної реалізації громадських робіт 85,0% практиків переконані, що сьогодні в них є достатній обсяг повноважень. Для підвищення ефективності виконання громадських робіт, на думку 15,0% інспекторів кримінально-виконавчих інспекцій, є необхідним посилення контролю за поведінкою засуджених, 69,7% вважають, що в цьому напрямку є ефективним використання можливості заміни громадських робіт іншими видами покарання, ще 30,3% інспекторів зазначили, що такими шляхами є посилення контролю з боку органів внутрішніх справ, виконання засудженими певних видів робіт на території органів внутрішніх справ та ін. (див. додаток)

Наприкінці викладеного зазначимо, що:

1) громадські роботи - це новий вид у системі кримінальних покарань, тому на сьогоднішні ще не напрацьована практика його застосування, а головне - виконання;

2) громадські роботи - це самостійний вид покарання, який, маючи багато спільного з виправними роботами, відрізняється порядком і умовами його виконання;

3) функціями кримінально-виконавчої інспекції по виконанню громадських робіт є: (а) виконавча (у власному розумінні цього слова); (б) профілактична й (в) контролююча;

4) кримінально-виконавчі інспекції під час виконання громадських робіт наділені повноваженнями: (а) організаційними, (б) контрольними й (в) повноваженнями розшукового характеру;

5) обов'язковим учасником виконання покарання у виді громадських робіт є органи внутрішніх справ, на які покладається низка повноважень, спрямованих на належне забезпечення процесу виконання покарання.

кримінальна виконавча інспекція громадська робота

ВИСНОВКИ

Кримінально-виконавча інспекція заздалегідь визначає й погоджує разом з органом місцевого самоврядування перелік підприємств (об'єктів), на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, а також види робіт, що можуть ними виконуватись. Проте ні кримінальним, ні кримінально-виконавчим законом не вказується на форму власності підприємств, установ чи організацій, на яких можливо відбування цього покарання. Вважаємо, що це не має принципового значення, оскільки законом імперативним шляхом не визначається конкретно форма власності і не оговорюється дане питання окремо, як це має місце стосовно виправних робіт. Отже, громадські роботи можуть відбуватися на об'єкті будь-якої форми власності. При цьому обов'язок визначення конкретних об'єктів для відбування цього виду покарання доцільно покласти на Центри зайнятості населення, бо саме на ці відділи органів місцевого самоврядування покладено обов'язок працевлаштування безробітних громадян і саме вони мають інформацію про наявність вільних робочих місць.

ЛІТЕРАТУРА

1. Панасюк М.Б. Проблеми реабілітації ув'язнених: Західний підхід // Проблеми пенітенціарної теорії і практики.: Бюл. Київ. ін-ту внутр. справ. - К., 2001. - № 6. - С. 144 -157.

2. Петрашев В.Н. К вопросу о проблеме наказания в новом УК Российской Федерации // Северный Кавказ: борьба с преступностью: Сб. науч. тр. - Ростов-н-Д., 1997. - С.75-77.

3. Поваляев О.Б. Про існуючу систему пенітенціарних закладів в Україні та шляхи її вдосконалення // Адвокат. - 1997. - №9. - С.22-24.

4. Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Затв. Указом Президента України від 31 лип. 1998 р. № 827/98 // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 31. - Ст. 1162.

5. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. - М.: Наука, 1990. - 142 с.

6. Посмаков П. Применение в Казахстане наказаний, альтернативных лишению свободы // Аспект: Інформ. бюл. - Донецьк, 2001. - №3. - С.33-40.

Размещено на Allbest


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.