Відшкодування моральної шкоди
Поняття моральної шкоди: вітчизняна та світова практика. Моральна шкода: соціально-правові аспекти, підстави відповідальності та порядок визначення його розміру. Завдання моральної шкоди іншій особі. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2011 |
| Размер файла | 39,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Моральна шкода, як правило, відшкодовується одноразово, але у випадках, встановлених договором або законом, платежі по її, відшкодуванню можуть мати періодичний характер.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначають у кратному співвідношенні з розміром мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання повинен брати до уваги той їх розмір, що діяв на час розгляду справи. При цьому суд має виходити) із засад розумності та справедливості (ч. З ст. 23 ЦК). Невипадково компенсація моральної шкоди є єдиним цивільно-правовим інститутом, де законодавець спеціально наказав ураховувати вимоги розумності і справедливості при визначенні розміру компенсації. Очевидно, перш за все бралася до уваги відсутність інструментів для точного) виміру абсолютної глибини 5 страждань людини, а також підстав для вираження глибини цих страждань у грошах.
Як уже згадувалось, ЦК України не визначає розмірів відшкодування моральної шкоди. На відміну від ЦК УРСР 1963 р., у ст. 4401 якого було передбачено мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди - п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, він не встановлює і меж розміру (мінімального та максимального) відшкодування моральної шкоди.
Верховна Рада України неодноразово розглядала законопроекти про визначення максимального відшкодування за моральну шкоду, завдану поширенням неправдивої інформації, але жоден із них не був прийнятий. На їх відхиленні наполягали представники засобів масової інформації, вважаючи, що позови на мільйонні суми можуть звести нанівець право на свободу слова, розорити «невигідні» видання. Політики, навпаки, вважають, що тільки за допомогою великих за розміром грошових відшкодувань можна застерегти представників преси від поширення неправдивої інформації.
У результаті закон, який би встановлював певну граничну межу розміру можливого відшкодування моральної шкоди, завданої засобами масової інформації, прийнято не було. Однак все ж таки були запроваджені механізми (у вигляді державного мита, пропорційного розмірам заявлених вимог - від 1 до 10% ціни позову), які змусили позивачів реально оцінювати заподіяну їм моральну шкоду і не висувати до засобів масової інформації необгрунтованих мільйонних позовів.
Повертаючись до визначення судами розмірів відшкодування моральної шкоди, слід зазначити, що чинне законодавство не містить способів їх обчислення.
На думку значної кількості юристів-практиків та науковців, для визначення сум відшкодування потрібні спеціальні знання, адже кожен випадок має свої відмінні риси. Людина - істота біопсихосоціальна, порушення функціонування однієї зі складових її організму тягне за собою погіршення (або порушення) функціонування всього організму. Тому розмір відшкодуванні моральної шкоди буде більші адекватним, якщо у процес оцінки будуть застосовані спеціальні психологічні, медичні та інші знання, для чого під час судового розгляду доцільно було б призначати відповідну судову експертизу.
Для обчислення розміру відшкодування на сьогодні пропонуються різні методики, які намагаються виробити універсальну формулу, застосування якої дало б можливість приймати більш-менш однакові за розміром відшкодування судові рішення у справах з подібними правопорушеннями.
Наприклад, російський вчений О. Ерделевський запропонував методику визначення розміру компенсації моральної шкоди, яка грунтується на:
- презюмуванні моральної шкоди - страждань, які повинна відчувати «середня», «нормально» реагуюча на протиправні щодо неї діяння людина;
- визначенні базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів заробітної плати (дохід працюючої людини за 10 років);
- розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій норм Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини;
- розробленій формулі, за допомогою якої можна визначати розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання. Ця формула має наступний вигляд:
D = d * fv* i * c * (l - fc),
де:
D (від англ. damage - збиток) - розмір компенсації дійсної моральної шкоди;
d (від англ, damage - збиток) - розмір компенсації презюмованої моральної шкоди;
fr (вія англ. fault - вина, violator - заподіювач шкоди) - ступінь вини заподіююча шкоди, при цьому 0 < fr < 1;
і (від англ, individual - індивідуальний) - коефіцієнт індиві-дуалн-'"-' особливостей потерпілого, при цьому 0 < і < 2;
с (від англ. circumstances - обставини) - коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу, при цьому 0 < с < 2;
fs (від англ, fault - вина, survivor - потерпілий) - ступінь вини потерпілого, при цьому 0<fe< 1.
Однак ці розробки все ще залишаються теорією.
А в судовій практиці поки що, на жаль, існують непоодинокі приклади, коли розмір відшкодування моральної шкоди, стягненої різними судами не лише в подібних справах, а й різними судовими інстанціями за однією справою значно різниться як в абсолютному, так і у відносному значенні. При цьому, в судових рішеннях не наводиться такого обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди, яке було б абсолютним і безапеляційним.
Таким чином, питання як вдосконалення чинного законодавства, що регулює визначення розміру відшкодування моральної шкоди, так і забезпечення однакового його застосування судами України потребують вирішення в першочерговому порядку.
Висновки
Щодо підстав виникнення цивільних обов'язків, що випливають із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди особі, то це, як правило, деліктні зобов'язання.
Основний принцип, який закон намагається втілити через реалізацію зобов'язань з відшкодування шкоди, - це принцип генерального делікту, який полягає в тому, що:
1. заборонено завдавати шкоду майну або особистості будь-кого; будь-яке заподіяння шкоди є протиправним, якщо інше не випливає з закону чи договору;
2. будь-яка позадоговірна шкода, завдана майну або особі, повинна бути відшкодована в повному обсязі особою, яка її завдала.
Що стосується моральної шкоди, то відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою, і протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Слід наголосити, що під час написання даної роботи виникали дуже різноманітні питання, які торкались таких проблем, як відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду; відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; складові, які потребують оцінки при визначенні немайнової шкоди юридичній особі; практика призначення судових експертиз із метою надання доказів спричинення моральної шкоди і оцінки розміру її компенсації тощо. Як не дивно, але в більшості позовів про компенсацію моральної (немайнової) шкоди, які надходять до судів, позивачі обмежуються фразою: «Мені завдали моральну шкоду». Однак відсутність доказів щодо того, яка саме моральна шкода завдана неправомірними діями відповідача (відповідачів), часто і призводить до винесення судом ухвали про залишення заяви без руху, а в разі не виправлення позивачем недоліків у встановлений строк - ухвали про повернення позовної заяви позивачу. Таким чином, найскладнішим моментом при оформленні позовної заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди був і є збір доказів, які доводять факт спричинення моральної шкоди та розмір такої шкоди.
Як відомо, новий спосіб захисту цивільних особистих прав (компенсація моральної шкоди) встановлений ще Законом України від 6 травня 1993 р. за №3188-XII «Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій». Новий ЦК України не лише зберіг зазначений спосіб захисту цивільних особистих прав, а й збагатив інститут компенсації моральної шкоди новими нормами (наприклад, ст. 1170 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно). Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває дедалі більшої популярності, що, попри деякі зловживання (особливо за умов нинішньої відсутності мінімального та максимального розмірів такого відшкодування), все ж свідчить про зростання правосвідомості та правової культури громадян, тобто зроблений ще один крок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа. На сьогодні, крім ЦК, відшкодування моральної шкоди також передбачають закони України «Про захист прав споживачів», «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права» та інші.
Підсумовуючи, можна з упевненістю зазначити, що опрацювання такої важливої теми та дослідження її в рамках даної кваліфікаційної роботи несуть позитивний заряд практичних навичок та дозволяють отримати нові знання.
Відповідно до вимог статті 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Проте загальновідомо як потерпає сьогодні людина в Україні від правопорушень органами державної влади, юридичними, посадовими і службовими особами. Звернення громадян з цього приводу надходять до Верховної Ради і до мене особисто постійно.
Одну із причин такого становища, ми вбачаємо, в тому, що законодавством донині не визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях завданих громадянинові актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними та душевних стражданнях, яких громадянин зазнав у зв'язку із рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій.
На нашу думку, у зв'язку з цим доцільно було б внести внесення доповнення до статті 23 Цивільного кодексу України, які мають на меті посилення відповідальності за рішення, дію або бездіяльність державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій. Проект таких законодавчих змін визначав би, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, завданих фізичній особі актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними, а також в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій.
Доцільність таких змін випливає зі статті 3, частини 3 статті 152 Конституції України, статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України.
Список використаної літератури
1. Конституція України /Із змінами внесеними згідно із Законом №2222-ІV від 08.12.2004 р. К.: Велес, 2006. - 48 с.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV. - ВВР. - 2003. - №№40-44. - ст. 356.
3. Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. №3167-ХІІ.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
5. Барабаш О., Сиротенко С. Щодо протиправностi дiй при заподiяннi моральної шкоди // Право України. - 2000. - №9. - с. 43-45.
6. Бачун О., Черкашин В. Захист права інтелектуальної власностi в Україні // Право України. - 1997. - №1. - с. 61-63.
7. Васькин В.В. Возмещение убытков предприятием. Пособие. - К.: Імпреза, 2005. - 96 с.
8. Галянтич М., Коваленко Г. Відшкодування моральної шкоди // Право України. - 1999. - №9. - с. 50-53.
9. Гражданское право. Учебник. Часть 1./ Под редакцией Сергеева А.П., Толстого Ю.К. - М.: Проспект, 1999. - 632 с.
10. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом. Пособие. - М.: БЭК, 2006. - 214 с.
11. Завальная Ж. Авторський договiр та його види: окремi питання // Право України. - 2000. - №8. - с. 117-119.
12. Карабань В. Спонукання до укладення цивільно-правового договору: правозастосовчий та правотворчий аспекти // Право України. - 1999. - №10. - с. 24-28.
13. Козлов С. «Моральна шкода: соціально-правові аспекти» // «Юридична газета». - 28 лютого 2006 року - №3 (39).
14. Малеина М.Н. Компенсация за неимущественный вред. - К.: Імпреза, 2004. - 124 с.
15. Моральна шкода: погляд юриста // Інтернет-видання «Хай-Вей». - 20.12.2005 р.
16. Невалінний М. Деякі питання, пов'язанi зi встановленням настання моральної шкоди // Право України. - 1997. - №3. - с. 90-92.
17. Невалiнний М. Критерiї визначення моральної шкоди у зв'язку з трудовим калiцтвом або Іншим ушкодженням здоров'я // Право України. - 1996. - №4. - с. 49-51.
18. Невалiнний М. Моральна шкода та питания вiдшкодування її на практиці // Право України. - 1995. - №7. - с. 47-49.
19. Павловська Н. Вiдшкодування моральної шкоди при посяганнi на недоторканнiсть особистого життя // Право України. - 2001. - №3. - с. 45-47.
20. Петренко В. Деякі питання компенсації моральної (немайнової) шкоди // Право України. - 1994. - №5-6. - с. 29-30.
21. Плаксiн В. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом // Право України. - 1994. - №2. - с. 14-16.
22. Солодовник Л. Юридичні факти - підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. - 2000. - №1. - с. 59-61.
23. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О.М. Калітенко. - О.: Юридична література, 2004. - 1112 с.
24. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2-х ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 1. - 692 с.
25. Цивільне право України: Підручник / Під ред. Є. О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. - 776 с.
26. Цивільне право України. Частина перша/ за ред. проф. Ч.А. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. - Харків: Право, 2000. - 368 с.
27. Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. - 2001. - №2. - с. 105-108.
28. Чернадчук В. Право на вiдшкодування моральної шкоди: деякi аспекти // Право України. - 2000. - №3. - с. 106-109.
29. Шимон С. Вiдшкодування моральної шкоди в проекті Цивiльного кодексу // Право України. - 1996. - №10. - с. 23-25.
30. Шимон С. Про розмiр вiдшкодування моральної шкоди // Право України. - 1998. - №12. - с. 89-91.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості цивільно-правової відповідальності. Підстави виникнення зобов’язань щодо відшкодування шкоди. Особливості відшкодування майнової, моральної шкоди. Зобов’язання із заподіяння матеріальної та моральної шкоди в цивільному праві зарубіжних країн.
дипломная работа [98,5 K], добавлен 19.07.2010Реституція. Компенсація. Цивільний позов. Відшкодування моральної шкоди. Порядок роз'яснення прав особі яка зазнала шкоди від злочину. Обставина, що підлягає доказуванню. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди.
курсовая работа [44,3 K], добавлен 21.03.2007Відшкодування шкоди - один з інститутів сучасного українського права. Шкода, спричинена внаслідок правопорушення, адміністративного делікту, злочину, зловживання правом, має бути відшкодована у випадках і в розмірах, установлених законодавством.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 06.06.2008Визначення суб'єктного складу закладів охорони здоров'я . Розгляд управомочених та зобов'язаних суб'єктів з відшкодування моральної шкоди, заподіяної при наданні медичних послуг в Україні. Класифікації суб'єктів правовідносин із надання медичних послуг.
статья [47,8 K], добавлен 19.09.2017Зобов'язання щодо відшкодування шкоди та їх відмінність від інших зобов’язань. Підстави звільнення від обов'язку відшкодування шкоди. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної спільно декількома особами. Дослідження умов відшкодування ядерної шкоди.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 17.03.2015Поняття, види відповідальності в цивільному праві. Порядок відшкодування збитків, моральної шкоди, умови та випадки виплати неустойки. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Відміни цивільної відповідальності від інших видів відповідальності.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 03.06.2011Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності, її види: обмежена, повна, колективна. Відшкодження власником майнової шкоди, заподіяної працівникові при виконанні ним трудових обов'язків. Порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю.
курсовая работа [62,1 K], добавлен 29.03.2016Особливості та види цивільно-правової відповідальності, її форми: відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди. Підстави для звільнення від відповідальності. Відповідальність неповнолітніх і їх батьків. Поняття джерела підвищеної небезпеки.
реферат [19,3 K], добавлен 27.01.2011Умови настання цивільно-правової відповідальності за шкоду здоров'ю. Види шкоди при наданні медичної допомоги, порядок і розмір її відшкодування. Визначення суб'єкта надання згоди на медичне втручання при лікуванні малолітніх. Сутність та види евтаназії.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.10.2013Сутність позадоговірних зобов’язань та їх відмінності від договірних. Види позадоговірних зобов’язань та причини їх виникнення. Особливості відшкодування завданої майнової і моральної шкоди. Основні функції недоговірної цивільно-правової відповідальності.
реферат [20,5 K], добавлен 30.10.2011
