Зброя як об’єкт державного регулювання. Порядок придбання, зберігання, застосування

особу умовно засуджено з іспитовим рядком або засуджено до позбавлення волі з застосуванням відстрочки виконання вироку чи до виправних робіт;

якщо особа не дотримується правила щодо створення розумів зберігання зброї[62].

Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею і застосування та прийняття відповідних заліків. Навчання проводитися фахівцями відповідних установ, організацій, що згідно зі статутними завданнями мають на це право, за затвердженою МВС України програмою. Пункти навчання створюються тільки за узгодженням з ГУАСМ МВС України, за поданням УАСМ (ВАСМ) ГУМВС, УМВС на основі укладених договорів. До складу комісій з приймання заліків входять працівники служби дозвільної системи.

У незалежній Україні створено владні структури та базу для їхньої діяльності. Відповідно до Основного Закону України - Конституції ми маємо Верховну Раду України та її апарат, Президента України та його Адміністрацію, Кабінет Міністрів України. У цих структурах працюють посадові особи, виконуючи службові обов'язки, пов'язані з функціонуванням державних органів. Іноді ці посадові особи стикаються з проблемами власної безпеки чи безпеки свого найближчого оточення. З метою захисту безпеки даної категорії громадян чинне законодавство передбачає для них право на користування зброєю.

Постановою Верховної Заради України від 10 листопада 1994 р. за № 203/94 передбачено, що народним депутатам та окремим посадовим особам апарату Верховної Заради України надається в користування вогнепальна зброя. Міністерство внутрішніх справ України забезпечує виконання цієї постанови. Виконуючи правовий акт законодавчого органу, вищезгадане відомство розробило і затвердило Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату Верховної Заради України в тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1996 р. за № 543/1668). Згідно цього Положення видача вогнепальної зброї народним депутатам у тимчасове користування проводитися за їх особистою заявою, а окремим посадовим особам за поданням ГоловиВерховної Pади України або його Першого заступника[63]. Коло «окремих осіб» законодавець не конкретизує. Видача зброї проводитися працівниками служб озброєння управлінь матеріально-технічного і тилового забеспечення, господарчих управлінь, відділів ГУМВС та УМВС за місцем проживання народних депутатів та окремим посадовим особам за місцем їх проживання. У тимчасове користування зазначеним особам видається один пістолет, боєкомплект патронів до нього та кобура для їх носіння.

Ще однією категорією, яка володіє вогнепальною зброєю, є особа, яких відповідно до Указу Президента України нагороджено іменною зброєю. Відзнака "Іменна вогнепальна зброя" [64] вручається за особисті заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть. Можна вважати, що ця відзнака є новим видом нагороди, але слід нагадати, що за часів козацької республіки за проявлену мужність нагороджували шаблями, мушкетами і др. Отже, така нагорода означає повернення до традицій українського народу.

Особливістю придбання та відчудження зброї є те, що вона підлягає обов'язковій реєстрації в органах внутрішніх справ. При передачі мисливської вогнепальної зброї, особа яка набуває права власності на зброю обов'язково повинна матері отриманий на загальних підставах Дозвіл, та зареєструвати в органах внутрішніх справ придбану нею зброю. Перехід права власності на зброю в порядку спадкування також має відмінності від порядку спадкування майна, обіг якого не обмежений державою. Так для спадкування зброї родичи померлого повинні в десятиденний рядків здати мисливську нарізну та гладкоствольну зброю на тимчасове зберігання до органів внутрішніх справ, до того моменту коли небуде вирішено питання про спадкування майна, але цей рядків не може перевищувати загальновстановленного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини в шість місяців. Цим же рядком обмежується термін зберігання органами внутрішніх справ зданної зброї. Після вирішення питання про спадщину зброя повинна бути зареєстрована на одного з спадкоємців. Якщо трапляється так, що жоден з спадкоємців не має або не може мати право на зберігання зброї, у цьому випадку зброя повинна бути продана або подарованна спадкоємцями в місячний термін особі яка має таке право[65].

Вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя, що належить окремим особам, має зберігатися в місцях постійного проживання власників у міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих шухлядах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, у розібраному, розрядженому стані, зі спущеними курками, окремо від бойових припасів. У разі виникнення реальної загрози, з метою відвернення протиправного насильницького проникнення в житло, захисту особистого життя та життя інших громадян вогнепальна зброя може зберігатися в зібраному стані (у період загрози). Дозволяється за погодженням з територіальними органами внутрішніх справ збері зта зброю в дачних будинках у період проживання там громадян, власників зброї. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи і, особливо, діти[66].

У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання в іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича, а в разі їх відсутності - в інших громадян на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби в Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. На період тимчасового зберігання зброї особі, яка прийняла її на зберігання, органи внутрішніх справ видають дозвіл з позначкою "на тимчасове зберігання без права користування".

Зброя народних депутатів, які не мають умов для надійного зберігання її та боєприпасів до неї за місцем проживання або тимчасового перебування, підлягає здачі до чергової частини органів внутрішніх справ за місцем проживання чи перебування.

Громадяни також мають право застосовувати вогнепальну зброю для захисту від протиправних посягань. Це питання урегульоавне кримінальним правом, а саме ст. 15 КК України «Необхідна оборона» та постанова пленуму верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яку забеспечує право на необхідну оборону від суспілльно - небезпечних посягань»[67].

Згідно з цими нормами шкірна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту інтересів чи прав особа, яка захищається, або іншої особа, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особа чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення в житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного щиросердечного хвилювання, спричиненого суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.

Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту, тягне за собою відповідальність лише в випадках, спеціально передбачених кримінальним законом.

Дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особа, яка вчинила напад, і доставлення її відповідним органам влади як правомірні прирівнюються до необхідної оборони, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання й обстановці затримання злочинця.

При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї посадова особа повинна негайно викликати карету швидкої медичної допомоги для пораненого, вжити заходів до забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

2.2 Придбання, носіння, зберігання, використання окремих об'єктів дозвільної системи юридичними особами

Порядок отримання дозволів на придбання вогнепальної зброї і бойових припасів міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підпримствами установами, організаціями, господарськими об'єднаннями дещо відрізняється від порядку отримання аналогічного дозволу громадянами. По - перше придбання вогнепальної зброї дозволяється тільки для в становленних державою цілей, а саме : озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законодавством дозволене носіння вогнепальної зброї; наукорво - дослідних, навчальних, спортивних потреб; промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров'я житла та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановах, циркових виставах; експонування в музеях, на виставках; колекціонування[68] . По - друге отримання вогнепальної зброї, та боїових припасів армійських зразків проводитися централізовано, тобто підприємства, установи, організації та господарські об'єднання надсилають свої заявки до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади відповідно до підпорядкування. . Узагальнені заявки міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади подають до МВС України не пізніше 20 липня[69]. В окремих випадках такі заявки можуть бути надіслані господарськими об'єднаннями за погодженням з ГУМВС, УМВС УВСТ, відділом спецміліції безпосередньо до МВС України. МВС України узагальнює заявки, складає зведені відомості і не пізніше 1 вересня надсилає їх до Міністерства оборони України. У заявках вказуються найменування кожної організації, для якої передбачено придбання зброї і боєприпасів, поштовий індекс і адреси, позначка придбання, а також загальна кількість необхідної зброї і бойових припасів. Заявки повинні бути затверджені керівниками міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань і скріплені гербовою (простою) печаткою. До них додаються також відомості про наявність вогнепальної зброї і бойових припасів. Перед відправленням заявок до міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади вони мають бути узгоджені також із ГУМВС, УМВС, УВСТ, відділом спецміліції за місцезнаходженням чи місцем обслуговування підприємства, установи, організації, господарського об'єднання і скріплені гербовою печаткою або печаткою з відбитком "Дозвільна система". До прийняття рішення про узгодження заявки ГУМВС, УМВС, УВСТ, відділ спецміліції, орган внутрішніх справ перевіряють потребу в зброї і бойових припасах за діючими табелями і нормами озброєння, наявність і придатність приміщення для зберігання зброї тощо. Пясля проходження цих процедур міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання отримують від Міністерства оборони наряди на одержання вогнепальної зброї і бойових припасів зі складів військових округів (оперативних командувань). На підставі зазначених нарядів органи внутрішніх справ видають підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням дозволи на їх придбання та перевезення.

Крім подачи заявки для отримання дозволу необхідне клопотання керівника підпримства, установи, організації, господарського об'єднання, у якому потрібно зазначити кількість вогнепальної зброї та боєприпасів, що купуються, складенний спеціальною комісією в склад яокї входять представники органів внутрішніїх справ (міліції та пожежної охорни) акт про придатність приміщення для зберігання зброї, наказ про призначення осіб відповідальних за придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, медичну довідку, що така особа за станом здоров'я може виконуавти цю роботу, копія контракту, поряд для отримання зброї, документ підтверджуючий сплату послуг пов'язаних є видачею дозолу.

Дозволи на придбання, збегігання зброї юридичним особам видаються: Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України на: право придбання, увозові з-за кордону та вивозу з України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї, мисливського пороху, вибухових матеріалів міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням; Управліннями (відділами) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Криму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі на: придбання та зберігання відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї підприємствам, установам, організаціям. Міськ-, райоргани внутрішніх справ на: носіння і перевезення відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї[70].

Оформлений дозвіл видається керівникам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, а також громадянам або за їх дорученням уповноваженим ними особам під розписку після пред'явлення паспорта чи інших документів, що засвідчують особу. У загонах воєнізованої охорони видача дозволів на зберігання відомчої зброї допускається на ім'я командирів, начальників команд або окремих підрозділів.

Вогнепальна, пневматична, холодна зброя, придбана підприємствами, установами, організаціями та господарськими об'єднаннями належить до відомчої. Забороняється використовувати її не за призначенням, з метою, не передбаченою статутними завданнями, передавати стороннім особам, продавати окремим громадянам, зберігати в місцях проживання працівників крім випадків зберігання відомчої гладкоствольної мисливської зброї за погодженням з органами внутрішніх справ за місцем проживання сторожів у період сезонної охорони садів, виноградників, пасік, баштанів, полів та інш. , а також під час охорони господарських об'єктів за відсутності поблизу місць постійного зберігання зброї. Після закінчення сезонних робіт зброя повинна бути здана в місце її постійного зберігання. Також можуть видаватися за погодженням з МВС, ГУМВС, УМВС індивідуальні дозволи на право носіння відомчої вогнепальної зброї по за об'єктом, що охороняється з постановленням у ньому штампу “Є дійсним під час виконання службових обов'язків”.

Відомча вогнепальна зброя і бойові припаси до неї зберігаються в спеціально обладнаному сховищі, яку повинно відповідати таким вимогам: бути ізольованим від інших підсобних приміщень, матері капітальні стіни, міцні перекриття на стелі та підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) повинні бути еквівалентні за міцністю спарованим гіпсобетонним панелям завтовшки 80 мм шкірна з прокладеними між ними сталевими гратами або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армованою сталевою сіткою. Якщо споруда де буде зберігатися зброя не була безпосередньо пристосованна до її зберігання, те в цьому випадку допускаються використання перегородки із дощок, зміцнених сталевими гратами; матері двоє двер^ з міцними і надійними замками, при цьому зовнішні - дощані однопільні товщиною не менше 40 мм, оббиті з двох боків оцинкованим покрівельним залізом, із загином країв листа на торець двер^, або металеві; внутрішні -гратчасті залізні. Зовнішні двері повинні зачинятися на два внутрішні замки й опечатуватися або опломбовуватися. Внутрішні гратчасті двері зачиняються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати для зберігання зброї виготовляється із залізного профілю. У раніше побудованих спорудах допускаються дерев'яні двері, коробки, зміцнені залізним кутом розміром ЗО х 40 мм, завтовшки не менше 5 мм, прикріплені до стіни не менше ніж десятьма штирями зі сталевої арматури діаметром 10 -12 мм і завдовжки не менше 120 -150 мм; матері на віконних прорізах зсередини приміщення або між рамами сталеві грати. У приміщеннях, розташованих на першому поверсі, віконні прорізи обладнуються внутрішніми залізними або дерев'яними, оббитими з двох боків оцинкованою сталлю, віконницями. Кінці прутів грат у віконних прорізах забиваються в стіну на глибину не менше ЗО мм і заливаються бетонним розчином. Віконниці повинні замикатися на навісні замки.

Грати, які встановлюються в дверні, віконні прорізи, для зміцнення стін (перегородок) виконуються з сталевого лозини діаметром не менше 15 мм. Кожне перехрестя лозини зварюється, утворюючи вічка не більше 150 х 150 мм; бути обладнаними в два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною прихованою проводкою до щитка електроживлення, з установленням датчиків на вікнах, дверях, люках, стінах, стелі, підлозі, що спрацьовує на відчинення або злом сейфів, шаф, де зберігаються зброя і бойові припаси, а також на появу людини всередині приміщення. Ці приміщення мають бути передані під охорону Державної служби охорони органів внутрішніх справ у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт централізованого нагляду. Допускається прокладання шлейфів охоронної сигналізації в трубах тільки всередині приміщення по залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях; мати протипожежні засоби та опис майна, у який заносяться дані про кількість шаф, сейфів, металевих ящиків із зазначенням їх номерів і якою печаткою опечатуються. У разі наявності вентиляційних вікон, люків на них повинні встановлюватися залізні грати з вічками розміром не більше 100 х 100 мм, які виключають можливість проникнення через ці системи. Створи в стінах, призначені для прокладання інженерних мереж, повинні матері діаметр не більше 200 мм[71].

Для зберігання відомчої зброї і бойових припасів, які належать різним організаціям, заставам освіти, обладнуються пункти централізованого зберігання. Такі пункти можуть бути утворені на базі спортивно-стрілецьких клубів, тирів, сховищ зброї середніх, професійно-технічних та що виють закладів освіти, загонів (команд) ВОХОР, товариств сприяння обороні України тощо.

Передача зброї на пункт центрлізованного зберігання оформлюється актом.

Порядок застосування зброї докладно регламентован законодавством України. Це питання регулюється ст. 12, 15 закону України «Про міліцію»[72]; ст. 3 закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»; положення «Про порядок застосування вогнепальної зброї» затверджене постановою ДО М України від 12 жовтня 1992 р. N 575.

Згідно з цими нормативно - правовими актами застосування вогнепальної зброї є крайнім заходом та допускається в таких випадках: для відбиття групового та збройного нападу на зазначену особу, членів її сім, ї або окремих громадян, якщо їхньому життю чи здоров'ю загрожує небезпека;

для захисту від злочинних посягань на своє житло та майно;

для затримання особа, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний опір;

для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи й організації, де працює ця посадова особа;

для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю посадової особа, членів її сім, ї або окремих громадян.

Перед застосуванням вогнепальної зброї особа що її застосовує повинна попередити про намір її застосування, крім випадків, коли її життю чи життю інших громадян загрожує безпосередня небезпека.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особа, а також по відношенню до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх (крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю громадян, або збройного нападу чи збройного опору).

2.3 Особливості реалізації окремих об'єктів дозвільної системи

Реалізація вогнепальної, холодної зброї та спеціальних засобів самооборони зарядженних речовинами сльозоточивої та дратівної дії здійснюється у відповідності до Закону України “Про підприємництво” від 15 жовтня 1992 р.[74] та затвердженних наказом МВС України від 18 жовтня 1993 р. N 643 «Умов та правил здійснення підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної,мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виготовленню і реалізації спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів,створенню та утриманню стрілецьких тирів, стрільбищ,мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень»[75].

Згідно з цими нормативними актами суб'єкти підприємницьокї діяльності після отримання ліцензії реалізують вищезгадані предмети через спеціалізованні магазини, або секції магазинів приміщення яких відповідають певним вимогам, а саме : повинні бути ізольованими від інших підсобних службових приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі і підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) повинні бути еквівалентні по міцності спарованим гіпсобетонним панелям завтовшки 80 мм кожна (з прокладеними між ними сталевими гратами) або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армованою сталевою сіткою. У раніше споруджених будівлях допускаються перегородки із дошок, зміцнені сталевими гратами; мати двоє двереї з міцними і надійними замками, при цьому зовнішні - дощані однопільні завтовшки 50 мм, оббиті з двох сторін оцинкованим покрівельним залізом, з загином країв листа на торець двері; внутрішні - гратчасті сталеві. Зовнішні двері повинні замикатися на два внутрішні замки й опечатуватися печаткою або опломбовуватися. Внутрішні гратчасті двері замикаються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати для зберігання зброї і боєприпасів та спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів виготовляється із сталевого профілю. У раніше споруджених будівлях допускаються дерев'яні дверні коробки, зміцнені сталевим кутом розміром 30х40 мм, завтовшки не менше 5 мм, закріплені до стіни не менше ніж десятьма штирями із сталевої арматури діаметром 10-12 мм і завтовшки не менше 120-150 мм; мати на віконних прорізах зсередини приміщення або між рамами сталеві грати. У приміщеннях, розташованих на першому поверсі, віконні прорізи устатковуються внутрішніми залізними або дерев'яними, оббитими з двох сторін оцинкованою сталлю віконницями. Кінці прутів грат у віконних прорізах забиваються в стіну на глибину не менше 30 мм і заливаються бетонним розчином. Віконниці віконних прорізів повинні замикатися на навісні замки[76]. Грати, які встановлюються в дверні, віконні прорізи і для зміцнення стін (перегородок), виконуються із сталевого лозини діаметром не менше 15 мм. Прути зварюються в шкірному перехресті, утворюючи вічка не більше 150х150 мм; бути обладнаними в два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною з прихованою проводкою до щитка електроживлення, з встановленням датчиків на вікнах, двері, люках, стінах, стелях, підлозі, що спрацьовують на відкривання або злом сейфів, шафів, де зберігаються зброя і бойові припаси, а також на появу людини всередині приміщення. Ці приміщення повинні бути передані для охорони підрозділам державної служби охорони органів внутрішніх справ у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт централізованого нагляду. Допускається прокладка шлейфів охоронної сигналізації в трубах тільки всередині приміщення або залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях; мати протипожежні засоби та опис майна, у який заноситися кількість шаф, сейфів, металевих ящиків з указівкою (зазначенням) їх номерів і печаткою якою вони опечатуються.

За наявності вентиляційних вікон, люків на них повинні вста- новлюватися сталеві грати з вічками розміром не більше 100х100 мм, які виключають можливість проникнення через ці системи. Отвори в стінах, призначені для проходження інженерних мереж, повинні мати діаметр не більше 200 мм.

Вогнепальна зброя і бойові припаси та спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, зберігаються в металевих шафах (сейфах), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм з надійними (не менше двох) внутрішніми замками. Двері шаф для міцності укріплюються сталевими накладками або косинцями.

Допускається зберігання вогнепальної зброї та спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів у важких сейфах, які мають внутрішні замки. Боєприпаси до вогнепальної зброї повинні зберігатися в окрет від зброї металевому шухляді, шафі. у торговельному приміщенні магазину за прилавками встановлюються такі шафи: одна для зберігання пороху, друга - капсулів і заряджених патронів до мисливської зброї, а третя - газових балончиків та патронів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, газових пістолетів і револьверів та патронів до них[77].

Забороняється спільне зберігання пороху з капсулями, газовими балончиками або зарядженими патронами в одній шафі. Порох може викладатися на прилавок разом з капсулами тільки для передачі покупцеві. Категорично забороняється залишати вогнепальну зброю та вказані спеціальні засоби в торговельному залі після закриття магазину.

При здійсненні діяльності згідно з отриманою ліцензією суб'єкти підприємницької діяльності повинні дотримуватися таких правил:

уся виготовлена вогнепальна та холодна зброя, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів повинні мати номер і штамп (марку) підприємства (майстерні)-виготовлювача та сертифікат встановленого зразка.

нумерацію газових пістолетів і револьверів здійснювати шляхом проставлення номерів з лівої сторони рамки таких спеціальних засобів у відповідності з індексами, що встановлюються для Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя залежно від територіального розміщення підприємств чи майстерень по ремонті зброї, де здійснена така нумерація. Відрахування номерів по шкірному вказаному регіону починається з цифр "00001". Про здійснення нумерації власників газового пістолета чи револьвера видається довідка, що підшивається в облікову справу власника.

Облік газових пістолетів і револьверів, на яких проставлені номери, здійснюється в книзі обліку; ножі (типу фінських) для виробничих цілей або мисливського чи рибальського промислів можуть виготовлятися за дозволами органів внутрішніх справ тільки за заявками міністерств та інших централь- них органів державної виконавчої влади[78].

Окрім цього встановлюються певні обмеження відносно кількості зберігаємих у магазинах вибухових речовин та боєприпасів. Так у магазинах дозволяється зберігати не більше однієї коробки димного пороху (50 кг), однієї кробки бездимного пороху (50 кг) і 15 тис. заряджених мисливських патронів або таку ж кількість газових балончиків та патронів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. У окремих випадках, залежно від обладнання магазину, зазначену кількість пороху і заряджених патронів, газових балончиків може бути зменшено або збільшено за узгодженням з органом внутрішніх справ.

У торговельних організаціях облік проданих вогнепальної зброї, мисливських ножів та боєприпасів, газових балончиків, газових пістолетів і револьверів повинний вестися в книгах обліку, які нумеруються, прошнуровуються і скріплюються печаткою місцевих органів внутрішніх справ. Мисливська вогнепальна зброя та газові пістолети і револьвери продаються на підставі дозволів органів внутрішніх справ. Про вид, систему, марку, калібр,номер проданих зброї, газових пістолетів і револьверів у дублікат дозволу на придбання вогнепальної зброї , газових пістолетів і револьверів і книгу обліку продавцем вносяться відповідні запису. Вказані напису в дублікаті дозволу засвідчуються підписом продавця і штампом магазину із зазначенням дати продаж цих предметів. Номер проданого мисливського ножа вписується в мисливський квиток (чи дозвіл на зберігання зброї) покупця[79].

3. Відповідальність за порушення дозвільного законодавства

Існування різних правових відносин вельми ускладнилося б, якби не було відповідальності суб'єктів за свою поведінку. Відповідальність притаманна усім формам відносин тому, що за рахунок неї забезпечується впорядкованість самих відносин, які складаються за спільних існування та діяльності. Відповідальність узагалі визначають як співвідношення вимог до поведінки суб'єкта, закріплених у нормах права, і його (суб'єкта) поведінки щодо цих норм права. Таке визначення пасує й до правових відносин, пов'язаних із придбанням, володінням та користуванням зброєю.

У разі користування зброєю відповідальність за формою є позитивною, тобто такою, що забезпечується поведінкою громадян - вони виконують усі вимоги, визначені нормативно-правовими актами. Але є й факти негативної відповідальності, коли люди порушують вимоги правових норм, не виконують правил. У останньому випадку до такої категорії держава застосовує міри примусу залежно від порушених відносин, зокрема передбачається, з огляду на ступінь суспільної небезпеки, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та інші види відповідальності.

Умови користування зброєю, зберігання, придбання, носіння, транспортування передбачають виконання особою встановлених правил, що випливають із чинного законодавства. Наявність зброї та використання її за призначенням не порушує встановлених у суспільстві відносин, якщо виконуються всі правила та умови. Що ж до іншої поведінки людини, котра користується зброєю, те сморід тягне відповідальність, установлену галузями права.

Діючим законодавством передбачено кримінально - правову, та адміністративно - правову відповідальність за порушення законодавства про зброю.

Кримінальна відповідальність, як це передбачено Кримінальним кодексом України, настає в разі порушення правових відносин, що підпадають під визначення злочину, передбаченного цим кодексом. До найбільш поширених злочинів, що вчинюються особами, які володіють зброєю, можна віднести й незаконне полювання із застосуванням зброї (ст. 161 КК України)[80]; незаконне носіння, зберігання, перевезення, виготовлення і збут вогнепальної зброї (ст. 222 КК України)[81].

Полювання - це сукупність дій дій людини, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і самодобування диких звірів і птахів, щоперебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь[82].

До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю (у тому числі арбалетом, луком), або з капканами та іншими знаряддями добування диких звірів і птахів, або з мисливськими собаками чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання, або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю (у тому числі арбалетом, луком)[83].

Незаконним полювання із застосуванням зброї визнається тоді, коли воно відбувається в невстановлений час. Згідно з п. 27 положення “Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання” затвердженного постановою Кабінету Міністрів № 780 від 20 липня 1996 р. встановлюються терміни полювання, конкретні дати відкриття і закриття полювання на тієї чи їнший вид мисливських тварин визначаються наказом Мінлісгоспу за погодженням з Мінекобезпеки. Також незаконним визнається полюавння, яку відбувається в недозволених місцях або забороненими знаряддями та способами.

Іншим видом протиправних дій заякі КК України передбачає відповідальність є незаконне носіння, зберігання, перевезення, виготовлення і збут вогнепальної зброї. Пленум Верховного Суду України своєю постановою від 8 липня 1994 р. за № 6 “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” роз'яснив, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисні, без належного дозволу дії, пов'язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким із зазначених предметів, що знаходяться не при винній особі, а у вибраному і відомому їй місці[84].

Незаконне носіння холодної та вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, без відповідного дозволу, дією по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (у руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, у транспортному засобі тощо) за умови можливості швидкого їх використання.

Незаконним придбанням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід вважати умисні дії, спрямовані на їх заволодіння (за виключенням розкрадання), всупереч встановленому законом порядку, шляхом скуповування, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок чи відшкодування боргу тощо.

Під незаконним виготовленням холодної, вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід розуміти умисні, без надання дозволу у встановленому законом порядку, дії по їх створенню, по відновленню втрачених уражаючих властивостей чи переробленню будь-яких предметів, у результаті чого вони набувають властивостей холодної чи вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.

До незаконного виготовлення відноситься, зокрема, перероблення ракетниці, стартового, будівельного чи інших пістолетів, виготовлення обрізу із мисливської (у тому числі) гладкоствольної рушниці, виготовлення вибухових пристроїв з використанням будь-яких компонентів, що самі по собі не є вибуховою речовиною чи боєприпасом, але в результаті чого вони набувають характерних властивостей вогнестрільної зброї, бойових припасів чи вибухової речовини тощо.

Незаконний збут холодної, вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, поза встановленим порядком, дією винної особа по їх передачі іншій особі шляхом продаж, обміну, дарування, оплати за борг тощо.

Ці два види протиправної поведінки в статистиці виявлених злочинів, де застосовується зброя, складають значну частку. Покарання за такі злочини суворе - санкція передбачає застосування позбавлення волі.

Передбачено і досить сувору відповідальність за вчинення такого злочину, як викрадення вогнепальної зброї (ст. 223 КК України). У разі вчинення цього злочину законодавець передбачив покарання: позбавлення волі на рядків від трьох до десятьох років. Цей злочин згідно зі ст. 71 КК України є тяжким, що тягає підвищену відповідальність. До цього слід додати, що в разі, якщо людина знає про вчинення цього злочину і не сповіщає про нього правоохоронні органи, сморід також несе відповідальність за приховування злочину, згідно зі ст. 186 КК України.

Нагадаємо, що кримінальна відповідальність настає й у випадках, коли зброя зберігається недбало, тобто коли особа, що володіє вогнепальною зброєю, або боєприпасаим до неї не виконує встановленних нормативними актами або загальноприйнятими правилами осторог, вимог щодо виключення випадків втрати зброї і бойових припасів або іншого вибуття їх з-під контролю. (ст. 224 КК України)[85].

Адміністративна відповідальність передбачає вплив на осіб, які не дотримують визначеної правової поведінки під час придбання, зберігання, транспортування і користування зброєю. Ця відповідальність стосується не тільки користування вогнепальною зброєю, як це передбачає Кримінальний кодекс України, а й застосування засобів, що вражають сльозоточивими речовинами та речовинами іншої дратівної дії. Як нами раніше відзначалося, адміністративні стягнення є впливом на осіб, які порушують чинне законодавство; це, зокрема, передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України). Ним передбачено відповідальність за порушення таких правових відносин: стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (ст. 174 КпАП України)[86];

порушення правил придбання, зберігання, передачі або продаж вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї (ст. 190 КпАП України)[87];

порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 191 КпАП України)[88];

порушення строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192 КпАП України)[89];

ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 193 КпАП України)[90];

порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продаж вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 194 КпАП України)[91];

порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 195 КпАП України)[92];

порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони (ст. 1951 КпАП України)[93];

порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них (ст. 1952 КпАП України)[94];

порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони (ст. 1953 КпАП України)[95];

порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продаж електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами (ст. 1954 КпАП України)[96].

Адміністративне законодавство передбачає і діяльність міліції, зокрема в разі вчинення проступків, пов'язаних із порушенням правил дозвільної системи, що стосуються обходження з видами зброї, а також із спеціальними засобами, які стріляють речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Працівники міліції можуть вилучати зброю, проводити особистий огляд і огляд промов правопорушника.

Державне регулювання обігу зброї здійснюється на підставі Федерального Закону Російської Федерації «Про зброю» прийнятий Державною Думою 13 листопада 1996 р. та іншими нормативно - правовими актами, що конкретизують положення цього закону. Усього близько 48 нормативно - правових актів регулює це питання.

Так по- перше законодавець більш докладно систематизує види зброї, ніж це робиться у відповідному Наказі МВС Укріїни № 622 від 21 серпня 1998 р. Виділяють цивільну зброю.

До цивільної зброї відноситься зброя, призначена для використання громадянами Російської Федерації з метою самооборони, для занять спортом і полювання. Цивільну вогнепальну зброю повинно виключати ведення вогню чергами і мати ємкість магазина (барабана) не більш 10 патронів.

Цивільна зброя підрозділяється на:

1) зброя самооборони: вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя, у тому числі з патронами травматичної дії, що відповідають нормам Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації; вогнепальне безствольна зброя вітчизняного виробництва з патронами травматичного, газового і світлозвукової дії, що відповідають нормам Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації;

газова зброя: газові пістолети і револьвери, у тому числі патрони до них, механічні розпилювачі, аерозольні й інші пристрої, споряджені сльозоточивими або дратівними речовинами, дозволеними до застосування Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації;

электрошокові пристрої й іскрові розрядники вітчизняного виробництва, що мають вихідні параметри, що відповідають вимогам державних стандартів Російської Федерації і нормам Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації;

2) спортивна зброя: вогнепальна з нарізним стволом; вогнепальна гладкоствольна; холодна клинкова; метальна ; пневматична з дульною енергією понад 3 Дж;

3) мисливська зброя: вогнепальна з нарізним стволом; вогнепальна гладкоствольна, у тому числі з довжиною нарізної частини не більш 140 мм;

вогнепальна комбінована (нарізне і гладкоствольне), у тому числі зі змінними і вкладними нарізними стволами; пневматична з дульною енергією не більш 25 Дж; холодна клинкова;

4) сигнальна зброя;

5) холодна клинкова зброя, призначена для носіння з козачою формою, а також із національними костюмами народів Російської Федерації, атрибутика яких визначається Урядом Російської Федерації.

До службової зброї відноситься зброя, призначена для використання посадовими особами державних органів і працівниками юридичних осіб, котрим законодавством Російської Федерації дозволене носіння, збереження і застосування зазначеної зброї, із метою самооборони або для виконання покладених на них федеральним законом обов'язків по захисті життя і здоров'я громадян, власності, по охороні природи і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції.

Підприємства й організації, на які законодавством Російської Федерації покладені функції, пов'язані з використанням і застосуванням службової зброї, є юридичними особами з особливими статутними задачами.

До службової зброї відноситься вогнепальна гладкоствольна і нарізна короткоствольна зброя вітчизняного виробництва з дуловою енергією не більш 300 Дж, а також вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя.

Службову зброю повинно виключати ведення вогню чергами, нарізну службову зброю повинно мати відмінності від бойової ручної стрілецької зброї по типах і розмірам патрона, а від цивільного - по слідообразованнню на кулі і гільзі. Ємкість магазина (барабана) службової зброї повинна бути не більш 10 патронів. Кулі патронів до вогнепальній гладкоствольній і нарізній короткоствольнії зброї не можуть мати сердечників із твердих матеріалів. Патрони до службової зброї повинні відповідати вимогам державних стандартів Російської Федерації.

Бойова ручна стрілецька і холодна зброя

До бойової ручної стрілецької і холодної зброї відноситься зброя, призначена для рішення бойових і оперативно - службових задач, прийнята відповідно до нормативних правових актів Уряду Російської Федерації на озброєння Міністерства оборони Російської Федерації, Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, Міністерства юстиції Російської Федерації, Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Федеральної прикордонної служби Російської Федерації, Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, Федеральної служби охорони Російської Федерації, Федеральної служби податкової поліції Російської Федерації, Державного митного комітету Російської Федерації, прокуратури Російської Федерації, Федеральної служби залізничних військ Російської Федерації, військ цивільної оборони. Федерального агентства урядового зв'язку й інформації при Президенті Російської Федерації, Державної фельд'єгерскої служби при Уряді Російської Федерації (далі - державні воєнізовані організації), а також що виготовляється для постачань в інші держави в порядку, встановленому Урядом Російської Федерації,

Зразки бойової ручної стрілецької зброї і патронів до нього, конструктивні параметри котрих відносно вже прийнятих на озброєння аналогів не збільшують їхню вражаючу силу, а також холодна зброя приймаються на озброєння керівниками державних воєнізованих організацій у порядку, обумовленому Урядом Російської Федерації.

Крім цього іншим позитивним моментом є те, що законодавець встановлює обмеження на обіг цивільної та службоовї зброї.

На території Російської Федерації забороняються:

1) обіг у якості цивільної і службової зброї: вогнепальної довгоствольної зброї з ємністю магазина (барабана) більш 10 патронів, що має довжину стовбура або довжину стовбура зі стовбурною коробкою менше 500 мм і загальну довжину зброї менше 800 мм, а також маючого конструкцію, що дозволяє зробити його довжину менше 800 мм і при цьому не втрачається можливість виробництва постріла; вогнепальної зброї, що має форму, що імітує інші предмети;

вогнепальної гладкоствольної зброї, виготовленого під патрони до вогнепальної зброї з нарізним стовбуром;

кистенів, кастетів, сюрикенів, бумерангів і інших спеціально пристосованих для використання в якості зброї предметів ударно - дроблячої і метальної дії, за винятком спортивних снарядів;

патронів із кулями бронебійної, запальної, розривної або трасуючої дії, а також патронів із дробовими снарядами для газових пістолетів і револьверів;

зброї й інші предмети, що уражає дію яких засновано на використанні радіоактивного випромінювання і біологічних чинників;

газової зброї, спорядженого нервово - паралітичними, що отруюють, а також іншими речовинами, не дозволеними до застосування Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації, газової зброї, здатного заподіяти середньої ваги шкода здоров'ю людини, що знаходиться на відстані більш одного метра;

зброї і патронів до нього, що мають технічні характеристики, що не відповідають криміналістичним вимогам Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, погодженим с Державним комітетом Російської Федерації по стандартизації, метрології і сертифікації;

вогнепальної безствольної зброї самооборони, електрошокових пристроїв і іскрових розрядників, що мають вихідні параметри, що перевищують розміри, установлені державними стандартами Російської Федерації і відповідних норм Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації, а також зазначених видів зброї, зроблених за межами території Російської Федерації;

холодної клинкової зброї і ножей, клинки і леза яких або автоматично витягаються з ручки при натисканні на кнопку або важіль і фіксуються ними , або висуваються за рахунок сили ваги або прискореного руху й автоматично фіксуються, при длині клинка і леза більш 90 мм;

2) збереження або використання поза спортивними об'єктами спортивної вогнепальної зброї з нарізним стовбуром або спортивною пневматичною зброєю з дуловою енергією понад 7,5 Дж і калібру більш 4,5 мм, а також спортивної холодної клинкової і метальної зброї, за винятком збереження і використання цибуль і арбалетів для проведення науково - дослідницьких і профілактичних робіт, пов'язаних з іммобілізацією об'єктів тваринного світу;

3) установка на цивільній і службовій зброї пристосувань для безшумної стрілянини і прицілів (прицільних комплексів) нічного бачення, за винятком прицілів для полювання, порядок використання яких встановлюється Урядом Російської Федерації, а також їхній продаж;

4) пересилка зброї;

5) носіння громадянами зброї при проведенні мітингів, вуличних ходів, демонстрацій, пікетування й інших масових публічних заходів.

Ще однією відмінністю є наявність Державного кадастру цивільної та службової зброї та патронів до неї. Кадастр є офіційною збіркою, яка містить у собі систематизовані відоиості про цивільну та службову та патрони до неї, дозволені до обігу на теритторії Російської Федерації.

Кадастр видається на підставі переліку моделей цивільної і службової зброї і патронів до нього, зведення про які вносяться в Кадастр і виключаються з Кадастру, що стверджується щокварталу Урядом Російської Федерації або по його дорученню Держстандартом Росії разом із Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації. У Кадастр не включаються зведення про холодну клинкову і метальну зброю, а також про одиничні екземпляри цивільної зброї, увезених на територію Російської Федерації, вироблених на території Російської Федерації або вивозимих із Російської Федерації.

Кадастр видається і ведеться Держстандартом Росії. Зміни в Кадастр вносяться Держстандартом Росії не пізніше трьох місяців після твердження переліку моделей цивільної і службової зброї і патронів до нього, зведення про які вносяться в Кадастр і виключаються з Кадастру.

Не менш авжливим ніж наявність Кадастру є обов'язковий контрольний відстріл службової та цивільної вогнепальної зброї з нарізним стовбуром, нагородна нарізна вогнепальна зброя, атакож знарізна зброя, що ремонтуеться або переробляєся в заводськиїх умовах та послідуюча передача контрольних зразків куль та гільз до Федеральної пулегільзотеки.

Згідно зі ст.10 аналізуємого Закону право на придбання зброї мають:

1) державні воєнізовані організації;

2) юридичні особи з особливими статутними задачами;

3) юридичні особи, що займаються виробництвом зброї або торгівлею їм;

4) юридичні і фізичні особи, що займаються колекціонуванням або експонуванням зброї;

5) спортивні організації й організації, що ведуть мисливське господарство;

6) організації, що займаються оленярством у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, а також спеціалізовані підприємства, що ведуть мисливський або морський звіробійний промисел;

7) освітні заклади;

8) громадяни Російської Федерації;

9) іноземні громадяни.

Згідно з ст. 13 коментуемого Закону встановлюється порядок придбання зброї громадянами Росіїї. Так, наприклад, установлюється віковий ценз на право володінні будь якою цивільною зброєю в 18 років, але він може бути зменшений на дві долі законодавчим органом суб'єкту Російської Федерації. Крім цього обмежується кількість зброї - у п'ять одиниць. Термін дії ліцензії на право володіння зброєю більше ніж в Україні на 2 роки, та складає 5 років. Також громадяни Росії можуть отримати дозвіл на право володіння та носіння електрошокових пристроїв та іскрових розрядників.

Ліцензія на придбання зброї не видається наступним категоріям громадян:

- не достигшим 18 років (установлений Законом вік може бути знижений законодавчими (представницькими) органами суб'єктів Російської Федерації, але не більш ніж на два роки);

- представившим не медичний висновок про відсутність протипоказань до володіння зброєю. Зазначений висновок видається медичними заснуваннями у встановленої Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації формі. Протипоказаннями до володіння зброєю, відповідно до роз'яснення Мінздраву Росії, є : відсутність конечності, пензля, стопи; захворювання периферичних судин ( варикозное розширення вен і ін.); хронічні захворювання периферичної нервової системи; хронічні, що часто загострюються захворювання шкіри; гострота зору з корекцією нижче 0,5 на однім оку, нижче 0,2 на іншому ;або 0,7 на однім оку при відсутності зори на іншому ; стійке зниження слуху будь-якої этиологии (сприйняття шепотной промови менше 3 м); органічні захворювання центральної нервової системи; алкоголізм, наркоманія, токсикомания (лист Мінздраву Росії № 10-01-1148 від 11 липня 1993 р.). Питання про видачу ліцензій громадянам Російської Федерації, що страждає епілепсією або вираженими формами прикордонних психічних розладів, розглядаються в індивідуальному порядку Міністерством охорони здоров'я і Міністерством внутрішніх справ (ч. 2 ст. 24 Правил обороту цивільної і службової зброї і патронів до нього на території Російської Федерації);