Теоретичні засади правового регулювання лобістської діяльності в Україні
Лобізм як конституційно-правовий інститут. Тезаурус у сфері правового регулювання лобістської діяльності. Деякі положення, які можуть бути використані при розробці та вдосконаленні законодавства про лобістську діяльність. Підходи до лобіювання в регіонах.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.04.2011 |
Размер файла | 20,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретичні засади правового регулювання лобістської діяльності в Україні
Потребує уточнення правовий тезаурус лобізму. Це пов'язано з наявністю широкого кола визначень понять у різних джерелах, що описують лобістську діяльність. Такий стан справи приводять до непорозуміння між суб'єктами лобістських правовідносин та між науковцями, які досліджують лобізм як соціально-правове явище. Нагальною потребою сьогодення є чітке визначення понять цієї сфери політики і права та законодавчого їх закріплення. У таблиці 4.1. пропонується низка визначень понять, пов'язаних із лобістською діяльністю, та перелічуються ті нормативно-правові акти, до яких можуть бути внесені визначення цих понять.
Таблиця .1.
Тезаурус у сфері правового регулювання лобістської діяльності
Визначення поняття |
Сфера нормативно-правового застосування |
|
Клієнт - фізична або юридична (комерційна й некомерційна) особа, що наймає лобіста (лобістів) для здійснення від їхнього імені лобістської діяльності |
Закон „Про лобіювання в Україні” |
|
Лобіст - фізична або юридична особа, що офіційно зареєстрована у цій якості в органах державної влади й яка здійснює безоплатно або на платній основі лобістську діяльність в інтересах третіх осіб (клієнтів) |
Закони:- „Про державну службу”;- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про боротьбу з корупцією”;- „Про об'єднання громадян” |
|
Лобіст - фізична або юридична особа, що користується виключним правом здійснювати лобістську діяльність у зв'язку з реєстрацією в органах державної влади й діючих у рамках норм запропонованих дійсним законом |
Закон „Про лобіювання в Україні” |
|
Лобізм - діяльність, що здійснюється лобістом (лобістами) законними методами від власного імені або від імені клієнта (клієнтів) з метою впливуна розробку, прийняття або відхилення тих або інших нормативно-правових актів, постанов, резолюцій у своїх інтересах або в інтересах клієнта (клієнтів) |
Закони:- „Про державну службу”;- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про боротьбу з корупцією”;- „Про об'єднання громадян” |
|
Лобістська діяльність - взаємодія фізичних і юридичних осіб з органами державної влади і їхніх офіційних представників з метою впливу на розробку, прийняття або відхилення рішень у своїх інтересах або в інтересах конкретних клієнтів |
Закони:- „Про державну службу”;- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про боротьбу з корупцією”;- „Про об'єднання громадян” |
|
Лобістський контакт - будь-яке звернення (письмове, усне або електронне), до представника влади від власного імені або від імені клієнта в лобістських цілях |
Закони:- „Про державну службу”;- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про об'єднання громадян” |
|
Лобістський контракт - письмова угода встановленої форми між двома сторонами, одна із яких іменується лобістом, зобов'язується здійснювати лобістську діяльність від імені й за рахунок іншої сторони, яка іменується клієнтом |
Закони:- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про об'єднання громадян” |
|
Об'єкти лобістської діяльності - органи законодавчої й виконавчої влади, на які впливають суб'єкти лобістської діяльностіз метою одержання рішення, що відповідає їхнім інтересам або інтересам клієнтів. |
Закони:- „Про державну службу”;- „Про звернення громадян”;- „Про лобіювання в Україні”;- „Про боротьбу з корупцією” |
|
Реєстр лобістів - реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - лобістів - єдина автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про лобістів |
Закон „Про лобіювання в Україні” |
Як зазначалося вище, цілий комплекс законодавчих механізмів, що передбачає законопроект „Про лобіювання в Україні”, має низку недоліків, неопрацьованість алгоритму застосування тощо. Все це спричинило необхідність чіткого формулювання принципово-важливих для лобізму положень, що згодом можуть бути використані для вдосконалення існуючого законопроекту, або при розробці альтернативного законопроекту та підзаконних нормативно-правових актів про лобістську діяльність. Законодавство про лобізм повинно врахувати значні концептуальні механізми регулювання лобістської діяльності, а зокрема, порядок реєстрації та акредитування, визначення обмежень на заняття лобістської діяльності, порядок звітності та відповідальності лобістів тощо. Ці положення - основа закону. Від проробки цих положень залежить ефективність дії закону про лобістську діяльність (таблиця2.).
лобізм конституційний правовий законодавство
Таблиця 2.
Деякі положення, які можуть бути використані при розробці та вдосконаленні законодавства про лобістську діяльність
Елемент механізму |
Алгоритм щодо реалізації механізму |
|
Реєстрація |
1. Реєстрацію осіб, що займаються лобістською діяльністю й аналіз їх діяльності здійснює Міністерство юстиції України.2. Для реєстрації заявник надає такі документи:а) заяву про реєстрацію, що передбачає:- прізвище, ім'я, по-батькові, повну адресу, паспортні дані, відомості про утворення;- за необхідності, найменування, повна адреса й реквізити підприємства, на якому працює;- прізвище, ім'я, по-батькові, повну адресу клієнта або назву його підприємства, філій, їхні повні адреси й реквізити;- сферу інтересів клієнта;- період часу, на який наймається заявник;- число й підпис заявника;б) копію лобістського контракту;в) документ, що підтверджує відкриття банківського рахунку;д) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору;е) при створенні лобістської фірми - копію установчих документів.3. У 10-денний строк від дня подання документів, Міністерство юстиції повідомляє заявникові про проведення й присвоєння реєстраційного номера або про відмову в реєстрації.4. Протягом п'яти робочих днів Міністерство юстиції зобов'язано передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості про проведення реєстрації лобіста.5. Ліцензія на право займатися лобістською діяльністю видається Міністерством юстиції після здійснення реєстрації.6. Ліцензія видається строком на три роки. |
|
Визначення обов'язків органу, що здійснює реєстрацію (Міністерства юстиції) |
До обов'язків Міністерства юстиції належать:а) розробка форм реєстраційних документів та звітних документів;б) проводить реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - лобістів, видає та позбовляє ліцензій;в) веде облік виданих, призупинених та анульованих ліцензій;г) формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ та облікових документів;д) вносить до Реєстру лобістів відомості про реєстрацію;е) оформлює та видає виписки, довідки з Реєстру лобістів;є) ведуть квартальну систематизацію й аналіз інформації, що міститься в реєстраційних та облікових документах, з метою створення загальних висновків за основними параметрами лобістської діяльності;ж) забезпечує випуск інформаційного бюлетеню про діяльність лобістів;з) здійснюють реєстрацію Положень про акредитацію;и) готує годовий звіт для представлення Президенту, Верховній Раді та Уряду про свою діяльність в напрямку координації лобістської діяльності. |
|
Акредитуваннялобістів |
1. Акредитування лобістів здійснюється після одержання ліцензії.2. Акредитування лобістів здійснюється безкоштовно органом державної влади, де вони припускають здійснювати свою лобістську діяльність відповідно до Положення про акредитацію лобістів.3. Положення про акредитацію лобістів реєструється в Міністерстві юстиції.Положення про акредитацію лобістів повинне містити:а) порядок доступу в будинки відповідного органу законодавчої або виконавчої влади;б) порядок одержання інформації й одержання копій необхідних матеріалів;в) порядок установлення лобістських контактів;г) порядок надання інформації про свій законодавчий інтерес;д) підстави відмови в акредитації.4. Число органів державної влади, у яких може бути акредитований лобіст, не обмежено.5. Органи, які здійснюють акредитацію, ведуть облік лобістських контактів у спеціальному реєстрі, дані якого включаються у щорічний звіт, що представляється Міністерству юстиції.6. У випадку виявлення застосування лобістами протизаконних методів відстоювання інтересів клієнта, орган акредитації доводить до відома Міністерство юстиції або правоохоронні органи про виявлені факти порушення у здійсненні лобістської діяльності. |
|
Вимоги до обмежень на зайняття лобістською діяльністю |
1.Не можуть займатися лобістською діяльністю:а) особи, що займають посади в органах державної влади;б) посадові особи державних органів у плині двох років від дня припинення повноважень, відставку або звільнення.2. Лобістами не можуть бути:а) неповнолітні;б) особи, що мають судимість за карні злочини або перебувають під слідством на момент реєстрації;в) особи, які визнані недієздатними за рішенням суду або перебувають на обліку у психоневрологічних установах;г) особи, що не мають вищої освіти. |
|
Визначення переліку об'єктів лобіювання |
1. Лобістська діяльність може поширяться на органи законодавчої й виконавчої влади й посадових осіб цих органів. До об'єктів належать: - Верховна Рада України; - народні депутати України; - Президент України; - Кабінет Міністрів України; - Національний банк України; - Верховна Рада Республіки Крим; - Рада Міністрів Республіки Крим; - місцеві органи державної влади; - органи місцевого самоврядування; - депутати місцевих органів влади; - посадові особини зазначених органів та Секретаріату Президента України 2. Здійснення лобістської діяльності стосовно органів судової влади неприпустимо. 3. Забороняється здійснення лобістської діяльності стосовно Збройних Сил, Служби безпеки, інших силових органів або структур у системі МВС. |
|
Звітність лобіста |
1. Лобіст зобов'язаний не пізніше, ніж через місяць після закінчення кожного календарного півріччя представити в Міністерство юстиції звіт про свою діяльність. 2. У випадку потреби уточнення даних, лобіст зобов'язаний представити додатковий звіт з необхідними уточненнями на письмовий запит Міністерства юстиції протягом 10 робочих днів. 3. Після завершення своєї діяльності лобіст зобов'язаний протягом 15 днів представити в Міністерство юстиції звіт про результати діяльності. 4. Звіт лобіста про результати лобістської діяльності повинен містити наступне: а) повні дані про лобіста; б) відомості про клієнтів, на користь яких здійснювалася лобістська діяльність; в) сферу інтересів клієнтів; г) відомості про матеріальні й фінансові кошти, отримані від клієнта; д) відомості про зроблені видатки; е) відомості про досягнуті результати; ж) інші дані, необхідні для повного відображення діяльності лобіста. |
|
Відповідальність лобіста |
1. Лобісти за порушення законодавства про лобістську діяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність (можуть бути застосовані різні санкції: попередження, штраф, тимчасова заборона діяльності, примусова заборона лобістської діяльності). |
Отже, Закон про лобістську діяльність повинен бути прийнятий лише після ретельної, всебічної проробки усіх основопологаючих механізмів у комплексі із введенням у дію суміжних нормативно-правових актів. Інакше можна отримати „зворотній результат”, тобто легалізацію та поширення кримінальної, корумпованої взаємодії суспільства і влади, і тоді боротися з наслідками цього непродуманого кроку, буде ще складніше, а інститут лобізму буде остаточно дискредитовано.
Слід зауважити, що для забезпечення порядку діяльності лобістів та можливості контролю за прямуванням грошових засобів особливу увагу слід приділити проробці комплексу питань у сфері оподаткування, оскільки легітимність лобістської діяльності у більшості визначається тим, наскільки законними та легальними є джерела її фінансування. Необхідно законодавчо визначити правове становище лобістів (фізичних та юридичних осіб) як платників податків, об'єкти оподаткування лобізму, види податків і зборів, а також порядок здійснення податкового контролю та встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства тощо. При цьому принципи оподаткування лобізму повинні відповідати загальним принципам оподаткування економічного простору України (обов'язковість оплати податків та зборів, розмірність податкових виплат фінансовим можливостям платників податків і зборів та ін.) Розробка відповідних механізмів у сфері правового регулювання лобістської діяльності потребує певного часу та застосування кваліфікованих економістів, фінансистів, спеціалістів у галузі оподаткування і права.
Література
1. Роговець В. Лобіювання в регіонах: різні підходи і різні інтереси // Людина і влада. - 2000. - №. 7-8. - С. 69-71.
2. Шакун В.И. Украина: общество и преступность // Право и образование. - 2005. - № 1. - С. 155-163.
3. Морозова И.С. Льготы как юридическое средство реализации общеправовых принципов // Право и политика. - 2003. - № 5. - С. 25-30.
4. Выгодное законотворчество // Украинская инвестиционная газета. - 2002. - 25 марта. - С. 8.
5. Лоббизм на общественных началах // Компаньон. - 1999. - № 47. - С. 17.
6. Малкина М.Ю. Взаимодействие государства и бизнеса в современной России // Теневаяэкономика: сборник научныхтрудов. - Российский государственный гуманитарный университет. - 2008. - С. 17-61.
7. Павлов В. Есть ли лоббизм в России // Российская юстиция. - 1998. - № 8. - С. 19-20.
8. Ткаченко В. Клуб по интересам // Украинская инвестиционная газета. - 2002. - 28 мая. - С. 11.
9. Мишутин С, Мяновский Б., Свириденко В. Преимущества воздействия на „среднийуровень” // Компаньон. - 2004. - № 45(405). - С. 58-61.
10. Любимов А.П. Институт лоббизма и обращение граждан // Кодекс - info. - 1999. - № 4. - С. 20-23.
11. Шевченко Є. Реалізація конституційних прав громадян на звернення потребує удосконалення // Право України - 2002. - № 3. - С. 106-109.
12. Селіванов А., Євграфов П. Конституційна скарга громадян в реаліях сучасності // Право України. - 2003. - № 4. - С. 80-85.
13. Подъячев К.В. Обращение граждан во власть: функциональные особенности // Социс. - 2007. - № 5. - С. 137-140.
14. Любимов А.П. Лоббизм как конституционно-правовой институт. - М: Изд. ГосударственнойДумы, 1998. - 256 с.
15. Василенко А.Б., Разуваев В.В. Нефтяной лоббизм: опит американских и российских корпораций // Представительная власть: мониторинг, анализ, информация. - 1997. - № 2-3. - С. 77-96.
16. Были б деньги: лоббисты найдутся // Украинская инвестиционная газета. - 2002. - 25 марта. - С. 9.
17. Одінцова О. Лобізм в Україні: проблеми законодавчого регулювання // Юридична Україна. - 2005. - № 7. - С.15-18.
18. Круш П. Лоббирование экономических интересов в государстве // Экономика Украины. - № 4. - 2005. - С. 75-80.
19. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Лобізм як засіб впливу груп інтересів на курс, що проводиться законодавчою та виконавчою владою і провідними політичними партіями. Характеристика лобіювання. Французька континентальна модель регулювання лобізму. Німецький варіант регулювання лобізму.
реферат [38,2 K], добавлен 29.04.2011Процес правового регулювання лобістської діяльності, передумови його складності та суперечності. Дві основні моделі лобізму: англосаксонська та континентальна, їх відмінні особливості, правове обґрунтування, оцінка переваг та недоліків, характеристика.
реферат [29,3 K], добавлен 29.04.2011Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.
реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010Правові засади регулювання відносин, пов’язаних з неплатоспроможністю у сфері господарської діяльності. Проблеми нормативно-правового забезпечення відновлення платоспроможності боржника. Шляхи удосконалення законодавства з запобігання банкрутства.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 12.01.2016Сутність поняття "державна освітня політика"; історія розвитку законодавства в галузі. Аналіз правового регулювання; принципи організації освітнього процесу в Україні та в окремих регіонах на прикладі роботи управління освіти Калуської міської ради.
магистерская работа [234,1 K], добавлен 21.04.2011Аналіз господарсько-правового регулювання страхової діяльності. Аналіз судової практики, що витікає із страхової діяльності. Особливості господарської правоздатності і дієздатності, господарсько-правовий статус страховиків як суб’єктів правових відносин.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 30.06.2019Інноваційна діяльність як один із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу. Формування та реалізація державної інноваційної політики в Україні. Основні проблеми системного законодавчого і правового регулювання відносин в інноваційній сфері.
реферат [33,9 K], добавлен 22.04.2012Сучасний зміст і значення елементів та механізму правового регулювання, його сфери та межі. Характеристика методів і типів правового регулювання в Україні, можливості та необхідність їх вдосконалення. Основні ознаки ефективного правового регулювання.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 07.07.2009Сфера правового регулювання. Управління та право як фундаментальні суспільні явища. Загальні вимоги до форм правового регулювання. Способи правового регулювання управління. Варіанти покращення правового регулювання державного управління в Україні.
реферат [23,0 K], добавлен 28.05.2014