Висновки

Протягом останніх років сільське господарство України перебувало в кризовому стані. В аграрній сфері країна значно відстала від багатьох держав світу. Реформи були реалізовані лише на третину. Україна і зараз знаходиться серед країн із середньою, а за деякими показниками - низькою продуктивністю в агропромисловому виробництві.

Створення колективних сільскогосподарських підприємств (КСП), починаючи з 1992 р., не внесло реальних змін, оскільки в них зберігалося старе керівництво, яке не можна вважати ефективним менеджером у нових ринкових умовах. Заклик до формування фермерських господарств був привабливим на початку, але не підкріплений допомогою держави. Красномовним прикладом тому є те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» на підтримку фермерських господарств, яких налічується в Україні 45тис., виділяється державна допомога 6міл.грн.. Це в середньому приблизно 133 грн. на одне із хазяйств.

Україні, яка має застарілі технології, низьку рентабельність і продуктивність праці, складно конкурувати з товаровиробниками Європейського Союзу. Україну поки що розглядають як постачальника дешевої робочої сили і ринок збуту для розвинутих країн. Інвестори світового рівня оминають нашу країну, а дрібні інвестори приходять, щоб використати багаті природні ресурси, чорноземи, дешеву найману працю і збагатити себе, а не українського селянина.

На думку багатьох спеціалістів-аграріїв, крім декларованих ринкових економічних відносин на селі, Україна не зробила жодного кроку. Одна з перших доктрин у цій сфері «Основні принципи державної аграрної політики до 2015 року» мала лише декларативний характер. Декілька системних криз (цукрова, м'ясна, нафтова та ін.) можна було попередити, якщо б аграрна політика реалізувалася системно. Відомо що, якщо жити лише за річними планами або пливти за течією, подібні кризи можуть відбуватися доволі часто і несподівано. Необхідне перспективне планування. Крім того, необхідні реальні кошти

Лише в грудні 2005 р. уряд схвалив концепцію комплексної програми підтримки і розвитку українського села на 2006-2010 рр. - «Добробут через аграрний розвиток», в якій був використаний досвід міжнародної конкурентоспроможної практики в аграрній сфері країн Європи, Північної Америки, Малайзії, Аргентини та ін. держав. Більшість багатоземельних країн світу досягли успіху в економіці завдяки розвитку власного сільського господарства. Це - Сполучені Штати Америки, Канада, Аргентина, Бразилія та ін.

Для змін ситуації на краще необхідно системно підійти до вирішення проблем агропромислового комплексу. Важливо змінити систему управління аграрним сектором. Необхідні ефективні менеджери - професіонали з сучасними поглядами на розвиток аграрної сфери і досвідом роботи. Важливою є підтримка держави - законодавча, фінансова, соціальна. Для досягнення європейських параметрів потрібні подальші кроки для підвищення продуктивності праці, покращення соціальних умов на селі, де живуть і працюють люди, які формують продовольчі ресурси, щоб вони не виїжджали за кордон на заробітки. Розвиток інфраструктури села потребує кредитів та інвестицій. Новітні технології, адаптовані до умов регіонів, біологічних особливостей сільськогосподарських культур, оновлений транспортний парк, забезпечення добривами - найважливіші складові сталого розвитку аграрного сектора.

Задача 2

На сесії районої ради було прийнято рішення про об`єднання СВК, Спілки селян, ДСП, Акціонованої птахофабрики, приватного консервного заводу, міжгосподарського агробуду в промислове об`єднання у вигляді консорціуму.

За роз'ясненням до Вас звернувся голова СВК «Світанок».

Дайте мотивовані відповіді на запитання:

- про законність такого рішення і порядок його оскарження;

- правовий статус аграрно-торгівельного об'єднання (корпорація, консорціум).

I. Таке рішення є незаконним.

Згідно ст.70 ГК України «підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності)» [3]. При цьому створюються господарські об'єднання. В ст. 119 ГК знов вказується на принцип добровільності при об'єднанні - «Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність».

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує на те, що районні ради є органами місцевого самоврядування, що «районні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами». Однак прийняття на сесії районої ради рішення про об`єднання підприємств, частина з якіх є приватними, є перевищенням повноважень. Таке рішення порушує норми Конституції України. А саме:

- В ст. 19 говориться проте, що «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». І далі: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

- Стаття 41 гарантує кожному право «володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю», а тому позбавлення підприємців права самостійного господарювання на своїх підприємствах, примус їх виділяти частину своїх коштів на створення консорціуму є грубим порушенням основних приципів Конституції.

Ст. 6 ГК України гарантує свободу підприємницької діяльності та забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини та господарську діяльність суб'єктів господарювання (ст.23, п.4)

Тому, керуючись ст. 8 Конституції України («Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується») та ст. 55 («Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб»), голова СВК «Світонок» має право звернутися до суду і оскаржити рішення районної ради, як таке, що порушує норми Конституції (ст.19, ст..41), Господарський кодекс України (ст.6, ст.23, п.4)

II. Правовий статус аграрно-торгівельного обєднання регламентується Господарським кодексом України.

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. Вони є юридичною особою і підлягають державній реєстрації.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Корпорації та консорціуми - від господарських об'єднань.

Корпорація - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.