Державні нотаріальні контори

Размещено на http://www.allbest.ru/

13

Зміст

Вступ 2

І. Організація роботи державної нотаріальної контори 4

1.1 Керівництво державними нотаріальними конторами 5

1.2 Повноваження державних нотаріальних контор 6

ІІ. Права та обов'язки державного нотаріуса 9

ІІІ. Відповідальність державного нотаріуса 12

Висновок 13

Список використаних джерел 14

Вступ

Прийняття Верховною Радою Закону України "Про нотаріат" диктувалося новими економічними умовами, в яких опинилася наша держава, ставши на шлях побудови ринкової економіки. Сьогодні основу нотаріальної діяльності в Україні становлять державні нотаріальні контори. Але з розвитком ринкових відносин у нашій країні дедалі більшого значення набуває розширення приватної нотаріальної діяльності. Це буде вигідно і зручно для заінтересованих осіб, вигідно й державі, якій приватні нотаріуси сплачують податки. Державний нотаріус не заінтересований у підвищенні інтенсивності своєї праці. Він одержує стабільну, хоч і невелику, заробітну плату, а державне мито повністю отримує держава. Штучне підвищення їхньої заробітної плати завдяки так званим додатковим послугам, тобто за рахунок заінтересованих осіб - явище тимчасове, якого не повинно бути в демократичній державі. Необхідно надалі реформувати нотаріальну діяльність, аби вона відповідала вимогам правової демократичної держави. Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Предметом є визначення прав та обов'язків, які повинні здійснювати нотаріальні контори у своїй роботі.

Об'єктом теми є робота нотаріальних контор пов'язана з різними питаннями які виникають у процесі здійснення певної діяльності.

Метою даного питання є визначення та з'ясування принципів здійснення роботи нотаріальних контор, додержання ними закону та справедливе ставлення до питань, які виникають в різних сферах життєдіяльності людини.

Актуальність теми : більшість людей почали звертатися до державних нотаріальних контор для вирішення певних питань, оскільки контори становлять основну нотаріальну діяльність і вирішують справи швидко, з додержанням закону та інших вимог які передбачені в інших нормативно-правових актах.

Методи дослідження - систематизована сукупність питань, які треба розкрити для більш точного розуміння даної теми.

Завданням є дослідження роботи державних нотаріальних контор, меж їхньої діяльності та спектру усіх повноважень.

І. Організація роботи державної нотаріальної контори

Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про нотаріат», державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Штати державних нотаріальних контор затверджуються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності та фонду заробітної плати. Призначення на посаду державного нотаріуса та звільнення з посади провадиться відповідними управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та має одного заступника.

Наказом начальника управління юстиції Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 1993 р. було внесено зміни до штатного розкладу державних нотаріальних контор. У кожній нотаріальній конторі м. Києва посаду одного нотаріуса було перейменовано на посаду заступника завідуючого нотаріальної контори, крім першої, де залишаються дві штатні посади заступників завідуючого.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України (ст.19 Закону України «Про нотаріат»).

Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером (ст. 22 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно наказу «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню» від 30.05.2008 встановлюється що з метою поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню та належної організації діяльності державних нотаріальних контор потрібно забезпечити перегляд графіків роботи державних нотаріальних контор та графіків прийому громадян у державних нотаріальних конторах, виходячи з таких вимог:

- установлення загальних вихідних днів для державних нотаріальних контор - неділя та понеділок, а за наявності декількох державних нотаріальних контор (міської, районної) в одному населеному пункті установлення для таких державних нотаріальних контор різних вихідних днів (субота, неділя або неділя, понеділок);

- установлення прийому громадян у державних нотаріальних конторах, вихідними днями для яких є неділя і понеділок, також у суботу;

- здійснення прийому громадян у державних нотаріальних конторах протягом робочого дня, а в багатоскладових державних нотаріальних конторах установлення перерви для відпочинку та харчування працівників тривалістю не більше однієї години таким чином, щоб державна нотаріальна контора працювала безперервно протягом робочого дня[3,12].

1.1 Керівництво державними нотаріальними конторами

Згідно ст. 18 закону України «Про нотаріат» керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України. Згідно ст.20 закону України «Про нотаріат» державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.

1.2 Повноваження державних нотаріальних контор

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» , у державних нотаріальних конторах та поза вказаними приміщеннями вчиняються такі нотаріальні дії:

1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів

(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

11) засвідчують справжність підпису на документах;

12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;

15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

16) посвідчують час пред'явлення документів;

17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

19) вчиняють виконавчі написи;

20) вчиняють протести векселів;

21) вчиняють морські протести;

22) приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України [5;162].

Законодавством України на державних нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій. Так, згідно з листом Міністерства юстиції України від 29.03.94 р. "Про порядок вчинення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України" у деяких міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною, передбачається вчинення нотаріальних дій, невідомих українським нотаріусам [6;112].

ІІ. Права та обов'язки державного нотаріуса

Права нотаріуса є реалізацією принципу сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів. Важливою гарантією діяльності нотаріуса є закріплення в законі його прав (ст. 4 Закону України "Про нотаріат"). Перелік цих прав є досить об'ємним, але невичерпаним -- чинним законодавством нотаріусу може бути надано й інші права.

Нотаріус витребує від підприємств, установ, організацій, а також від фізичних осіб відомості й документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, якщо одержання їх самими заінтересованими особами утруднено.

Нотаріус сам встановлює термін, протягом якого до нотаріальної контори мають бути надіслані необхідні відомості чи документи з огляду на конкретні обставини вчинюваної нотаріальної дії, але цей термін не повинен перевищувати одного місяця (ст. 42 Закону України "Про нотаріат").

Особливого значення зараз набуває право нотаріуса складати проекти угод і заяв. Якщо раніше було невелике, обмежене коло угод, вчинення яких не викликало труднощів, бо існував установлений зразок для кожного виду, то зараз посвідчення угод вимагає творчого підходу до їх складання, співпраці нотаріуса і заінтересованих осіб. Тому останні дедалі частіше звертаються до послуг нотаріуса, аби впевнитися в тому, що угода чи заява відповідатиме чинному законодавству і не викликатиме ніяких непередбачених негативних наслідків. При вчиненні нотаріальних дій часто виникає потреба мати копії необхідних документів чи виписок із них. Якщо їх не подали заінтересовані особи, то нотаріус на прохання останніх має право виготовити копії документів. Скажімо, для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус може на прохання заінтересованих осіб виготовити копії з оригіналів свідоцтв про народження і про шлюб.

Юридична необізнаність заінтересованих осіб може спричинити шкоду чи меншу вигоду від вчинюваної нотаріальної дії або вплинути на суб'єктивні права інших осіб. Тому нотаріус має право давати роз'яснення з питань вчинення конкретної нотаріальної дії, а також консультації правового характеру[4;40].

Перелічені вище дії, що їх мають право вчиняти нотаріуси, розглядаються як додаткові послуги, надавані особам, які звертаються до державного нотаріуса (ст. 19 Закону України "Про нотаріат").

Наказом Міністерства юстиції України від 4 січня 1998 р. затверджено "Примірне положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру". Відповідно до цього Примірного положення надання консультацій та роз'яснень із питань чинного законодавства, надання усних і письмових довідок із законодавства, складання заяв, проектів угод та інших документів правового характеру тощо розглядаються як додаткові послуги правового й технічного характеру.

Обов'язки нотаріуса

Обов'язки нотаріуса теж є реалізацією принципу сприяння фізичним та юридичним особам у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус повинен додержуватися норм Закону України "Про нотаріат", а також норм матеріального права. Така регламентація вказує, що він не може керуватися різними відомчими актами, інструкціями, що не зареєстровані в органах юстиції. Свої обов'язки нотаріус повинен також виконувати відповідно до присяги, а значить, за вимогами людської моралі добросовісно ставитися до своєї роботи. Нотаріус зобов'язаний сприяти заінтересованим особам у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів. Під час бесіди він має: встановити взаємовідносини між заінтересованими особами та мету, яку вони переслідують, вчиняючи нотаріальну дію; перевірити документи щодо їх достовірності, допустимості й належності; правильно визначити норму матеріального права, яка регулює відносини між цими особами, і в разі необхідності роз'яснити її заінтересованим особам.

Обов'язком нотаріуса є роз'яснення учасникам нотаріального провадження їхніх прав та обов'язків, що випливають із вчинюваної дії, щоби прояснити взаємовідносини заінтересованих осіб, запобігти можливим в майбутньому спорам і несподіваним ситуаціям. Крім того, нотаріус зобов'язаний роз'яснити заінтересованим особам їхнє право на вільне волевиявлення під час вчинення нотаріальної дії, право відмовитися від її вчинення, поки вони ще не підписали документа[4;42].

На зміст нотаріальної дії часто може впливати юридична необізнаність, помилкова оцінка конкретної правової ситуації, непередбаченість заінтересованих осіб та інші обставини. Тому дуже важливого значення набуває обов'язок нотаріуса попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій, щоб саме ці обставини не могли бути використані їм на шкоду. Цей обов'язок нотаріуса вельми сприяє запобіганню правопорушенням і реальному захистові суб'єктивних прав громадян та організацій.

Обов'язок зберігати таємницю вчинення нотаріальних дій лежить в основі діяльності й запобігає можливості настання несприятливих наслідків у разі розголошення таємниці. Особливо це стосується посвідчення заповітів.

ІІІ. Відповідальність державного нотаріуса

Згідно ст.21 Закону України "Про нотаріат" шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

Висновок

нотаріус правовий державний

Діяльність нотаріату відчутно впливає на різні аспекти суспільного життя країни. Від якості його роботи залежать нормальне функціонування цивільного обороту країни, ефективність охорони й захисту майнових прав та законних інтересів громадян і організацій. Формування ринкової економіки, основу якої складає приватна власність, потребує посилення правового регулювання господарських відносин, а значить, і підвищення ролі нотаріату як регулятора цих відносин. Це, в свою чергу, визначає і завдання нотаріальних органів на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства.

Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, попередження правопорушень. Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Нотаріальні контори вирішують питання населення України і забезпечують належне виконання завдань які покладені на них Конституцією та законами України.

Список використаних джерел

1. Конституція України,прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р.//Відомості Верховної Ради України - №28.-1993

3. Наказ «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню» від 30.05.2008- К.№914/5 // Відомості Верховної Ради України - №11.-2009

4. Бесчасний В.М.Нотаріат в Україні.-К.:Знання.-2008

5. Сміян Л.С., Нікітін Ю.В., Хоменко П.Г.Нотаріат в Україні.-К.:КНТ.-2007

6. Лист «Про порядок вчинення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України» від29.03.1994 //Право України. № 6. -2009.

Размещено на Allbest.ru