Принципи функціонування Верховного Суду України

19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Обов'язковою умовою побудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави є створення і функціонування незалежного, неупередженого та справедливого суду. Без такого суду не може бути мови про належне забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина. Такий суд може бути створений і функціонувати в Україні лише в разі забезпечення реалізації принципу розподілу влади (ст. 6 Конституції України), за якого кожна з гілок єдиної і неподільної державної влади здійснює лише їй притаманну функцію, має свою сферу реалізації, свою компетенцію.

Судова влада посідає особливе місце в системі державної влади. Воно обумовлене специфікою її правової природи, функцій, завдань та засобів їх досягнення. На судову владу покладається здійснення функції правосуддя - специфічного виду державної діяльності, що полягає у розгляді та вирішенні судом на підставі закону у встановленому ним порядку судових справ з метою забезпечення гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства й держави, і завершується постановленням правосудного судового рішення, що має загальнообов'язковий характер.

З метою формування в Україні незалежної судової влади, яка б на підставі закону забезпечувала здійснення справедливого правосуддя, на початку 90-х років минулого століття в нашій державі було започатковано судово-правову реформу. Ця реформа мала завданням перебудову судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства з тим щоб:

- реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою;

- гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади;

- здійснити спеціалізацію судів;

- максимально наблизити суди до населення;

- чітко визначити компетенцію різних ланок судової системи;

- гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

Після проведення у рамках судово-правової реформи в Україні законодавчих заходів відбулася істотна зміна судової системи та судового устрою нашої держави. Зміни торкнулися корінних моментів функціонування як судової влади загалом, так і кожної з її складових. Це повною мірою стосується і Верховного Суду України, статус якого в результаті реформування судової системи зазнав істотних змін. Залишаючись найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, Верховний Суд України перестав бути керівним органом для цих судів. Але при цьому роль Верховного Суду України у здійсненні правосуддя, а отже у судовому захисті прав і свобод людини й громадянина залишається ключовою. До нього й нині апелюють громадяни як до останньої інстанції у встановленні істини у справі.

Якщо так, то поінформованість громадян про роль та місце Верховного Суду України в системі судової влади, у здійсненні правосуддя є важливою умовою належного захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина.

З цією метою у рефераті висвітлено основні питання функціонування найвищого судового органу нашої держави. Ознайомлення з матеріалом допоможе чіткіше сформувати уявлення про існуючу в Україні судову систему, про способи судового захисту громадянами.

1. Статус Верховного Суду України

Відповідно до ст. 125 Конституції України Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Що стосується системи судів загальної юрисдикції, то її на сьогодні складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Касаційний суд України;

4) вищі спеціалізовані суди;

5) Верховний Суд України[1].

Верховний Суд України є вершиною судової піраміди нашої держави. При цьому його не можна розглядати як керівний орган стосовно судів інших (нижчих) ланок, оскільки його не наділено адміністративно-владними повноваженнями щодо інших судів. Найвищий статус Верховного Суду України в судовій системі визначається передусім його повноваженнями щодо перевірки в рамках касаційного провадження законності та обґрунтованості судових рішень всіх інших судів загальної юрисдикції. Іншими словами, саме цьому органу належить за законом право ставити останню крапку в судовій справі.

Верховний Суд України та Конституційний Суд України є складовими судової системи України. При цьому Верховний Суд України є елементом єдиної системи судів загальної юрисдикції, а Конституційний Суд України - єдиним органом конституційної юрисдикції України. Тобто ці два органи, діючи у сфері судочинства, не перетинаються між собою - вони мають абсолютно різні предмети діяльності. На відміну від Верховного Суду України, Конституційний Суд України не здійснює правосуддя в конкретних кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справах. На нього покладено принципово іншу функцію - здійснення конституційного контролю, що виступає засобом захисту Конституції України.

Водночас Верховний Суд України наділений правом звернення до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій України», основна функція Верховного Суду України щодо здійснення правосуддя полягає у перегляді в касаційному порядку рішень судів загальної юрисдикції. Тобто у судовій системі він переважно виступає як касаційна інстанція [4].

Згідно зі ст. 47 зазначеного Закону Верховний Суд України:

- розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом;

- переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку;

- у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з винятковими обставинами.

Так, ст. 347-4 Цивільного процессуального кодексу України (ЦПК), яка встановлює порядок перегляду судових рішень у цивільних справах, передбачено, що рішення чи ухвали переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який їх постановив, а за виняткових обставин - колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України [9]. Відповідно до встановленого Кримінально-процесуальним кодексом України порядку виключного провадження у кримінальних справах (ст. ст. 400-4 і 400-10) у разі неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, що набрало законної сили, Верховний Суд України може переглянути в касаційному порядку зазначене рішення [8].

Відповідно до ст. ст. 243-6 та 243-16 ЦПК України Верховний Суд України (у складі трьох суддів) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії (ЦВК), а також заяви ЦВК про скасування реєстрації відповідної особи як кандидата у Президенти України.

Водночас Верховний Суд України не може розглядати по першій інстанції кримінальні, адміністративні, господарські справи та більшість цивільних (крім тих, про які прямо зазначено в законі) справ.

Закон визначає як обов'язок Верховного Суду України забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції (ст. 47 Закону України «Про судоустрій України»). З цією метою він дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду.

До компетенції Верховного Суду України належить надання висновку щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надання за зверненням Верховної Ради України письмового подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я.

Роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства видаються у формі постанов Пленуму Верховного Суду України. Вони мають рекомендаційний характер і лише орієнтують на відповідне застосування того чи іншого положення відповідного закону. Судді ж при вирішенні судових справ можуть по-іншому застосувати закон, ніж це рекомендується у постанові Пленуму. Фактично зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є специфічним виявом правового прецеденту в широкому розумінні.

Основним актом, що реґламентує діяльність Верховного Суду України, є Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року. Глава 8 цього Закону визначає повноваження Верховного Суду України, його склад, порядок формування, повноваження Голови Верховного Суду України, його заступників, Пленуму, Президії, судових палат тощо.

Повноваження Верховного Суду України щодо здійснення правосуддя у судових справах визначаються процесуальним законодавством (зокрема, Кримінально-процесуальним та Цивільним процесуальним кодексами), а також іншими законами (наприклад, Законом України «Про вибори народних депутатів України»).

2. Склад і структура Верховного Суду України

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України. Штатним розписом Верховного Суду України передбачено 85 посад суддів Верховного Суду України.

У складі Верховного Суду України діють:

1) Судова палата у цивільних справах;

2) Судова палата у кримінальних справах;

3) Судова палата у господарських справах;

4) Судова палата в адміністративних справах;

5) Військова судова колегія.

Для вирішення визначених законом питань щодо організації діяльності Верховного Суду України та виконання ним інших функцій діють Президія та Пленум Верховного Суду України.

Закон України «Про статус суддів» (ст. 7) визначає, що суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Закон України «Про судоустрій України» (ст. 48) вказує на низку інших вимог до судді Верховного Суду України:

1) суддею Верховного Суду України може стати суддя, обраний Верховною Радою України безстроково;

2) до складу судових палат Верховного Суду України, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, котрі мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або у відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років. Здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України віднесено законом до компетенції Вищої ради юстиції (ст. 3 Закону України «Про Вищу раду юстицію»).

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування і вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

Повноваження Голови Верховного Суду України можна поділити на дві групи - по здійсненню правосуддя та організаційно-розпорядчі. Повноваження Голови із безпосереднього здійснення правосуддя фактично зводяться до одного - він може головувати у судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи.

Голова Верховного Суду України, зокрема: розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України; організовує діяльність Верховного Суду України; організовує роботу Президії та скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на їхній розгляд і головує на їх засіданнях; погоджує подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції; вносить подання про призначення та обрання, а також звільнення з посади суддів; вносить подання до відповідної кваліфікаційної комісії про надання висновку щодо можливості обрання або призначення суддів на посади; вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо кількості суддів у складі Президії Верховного Суду України та у складі судових палат Верховного Суду України; організовує фінансування та здійснює керівництво організаційним забезпеченням діяльності Верховного Суду України; здійснює керівництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звільняє працівників апарату тощо.

Судові палати утворюються за рішенням Пленуму Верховного Суду України і є органами, які у Верховному Суді України здійснюють правосуддя. Відповідно до закону судові палати: здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання, в порядку, встановленому процесуальним законом; аналізують судову статистику та вивчають судову практику; готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України; здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Президія Верховного Суду України розглядає питання організації діяльності

Верховного Суду України, судових палат та апарату Верховного Суду України. Відповідно до закону вона, зокрема: затверджує персональний склад судових палат; заслуховує інформацію голів судових палат і Військової судової колегії про їхню діяльність; розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; розглядає питання фінансування та організаційного забезпечення діяльності Верховного Суду України і виробляє пропозиції щодо їх поліпшення; розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників апарату Верховного Суду України та підвищення їхньої кваліфікації; заслуховує інформацію голів апеляційних загальних судів, Касаційного суду України та вищих спеціалізованих судів щодо організації роботи цих судів; виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах на основі нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів [11;c.67].

Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їхні перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду України. Обов'язковою в засіданні Пленуму Верховного Суду України є участь Генерального прокурора України чи його заступника. Право брати участь у засіданні Пленуму має Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр юстиції та Голова Вищої ради юстиції.

До компетенції Пленуму закон відносить обрання на посаду та звільнення з посади Голови Верховного Суду України, призначення його заступників та секретаря Пленуму, а також голів судових палат та їхніх заступників голови Військової колегії. Пленум утворює судові палати Верховного Суду України, визначає їхній кількісний склад, кількісний склад суддів Президії Верховного Суду України та обирає їх. Відповідно до Конституції України схвалює висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, а також ухвалює подання до Верховної Ради України про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я.

3. Порядок звернення до Верховного Суду України та особливості провадження ним у справах

Правом касаційного оскарження (касаційного подання) судових рішень до Верховного Суду України мають:

у цивільних справах - сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також прокурор і особи, які не брали участі в справі, коли суд вирішив питання щодо їхніх права та обов'язків (ст. 320 ЦПК України);

у кримінальних справах щодо: 1) вироків, ухвал і постанов апеляційного суду, постановлених ним як судом першої інстанції, та 2) вироків і постанов апеляційного суду, постановлених ним в апеляційному порядку - засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання; законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову; прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції; потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову; особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду; щодо вироків та постанов районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвал апеляційного суду, постановлених щодо цих вироків та постанов - засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання; позивач, відповідач або їхні представники - у частині, що стосується вирішення позову; потерпілий, його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого [14;c.68-69].

Право на внесення касаційного подання на зазначені судові рішення має прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їхні заступники в межах їх повноважень - незалежно від їхньої участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції (ст. 384 КПК України); у господарських справах - сторони у справі та Генеральний прокурор України (ст. 111-14 Господарського процесуального кодексу) [10].

Відповідно до ст. 111-15 ГПК України Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені: з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України; у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права; у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах; на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови Верховним Судом України у кримінальній справі є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 398 КПК України).

За загальним правилом касаційні скарга та подання можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня прийняття судового рішення, яке оскаржується у касаційному порядку. Водночас для певних випадків закон передбачає інші строки оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Так, касаційні скарги і подання щодо перевірки у касаційному порядку вироків та постанов районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвал апеляційного суду, постановлених щодо цих вироків та постанов, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання зазначеними судовими рішеннями законної сили.

У разі пропуску строку подання вказаних документів до Верховного Суду України вони визнаються такими, що не підлягають розгляду. Водночас закон передбачає можливість відновлення такого строку.

Стаття 322 ЦПК України пред'являє спеціальні вимоги до форми і змісту касаційної скарги і касаційного подання у цивільних справах. Відповідно до цієї статті касаційна скарга (касаційне подання прокурора) викладається чітким машинописним текстом.

У касаційній скарзі, касаційному поданні прокурора зазначається:

1) назва суду, до якого подаються скарга, подання;

2) особа, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або перебування, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

3) прокурор, який подав касаційне подання;

4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження;

5) обґрунтування касаційної скарги, касаційного подання прокурора: назва закону, з порушенням якого постановлено рішення, ухвалу; в чому полягає порушення або неправильне його застосування, яке свідчить про те, що рішення чи ухвала постановлені внаслідок цього порушення;

6) прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеляційного подання прокурора [8;c.94-95].

За загальним правилом касаційна скарга та касаційне подання прокурора подаються через суд, який прийняв рішення у справі. Разом із тим у певних випадках касаційна скарга чи подання можуть бути подані безпосередньо до Верховного Суду України. Зокрема це стосується оскарження вироків та постанов районного (міського) суду, військових судів гарнізону, ухвал апеляційного суду, постановлених щодо цих вироків і постанов (ст. 387 КПК України).

Верховний Суд України перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у тій частині, в якій воно було оскаржене. При цьому Верховний Суд України не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини (факти), що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу. Якщо ж Верховний Суд України встановить, що оскаржувані судові рішення були постановлені з порушенням закону, на які не було посилання в касаційній скарзі, то він застосовує відповідний закон. У певних випадках закон дозволяє Верховному Суду України вийти за межі касаційних вимог. Зокрема це може бути при касаційному розгляді кримінальної справи, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого (ст. 395 КПК України). верховний суд касаційне оскарження

Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги чи касаційного подання може: залишити судове рішення без змін; скасувати оскаржуване рішення і направити справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд; скасувати оскаржуване рішення і закрити справу; змінити оскаржуване рішення.

Верховний Суд України не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин. Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судами, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник. Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судами, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.

Висновки

Отже, найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Аналіз історичного розвитку та становлення Верховного Суду України показав, що тривалий час він де-юре вважався Верховним Судом, але де-факто не був таким, тому що його рішення за певних обставин переглядалися Верховним Судом Союзу РСР. І лише з набуттям Україною незалежності він став повновладним у судовій системі своєї держави. Повноваження Верховного Суду визначені главою 8 Закону України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. На сьогодні він має багато повноважень, але головні з них - здійснювати правосуддя в останній інстанції і забезпечувати однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Відповідно до Закону України “Про судоустрій України” Верховний Суд України:

· переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;

· дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду, зазначені в пункті 1 частини другої статті 44 цього Закону;

· дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

· звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

· веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;

· у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;

· здійснює інші повноваження, передбачені законом. Верховний Суд України діє у складі судових палат у цивільних, кримінальних, господарських, адміністра- тивних справах та Військової судової колегії.

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду України у складі та порядку, визначених Законом України “Про судоустрій України”. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом України “Про судоустрій України”. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до Закону України “Про судоустрій України”.

Провівши аналіз функцій, які виконує Верховний Суд України, відмінних від функції правосуддя, є підстави запропонувати загальну класифікацію за такими критеріями:

1) за об'єктами правосуддя -- здійснення правосуддя у адміністративних, цивільних, господарських та кримінальних справах;

2) за формами здійснення правосуддя -- кримінальне, адміністративне, цивільне та господарське судочинство;

3) за засобами правосуддя -- правозастосовна, правовідновлююча, правозахисна, судового контролю, здійснення права на конституційне подання, аналітичного забезпечення, науково-консультативна, реалізації процедур дострокового припинення повноважень Президента України, законодавчого забезпечення, кадрового забезпечення, реалізації права громадян на звернення, інформаційна та міжнародно-правового співробітництва.

Отже, судова влада в Україні має всі необхідні атрибути державної влади. Вона є стабілізуючою силою в державі, покликаною захищати права і свободи громадян, оберігати суспільство від соціальних конфліктів, забезпечуючи їх вирішення в передбаченому законодавством порядку.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 року.

2. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 31.

3. Закон України “ про державний захист працівників суду і правоохоронних органів “ від 23 грудня 1993 року № 3781 - ХІІ.

4. Закон України “ Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // К:, Атіка, 2003.

5. Закон України “ Про Конституційний Суд України “ від 16 жовтня 1996 р.

№ 422/96 - ВР.

6. Закон України “ Про статус суддів “ від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

7. Закон України “ Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві “ від 23 грудня 1993 р. № 3782-ХІІ.

8. Кримінально - процесуальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

9. Цивільно - процесуальний кодекс України. - К.: Атіка. - 2002.

10. Господарсько - процесуальний кодекс України. - К.: Атіка. - 2002.

11. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. - 2002. - №8. - 364с.

12. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. - 1999. - №11. - 258с.

13. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №3. - С.2-4.

14. Офіційний вісник України. -- 2001. -- № 25. -- Спецвипуск. -- Ст. Верховний Суд України: історія і сьогодення, портрети й події. -- К., 2001.

Размещено на Allbest.ru