Відповідно до чинного законодавства обов'язок відшкодування моральної шкоди покладений на автора інформації (фізичну особу) та на орган масової інформації, які несуть відповідальність виходячи із ступеня вини кожного з них. Оскільки без участі у справі автора - фізичної особи спір про відшкодування моральної школи вирішити неможливо, а господарському суду непідвідомчі спори за участю фізичних осіб, позивач може звернутися до господарського суду з позовом до органу масової інформації лише у тому випадку, коли цей орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже, всю вину за поширення відомостей, які порочать ділову репутацію, взяв на себе. Якщо ж позов подано лише до органу масової інформації, який повідомив позивача про автора, спір підлягає вирішенню загальним, а не господарським судом.

Позов, поданий до органу масової інформації та автора, також підлягає розгляду загальним судом (п. 1 ч. 1 ст. 24 ЦПК України).

Прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування. Тому справи у спорах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням таких відомостей, підлягають розгляду господарськими судами лише за умови попереднього вирішення питання про їх спростування у загальному суді або добровільно (у тому числі на вимогу заявника) особою, яка поширила відомості. Докази такого спростування повинні бути додані до відповідної позовної заяви.

Орган масової інформації, його працівники та автор не відшкодовують моральної шкоди у випадках, передбачених ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" і ст. 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Зокрема, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

- ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

- вони містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог Закону України "Про інформацію";

- вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян;

- вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

- в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом.

Телерадіоорганізація та телерадіопрацівники не несуть відповідальності за розповсюдження по телебаченню і радіо даних, що не відповідають дійсності, у випадках:

- якщо ці дані містились у офіційних повідомленнях;

- якщо їх одержано від інформаційних агентств або прес-служб державних органів та органів об'єднань громадян;

- якщо вони є дослівним цитуванням виступів народних депутатів, а також офіційних виступів посадових осіб державних органів;

- якщо вони містилися в авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.

За змістом статті 471 Закону України "Про інформацію" висловлення оціночних суджень, визначення яких наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності, у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди. За цією ж нормою особа звільняється від такої відповідальності і за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо господарським судом буде встановлено, що ця інформація є суспільно значимою, тобто такою, яка підпадає під ознаки частини дев'ятої статті 30 Закону України "Про інформацію".

Висновки

Специфіка справ про наклеп в аспекті відшкодування моральної шкоди (так само як і справ про захист честі й достоїнства) укладається в тім, що характер, що ганьбить, розповсюджуваних відомостей є обов'язковим елементом складу правопорушення й у той же час саме це зобов'язує виявлення наявність у потерпілої моральної шкоди, заподіяного їхнім поширенням.

Аналіз судових рішень показує, що суди фактично застосовують презумпцію моральної шкоди, і цей підхід представляється правильним. Однак варто було б закріпити це законодавчо. Суду необхідно також з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілого морального або фізичного страждань, при яких обставинах і яких діях (бездіяльністю) вони нанесені, ступінь провини причинителя шкоди, які моральні або фізичні страждання перенесені потерпілим, у якій сумі або іншій матеріальній формі він оцінює їхню компенсацію й інші обставини, що мають значення для дозволу конкретної суперечки.

Література

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2007 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 40, Ст. 356.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т.Маряренка, В.Г. Гончаренка. - К., - “ФОРУМ”, 2007.

4. Цивільний Процесуальний кодекс України від 18.07.1963, № 1501-VI з відповідними змінами і додатками.

5. Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 2004 року N 266/94-ВР.// В редакції Закону N 662-IV від 03.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.209.

6. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

7. Цивільний кодекс України / Коментар. - Одеса: Юридична література, 2008. - 1112с.

8. Белякова А.М. Возмещение причиненного вреда. - К., 2005. - 213с.

9. Іваненко Л.М., Дзера О.В. Особливості відшкодування моральних збитків, завданих покупцеві внаслідок придбання товару низької якості: Зб. наукових праць. - К., 2007. - 287 с.

10. Малеин Н.С. Возмещение вреда, причиненного личности. - М., 2005. - 365 с.

11. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - Кн. 2. - 640 с.

12. Донцов С.Е., Глянцев В.В. Возмещение вреда по советскомузаконодательству. - М.: Юрид, лит. -- 2000.

13. Протас И.Б., Шишка Р.Б., Кройтор В.А. Если гражданинупричинён ущерб незаконными действиями государственных органов //Бизнес Информ. -- 2005. --№25-26.--Ст. 12-15.13.

14. Цивільне право України : Підручник. / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. -- К.: Істина, 2007. -- 776 с.

15. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.-696 с.

Размещено на Allbest.ru