Проведення і процесуальне оформлення слідчим огляду документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОВЕДЕННЯ І ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ СЛІДЧИМ ОГЛЯДУ ДОКУМЕНТІВ

(КОНТРОЛЬНА РОБОТА)

КИЇВ -2010

ПЛАН

Вступ

1. Види слідчих оглядів

2. Проведення слідчим огляду документа з метою визнання його речовим доказом

3. Форма і зміст протоколу огляду документа і постанови про визнання документа речовим доказом і приєднання до справи

Висновок

Вступ

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України передбачає слідчий огляд як самостійну слідчу дію.

Огляд - це слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів, документів). слідчий огляд процесуальний закон

Слідчий огляд - слідча дія, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин.

Огляд - це слідча дія, яка провадиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження і дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації.

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його допомогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Сутність слідчого огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою органів відчуття переконується в існуванні та характері фактів, що мають доказове значення. Слідчий огляд - процесуальна дія, під час якої слідчий за участю вказаних у законі осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює та фіксує стан, властивості та ознаки матеріальних об"єктів з метою виявлення фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у справі.

Тему своєї контрольної роботи я вважаю цікавою та актуальною тому, що практична діяльність слідчого неможлива без проведення такої слідчої дії, як огляд документів, за допомогою, якого може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

1.Види слідчих оглядів

На сьогоднішній день існує багато видів слідчих оглядів. У залежності від ситуації що склалася, процесуальних, тактичних, психологічних умов проведення, кожен слідчий огляд має свої особливості.

Спочатку потрібно зазначити класифікацію видів слідчих оглядів, яка закріплена в законодавстві:

За суб'єктом: слідчий, прокурорський, судовий та огляд органом дізнання.

У правоохоронних органах України огляди виконують слідчі, працівники органів дізнання.

В огляді може взяти участь або навіть виконати його самостійно прокурор, а також начальник слідчого підрозділу.

На стадії судового слідства огляди виконуються судом (суддею).

За об'єктами огляду слідчий огляд поділяється на:

- огляд місця події;

- огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

- огляд предметів (речових доказів);

- огляд документів;

- огляд трупа;

- огляд тварин;

- огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину;

- огляд тіла живої людини (освідування).

Проте ця класифікація значно розширюється у науковій літературі, але в різних напрямках:

Класифікація за об'єктом доповнюється наступними видами:

- огляд транспортних засобів;

- огляд слідів;

- огляд трупа при ексгумації.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, яка складається з безпосереднього вивчення та фіксації слідчим обстановки місця події, слідів, які знаходяться на місці події, та інших об'єктів з метою отримання фактичних даних, які мають значення для справи. Огляд місця події називають невідкладною слідчою дією ще й тому, що на місці події є, як правило, сліди папілярних узорів рук, сліди ніг людини, плями крові, сліди транспортних засобів, зламані вікна, двері, проломи стін, стелі приміщення, зламані сейфи, та всі вказані сліди й докази можуть бути пошкоджені, знищені людьми, тваринами, атмосферними явищами.

Необхідно розрізняти два різних поняття - це місце події та місце скоєння злочину.

Місце події - це приміщення або ділянка місцевості, в межах якої знайдено сліди скоєння злочину (вкрадене майно, труп або частини трупу, схована злочинцем зброя та т. п.).

Місце злочину - це приміщення або ділянка території, де безпосередньо було скоєно злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в іншому місці або в декількох місцях.

У ряді випадків місце події та місце скоєння злочину співпадають. На початку розслідування слідчий як правило, точно не знає, де було скоєно злочин, чи є дане місце події місцем скоєння злочину чи ні. Огляд місця події - це самий трудоємкий вид слідчого огляду, маючий велике значення для розслідування злочину.

Огляд місця події може проводитись на любій стадії розслідування, але завжди повинен бути проведений відразу, як тільки слідчий вирішив, що провести огляд необхідно.

Загальне завдання огляду місця події - встановити, що ж відбулося в данному місці. Щоб відповісти на це питання, слідчому необхідно спочатку вирішити ряд приватних завдань:

- встановити характер досліджуваної події (що відбулось -крадіжка, хуліганство, вбивство і тому подібне);

- встановити місце, час та інші обставини події;

- виявити, вивчити та зафіксувати сліди, залишені злочинцем;

- виявити зміни в розташуванні та властивостях окремих об'єктів до досліджуваної події та після неї;

- виявити та зафіксувати так звані негативні обставини ( будь-які фактичні дані, які мають відношення до справи, які неможливо пояснити, виходячи з первинної версії.)

Огляд місця події дає змогу слідчому вирішити головні задачі - скласти точну картину події, а іноді - виявити злочинця і мотиви злочину. Зрозуміло, далеко не завжди вдасться вирішити задачі у результаті одного лише огляду місця події. Однак кваліфіковано та досконально проведений огляд являється невід'ємною умовою успіху розслідування.

Початковий зовнішній огляд трупа на місці його виявлення (чи просто огляд трупа).

Труп - центральний об'єкт на місці злочину. Хід та результати його огляду відображаються в протоколі огляду місця події. Якщо труп оглядають в морзі, складається окремий протокол огляду трупа. Окремий протокол складається і тоді, коли огляду передувала ексгумація трупа. Огляд трупа може дати важливу інформацію про особистість потерпілого, причину смерті, способ її припинення, часу її настання та механізм події.

Первинний огляд трупа на місці події проводиться слідчим в присутності понятих , судмедексперта, а при неможливості його участі - іншого лікаря. Однак участь останнього в огляді не повинна відображатися на ролі слідчого, який в цьому випадку залишається керівником огляду. Лікар виконуючий функції консультанта по спеціальним питанням судової медицини, працює по плану і під керівництвом слідчого, його присутність не звільняє слідчого від обов'язків особисто провести огляд. Огляд трупа повинен проводитись безпосередньо на місці його виявлення так як в іншому випадку порушується зв'язок між елементами місця події, та зокрема між обставинами при яких він був виявлений, позою трупа, трупними явищами та іншими ознаками.

Огляд трупа складається з двох частин, чи стадій:

- загальний огляд;

- детальний огляд.

При загальному огляді трупа фіксується його стать, вік загиблого (приблизно); побудова його тіла; положення трупа на місці події відносно якихось постійних орієнтирів, куди спрямовані голова і ноги, відстань до найближчих об'єктів; поза трупа (лежачи- на спині, на животі, на боку, положення рук і ніг); сліди та предмети на трупі (мотузка, ніж в спині трупа калюжа крові),зовнішні ознаки трупа:(довжнна трупа, стан шкіряного покриття, стан одягу); можливі знаряддя спричинення смерті і інші речі, які знаходяться біля трупа.

Після загального огляду тіло переноситься на інше місце і оглядається "ложе трупа", тобто ділянка де лежав труп (це може бути підлога, земля, ліжко і т.п.).

Слід звернути увагу, що слідчий проводячи огляд трупа повинен виявити: чи не перемішувався труп, чи не змінилася його поза, якщо такі зміни мали місце, слідчий відображає це в протоколі.

Детальний огляд супроводжується роздягненням. Найчастіше тоді, коли труп доставляється на судовомедичне дослідження. Бувають випадки коли тягнути не можна, тоді цю процедуру проводять на місці чи в якомусь приміщенні неподалік від місця виявлення трупа (сарай і т.п.). Роздягнення проводиться в визначеній послідовності. Загальною метою цієї стадії огляду є виявлення всіх особливостей на тілі трупа, пошкоджень, виявляється мало місце вбивство чи смерть від нещасного випадку, чи смерть настала внаслідок хвороби (хоча кінцеве рішення за судмедекспертом).

Якщо особистість загиблого невідома, особливості фіксуються досконально, включаючи родинки, побудову зубного апарату і т.п. Труп детально описується по методу "Словесного портрету".

Відносно пошкоджень відмічається їх розташування:

- характер пошкоджень (наприклад "рубана рана");

- розміри;

- зовнішнішній вигляд.

Виявляються та описуються також всі трупні прояви (температура трупа, окорінення). Якщо труп був доставлений з місця події до лікарні, моргу, оглядають тільки труп і речі, які на ньому (одяг, взуття, документи), обстановка не описується.

До початку і в процесі огляду труп фотографується, бажано застосовувати кольорову зйомку. Охоплюється оточуюча обстановка, тобто застосовується орієнтуюча фотозйомка, обзорна, вузлова і детальна особливо коли оглядається описується висячий труп.

Якщо описується та оглядається розчленований труп, фотографуються всі його частини тіла окремо, після чого усі частини тіла складаються в одне ціле і знову фотографується.

Огляд предметів та слідів.

У відповідності з законом (ст.191 КПК України) предмети виявлені при огляді місця події, місцевості чи приміщення, при обшуку оглядаються на місці проведення цих слідчих дій.

Результати огляду записуються в протокол. Огляд предметів починається з вивчення їх загального вигляду. Встановлюється стан предмету, найменування та призначення, а при необхідності - правила використання їх. Потім виявляються індивідуальні ознаки предмету, його дефекти та особливо ознаки, які свідчать за яким призначенням він використовувався і як інтенсивно, а також ознаки вказуючі на зв'язок предмета з розслідуємою подією.

Слідчий оглядає різні предмети виявлені на місці події, при обшуку чи виїмці, а також предмети доставлені слідчому свідками, потерпілим, підозрюваними, обвинуваченими.

У разі, якщо слідчий не огляне предмети, то вони повністю втрачають доказову силу по справі.

В ході огляду виявляється та фіксується найменування предмета і його призначення, зовнішній вигляд, розміри у всіх вимірах, матеріал з якого виготовлений предмет, особливості предмета, його дефекти і упаковка т.п. Предмет фотографується. В необхідних випадках повинна бути складена схема з вказівкою слідів, які знаходяться на предметі. Огляд предметів не може замінити їх експертного дослідження. Маючи це на увазі слідчий, в процесі огляду повинен: по-перше зосередити свої зусилля на виявлення тих слідів та ознак, які вподальшому стануть об'єктом експертного дослідження; по- друге - суворо дотримуватись правил поводження з предметами, що оглядаються, гарантуючи їх збереження та доказову силу. Сліди виявлені на місці події -знаряддя злочину і інші, підлягають доскональному огляду та опису.

Огляд документів.

Важливу роль відіграє при огляді - виявлення та дослідження таких документів:

- різноманітні фінансові документи;

- переписка;

- документи, які встановлюють особу.

Ціль огляду документів - виявити та зафіксувати їх ознаки, які придають документам значення речових доказів, встановити факти, які мають значення для справи.

На початковому етапі огляду слідчий повинен отримати загальну уяву про документ. Передусім виясняються слідуючі питання:

- що собою являє документ;

- де і в кого він знаходиться;

- зовнішній вигляд;

- походження документу, від кого він надійшов адресату;

- реквізити;

- форма та зміст документу;

- матеріали застосовані для його виготовлення;

- ознаки, які вказують на підробку документа чи підлог (приклад: підробка посвідчення водія);

- встановлюється необхідність призначення криміналістичної експертизи;

- формуються питання які вирішують експерти;

- огляд поштово-телеграфної кореспонденції(це - прості листи, заказні та цінні листи, цінні бандеролі, бланки поштових та телеграфних переводів, телеграми і прості та цінні посилки т.п.)

Наприклад: в лісосмузі був знайдений труп жінки. При огляді було встановлено, що смерть настала від ножових поранень.При ретельному огляді місця події слідчий прийшов до висновку, що труп був доставлений на місце його виявлення. Слідів і речових доказів було мало. Відпрацьовувалося велике коло підозрюваних, що поступово звужувалося. Коли залишилося три підозрюваних на їхню поштово-телеграфну кореспонденцію був накладений арешт. У одному із листів підозрюваного "С" останній докладно описував у листі до свого подільника: які питання в нього з'ясовує слідчий, шкодує про те, що разом із ним вчинив вбивство. Крім того, у листі був викладений ше ряд питань, що підтверджують- вбивство вчинив він. На його квартирі негайно був зроблений обшук, вилучені речові докази. Злочин був розкритий.

Напрямок огляду залежить від того чи є документ речовими або письмовим доказом. Тому слідчий, доступними йому засобами вирішує питання про його істинність, вивчає, як уже говорилося вище, форму і зміст документа, підпису, відбитки печаток і штампів. Документ, як такий може до справи не прилучатися (наприклад, бухгалтерська книга, у якій є тільки один запис який цікавить слідчого і має особливе значення для справи).

У ході огляду використовуються необхідні технічні засоби, допомога фахівців. У будь-якому випадку документ фотографується. Документи - речові докази необхідно прилучити до справи. При цьому їх не можна підшивати, робити на них якісь позначки, додаткові перегини. Звичайно документ вкладається в конверт, декілька більший по розміру, що своєю вільною частиною підшивається в справу.

Огляд помешкань і ділянок місцевості, що не є місцем злочину.

Зазначений вид огляду проводиться тоді, коли в ході огляду не передбачається виявити які-небудь сліди скоєння злочину, але в той же час шляхом огляду можна установити обставини, шо мають доказове значення. Наприклад: потерпіла в справі про зґвалтування заявляє, шо вона не знає адреси і не зможе показати будинок і квартиру, де було скоєно злочин, але може докладно описати обстановку квартири, а підозрюваний стверджує, шо вона в його квартирі ніколи не була. Якщо в ході огляду з'ясовується, що потерпіла точно описала обстановку, назвала такі деталі, про які вона могла дізнатися тільки побувши в квартирі, це, безсумнівно, є серйозним доказом у справі.

Для виявлення або підтвердження визначених фактів оглядаються різні помешкання, у тому числі і житлові помешкання, це насамперед: підсобні будівлі (сарай, комора, підвал і ін.); торгові, службові і спеціальні помешкання (такі як купе в залізничному вагоні, каюти й інші помешкання морських, річкових судів, літаків); промислові й адміністративні будинки.

Про значення даного виду слідчого огляду дає уявлення такий приклад.

При розслідуванні кримінальної справи про розкрадання майна матеріально відповідальна особа заявила, що відсутні товари були списані як зіпсовані, а потім знищені- неподалік від складського помешкання в спеціально відведеному місці. Слідчий зробив огляд цього місця, у процесі чого установив відсутність яких-небудь слідів знищення товарів, шо дозволило викрити обвинувачуваного в неправдивих свідченнях.

Об'єктами даного виду огляду можуть бути складські, торгові, виробничі і житлові помешкання, місця збереження цінностей, різні ділянки місцевості (наприклад, місце зустрічі співучасників). Робиться він по правилах огляду місця події.

Приводиться ще один приклад огляду житлового помешкання. Була порушена кримінальна справа по хабарю. У процесі розслідування кримінальної справи виникнула необхідність зробити огляд квартири, де хабародавець зустрічався з хабароотримувачем і вів з ним переговори. Хабароотримувач категорично заперечив факт відвідання його квартири хабародавцем, хоча останній докладним способом описує розташування його квартири, у деталях описує домашню обстановку, що де лежить. Все вищесказане було перевірено шляхом огляду квартири і тільки після цього хабароотримувач дав відверті свідчення.

Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення. Умовно можна виділити два види огляду:

слідчий - здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих;

судовий - здійснюється судом у стадії судового розгляду справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, захисника і прокурора (без понятих).

За часом виконання або за послідовністю виконання слідчий огляд поділяється на першочерговий (первинний) і повторний.

Першочерговий огляд робиться слідчим уперше, тобто це перший огляд конкретного об'єкта. Місце події ще не піддавалося огляду ні органами попереднього слідства, ні органами дізнання (хоча обстановка могла вже зазнати тих або інших змін). Різного роду огляди адміністрацією, представниками відомчих інспекцій не змінюють природи початкового огляду, оскільки під ним розуміється слідчий огляд. Місце події оглядається цілком, у всіх деталях.

З пізнавальних позицій первинний огляд, як найбільше наближений до моменту виникнення різних змін на матеріальній обстановці, виходить, до розслідуваної події, більш багатий по утриманню інформацією, чим повторний.

Повторний огляд - це наступний огляд об'єкта, що раніше вже піддавався слідчому огляду. При повторному, як і при початковому огляді, об'єкт досліджується цілком, разом із усіма виявленими на ньому слідами (у тактичному відношенні повторний огляд істотних особливостей не має).

Повторні огляди, навіть проведені через великі проміжки часу, іноді дозволяли виявити цінні фактичні дані. Якшо первинний огляд зроблений недбало, необхідно виконати його повторно. Сказане не означає, що можна проводити поверхнево первинний огляд, надіючись, що повторним оглядом будуть заповнені всі недогляди. Як правило, недоліки первинного огляду неможливо поновити, особливо коли вони допущені в ході огляду місця події, зовнішнього огляду трупа, освідування.

Слідчі огляди за обсягом виконання поділяються на основний та додатковий.

Додатковий огляд- це огляд окремих елементів об'єкта, що колись вже був оглянутий у цілому. Звичайно необхідність у додатковому огляді виникає, коли якісь ділянки місця події, сліди або речові докази при основному (початковому) огляді залишилися недослідженими або були досліджені недостатньо повно, однак у цілому початковий огляд був проведений на належному рівні і проводити повторний огляд недоцільно.

З іншої сторони при додатковому огляді слідчий може мати справу з об'єктами, що раніше не оглядались, тобто стосовно них даний огляд буде початковим. При цьому необхідність в огляді всього місця події виникає в тих випадках, коли при початковому огляді більшість об'єктів, що визначають загальну картину місця події, слідчим оглянуто не було. При додатковому огляді в залежності від кількості і стану об'єктів можуть застосовуватися всі названі способи, а також складання переліку, як і при повторному огляді.

За факультативним (необов'язковим) суб'єктивним складом слідчий огляд поділяється на:

огляд із залученням свідка;

із підозрюваним (обвинуваченим);

з потерпілим;

із залученням спеціаліста;

із прокурором, адвокатом підозрюваного (обвинуваченого) тощо.

Залежно від стадії, на якій проводиться слідчий огляд поділяється на:

огляд на стадії порушення карної справи;

огляд під час провадження дізнання;

власне слідчий огляд;

огляд на стадії судового слідства.

За способом виконання безпосередньо робочої стадії огляду:

ексцентричний або концентричний огляд;

суцільний або вибірковий;

фронтальний, за ділянками, човником (човниковий спосіб огляду).

Слідчий огляд можна поділяти за видом фіксації результатів та

перебігу огляду:

огляд із вербально-графічним способом;

графічний у поєднанні з наглядно-образним;

вербально-графічний у поєднанні з предметним способом тощо ( інші поєднання).

За обумовленістю виконання:

невідкладний;

планований.

В залежності від участі спеціаліста: простий та кваліфікований.

За відомою інформацією про подію: об'єктивний та суб'єктивний (існують версії).

За порою року, з урахуванням періодів у річному циклі розвитку природи:

весняний;

літній;

осінній;

зимовий.

За сукупністю двох і більше ознак - комбінований, поєднаний.

2.Проведення слідчим огляду документа з метою визнання його

речовим доказом

Робота з документами під час розкриття та розслідування злочинів починається з слідчого огляду, успіх якого залежить від додержання слідчим відповідних правил.

Огляд документів -- це слідча дія, яка полягає в їх вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів, установленні засвідчення ними викладених у них обставин і фактів, що мають значення для справи. Проведення такого огляду регламентовано статтями 190, 191 та 195 КПК України.

Документ- матеріальний об'єкт, у якому зафіксовані відомості про які-небудь факти, що відбулися чи передбачувані.

У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів:

- письмові (тексти, цифри, та інші записи);

- графічні (креслення, малюнки, схеми);

- фотодокументи;

- кіно-, відео документи;

- фонодокументи.

Огляд залежить від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення документа.

Коли документ буде власне документом як джерелом доказів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи він може не долучатися (наприклад, бухгалтерська книга із записом, що має значення для розслідування справи). У такому разі в протоколі, після загального описання документа, відображаються обставини, що мають значення для справи. Загальне описання - це: що являє собою документ, якого оглядають; у кого і де він зберігався; походження документа, від кого він надійшов або як опинився у справі.

Якщо документ має значення речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним.

Під час опису документа - речового доказу з'ясовуються й описуються:

найменування документа; призначення; форма; зовнішній вигляд; всі наявні реквізити; ознаки підроблення (якщо такі є).

Документи - речові докази мають значення для розслідування не тільки завдяки своєму змістові, але й завдяки самому факту існування, а також способу їх виконання та іншим матеріальним ознакам. Вони можуть бути: засобом учинення злочину; засобом приховування злочину; предметом злочинного посягання.

Документи- речові докази необхідно долучити до справи.

Під час слідчого огляду документів необхідно звертати увагу на відповідність форми документа його змісту. Окремі суперечності встановлюються шляхом зіставлення певних реквізитів. При цьому застосовуються огляд в косопадаючому та проникаючому світлі, за допомогою оптичних збільшуючих приладів, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, за допомогою електронно-оптичного перетворювача.

Повне і всебічне технічне дослідження документів здійснюється під час проведення технічної експертизи -- техніко-криміналістичного дослідження документів. Об'єктами дослідження є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів і експертизу матеріалів документів.

Експертиза реквізитів документів вирішує такі основні завдання:

1) встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків;

2) встановлення факту і способу внесення змін до документа (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток тощо);

3) виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл;

4) встановлення типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків;

5) ідентифікація печаток, штампів, факсиміле за їхніми відбитками;

6) ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їхніми відбитками;

7) ідентифікація компостерних знаків за просічками;

8) ідентифікація письмового приладдя за штрихами;

9) ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями навичок виконавця;

10) встановлення належності літер певному комплекту шрифту;

11) визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Експертизою матеріалів документів встановлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники тощо), а також їх спільна родова (групова) належність.

Огляд документів, як самостійна слідча дія проводиться тоді, коли документ не було оглянуто й зафіксовано у протоколах тих слідчих дій, під час яких він був виявлений або наданий обвинуваченим, потерпілим чи свідком.

При огляді документа-речового доказу спочатку ретельно вивчають його зовнішній вигляд і зміст документа з метою виявлення можливих суперечностей. Для цього проводять його порівняння зі зразком аналогічного правильно оформленого оригінального документа. Крім того вивчають стан лицевого та зворотного боку, країв документа.

У разі, коли документ виконано в кількох примірниках, порівнюють їх усі. Якщо досліджуваний документ пов'язаний з іншими документами (наприклад, бухгалтерськими), їх ретельно перевіряють щодо відповідності цифрових даних. Перевіряють також дату видачі документа, порівнюють дати виготовлення бланка і документа. Якщо документ заповнено від імені юридичної особи, тоді звертається увага на відповідність бланків відтисків, печаток, фотознімків, захисної сітки аналогічним реквізитам в оригіналі.

При огляді документа - речового доказу особливу увагу слід звернути на ознаки підробки. Такими ознаками можуть бути:

- невідповідність розміру, кольору, реквізитів;

- протиріччя в змісті, граматичні помилки;

- нестандартний шрифт, використання бланків, печаток, які вийшли з користування;

- сліди механічного впливу (при підчистці записів відбувається розволокнення та відшарування паперу, при травленні або змиванні записів тексту хімічними реактивами папір стає крихким, на ньому з'являються розмиви та плями);

- сліди дописки або внесення записів на місці видаленого тексту (невиправдано збільшені або зменшені проміжки між словами, строчками, незвичайне їх розташування);

- сліди підробки шляхом композиції (вклеювання окремих цифр, літер, переклейка фотокарток або їх частин);

- сліди підробки відтисків печаток та штампів, які визначаються за нерівностями ліній штрихів літер, за їх різним розміром, за різним розташуванням осьових ліній літер відносно направлення радіусу в круглих печатках та неспівпадання осьових ліній літер перпендикуляру до лінії строчки в штампах;

- сліди підробки підписів (хвилястість ліній, котра з'являється в результаті уповільнення руху руки, наявність перерв у штрихах, розпливів і крапок на них, викликаних зупинками руки при копіюванні і т. ін.);

- сліди при монтажі аудіо і відео магнітних стрічок (ознаки склеювання, відмінності в тембрі та силі звуку, сторонні шуми).

Огляд здійснює слідчий органолептичними (на просвіт, при освітленні збоку, у косопадаючому світлі) та інструментальними методами із застосуванням технічних засобів. У ході огляду бажано використовувати найпростіші прилади: лупу та ультрапроменеві освітлювачі. Лупи мають збільшення до 20-30 крат.

Деякі речовини, які є безбарвними, невидимими в звичайному світлі, виявляються яскравими за люмінесценцією в ультрафіолетових променях. Завдяки цій особливості ультрафіолетові промені можна використовувати для виявлення підробки документів як повної, так і часткової (наприклад, зробленої шляхом дописки або травлення).

Документ, як речовий доказ, потребує особливих правил поводження: до нього забороняється вносити будь-які зміни (помарки, проколи, підкреслювання слів тощо), підшивати без конверта у справу, згинати за новими складками, підклеювати до обгортки, зчіплювати скріпками; пересилати дозволяється виключно в цупких конвертах, помістивши документ між чистими аркушами паперу, відповідні надписи на конвертах необхідно робити до поміщення в них документа. Якщо припускається, що на документі можуть бути сліди пальців рук, необхідно працювати в рукавичках.

Недотримання цих правил може привести до пошкодження тих, що є, або появи нових слідів, які не мають відношення до скоєного злочину. Не можна брати документи вологими руками, класти його на вологі або забруднені поверхні. Вологі документи просушують у розправленому вигляді при кімнатній температурі, на відстані від опалювальних засобів, подалі від прямих сонячних променів.

Документ та виявлені ознаки рекомендується сфотографувати за правилами репродукційної фотозйомки. Результати огляду слідчий фіксує у протоколі, де зазначає також, в яких умовах і з використанням яких техніко-криміналістичних засобів здійснювався огляд. У разі потреби до огляду документа залучають спеціаліста.

Таким чином, огляд документів дозволяє виявити і зафіксувати такі їх дані, які надають документам значення речових доказів, а також встановити засвідчені документами обставини і факти, що мають значення для справи.

Проте останнім часом огляд документів частіше за все вимагає проведення згодом їх техніко-криміналістичного дослідження, що стало наслідком розвитку техніки, яка робить можливою підробку документів максимально схожими на справжні, а це може бути виявлено тільки при проведенні експертного дослідження.

Документи, як і всі матеріальні джерела, за місцем їх виявлення підлягають органолептичному дослідженню шляхом безпосереднього сприйняття зовнішнього вигляду (форми, розміру і розташування об'єкта) з використанням засобів польової криміналістики. Тут огляд виконує головну функцію -- збирання доказів і фіксації безпосередності їх походження з місця події. Такий огляд-дослідження здійснюють у ході провадження й інших слідчих дій, наприклад обшуку, виїмки за місцем їх виявлення. Органолептичне дослідження є зовнішнім, неповним, деякі невидимі й маловидимі ознаки залишаються прогнозованими. Тому після одержання документів останні можна дослідити додатково із запрошенням фахівця і застосуванням більш складної техніки при провадженні огляду як самостійної слідчої дії в кабінеті слідчого згідно зі ст. 190 КПК України.

Отже, слід розрізняти два види огляду документів: - огляд як прийом, спосіб виявлення і збирання документів; - огляд як метод попереднього дослідження.

Огляд проводиться в кабінеті слідчого в присутності понятих і, як правило, за участю фахівця. Таке дослідження документів можна здійснити в стадії порушення кримінальної справи, наприклад, для виявлення невидимих слідів зміни в документі, закритих текстів, ознак підробки реквізитів документа тощо. Оглядом керує слідчий, який визначає цілі та завдання дослідження, залучає спеціальні засоби і знання для більш глибокого вивчення джерела інформації.

Методика дослідження документів в ході огляду. Огляд складається з трьох етапів: 1) вивчення змісту документа; 2) дослідження зовнішніх ознак із застосуванням технічних засобів; 3) процесуальне оформлення результатів огляду.

При поводженні з документами слід дотримуватися загальних правил: а) перш ніж взяти документ в руки, треба зафіксувати його на місці виявлення; б) пам'ятати, що документ є джерелом запахового сліду; в) на ньому можуть бути сліди рук; г) документ треба брати тільки пінцетом; д) не можна перегинати документ по нових складках; ж) до справи долучати в окремих конвертах; з) охороняти документ від дії прямих випромінювань (сонця, ультрафіолетових променів, високочастотного поля тощо).

3. Форма і зміст протоколу огляду документа і постанови про

визнання документа речовим доказом і приєднання до справи.

Хід і результати провадження кожної слідчої дії відображаються в протоколі. Це основний вид фіксування інформації, отриманої при провадженні слідчих дій. Протокол слідчої дії складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної. Зміст протоколу визначається характером слідчої дії і порядком її виконання. Обов'язкові реквізити протоколу кожної слідчої дії передбачені ст. 85 КПК.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Схема протоколу огляду документа:

- вступна частина: місце і дата складання протоколу, посада і прізвище слідчого; учасники огляду і поняті (прізвище, ім"я, по-батькові, адреса); процесуальні підстави огляду; умови огляду. Час початку і закінчення огляду.

- описова частина: найменування документа; номер і дата видачі документа, на чиє ім'я виданий документ; розміри документа і характер його країв; вид паперу по щільності, кольору, ліновкою; спосіб виготовлення бланка (типографським способом або від руки); вид і колір барвника, яким виконаний текст; характер і розташування підписів; характер і розташування відбитків печаток, штампів; плями, складки, розриви, отвори на документі, ознаки характрені для підробки документів; вказівки про застосування науково-технічних засобів.

- заключна частина: перелік документів, вилучених у зв"язку з тим, що вони можуть мати доказове значення; умови застосування фотозйомки; зауваження і заяви осіб, що брали участь в огляді; підписи учасників огляду (протокол підписують всі особи, які брали участь у слідчій дії. Якщо обвинувачений, підозрюваний, свідок або інший учасник слідчих дій відмовляється підписати протокол, слідчий робить позначку в протоколі та завіряє її своїм підписом. Відмову підписати протокол має пояснити особа, що відмовилася. Це пояснення заноситься до протоколу. Всі доповнення і виправлення повинні бути застережені в протоколі перед підписанням.Якщо хто-небудь з учасників проведення слідчої дії не може особисто підписати протокол, то для підписання запрошується стороння особа).

У останові про визнання документа речовим доказом і приєднання до справи необхідно вказати:

- вступна частина: місце і дата винесення постанови, посада і прізвище слідчого, номер кримінальної справи;.

- описова частина: найменування документів, які було оглянуто із обов'язковим зазначенням щодо кожного документа про його доказове значення, яке він має по даній кримінальній справі та про що він засвідчує:

- резолютивна частина: найменування документів, які раніше було оглянуто та долучаються у якості речового доказу, місце знаходження документів після їх визнання речовими доказами.

Постанова повинна бути вмотивованою. Це дає можливість обвинуваченому та іншим учасникам процесу зрозуміти, які міркування покладені в основу прийнятого рішення. Це є також суттєвою гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, дозволяє їм краще захищати свої права.

 Висновок

Огляд - це слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів, документів).

За об'єктами огляду слідчий огляд поділяється на:

- огляд місця події;

- огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

- огляд предметів (речових доказів);

- огляд документів;

- огляд трупа;

- огляд тварин;

- огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину;

- огляд тіла живої людини (освідування).

Класифікація огляду значно розширюється у науковій літературі.

Одним з видів слідчого огляду за допомогою якого можна отримати найбільш важливу інформацію, яка здатна допомогти розкриттю злочину є огляд документів.

Огляд документів -- це слідча дія, яка полягає в їх вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів, установленні засвідчення ними викладених у них обставин і фактів, що мають значення для справи.

Огляд залежить від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення документа.

Коли документ буде власне документом як джерелом доказів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи він може не долучатися. Якщо документ має значення речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним. Документи - речові докази мають значення для розслідування не тільки завдяки своєму змістові, але й завдяки самому факту існування, а також способу їх виконання та іншим матеріальним ознакам. Вони можуть бути: засобом учинення злочину; засобом приховування злочину; предметом злочинного посягання.

Документи- речові докази необхідно долучити до справи.

Даний вид огляду, як самостійна слідча дія проводиться тоді, коли документ не було оглянуто й зафіксовано у протоколах тих слідчих дій, під час яких він був виявлений або наданий обвинуваченим, потерпілим чи свідком.

Огляд документів дозволяє виявити і зафіксувати такі їх дані, які надають документам значення речових доказів, а також встановити засвідчені документами обставини і факти, що мають значення для справи.

Загальними правовими підставами провадження слідчих дій, в тому числі і огляду документів, є:

1. Слідчі дії дозволяється проводити лише після порушення кримінальної справи. До порушення кримінальної справи закон (ч. 2 ст. 190 КПК) припускає тільки огляд місця події у випадках, що не терплять зволікання.

2. КПК встановлено диференційовані правила прийняття рішень про провадження слідчих дій: без винесення і з винесенням постанови. Постанови про провадження деяких слідчих дій потребують, крім того, санкціонування судом (суддею).

3. Повинні бути дотриманні вимоги КПК про обов'язковість, час і черговість провадження, учасників і зміст слідчої дії.

4. Порядок провадження, фіксації ходу і результатів слідчих дій повинні відповідати всім приписам КПК у цій частині.

У будь-яких випадках повинні виконуватися конституційні вимоги про повагу до гідності людини та гарантуватися інші права людини і громадянина, закріплені в Конституції України.

Вирішення задач кримінального судочинства, які виникають в процесі розслідування злочинів можливе лише при правильному, своєчасному та повному виконанні слідчих дій. Напрям розслідування злочинів та порядок виконання слідчих дій зумовлено тією інформацією, яка є у слідчого на початку розслідування.

Список використаної літератури:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренко -- К.: "Форум", 2003

2. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України - Харків: Арсіс, 2000.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Кол.авторів. Керівник авторського колективу Панов М.І. Настільна книга слідчого, Видавничий Дім "Ін Юре",2007.

5. Когутич І.І. Криміналістика. Київ: Атіка,2003.

6. Скриголюк М.І. Криміналістика. Київ: Атіка, 2005- 496с.

7. Шеремет А.П. Криміналістика. Навчальний посібник - Київ: Центр навчальної літератури, 2005-472 с.

8. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 576 с.

9. Павлик П.М. та інші. Процесуальна документація. Київ: Центр навчальної літератури, 2007-464с.

Размещено на Allbest.ru