Органи керування державними фінансами. Правове регулювання інституту банківського рахунку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»

Кафедра фінансів та кредиту

Контрольна робота

з дисципліни «Фінансове право»

Варіант №16

Виконала:

Студентка ЗФ - 06/3

Тібеж Юлія Олексіївна

Перевірив:

Викладач Москалюк К.М.

м. Кривий Ріг

2010 рік

Зміст

1. Органи керування державними фінансами: Кабінет Міністрів України

2.Правове регулювання інституту банківського рахунку

3. Тести

4. Привести визначення поняття

Список використаної літератури

1. Органи керування державними фінансами: Кабінет Міністрів України

Держава управляє фінансовою діяльністю через державні органи, наділені з цією метою спеціальною компетенцією. Залежно від характеру діяльності, повноважень у сфері фінансової діяльності, всі органи, що беруть участь у ній, поділяють на дві групи. В фінансовій діяльності беруть участь майже всі державні органи залежно від їхньої компетенції, встановленої Конституцією України й законами України, нормативними актами, що визначають їхній правовий статус, та ін. Одна група органів, що здійснюють фінансову діяльність, належить до органів загальної компетенції. У цій ситуації вони реалізують повноваження в галузі фінансової діяльності поряд з іншими типами повноважень. Здійснюючи діяльність за багатьма напрямами, вони реалізують і фінансову в тому числі (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів тощо), що не є для них основною чи єдиною. Іншу групу становлять органи спеціальної компетенції, створені державою й наділені повноваженнями виключно для здійснення фінансової діяльності (органи Державного казначейства, контрольно-ревізійні органи тощо).

Державну політику в фінансовій сфері здійснює Верховна Рада України, що затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і внесення змін до нього, здійснює контроль за використанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання. Виключно законами України регулюють найважливіші питання в фінансовій сфері.

Органи виконавчої влади, що здійснюють управління фінансами, поділяють на:

органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування);

органи управління спеціальної (галузевої, міжгалузевої) компетенції, що включають дві підгрупи:

а)органи, що здійснюють фінансову діяльність поряд зі основними функціями (міністерства, відомства, за винятком Міністерства фінансів України);

б)органи, для яких фінансова діяльність є основною (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація України та ін.). Ці органи створено спеціально для здійснення фінансової діяльності.

Президент України маг певні повноваження стосовно фінансової ефіри: призначення міністра фінансів; подання на затвердження до Верховної Ради кандидатур Голови Національного банку України (далі - Нацбанку України).

Значними повноваженнями в галузі управління фінансами наділено Кабінет Міністрів України. Він забезпечує: проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звіту про виконання Державного бюджету України.

Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.

Повноваження Кабінету Міністрів згідно з ст. 116 Конституції України

1. Забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики

Оперативне управління фінансами здійснюють через спеціальні державні органи виконавчої влади.

Систему фінансових органів України очолює Міністерство фінансів (далі -- Мінфін України) -- центральний орган виконавчої влади з управління фінансами. Мінфін України прогнозує розвиток економіки, розробляє проект Державної програми економічного й соціального розвитку, проект Державного бюджету України. Для управління фінансами Мінфін України наділено повноваженнями, які складають три групи:

повноваження, що випливають і пов'язано з функціями щодо складання й виконання Державного бюджету України, контролю за його виконанням;

повноваження щодо вжиття заходів у випадках порушень установленого порядку виконання Державного бюджету України, призупинення фінансування.

2.Правове регулювання інституту банківського рахунку

Правове регламентування банківського рахунку здійснюється на основі значної кількості нормативно-правових актів, які належать до різних галузей законодавства України.

Інститут банківського рахунку включає:

-- сукупність правових норм, які регламентують зміст, мету банківського рахунку, пов'язані з ним права і обов'язки різних осіб, систему відносин, що виникають у зв'язку з банківським рахунком;

-- договір банківського рахунку, що укладається відповідно до норм цивільного права як угода про встановлення цивільних прав і обов'язків клієнта і банку;

-- реальні правовідносини між сторонами договору банківського рахунку, а також здійснювані по рахунку операції.

Теорія банківського права розмежовує поняття банківського вкладу та банківського рахунку, хоч останній є по суті вкладом, що оформлений банківською установою у відповідний вид банківського рахунку. Критерії розмежування базуються на підставах добровільності чи обов'язковості відкриття, мети та порядку функціонування, режиму використання коштів.

банківський рахунок фінансовий державний орган

Регулюються банківські рахунки загальними нормативними актами держави - Конституцією України, Цивільним кодексом і спеціальними актами банківського законодавства.

На рівні норм спеціальних банківських законів слід вказати статті 47, 51 і 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, ст. 51 визначено, що для здійснення банківської діяльності банки відкривають і ведуть банківські рахунки для фізичних осіб в гривні і іноземній валюті.

Правова основа банківського рахунку:

1) Банківський рахунок слід розуміти як один із факторів підприємницької діяльності, реалізація якого вимагає своїх нормативів і правил здійснення. У цьому розумінні банківський рахунок розглядається законодавством як один із компонентів виключної банківської діяльності, що означає неприпустимість ведення банківських рахунків іншими суб'єктами. Належність рахунку до банківської діяльності визначає публічний характер самого договору банківського рахунку, який для банку є обов'язковим.

Згідно з чинним законодавством коло осіб - потенціальних клієнтів банку - не обмежене. Одна і та ж особа звертається в банк з проханням відкрити не один, а декілька рахунків, крім того, вона має право відкривати рахунки і в інших банках.

Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає стандартизацію умов банківських рахунків, які розробляються на рівні банку в межах діючих нормативних вимог. Ці правила є обов'язковими при умові їх договірного визнання.

У цьому з розумінні банки зобов'язані відкривати рахунки фізичним і юридичним особам за визначеними правилами, з дотриманням встановлених Національним банком України вимог. Ці вимоги відображають режим рахунку і диференціюються в залежності від виду рахунку. Не контролюючи операції клієнтів, банк здійснює по рахунках операції.

Крім того, щодо банківських рахунків у комерційних банках існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам про відкриття рахунку клієнта, а також відсилати повідомлення про відкриття (закриття) рахунку Національного банку України для включення в зведений електронний реєстр власників рахунків.

2) Банківський рахунок можна розглядати як юридичний факт, що породжує правовідносини з великою кількістю учасників з приводу зберігання і руху грошей. У цій їх множині виділяються публічно-правові суб'єкти в особі податкових органів держави і НБУ, після - приватно-правові суб'єкти в особі конкретного банку і клієнтів, що укладають договір. При відкритті банківського рахунку, перш за все, виникають правовідносини між комерційним банком і НБУ, між комерційним банком і податковими органами. Потім другий ряд правовідносин - між клієнтами банку і правовими органами.

3) Обов'язок суб'єктів господарської діяльності зберігати грошові кошти в банку має складну правову природу. Складність полягає в тому, що, з одного боку, цей обов'язок є публічно-правовий і його встановлення обумовлене необхідністю забезпечення єдності руху грошових потоків у державі і контролю за цим процесом. З іншого боку, цей обов'язок реалізується через приватно правову інструкцію - договір банківського рахунку, який в цьому розумінні визначається публічно-правовим регулюванням. Банк - сторона в договорі банківського рахунку. Він виконує свої обов'язки по договору, являє клієнта і реалізує його інтереси у відношеннях з іншими кредитними організаціями і навіть з їх клієнтами.

Види рахунків, що їх можуть відкривати клієнти в установах банків:

-- поточні - для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

-- вкладні фізичних осіб - для обліку, одержання готівки, зберігання коштів та здійснення розрахунків;

-- поточні бюджетні - для підприємств, яким виділяють кошти з державного або місцевого бюджету для їх цільового використання;

-- рахунки із спеціальними режимами - для представництв нерезидентів:

- типу "Н" - для таких, що не займаються підприємницькою діяльністю, використовуються згідно з кошторисом;

- типу "П" - через них здійснюється підприємницька діяльність.

Кореспондентські рахунки відкриваються банку Національним банком України або іншим банком для здійснення розрахунків

- лоро - відкривають банком своїм банкам-кореспондентам, на які вносяться усі суми, що отримуються чи видаються за їх дорученням:

- ностро - рахунки даної банківської установи у банків-кореспондентів, на яких відображаються взаємні платежі

3. Тести

1. Який орган здійснює фінансування витрат державного бюджету:

А) Державне Казначейство України;

Б) Міністерство фінансів України;

В) Рахункова палата;

Г) Державна пробірна служба.

Фінансування витрат державного бюджету здійснює Державне Казначейство України.

2. З якими галузями права зв'язане фінансове право:

А) конституційним;

Б) цивільним;

В) адміністративним;

Г) податковим.

Фінансове право зв'язане з конституційним, цивільним і адміністративним правом.

3. Витрати бюджету в єдиній економічній категорії розподіляються на:

А) поточні;

Б) фронтальні;

В) комплексні;

Г) кредитування з урахуванням погашення;

Д) тематичні;

Е) вибіркові;

Ж) капітальні.

Витрати бюджету в єдиній економічній категорії розподіляються на поточні і капітальні.

4. Головним завданням якого органу є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів:

А) Головне контрольно - ревізійне управління України;

Б) Державна податкова адміністрація України;

В) Державне казначейство України;

Г) Рахункова палата.

Головним завданням Державної податкової адміністрації України є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів.

4. Привести визначення поняття

Бюджет -план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Список використаної літератури

1. Конституція (Основний Закон) України. - К., 1996.

2. Бюджетний кодекс України - К. - 2002.

3. Зюнькін А.Г. Фінансове право: опорний конспект лекцій, - К, 2003. - 160 с.

4. Савченко Л.А. Фінансове право: навчальний посібник, - Ірпінь, 2001. - 85 с.

Размещено на Allbest.ru