Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

На тему:

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Мелітополь - 2010 рік

План

Вступ.

1. Поняття кримінальної відповідальності і кримінального права.

2. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Сьогодні чимало злочинів вчиняють неповнолітні, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з Ваших однолітків вважає, що неповнолітньому ніхто не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності.

Суб'єктом злочину є особа, яка на момент вчинення злочину досягла певного віку - шістнадцяти або чотирнадцяти років. Вік суб'єкта злочину - це не тільки критерій нижчої межі, з якої можлива кримінальна відповідальність, а й обставина, що визначає характер і ступінь кримінальної відповідальності неповнолітніх, тобто осіб, не досягли вісімнадцяти років на час вчинення злочину.

Поряд із загальними положеннями, що відносяться до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини, кримінальний закон передбачає певні особливості кримінальної відповідальності для неповнолітніх.

Ці особливості стосуються:

1)звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності або покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

2) видів покарання, які застосовуються до неповнолітніх;

3) звільнення неповнолітніх від відбування покарання.

Встановлюючи ці особливості, законодавець виходить з психологічної характеристики цього віку: неусталеності психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки. Така психофізична незавершеність процесу формування особи призводить до нездатності повною мірою (на рівні психофізичного розвитку дорослої особи) усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність такого складного соціального явища, як злочин, адекватно оцінювати свої вчинки.

1. Поняття кримінальної відповідальності і кримінального права

Кримінальна відповідальність - це обов'язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органам (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також перетерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного.

Кримінальна відповідальність, як і кожний вид юридичної відповідальності, ґрунтується на конституційному принципі законності. Це, зокрема, означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину. Крім цього, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Стаття 3 Кримінального Кодексу закріплює:

підстави кримінальної відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду і відповідно до закону. кримінальний відповідальність неповнолітній злочин

Підстави і принципи кримінальної відповідальності визначаються кримінальним правом. Кримінальне право є системою юридичних норм, встановлених Верховною Радою України, які визначають не лише підстави і принципи кримінальної відповідальності, а й те, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, котрі вчинять злочини.

2. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Сьогодні чимало злочинів вчиняють неповнолітні, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з Ваших однолітків вважає, що неповнолітньому ніхто не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності.

Кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років.

Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися - все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний.

Стаття 10 Кримінального кодексу України закріплює: відповідальність неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (статті 93-98). умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті 101-104, 106 частина 1 та 189), зґвалтування (117), крадіжку (статті 81, 86, 140, 223 і 229), грабіж (статті 82, 86, 141, 223 і 229), розбій (статті 86, 142, 223 частина 2 і 229 частина 3), злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3), умисне зниження або пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2), а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда (стаття 78).

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано. що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом. Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

Якщо злочин вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Справу про злочинні вчинки розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. зокрема направити до спеціальної школи на строк до трьох років. Направляють до такої школи, незважаючи на незгоду батьків і самої дитини.

Отже, незалежно від віку правопорушника законом передбачено покарання за скоєний злочин.

Висновок

В основу відповідальності неповнолітніх покладена психологічна характеристика цього віку (неусталеності психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки) З усього цього можна зробити слідуючи висновки, а саме:

- суб'єктом злочину є особа, яка досягла на час скоєння злочину певного віку - шістнадцяти або чотирнадцяти років;

- кримінальна відповідальність неповнолітніх наступає з вісімнадцяти років на час скоєння злочину;

- до неповнолітніх застосовуються певні особливості кримінальної відповідальності (неповнолітні звільняються від кримінальної відповідальності або покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру; до них застосовуються певні види покарання; неповнолітні можуть звільнюватися від відбування покарання);

- вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність;

- до неповнолітніх застосовуються примусові заходи лише тоді, коли вичерпані усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітнього.

Таким чином, сучасна загальнокризова ситуація, яка складається в Україні, особливо щодо правопорушень серед дітей та молоді, потребує вдосконалення та реформування системи освіти, особливо у частині викладання "Основ правознавства".

Це досить серйозне і важливе питання на сьогодні. І його вирішення потребує багато зусиль.

Необхідні перебудова всієї системи вивчення правових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах, цілеспрямована систематична правовиховна робота у дитячому середовищі. Адже діти - індикатор здоров'я суспільства, його соціальної зрілості та рівня моралі.

Для того, щоб людина поважала закон, що є однією з ознак демократичного суспільства, вона повинна не тільки його знати і розуміти, виконувати правові приписи, а й мати відповідні особисті переконання щодо необхідності цього закону - тобто володіти правовою культурою.

Размещено на Allbest.ru

Використана література

1. Кримінальний кодекс України.

2. Правознавство М. Настюк. Львів 1995 рік.

3. Основи правознавства. О.Д. Наровлянський.

4.Дитинство в Укрїні: Права, гарантії, захист - Childhood in Ukraine: Rights, Guarantees, Protection: Зб. док. Ч.1 /М-во України у справах сім'ї та молоді; Укр. ін-т соц. досліджень.- К.: Столиця, 1998.- 245 с.

5. Джеральдіна Морріссон. Стаття «Проблеми прав дитини в Україні»: http://osvita.org.ua/