Нагляд за додержанням і застосуванням законів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему "НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ В УКРАЇНІ"

з дисципліни "Прокурорський нагляд в Україні"

Харків 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів

2. Предмет і межі нагляду за додержанням і застосуванням законів

3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів

4. Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів

5. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів

Література

ВСТУП

Відповідно до п.9 Перехідних положень Конституції України, на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням і застосуванням законів. Цю функцію конкретизовано у ст.1 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів є по суті видом діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, що здійснюється від імені держави шляхом використання передбачених законом повноважень та правових засобів їх забезпечення, з метою з'ясування стану додержання Конституції України та законів, вжиття заходів до усунення порушень законів, притягнення винних до встановленої законом відповідальності, поновлення порушених прав.

1. Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів

У загальному вигляді завдання прокурорського нагляду сформульовані у ст.4 Закону "Про прокуратуру". Відповідно до її положень, діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1)закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Зазначені завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів конкретизовані у наказі Генерального прокурора України № 6 гн від 15.04.04 р. "Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави". Зокрема, з урахування актуальності суспільно-правових відносин, які відбуваються в окремих галузях економіки, промисловості, агропромисловому комплексі, фінансової системи, зосереджувати діяльність на забезпеченні додержання вимог законів відносно:

запобігання та пропозиції легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

викриття корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією;

охорони власності, земельних ресурсів і природного середовища;

здійснення приватизації державного та комунального майна;

банківської, митної та зовнішньоекономічної діяльності;

бюджетної діяльності, оподаткування та енергозбереження (п. 2.3. Наказу Генерального прокурора України № 6 гн).

Першочерговим обов'язком прокурорів є своєчасне виявлення та опротестування незаконних нормативно-правових актів, оскільки їх дія одночасно поширюється на широке коло осіб.

Особливу увагу прокурори мають приділяти нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення правоохоронними та контролюючими органами, використовувати в повному обсязі повноваження, зазначення у ст. 250 КУпАП. При цьому потрібно вживати заходів щодо опротестування незаконних постанов про накладання адміністративних стягнень: оперативно реагувати на факти незаконного застосування до громадян уповноваженими органами та посадовими особами заходів адміністративного примусу. З цією метою прокурори повинні щомісяця перевіряти додержання закону: при адміністративному затримання; при доставленні правопорушника; щодо порядку й умов тримання осіб, підданих адміністративному арешту, в спецприймальниках та ізоляторах тимчасового тримання.

2. Предмет і межі нагляду за додержанням і застосуванням законів

Відповідно до частини 1 ст.19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1. Відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. прокурор нагляд закон протест припис

До числа правових актів відносяться накази, інструкції, постанови, розпорядження, правила, статути, положення тощо. Вони можуть видаватися як посадовими особами одноособово, так і колегіальними органами.

За характером приписів акти поділяються на нормативні (мають загальний характер) та індивідуальні (акти застосування норм права). Перші встановлюють загальні правила поведінки, які розповсюджуються на конкретні органи, підприємства, установи, організації, територію тощо (локальні нормативні акти) або на визначену господарську систему та підпорядковані об'єкти (відомчі акти). Оскільки видання нормативних актів, які не відповідають вимогам закону, порушує права фізичних та юридичних осіб, а також тягне відповідні порушення при прийнятті індивідуальних актів, законність нормативних актів має перевірятися прокурором у першочерговому порядку, Що стосується індивідуальних актів (актів застосування норм права), то вони породжують права та обов'язки, як правило, тільки визначених в них суб'єктів за конкретних умов. Перевірки прокурором законності їх видання проводяться, зазвичай, за скаргами громадян та юридичних осіб, повідомленнями засобів масової інформації тощо.

Прокурор оцінює акти, виходячи з їх відповідності Конституції України та законам.

2. Додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.

Конституція України (ст.29) гарантує кожному недоторканість особи, ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки з підстав і в порядку, встановленому законом. Прокурорський нагляд за додержанням законів при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, при застосуванні заходів адміністративного примусу та стягнень, пов"язаних з обмеженням особистої волі громадян, є однією з гарантій забезпечення недоторканості особи.

На органи прокуратури покладається захист соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод громадян, які передбачені Розділом ІІ Конституції України, Законами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи","Про пенсійне забезпечення" "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про статус ветеранів війни та гарантії їхнього соціального захисту", "Про зайнятість населення", "Про охорону праці", "Про оплату праці", "Про об'єднання громадян", "Про політичні партії", "Про інформацію", "Про звернення громадян", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про вибори депутатів міських рад та сільських, селищних, міських голів", "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України" та ін. Першочергове значення прокурори мають надавати захисту прав учасників війни, інвалідів, осіб похилого віку та інших осіб, які потребують соціального захисту та державної підтримки (п. 2.4 Наказу Генерального прокурора України № 6 ГН).

3. Додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища. митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Прокуратура повинна забезпечити нагляд за додержанням законів у сфері економічних відносин, у тому числі: "Про власність", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)", "Про оренду державного та комунального майна", "Про інвестиційну діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про захист прав споживачів", "Про ціни та ціноутворення", "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"та інших законів, спрямованих на реалізацію економічної реформи та розвиток ринкових відносин. Громадяни України різних національностей мають рівні права (ст.24 Конституції України), в Декларації прав національностей України від 1.11.91 р. вирішені питання національного рівноправ'я та міжнаціональних відносин. При здійсненні нагляду за додержанням законів органи прокуратури повинні вживати заходів до виключення дискримінації громадян за національною ознакою та виникнення конфліктів на цій основі. Цьому сприяють і положення Законів "Про національні меншини в Україні", "Про мови в Україні" та інших. Органи прокуратури зобов'язані забезпечити нагляд за додержанням законів про охорону навколишнього середовища, зокрема, "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про природний заповідний України","Про екологічну експертизу", а також Водного кодексу, Лісового кодексу , Кодексу про надра тощо.

Важливішим напрямком прокурорського нагляду в сфері економіки є додержання законодавства про зовнішньоекономічну та митну діяльність. При здійсненні нагляду органи прокуратури вживають заходи до захисту державних інтересів, запобігають розбазарюванню національного багатства (Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митний Кодекс тощо).

Межі нагляду за додержанням і застосуванням законів позначені:

1. колом актів, за додержанням яких здійснюється нагляд - Конституція та закони України ( у тому числі й міжнародні правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України і складають частину національного законодавства). До предмету прокурорського нагляду відносяться і інші нормативні акти , що розкривають механізм застосування закону, прийняття яких передбачено відповідним законом (наприклад, відповідно до ч.3 ст.14 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінет Міністрів України постановою від 02.12.92 р. визначив порядок віднесення деяких категорій осіб до таких, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

2. Органами, які піднаглядові прокуратурі - прокурорський нагляд не поширюється на Верховну Раду України, Президента України, Конституційний Суд України. при цьому, відповідно до п. 1.1. наказу Генерального прокурора України № 6 гн - 2004р., органи прокуратури здійснюють наглядові функції за додержанням і застосуванням законів лише відносно:

1) органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті, виданні правових актів;

2) органів управління, контролю та міжгалузевого нагляду виконавчої влади.

3. Компетенцією прокурора з розгляду заяв та скарг громадян - по перше, прокурор на підставі ч.1 ст.12 Закону "Про прокуратуру" розглядає тільки ті заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім тих, розгляд яких віднесено до компетенції суду. По друге, перевірки виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають саме прокурорського реагування (ч.2 ст.19 Закону "Про прокуратуру").

4. Неприпустимістю підміни органів відомчого управління та контролю, і не заснованому на законі втручанні у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (ч.2 ст.19 Закону "Про прокуратуру").

У зв'язку з цим прокурор не має права витребувати та одержувати інформацію, яка не має відношення до предмету нагляду, вносити пропозиції органам та посадовим особам, які не спрямовані на усунення порушень вимог закону, їх причин та умов, що їм сприяють, втручатися у відносини, які врегульовані установчими та іншими відомчими документами підприємств, установ та організацій. Прокурорський нагляд має сприяти тому, щоб порушення законів на піднаглядових об'єктах були своєчасно та в повному обсязі виявлені в першу чергу органами відомчого управління та контролю, на яких покладається забезпечення законності та дисципліни на підпорядкованих та підконтрольних ним об'єктах. З метою недопущення підміни органів відомчого управління та контролю прокурор використовує повноваження, надані йому п.3 ч.1 ст.20 Закону "Про прокуратуру".

3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів

Для виконання прокурорами покладених на них завдань з нагляду за додержанням і застосуванням законів законодавство наділяє їх відповідними повноваженнями, які визначені, перш за все, ст.20,ст.44 Закону "Про прокуратуру". За своїм змістом та призначенням вони можуть бути розділені на такі основні групи:

1. Повноваження по виявленню порушень законів, причин порушень та умов, що їм сприяють (ч. 2 ст. 19, ч.1 ст.20,п.п.1,2 ч.2 ст.44; ст.9 Закону "Про прокуратуру");

2. Повноваження по усуненню порушень закону, причин та умов, що їм сприяли ( п.п.1,2,4,5, 6 ч.2 ст.20, п.п.2,3 ч.2 ст.44 Закону "Про прокуратуру");

3. Повноваження по притягненню винних у порушенні закону осіб до встановленої відповідальності ( п.3 ч.2 ст.20 Закону "Про прокуратуру").

До першої групи повноважень відносяться:

- безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду,

входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій, рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

- вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

- вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

- викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;

- перевіряти виконання закону органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, визначеними у ст.1 Закону "Про прокуратуру";

-у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані або до них застосовано заходи примусового характеру;

- перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

- розглядати заяви, скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб;

- брати участь у засіданнях органів державної влади і управління.

До другої групи повноважень прокурора відносяться:

- опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ та організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

- вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень;

- давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

- вносити подання до державних органів, громадських організацій і

посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

- звертатись до суду або господарського суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб;

- негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих або в установі для виконання заходів примусового характеру;

- опротестовувати або скасовувати накази, розпорядження і постанови адміністрації місць тримання затриманих, установ для виконання заходів примусового характеру, зупиняти виконання таких актів.

До третьої групи повноважень прокурора відносяться:

- порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій.

Крім того, окремі повноваження прокурора по здійсненню нагляду за додержанням та застосуванням законів визначені в деяких інших законах.

Так, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про боротьбу з корупцією", прокурор складає протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, із додержанням вимог, передбачених ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) , та надсилає його на розгляд суду. Інші випадки складання прокурором протоколу про адміністративні правопорушення визначені ст.255 КУпАП.

Відповідно до ст.30-32 Закону України "Про об'єднання громадян", прокурор звертається з поданням до суду про застосування стягнення до об'єднання громадян, яке порушує законодавство.

Повноваження прокурора за умови їх повного та правильного застосування забезпечують ефективність прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, а саме: своєчасне виявлення порушень закону, їх усунення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Реалізація прокурором його наглядових повноважень здійснюється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що породжують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокурором, з одного боку, та посадовими особами піднаглядових об'єктів (а у ряді випадків - і громадянами), з другого.

4. Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів

У прокуратурах міст, районів здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів покладається на помічників прокурора, роботою яких керує заступник прокурора або безпосередньо прокурор. У прокуратурах областей, м.м. Києва та Севастополя, АР Крим, Генеральній прокуратурі України нагляд з додержанням і застосуванням законів забезпечується силами відповідних відділів та управлінь.

Належна організація роботи прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачає, перш за все, наявність високого рівня його професійного забезпечення. Прокурорські працівники мають організовувати та проводити наглядову роботу на підставі глибокого вивчення стану законності методами правового й економічного аналізу (економіко-правового аналізу) із залученням спеціалістів, працівників контролюючих органів з урахуванням громадської думки, звернень громадян і посадових осіб, повідомлень у засобах масової інформації.

Важливою складовою організації прокурорського нагляду за додержанням законів є формування наглядових справ з пріоритетних напрямків прокурорської діяльності, як це передбачено п. 2.8 Наказу Генерального прокурора України № 6 ГН 2004 р. Зокрема, в таких наглядових справах мають зосереджуватись за темами (захист соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина або захист інтересів держави в сфері економіки) такі джерела та носії інформації:

- перелік законодавчих та інших нормативних актів; список контролюючих органів; список основних суб'єктів нагляду; інформаційні матеріали щодо стану законності (статистичні та аналітичні дані, інформації контролюючих, правоохоронних, інших державних органів тощо); методичні рекомендації; науково-практичні посібники та інші документи подібного характеру, інформаційні листи про позитивний досвід роботи та орієнтованого характеру.

Одним із способів забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів є проведення відповідних перевірок на піднаглядових об'єктах. До таких перевірок прокурори мають готуватись певним чином (вивчати стан справ на піднаглядовому об'єкті, складати план перевірки, залучати до її проведення за необхідності спеціалістів тощо).

При організації наглядової діяльності прокурору потрібно враховувати наявні засоби, які є у нього в розпорядженні та постійно маневрувати ними з метою оптимального виконання завдань, що на нього покладені. Йдеться, перш за все, про те, щоб при найменших затратах людських ресурсів домогтися ефективного використання наданих йому законом повноважень, виходячи із конкретної наглядової ситуації, що складається. Як правило, перед прокурором постають такі питання:

- як належним чином організувати інформаційне забезпечення наглядової діяльності;

- як оптимальніше провести прокурорську перевірку;

- в якій послідовності здійснювати ті чи інші перевірочні дії з метою повного виявлення порушень законів, встановлення обставин, що їм сприяли та винних осіб;

- який правовий засіб реагування застосувати з метою досягнення найкращого кінцевого результату.

Іншими словами, прокурор у кожній наглядовій ситуації повинен вміти правильно визначити та реалізувати шляхи (методи та прийоми) найкращої організації та здійснення своєї наглядової та іншої діяльності, врахувати конкретні обставин, що склалися з метою досягнення оптимального результату. Сукупність зазначених ознак складає поняття тактики прокурорсько-наглядової діяльності прокурора.

Тактика дозволяє прокурору із великого арсеналу методів, прийомів, способів, методичних та наукових рекомендацій обирає найбільш доцільні, раціональні стосовно даної ситуації, забезпечувати організацію праці на науковій основі.

Про правильність обраної прокурором тактики своєї діяльності свідчить кінцевий результат роботи - досягнення поставленої мети, завдань, що на нього покладені Законом "Про прокуратуру", наказами Генерального прокурора України.

У разі, коли мету нагляду не досягнуто, прокурор має обирати іншу тактику своїх дій, тим самим вирішуючи питання про удосконалення своєї діяльності.

Складовими частинами тактики прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є тактика перевірки та тактика реагування на виявлені порушення закону.

Тактика прокурорської перевірки передбачає визначення прокурором найбільш раціональних прийомів (способів) її проведення з врахуванням конкретної обстановки (ситуації) з метою досягнення найкращого результату: повного виявлення порушень законів, повного встановлення обставин, що їм сприяють, а також осіб, винних у порушеннях цих законів.

Прокурорська перевірка додержання та застосування законів завжди складається із сукупності таких дій, як збирання, дослідження та оцінка відповідних матеріалів. Тактика зазначених дій залежить від таких чинників, як:

- характер одержаного сигналу про порушення закону;

- ступінь проінформованності прокурора про характер правопорушення, орган, де передбачено проведення перевірки та правове врегулювання відповідних правовідносин, яким завдано шкоду через вчинене правопорушення;

- обсяг прокурорсько-наглядової діяльності, яка потребує виконання;

- потреба у спеціальних знаннях та необхідність залучення до перевірки відповідних фахівців;

- рівень професійної майстерності виконавців.

У непоодиноких випадках прокурорська перевірка може починатися із ознайомлення із відповідними документами, що є у розпорядженні прокурора, в інших - із витребовування пояснень від осіб, які порушили закон, із призначення відомчої перевірки, позавідомчої ревізії чи експертизи. Таким чином, тактика прокурорської перевірки може передбачати розмаїття послідовності різних перевірочних дій, що провадяться як самим прокурором, так і за його дорученням іншими особами.

Тому для найбільш оптимального проведення прокурорсько-наглядових дій, їх впорядкування та досягнення їх логічної послідовності нагальною є потреба у складанні попереднього плану відповідної перевірки. В залежності від наглядової ситуації, що складається під час її проведення, до плану можуть вноситися відповідні зміни та доповнення. У найбільш поширеному варіанті такий план може складатися з наступних розділів:

які обставини потребують перевірки;

за допомогою яких дій, шляхом використання яких повноважень вони можуть бути перевірки;

яка мета має бути досягнута в підсумку виконання певних дій, використання наданих законом повноважень;

фактичне досягнення результатів прокурорської перевірки.

Тактика прокурорського реагування передбачає застосування прокурором у кожному конкретному випадку правових засобів, які дозволяють досягти найкращого кінцевого результати: повного усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли, притягнення у разі необхідності до відповідальності винних осіб, попередження правопорушень у майбутньому.

Як свідчить практика, обрання тактики реагування залежить від суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, характеру причин та умов, що йому сприяли, інших чинників. У кожному конкретному випадку прокурором має визначитись своя тактика реагування. Так, наприклад, можуть застосовуватись такі тактичні прийоми:

- поєднання письмових та усних засобів реагування;

- обрання форми реагування;

- обрання органу, посадової особи, яким виноситься акт реагування (при вирішенні питання про притягнення посадової особи до відповідальності, усунення обставин, що сприяли порушенням закону; профілактики порушень закону тощо);

- вирішення питання про участь прокурора у розгляді актів прокурорського реагування тощо.

Тактика прокурорсько-наглядової діяльності тісно пов'язана з його методикою. Під методикою прокурорського нагляду розуміється сукупність методів та прийомів, які застосовуються прокурором з метою виявлення, усунення та попередження порушень законів, а також обставин, що їм сприяють. Вона охоплює комплекс (систему) методів та прийомів, які прокурор може застосовувати з метою виконання того чи іншого завдання, що постає перед ним в процесі здійснення ним своєї діяльності.

В юридичній літературі прийоми прокурорської діяльності зазвичай поділяють на організаційні, тактичні та технічні.

Організаційні прийоми покликані забезпечити своєчасність надходження до прокуратури інформації про порушення законів та її обробку, оптимізацію планування та раціоналізацію прокурорської праці.

Тактичні прийоми полягають у використанні рекомендацій узагальнення передового досвіду роботи, відомостей з логіки, психології, наукової організації праці для вирішення обґрунтованості, доцільності та послідовності застосування організаційних та правових засобів прокурорського нагляду.

Технічні прийоми - у раціональному та активному використанні різноманітних технічних засобів (оргтехніки, відеотехніки тощо) з метою удосконалення наглядової роботи прокурора.

Прийоми, які застосовує прокурор, оцінюються ним з огляду на їх добірність: з арсеналу, який є у його розпорядженні, обирається один або декілька, які на думку прокурора забезпечать найбільш успішне вирішення завдання, поставленого перед ним. Прийоми виробляються у процесі практичної діяльності прокурора, узагальнюються та весь час удосконалюються.

Вони базуються на вимогах закону і зазвичай відображаються у методичних посібниках, розробках, інформаційних листах тощо. Зазначені джерела містять рекомендації загальною характеру. Поряд з цим методика прокурорського нагляду у значній мірі має індивідуальний характер, оскільки розрахована на творчий потенціал конкретного прокурорського працівника. Опанування нею багато в чому залежить від досвіду роботи працівника, його ініціативності та активності, здатності сприймати наукові рекомендації організації прокурорсько-наглядової діяльності, поєднуючи їх із практичними навичками роботи.

Актуальним питанням сьогодення є методичне забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів. Йдеться, перш за все, про розробку окремих методик, тобто сукупність методів та прийомів, які застосовуються прокурорами для виявлення, усунення та попередження порушень конкретного закону або групи тотожних законів, обставин, що їм сприяють, на конкретному об'єкті, в конкретному органі.

Розробка методичних рекомендацій щодо здійснення наглядової діяльності та впровадження їх у практичну діяльність покладається на структурні підрозділи Генеральної прокуратури України, прокурорів обласного рівня та Академію прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (п. 8 наказу Генерального прокурора України № 6 гн, 2004р).

5. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів

Повноваження прокурора по виявленню та усуненню порушень закону, усуненню причин та умов, що їм сприяти та притягненню винних до відповідальності реалізуються у формі наглядових актів. Такі акти, в залежності від мети їх застосування прокурором, містять вимоги, які підрозділяються на такі види :

а) обов'язкові для виконання (наприклад, про подання в прокуратуру для перевірки документів та матеріалів, видачу необхідних довідок, про проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних та підпорядкованих підприємств, установ, організацій, інших структур; про явку за викликом посадових осіб та громадян до органів прокуратури для дачі пояснень; про невідкладне усунення очевидних порушень закону тощо);

б) обов'язкові для розгляду відповідними органами та їх посадовими особами (про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, про припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права; про усунення порушень закону, причин порушень та умов, що їм сприяють; про притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності тощо).

Вимоги прокурора, які відповідають діючому законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно (наприклад, припис) або у передбачені законом (наприклад, протест) чи визначені прокурором (наприклад, вимога про виділення спеціаліста для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз) строки.

Акти нагляду за додержанням і застосуванням закону можуть бути у формі вимоги (п.1,2,3 ч.1 ст.20 Закону "Про прокуратуру"); протесту (п.1 ч.2 ст.20, ст.21 Закону "Про прокуратуру"); припису (п.4 ч.2 ст.20, ст.22 Закону "Про прокуратуру"); подання (п.п.2,5 ч.2 ст.20, ст.23 Закону "Про прокуратуру"); заяви до суду або господарського суду ( п.6 ч.2 ст.20, ч.3 ст.36-1 Закону "Про прокуратуру); постанови (п.3 ч.2 ст.20, ст.24 Закону "Про прокуратуру", а у випадках, визначених відповідними законами - протоколу про адміністративне правопорушення).

Основними умовами застосування цих актів є: своєчасність, точність та достовірність фактів, що в них вказуються; юридична обґрунтованість та вичерпне мотивування, правильність вибору адресату. Крім того, у протесті, поданні, приписі, постанові прокурора обов'язково зазначається ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або відповідний орган мають вжити до його усунення (ст.25 Закону "Про прокуратуру").

Для кожного із прокурорсько-наглядових актів законом передбачені специфічні умови його застосування.

Вимога прокурора спрямована на одержання статистичної та іншої інформації, документів, матеріалів, актів державних органів та їх посадових осіб, проведення керівниками та колегіальними органами перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур, виділення спеціалістів для проведення відомчих і позавідомчих експертиз тощо. Вимога прокурора повинна містити такі реквізити: найменування органу або посадової особи, до яких звертається прокурор; найменування документа, матеріалу, інформації, яка підлягає поданню в прокуратуру, зміст дій, які мають бути вчинені, коротке викладення даних про порушення законів, які відомі прокурору, вимога про надання необхідної інформації, документів, матеріалів, про проведення перевірок, ревізій, виділення спеціаліста для проведення перевірки, відомчої (позавідомчої) експертизи з викладенням конкретних питань, які підлягають з'ясуванню, з посиланням на п.1 (або 2 чи 3 ч.1 ст.20 Закону "Про прокуратуру"), строк виконання вимоги, прохання повідомити прокурора про початок перевірки, ревізії; посаду, класний чин і підпис прокурора.

Протест - акт прокурорського нагляду, який приноситься на акт органу, рішення або дію посадової особи, що суперечать закону. Він містить мотивовану вимогу про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу, і повинен містити такі реквізити: найменування органу, до якого він приноситься, дату направлення протесту, назву акту -"протест", найменування опротестованого акту (дії) або його частини, що суперечить закону, юридичне обґрунтування протесту (викладення підстав, за якими акт (дія) визнається незаконним, з обов'язковим викладенням змісту порушеного закону), пропозицію прокурора про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

У разі, коли акт, що опротестовується, не виконано, або виконано частково, прокурор посилається на положення ч.3 ст.21 Закону "Про прокуратуру", відповідно до якої протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта. У заключній частині протесту також вказується на обов'язковість його розгляду у десятиденний строк після його надходження, та необхідність повідомлення прокурора про його наслідки.

Прокурору надане право обрання адресата протесту: він може бути принесений до органу, який видав акт, що суперечить закону, або до вищестоящого органу в порядку підпорядкування. При обранні адресату слід виходити з того, чи потрібно втручання вищестоящого органу для усунення порушень закону, чи ні (наприклад, у випадках, коли незаконний акт видано на виконання акту вищестоящого органу управління, узгоджено з ним тощо).

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінченого передбаченим законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Порядок подання прокурором заяви до суду про визнання акта незаконним передбачено главою 31-В ЦПК України. Зокрема, заява розглядається суддею одноособово у 10-денний строк з дня її надходження у відкритому судовому засіданні за участю прокурора та представника органу чи посадової особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не розглянули його у встановлений 10-денний строк після його надходження. Встановивши, що опротестований акт, рішення або дія посадової особи не відповідають вимогам закону, суддя постановляє рішення про задоволення вимог прокурора, визнання акта органу (рішення чи дії посадової особи) незаконними та про його скасування.

Припис - акт прокурорського нагляду, звернений до органу чи посадової особи з вимогою негайно усунути очевидне порушення закону, яке може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде невідкладно усунуте. Припис вноситься тому органу або посадовій особі, які правомочні усунути порушення закону, і підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Підставою для внесення припису є встановлене прокурорською перевіркою одночасне існування двох умов: 1)очевидність, неоспорюваність порушення закону та 2)реальна небезпека завдання внаслідок цього суттєвої шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації або громадянину, якщо порушення закону не буде негайно усунуте. Визнання шкоди суттєвою та наявність причинного зв'язку між можливістю її спричинення та порушенням закону встановлюється з урахуванням конкретних обставин (наприклад, пошкодження або втрата майна, забруднення оточуючого природного середовища, знищення природних об'єктів, порушення трудових, житлових та інших конституційних прав громадян).

Припис вноситься письмово і повинен містити: найменування адресата, найменування - "припис про усунення порушень закону", місце та дату його винесення, джерело інформації про порушення закону, обставини порушення закону, коли і ким вони допущені, порушення якого закону має очевидний характер, вказівку на можливі наслідки порушення (кому і яка може бути завдана шкода, якщо порушення закону не буде негайно усунуте), пропозицію про конкретні дії, які необхідно вчинити з метою припинення порушень закону та недопущення завдання шкоди, вимогу про негайне виконання припису та повідомлення про це прокурора, роз'яснення особі, якій адресовано припис, права на його оскарження вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Внесення прокурором припису про усунення порушень закону не звільняє осіб, винних у протиправних діяннях, від притягнення до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності, а також відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення закону.

Подання - акт прокурорського нагляду про усунення порушень закону причин цих порушень та умов, що їм сприяють. Вноситься державному органу, громадській організації або посадовій особі, які уповноважені усунути порушення закону та підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Подання є засобом не тільки усунення порушень закону, а й попередження порушень закону шляхом спонукання органів державної влади , управління та господарювання до вжиття заходів з ліквідації причин та умов , які сприяють правопорушенням.

В основу подання покладаються матеріали перевірок виконання законів, узагальнень практики нагляду за виконанням окремих законів, вивчення структури, динаміки та при чин порушень законів; в ньому наводяться найбільш характерні приклади порушень закону, вказуються посадові особи, винні у неналежному виконанні або невиконанні покладених на них службових обов'язків щодо забезпечення дотримання (виконання) законів в певній правовій сфері.

Подання повинно містити такі реквізити: найменування органу, якому воно вноситься (П.,І.,Б., керівника), дату внесення подання, найменування акту - "подання про усунення порушень закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяють", вказівка на джерела, з яких одержано інформацію, факти, на підставі яких внесено подання (прокурорська перевірка, узагальнення матеріалів нагляду за додержанням законів тощо), аналіз суті виявлених порушень закону (ким і яке положення закону порушено, у чому воно полягає, наслідки порушення закону, аналіз причин порушень закону та умов, що їм сприяти, вимогу про усунення порушень закону, вжиття заходів до ліквідації причин та умов, що їм сприяють, про притягнення винних до дисциплінарної, матеріальної відповідальності, вказівку на обов'язковий невідкладний розгляд подання, не пізніше як у місячний строк вжиття відповідних заходів до усунення порушень закону. причин та умов, що їм сприяють, повідомлення прокурора про день розгляду подання на засіданні колегіального органу для участі у ньому прокурора та наслідки розгляду подання.

Подання вноситься тому органу та посадовій особі, від яких залежить своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, причин порушень та умов, що їм сприяють. До вищестоящого органу прокурор вносить подання у випадках, коли порушення закону допущено за вказівкою вищестоящого органу; коли є дані про аналогічні порушення на інших підпорядкованих об'єктах; коли за порушення закону несе відповідальність керівник підпорядкованого органу тощо.

Слід також враховувати, що місцеві державні адміністрації, органі місцевого самоврядування мають значні повноваження щодо забезпечення законності на підпорядкованій їм території, підприємствах державної та комунальної форм власності. Тому в окремих випадках доцільне внесення подання цим органам.

Постанова - акт прокурорського нагляду, який виноситься прокурором в залежності від характеру порушень закону посадовою особою або громадянином, про порушення кримінальної справи, провадження про адміністративне правопорушення або дисциплінарне провадження.

Мотивована постанова виноситься прокурором і в інших випадках (наприклад, про передачу матеріалів на розгляд громадської організації).

Якщо в порядку нагляду за додержанням і застосуванням закону прокурор встановлює достатньо даних, які вказують на ознаки злочину в діях (бездіяльності) посадових осіб або громадян , він у встановленому законом порядку порушує кримінальну справу шляхом винесення відповідної постанови. Постанова надсилається органам дізнання або досудового слідства.

За наявності даних про вчинення посадовою особою або громадянином правопорушення, за яке встановлена адміністративна або дисциплінарна відповідальність, прокурор виносить відповідно постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення або про порушення дисциплінарного провадження.

Ці постанови повинні містити: найменування, місце та дату її винесення, ким складено постанову, викладення обставин порушення закону, обґрунтування вини особи, яка на думку прокурора підлягає притягненню до відповідальності, вказівка на порушення норми закону, на підставі якого особа підлягає відповідальності, посилання на відповідну норму КК, КУпАП, КЗпП, Дисциплінарного статуту тощо. яка передбачає відповідальність за правопорушення, коротке викладення пояснення особи, яка притягається до відповідальності, їх оцінка прокурором, вимога прокурора про розгляд постанови про порушення провадження про адміністративне правопорушення або дисциплінарне правопорушення вповноваженою посадовою особою чи відповідним державним органом у 10-денний строк після її надходження, вимога прокурора повідомити про наслідки розгляду постанови.

Постанова виноситься також прокурором для примусового доставляння посадової особи або громадянина, які ухиляються від явки за викликом прокурора. У цьому випадку у постанові повинні бути наведені факти, які свідчать про ухилення особи від явки за викликом прокурора для дачі пояснень з обставин, які з'ясовуються під час проведення прокурорської перевірки, а також обґрунтовано необхідність примусового доставляння такої особи в прокуратуру, із визначенням відповідного часу. Постанова надсилається для виконання органу внутрішніх справ.

Заява до суду або господарського суду - це акт прокурорського нагляду, метою якого є захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб - є однією із форм представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. Частина 2 ст.36-1 Закону "Про прокуратуру" визначає, що підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний або матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб. що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Під час підготовки заяви до суду прокурор: з'ясовує обставини правопорушення та пов'язані з цим правові наслідки; визначає коло осіб, які причетні до правопорушення, збирає докази, необхідні для обґрунтування вимог, з врахуванням заперечень відповідачів, визначає ціну позову, якщо позов підлягає оцінці, встановлює, якому суду підвідомча справа. Позови оформлюються відповідно до ст.137, 138 ЦПК, ст.54-57 ГПК.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне передбачену законом відповідальність (ч.3 ст.8 Закону "Про прокуратуру").

Відповідно до ч.2 ст.185-6 КУпАП, залишення посадовою особою без розгляду протесту, припису або подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис - тягнуть накладання штрафу.

Стаття 185-8 (ч.1) КУпАП передбачає відповідальність посадової особи за невиконання законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів про проведення такої перевірки, про надання необхідних матеріалів. Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність осіб за ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру.

Протокол про вчинення такого правопорушення складає прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (п.8 ч.1 ст.255 КУпАП) і надсилає його на розгляд суду.

Література

1. Конституція України // Відом. Верх. Ради України. - К., 1996

2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України "//Голос України, №233 від 8 грудня 2004 р.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К. 2009.

4. Цивільно-процесуальний кодекс України .-Х., 2009

5. Сімейний кодекс України.- Х., 2009

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Право України. - 2005. - № 3-4.

7. Господарський процесуальний кодекс України .-Х., 2007

8. Підручник „Прокурорський нагляд в Україні" /Під ред. Проф. Каркача П.М., Марочкіна І.Є., Харків, Одіссей, 2009

9. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.2008 р.:

10. Каркач П. М. Організація роботи прокуратури міста (району) по виконанню функцій, визначених Конституцією України.-Х.-2009.

11. В.В. Сухонос, И.Е. Марочкин, В.В. Богуцкий. Организационно-правовые проблемы кадрового обеспечения органов прокуратуры.-Сумы.-2007.

12. В.С. Зеленецкий. Возбуждении государственного обвинения в советском уголовном процессе.- Харьк. госуд. ун-т, 2007

13. В.С. Зеленецкий. Прокурорский надзор за исполнением органами дознания и досудебного следствия законов при приеме, регистрации, проверке т разрешении заявлений и сообщений о преступлениях: Монография.- Х.: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2008.-400 с.

Размещено на Allbest.ru