Захист авторського права і суміжних прав

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ

1. Захист авторського права і суміжних прав

2. Об'єкти інтелектуальної власності

Висновок

Література

ВСТУП

Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою.

Світло вільної наукової, технічної і художньої творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв'язків, комп'ютеризації виробництва інформація стала таким же об'єктом права власності, як і засоби виробництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно поступово поступається місцем науці, розвитку нових технологій. У зв'язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Захист прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно -- дещо більше 200 років тому, -- термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І відносилася вона тільки до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, -- творів літератури і мистецтва, а також винаходів.

Відповідно до Конституції України, що гарантує кожному громадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює свої власні механізми захисту авторських прав, прав промислової власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.[1. Стаття 54.].

Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності через такі основні причини:

по-перше, вони прагнуть законодавчо оформити немайнові та майнові права творців на їхні твори і право суспільства на доступ до цих творів;

по-друге, уряди свідомо прагнуть заохочувти творчість, поширення і застосування результатів творчої праці, а також сприяти вільній торгівлі в інтересах економічного та соціального розвитку.

У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності прагне захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних товарів і послуг шляхом надання їм певних визначень, обмежених у часі прав, що дозволяють їм контролювати використання їхньої творчої діяльності. Причому ці права стосуються не матеріального об'єкта, у якому може бути втілений результат творчої праці, а продукту діяльності людського розуму як такого.

Питання захисту і використання інтелектуальної власності в сучасних умовах переходу до ринкових відносин починають відігравати все важливішу роль у комерційній і виробничій діяльності підприємств та установ України усіх форм власності. У цьому відношенні всім, хто займається або готується до подібного роду діяльності, необхідно досить чітко уявляти собі, що таке інтелектуальна власність, у чому полягає її сутність, як вона охороняється в сучасному світі і до яких серйозних матеріальних витрат може привести її права.

Інтелектуальна власність, яка охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу у всіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Науковці, що вивчають творчу діяльність (фахвці з евристики), розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності виробництва. Правознавці вивчають її як об'єкт права у зв'язку їз суспільною цінністю та пов'язані з нею правовідносини.

1. Правовий захист авторського права і суміжних прав

Захист прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення здійснюється нормами різних галузей права - кримінального, адміністративного, цивільного. Але найчастіше застосовуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав. Порушення прав автора можуть бути пов'язані з порушенням його майнових інтересів або тільки особистих прав. Випуск у світ твору без зазначення імені автора, зі змінами, самовільно здійсненими видавництвом, постановка драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекручення твору - все це порушення особистих прав без матеріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати задоволення його порушених інтересів.[2.ст435].

При захисті прав авторів значну роль відіграє спеціальний орган виконавчої влади - установа у сфері інтелектуальної власності. Ця установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:

реалізує моніторинг застосування і додержання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;

веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;

здійснює, посередництво у переговорах і при розв'язанні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав;

організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;

забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками;

організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних реєстрацій авторського права;

організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;

забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;

представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства та інші[3. Розділ I];

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється установою у сфері інтелектуальної власності відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.[3. Розділ II].

Види порушень авторського права і суміжних прав. Законом передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права і суміжних прав:

вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав;

піратство у сфері авторського права і суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав;

будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

8) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.[3. Розділ V].

Способи цивільно-правового захисту. Особи, авторські та суміжні права яких порушені, можуть: вимагати від порушника визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задія-них у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав; вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу,отриманого внаслідок порушення;

виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження[2.cтатья 52].

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката. .[3. Розділ V].

2. Об'єкти інтелектуальної власності

У науковій літературі можна знайти кілька визначень об'єктів інтелектуальної власності, але найпоширенішим є визначення Паризької й Бернської конвенції. Об'єктами інтелектуальної власності є усі права, включаючи виняткові майнові й не майнові. Такі права можуть ставиться до "літературних, художнім і науковим добуткам; виконавської діяльності артистів, звукозаписи, радіо- і телевізійним передачам; винаходам у всіх областях людської діяльності; науковим відкриттям; промисловим зразкам; товарним знакам, знакам обслуговування, фірмовим найменуванням і комерційним позначенням; захисту проти несумлінної конкуренції; а також усі інші права, що ставляться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературної й художньої областях".

Таким чином, відповідно до цього міжнародного договору інтелектуальна власність є сукупність прав на перераховані об'єкти.

Однак це визначення не достатнє повне не всякий об'єкт інтелектуальної власності зареєстрований, а деякі з них засекречені, як, наприклад, ноу-хау, більш повне визначення дає "Всесвітня декларація по інтелектуальній власності", прийнята ВОИВ 26 червня 2000 р. Згідно з Декларацією "…терминтермин "інтелектуальна власність" означає будь-яку власність, що визнається за спільною згодою в якості інтелектуальної по характеру, що й заслуговує охорони, включаючи, але не обмежуючись науковими й технічними винаходами, літературними або художніми творами, товарними знаками й покажчиками ділових підприємств, промисловими зразками й географічними вказівками. .

Класифікація об'єктів інтелектуальної власності

Як відзначалося вище всі об'єкти інтелектуальної власності звичайно розділяють на три більші групи. Це об'єкти, промислової власності; об'єкти, охоронювані авторським правом і суміжними правами; об'єкти, яким не надається охорона.

Розглянемо їхню класифікацію докладніше.

Авторське право

Основним міжнародним договором у галузі охорони авторських і суміжних прав є Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Авторське право захищає форму закладення думки, спосіб побудови пропозиції, або, інакше кажучи, конкретне втілення деякої ідеї, тоді як сама ідея може вільно використовуватися іншими авторами. Приклад - "любовний трикутник", використаний і описаний багато разів безліччю авторів. Інакше кажучи, на ту саму тему може бути написане необмежене число добутків, і кожне з них буде самостійним об'єктом охорони авторським правом. Та сама книжка може переводиться на різні мови миру, навіть якщо на цій мові вона ж існує.

Що стосується промислової власності, то вона передбачає захист ідеї, її суть, первісний зміст, або, точніше кажучи, схеми, принципу дії, незалежно від конкретної форми їх реалізації. Приклад - тактовий процесор. Скільки б таких процесорів не було винайдено, як би разюче вони не відрізнялися друг від друга, однаково кожний з них буде підпадати під дію патенту, якщо реалізують запропоновану їм схему.

Назвавши авторське право не можна пропустити суміжні права.

Суміжні права втікають із використання авторських прав, при виконанні добутку, віщанні його в ефір, постановки сцен і буд.р. виникають суміжні права. Наприклад у створенні театральних постановок беруть участь кілька авторів, художник оформлювач, освітлювачі й буд.р. Суміжні права близькі до співавторства.

Безохоронні об'єкти інтелектуальної власності

Існують також безохоронні об'єкти ні патентним, ні авторським правом, проте , згідно з Конвенцією, що засновує ВОИВ, мають право на охорону. Існує досить більша група об'єктів інтелектуальної власності, яким в усьому світі не надається правова охорона у вигляді спеціальних законодавчих актів: ноу-хау; відкриття; ідеї; раціоналізаторські пропозиції; формули; методи виміру й випробування; методи керування виробництвом, матеріально-технічним забезпеченням і іншими областями господарської й іншої діяльності; рецептури; системи обробки інформації; математичні й інші моделі й методи вирішення проблем і буд.р. Ці результати інтелектуальної діяльності не є чимсь самодостатнім, вони існують не самі по собі, а відбивають процес розвитку науки, техніки, культури й мистецтва, суспільства в цілому.

Практично всі перераховані вище ОИВ охорони, що не мають, можуть бути віднесені до ноу-хау, охороняється як нерозкрита інформація.

ВИСНОВОК

Авторське право і суміжні права захищають права автора твору, створеного в результаті творчої інтелектуальної праці. Вони стосуються особливих форм творчості, що мають відношення головним чином до засобів масових комунікацій - не тільки до друкованих публікацій, а й до радіо- та телепередач, прокату фільмів, комп'ютерних систем збереження та відтворення інформації.

Авторське право захищає форму вираженя ідеї, а не самі ідеї. Як тільки ідеї втілюються в матеріальний носій, виникає правовий захист форми твору- розташування слів, нот, знаків. Авторське право являє собою сукупність правових норм, що регулюють відношення з приводу створення і використання творів, літератури, мистецтва.Авторське право - це особисті права, що належать особам, котрі створили твори науки, літератури, мистецтва.

Права, які стосуються виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення прийнято називати “сміжними правами” тобто правами в галузях, суміжних з авторським правом.

Для того, щоб навчитися вчасно виявляти у своїй продукції, розробках створювані при цьому об'єкти інтелектуальної власності, необхідно набути певних знань у зазначеній сфері. Це дасть можливість одержати не тільки право на інтелектуальної власності в країні та за кордоном, а й перетворити її у особливо конкурентоспроможний на ринку товар, нерідко дуже дорогий і високоприбутковий, в разі правильного його використання.

ЛІТЕРАТУРА

авторський право інтелектуальний власність захист

Конституція України. - К., - 1996р.(зміни)

Цивільний кодекс України.-К.Парламентське вид-во,2003.-352 с

Закон України “Про авторське право і суміжні права”

“Право інтелектуальної власності”: Академ, курс: Підручник для студентів ... О. А. Підопригора

Размещено на Allbest.ru