Соціальна політика держави

Обсяг природного скорочення населення порівняно з січнем-травнем 2004 р. збільшився на 28,8 тис. осіб (на 18,6%) як за рахунок зменшення кількості народжених на 3,0 тис. (на 1,7%), так і збільшення числа померлих на 25,8 тис. (на 7,8%).

Число прибулих на постійне проживання порівняно з січнем-травнем 2004 р. збільшилося з 15,9 тис. до 16,2 тис. осіб, а вибулих - зменшилося з 18,1 тис. до 12,6 тис. осіб.

Серед прибулих 83,9% становили іммігранти з країн СНД і 16,1% - з інших країн. Серед вибулих 58,6% виїхало до країн СНД і 41,4% - до інших країн.

Доходи та витрати населення

За січень-травень 2005 р. номінальні доходи населення збільшилися на 42,4%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання споживчих товарів та послуг, збільшились на 43,8%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактору - на 26,2%.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності за січень-червень 2005 р. порівняно з аналогічним періодом 2004 р. зросла на 33,6% і становила 724,60 гривень. Реальна заробітна плата порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 17%.

Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у червні 2005 р. становила 823,10 грн., що на 36,9% більше ніж у відповідному місяці минулого року (у промисловості - 961 грн. та зросла на 30,1%).

У цілому по Україні показник співвідношення заробітної плати і фактичної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 181,7% (у червні 2004 р. - 155,5%).

Розглянемо структуру доходів та витрат населення за цей період на графіках 5 и 6.

Графік 5. Структура доходів населення

Про збільшення доходів населення також свідчить зростання у травні 2005 р., порівняно з травнем 2004 р. прибутку та змішаного доходу населення - на 7%, чому сприяв розвиток підприємницької діяльності фізичних осіб, та зростання доходів від власності - на 34,5%, отриманих населенням за договорами оренди майна, земельних ділянок; зростання депозитів населення у 1,6 рази.

Графік 6. Структура витрат населення

Підвищено посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (освіти, охорони здоров`я, культури, науки тощо): з 1 квітня 2005 р. - на 10,7%; з 1 липня - на 6,9%. У цілому рівень посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери за період січень-червень 2005 р. підвищився на 22,3%.

Чисельність працюючих, яким у березні 2005 р. нарахована заробітна плата, що перевищила прожитковий мінімум, становила 6,2 млн. осіб, на 15,2% більше, ніж у березні 2004 року.

Одним із важливих урядових рішень є прийняття постанови Кабінету Міністрів від 30.05.05 №409 «Про виплату у 2005 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року».

Урядовим рішенням підвищено посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (освіти, охорони здоров`я, культури, науки тощо): з 1 квітня 2005 р. - на 10,7%; з 1 липня - на 6,9%. У цілому рівень посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери за період січень-червень 2005 р. підвищився на 22,3%.

Заборгованість з виплати зарплатні

Загальна сума невиплаченої заробітної плати (з урахуванням економічно активних підприємств, суб'єктів господарювання, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також економічно неактивних підприємств) порівняно з початком 2005 р. зросла на 17,1%, або на 190,5 млн. грн., і на 1 червня становила 1301,7 млн. грн., що дорівнює 14,7% фонду оплати праці, нарахованого за травень 2005 р., проти 32,9% торік. Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати у 2004-2005 роках (станом на 1 число червня 2005 р.) відображена на графіку 7.

Графік 7. Заборгованість з заробітної плати

Заборгованість працівникам економічно активних підприємств порівняно з 1 січня 2005 р. зросла на 24,3%, або на 141,9 млн. грн., і на 1 червня становила 726,9 млн. грн., або 55,9% загальної суми боргу.

Протягом січня-травня 2005 р. зростання суми боргу економічно активних підприємств мало місце в переважній більшості регіонів за винятком Дніпропетровської та Хмельницької областей, де її сума зменшилась. Найвищі темпи зростання боргу порівняно з початком року спостерігалися у Волинській (у 2,3 раза більше), Закарпатській (у 2,2 раза більше), Черкаській (у 2,1 раза більше), Рівненській (на 98,8%) та Харківській (на 88,5%) областях.

Найбільше сума боргу зросла у сільському господарстві (на 59,9 млн. грн.), промисловості (на 37,6 млн. грн.), операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам (на 21,6 млн. грн.), будівництві (на 10,3 млн. грн.) та транспорті і зв'язку (на 8,9 млн. грн.).

В окремих видах економічної діяльності зафіксовано зменшення суми боргу - в оптовій і роздрібній торгівлі (на 9,3%), фінансових установах та організаціях (на 20,0%), авіаційному транспорті (на 31,0%) та рибному господарстві (на 42,3%).

З кожних 100 гривень, не виплачених економічно активними підприємствами, 45 заборгували своїм працівникам промислові підприємства, ще 26 - підприємства сільського господарства.

Заборгованість із виплати заробітної плати із бюджетів усіх рівнів на 1 червня 2005 р. становила 3,0 млн. грн., або 0,4% обсягу боргу економічно активних підприємств. З них 66,4% становила заборгованість працівникам з виплати компенсацій, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Найбільше заборгували з виплати зазначених компенсацій працівникам підприємств Житомирської (1,1 млн. грн.), Київської (0,6 млн. грн.) та Рівненської (0,2 млн. грн.) областей.

На початок червня вчасно не отримали заробітну плату 676,4 тис. осіб, що становить 6,2% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Серед них 28,7% мали заборгованість терміном понад 3 місяці, тоді як рік тому таких працівників було більше половини (51,0%).

Кожному із зазначених працівників на 1 червня не виплачено в середньому 796 грн., що більше розміру середньої заробітної плати за травень на 4,1%.

Зростання суми заборгованості із виплати заробітної плати відбувалось також на підприємствах, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. З початку 2005 р. ця сума збільшилась на 12,1% і на 1 червня становила 411,6 млн. грн.

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000 р. в наступні періоди не виникала.

Заборгованість із виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», протягом травня 2005 р. погашена у повному обсязі та на 1 червня 2005 р. відсутня.

За даними міністерств та інших органів виконавчої влади, по закладах освіти, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні, заборгованість із виплат стипендій і грошового забезпечення студентів, курсантів та учнів протягом травня 2005 р. зменшилася в 1,5 раза і на 1 червня 2005 р. становила 266,8 тис. грн., що менше суми заборгованості на 1 червня 2004 р. в 4,6 раза, або майже на один млн. грн.

Ринок праці та рівень безробіття

Зайнятість - це сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, повязанних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільно корисній діяльності, яка приносить заробіток або доход.

Ці відносини охоплюють різних суб'єктів: «покупці робочої сили», «особи, що займаються індивідуально (сімейною) трудовою діяльностью», «особи, що продають свою здатність до праці».

Перелік осіб, що відносяться до зайнятого населення в Україні, дається в Законі «Про зайнятість населення», прийнятому Верховною Радою України в березні 1991 року. Зайнятість населення реалізується через конкретні форми включення працівників в економічну систему.

Найбільш поширеними серед них є ті, що перераховано в мал. 3.1. [10.с. 446-447]

Мал. 3.1. Форми реалізації зайнятості населення

Важливу роль у вирішені проблеми зайнятості відіграє ринок робочої сили. Ринок робочої сили - це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, яка в умовах товарного виробництва забезпечує включення робочої сили в економічну систему.

Ключовою проблемою регулювання ринку робочої сили є оптимальне поєднання ефективності праці з максимальною зайнятістю населення, а також забезпечення надійних соціальних гарантій на випадок безробіття.

Розглянемо стан зайнятості населення України.

У січні-червні 2005 р. послугами державної служби зайнятості скористалися 1905,6 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 2,6% менше, ніж за відповідний період 2004 р. Із зазначеної кількості майже половина незайнятих громадян (47,6%) звернулися до цієї установи впродовж 6 місяців 2005 р. На обліку в державній службі зайнятості на 1 липня 2005 р. перебувало 877,6 тис. громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 97,8% мали офіційний статус безробітних, із них двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних за червень 2005 р. знизилася на 6,5%, а порівняно з 1 січня - на 12,6% і на 1 липня 2005 р. становила 858,3 тис. осіб.

Зниження обсягів зареєстрованого безробіття у червні 2005 р. є характерною тенденцією для цього місяця і зумовлено сезонною тимчасовою зайнятістю у таких видах економічної діяльності, як сільське господарство, будівництво, торгівля та у сфері послуг.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому скоротився у червні 2005 р. на 0,3 відсоткового пункту і на 1 липня становив 3,0% кількості населення працездатного віку.

Кількість зареєстрованих безробітних за червень порівняно з травнем 2005 р. у сільській місцевості знизилася на 7,8%, у міській - на 5,3% і на 1 липня становила відповідно 412,6 тис. та 445,7 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення, як і раніше, значно перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив 5,0% проти 2,2% населення працездатного віку відповідної місцевості.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж червня 2005 р. скоротилася на 0,7% і на 1 липня становила 205,7 тис., що на 15,8% більше, ніж рік тому.

Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 1 вакансію загалом у червні 2005 р. зменшилося і становило 4 особи. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,3 особи у м. Києві до 21 особи у Черкаській області.

Загалом серед незайнятих громадян, які у такий спосіб шукали роботу, 46,2% раніше займали місця робітників, 25,5% - посади службовців, решту становили особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

За категоріями робочих місць найбільше навантаження припадало на робочі місця, на які можуть претендувати працівники сільського господарства та особи без професії.

За сприяння державної служби зайнятості у червні 2005 р. було працевлаштоване 113,2 тис. осіб, що на 0,7% більше, ніж у попередньому місяці та на 8,2%, ніж у червні 2004 р. По відношенню до загальної чисельності осіб, які перебували на обліку впродовж червня, кількість працевлаштованих громадян становила 10,6%. За регіонами найвищий рівень цього показника спостерігався в м. Києві (26,4%), у Хмельницькій області (14,4%) та м. Севастополі (14,2%), а найнижчий - у Львівській (6,4%) та Рівненській (7,6%) областях. Серед працевлаштованих осіб більше половини (52,9%) становлять жінки. Слід зазначити, що з причини самостійного працевлаштування впродовж червня було знято з обліку дві третини (77,5 тис.) осіб, крім того, дострокову пенсію оформлено 3,1 тис.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт, які забезпечують тимчасове працевлаштування. У червні 2005 р. на громадські роботи направлено 65,6 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю. Чисельність громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з травнем 2005 р. скоротилася на 1,2% і на 1 липня 2005 р. становила 23,8 тис. осіб, або лише 2,7% кількості тих, що перебували на обліку.

Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державною службою зайнятості на навчання у червні 2005 р. було направлено 13,3 тис. безробітних проти 13,0 тис. осіб у попередньому місяці. Загалом на початок липня 2005 р. за такими направленнями у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 34,3 тис. осіб (4,0% зареєстрованих безробітних).

З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом червня на допомогу по безробіттю було витрачено 121,1 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 692,0 тис. осіб, або 80,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у червні порівняно з травнем 2005 р. зріс на 4,0%, а з червнем 2004 р. - на 29,6% і становив 175,01 грн., що дорівнює 60,3% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (290 грн.).

Ціни та тарифи

Індекс споживчих цін у І півріччі 2005 р. становив 106,4% (у відповідному періоді попереднього року - 104,4%). Темпи приросту цін на продовольчі товари (8,3%) випереджали приріст цін (тарифів) на послуги (4,0%) та непродовольчі товари (2,1%).

На продовольчому ринку найбільше (на 32,2-21,2%) подорожчали цукор, овочі, фрукти та картопля. На 16,7-11,1% зросли ціни на рибу і морепродукти, оселедці, м'ясо та птицю, сир і бринзу, ковбасні вироби і копченості. Водночас відбулося суттєве (на 26,7%) здешевлення яєць, на 1,7% та 0,2% відповідно подешевшали пшеничне борошно та макаронні вироби.

Серед непродовольчих товарів найбільше (на 9,2-2,8%) подорожчали паливно-мастильні матеріали, автомобілі і авто-товари, медикаменти, друковані видання, перев'язувальні та будівельні матеріали. У той же час на 3,0-0,2% подешевшали телерадіотовари, обчислювальна техніка, вироби з натурального хутра, електро - та фото-кіно-товари.

У сфері послуг найбільше (на 16,8-12,7%) зросла вартість послуг пансіонатів, квартирна плата, послуг міського та автодорожнього транспорту, адвокатів та нотаріусів, авіаційних перевезень та дошкільних закладів.

Індекс цін виробників промислової продукції у І півріччі 2005 р. становив 108,3% (у відповідному періоді попереднього року - 114,3%).

У добувній промисловості продукція подорожчала на 35,2%, в обробній промисловості - на 5,7%, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 3,2%.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні-травні 2005 р. становив 110,3% (у відповідному періоді попереднього року - 110,2%).

Найбільше зростання цін (на 12,0-10,5%) зафіксовано у будівництві об'єктів добувної промисловості, сільськогосподарського призначення, транспорту та обробної промисловості. [9, c 1-10]

Станом на 1 липня 2005 р. на потреби депортованих профінансовано 20,7 млн. грн., з них 19,73 млн. грн. на капітальне будівництво та придбання житла і 0,97 млн. грн. на соціально - культурні заходи.

Соціальне страхування та пенсійне забезпечення

У звітному періоді вдалося покращити ситуацію із соціальним захистом працюючих громадян. Своєчасно та в повному обсязі забезпечуються поточні страхові виплати, адекватні втраченому заробітку, практично погашено заборгованість із цих виплат за минулі роки. Мінімальні страхові виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, поступово наближаються до його розміру.

Зокрема, розмір допомоги при народженні дитини застрахованим особам збільшено починаючи з 1 квітня 2005 р. порівняно з відповідним періодом минулого року в 11,7 раза (з 725 грн. до 8497,6 гривень).

Порівняно з відповідним періодом минулого року, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку збільшився у 1,24 раза (з 85 грн. до 105,86).

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить з 1 січня 2005 р. 108 грн. (23,8% прожиткового мінімуму для працездатної особи), а для застрахованих осіб, у яких розмір виплат залежить від страхового стражу, та військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'язку з скороченням чисельності без права на пенсію з 1 квітня 2005 р. - 135 грн. (29,8%).

З 1 березня 2005 р. на 23,8% підвищено щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві (відповідно до росту реальної заробітної плати у галузях національної економіки).

Збільшено розміри пенсій. За даними Пенсійного фонду, станом на 1 липня 2005 р. середній розмір пенсії за віком становить 396,38 грн. (проти 311,34 грн. у січні цього року).

Відновлено диференціацію розмірів пенсій залежно від стажу роботи та заробітної плати, з якої сплачено страхові внески. Передбачено, що розмір пенсій збільшується за кожен рік страхового стажу понад мінімальний законодавчо встановлений (чоловікам - 25, жінкам - 20 років) на 1%.

Виходячи із наявних ресурсів Держбюджету та Пенсійного фонду, прийнято ряд урядових постанов та розпоряджень, якими збільшено рівень пенсійного забезпечення наукових працівників; осіб, які мають особливі заслуги перед Україною; інвалідів війни та учасників бойових дій тощо.

Починаючи з 1 березня, проводиться щорічне підвищення розміру пенсій на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком (за винятком, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт). Затверджено Порядок проведення такого підвищення пенсій (постанова Кабінету Міністрів від 11.05.05 №341).

У 2005 р. практично завершено розробку нормативно-правової бази функціонування суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення. Розпорядженням від 22.02.05 затверджено Положення про внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про адміністраторів недержавних пенсійних фондів.

Водночас, незважаючи на позитивні зрушення, в Україні ускладнюється демографічна ситуація, яка характеризується процесами депопуляцій та старіння населення. Рівень старіння населення України (частка осіб віком 60 років і старше) - один із найвищих у Європі. Вже тривалий час він утримується на позначці 21%, що за міжнародною шкалою оцінюється як надзвичайно старе населення.

Охорона здоров'я

Протягом першого півріччя 2005 р. Уряд спрямовував свої зусилля на здійснення заходів щодо профілактики захворюваності, підвищення якості та поліпшення доступності медичної допомоги.

Загальний обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров'я на 2005 р. визначено у сумі 12,2 млрд. грн. (2003 р. - 8,5 млрд. грн., у 2004 - 9,6). За оперативними даними, заклади і установи системи МОЗ у першому півріччі 2005 р. профінансовано в сумі 5097,4 млн. грн., що становить 43,1% від плану року.

На фінансування державних цільових програм та комплексних заходів, затверджених указами Президента України і постановами Кабінету Міністрів, у 2005 р. заплановано видатки у обсязі 879,4 млн. грн., здійснено за 6 місяців ц.р. фінансування - 205,2 млн. грн., з них на закупівлю ліків та лікарських засобів - 141,6 млн. грн., медичного обладнання - 25,3 млн. грн., інші - 38,3 млн. гривень. Це відповідає плановим призначенням відповідного періоду.

Рішеннями Уряду проведено поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати та відповідного підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери, внаслідок чого заробітна плата в галузі зросла в середньому на 20,3%.

Із числа випускників вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації 2005 р., підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, надано перше робоче місце 4029 осіб. З метою вирішення проблеми впровадження сімейної медицини на посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів направлено 1320 чоловік.

З метою розвитку інституту сімейних лікарів Урядом створено Український тренінговий центр сімейної медицини Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця, на який покладено завдання щодо координації і проведення науково-практичної підготовки та перепідготовки медичних кадрів, наукових досліджень, розробки та апробації нових медичних технологій напрямку загальної практики/сімейної медицини в Україні.

Станом на 1 липня 2005 р. налічувалось 6,66 тис. амбулаторно-поліклінічних закладів. Стаціонарний сектор системи МОЗ представлено мережею майже з 2,67 тис. лікарняних закладів різного типу. В реґіонах продовжувалось створення у закладах охорони здоров`я денних стаціонарів, стаціонарів вдома.

Медична допомога інвалідам і учасникам Великої Вітчизняної війни надається 30 госпіталями. Видатки на утримання госпіталів України для ветеранів Великої Вітчизняної війни за перший квартал 2005 р. становили 38,1 млн. грн. (98% від запланованих). Зазначена категорія населення охоплена медичними оглядами щорічно майже на 100%. Протягом першого півріччя 2005 р. обстежено майже 2210,8 тис. ветеранів, що становить 72% від загальної кількості.

За п'ять місяців 2005 р. вітчизняними фармацевтичними підприємствами було реалізовано фармацевтичної продукції на суму 903,63 млн. грн., що на 25,8% більше, ніж за відповідний період минулого року. Продукції медичного, хірургічного та ортопедичного устаткування реалізовано на суму 130,53 млн. грн., що на 19,4% більше, ніж за відповідний період минулого року. Індекс виробництва фармацевтичних препаратів за п'ять місяців 2005 р. становить 117,9% порівняно з відповідним періодом 2004 року. Індекс споживчих цін на медикаменти за становив 104,7%.

За січень-червень 2005 р. Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення було зареєстровано та внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення близько 481 медичних виробів, у тому числі 65 - вітчизняного виробництва.

Висновки

Актуальність даної теми в тому, що однією з функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян (безробіття, втрата працездатності), створення ефективної пенсійної системи.

З розвитком економіки, стабілізацією грошової, кредитно, фіскальної, валютної сфери в Україні відбувається становлення і розвиток соціальної політики держави. Разом з трансформацією економіки відбувається створення системи соціального захисту населення з метою компенсації негативних проявів ринкової економіки. За роки незалежності розроблено і впроваджено в дію політику соціального захисту, страхування та забезпечення населення. Створено необхідні умови для нормального її функціонування, для постійного доповнення і вдосконалення.

Відіграючи активну роль у проведенні соціальної політики, держава у ринковій економіці не перетворюється у відділ соціального забезпечення. Організація системи соціального захисту забезпечує зворотній зв`язок між рівнем соціальних послуг та інтенсивністю і результатами праці окремого працівника, загальними економічними результатами виробництва та комерційно-фінансової діяльності господарських організацій.

Але разом з цим в соціальній сфері виявляються риси її недосконалості та невідповідності сучасним потребам людей (це стосується співвідношення між мінімальною заробітною платою, розміром пенсій, стипендій та прожитковим мінімумом).

Тому перед державою стоять першочергові завдання переходу від надання пільг та дотацій до адресної грошової допомоги, створення умов для досягнення розмірів середньої заробітної плати до розмірів прожиткового мінімуму, розширення мережі недержавних пенсійних фондів поряд з основним державним, проведення зваженої політики у сфері регулювання оплати праці, ринку праці та всієї сфери соціального забезпечення.

Список використаної літератури

1. Конституція України. - К.:Юридична література, 1996.-с. 60

2. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки - К.: Знання-Прес, 2002. - 214 с.

3. Спікер П. Соціальна політика: теорії та підходи. - К.: Фелікс, 2000.-400 с.

4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення: у цифрах і фактах - К.: Міністерство праці та соціальної політики України, пенсійний фонд України, 2002. - 45 с.

5. Іванова О.Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти. - К.: Академія, 2003. - 107 с.

6. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України від 5.10.2000 р, №2017 - ІІІ // www.rada.org.ua

7. Мельник А.Ф. державне регулювання економіки. - К.: Знання, 1994.-358 с.

8. Соціальний захист населення в Україні // www.ukrreferat.com.ua

9. Статистичні данні Держкомстату України

10. Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур., В.С. Медведев Політична економія, с446-447

Размещено на Allbest.ru