Склад злочину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура складу злочину в науці кримінального права існує чотири елементи складу злочину.

Як уже зазначалося до них належить:

1) об'єкт злочину;

2) об ' єктивна сторона злочину;

3) суб'єкт злочину;

4) суб'єктивна сторона злочину;

Склад - це структурне утворення. Завданням наука є чітка виділення, тих структурних одиниць які утворюють склад. Взяті з живої дійсності, як результат абстрагуванню від конкретних суспільне небезпечних діянь ...ці структурні одиниці складу взаємодіють один з одним утворюючи певне ціле, яке відображає в диспозиції кримінально-правової норми реальну діалектичну єдність об'єктивного і суб ' єктивного в поведінці особи, яка переступила заборону". злочин кримінальний кодекс

На сьогоднішний час. в літератури не має однакової для визначення структурних одиниць які утворюють склад . Так склад визначається ї

а)як система (сукупність) об'єктивних і суб'єктивних елементів і ознак;

б) як система об ' єктивних і суб ' єктивних ознак ;

в) як система об ' єктивних і суб ' єктивних елементів діяння і їх ознак. Елементи і ознаки в одному випадку розглядаються як такі що лежать на одному рівні в другому як підпорядковані, в третьому ознаки ототожнюються з підсистемою.

З цього приводу в вчених існують різні думки і погляди так В.Н.Кудрявцев писав Щоб уникнути плутанини потрібно терміном елемент позначити тільки чотири складові частини злочину, а стосовно до змісту складу використовувати слово ознака або група ознак .

З такої точки зору склад містить чотири групи ознак, які характеризують можливість. Оскільки склад злочину - це ознаки, які характеризують суспільні відносини є об ' єктом злочину і об ' єкт злочину є висвітленням матеріальної ознаки злочину.

Повертаючись до суспільних відносин слід зазначити, що під охорону кримінального закону беруться лише ті відносини в суспільстві посягання на які спричиняє найбільшу суспільну небезпеку. З цією метою в науці Кримінального права існують два терміни: криміналізація (процес включення відповідного об'єкту в сферу кримінальної охорони) і декриміналізація (виключення під кримінальної охорони певного о6"єкту).

Об'єкт злочину - ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин що охороняється кримінальним законом. Ознаками об ' єкту злочинами є:

1) важливість та цінність суспільних відносин, поставлених під охорону, кримінального закону;

2) тяжкість заподіяної злочином шкоди в сфері цих суспільних відносин;

3) предмет, матеріальна річ, злочинним шляхом на яку заподіюється сус-пільне небезпечно щодо в сфері тих суспільних відносин ,що існують з приводу цієї речі .

Ці три ознаки є обов ' язковими, ознаками об ' єкта злочину (див.додаток):

1. Загальний об ' єкт злочину . всі суспільні відносини прийняті під охорону кримінального права.

2. Родовий об ' єкт злочину-сукупність однорідних суспільних відносин що охороняються кримінальним правом.

3. Видовий об ' єкт злочину сукупність суспільних відносин одного виду, що охороняється кримінальним законом.

4. Безпосередній об'єкт злочину конкретне суспільне відношення в якому в процесі скоєння злочину з причинена чи могла бути спричинена шкода. Без посередній об ' єкт поділяють на основний, додатковий, факультативні

а) Основний безпосередній об'єкт - суспільні відносини, що зазначені в статті Кримінального кодексу, яким завдається шкода.

б) Безпосередній додатковий .поруч з основним об'єктом порушуються або ставляться в небезпечну порушення інші суспільні відносини.

в) факультативний безпосередній об'єкт це суспільні відносини, які заслуговують самостійної кримінально-правової охорони але при конструювань конкретного складу злочину не виділені в якості об"єкта злочину.

Класифікація об ' єктів злочинів дає змогу кращого їх вивчення, кращого використання даного поняття.

За об'єктом злочину йде об ' єктивна сторона складу злочину.

Об ' єктивна сторона складу злочину це те що можна реально відчути" сприйняти. Це зовнішня сторона злочину, що містить в собі небезпечне діянні (дію або бездію) злочинний наслідок та причинний зв ' язок який зумовив настання наслідку в результаті вчинення діяння.

З даного визначення (див.додаток) випливають ознаки об'єктивної сторони злочину:

1) Діяння (дія або бездія);

2) Причинний зв'язок;

3) Злочинний наслідок. Діяння поділяється на дію або бездію.

а) дія суспільне значима поведінка особи, яка складається з певних рухів, жестів і т.ін., а також використання машин, механізмів, властивостей речовин, температури і т.ін.

б) бездія - невиконання особою своїх юридичних обов'язків. Злочинний наслідок - наслідки які надають характер суспільне небезпечної шкоди і мають вид порушення чи знищення суспільних відносин що охороняються кримінальним законом.

Наслідки кваліфікуються по значенню заподіяної шкоди:

а) фізична шкода;

б) матеріальна шкода;

в) моральна шкода;

г) Порушення роботи зв'язку, транспорту;

д) Порушення діяльності органів держави і ін.

Причинний зв ' язок це зв'язок між діянням та наслідком, коли діяння є об'єктивною умовою настання наслідку.

Причинний зв'язок виконує роль зв'язкової ланки між протиправними діяння і небезпечний наслідками що вже наступили результатами".^

Крім того до об'єктивної сторони складу злочину входять такі ознаки, як місце ,час, спосіб вчинення злочину обстановка вчинення, знаряддя злочину .

Об'єктивна сторона складу злочину дає можливість розрішити близькі склади злочинів.

Об'єкт і об'єктивна сторона є об ' єктивними елементами складу злочину"

До суб'єктивних елементів належить суб'єкт і суб'єктивна сторона окладу злочину.

Суб'єкт злочину. Це ознаки ,які характеризують особу, що вчинила суспіль но небезпечне діяння.

До таких ознак належать (див .додаток):

1) Фізична особа - тільки фізичні особи визначаються суб'єктами злочину, оскільки лише вони є кримінальне відповідальними. Проте визначення фізичної особи, як суб'єкта злочину в Кримінальному кодексі немає, однак суб'єктом злочину може бути тільки людина (згідно закону).

2) вік особи досягнення встановленого кримінальним законом віку, з якого починається кримінальна відповідальність: загальна дієздатність з 16 років; виключна дієздатність з 14 років; особлива дієздатність з 18 років;

3) осудність здатність особи усвідомлювати та оцінювати суспільне значення своїх дій чи бездіяльності або керувати ними;

4. Спеціальні ознаки суб'єкта:

* громадянство;

* посадова особа;

* військовослужбовець;

* фах;

* особливо небезпечний рецидивіст;

* особа, що відбуває покарання у вигляді позбавлення волі;

* особа, що лягає призову на строкову військову службу;

* працівник транспорту;

* член виборчої комісії;

* родинні відносини (батьки, діти). Всі перелічені ознаки утворюють в своїй сукупності поняття суб'єкта злочину, як елемента складу злочину останній елементом складу злочину є суб ' єктивна сторона складу злочину.

Суб'єктивна сторона це ознаки злочину ,які характеризують його із внутрішнього боку.

До таких ознак належить (див. до даток):

1) умисел - вчинення злочину умисно. Визначення вчинення злочину умисно подано в ст. 2.1.1.2 Кримінального кодексу. Злочин визнається вчиненим, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільне небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків^

2) необережність . вчинення злочину необережно. ст.25 Кримінального кодексу говориться: Злочин визначається вчиненим з необережності, коли ocoба яка його вчинила передбачала можливість настання суспільне небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розрахувала їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити."^

3) мотив злочину внутрішні спонукання, які є усвідомленою потребою що керує діями особи;

4) мета злочину ідеальні зміни, кінцевий результат діяльності, який прагне досягти злочинець, шляхом вчинення злочину.

Виходячи з попередньо визначеного можна зробити висновок, що кожний склад злочину являє собою не лише сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, але і їх органічну єдність, яка базується на тому, що кожний злочин як акт людської поведінки єдиний .за своєю природою. Зв'язок елементів і ознак складу злочину, їх співвідношення відображають визначену властивість злочину Кожний елемент складу злочину має самостійне значення лише при його фактичному розгляді ознаки і елементи складу злочину існують лише в якості відповідних частин складу злочину. Це ще раз доводить те, що при відсутності однієї з ознак складу злочину, немає і самого складу злочину" Значення складу злочину в правозастосовчій діяльності надзвичайно велика.

Склад злочину служить не тільки індикатором злочину, але і виступає як підставою кримінальної Відповідальності, бо в співвідношенні з законам його відсутність виключає кримінальне переслідування. Такого погляду на склад злочину дотримуються не всі криміналісти.^ Одні з них бачать в складі лише юридичну підставу відповідальності інші підставою відповідальності вважають сан злочин а склад злочину розглядають як єдиний і достатній показник наявності в діянні особи злочину. І хоча більшість криміналістів ця позиція не поділяється питання про цю функцію складу все ще виникає спір.

Значення складу злочину полягає в тому, що він являється підставою кваліфікації злочину. Тобто віднесення конкретного суспільне небезпечного діяння до конкретного виду заборонених діянь ступінь суспільної небезпеки яких була .оцінена законодавцем при їх криміналізації. Склад злочину виступає в роді своєрідного мірила наявності або відсутності у вчиненому того рівня суспільної небезпеки, який необхідній і достатній для визнання його злочином". Він дає можливість не тільки встановити злочинне діяння" але і віднести його до тої чи іншої категорії" групи злочинів так як виявлення ознак складу злочину дозволяє визначити вид злочину специфіку характеру і ступень його суспільної небезпеки, тин самим проводиться розмежування між окремими видами злочинів вбивством розбоєм грабежем, крадіжкою і т.д.

З складом злочину законодавець зв'язує межі покарання злочинних діянь певного види Санкції статей Особливої частини Кримінального кодексу являються, як правило відносно визначеними а деколи і альтернативними, і містять вказівки які види покарано і в яких межах можуть бути застосовані судом за даний злочин при індивідуалізації покарання винного" Такий чином значення складу злочину заключається:

* по-перше в тому що він є підставою кримінальної відповідальності;

* по-друге служить цілям кваліфікації злочинів, тобто встановленню в здійсненому діянні ознак складу злочину і передбаченому у відповідній статті кримінального кодексу;

* по-третє, склад злочину визначає межі покарання злочину. Отже, склад злочину-це сукупність юридичне ознак злочину що є основою кримінальної відповідальності із конкретного статтею Особливої частини Кримінального кодексу та визначають межі караності злочину.

Размещено на Allbest.ru