Управління обороною

Військова служба.

Військова служба в Збройних Силах України й інших військових формувань є державною службою особливого характеру. Вона полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаної з захистом Батьківщини. Час проходження військової служби зараховується громадянам у загальний стаж роботи, стаж роботи за спеціальністю, а також стаж державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби визначається Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", положеннями про порядок проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затверджуваними Президентом України, і іншими нормативно-правовими актами.

Для осіб, що проходять військову службу, установлені відповідні її терміни. Для солдатів і сержантів строкової військової служби - 18 місяців (для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - 12 місяців); для матросів і старшин, які проходять строкову військову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України, в морських частинах інших військових формувань, - до 24 місяців, за контрактом -три роки, у тому числі для жінок; для прапорщиків і мічманів - не менше п'яти років; для офіцерів - від п'яти до десяти років.

Відповідно до ст. 22 Закону „Про загальний військовий обов'язок і військову службу” граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

а) для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби - до 27 років;

б) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - до 45 років;

в) для прапорщиків і мічманів - до 45 років;

г) для молодших офіцерів - до 45 років;

д) для старших офіцерів: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;

е) для вищих офіцерів: у військових званнях від генерал-майора (контр-адмірала) до генерала армії України включно - до 60 років.

Міністром оборони, вищим командуванням інших військових формувань офіцери можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до п'яти, а доктора наук і професора - до десяти років.

Звільнення з військової служби здійснюється в запас чи відставку. У запас звільняються особи, що не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний чи воєнний час. У відставку звільняються особи, що досягли граничного віку перебування в запасі чи визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку. Військовослужбовці, що проходять службу за контрактом (контракт припиняється (розривається)), можуть бути звільнені з військової служби в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі - за віком; за станом здоров'я; у зв'язку зі скороченням штатів; після закінчення терміну контракту; з родинних обставин; по службовій невідповідності; у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що вступив в законну силу; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи командуванням.

Законом установлений граничний вік перебування в запасі і розряди запасу (ст. 28 ЗУ „Про загальний військовий обов'язок і військову службу”).

До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та одержали під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовозобов'язані-жінки.

Військовозобов'язані, зараховані в запас другої категорії, в разі одержання під час перебування в запасі військово-облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією переводяться до запасу першої категорії. Військовозобов'язані, переведені в запас за станом здоров'я без проходження військової служби, в разі визнання їх до 25 років придатними до військової служби, знову стають на облік як призовники та підлягають призову на строкову військову службу на загальних підставах.

Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди.

Розряди встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних, які перебувають в запасі. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі взагалі.

Солдати і матроси, сержанти і старшини, прапорщики і мічмани, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

а) у запасі першого розряду - до 35 років;

б) у запасі другого розряду:

Ш солдати, матроси, сержанти і старшини - до 40 років;

Ш прапорщики і мічмани - до 50 років.

3. Офіцери, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

а) у запасі першого розряду:

Ш молодші офіцери - до 45 років;

Ш старші офіцери:

Ш майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;

Ш полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;

Ш вищі офіцери - до 60 років;

б) у запасі другого розряду:

Ш молодші офіцери - до 50 років;

Ш старші офіцери:

Ш майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років;

Ш полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років;

Ш вищі офіцери - до 65 років.

Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм військових звань зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється: для прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років.

Військовозобов'язані під час перебування в запасі призиваються на збори: навчальні (чи перевірочні) і спеціальні. Військовозобов'язані, що досягли граничного віку перебування в запасі, а також особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, знімаються з військового обліку і переводяться у відставку.

IV. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу

Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачена відповідальність керівників, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян, винних у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних ділянок, призову на дійсну військову службу, призову на військову службу офіцерів запасу, проходження навчальних зборів (занять), мобілізаційної підготовки і мобілізаційної готовності, явки по призову у військовий комісаріат, а також у здійсненні інших порушень законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу.

Адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до N 51, ст.1122 (07.12.1984р.) настає за наступні види правопорушень:

1) Порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу (Стаття 210). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2) Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3) Неявка на виклик у військовий комісаріат (Стаття 211-1). Тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

4) Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (Стаття 211-2). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5) Прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (Стаття 211-3). Тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок

Отже, державне управління в галузі оборони включає велику кількість заходів, направлених на створення необхідних умов для запобігання військового нападу й організації збройної відсічі можливої агресії проти України в будь-який час і при будь-яких обставинах, а також реалізації покладених на нього завдань. Відповідно до Військової доктрини, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії, прагне до мирного співіснування з усіма державами.

Основою оборони є Збройні Сили України, що покликані захищати суверенітет, територіальну цілісність, інші важливі інтереси нашої держави у випадку здійснення збройної агресії проти неї. Вони можуть бути також використані для виконання задач, що випливають з міжнародних зобов'язань України (наприклад, як миротворчі сили).

Список використаної літератури

1. Авер'янов В.Б. „Державне управління в Україні” (Навчальний посібник), - К.: 1999

2. Битяк Ю.П., В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. „Административное право Украины” - Харьков: 2003

3. Гончарук С.Т. „Адміністративне право України”, - К.: 2001

4. Васильев А.С. „Административное право Украины”, - Харьков: 2002

5. Декларація „Про державний суверенітет України” (16.07.1990р.)

6. Закон України "Про оборону" (6.12.1991р.)

7. Закон України "Про Збройні Сили України" (21.10.1993р.)

8. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (25.03.1992р.)

9. Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" (05.03.1998р.)

10. Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (24.03.1999р.)

11. Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (24.03.1999р.)

12. Закон України "Про Стройовий статут Збройних Сил України" (24.03.1999р.)

13. Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" (12.12.1991р.)

14. Закон України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (02.03.2000р.)

15. Ківалов С.В., Біла Л.P. „Адміністративне право України” (Навчально-методичний посібник),- Одеса: 2002.

16. Кондратьєв К. „Суд, правоохоронні та правозахисні органи України”, - К.: 2002

17. Коваль Л.В. „Адміністративне право України”, - К.: 1996

18. Колпаков В.К. „Адміністративне право України”, - К.: 1999

19. Клименко Г.Б. „Адміністративне право”, - Харків: 2000

20.Конституція України (28.06.1996р.)

21.Павловский Р.С. „Административное право”, - К.: 1986

Размещено на Allbest.ru