Експертно-грошова оцінка землі

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ЗМІСТ

Вступ

1. Нормативні документи для оцінки земель різних категорій

2. Експертна грошова оцінка землі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Земля як основний базис усіх процесів життєдіяльності суспільства в політичній, економічній, соціальній, виробничій, комунальній, екологічній та інших сферах має вартість, оцінка якої є умовою нормального функціонування і розвитку багатоукладної економіки. З часу проголошення земельної реформи в Україні якісно змінились земельні відносини, структура землеволодінь і землекористувань, запроваджено плату за землю, оренду земельних ділянок, їх купівлю-продаж, дарування, міну, що зумовило запровадження грошової оцінки земель.

Необхідність в достовірній оцінці вартості земельних ділянок мають як державні й муніципальні органи виконавчої влади при управлінні земельними ресурсами, здійсненні перспективного розвитку населених пунктів, проведенні раціональної земельної і податкової політики, так і приватні суб'єкти земельного права при здійсненні різного роду цивільно-правових угод із землею.

У сучасному суспільстві оцінка земель використовується для встановлення ставок земельного податку і величини орендної плати, для інформаційної підтримки ринку землі, для оцінки ефективності існуючого функціонального використання землі, розрахункової підтримки проектних розробок. Впровадження економічних методів регулювання земельних відносин -- сплата земельного податку, стягнення орендної плати за користування землею, купівля-продаж земельних ділянок, виконання інших майнових операцій із землею, компенсація за збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам тощо. -- передбачає проведення різних видів оцінки земельної власності. Це вимагає від оцінювачів не тільки знань методики оцінки земель, але й спеціальних знань в галузі землезнавства і організації землекористування, ґрунтознавства, земельного та цивільного права, фінансів і кредиту, планування та забудови населених пунктів, будівництва, то дає змогу застосовувати різні підходи до оцінки земельної власності, використовуючи відповідні методи та техніку оцінки.

1. Нормативні документи для оцінки земель різних категорій

Конституцією затверджено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади, самостійно вирішувати питання місцевого значення. Також висвітлене в основному Законі повноваження Конституційного Суду України, як єдиного органу конституційної юрисдикції.

Земельний кодекс України вступив в дію 1.01.2002р. На відміну від попереднього він повністю відповідає Конституції нашої держави прийнятої 28.06.1996р.

В даному кодексі здійснено розділення повноважень суб'єктів земельних відносин: органів місцевого самоврядування та органів влади, що є нововведенням порівняно із Земельним кодексом 1992 року. Здійснено новий розподіл земель за цільовим призначенням, відповідно до якого всі землі України поділяють на 9 категорій. Земельним кодексом гарантуються права власності та користування земельними ділянками. Визначено поняття земельного сервітуту, добросусідства. Конкретизовані обмеження прав на земельну ділянку.

Встановлено норми щодо здійснення заходів з охорони землі, правового режиму техногенне забрудненнях земель та регулювання проведення консервації земель. Визначено особливий порядок охорони, збереження й відтворення родючості продуктивних земель у процесі сільськогосподарського використання.

Вперше землі житлової та громадської забудови виділені як окрема (специфічна) категорія земель у межах територій населених пунктів. Регламентовано порядок використання прибудинкових територій, зокрема біля багатоквартирних житлових будинків.

Окремим розділом виділено питання управління в галузі використання і охорони земель. Кадастрове зонування земель населених пунктів спростить існуючий порядок регулювання земельних відносин.

Розв'язуються проблеми регулювання обігу земельних ділянок: купівлі-продажу, викупу, дарування, успадкування, обміну, оренди.

Викладено нові форми щодо вирішення земельних спорів і відповідальності за порушення земельного законодавства.

Визначені завдання державного контролю за використанням та охороною земель, державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель вимагають поглиблення окремими законами. Нарешті земля має вартість і здійснюватиме належну їй роль у всій економіко-фінансовій діяльності суспільства.

Згідно статті 173 межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовно замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Методичною базою для складання проекту встановлення меж сільських населених пунктів є "Технічні вказівки по складанню проектів встановлення меж сільських населених пунктів", які були розглянуті і схвалені науковою радою Українського науково-дослідного і проектного інституту землеустрою 11 жовтня 1991 року (протокол №5) і затверджені Держкомземом України ЗО жовтня 1991 року.

Проекти встановлення меж сільських населених пунктів складаються з метою забезпечення реалізації прав сільських рад по регулюванню земельних відносин на території сільських населених пунктів, що знаходяться у їх віданні. При визначенні території населеного пункту слід керуватись:

- Постановами Верховної Ради України;

- Рішеннями відповідних рад;

- Земельним кодексом України;

- Державними будівельними нормами (ДБН 2.07.01 - 89);

- даними технічними вказівками та іншими діючими нормативно-технічними документами з цих питань.

Проекти включають техніко-економічне обґрунтування розмірів сільських населених пунктів з урахуванням розроблених проектів планування та забудови і перспектив розвитку землеволодіння та землекористування.

Проекти встановлення меж сільських населених пунктів розробляються на підставі завдання на проектування, яке складається сільською радою одночасно по всіх сільських населених пунктах, розташованих на території цієї ради.

Проекти розглядаються і погоджуються сільською радою, затверджуються обласною радою. На основі затверджених проектів встановлюються межі сільських населених пунктів в натурі. В проекті встановлення меж сільських населених пунктів визначаються функціонально взаємозв'язані території (земельні ділянки), що використовуються для розміщення всього житлового та культурно-побутового будівництва, а також об'єктів виробничого призначення, створення систем інженерного облаштування і благоустрою, забезпечення санітарно-гігієнічних та рекреаційних умов, ведення особистого селянського господарства, інших потреб.

Згідно статті 173 Земельного Кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Загальна площа населеного пункту визначається з урахуванням потреби населення в додатковій площі для розвитку особистих селянських господарств, індивідуальної забудови тощо.

Проект встановлення меж сільських населених пунктів розробляється на основі та з урахуванням:

- вимог контурно-меліоративної організації території;

- обґрунтованих даних проектів планування та розбудови сіл;

- змін в межах населеного пункту, викликаних перерозподілом земель між землеволодільцями та землекористувачами згідно з Земельним кодексом;

- даних інвентаризації земель.

На стадії складання проекту площа населеного пункту обчислюється як сума контурів, що входять в межі населеного пункту. За основу приймають дані коригування планових матеріалів минулих років. Якщо до населеного пункту відноситься частина площі контура, то обчислена площа всіх ділянок контура повинна бути ув'язана до загальної площі контура.

Вирахування площ здійснюється по окремих землеволодінням та землекористуваннях, земельних угіддях загального користування. Проводиться розшифровка земель, що не показані на плані, шляхом обстеження кварталів населеного пункту. Як правило, на цій стадії робіт використовуються дані попереднього вирахування площ. Площа особистих підсобних господарств вираховується в цілому по населеному пункту.

Експлікація земель в межах населеного пункту складається по землеволодільцях (крім особистих селянських господарств) і землекористувачах, землях загального користування.

В результаті проведеної роботи складається графічне креслення проекту встановлення меж сільських населених пунктів.

Законодавчою базою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) є :

- Земельний кодекс України;

- Закон України "Про плату та землю".

Стаття 201 ЗКУ "Грошова оцінка земельних ділянок":

1) грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі;

2) залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною;

3) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо;

4) експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;

5) грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24 Закону України "Про плату за землю" визначає, що грошова оцінка земель застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Статтею 2 Закону передбачено, що плата за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки. Закон України "Про плату за землю" встановлює:

- платність землекористування у вигляді земельного податку та орендної плати;

- середньої по області ставки земельного податку з одного гектара ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей й пасовищ;

- розмір плати за землю несільськогосподарського призначення;

- пільги щодо плати за землю;

- механізм розрахунків і терміни внесення земельних податків;

- використання коштів від плати за землю;

- нормативну вартість землі;

- відповідальність платників.

Методичною базою грошової оцінки земель різних категорій є:

- землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів");

- землі несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.97. № 525 "Про методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)".

Нормативною базою грошової оцінки є :

- землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів (Наказ Держкомзему, Мінсільгосппрому, Держкоммістобудування, УААН від 27.11.95. "Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та наказ Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування, УААН від 15.04.97. "Про внесення змін та доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів");

- землі несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) згідно Наказу Держкомзему, Держкоммістобудування, Держкомлісгоспу, Держкомводгоспу, УААН від 29.08.97. "Про Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)".

Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів розроблено у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 1995 року № 213 "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" , від 31 жовтня 1995 року № 864 "Про внесення доповнень до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", від 8 серпня 1995 року № 617 "Про хід виконання Указу Президента України від 14 жовтня 1993 року".

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів колективних сільськогосподарських товариств, об'єднань, кооперативів.

Грошова оцінка землі є вихідною базою для здійснення операцій з земельними частками (паями), ринкова ціна яких визначається на основі співвідношення попиту і пропозиції, а також для встановлення стартової ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення при їх продажу на конкурентних засадах.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристики земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, проекти формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, встановлення меж населених пунктів, матеріали інвентаризації земель населених пунктів і земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, - матеріали інвентаризації земель населених пунктів, економічної оцінки їх територій, генеральні плани населених пунктів, схеми генеральних планів сільських (селищних) рад, проекти районного планування (проекти територіальної організації) адміністративних районів, проекти детального планування.

Землеустрій у населених пунктах включає систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства щодо раціонального і ефективного використання території, створення належних умов для задоволення житлово-побутових, виробничих, культурних, оздоровчих, санітарно-гігієнічних та інших потреб населення при максимальному збереженні навколишнього середовища.

Успішне здійснення реформування земельних відносин у населених пунктах значною мірою залежить від стану проведених робіт по суцільній інвентаризації земель, по узаконенню (визначенню) прав на конкретні земельні ділянки, належному їх оподаткуванню, реєстрації (гарантії) прав на землю тощо.

При систематичному здійсненні процесу кадастрового землеустрою мають місце:

- глибоке опрацювання законодавчо-нормативної бази, яке врегулює здійснення процесу узаконення прав власності на землю;

- аналіз потреб та вимог території, які необхідно реформувати (вдосконалити, уточнити), які перебувають в процесі освоєння та поліпшення, щодо яких ведуться земельні спори;

- широка інформованість населення щодо земельних ділянок і строків, в які фактичні користувачі та власники повинні представити правоустановчі документи на землю і (або) доказати володіння власністю;

архітектурно-ландшафтної та історично-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

2. Експертна грошова оцінка землі

Однією з найважливіших умов розвитку ринку землі є проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Відповідно до "Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення" експертна оцінка земельної ділянки проводиться за такими методичними підходами:

- метод капіталізації прибутку;

- метод зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок;

- економічний метод;

- грошова оцінка земельної ділянки;

- метод співвіднесення;

- поєднання декількох підходів з умовним розподілом забудованої земельної ділянки на складові компоненти (земельна ділянка, будівлі, споруди).

Для визначення експертної грошової оцінки земельної ділянки використовується не менше трьох методів.

Метод капіталізації чистого доходу частіше за все використовується, коли земля надається в оренду окремо від будівель і споруд. При цьому щорічний прибуток від оренди , який визначається як різниця орендної плати та податками на власність і експлуатаційними витратами, може бути переведений у вартість земельної ділянки шляхом капіталізації.

Найпростішим способом визначення капіталізації є аналіз співвідношення орендної плати до ціни ринку землі.

Тому доцільніше норму капіталізації визначити аналітичне ставкам позичкового проценту , що отримують інвестори на розміщення капіталу з тим же ступенем ризику , шляхом підсумовування:

- без ризикової процентної ставки;

- проценту на ризик, пов'язаний з інвестиційними вкладеннями в країні;

- проценту за низьку ліквідність.

Метод зіставлення цін використовується в умовах розвинутого ринку землі, коли достовірна інформація про продаж земельних ділянок є доступною. У відповідності з цим методом проводиться порівняння земельної ділянки, що оцінюється, з подібними за функцією використання та характером забудови земельними ділянками, що були продані в минулому.

Після встановлення ціни продажу в розрахунку на один квадратний метр робляться поправки на відмінності у характеристиках земельних ділянок: на правове відношення земельної ділянки; умови та дату продажу; місце розташування земельної ділянки; її фізичні характеристики, характер використання прилеглої території. Існуючі вимоги до використання та забудови земельної ділянки.

Складність застосування порівняльного методу полягає не тільки у відсутності розвинутого ринку земельних ділянок, але й належного обґрунтування кількісних значень коригуючих коефіцієнтів. На сьогодні з певним припущенням можна рекомендувати застосування системи регіональних, зональних та локальних коефіцієнтів при внесенні поправок на розбіжності в місцеположенні і фізичних характеристиках земельної ділянки та врахування особливостей використання прилеглої території.

Економічний метод або метод залишку для землі використовується при оцінці земельних ділянок, що освоєні або передбачається освоїти у відповідності з найбільш ефективним їх використанням.

В основу цього методу покладено принцип доданої прибутковості, що пов'язане земельними поліпшеннями. За цим методом вартість земельної ділянки розраховується як залишок між очікуваною ціною продажу забудованої ділянки та витратами на земельні поліпшення з урахуванням прибутку , який планується отримати.

Витрати на земельні поліпшення включають:

- витрати, пов'язані з відведенням земельної ділянки, розробкою та погодженням проекту її забудови;

- витрати на інженерну підготовку та облаштування земельної ділянки, будівництво;

- витрати, пов'язані зі сплатою місцевих зборів, податків та платою за кредит;

- адміністративно-управлінські витрати.

Економічний метод доцільно використовувати для оцінки земельних ділянок з відносно новою забудовою, для яких досить легко визначити витрати на земельні поліпшення без додаткових розрахунків фізичного та інших видів зносу будівель та споруд.

Метод співвіднесення або метод перенесення базується на принципі внеску, за яким вартість землі вимірюється тією частиною, яку вона привносить у вартість нерухомості в цілому. При цьому частка землі в сумарній вартості зростає по мірі підвищення ступеню містобудівної цінності територій.

Ця закономірність стала підставою для розробки таблиць ситуаційних класів, в яких кожному ступеню містобудівної цінності відповідає типове відношення вартості землі до загальної вартості забудованої ділянки. Стійкий зв'язок в межах ситуаційного класу між вартістю землі та вартістю споруд, що зведені на ній, дозволяє використовувати метод співвіднесення в умовах, коли ринок .землі не набув розвинутого стану, але є достатня кількість операцій з іншими типами нерухомості. Перевагою методу співвіднесення є відносні простота його застосування, що дозволяє використовувати цей метод для експрес-оцінки земель різного функціонального призначення в межах населеного пункту, спираючись лише на дані про ціни продажу, чи розміру оренди, які склалися на вторинному ринку конкретних типів нерухомості.

Висновок щодо оцінної вартості земельної ділянки ґрунтується на результатах порівняльного аналізу її оцінки за різними методичними підходами.

Експертна грошова оцінка земельної ділянки проводиться в такій послідовності :

- збирання інформації, необхідної для проведення оцінки;

- визначення ефективного використання земельної ділянки;

- вибір та обґрунтування методичних підходів оцінки;

- визначення варіантів значення оцінної вартості земельної ділянки за обраними методичними підходами та прийняття кінцевого значення оціночної вартості;

- складання та затвердження звіту про експертну грошову оцінку;

- подання звіту на експертизу до органу Держкомзему.

Методичні підходи, які застосовуються при експертній оцінці є розвитком основних напрямків нормативної грошової оцінки.

Якщо нормативна грошова оцінка в першу чергу оперує з рентними доходами від земельної ділянки, включаючи групу коефіцієнтів, які відображають вплив на вартість ділянки групи найважливіших рентоформуючих факторів, то експертна грошова оцінка розглядає можливість найефективнішого комерційного використання конкретної земельної ділянки з усіх факторів, що впливають на економічну ефективність комерційного використання ділянки як основного ресурсу для здійснення комерційної діяльності.

Висновки

земля експертна оцінка вартість

Оцінка земель є складовою частиною державного земельного кадастру і як навчальна дисципліна має важливе значення для розуміння ролі землі у сучасному суспільстві, в отриманні необхідних знань для ефективного використання земель і управління земельними ресурсами.

Конституція України є основним законодавчим актом нашої держави, відповідно до якого відбуваються всі взаємовідносини між державою та суспільством, а також в межах суспільства, створюються всі підзаконні акти тощо.

Конституцією врегульовані загальні засади існування нашого суспільства. Вказано, що землі як і інші природні ресурси є об'єктом права народу. Кожний громадянин має право володіти та користуватись землею. Стаття 14 Конституції України визначає: "Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону".

Основним законом нашої держави чітко зафіксовані права, свободи та обов'язки людини та громадянина. Стаття 41 Конституції затверджує право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, право приватної власності. Деталізовано територіальний устрій України, що ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Визначено статус Автономної Республіки Крим, як невід'ємної складової нашої держави.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658-ІП.

2. Закон України "Про плату за землю" із змінами та доповненнями.

3. Постанова Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003р. Про затвердження

4. Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

5. Постанова Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004р. Про затвердження Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна".

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003р. «Про затвердження Методики оцінки майна».

7. Інструктивний лист ФДМУ від 23.01.2004 р. № 10-36-835 «Роз'яснення деяких положень Методики оцінки майна».

8. Постанова Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.95 р. "Про методику грошової оцінки земель с/г призначення та населених пунктів".

9. Наказ Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 02.07.93 р. № 52 "Про затвердження Правил оцінки фізичного зносу житлових будинків".

10. Наказ ФДМУ та Держкомітету з питань науки і технологій № 969/ 67 від 27.07.95 року "Порядок незалежної оцінки нематеріальних активів".

11. Лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

12. Інструктивний лист,розроблений Фондом Державного майна України від 15.05.99 р. № 10-36-4889.

Размещено на Allbest.ru